CC BY
35
УДК 330.341.1
Л. I. Ковчуга,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв ДО ФОРМУВАННЯ ПОНЯТ1ЙНОГО АПАРАТУ ТЕОРП 1ННОВАЦ1Й
Постановка проблеми. Змши, як ввдбулися у свiтi пiсля глобально! фiнансово-економiчно! кризи 2007-2009 рр., показали, що шновацн, поeднанi з промисловютю, е единим гарантованим засобом тдтримки вiдродження нацiональних економiк. Ге-ополiтичнi, соцiально-економiчнi та екологiчнi ви-клики останшх рошв призвели до активiзацi! поль тики багатьох кра!н у напрямку досягнення та (або) збереження ними конкурентних переваг за рахунок розвитку сучасно! промисловосп, в основi яко! лежать новi знання та iнновацi!. Тенденцп посилення уваги до пошуку ефективних стратегiй зростання спостер^алися не лише в кра!нах, що розвиваються, але i в благополучних розвинених крашах1, таких як 1зра!ль та Республiка Корея, якi згткнулися з жорст-кою мiжнародною конкуренщею. Про це, зокрема, йдеться в останнш доповiдi Оргашзащ! Об'еднаних Нацш з питань освiти, науки i культури (ЮНЕСКО) [2, с. 5].
Для кра!н, що розвиваються, до яких ввдно-ситься i Укра!на, iнновацi! набувають особливого значення. Вони лежать в основi iндустрiалiзацi!, яка ввдграе ключову роль у диверсифшацп та подоланнi структурно! слабкостi економiки. У «Звт про про-мисловий розвиток - 2016» Органiзацi! Об'еднаних Нацш з промислового розвитку (ЮН1ДО) тдкрес-люеться, що нарощення обсяпв промислового ви-робництва в кра!нах, що розвиваються, е важливим фактором !х розвитку, але таке нарощення мае здш-снюватися не за рахунок кашталовкладень, природ-них та енергетичних ресурсiв, як це вщбуваеться на-разi [1, с. 1-3, 11], а шляхом тдвищення продуктивно-ст пращ, що передбачае впровадження трудо- i ресур-созберiгаючих технологш, активiзацi! iнновацiйно! дь яльност тдприемств промисловосп.
Пiдприемства займають центральне мюце в шно-вацшному процесi. Це пов'язано з самою природою шновацш, як часто сприймаються як мехашчний результат наукових дослiджень. Для уникнення помил-кових уявлень про джерела та процес створення шновацш фах^вщ Свiтового банку та М1жнародного банку реконструкщ! та розвитку (МБРР) наголошують на тому, що шноваци насправдi вiдрiзняються вiд досль джень i не завжди е !х результатом. Як правило, шноваци здшснюються пiдприемцями, як використову-ють наявнi знання i технологи, аби запропонувати новi
продукти чи послуги та поширювати !х. До цього тд-приемщв спонукають споживач^ клieнти та постача-льники, але не науковi досягнення [3, с. 8]. У «KepiB-нищи Осло» - мiжнаpоднiй статистичнiй мeтодицi облiку iнновацiй - зазначаеться, що часто саме «попит е основною pушiйною силою шноващй», якщо тдприемства не впeвнeнi в наявносп достатнього попиту на новi продукти, вони можуть ввдмовитись вiд здiйснeння iнновацiйно! дiяльностi [4, с. 53].
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Проблематика шновацш розроблюеться в рамках piзних eкономiчних тeоpiй та piвнiв аналiзу («нано», «мiкpо», «мезо», «макро», «мега») заpубiжними та укра!нськими дослiдниками. Суттевий вклад в тео-piю шновацш, основоположником яко! вважаеться австpiйський економют Й. Шумпетер, внесли так заpубiжнi вчeнi, як Д. Брайт, Ф. Валента, П. Друкер, К. Крютенсен, Т. Лeвiтт, Б. Твiсс, Д. Твдд, Д. Бес-сант i К. Павiтт, Б. Санто, Р. Фостер i С. Каплан.
Зокрема, професор Гарвардського унiвepситeту К. Крютенсен у mroi «Дилема iнноватоpа» («The Innovator's Dilemma») [5] на пpикладi piзних галузей показав, чому та за яких обставин сильнi компанп, лiдepи свое! галуз^ втрачають позицп та терплять крах, коли виходять на новi ринки або коли на ринку з'являються iнновацi!.
Американськ дослiдники Р. Фостер i С. Каплан, проанал1зувавши результати дiяльностi амери-канських коpпоpацiй в 15 галузях пpомисловостi, дiйшли висновку, що не юнуе першокласних компа-нш, якi були б здатнi поспйно, iз piку в piк, тдтри-мувати високi eкономiчнi показники. На !хню думку, щоб залишатися конкурентоспроможними, су-часним компанiям необхвдно опанувати стpатeгiю «дискретно! еволющ!» i процеси «творчого руйну-вання» [6].
Серед укра!нських вчених, як зробили помгт-ний внесок у до^дження проблем i чинникiв, що визначають зростання шноващйно! складово! вгт-чизняно! пpомисловостi, можна видiлити О. Амошу, В. Вишневського, В. Гейця, I. Сгорова, В. Ляшенка, I. Макаренка, В. Соловйова, М. Якубовського.
Так, загальна характеристика промислового ви-робництва Укра!ни та перспектив його розвитку на шноващйнш основi представлена у нацюнальнш до-повiдi «Пpомисловiсть i промислова полiтика Укра-!ни 2013: актуальш тренди, виклики, можливосп»
1 До групп розвинених кра!н, за визначенням Свiтового банку, вiдносяться краши-члени Оргашзацп eкономiчного спiвpобiтництва i розвитку (ОЕСР) з високим piвнeм доходу, до групи кра!н, що розвиваються, - ум iншi кра!ни [1, с. XIV].
- 55 -
Еконотчний вюник Донбасу № 2(48), 2017
[7]. Комплексний ан^з структурних проблем укра-1нсько1 промисловост в умовах кризового i пост-кризового розвитку економiки здiйснено у робот!
[8]. Напрямки модершзаци економши промислових регiонiв Украши розглянуто в статтях [9; 10].
Однак, незважаючи на значну кiлькiсть публь кацш, присвячених проблематицi iнновацiйного розвитку промисловост!, залишаються питания, ви-черпних ввдповвдей на як досi не знайдено. Подаль-ших поглиблених дослiджень вимагае, в першу чергу, поиятiйиий апарат теори iнновацiй через складнiсть поняття «шноващя».
Метою дослiдження е формування системного уявлення про сутнiсть та змют iнновацiй як складного багатовимiрного явища, розробка науково-ме-тодичного пiдходу до типологи iнновацiй залежно вiд повноти охоплення складових iииовацiйноl дiя-льност пiдприемства i титв iииовацiй за рiзиими класифiкацiйними ознаками.
Виклад основного матер1алу. Вiд самого початку варто звернутись до теори шновацш та фор-мулювань Й. Шумпетера. Його фундаментальна робота «Теор1я економiчного розвитку», опублшована в 1912 р., описуе господарський кругообiг i пояснюе природу економiчного розвитку. За Й. Шумпетером, розвиток представляе собою змiиу траектори круго-обiгу та змiщения стану рiвноваги в економiцi. Однак, не будь-яка змша чи змiщения е розвитком, а лише тт, що виникають стихiйно та е дискретними (перервними) [11, с. 157].
