CC BY
7
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 811.161.2:371.3
Галина Д1ДУК-СТУГТЯК
ГЛОТОДИДАКТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Л1НГВОКОНЦЕПТОЛОГП У ПРОЦЕС11НТЕРАКЦП PI3HOАСПЕКТНОГО ВИВЧЕННЯ УКРАШСЬКО! МОВИ
У пауковому nosidoMAeuHi з 'ясовано глотодидактичш можливостг застосування тнгвоконцептологй у процесс реатзацй технологи посднання р1зновекторного вивчення украшськоI моей; розкрито педагог1чш, лхнгводидактичш, психотнгв1стичш, nimeicmmm засади тнгвоконцептолог1чно1 методики опрацювання шовного материалу для формування 6шнгв1в i nonininieie; показано шляхи реатзацй тнгвоконцептолоячного та компаративного вивчення мовних i культурних явищ на основi зв 'язного висповтовання та у xodi побудови р1зножанрових дискурав.
В научном сообщении описываются глотодидактические возможности применения лингвоконцептологии в процессе реализации технологии взаимодействия разновекторного изучения украинского языка; раскрыто педагогические, лингводидактические, психолингвистические и лингвистические основы лингвоконцептологической методики обучения языковому материалу для формирования билингвов и полилингвов; указаны пути реализации лингвоконцептологического и компаративного изучения языковых и культурных явлений, на основе связного высказывания и в ходе построения разножанровых дискурсов.
The article deals with the glotodidactic possibilities of linguoconceptology usage in the process of implementation of the combination of multiple view study of the Ukrainian language technology; reveals pedagogical, linguodidactic, psycholinguistic, linguistic principles of linguoconceptual methods of the linguistic material processing for the formation of bilinguals and polilinguals; shows the ways of implementation of linguoconceptual and comparativistic study of linguistic and cultural phenomena on the basis of a connected utterance, the construction of diverse in terms of genre discourses.
У наших попередшх розвщках ми в же торкалися питания антрополопчно1 модели вивчення мов, яка у свош основ1 opieHTye не на абстрактну систему мови, а на людину як ноая та ¡нтериретатора мови дискурик, тобто першочерговим завданням навчання мов у всьому свт е формування мовно-мовленнево1 особисгосп. Це потребуе переходу вщ формули «мова + культура» до формули «мова через культуру i культура через мову».
Сьогодшшня лшгеометодика робить опертя на два пщходи до вивчення мови: 1) традищшоАнсщ/ументалъний або прагматично-рацюнальний rndxid, що машфестуе Tpi аду опанування мови - вивчення мови як системи ргзних piBHie + вивчення мови як ¡нструменту комушкацп + вивчення мови як засобу шзнання довилля та розвитку мислення; 2) кулыпурно-ф1лософсъшй nidxid,який иередбачае поступове занурення дитини у мову як у «смислове царство» та «духовний храм».
У зв'язку з цим у межах компетентшсного навчання вчеш-лшгводидакти, лшгв1сти та психолпшсги виокремлюють поряд з мовною, лшгвктичною, комуш катив ною компетенциями компетенцию лшгвокультуролопчну (сощокультурну або М1жкультурну), що, з одного боку сприяе усвщомленню етномовно! картини св1ту, а з другого - розвивае м1жнацюнальну культуру спшкування.
Наш багатор1ч1шй досвщ вказуе на те, що за умови амуал1зацн основ св1тосприйняття гад час опанування мовним матер1алом у чотирьох видах мовленнево! д1яльносп, забезпечення ш.тсносп його як системи, а також гадвищення значущосп суб'ектних позищй осоОистосп
вчителя i учня найбшьш виваженою i ефективною е л1нгвоконцептолопчна методика навчання мови .Методика, яка спрямована на засвоення школярами та студентами концеггпв нащонально1 (у нашому випадку украшськоП культури та концепта ¡ншомовних культур, що допоможе формувати бшнгв1в i полшнгав.
