CC BY
11
компетентного фах1вця. Подальшу д1яльшсть з розробки окрсслсно!' проблеми доцшьно здшснювати в напрям1 конструювання програмно-методичного забезпечення вщповщного типу навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Соловш Н. М. ГБзнавальна самостшшсть у формуванш дослвдницьких умшь у майбутшх аграрпв на заняттях xiMii' / Н. М. Соловш // Науков1 записки ТНПУ iM. В. Гнатюка.. Cepia: Педагопка. -2005,-№4.-С. 173-176.
2. Бугрш О. Формування штелектуальних умшь школяр1в / О. Бугрш // Радна школа. - 2001. - № 9. -С. 34-35.
3. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
4. КловакГ. 3\пст i форми шдготовки вчителя досладника в умовах педагопчного ушверситету / Г. Кловак // Радна школа. - 2003. - № 12. - С. 46-49.
5. Кузнецова В. I. Методика викладання бюлогй / В. I. Кузнецова. - Харшв: Торсшг, 2001. - 176 с.
6. КузьВ. Готуемо вчителя для школи нового поколшня/В. Ку !ь // РЦна школа. -2003. -№ 12. - С. 10-13.
7. Уйсшбаева Н. Науково-досладницька д1яльшсть як чинник зростання професшно! компетентносп / Н. Уйсчмбаева // Рщна школа. - 2006. - № 4. - С. 3-6.
УДК 371.13:504 (008)
Н. О. МИКИТЕНКО
СТРУКТУРА 1НШ0М0ВН01 ПРОФЕСШНО! П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦЯ
ПРИРОДНИЧОГО ПРОФ1АЮ У ВИЩИХ НАВЧААЬНИХ ЗА1СААДАХ
УКРА1НИ
Проаналгзовано особливостг та ключовг характеристики моделг тшомовноЧ професшно/ тдготоеки фахгвця природничого профшю у ВИЗ Украши. Визначено цШ навчання тоземно1 моей студентгв природничих спещалъностей, осноет еимоги до знанъ та емтъ студентгв. Узагальнено теоретичт засади, здшснено анализ принците и оргатзацшних особливостей тшомовноЧ професшно/ тдготоеки студентгв вказаних спещалъностей. Обтрунтовано осноет принципи формування змгсту тшомовноЧ професшно'1 тдготоеки майбуттх фахгвцгв природничого профтю.
К:ш>чо(п слова: структура тшомовноЧ професшно/ тдготоеки фахгвця природничого профшю, цШ навчання, теоретичт засади професшно'1 тдготоеки, принципи тдготоеки фахгвцгв, змгст тшомовноЧ професшно'1 тдготоеки, принципи формування змгсту.
Н. А. МИКИТЕНКО
СТРУКТУРА ИНОЯЗЫЧНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ подготовки
СПЕЦИАЛИСТА ПРИРОДОВЕДЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ
Проанализированы особенности и ключевые характеристики модели иноязычной профессиональной подготовки специалиста природоведческого профиля в высших учебных заведениях Украины. Определены цели обучения иностранному языку студентов природоведческих специальностей, требования к знаниям и умениям студентов. Обобщены теоретические основы, произведен анализ принципов и организационных особенностей иноязычной профессиональной подготовки студентов указанных специальностей. Обоснованы ведущие принципы формирования содержания иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов природоведческого профиля.
Ключевые слова: структура иноязычной профессиональной подготовки будущего специалиста природоведческого профиля, цели обучения, теоретические основы профессиональной подготовки, принципы подготовки специалистов, содержание иноязычной профессиональной подготовки, принципы формирования содержания.
ПР0ФЕС1ЙНА ОСВГГА
N. О. iMYKYTENKO
STRUCTURE OF TEACI IING ESP TO FUTURE PROFESSIONAL IN THE REALM OI SCIENCES AT THE UNIVERSITIES Ol UKRAINE
The article deals with specific features and key descriptions of the model of teaching ¡-'.SI' to students majoring in sciences in the universities of Ukraine. The main goals of l-'.SI3 studying and requirements to students' knowledge and skills have been defined. Theoretical basics of ESP teaching have been generalized. The main principles and organizational peculiarities of teaching ESP to students majoring in sciences have been analysed. The mam principles of forming the content of ESP training for future professionals m the realm of Sciences have been grounded.