Рушiйною силою цих змiн виступае тдпри-емець, який надае руху економщ шляхом «здшснення нових комбшацш», що вiдкривають новi можливостi для отримання прибутку. Долаючи тех-шчш та фiнансовi утруднення, пiдприемець, за ви-словленням Й. Шумпетера, «мчить до успiху, осщ-лавши борги» [11, с. 169].
Таким чином, за Й. Шумпетером «новi комби нацИ'» лежать в основi економiчного розвитку та охоплюють п 'ять випадтв: 1) виготовлення нового блага або блага з новими властивостями; 2) впрова-дження нового способу виробництва; 3) освоення нових ринив збуту; 4) ввдкриття нового джерела си-ровини або натвфабрикат!в; 5) проведення реорга-шзаци ринка або тдприемства. При цьому «новi комбшаци» мають сво! особливостг По-перше, вони не витiсияють «старi комбшаци», а деякий час ствюнують з ними, що i пояснюе дискретшсть розвитку. По-друге, «новi комбшаци», перемагаючи в конкуреитнiй боротьбi «старi комбшаци», стягують на себе засоби виробництва, ям використовувалися останшми [11, с.161].
Принциповим моментом здшснення «ново1 комбшаци» е И результат, який мае не лише тех-шчне втшення (наприклад, метод виробництва), але й враховуе економiчиу складову, тобто визначаеться ринковими потребами, як «немов тягнуть виробни-
цтво за собою». Виробляти за Й. Шумпетером означав комбiнувати наявнi pe4i i сили, а виробляти щось iнше або iнакше значить створювати новi комбшаци з цих речей i сил [11, с. 72-83, 158].
У роботi «Business cycles. Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process» (1939 р.) [12] Й. Шумпетер вперше eeie поняття тновацп замiстъ «здшснення нових комбтацш». Шд iнновацiями вш розушв змiни в широкому сен«, вщносячи до них: 1) впровадження нових товарiв на ринок, що, на його думку, представляеться найбшьш типовим випадком; 2) змшу методiв виробництва товарiв, як вже перебувають в обiгу; 3) наукову ор-ганiзацiю пращ; 4) полiпшення обробки матерiалiв, створення нових оргашзащйних структур (наприклад, унiвермагiв). В« щ випадки, дослiвно «роб-лення речей по-iншому», вiн позначив термшом <анноващя» [12, с. 80].
З чаив Й. Шумпетера цей термш еволющону-вав, контекст його розширився i набув рiзних змю-товних вiдтiнкiв. У сучаснш економiчнiй лiтературi тновацп визнаютъся «комплексным i системним явищем» [4, с. 20], розглядаються як широке поняття, яке, за визначенням Оргашзаци економiчного ствробггництва та розвитку, «охоплюе цiлий спектр видiв дiяльностi та процесiв: ринки, тдприемни-цтво, мережi та конкуренщю, а також навички та ор-ганiзацiю, творчiсть та передачу знань» [13, с. 11].
Аналiз лггературних джерел показав, що, незважаючи на поширенють, поняття «тноващя» доа не мае однозначного трактування. Воно походить вщ латинського «in» - всередиш та «novatio» - онов-лення. В англiйськiй, франдузькiй та шмецькш мо-вах аналогом «innovatio» е «innovation», проте, в ук-рашськш та росiйськiй мовах прямого перекладу слова «шноващя» немае. Часто як його синошм вживаеться слово «нововведення», на перший по-гляд найбшьш близьке за змютом, але не тотожне. Наприклад, у перекладенш на росшську мову i опублшованш у 1987 р. вiдомiй mroi американсь-кого економiста Р. Фостера «Innovation: The Attacker's Advantage» слово «шноващя» вживаеться як нововведення. У книз^ зокрема, йдеться, що «нововведення» - це «битва на ринку мiж новаторами, або атакуючими, - тими, хто прагне робити грош^ змiнюючи порядок речей, - i тими, хто обороня-еться, захищаючи сво! нинiшнi доходив» [14, с. 27]. Насправд^ якщо подивитись першоджерело, таким чином автор описуе iнновацiю. Переклад назви книги також е не зовим вдалим: «Обновление производства: атакующие выигрывают», оскшьки онов-лення виробництва е лише одним iз видiв iнновацiй.
Така термшолопчна плутанина радше за все пов'язана з часом виходу книги у друк, адже у 1980т роки, за часiв радянсько! влади, прийняття та осмислення термiну «iнновацiя» ще не вiдбулось. Те ж саме стосуеться iнших фундаментальних праць,
зокрема, книги американського економюта Б. Твюса «Managing Technological Innovation» (1986 р.), пере-кладено! як «Управление научно-техническими нововведениями» [15]. Вживання в цих та шших роботах термiну «нововведення» як синонiму iнновацii не розкривае повною мiрою природу останнiх, при-пускаючи лише те, що новащя впроваджена. Вихо-дячи з шумпетергвсъкого трактування, тновацгею е змгни, якг не лише впроваджет, але й виведеш на ринок, тобто змгни, ям представляютъ собою ко-мерц1ал1зован1 ¡дег та винаходи. Саме ознака ко-мерцгалгзацИ е принциповою для тновацт, яка вгд-ргзняе гх вгд тших споргднених понять. Так, у «Ке-рiвнищ•вi Осло» зазначаеться, що новий або удоско-налений продукт можна вважати впровадженим, якщо вш виведений на ринок, а новi виробничi про-цеси, методи оргашзацп та маркетингу - якщо вони стали використовуватися в дгяльносп фiрм [4, с. 56].
Не тотожним до iнновацii та нововведення е по-няття «новация», и змiст вужче перших двох, оскь льки новацiя ще не впроваджена. Новащею е вщ-криття, винаходи, рацiоналiзаторськi пропозицii, стандарти, методики, шструкцл на нову або удоско-налену продукцiю, технологiю, процес тощо. Для того, щоб новацiю перевести у форму iнновацii в неi необхвдно, перш за все, вкласти кошти (тобто iнно-вацii передбачають здШснення Iнвестицт), а перед цим необхщно провести маркетинговi до^дження, здiйснити пiдготовку виробництва до випуску новоi продукдii (якщо нововведення передбачае виготов-лення ново1' продукцii), приступит до процесу про-мислового виробництва, вийти з товаром на ринок та отримати за нього кошти. У такому разi новацiя буде впроваджена та освоена ринком, а, отже, прийме форму iнновацii (рис. 1).
1нновац1я
новащя
Умови перетворення новацП у форму тновацп
ЗдШснення твестицт
Проведення маркетингових дотджень
Подготовка виробництва до выпуску новог продукцИ Виробництво новог продукцП
Вих!д з продукцгею на ринок i доведення гг до споживача Оплата продукцП та гг поширення Рис. 1. Сшввщношення спорщнених до шновацп понять (побудовано автором)
Окрiм ознак комерцiалiзацii та потреби в швес-тищях, iнновацii характеризуються новизною, при-чому новизною рiзного ступеня (рiвня). Мшмаль-ним рiвнем новизни для ввднесення будь-яко1' змiни до категорii iнновацii «Керiвництво Осло» визнае вимогу, щоб така змша (продукт, процес, метод маркетингу або оргашзацп) була новою або значно удосконаленою для фiрми. Так iнновацii можуть вже використовуватись iншими фiрмами, але, якщо вони е новими або значно удосконаленими для дано1' фiрми, то для не1' такi змiни розглядаються як iнно-вацii. Iншi два рiвня новизни - «нове для ринку» i «нове для свiту» визначають, чи була змiна втiлена в iнших фiрмах або фiрма стала першою на ринку (в галуз^, або навiть у свiтi [4, с. 56, 71]. Розрiзняти стушнь новизни iнновацii важливо для виявлення пiдприемств-новаторiв (лiдерiв ринку) i тдпри-емств, якi пiдхоплюють iнновацii (послвдовнишв), а також для вивчення процеав поширення iнновацiй.
