CC BY
54
Л1тература
1. Будшк М.М. Фiнансовий ринок : навч. noci6H. / М.М. Будшк, Л.С. Мартюшева. - Хар-KiB : Вид-во ХНЕУ, 2007. - 432 с.
2. Васильева В.В. Фшансовий ринок : навч. noci6H. / В.В. Васильева, О.Р. Васильченко. - Донецьк : Вид-во "Норд-Прес" - МЕГ1, 2007. - 403 с.
3. Глущенко С.В. Кредитний ринок: ш-ти та iнструменти / С.В. Глущенко. - К. : Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2010. - 153 с.
4. Еш С.М. Фшансовий ринок : навч. поабн. / С.М. Еш. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. -
528 с.
5. Школьник 1.О. Фшансовий ринок Укра1ни: сучасний стан i стратегiя розвитку : мо-нографiя / 1.О. Школьник. - Суми : ВВП "Мря-1" ЛТД, УАБС НБУ, 2008. - 348 с.
Кульчицкий М.И., Сыротюк К.О. Развитие кредитного рынка как предпосылка интеграции отечественной экономической системы в мировое финансовое пространство
Проведено исследование финансового рынка. Исследована экономическая сущность кредитного рынка. Определены основные факторы влияния на развитие кредитного рынка.
Ключевые слова: финансовый рынок, кредитный рынок, интеграция.
Kulchytskyj M.I., Syrotiuk K.O. The development of the credit market as a precondition for integration of national economic systems into the international financial
Investigation of the financial market was performed. The economic substance of the credit market was investigated. Main factors influencing the development of credit markets were detected.
Keywords: financial market, credit market, integration.
УДК 004.255:502.65 Викл. Б. Ф. Купчак -
Львiвський утверситет бЬзнесу та права
НАПРЯМИ АКТИВ1ЗАЩ1 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СФЕР1 МАЛОГО ПВДПРИеМНИЦТВА
Дослщжено суть категорш "шноващя", "шдприемництво", "шновацшне тд-приемництво"; проаналiзовано види, форми та способи здшснення шновацшно! шд-приемницько! дiяльностi. Визначено переваги та недолжи шновацшно! дiяльностi малих i великих шдприемств; з'ясовано роль держави в управлшш шновацшною яльшстю шдприемств.
Ключовг слова: шдприемництво, шноваци, шновацшне шдприемництво, види, форми та способи здшснення шновацшно! шдприемницько! дiяльностi.
Постановка проблеми. Одшею з головних умов ефективно! шдприемницько! д1яльносп е, без сумшву, його шновацшна активнють, що за-безпечуе зростання р1вня прибутковосп, тдвищення темтв розвитку та кон-курентоспроможносп товар1в 1 тдприемства. Але е безл1ч перешкод до здшснення устшного шновацшного тдприемництва в ринкових умовах. Ба-гато проблем виникае через вщсутнють добре сформовано! шфраструктури тдтримання горизонтальних зв'язюв м1ж тдприемствами, науковими та фь нансовими установами, а також намагання зберегти щеолопю науково-ви-робничих об'еднань. Часткове полшшення застарших техшки та технологш, метод1в управлшня й оргашзацп не дають конкретно! корисп 1 становлять
певну небезпеку. Сьогоднi потрiбно знаходити та втшювати в життя новi конкурентоспроможнi ще! та технологи, формуючи з них основу майбутньо! ново! економiки шновацшного типу.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Питанням розвитку нащ-онального iнновацiйного пiдприeмництва в Укра!т присвячували сво! працi О. Волков, А. Гальчинський, В. Геець, М. Денисенко, В. Зянько, А. Кшах, Л. Мельников, I. Павленко, М. Пашута, Н. Притуляк, В. Семиноженко, А. Орко, Л. Федулова, А. Чухно.
Мета роботи. Оскшьки питання сучасного рiвня розвитку тнова-цiйного тдприемництва в Укра!т залишаються недостатньо обгрунтовани-ми, то це i стало предметом нашого дослiдження.
Виклад основного матер1алу. Вичерпавши джерела економiчного зростання, тдприемства змушенi застосовувати тновацп передушм для ство-рення нового попиту на ринку нових продукпв чи диференщацп iснуючих продуктiв, тобто нового ринку або ново! н^ на ринку.