Key words: structure of teaching ESP to students majoring in sciences, studying goals, theoretical basics of ESP teaching, principles of specialists' training. ESP content, principles of content forming
Гншомовна Професшна ШДготовка фЕШВЦЯ ПрИрОДНИЧОГО Профшю повинна ЕГДПОЕЦДаТИ вимогам часу, бути зор1ентованою на розширення кола професшних ролей та функцш, перспективу шжпародпоТ сшвпращ, забезпечувати можливкть мобиыюсп як науковщв, гак i студент!в у межах св:тового осв1тнього простору. Формування шшомовно! професшно! компетентност1 фахшця, здатного виявляти креатившеть у процеа вирииения професшних завдань та виконання професшних функцш i ролей, с сьогодш стратегию про фес 1Й hoi шдготовки фах1вщв природничих cneqiальностей - В1дповщно. ¡ншомовна професшна шдготовка цих фах1вщв с важливою складовою ix шдготовки шд час навчання \ вищому навчальному заклад1 (ВНЗ)
Проблеми професшно! шдготовки фах!вщв негу маштарного профшю в!дображен! у працях П. Атутова, I. Бе\а. Н. Bi6m. С. Гончаренка, Р. Г\рс1!ича. А. Захл1бного, I. Зязюна, IIПичкало, 13. Сидорснка. та ¡нших науковщв. I кихолшгвютичш. лшгвютичш та методичн1 проблеми формування 1 ншомовно! комушкативно! та пр0фесшн01 компетенцш i компетентностей дослижували науковщ Л. Варна, М. Бар на, Л. Бахман, I. Бутницький, 1.31мняя, I. Козловська. 3. Коннова, О. Кучеренко, О. Леонтьев, 1 Мегалова, Д. Хаймз, Л Шевчик та ¡н. Теоретичш основи формування ¡ншомовно! професшно! компетентносп майбутнього фахшця природничого проф1лю вивчали В. Краевский, М Архангельская, 13. Ледньов. Ill IvpimcB. I. Романюк, I . Рузавш та mini вчеш 11рОте результата анал13у джерел 3 проблеми досл1дження доводять. що у наявнпх ниш науково-педагопчних працях немае комплексного дослиження, яке висв1тлюе визначальш характеристики модел1 ¡ншомовно! професшно! ni л готовки фа>лвця природничого профшю у 13113 Украши.
Мета crai ri - з'ясувати особливосп та ключов! характеристики структури шшомовно! професшно! шдготовки фахшця природничого профшю у ВНЗ Украши.
Виповино до мети дослщження визначен! таю його завдання: 1) ветановити Ц1Л1 навчання ¡ноземно! мови студенев природничих спещальностей, основш вимоги до знань та умшь студент!в. 2) проаналпувати принципи й оргашзацшш особливост1 шшомовно! шдготовки студент! в природничих спещальностей; 3) узагальнити теоретичн1 засади, з'ясувати до\11н>юч1 форми 1 исходи навчання шоземно! мови, критерп оцшювання академ1чних ycnixie студешлв; 4) обгрунтувати основн1 принципи формування змкту шшомовно! професшно! шдготовки майбутшх фамвцш природничого ПрОф1ЛЮ-
До паирмvim шдготовки фахшщв природничого профшю, зпдно з перелжом напрямш та спещальностей. за якими здшснюеться тдготовка фахшщв у BI13 за в1дпов1дними оев1тньо-кватфжацшними р!внями. належать: фгзика та прикладна ф1зика, ximih, бюлопя, географ!я, ri дрометеоро лоп я, геолопя, еколопя, геодезш, карюграфш та землевпорядкуваиня [8].