Поширення або дифузгя е не менш важливою ознакою тновацп поряд з тшими. У Керiвнищ•вi з
- 57
Еконотчний вюник Донбасу № 2(48), 2017
питань розроблення iнновацiйноi полiтики для краш, що розвиваються, пiдготовленого експертами Свггового банку та МБРР, тдкреслюеться: «те, що не поширюеться i не використовуеться не е шнова-цieю» [3, с. 4]. Експерти звертають увагу на те, що поширення мае особливе значення та потребуе тд-вищеног уваги в крагнах з низьким i середтм рiвнем доходу, в яких шноващйна дгяльнють, зазвичай, зво-диться до освоения юнуючих у свiтi технологш, про-цесiв i методiв у новому середовищг
Незважаючи на мшмальний рiвень новизни, яким характеризуються там iнновацii («новi для фiрми»), вони е не менш важливими (а iнодi навiть бiльш важливими), тж радикальнi iнновацii, як! призводять до появи принципово нових продукПв. Так, професор Гарвардськоi школи бiзнесу Т. Левггт у своiй статп «Innovative Imitation», опублшованш у Harvard Business Review ще у 1966 р. [16], наголо-шував на тому, що iмiтацiя (ввд лат. «imitatio» - «на-слiдування») переважае (зустрiчаеться частШе) над тноващями (маються на увазiрадикальт тно-
вацп) та е набагато бтъш поширеним шляхом до зростання бiзнесу та прибутку.
Т. Лев^т наводить приклади всесвтнъо вiдо-мих на съогодш компакт, як потрапили в галузi завдяки iмiтацiям - IBM (апаратне та програмне за-безпечення), Texas Instruments (електрошка), Holiday Inns (готельний бiзнес) та шшь До цього вш додае, що значна кшьюсть приватних торгових марок, так само як i бшьшють шрашок та нових брендiв запакованих харчових продуклв, е виключно iмiто-ваними. Таке розмшття iмiтацiй, на його думку, цш-ком зрозумiло: кожен шдивщуальний новатор ви-кликае хвилю появи цшо!' плеяди iмiтаторiв (посль довниюв). До того часу, коли новий продукт досягае широкого розповсюдження, вш, як правило, перебу-вае на ринку деякий час. Його поширенють меншою мiрою залежить вiд новизни, шж вiд кiлькостi по-слщовниюв. Новизна, яку споживачi починають ус -вщомлювати, зазвичай, е новизною «амгтованою» («imitative») та «запiзнiлою» («tardy»), нiж шнова-цiйною («not innovative») та своечасною («timely») [16].
З цього можна зробити висновок, що прита-манна шноващям властивють поширюватися позитивно впливае на економжу та суспшьство загалом, але в той же час неоднозначна для самих тдпри-емств. Майбутнi ефекти та вигоди вщ створення ра-дикальних iнновацiй ставляться пiд сумшви, якщо порiвнювати 1х з вигодами вщ iмiтацiйноl дiяльно-стi. Так, у публжацп [4, с. 42] йдеться, що в деяких видах шновацшно1 дiяльностi вигоди вiд iмiтацil
iииовацiй значно перевищують п вартють, тому ло-гiчио, що iмiтацiя виглядае для пiдприемств бiльш привабливою, шж iииовацiйиа дiяльиiсть, орiеито-вана на лiдерство в галузi.
Для спонукання пiдприемств робити дiйсио проривш шновацп иеобхiдиа ефективна система за-хисту прав штелектуально]* власиостi та розподь лення ризикiв мiж державою та бiзнесом, оскiльки iииовацiям притаманна ризиковашстъ, а, отже, не-передбачуватсть. Шдприемцям заздалегiдь складно визначити, яким буде результат ш^ва^йно]* дiя-льиостi, скiльки знадобиться часу i ресурсiв на дове-дення продукту до споживача та чи оцшять вони його. У статл [17] автор слушно зазначае, що в ба-гатьох кранах вирiшеиию щех проблеми сприяла держава i саме завдяки державиiй пiдтримцi шщь атив тдприемщв були розвииутi цiлi галузi - ш-формацiйиi технологи в 1ндп, швейна промисло-вiсть у Бангладеш, лососевi господарства в Чил^ ви-рощування квiтiв у Колумбп, виробництво мжро-хвильових печей у КореУ.
З видiлеиих ознак шновацш (рис. 2) можна су-дити про складшсть та багатовимiриiсть цього явища, що обумовлюе числеииi теоретичш та мето-дологiчиi трудиощi. Нерщко при розглядi iииовацiй абсолютизуеться якась одна з п сторiи, що не зовсiм вiрио з методологiчноl точки зору. Бiльш повно, об'ективно i разом iз тим бшьш комплексно осяг-нути широту шновацш допоможе аналiз пiдходiв до 1'х визначення, а також типiзацiя iииовацiй.
Рис. 2. Ознаки, властив^ шноващям (побудовано автором)
Аналiз лiтературних джерел, у тому чи^ на-укових монографш, статей, методичних документiв i оглядiв мiжнародних органiзацiй, законодавчих ак-тiв Украши показав, що трактування шновацш бли-зьке за сутнютю, але за змiстом рiзниться. Залежно вiд цiлей, об'екту та предмету дослщження, юто-ричних та економiчних умов !х проведення, автори вкладають рiзний змiст в шновацп.
Комплексний аналiз iнновацiй з метою визначити сутнють iнновацiйних процесiв i пов'язаних з
ними явищ, надати рекомендацп щодо збору й тлу-мачення отриманих даних про шновацп представлено в уже згаданш спiльнiй публжацп ОЕСР i €в-ростату - «Керiвництвi Осло». У цьому методоло-гiчному документi шновацп розглядаються як «впровадження у використання будь-якого нового або значно полшшеного продукту (товару або по-слуги) або процесу, нового методу маркетингу або нового оргашзацшного методу в дшовш практищ, оргашзацп робочих мюць або зовнiшнiх зв'язках» [4,
с. 55]. Шд шновацшною дiяльнiстю розумiються всi науков^ технологiчнi, органiзацiйнi, фiнансовi та комерщйш дii, якi призводять до здшснення iннова-цiй або були задумаш з цiею метою [4, с. 56]. «Керь вниптво Осло» базуеться на класичному розумiннi iнновацiй, запропонованому Й. Шумпетером, як змiн з метою впровадження та використання нових видiв споживчих товарiв, нових виробничих, транспортних засобiв, ринкiв i форм органiзацii в проми-словосп, та мiстить близью до визначених ним типи iнновацiй: продуктовi, процесш, органiзацiйнi та маркетинговi.