Вщомий австрiйський та американський економют Й. Шумпетер (1883-1950 рр.) у сво!х роботах пов'язував тдприемництво з розвитком технологи, нововведеннями та економiчним зростанням, i саме тому тдприемництво розглядаеться як ключова сила в створеннi шновацш i реалiза-цп досягнень науково-техтчного прогресу.
Саме по собi тдприемництво розглядаеться переважно як економiчна категорiя - це певний тип господарювання, в якому головним суб'ектом е тд-приемець, який рацiонально комб^е (об'еднуе) фактори виробництва, на ш-новацiйнiй основi та на власний ризик оргатзовуе й управляе виробництвом з метою отримання пiдприемницького доходу [1].
1нноващя - це новi ще!, знання, технологи, успiшне комерцшне вико-ристання яких може забезпечити безпосереднш соцiально-економiчний ефект. Також шноващя - це результат колективних зусиль науки, техтки, ос-вiти, економжи, пiдприемництва, управлiння, де успiх залежить вщ кожно! галузi та сфери дiяльностi. Закон Укра!ни "Про шновацшну дiяльнiсть" ха-рактеризуе тновацп як "новостворет (застосованi) i (або) вдосконалет кон-курентоспроможнi технологи, продукцiя або послуги, а також оргатзацтно-техтчш рiшення виробничого, адмiнiстративного, комерцiйного або шшого характеру, що iстотно полтшують структуру та якiсть виробництва i (або) сощально! сфери" [2].
1нновацшна пiдприемницька дiяльнiсть - це особливий процес оргат-заци господарювання, який оснований на посттному пошуку нових можли-востей покращання технiко-технологiчних факторiв виробництва. Вона пов'язана з готовтстю пщприемницько! структури ^зично! або юридично! особи) брати на себе весь ризик iз здiйснення нового проекту або покращення iснуючого, а також виникаючу при цьому фiнансову, моральну i соцiальну вiдповiдальнiсть. У загальному виглядi iнновацiйну пiдприемницьку дiяль-нють можна визначити як суспiльний техтчний економiчний процес, що приводить до створення кращих за сво!ми властивостями товарiв (продукци, послуг) i технологш практичного використання нововведень [3].
Подальший pозвиток пiдпpиeмництвa неможливий без здiйснення ш-новaцiй. По-пеpше, вичеpпaвши почaтковi pезеpви зpостaння п^^темни^-коï дiяльностi, бiзнесмени змyшенi зaстосовyвaти iнвестицiï. По-дpyге, найбшьш еластично на змiнy кон'юнктypи pинкy pеaгye малий бiзнес, тому саме для нього шновацшт пpоцеси вiдiгpaвaтимyть щоpaз бiльшy pоль. По-тpетe, до шиpшого зaстосyвaння iнновaцiй малий бiзнес пiдштовхye посилен-ня конкypенцiï чеpез постyпове входження на pинок великого кaпiтaлy.
Згщно зi статистичними даними, в yRpaïm iнновaцiйнa активнють тд-пpиeмств в остaннi pоки дещо знижyeться. Так, пpотягом 2GGG-2GG9 pp. питома вага пiдпpиeмств, що займалися iнновaцiями, скоpотилaсь на 5,2 пункти, а питома вага ^омислових пiдпpиeмств, що впpовaджyвaли шновацп, - на 4,1 пункти. Зменшилась також i чисельнiсть нayковцiв за aнaлiзовaний пеpiод на 25,8 %.
Що стосуеться фiнaнсyвaння технологiчних шновацш, то поpiвняно з 2GGG p., у 2GG9 p. загальна сума втрат на iнновaцiï зpослa у 5G,6 paзa. Пpоте, починаючи з 2GG9 p., ситуащя дещо помшялась, можливо, внaслiдок еконо-мiчноï ^изи, але поpiвняно з попеpеднiм 2GG8 p., вшрати на iнновaцiï скоpо-тились на 33,7 %. Фшансування iнновaцiй здiйснюeться пеpевaжно за paхy-нок власних коштiв, хоча ïх частка у стpyктypi витpaт на шновацп знизилась на 14,6 пункти, частка iноземних швесго^в зpослa на 11,4 пункти (2,5 paзa), а частка фшансування з деpжaвного бюджету залишаеться i дaлi низькою, хоч i тдвищилась вiд G,4 до 1,5 % [pозpaхyвaв aвтоp зпдно з джеpелом 4].