11иш ¡ншомовна професшна шдготовка майбутшх фах!вщв природничих спещальностей здшснюеться за ступеневою системою осв!ти. Термш вивчення навчальних дисциплш «Гноземна мова» та «Гноземна мова професшного спрямування» па кожном\ з ршшв сиетеми внзначаегься кшькютю кредит!в - академ1чних залжових одиниць. яы повинен скласта студент. Навчальними планами б1льшост1 нацюнальних класичних ушверситслв Украши выведено для вивчення студентами природничих спещальностей бакалаврату навчальних дисциплш «Гноземна мова» чи «1ноземна мова професшного спрямування» 5 кредипв, що становить 180
навчальних годин, включаючи самостшну роботу студенпв. Навчальш плани лише окремих ВНЗ вщводять 1-2 кредита для вивчення студентами природничих спещальностей мапстратури ¿ноземно! мови ирофесшного спрямування. Ид час вступу в асшрантуру (докторантуру) необхщно скласти кандидатський ¿спит з шоземно! мови ирофесшного спрямування. Асшранти (докторанта) природничих спещальностей вивчають шоземну мову ирофесшного спрямування впродовж першого року навчання в асшрантур1 (докторантур!), що мае 3 кредита.
У новий етап вивчення шоземних мов у наций кра!ш вступило на початку 90-х роюв минулого стол1ття. У навчальних планах бшыпосп природничих факультет!в украшських ВНЗ для ПЫУ ссмсстр¡в навчання з'явилась навчальна дисциплша «1ноземна мова ирофесшного спрямування». Проте, на нашу думку, слушною е позищя викладач1в Ташкентського пол1техшчного шетитуту А. Борисово!, С. Шагаево! та Л. Федорово!, яга ще у 1990 р. наполягали на тому, що студента II курсу недостатньо обпнаш в свош майбутнш професп для того, щоб опрацьовувати фахову л1тературу ¡но земною мовою [1, с. 8].
Навчання студенев природничих спещальностей шоземно! мови у ВНЗ передбачае комплексну реатзащю практично!, розвивально!, загальноосв1тньо1 та виховно! мети. Практична мета навчання полягае в оволодшш студентами ¿ноземною мовою як засобом комушкацп в уешй 1 письмовш формах в сощально-побутовш, сощально-культурнш та професшнш сферах; здобутп знань про будову ¿ноземно! мови, II систему, особливосп фyнкцioнyвaння певних мовних моделей та структур; виявленш пoдiбнocтeй та poзбiжнocтeй з р1дною мовою. Розвивальна мета передбачае подалыпий розвиток ¡ншомовно! комушкативно! компетенщ! студента, формування у нього нових умшь та навичок шшомовного сшлкування, його слухово!, зорово!, оперативно! 1 тривало! пам'ят1, уваги, лопчного мислення, вольових якостей, пов'язаних з досягненням уешху в навчальшй д1яльностг Загальноосв1тня мета передбачае збагачення духовного евт студента, розширення його кругозору, здобуття знань про культуру й традицн краши, мова яко! вивчаеться. Виховна мета передбачае виховання у студент ¡в культури сшлкування.
Зпдно з Галузевими стандартами вищо! осв1ти з природничих спещальностей випускник бакалаврату повинен:
• здшенювати читання та осмислення профсайно-орюттовано!' та загальнонауково! ¿ншомовно! л1тератури, використання II у соц!альшй та професшнш сферах;
• у виробничих умовах, на основ! лексико-граматичного мшмуму, користуючись ирофсс1йно-ор1ентованими ¡ншомовними (друкованими та електронними) джерелами, за допомогою вщповщних метод ¡в здшенювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання;
• у виробничих умовах, користуючись лексико-граматичним мшмумом та професшно-ор1ентованими ¿ншомовними (друкованими та електронними) джерелами, за допомогою вщповщних метод ¡в проводити: анал1тичне опрацювання шшомовних джерел з метою отримання ¿нформацИ, що необ\1дна для вир1шення певних завдань професшно-виробничо! д1яльност1; працювати з контрактами, релпами про партнерство, результатами патентного пошуку, рекламою з метою врегулювання виробничих питань;
• використовувати шформацшш технолог!!' для обробки шшомовних професшно-ор1ентованих джерел;
• шд час виконання профес1йних обов'язив, використовуючи комп'ютерш системи автоматизованого перекладу та електронш словники, робити переклад шшомовно! шформащ!;
• застосовувати елементи соцюкультурно! комистенцй':
• у виробничих умовах шд час усного та письмового сшлкування за допомогою вщповщних метод ¡в застосовувати компонента соцюлшгвютично! компетенщ! для досягнення взаемного порозумшня.