Як змши у структурi виробництва, тобто пере-хiд його внутрiшньоi структури до нового стану трактуе iнновацii словацький вчений Ф. Валента [18, с. 13]. Такого ж погляду дотримуеться Ю. Яко-вець, тд iнновацiями вiн розумiе якiснi змiни у ви-робництвi, як можуть стосуватися як техшки i технологи, так i форм органiзацii виробництва i управ-лiння [19, с. 9].
Варто тдкреслиги, що щ змiни можна розгля-дати як з позицл динамiки (процес замши старого новим, розтягнутий у чаа), так i з позицii статики (результат такого процесу). На користь висловлено' думки можна навести ще одне мiркування Й. Шум-петера (на додаток до вищезгаданих), який зазначав, що iнновацii е нерiвномiрним нелiнiйним циктчним процесом оновлення, який веде до появи на ринку нових продуктов, технологiй, джерел сировини або нового типу органiзацii, це процес «творчого руйну-вання» [20].
Проте, у науковш лiтературi тдхвд до визна-чення iнновацii як змши нередко розглядаеться на рiвнi з динамiчним i статичним, що спричиняе до-датковi складност в розумшш цього явища. Для уникнення теоретично' плутанини iнновацii пропо-нуеться розглядати в трьох вимiрах: динамiчному, статичному та системному (табл. 1). Аналiз основ-них iнгерпретацiй в межах цих трьох пiдходiв дозволить глибше збагнути складний комплексний характер iнновацiй.
Таблиця 1
Теоретичт пiдходи до визначення сутносп поняття «шновацш»
Динамiчний тдмд Статичний пiдхiд Системний пiдхiд
iнновацiя як процес iнновацiя як статичне явище (результат) iнновацiя як системне явище (процес i результат одночасно)
Автор, джерело / Приклад визначення
Б. Твюс [15, с.36] шноващя е процесом, в якому винахщ або наукова вдея набувае економiчного змiсту С. 1лляшенко [24, с. 15] кшцевий результат д1яль-носп зi створення та використання нововведень, втi-лений в нових або удоско-налених товарах, техноло-гiях 'х виробництва i збуту, який сприяе пiдви-щенню ефективносл функ-цiонування пiдприемств И. Шумпетер [11; 12; 20] нерiвномiрний нелшш-ний циклiчний процес оновлення, який веде до появи на ринку нових продукпв, технолог1й, джерел сировини або нового типу органiзацii та мотивований пiдпри-емницьким духом
Б. Санто [22, с. 164] шноващя е суспiльним, технiчним або екон^ч-ним процесом, який зав-дяки практичному викори-станню iдей та винаход1в веде до появи кращих за сво'ми властивостями про-дуктiв i технологш. При цьому додатковий дохiд не обов'язково е результатом даного процесу, а лише, коли шноващя орiенто-вана на економiчну вигоду В. Вшокуров [25, с. 7] кгнцевий результат шнова-цгйно' дiяльностi, який знайшов вт1лення у виглядi нового або удосконаленого продукту (впровадженого на ринку), технолопчного процесу (який використо-вуеться в практичнш д1яль-ностi), а також ново' або удосконалено' оргатза-цiйно-економiчноi форми (яка забезпечуе еконмчну та (або) суспiльну вигоду) I. Макаренко [27, с. 209210] системний нел1н1йний багатор1вневий процес, тiсно пов'язаний з уаею економiчною системою та '' тдсистемами, ринками та системним сере-довищем 'хнього функ-цюнування
О. Лапко [23, с. 38] комплексний процес, який включае розробку, дове-дення до комерцшного використання i поширення нового технiчного або будь-якого шшого рi-шення, яке задовольняе певну потребу П. Хар1в [26, 13] результат шновацшно' дiя-льностi, вiдображений у виглядi наукових, технiч-них, оргашзацшних чи со-цiально-економiчних новинок, котрий може бути отриманий на будь-якому етапi шновацшного про-цесу I. Тараненко [28, с. 17] динамiчна система вiд-носин щодо замислення, створення, впрова-дження в практичну (су-сп1льну) дiяльнiсть, поширення та використання ново' споживаць-ко' корисностi з метою бшьш повного забезпе-чення особистих та/або суспшьних потреб
Слад зазначити, що активне використання тер-мiиу <анноващя» у вгтчизняшй науцi почалося з се-редини 1990-х рокiв у перюд ринково! трансформа-цл економiки. Причому як самостийно, так i для по-значення спорiднеиих понять - <анноващйно1 дiяль-носп», <анноващйного процесу», «шновацшного проекту» тощо. Украша одна з перших серед ко-лишнiх радянських кра1н почала формувати законо-давство у сферi шновацшно! дiяльностi. Вiдповiдно до Закону Укра1'ни «Про iнновацiйиу дiяльнiсть» iииовацiями визнаються «новостворенi (застосо-ванi) i (або) вдосконален коикурентоздатнi технологи, продукщя або послуги, а також оргашзащйно-техиiчнi рiшения виробничого, адмiиiстративного, комерцшного або iншого характеру, що ютотно по-лiпшують структуру та яшсть виробництва i (або) сотально! сфери» [21]. Тут iииовацiя розглядаеться як статичне явище - результат iииовацiйноl дiяльно-сп, який отримав втшення у виглядi ново1 або вдос-коналено1 продукцн (послуги), технологи та шшого рiшения, яке впливае на виробничий процес i соцiа-льну сферу.
1нновацшна дiяльнiсть в закоиi визначена як така, що «спрямована на використання i комерталь зацiю результатiв наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоздат-них товарiв i послуг [21]. Не можна погодитись з таким обмеженим трактуванням iииовацiйноl дiяльно-стi, яка, як вже зазначалося вище, не обов'язково пе-редбачае до^дження i розробки, а може лише ш-коли 1'х охоплювати. Пiдприемства бiльшою мiрою сфокусоваиi на внесенш покращень в продукцiю, яку вже виробляють, процеси та методи, якими вже користуються. Тому результат шновашйно! дiяль-ност може бути втшений не лише в нових, але i в удосконалених продуктах.
Аналiз науково1 лiтератури показав, що вгтчиз-нян дослiдники бiльш схильиi розглядати шновацн з позици статичного пiдходу, натомють у зарубiжнiй практицi iнновацiя представлена як процес «здшс-нення нових комбшацш». Зарубiжнi дослiдники за-звичай ототожнюють iииовацil та iнновацiйиий процес, пов'язуючи 1'х з економiчним розвитком i про-гресом людства. Показовим з цього приводу е ви^в американського економiста Дж. Брайта, який наводить у робот [15, с. 30] Б. Твюс: «iииовацiйний процес це единий в своему родi процес, що поеднуе науку, техиiку, економшу, пiдприемиицтво i управ-лiния».
Разом iз тим деякi дослiдиики застер^ають вiд обмеженого розумiиня iииовацiй суто як результату або як процесу без урахування взаемно! обумовле-ност та нерозривностi статичного та динамiчного пiдходiв. На цьому, зокрема, наголошуе англiйський дослiдиик Д. Тiдд, який сприймае iииовацiю як сис-темне явище [29]. Одне з визначень iнновацiй, яке вiн пропонуе разом iз сво1'ми колегами Д. Бессантом i К. Павiттом - це створення нових можливостей
шляхом комбiнування рiзиих наборiв знань [30, с. 15].