1стотною пеpешкодою пеpеходy на iнновaцiйний тип пiдпpиeмницькоï дiяльностi е вiдсyтнiсть коштiв для фшансування шновацшних змiн, що зу-мовлено низьким ступенем зaцiкaвленостi piзних економiчних сyб'eктiв в ш-вестуванш кaпiтaлy (нaсaмпеpед пpивaтного та банювського) в iнновaцiйнi пpоцеси та ïх спpямовaнiсть на отpимaння швидкого економiчного ефекту вiд вкладених коштiв. Розвиток шновацшного пiдпpиeмництвa в Укpaïнi dprn-муеться також чеpез недостатне iнфоpмaцiйне забезпечення iнновaцiйних ^оцешв; нaявнiсть дешевоï pобочоï сили, що витiсняe доpогy техшку; слaбкi позицiï сеpеднього класу, який е основним носieм шновацш; звуження pинкy висококвaлiфiковaноï pобочоï сили, здaтноï втiлювaти iнновaцiï; недостатне оновлення основних фондiв; pозпоpошенiсть та не сконцешровашсть законо-дaвчоï бази щодо пiдтpимки iнновaцiйних пpоцесiв у ^aïm; не зaдiянiсть ме-хaнiзмiв ^д^имки iнновaцiйноï дiяльностi; значний часовий пpомiжок вiд pозpоблення iнновaцiй до ïх впpовaдження.
На пpaктицi видiляють види, фоpми та способи здiйснення тд-пpиeмницькоï дiяльностi. Сеpед видiв iнновaцiйноï пiдпpиeмницькоï дiяль-ностi виокpемлюють шновацшну дiяльнiсть у таких сфеpaх: техшко-техноло-гiчного забезпечення виpобництвa; збiльшення виpобництвa, пiдвищення якостi та здешевлення пpодyкцiï; соцiaльноï полiтики.
Iнновaцiйне пiдпpиeмництво може здшснюватись у двох фоpмaх: як самостшне пiдпpиeмство (окpемa юpидичнa особа з ^авом здiйснення гос-подapськоï дiяльностi, що сaмостiйно вiдповiдae за pезyльтaти своeï дiяльнос-тi власним майном. Залежно вiд оpгaнiзaцiйно-пpaвовоï фоpми господapю-вання та мipи своeï особистоï yчaстi учасники пiдпpиeмствa за pезyльтaти дi-яльностi несуть вщповщальнють солiдapно); як iндивiдyaльне пiдпpиeмниц-
тво (без створення тдприемства - самостшно! юридично! особи. У цьому ви-падку пiдприемець - фiзична особа - несе повну персональну майнову вщпо-вiдальнiсть за результати свое! дiяльностi).
Видiляють також три способи оргашзацп шновацшно! дiяльностi: на основi внутршньо! оргашзацп, коли iнновацiю створюють i (або) освоюють всерединi фiрми !! спецтдроздши на базi планування i монiторингу !х взаемоди за шновацшним проектом; на основi зовшшньо! оргашзацп за допо-могою контракпв, коли замовленням на створення i (або) освоення шновацп займаються стороннi оргашзацп; на соновi зовшшньо! оргашзацп за допомо-гою венчурiв, за умови, що фiрма для реалiзацп шновацшного проекту засно-вуе дочiрнi венчурш фiрми, якi залучають додатковi сторонш засоби (кошти).
Перший спосiб оргашзацп шновацшно! дiяльностi досить рiдко засто-совуеться через недостатнiй потенцiал наукових вщдшв шдприемств, а от другий спошб (фiрма розмiщуе замовлення на розроблення новизни, а !! впровадженням займаеться самостшно) використовуеться найчастше.