Метою вивчення майбутшми фах1вцями природничого проф1лю ¿ноземно! мови повинно бути не накопичення теоретичних знань, а формування у них практичних навичок усного 1 писемного мовлення, слухання, розум1ння 1 читання, вмшня застосовувати ц1 навички для вир1шення комушкативних завдань [5, с. 48]. Особливо актуальною для проблеми формування шшомовно!' професшно!' компетентност1 е система функц1онування анал1тичного апарату майбутшх фах1вц1в для вир1шення професшних завдань за допомогою ¡ншомовного ирофеслйного сшлкування [4, с. 97].
Принципами оргашзащ! навчального процесу з вивчення шоземних мов, у зв'язку з обмеженою кшыастю навчального час}', що выводиться навчальними планами подготовки фах!вщв немовних спещальностей, зокрема природничих, мають бути: системшсть, фундаментатзащя навчання, дозовашсть та структуровашсть навчального матер1алу, послщовшсть 1 наступн¡сть його викладу, гнучюсть та вар!атившсть навчальних програм, реалгзащя м1жпредметних зв'язюв, застосування теоретичних знань у практичшй шдготовщ студенпв, ор1ентащя на подальшу практичну д!яльшсть майбутшх фах1вщв та врахування вимог ринку пращ, а також економне використання аудиторного часу та рацюнальна оргашзащя самостшно! роботи студенпв, яка мае бути керованою 1 цшеспрямованою [9, с. 21].
Згадаш принципи оргашзащ! навчання шоземних мов профсаиного спрямування у вшцш школ! мають визначати тага його етапи:
• постановка навчальних цшей на ос но в 1 аналгзу результат! в шшомовно! комушкативно! д1яльност1 студент!в на фахову тематику з використанням тер\пшв з циклу фахово ор1ентованих дисциплш;
• планування 1 проектування д!яльносп викладач1в 1 студент!в. що передбачае виконання навчальних завдань, яю сприятимуть формуванню в студент!в необхщних професлйних знань, умшь та навичок;
• практична реалпащя теоретичних засад формування ¡ншомовно! професлйно! компетентност1 майбутшх фах1вц1в природничих спещальностей у процес1 навчання у ВНЗ;
• моделювання конкретних професлйних ситуативних завдань та проблем, що допомагае студентам в умовах навчального процесу максимально наблизитись до виконання майбутшх професшних функщй;
• оргашзащя самостшно! роботи студент! в. що передбачае надання студентам можливосп самостшно го вибору засоб1в досягнення поставлено! навчально! мети.
В1дпов1дно до сучасних сощальних замовлень та вимог ринку пращ, шшомовна професлйна пщготовка майбутшх фах1вщв природничого профшю повинна грунтуватися на дидактичних шдходах 1 теор1ях, яю гарантуватимуть досягнення навчальних шлей. Такими шдходами можемо вважати компстентшсний. особист1сно-ор1ентований, ¿ндив1дуальний, д1яльшсний, гумашетичний, еколопчний, гносеолог1чний шдходи, а теор1ями - теор1ю систем, теор1ю п1знання й теор1ю «со шаль но'! концепцп осв1ти» з урахуванням вимог сучасного сусшльства до фах1вщв.
До загальноприйнятих дом1нувальних форм орган1защ! навчання шоземно! мови майбутшх фах1вц1в природничих спещальностей у ВНЗ в1дносять аудиторш практичн! заняття, ¿ндив1дуальш консультащ! й самостшна робота студент!в.
Ефектившсть формування ¿ншомовно! профес!йно! компетентност! у студеш1в-природничник!в зростае в процес! оргашзащ! навчання засобами таких нстрадицшних форм ! метод!в, як: проблемне заняття, «заняття удвох», пояснения ¡з заздалепдь запланованими помилками, ознайомлення-в!зуал!зац!я, пояснення-прес-конференщя, бееща, дискус!я, розгляд конкретних ситуац!й, м!ждисциплшарний сем!нар, проблемний сем!нар, тематичний семшар, ор!ентац!йний сем!нар, системний сем!нар, «круглий ст!л», метод симулящй, д!лов!, рольов!, ситуащйш ¡гри [7, с. 271-292].