В. Соловйов зазначае, що «формально iннова-щя начебто тдходить пiд визначення процесу». Од-нак, саме поняття процесу передбачае сукуптсть послiдовиих дiй для досягнення якогось результату, яка (послвдовшсть) не завжди дотримуеться в iиио-вацiйному процесс Iииовацiя як процес не може бути достовiрно розпiзнана, поки не буде досягнуто концевого результату [31, с. 176].
Узагальнюючи вищевикладене, подшяючи в щ-лому погляди вчених на iнновацiю як на системне явище, вважаемо за доцшьне зробити розмежування мгж поняттями «тновацгя» та «тновацШна дгяль-тсть». Так, до змюту першого недоречно вкладати розроблення шновацн, доведення 11 до комерцшного використання та поширення, оскiльки все це е ета-пами, як вiдносяться до iииовацiйноl дiяльностi як процесу, результатом якого i виступають шновацн. Пiдприемство може здiйсиювати не ва етапи (як часто ввдбуваеться в кра1'нах, що розвиваються), але займатися iнновацiйною дiяльиiстю, наприклад, освоюючи зарубiжнi технологи. Як зазначаеться у [4, с. 56], «характер iииовацiйноl дiяльностi сильно варiюеться ввд фiрми до фiрми». Деякi фiрми займа-ються «чiтко вираженими iнновацiйними проектами^» (розробляють та впроваджують новi про-дукти), iишi ж лише вносять удосконалення в свою продукцто, виробничий процес чи його оргашзащю. Обидва типи фiрм слад вважати iнновацiйними.
Дослiджеиня поиятiйного апарату теори iиио-вацш, систематизацiя пiдходiв до 1'х трактування та виокремлення властивих iииовацiям ознак дае змогу розглядати тновацШну дгяльтсть тдприемств з по-зицп необхгдностг гг активгзацИ як невгд 'емног умови тдвищення гх конкурентоспроможностг. Враховуючи те, що поняття «активiзацiя» за значен-ням е похвдним вiд «активiзувати» - «робити кого-, що-небудь дiяльнiшим, активиiшим» [32], сформу-люемо наступне визначення поняття «активизация тновацшног дгяльностг тдприемства» - посилення (пожвавлення) дiяльностi пiдприемства у напрямку створення, освоення та поширення iнновацiй в результат здiйснения комплексу наукових, техноло-гiчних, органiзацiйиих, маркетингових та фшансо-вих заходiв самостийно або у ствробгтництш з ш-шими суб'ектами (зовшштми партнерами) з метою тдвищення ефективносп пiдприемства, пiдтримки (посилення) його конкурентоспроможносп на внут-рiшньому та глобальному ринках з високим рiвнем конкуренци.
Пiдсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що тновацп схожг тгльки ззовт - «тим, що вони спрямоваш на тдвищення продуктивносп прат, зниження витрат i усунення перешкод розви-тку», але вони розрiзняються сво1'м «просторовим ареалом та штервалом часу, коли вiдчуваеться 1'х вплив» [31, с. 175].
Тобто все залежить ввд того, яке смислове на-повнення вкладати в iнновацii. Наприклад, якщо розглядати 1х з позицИ' задоволення потреб, то мож-на виокремити технологiчнi (здiйснюються з метою оновлення методу виробництва), соцiальнi (задоволення потреб в освт, охорот здоров'я, культурному збагаченнi особистост та iнших), оргашза-цiйнi (покращення органiзацiйноi структури тдпри-емства) шновацп. За ктцевою метою здшснення шновацп можна розподiлиги на тi, що орiенгованi на одержання економiчноi' вигоди або бшьш висо-ких прибутшв та iнновацii, спрямованi на бшьш повне та яшсне задоволення суспшьних потреб.
Дiапазон можливих iнновацiй досить широкий, тому критерпв 1х класифшацл налiчуегься чимало. Аналiз лiтератури показав, що майже кожен дослвд-ник iнновацiйноi сфери пропонуе власну класифша-цiю iнновацiй, доповнюючи або уточнюючи кла-сичнi п'ять типiв iнновацiй, запропонованi И. Шум-петером. Наприклад, М. Крютенсен [5] видiляе «тдривш» (якi привносять на ринок цшковито новi пропозицii) та «полiпшуючi» (сприяють удоскона-ленню продукту) iнновацii. Р. Фостер i С. Каплан [6, с. 118] пропонують таку класифшащю iнновацiй: «еволюцiйнi» (не характеризуються високими рiв-нем новизни i, як правило, не впливають iстотно на ринок), «значущЬ» (сприймаються виробниками та споживачами як щось нове i дають бiльш вiдчутний економiчний ефект), «трансформацшш» або «рево-люцiйнi» (принципово новi продукти та виробничi процеси, що впливають на всi сторони життя).
Поступово тд впливом сучасних тенденций та змт, ям вгдбуваються у свтг, з'являються новI типи тновацш, вони набувають стшких форм. Так, у трете, останне видання «Керiвництва Осла» [4], поряд з продуктовими та процесними шноващями, були введет маркетинговi та оргашзацшш, як на сьогоднiшнiй день стали загальноприйнятими. На-справдг цей процес безперервний, новI види та фор-ми тновацш з 'являтимуться постшно, тому запро-понувати остаточну вичерпну верст класифгкацИ тновацИ не представляеться можливим, быьше того в цьому не мае сенсу.
Для цшей даного до^дження розроблено тд-х1д до типологП тновацш, в основу якого покладено матричний принцип побудови, залежно вгд повноти охоплення складових Iнновацтног дгяльностг тдпри-емства I титв тновацш за ргзними класифгкацш-ними ознаками:
за ефектом впливу на ринок, розвиток галузей та умови конкуренцп мiж тдприемствами; за стратепею розвитку тдприемства; за походженням;
за джерелом конкурентно' переваги (табл. 2). Складовi iнновацiйноi дiяльностi розгляда-ються як етапи здшснення iнновацiй, починаючи з
маркетингових дослiджень, закiнчуючи виведенням продукту на ринок i пiсляпродажним сервюом. Перевагою такого пiдходу е можливють пристосу-вання його до умов будь-якого тдприемства та включения до типологп постшно виникаючих нових форм iнновацiй.
За ефектом впливу на ринок, розвиток галузей та умови конкуренцп мiж тдприемствами шновацп роздшеш на:
руйнуючг (радикальнг) - приводять до револю-цiйиих змш в галузi, появи цiлковиго нових видiв дь яльност та риншв та е «новими для свгту». Такими iнновацiями, наприклад, е персональн комп'ютери, поява яких здiйснила справжнш переворот у галузi виробництва обчислювально' техиiки та створила галузь персонально' комп'ютерно' технiки. Радика-льнi iнновацii передбачають проведення фундамен-тальних i прикладних дослiджень, створення корис-но1 моделi, промислового зразка продукцii, оцшки 11 якост та проходження у«х етапiв iнновацiйного процесу, що позначено у табл. 2 за рядком «радика-льнi iнновацii». Виключенням е перший етап - проведення маркетингових дослвджень, оскiльки лопч-ним буде припустити, що радикальн iнновацii не з'являються планово у ввдповвдь на запити спожива-чiв. Сама 1х поява спричиняе новi потреби, якi вони задовольняють;
трансформуючг - справляють iстотний вплив на ринок та тдприемства, яш на ньому працюють, змiиюють умови конкуренцii. Прикладом у сферi виробництва можуть служити iндукцiйиi варочнi поверхнi, рiдкокристалiчнi моштори; у сферi по-слуг - магазини самообслуговування, якi iстотно розширили можливост роздрiбноi торгiвлi та покра-щили задоволення потреб споживачiв. Не завжди, але бiльшою мiрою там iнновацii виникають у ввд-поввдь на потреби ринку, а, отже, передбачають здiйснення маркетингових дослiджень. Тому в табл. 2 вони ввдзначеш у першш колонцi та наступ-них, ураховуючи високий рiвень 1х новизни;
полгпшуючг - удосконалюють та покращують споживчi властивост продуктов, орiеигованi на бiльш повне задоволення потреб споживачiв, не впливають iстотно на структуру ринка, галузi чи конкурентю. Так iнновацii стосуються окремих характеристик товару - якосп, зручносп, дизайну. По-лiпшуючi iнновацii передбачають проведення маркетингових до^джень, але, як правило, не пов'я-зан з фундаментальними та прикладними досль дженнями, ДКР та експериментальним виробни-цтвом. 1х створення передбачае роботи, яш спрямо-ванi на внесення окремих удосконалень в продукти, процеси та методи, що позначено в табл. 2.