Насамперед хочемо звфнута увагу на трактування концепту як ментального образу в значенш «воображения», «псгопка» (одне з визначень образу у психологи) та на лпркування тих учених, яю вважаютъ, що процес вщображення навколишньо! дшсносп в людсыёй психщ можна розглядати як процес кодування ¡нформаци про навколишнш cbít та самого себе в р1знор1вневих ментальних образах як одиницях знания. Останш виявляють себе в сенсорних, образних, вфбальних та ¡нших модусах, що мають зв'язки сполучуваносп за асощатавними рядами. Активоваш одинищ знань формують tí чи íhlul мисленнев1 форми, в яи вплетеш й емоци, що пов язано з процесом категорииаци - пщведення одних одиниць знань гад íhiiií. Вщсугшсть асощативних зв 'язкш mi ж одиницями знань унеможливлюе побудову мисленневоК форми, а отже, й категоризащю об'екта шзнання. Активуючись у процса осмислення ¡з уст мовця, под1бш висловлення мають не емшричний, авласне прагматичний характер.
У цьому контекст! знаходить пояснения тенденция переходу вщ монолшгвокрашознавства до компаративно! (з1ставно1) методики вивчення мов,започатковано1 нами,автором цього повщомлення, в Украли ще десять роив тому. Пропонуеться у процес i опрацювання граматичного Maiepiaiiy явища мови i культури рпних нацш сгавставляти, пор1внювати з аналопчними явищами у рщнш mobí та культур^ шукати спорщнене та вщмшне. Типолопчний принцип навчання mobí у всьому cbítí е найбшьш продуктивним, bíh будуеться на з1ставному ahanisi й ураховуе вплив сощальних, психолопчних, релiriйних,ocbíthíx та ¡нших чинниив на формування як окремо!" мовно-мовленнево1 oco6hctoctí, так i наци в ш ло му .3 ару б i жни ми дослщниками (Нашег, Spitzberg, Kaikkonen, Liotar, Riker, В.Воробйов, Б.Гутман, А.3алевська, П.Мшапна та íhiiií) доведено, що yenix епшкування та взаемод1я комунiKaHTÍB пщ час акту комушкаци залежить вщ р1вня знань концепт культури, правил переходу вщ концептосфери до лексико-семантично1 системи ¡з оволодшня нормами ÍI реал1заци i на основ i такого синтезу розвивасться третя полшнгвальна м1жкультурна особиспсть, яка характер изуеться новим поглядом на свое кнування у мул ьтин aui о наль ному середовигщ, е толераитною i терпимою, уевщомлюе осоОливосп íhiiioí мови i культури, проявляе гнучюсть в умшш використовувати BapiaTHBHi стратеги i тактики, корегувати свою мовленневу иоведшку з урахуванням ситуаци сгалкування.
Метою нашого повщомлення е виевплення глотодидактичних можливостей використання л i 11гв о ко нцепто ло ri í у npoueci технологи ¡нтфакци ргзиотипових аспекта вивчення украшськоК мови як рщноК i як ¡ноземноК. Разом з там вважаемо за иотр1бне вказата на дидактичний потенщал процесу формування соцюкультурноГ та м1жкультурно1 компетенцш в умовах пол i мое но! i мультикультурно1 ocbíth.
У межах обрано! теми нашого повщомлення хочемо зупинитися на розкритп cyrHocri культуролопчного або соцюкультурного пщходу до вивчення украшсько! мови як рщно! i як державно!' в основнш ланщ з агал ь но о св ¡тнь о Í школи.
Загальновщомий вислш: «Культура кожного народу закодована у його mobí» останшм часом иабувае великого значения. Мова кожно! наци та íí культура е взаемозалежним оргашчним цшим. 1з розвитком i збфеженням мови починаеться розвиток i збфеження нащонально1 культури. Утримуючи в однш духов шй площиш bcíx представниив певно1 наци як на eTH¡4HÍñ тфитори, так i поза ií межами, мова CKpiruiiocBci еффи нащонально1 культури.
Доведено, що навколишнш cbít люди р1зних культур сприймають по-своему, а одга й tí ж caMÍ культурш явища оцшюють неоднаково. Психолшгв1сти пояснюють це тим, що мислення мае нацюнальну специфжу, обумовлену характером мови. Вщображаючи ту ж саму дшшегь, pÍ3HÍ мови n0-pÍ3H0My акцентують у нш неоднаков! ознаки, користуються неоднаковими формами та матер1альними засобами. Колорит, своерщшсть i специф1чний нащональний характф Tiei чи íhiiioí культури забезпечуеться особливктю мови певного народу.