У процес! формування ¿ншомовно! професшно! компетентност! майбутшх фах!вщв природничого профшю вщдаеться перевага методам навчання, спрямованим на ¿нтегращю теоретичних знань з практикою, а саме:
- методам, пов'язаним з джерелами передач! та сприймання навчального матер!алу: словесним, наочним та практичним;
- лопчним методам передання та вщтворення ¿нформащ!: шдуктивним. дедуктивним, моделюванню, узагальненню, конкретизащ!, асоц!ащ!, абстрагуванню;
- методам навчання на основ! самостшно! шзнавально! д!яльност!: пояснювально-¡люстративному. репродуктивному, частково пошуковому, дослщницькому, а також методу проблемного вивчення матер!алу [3, с. 22; 5, с. 228].
Поточний контроль р!вня знань здшснюеться шляхом проведения тестувань, написания та перев!рки творчих письмових завдань, диктант!в, переклад!в, усного опитування;
шдсумковий контроль - у ход! проведения модульних тестувань та опитувань, диференцшованого зали<\ та ¿спит}'.
Виклад курсу та контроль досягнутих усшх1в студенпв здшснюеться зпдно з вимогами кредитно-модульно! системи навчання. Навчальш 1 робоч1 програми викладання дисциплш «1ноземна мова» та «1ноземна мова профеаиного спрямування» студентам природничих спещальностей у в1тчизняних вузах Украши передбачають вивчення пев но!' кшькост! змютових модул ¡в впродовж чотирьох семестр1в. Вивчення курсу «1ноземна мова» завершуеться у кожному семестр! залшом, в останньому - ¿спитом. Академ1чш усшхи студенев визначаються вщповщно до нащонально! системи ощнювання, 100-бально! шкали ощнювання, що використовуеться у бшыпост! ушверситеив краши, а також шкали ЕСТ8.
Змют шш0м0вн01 профеа йно! шдготовки фах1вщв природничого профшю як компонента професшно!' шдготовки визначае модель шшомовного професшного спшкування, розробка яко! передбачае досягнення навчальних, прагматичних, розвивальних та виховних цшей. Вш мае вщображати основш принципи формування вказано! структури: теоретично! та науково! обгрунтованост1; вщображення основ науково! методологи в систем! вищо! осв!ти; технолопчносп; штеграцп теор!! з практикою; вщображення сощального характеру осв!ти; ор!ентацп на подальшу профес!йну д!яльшсть; сшввщнесеност! зм!стового та поетапного елемент!в робочих навчальних програм дисципл!н п!дготовки бакалавр!в ! мапстр!в природничих спещальностей; обгрунтованост! та лог!чност! у вибор! тем змютових модул!в навчальних курс!в; м!ждисциплшарного пщходу до формування мислення майбутшх фах!вщв природничого проф!лю; реал!защ! принципу м!жпредметних зв'язюв; використання академ!чного стилю мовлення; мошторингу усп!шност! студент!в; регулярного анал!зу актуальност! та в!дпов!дност! навчальних програм куршв загальноевропейським рекомендац!ям щодо забезпечення якост! вищо! осв!ти ! вимогам ринку прац!.
Змют навчально! дисциплши «1ноземна мова професшного спрямування» мае бути посеместрово узгодженим з! зм!стом цикл ¡в фундаментальних та фахово ор!ентованих дисципшн, вщповщаючи принципам системносп, комплексност! та реашзащ! мгжпредметних зв'язив.
Серед дидактичних прийом!в практично! реал!заци м!жпредметних зв'язк!в ¡ноземно! мови професшного спрямування з фундаментальними ! професшно ор!ентованими дисципл!нами у процес! професшно! шдготовки майбутшх фах!вщв природничого профшю: вивчення особливостей академ!чного ! наукового стшпв мовлення на приклад! автентично! л!тератури за фахом ¡ноземною мовою, що передбачае залучення таких метсдав навчання, як читання, анотування основного змюту тексту, його переклад, укладення двомовних терм!нолог!чних словниклв чи тлумачних словншав ¡ноземною мовою, бесщи та дискус!!, д!алоги на фахову тематику, дидактичш ¡гри - ситуативш, рольов!, симулящйш, ¿нтелектуальш, написания ¿ндивщуальних та групових проект!в-досл!джень ¡ноземною мовою на фахову тематику, шдготовка студентами презентащй на фахову тематику, доповщей ¡ноземною мовою для участ! у студентських наукових конференщях.