Аналопчним чином здiйснено спiввiднесення етапiв шновацшно! дiяльностi з типами iнновацiй, згрупованих за iншими критерiями.
* Складено автором.
** Умовш позначення та зшст робiт за складовими шновацшно! дiяльностi:
МД - Маркетинговi досл1дження - анатз ринку, визначення тенденцiй попиту, потреб, запилв та очiкувань споживачiв; ФПД - Фундаментальш та прикладш досл1дження - отримання нових знань, розроблення iдей, здшс-нення вдаритлв щодо створення принципово нових продуклв, процесiв, методiв; ДКР - Дослвдно-конструкторсьм розробки - виготовлення корисно! моделi продукту вiдповiдно до ново! концепцп; ЕВ - Експериментальне вироб-ництво - виготовлення промислового зразка, здшснення випробувань нового продукту; ОЯ - Оцшка якост - прове-дення робгг щодо удосконалення технiчних, економшчних, естетичних та iнших характеристик продукту; ПВ - Подготовка виробництва - органiзацiйно-технологiчна пiдготовка початку виробництва; навчання, пiдвищення квалiфiкацil персоналу; В - Виробництво - процес промислового виробництва нового або удосконаленого продукту; РПП - Рин-кове просування продукту - формування попиту на продукти завдяки покращенню 1х iмiджу та сповiщення спожи-вачiв; РП - Розмщення продукту - визначення каналiв збуту продуктiв, способiв !х оргашзацп для кращого просування та продажу; ПС - Шсляпродажний сервiс - надання послуг стосовно доставки, налаштування, експлуатацп, ремонту.
Комiрка таблищ, позначена означае, що iнновацiя охоплюе дану складову шновацшно! дiяльностi.
Комшрка таблицi, позначена не припускае здшснення даного етапу шновацшно! дiяльностi.
Таблиця 2
Матричний пщхщ до типологй 1нновац1й *_
Складовi iнновацiйно! д1яльносп **
МД ФПД ДКР ЕВ ОЯ ПВ В РПП РП ПС
Типи ——Етапи iнновацiй (за критерiями класифшацл) —— I II II IV V VI VII VII IX X
За ефектом впливу на ринок, розвиток галузей та умови конкуреидil м!ж тдприемствами руйнуюч1
трансформуючi
пол1пшуюч1
За стратегiею розвитку тдприемства iииовацil, орiеитоваиi на лiдерство
тдтримуюч1
За походженням внутршт
зовтшш
За джерелом конкурентно! переваги шновацп, орiентованi на зм1ну криво! попиту на продукщю пiдприемства
iнновацi!, орiентованi на зм1ну криво! витрат тдприемства
iнновацi!, орiентованi на розвиток потенцiалу освоення тд-приемства
Залежно ввд того, яку стратегiю розвитку об-рало тдприемство видiлеиi:
тновацп, ор1ентован1 на лидерство - створю-ються для заняття позици лiдера в галузi шляхом ви-ведення на ринок принципово нових продуктов. Оскшьки такi iииовацi! характеризуються високим рiвнем новизни, тдприемство радше за все буде займатися творчою дiяльнiстю, пов'язаною з досль дженнями i розробками, експериментальним вироб-ниитвом та уама подальшими етапами iииовацiйно! дiяльностi для виведення продукци та 11 розповсю-дження. У даному випадку зроблено припущення, що так! шноваци припускають аналiз ринку для ви-
значення нагальних потреб i запипв споживачiв, тенденцш попиту з метою винайдення найкращих рiшеиь щодо 1'х задоволення та зайняття проввдних позицш в галузц
тновацп тдтримуючг - передбачають внесена усе нових покращень в продукцто, виро6нич! процеси або 1'х компоненти, методи оргашзацп та маркетингу для утримання завойовано! ринково! шш! Як i у випадку з пол1пшуючими й трансформу-ючими iнновацiями, вони не передбачають творчо! д1яльносп, пов'язано! з дослiджениями та розроб-ками.
За походженням iнновацii роздiлено на: внутршн - створюються усередин тдприем-ства самостийно або у ствробгтнищи з iишими суб'ектами. Такi iнновацii можуть бути як руйну-ючими, так i трансформуючими та полiпшуючими. У табл. 2 у« складовi iнновацiйиоi дiяльностi ввдмь ченi як таш, що можуть мати мюце при здiйсненнi внутршшх iнновацiй;
зовнгшнг - запозиченi в iнших пiдприемств для освоення на даному пiдприемствi. Якщо припус-тити, що за результатами маркетингових дослщжень та аналiзу характеристик свое' продукци тдприем-ство вирiшило iнвестувати кошти в закутвлю су-часного обладнання та адаптувати його до власних потреб, то матимуть мiсце роботи за етапами I, У-Х.
За джерелом конкурентно' переваги видiлено тновацп, ор1ентован1 на:
змту кривог попиту на продукцию тдприем-ства завдяки покращенню якосп та iнших характеристик (дизайну, упаковки) продукци, 11 асорти-ментного ряду з метою тдвищити 11 привабливють для споживача. Так iнновацii не передбачають здш-снення радикальних iнновацiй, а стосуються в основному окремих удосконалень, тому охоплюють не всi етапи iнновацiйноi дiяльностi. Те ж саме сто-суеться наступного типу шновацш;
змту кривог витрат тдприемства шляхом зниження вартостi одиницi продукцii завдяки вико-ристанню бiльш досконало' технологи виробництва або кращо' органiзацii процеав розподiлення та збуту продукдii тощо;
розвиток потенциалу освоення - здатносп тдприемства визначати щнш зовшшш iнновацii, здш-снювати в них iнвестицii, необхiднi органiзацiйнi та технолопчш змiни для успiшного 1х освоення, а та-кож спроможносп займатися власними до^джен-нями i розробками. Цей тип шновацш охоплюе в« етапи iнновацiйноi дiяльностi, оскiльки орiеигова-ний не лише на розвиток здатносп тдприемства освоювати iнновацii, як були створенi iншими тд-приемствами, але й на розвиток його спроможносп отримувати новi знання шляхом здшснення досль джень i розробок.