1нтенсившсть та характер шдприемницько! дiяльностi залежить вщ впливу безлiчi факторiв, як умовно подiляють на зовнiшнi та внутршт. Зок-рема, до зовтшшх чинниюв належать: економiчнi (сприятливий швести-цiйний кшмат, використання фондiв шдтримки тдприемництва), правовi (за-конодавство щодо захисту пiдприемцiв та !х штерешв, гарантп безпеки), рин-ковi (розвиток шфраструктури, формування iнтегрованих пiдприемницьких елеменпв ринково! iнфраструктури). Серед внутрiшнiх чинниюв шновацшно-го пiдприемництва видiляють сощально-психолопчш (формування у пращв-никiв нового свгтогляду), органiзацiйнi (франчайзинг, дилерство, лiзинг, факторинг) та мотивацiйнi (мотиващя, iнiцiатива, активнiсть персоналу).
В шновацшному розвитку економiки кра!ни iстотну роль вдаграють малi пiдприемства, якi мають низку переваг: прагнення пошуку, нововведень; динамiзм та гнучюсть в реагуванш на змiни споживчого попиту i на новi про-позицп й перспективи; вщсутшсть бюрократизму; здатнiсть до постшного оновлення всiх елементiв виробничих процешв; забезпечення високо! конку-рентоспроможност продукцп, робiт, послуг; скорочення тривалост шнова-цiйного циклу завдяки мшмальнш управлiнськiй iерархп в прийняттi ршень та високiй зацiкавленостi у прискореному розробленнi та використаннi нових технологш; низький рiвень накладних витрат; здатшсть персоналу до швид-кого сприйняття i генерування нових iдей.
Малi iнновацiйнi пiдприемства можуть мати рiзнi оргашзацшно-пра-вовi форми, але вш вони повиннi характеризуватись такими основними спшь-ними ознаками: розроблення i просування на ринки нових продукпв i пере-дових технологiй; висока частка науково-дослщних i конструкторських робгг для створення нових конкурентоспроможних продукпв i послуг; масштабний вплив шновацш, нових виробiв i передових технологш на прибуток шдприемств малих шновацшних пiдприемств; висока частка швестицш в науко-во-дослiдний сектор i пов'язане з ним обновлення виробництва; значна частка наукових та шженерно-техшчних робгтниюв у загальнiй чисельностi персоналу малого шновацшного тдприемства; значна частка наукового, лабора-
торного i випробувального обладнання в основних фондах; високий рiвень ризику, пов'язаного iз здiйсненням iнновацiйних проектiв [3].
Залежно вiд характеру поеднання науки i виробництва можна видали -ти малi iнновацiйнi пiдприемства наукового (розроблення нових виробiв i технологiй), виробничого (освоення нових виробiв i технологiй) i мiшаного (науково-виробничого) профiлю [3]. Поряд iз безсумнiвними перевагами малi шновацшш пiдприемства мають i недолiки, як бiльш наочними стають по-рiвняно з перевагами великих пiдприемств, що займаються iнновацiйною дь яльнiстю.
Велик бiзнесовi структури зосереджують сво! зусилля переважно на вдосконалених шноващях у тих напрямах, у котрих тдприемство вже мало певш успiхи. Докоршш змiни при цьому е небажаними, адже це може приз-вести до знецшення нагромадженого виробничого потенщалу. Великi шнова-цiйнi пiдприемства вщзначаються високим рiвнем подiлу працi та спецiалiза-цп робочих мiсць; здатшстю задовольняти масштабний попит; ширшими можливостями залучення зовнiшнього фiнансування, зокрема кредитування; високим рiвнем професiйностi менеджменту.
Вони певним чином "страхують" результати свое! дiяльностi, розроб-ляючи одночасно кшька проектiв. Таким чином, втративши кошти на одному проектi, фiрма отримуе прибутки вiд впровадження iнших. У великих тд-приемств зосередженi бiльшi фiнансовi кошти, якi потрiбнi для освоення ус-пiшних iнновацiй.
Малi пiдприемства бiльш здатнi на ризик, тодi як великi компанп обе-режнiшi та вкладають кошти тшьки у тi проекти, котрi гарантують прибуток. Як свщчить практика, малi й великi iнновацiйнi пiдприемства тюно взаемо-пов'язанi: останнi часто використовують результати шновацшно! дiяльностi малих фiрм, а подальше впровадження здiйснюють т пiдприемства, якi мають для цього кращi фiнансовi та матерiальнi ресурси, розвинену матерiаль-но-технiчну базу i квалiфiкованi кадри.