На сучасному етап! зд!йснення профес!йно! шдготовки майбутшх фах!вщв природничого проф!лю у бшыпосп в!тчизняних ВНЗ не створен! належш умови для усшшно! реал!защ! принцишв наступност!! послщовност! у вивченш ¿ноземно! мови профес!йного спрямування та дисциплш фундаментального ! профес!йно-ор!ентованого циюпв. Так, навчальш плани профес!йно! шдготовки бакалавр!в спещальностей «б!олог!я», «х!м!я», «ф!зика», «геолог!я» та «географ!я» передбачають вивчення студентами ¿ноземно! мови у 1-П навчальних семестрах, ¿ноземно! мови профеайного спрямування у Ш-1У семестрах, а бпьшост! фахово ор1ентованих дисципл1н - в V семестр!.
Кр1м того, тенденщ! до зменшення кшькосп навчальних годин, вщведених для вивчення студентами природничих спещальностей дисциплш «1ноземна мова та «1ноземна мова профес!йного спрямування», аж шяк не сприяють формуванню надежного р!вня волод!ння студентами ¡ншомовною комушкативною та шшомовною профес!йною компетентностями, що е клнцевою метою ¡ншомовно! профес!йно! шдготовки майбутшх фах!вщв природничих спец!альностей. До прикладу, сшвставимо д!аграми, яю шюструють клльклсть навчального часу, що вщводився навчальним планом шдготовки бакалавра напряму «бюлопя» для вивчення студентами навчальних дисциплш «1ноземна мова» та «1ноземна мова профес!йного
ПР0ФЕС1ЙНА ОС В ITA
спрямування» у Льв1вськом\ нацюнальном\ ушиерситеп ¡меш (ЛНУ) Гвана Франка (рис. 1)та ТерHoniльськом\ нащональном\ педагопчномч ушисрситсп (ТНГТУ) ¡меш Володимира Гнатюка (рие 2) у 2007/08 н. р.. з Д1аграмою. яка шюструе кшьюсть навчального часу, ЩО выводиться навчальним планом шдготовки бакалавра напрям\ «бюлопя» для вивчення студентами навчальних дисциплш «1ноземна мова» та «1ноземна мова гтрофес1 иного спрямування» у Львшському нацюнальному ушверситеп ¡меш 1вана Франка у 2010/11 н. р. зпдно з рекомендащями МОНУкраши (рис. 3).
Рис I. Ствв}дношеиня кыъкостi навчальних годин дисщплгн «1ноземна мова» та «1ноземна ,иова профестного спрямування» до imuux дисциплш теоретично! шдготовки бакалавра напряму «б!Олог1Я» Сочна форма навчання) у ЛНУ ш. I. Франка у 2007/08 н. р. (%)
Цикл гуман1тарних та сощально-економ1чних дисциплш складае 1296 навч год., то становить 16 % усього навчального часу. Вивченню i но земно! моей выводиться 270 навч. год . що становить 3.5 % усього навчального час\.
324год.-4,2%
73 08 год. -95.8%
Рис. 2. СтввЮношення киъкоат навчальних годин дисциплш «1ноземна мова» та «1ноземна мова професШного спрямування» до шшнх дисциплин теоретично! подготовки бакалавра напряму «бюлоггя» (очна форма навчання) у ТНПУш. В Гнатюка у 2007 ОН п. р. (%)
ДЛЯ ВИВЧенНЯ ЦИКЛу ГумаштарНИХ Та СОЩаЛЬ НО-е КО НОМ \ Ч НИХ ДИСЦИПЛШ в1д водиться 1656 навч год., то становить 21.7% усього навчального часу '3 них вивченню ¡ноземно! мови в1дводиться 324 навч. год . що становить 4.2 % усього навчального часу.
У 2010/11 п. р. навчальним планом шдготовки бакалавра напряму «бюлопя» у ЛНУ 1М I. Франка выводиться для вивчення студентами спещальносп «бюлопя» дисциплш «1ноземна мова» та «Ьюземна мова професшного спрямування» лише 5 кредит!в (180 навчальних годин), що становить 2Т5 % усього навчального час\.