З табл. 2 видно, що ва типи iнновацiй охоплю-ють останн шiсть складових iнновацiйноi дiяльно-сп, при цьому припускаеться, що етап тсляпродаж-ного сервiсу е обов'язковим для всiх пiдприемств, ям займаються iнновацiями, оскiльки передбачае максимально повне задоволення потреб споживачiв. Також у« типи iнновацiй, окрiм руйнуючих, передбачають проведення маркетингових до^джень, що е логiчним, оскiльки запланувати створення радикальних iнновацiй у ввдповвдь на запити ринку немож-ливо. Звiсно, пiдприемство, яке реалiзуе ярко вира-женi iнновацiйиi проекти, здiйсиюе аналiз ринку, але мотивом, тдставою для створення радикальних шновацш результати маркетингових дослщжень
бути не можуть. ШТсть типiв iнновацiй за рiзними класифiкацiйиими критерiями не охоплюють трьох складових iнновацiйноi дiяльностi (з II по ГУ етапи), завдяки яким здшснюються вiдкригтя, створюються винаходи та корисш моделi - етатв, якi невiддiльнi вiд здiйснения дшсно проривних iнновацiй.
Таким чином, запропонований матричний тд-хгд до типологИ' тновацт дозволяе сформувати комплексне уявлення про тновацтну дгяльтсть тдприемства, гг суттст характеристики та цШ за-лежно вгд типу Iнновацп, яка запроваджуеться, а також розглядати тновацп на ргзних предметних зргзах як складне багатовимгрне явище. Вш предста-вляе практичну щннють для тдприемств, оскшьки дозволяе чгтко усввдомити зв'язок мiж стратепею розвитку i цiлями дiяльностi, з одного боку, типами шноваци та комплексом робгт, ними обумовлених, з шшого боку, i таким чином впливае на рiвень 1х шновацшно! активностi.
Висновки. Таким чином, до^дження понятiй-ного апарату теорii шновацш показало, що, незважа-ючи на поширенють, поняття «iнновацiя» дотепер не мае його однозначного трактування. У науковш лiтературi спостерiгаеться термiнологiчна плута-нина, яка призводить до множинносп авторських дефiнiцiй, залежно вiд цшей, об'екту та предмету дослiджень, юторичних та економiчних умов 1х про-ведення. Для впорядкування термiнологii та форму-вання цiлiсного уявлення про iнновацii здiйснено систематизацiю пiдходiв до 1х трактування та видi-лено: динамiчний (iнновацiя як процес), статичний (iнновацiя як результат) i системний (iнновацiя як системне явище, процес i результат одночасно) пiд-ходи. Визначено обмеженють та однобiчнiсть сприйняття iнновацiй з позицii перших двох i переваги третього, що дозволило обгрунтувати вiдмiнно-ст^ мiж iнновацiею та iнновацiйною дiяльиiстю та надати специфiчне визначення поняттю «активiза-цiя iнновацiйиоi дiяльностi пiдприемства».
Розгляд ствввдношення спорiднених до iнно-ваци понять - «новацii» та «нововведення» - показав, що за змютом новацiя вужче iиших двох понять, оскшьки позбавлена ознаки впровадження. Для пе-ретворення новацii у форму шноваци необхвдно ви-конати ряд умов: вкласти iнвестицii, провести мар-кетинговi дослiджения, пiдготувати виробництво до випуску ново' продукцii, здшснити промислове виробництво, вивести та реалiзувати продукцiю на ринку.
Виокремлення властивих iнновацiям ознак -новизни, комерцiалiзацii, поширення (дифузii), не-передбачуваносп, ризикованост^, потреби в iнвести-щях - засвiдчило складнiсть та багатовишрнють цього явища.
Аналiз науково' лiтератури показав наявшсть рiзних пiдходiв до класифiкацii iнновацiй, що обу-мовлено широтою цього поняття. З'ясовано, що пiд
впливом сучасних тендендiй та змiн, ям ввдбува-ються у свiтi, з'являються новi типи iнновацiй, що за лопкою буде вiдбуватися i надат з огляду на нель тйний циктчний характер iнновацiйних процесiв.
Розроблено науково-методичний матричний тдхвд до типологп iнновацiй, який, на вiдмiну вiд iснуючих, спрямований на формування комплексного уявлення про iнновацiйну дiяльнiсть тдпри-емств (як ключових гравцiв в iнновацiйних проце-сах) шляхом ствставлення складових iнновацiйноl дiяльностi як процесу, який роздшено на етапи, з типами iнновацiй за рiзними класифiкацiйними озна-ками: за ефектом впливу на ринок, розвиток галузей та умови конкурент! мiж пiдприемствами; за стра-тегiею розвитку пiдприемства; за походженням; за джерелом конкурентно! переваги. Перевагою такого тдходу е можливiсть пристосування його до умов будь-якого тдприемства та включення до типологi! постшно виникаючих нових форм iнновацiй.
Л^ература
1. Отчет о промышленном развитии - 2016. Роль технологий и инноваций во всеохватывающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор / Организация Объединенных Наций по промышленному развитию. - Вена, 2015. - 77 с. 2. Доклад ЮНЕСКО по науке: на пути к 2030 году. Резюме / Организация Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры. - Франция, 2015. -45 с. 3. Innovation Policy: A Guide for Developing Countries: The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. - Washington, 2010. - 436 р. 4. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям Организация экономического сотрудничества и развития, Евростат. - 3-е изд.; пер. с англ. - М., 2006. - 196 с. 5. Кристенсен К.М. Дилемма инноватора. Как из-за новых технологий погибают сильные компании / К.М. Кристенсен. - М.: Альпина Паблишер. - 2012.
- 240 с. 6. Фостер Р. Созидательное разрушение: Почему компании, «построенные навечно», показывают не лучшие результаты и что надо сделать, чтобы поднять их эффективность / Р.Фостер, С.Кап-лан; пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. -377 с. 7. Промисловкть i промислова полгтика Укра!ни 2013: актуальт тренди, виклики, можли-восп: наук.-аналгт. доповщь / О.1. Амоша, В.П. Виш-невський, Л.О. Збаразська [та im]; за заг. ред. В.П. Вишневського; НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2014. - 200 с. 8. Якубовський М.М. Структурний вектор активiзацi! промислового розвитку / М. М. Якубовський // Економша Укра!ни. -2013. - № 12. - С. 22-39. 9. Якубовський М. М. Мо-дершзащя економiки промислових регютв: спроба концептуалiзацi! / М.М. Якубовський, В.1. Ляшенко // Вюник економiчно! науки Укра!ни. - 2016. - № 1.
- С. 188-195. 10. Сшгова О.Ю. Можливост фор-
мування поспндуст^альних конкурентних переваг старопромислових регюшв Укра!ни / О.Ю. Снiгова // Економiчний вiсник Донбасу. - № 1(47). - 2017. -С. 39-51. 11. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. - М.: Директмедиа Пабли-шинг, 2008. - 401 с. 12. Schumpeter J.A. Business cycles. Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process / J. A. Schumpeter. - New York Toronto London: McGraw-Hill Book Company, 1939.
- 461 p. 13. Innovation in Firms: A Microeconomic Perspective: OECD Publishing. - Paris, 2009. - 220 р. 14. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают / Р. Фостер. - М.: Прогрес, 1987. -272 c. 15. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б.Твисс; [пер. англ.; авт. пред. и науч. ред. К.Ф.Пузыня]. - М.: Экономика, 1989. - 272 с. 16. Levitt T. Innovative Imitation [Electronic resource] / T. Levitt // Harvard Business Review. -1966. - Mode of access: https://hbr.org/1966/09/ innovative-imitation. 17. Шдоричева 1.Ю. 1нно-вацшна економша - це економша нестандартних ршень / 1.Ю Шдоричева // Дзеркало тижня. - 2015.