Дослiдження - розроблення - проектування - дослщне виробництво -виробниче впровадження - збут продукцп. Незалежно вiд форм, видiв чи способiв iнновацiйного тдприемництва суб'ектами його можуть бути вищi навчальнi заклади, науково-дослiднi та проектно-конструкторсью оргашзацп, пiдприемства та !х об'еднання в рiзних галузях економiки. Для тдтримки т-новацiйного розвитку тдприемництва потрiбно забезпечити йому надiйну ш-формацiйну та науково-ресурсну пiдтримку. Вагома роль у цьому процеш выводиться державi, яка значною мiрою визначае економiчнi форми i методи управлшня iнновацiйним процесом.
Держава визначае тип i структуру економiчноl системи, дто фiнансо-во-кредитних важелiв, систему оподаткування, забезпечуе концентрацiю не-обхiдних ресуршв, несе вiдповiдальнiсть за !х використання. Державне втру-чання у розвиток шновацшного пiдприемництва визначае стан ринку науко-во-технiчноl продукцil, спiввiдношення мiж пропозицiею та попитом на результат шновацш [5].
З метою захисту штерешв пiдприeмцiв та !х власностi створено вщпо-вiдну законодавчу базу: Закони "Про шновацшну дiяльнiсть", "Про наукову та науково-технiчну дiяльнiсть", "Про прiоритетнi напрями шновацшно! дь яльностi в Украш", "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш", "Про спещальний режим шновацшно! дiяльностi технолопч-них парюв". Для подолання iснуючих перешкод щодо розвитку шновацшно-го пiдприeмництва Державне агентство Укра!ни з iнвестицiй та шновацш розробило низку концепцiй i програм. Зокрема, Концепцiю створення нащ-онально! шновацшно! системи, Концепцiю Державно! програми розвитку системи iнформацiйно-аналiтичного забезпечення реалiзацп державно! шновацшно! полпики та мониторингу стану iнновацiйного розвитку економжи, Положення про органiзацiю шдвищення квалiфiкацп спецiалiстiв у сферi ш-вестицiй та шновацшно! дiяльностi.
Висновки. Здшснений аналiз дае змогу наголосити на важливосп ролi iнновацiй для розвитку тдприемництва, особливо малого. Посередником мiж наукою, виробництвом та ринком i значною мiрою органiзатором шновацшного тдприемства мае бути держава, впроваджуючи концептуально-зако-нодавчi, iнституцiонально-органiзацiйнi та фшансово-кредитш заходи.
Л1тература
1. Варналш З.С. Мале шдприемництво : основи теори i практики / З.С. Варналш. - Вид. 4-те, [стер.]. - К. : Вид-во "Знання, КОО", 2008. - 302 с.
2. Стельмащук А.М. Державне регулювання економжи : навч. поабн. / А.М. Стельма-щук. - Тернотль : Вид-во ТАНГ, 2000. - 315 с.
3. Про шновацшну д1яльшсть: Закон Укра!ни вщ 04.07.2002 р., № 40-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
4. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2009 рж. - К. : Держком. статистики Укра!ни, 2010. - 567 с.
5. Сизоненко В.О. 1нновацшне шдприемництво - форма реал1заци штелектуально! влас-носп / В.О. Сизоненко, Л.В. Овчаренко // Науков1 записки НаУКМА. - Сер.: Екож^чш науки. - 2000. - Т. 18. - С. 64-72.
КупчакБ.Ф. Направления активизации инновационных процессов в сфере малого предпринимательства
Исследована суть категорий "инновация", "предпринимательство", "инновационное предпринимательство"; проанализированы виды, формы и способы осуществления инновационной предпринимательской деятельности. Определены преимущества и недостатки инновационной деятельности малых и крупных предприятий; выяснена роль государства в управлении инновационной деятельностью предприятий.
Ключевые слова: предпринимательство, инновации, инновационное предпринимательство, виды, формы и способы осуществления инновационной предпринимательской деятельности.
Kupchak B.F. Directions for enhancing innovation in small business
Investigated are the categories of "innovation", "enterprise", "Innovative Entreprene-urship", analyzed the types, forms and methods of implementation of innovative entrepre-neurship. The advantages and disadvantages of innovation activities of small s large enterprise, explained the role of the state in managing innovation activities of enterprises.
Keywords: Entrepreneurship, innovation, innovative entrepreneurship, types, forms and methods of implementation of innovative entrepreneurship.