Под1бн1 тенденци простежуються й \ бшьшост1 ВШ. оскшьки ре коме плац и щодо зменшення юлыюсп навчальних годин для вивчення студентами природничих спещальностей дисципл1н су Си i ль но -гу маштарно го циклу, в тому чист ¡ноземно! мови. були запропоноваш МОН Украши. Сьогодн1 студента природничих спещальностей ВНЗ вивчають ¡ноземну мов\ впродовж двох перших семестр1в навчання, ¡ноземну мову професшного спрямування - III i IV семестрах. Вимогою вступу в мапстратуру еуешшне складання ¡спиту з дисциплши «1ноземна мо на професшного спрямування»
Рис. 3. Ствв!дношення киькост! навчальних годин дисциплгн «1ноземна .нова» та «1ноземна мова профеайного спрямування» до шипа днсцнп. ии теоретичноХ подготовки бакалавра напряму «бюлоггя» (очна форма навчання) у ЛНУ ш. I Франка у 2010 II н.р. (%)
Результата витермшованем д1агностики стану володшня студентами IV курсу природничих спещальностей ЛНУ ¡м. I Франка ¡ншомовною професшною компетентшетю (експеримеитом було охоплено 363 студенти) доводять, що 38 % майбутшх фах^вщв на дужс низькому ртш волод1ють мовленневими вмшнями (монолопчного та д1алопчного мовлення, аудиовання), такими складовими лшгастично1 компетентности як семантична, фонолопчна, орфограф1чна та орфоешчна. Таш даш пор1вняно з даними д1агностики стану володшня цими ж студентами ¡ншомовною про фес 1Й ною ко мпете нтшетю одразу теля завершения вивчення ними дисциплши «Гноземна мова професшного спрямування» св1дчать; що тривалий ¡нтервал > вивченш шоземно'1 мое и/шо земно! мови професшного спрямування сприяе значному знижеиню рпшя володшня студентами ¡ншомовною професшною компстснтшетю
Для вивчення студентами мапстратури лише окремих природничих спещальностей дисциплши «1ноземна мова професшного спрямування» в1л водиться незначна юлькють навчальних годин. Проте, зпдно з вимогами робочих 1 навчальних програм, уже з початк\ вивчення навчального курсу студенти ловинн1 вололгти ¡ншомовною професшною компетентнютю на ртш просунутого незалежного користувача - 132 (зпдно з глобальною шкалою ршшв володшня мовою, визначеною \ Загальноевропейських рекомендащях з мовно! осв1ти |2. с. 22-25].
У ЛНУ ¡м 1 Франка маНстрантам природничих спещальностей, яы навчапися в групах з поглибленим вивченням шоземно! мови, шеля завершения курсу вивчення шоземпоТ мови проионуегься для написания мапстерських роб1т опрацювати близько 50 джерел ¡ноземною мовою за темою дос.тдження. здшенити короткий виклад зм1ет\ дипломного проекту \ в игл яд 1 реферату, укласти двомовний термшолопчний словник, який нал1чував би щонайменше 200 теруишв з д0сл1джуван01 проблеми. Захист дииломних проект:в за бажанням студентов шдб\ ваеться як державною, так \ ¡ноземною мовами, зокрема англшською та ншецькою. Для виконання таких завдань мапстранти мають повинш володт! ¡ншомовною професшною компетентшетю на р1вш компетентного доевщченого користувача (С2).
Для вступ\ в асшрантуру випускнпки мапстратури мають иолодп-и ¡ншомовною професшною компетентшетю щонайменш па р1БН1 доевщченого користувача (С1), який може розу\пти широкий спектр дуже екладних та великих текст!в 1 розга знавати 1х ¡мгшцитне
значения, висловлюватися швидко 1 спонтанно без по\птних утруднень, пов'язаних з пошуком засоб1в вираження; ефективно 1 г ну ч ко користуватися мовою в сустльному жита, навчанш та за професшними цшями, ч1тко, лопчно 1 детально висловлюватися на складш теми, демонструючи свщоме володшня граматичними та лексичними структурами [2, с. 22-25].