- 6 листоп. (№ 42). - С. 8. 18. Валента Ф. Управление инновациями / Ф. Валента. - М.: Прогресс, 1985.
- 203 с. 19. Яковец Ю. В. Эпохальные инновации XXI века / Ю. В. Яковець. - М.: Экономика, 2004. -264 с. 20. Шумпетер Й. А. Капитализм, Социализм и Демократия / Й. А. Шумпетер; пер. с англ. / пре-дисл. и общ. ред. В.С. Автономова. - М.: Экономика, 1995. - 540 с. 21. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вад 04.07.2002 р. № 40-IV // Вадомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 36. - Ст. 266. 22. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санто; пер. c венг. под ред. Б. В. Сазонова. - М.: Прогресс, 1990. - 325 c. 23. Лапко
0. 1нноващйна дiяльнiсть в системi державного ре-гулювання / О. Лапко. - К.: 1н-т екон. прогнозув. НАН Укра!ни; 1вано-Франшв. держ. техн. ун-т нафти i газу, 1999. - 253 с. 24. Маркетинг i менеджмент шновацшного розвитку: моногрфiя / ^ед. С.М. 1лляшенко]. - Суми: Утв. кн., 2006. - 728 с. 25. Винокуров В. И. Основные определения и термины в сфере инноваций / В.И. Винокуров // Инновации. - 2005. - № 4 (81). - С. 6-22. 26. Харiв П. С. 1нноващйна дiяльнiсть тдприемства та економiчна ощнка шновацшних процеив / П. С. Харiв. - Тер-нопшь: "Економiчна думка", 2003. - 326 с. 27. Макаренко I. П. Анатомiя економiчних криз у контекст! iнновацiйних процеив: монографiя / 1.П. Макаренко. - К.: 1нтертехнолопя, 2009. - 320 с. 28. Та-раненко 1.В. 1нноватйна конкурентоспроможтсть кра!н у сучасних умовах глобалiзацi!: монографiя /
1.В. Тараненко; за наук.ред. Ю.В. Макагона. -Дтпропетровськ: Днiпропетровський унiверситет iменi Альфреда Нобеля, 2013. - 424 с. 29. Tidd J. A review of innovation models [Electronic resource] / J. Tidd // Innovation Models. Discussion. Paper 1. -
Impérial College London, 2006. - Mode of access: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10. 1.1.460. 8227&rep=rep1&type=pdf. 30. Tidd J. Managing innovation: integrating technological, market and organizational change / Tidd J., J. Bessant, K. Pavitt. -John Wiley&Sons, LTD, 2005. - 582 p. 31. Соловьев В.П. Инновации в контексте рыночных отношений и социальных ожиданий / В.П. Соловьев // Динамика инноваций: монография; под редакцией В.И.Супруна. - Новосибирск: ФСПИ «Тренды», 2011. - С. 174-190. 32. Академiчний тлумачний словник украшсько1 мови [Електронний ресурс]: в 11 т. - 1970. - Т.1. - С. 29. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/1/29/2.
Ковчуга Л. I. До формування понятшного апарату теорп шновацш
У статп до^джено поняпйний апарат теорп шновацш. Виокремлено властивi iнновацiям ознаки, розглянуто спiввiдношення спорiднених до iннова-ц11 понять - «новацп» та «нововведення». Визна-чено, що, незважаючи на поширенiсть, поняття «анноващя» дотепер не мае однозначного визна-чення. Для впорядкування термiнологiï та формування щлюного уявлення про iнновацiï здiйснено систематизацiю пiдходiв до ïx трактування. Визна-чено обмежешсть та однобiчнiсть сприйняття iнно-вацш з позицiï перших двох i переваги третього, що дозволило обгрунтувати вiдмiнностi мiж iнновацiею та iнновацiйною дiяльнiстю та надати специфiчне визначення поняттю «активiзацiя iнновацiйноï дгя-льност пiдприемства». Розроблено науково-мето-дичний тдхщ до типологiï iнновацiй, в основу якого покладено матричний принцип побудови, залежно вiд повноти охоплення етатв iнновацiйноï дгяльно-стi пiдприемства i титв iнновацiй за рiзними класи-фiкацiйними ознаками: за ефектом впливу на ринок, розвиток галузей та умови конкуренцп мiж тдпри-емствами; за стратепею розвитку пiдприемства; за походженням; за джерелом конкурентно!' переваги.
Ключовi слова: iнновацiя, теорiя iнновацiй, iнновацiйна дiяльнiсть, активiзацiя, тдприемство, типологiя iнновацiй.
Ковчуга Л. И. К формированию понятийного аппарата теории инноваций
В статье исследован понятийный аппарат теории инноваций. Выделены присущие инновациям признаки, рассмотрено соотношение родственных инновациям понятий - «новации» и «нововведения». Определено, что, несмотря на распространенность, понятие «инновация» до сих пор не имеет однозначного определения. Для упорядочения терминологии и формирования целостного представления об инновациях осуществлена систематизация подходов к их трактовке. Определены ограниченность и односторонность восприятия инноваций с позиции первых двух и преимущества третьего, что по-
зволило обосновать различия между инновацией и инновационной деятельностью и дать специфическое определение понятию «активизация инновационной деятельности предприятия». Разработан научно-методический подход к типологии инноваций, в основу которого положен матричный принцип построения, в зависимости от полноты охвата этапов инновационной деятельности предприятия и типов инноваций по различным классификационным признакам: по эффекту воздействия на рынок, развитие отраслей и условия конкуренции между предприятиями; по стратегии развития предприятия; по происхождению; по источнику конкурентного преимущества.
Ключевые слова: инновация, теория инноваций, инновационная деятельность, активизация, предприятие, типология инноваций.
Kovchuga L. To the formation of the conceptual framework of the theory of innovation
The article investigations of the conceptual framework of the theory of innovation. Innovations in the system of related concepts are considered. It is defined that to transform «novation» to the form of innovation, it is necessary to fulfil a number of conditions: to invest, to conduct marketing research, to prepare the manufacture for the output of new products, to carry out the manufacturing, to sell products. The signs of innovation are highlighted, they are the novelty, commercialization, distribution (diffusion), unpredictability, riskiness, investment needs, which showed the complexity and mul-tidimensionality of the innovation's phenomenon. It is determined that, despite the prevalence, the concept of «innovation» still doesn't have the unambiguous definition. To harmonizing terminology and form a holistic view of innovation, the systematization of approaches to their interpretation has been carried out. It is identified the limitations and unilateralism of the perception of innovation from the position of the first two approaches and the advantages of the third one. The differences between innovation and innovation activity are substantiated and a specific definition of the concept of «activation of the firm's innovation activity» is given. A scientific-methodical approach to the typology of innovations is developed. The approach is based on the matrix principle, depending on the completeness of coverage of the stages of innovation activity of the enterprise and the types of innovations according to different classification criteria: the effect of the impact on the market, the development of industries and the conditions of competition between enterprises; on the strategy of enterprise development; by origin; by source of competitive advantage.
Keywords: innovation, innovation theory, innovation activity, innovation, intensification, enterprise, typology of innovation.
Стаття надшшла до редакцл 14.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