На шдстав1 анал1зу проблеми дослщження та узагальнення його результат! в можемо стверджувати, що: формування змюту навчання ¿ноземно! мови для спещальних цшей залежить вщ мети навчання, яку формулюють на шдстав1 анал1зу потреб студента та аналпу цшьово! ситуацп. Основними принципами формування змюту навчально! дисцишини «1ноземна мова для спещальних щлей» шдготовки бакалавр! в. мапстр1в та кандидат! в [ доктор ¡в фшософп природничого профшю повинш бути: теоретична та наукова обгрунтовашеть; вщображення основ науково! методологи в систем! вуз1всько! оевтг; технолопчшеть; штегращя теори з практикою; вщображення сощального характеру оевтг; ор1ентащя на подальшу профсайну д1яльшсть; сшввщнесешсть змютового та поетапного елеменпв робочих навчальних програм дисциплш шдготовки бакалавр! в [ мапстр1в природничих спещальностей; обгрунтовашеть 1 лопчшеть у вибор1 тем змютових модул ¡в навчальних кура в: м1ждисциплшарний шдх1д до формування мислення майбутшх фах1вщв природничого проф1лю; реал1зац1я принципу м1жпредметних зв'язив; використання академ1 иного стилю мовлення; мошторинг усшшност1 студент!в: регулярний анал1з актуальност1 та вщповщност1 робочих навчальних програм курсив навчальних дисципл1н загальноевропейським рекомендащям щодо забезпечення якосп вищо! осв1ти.
1снуе необх1дн1сть модифшацп зм1сту курсив навчальних дисципл1н «1ноземна мова» та «1ноземна мова професшного спрямування» з метою !х узгодження и зм1стом дисципл1н базового та фахово ор1ентованого цикл ¡в [ збшыпення кллькост1 навчальних годин для вивчення цих дисциплш студентами природничих спещальностей.
Здшснений нами анал1з структури шшомовно! професхйно!' шдготовки майбутшх фах1вц1в природничих спещальностей не вичерпуе уехх аспект!в ще! важливо! проблеми. Проблеми технолопчносп ¡ншомовного фахово ор1ентованого навчання майбутшх фах1вщв природничих спещальностей, а також перспективи розробки технологи формування шшомовно! професшно! компетентное^ фах1вця природничого вивчатимемо у наших подальших дослщженнях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Борисова А. Пути обучения иностранным языкам с профессиональной ориентацией / А. Борисова, С. Шагаева, Л. Федорова // Профессиональная направленность обучения иностранному языку и ее роль в подготовке инженерных кадров: Сб. научн. трудов / Под ред. В. Д. Мусаевой. - Ташкент: Ташкент. Политех, ин-т, 1990. - С. 16-19.
2. Загальноевропейсыа рекомендацп з мовно! освии: вивчення, викладання, ощнювання / Наук. ред. укр. вид. С. Нпсолаева. - К.: Ленв1т, 2003. - 273 с.
3. Козловська I. М. Дидактика в контексп штегрованого навчання: навч.-метод. пос1бник / I. М. Козловська. - Львпз: НМЦ КПО, 1999. - 48 с.
4. Коннова 3. И. Развитие профессиональной иноязычной компетенции будущего специалиста при многоуровневом обучении в современном вузе / 3. И. Коннова / Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. -Тула, 2003.-355 с.
5. Малафпк I. В. Дидактика: навч. пойбник /1. В. Малафпк. - К.: Кондор, 2005. - 398 с.
6. Микитенко Н. О. Активне навчання у контексп формування шшомовно! професшно! компетентносп майбутшх фах1вщв природничого профшю / Н. О. Микитенко // Науков1 записки Терношльського нащонального педагопчного ушверситету 1меш Володимира Гнатюка. Сер1я: Педагопка. - Терношль: ТИПУ, 2008. - № 1. - С. 17-27.
7. Оганесян Н. Т. Педагогическая психология. Система разноуровневых контрольных заданий: учеб. пособие / Н. Т. Оганесян. - М.: КНОРУС, 2006. - 328 с.
8. Постанова Кабшету Мш1стр1в Украши вщ 24 травня 1997 р. № 507 // Ос в ¡та в Украли: нормативна база. - 2-е вид. - К.: КНТ, 2006. - С. 289-324.
9. Спиридонова Э. В. Включение специальной литературы на иностранном языке в процес профессиональной подготовки будущего инженера / Э. В. Спиридонова // Профессиональная направленность обучения иностранному языку и ее роль в подготовке инженерных кадров: сб. научн. трудов / Под ред. В. Д. Мусаевой. - Ташкент: Ташкент, политех, ин-т, 1990. - С. 20-22.