Будучи мовою коршного етносу, украшська мова водночас е духовним нацюнальним кодом, який об'еднуе bcíx фомадян Украши незалежно вщ i'x нащональносп й згуртовуе у народ. Це зумовлюе важлив1сть проблеми вивчення украшсько! мови i як дфжавно! - адже
процеси украшотворення потребують збфеження цшсносп наци, об'сднания зусиль !! фомадян, !хньо! консолщаци на засадах фомадянського иатрютизму як в Укра!ш, так 1 за !! межами у близькому та далекому заруб1жжь
Культуролопчний або соцюкультурний пщхщ до мовно1 освп~и продиктований саме там, що престишисть будь-яко! наци визначаеться р1внем и культур и, а остання - культурою мови, яка е формою збереження 1 творения нацюнально! культури.
Як свщчать дослщження останшх роюв у цариш лшгводидактики (О.М.Бшяев, А.М.Богуш, Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко, О.П.Глазова, Г.ГДщук, Т.К.Донченко, С.О.Караман, Ш.Лшвиненко, В.Ф.Макаренко, Л.М.Паламар, ГМ.Хом'як, О.Н. Хорошковська, Г.ТШелехова, Л.В.Скура'пвський та шип) гармошйне поеднання укра!нсько! та загальнолюдсько! культур реаизуеться чфез вивчення мови як культурознавчо! дисцишини, взаемозв'язок з культур ними надбаннями парод1в, що живуть иоруч, !х полшог культур, штегращю в украшську культуру I разом з нею - у св1тову. Саме цьому у шиш сприяе формування у школяр1в соцюкультурно! компетенци. Окремо години на реаизащю вказано! зм1стово1 лшп не видшяються, а зшстовс наповнення здшснюеться на о снов 1 вщбору соцюкультурних ведомостей осрлтшх галузей «Мови 1 л1тфатури», «Сустльствознавства», «Етично! культури» тощо. В основу ще! зм1стово! л1ни иокладено використання на уроках украшсько! мови д1браних текспв вщповщно! тематики, що використовуеться як дидактичний MaTepia.ii для опанування учнями мовно! 1 мовленнево! змктових лшш, а також створеиня сиещальиих систем для особиспсио ор1ентованих завдань, котр1 ифедбачають оирацюваиня цих текст.
Анаиз мети, зм1сту [ структури сощокультурного компонента, критфив його засвоення, засвщчуе,що основою цього компонента с текста або система тематачно об'еднаних текстов украшознавчого сирямування. Адже украшська мова - це феноменальний витшр народу. В результат! цього в основу и методики пфшим иокладено принцип народносп - рспрсзснтацп украшсько! мови як гешального творшня розуму, серця, иочутпв, уах сфф багатофанно! д1яльносп укра!нщв, яи берегли традици а м1!, роду й украшського народу [6, с. 10]. Цей принцип немислимо реалпувати, не звфтаючись до широкого використання вйх в ид ¡в I жанр ¡в украшського фольклору Б1бли, твор1в красного письменства, прилучення до збирання скарб ¡в народно! мудросп, яы мають вщображення у фольклориих та художшх текстах. Зпдно з етнопедагопчними дослщженнями, саме вони е основою оволодшня лшшстачними знаниями та виробленням мовних умшь, що позначаються особливою увагою до нащонально ор1ентованих засоСнЕ рщно! мови, тобто таких, «що вщбивають умови життя, особливосп свггобачення й св1тосприйняття украшщв, вщтворюють загальну картину !хшх поведшкових стфеотигав» [5, с. 32].
Навчання учшв на о с нов 1 нащональних текст етаопедагопчного змкту зумовлюе, з одного боку, переймання ними культурного досвщу етносу, щнностей, щеал1в, традицш,тобто формування етн о культурно! компетенци, а з ¡итого - на баз1 отримання етнознань про реал 1У матер1ально! та духовно! культури украшщв, правила мовленневого етикету, засвоення нащонально ор1ентованих мовних одиниць, у школяр1в формуються мовленнев1 вишня \ навички, серед яких: створювати нацюнально-культурш текста, добирати матер1али для усного виступу, складати д1алоги, дотримуючись етноетикету мовлення, виражата I вщстоювата фомадянську позищю та ¡нпп [8, с. 14].
Як переконують дослщження л ¡нгвоконцептоло п!, основою формування мовлення е духовне становления особистосп. Думки про единий процес духовно-мовлениевого розвитку висловив Ф.1.Буслаев, за спостереженнями якого рщна мова «так зрослася з особиепстю кожного, що навчати и означае разом розвивати духовш можлнвосп учня» [2, с. 30].
Подшяемо думку вчених-методиспв, дидакпв, психолопв, що елемента л 1 нгв о ко нцепто л оп ч но! методики у ход! вивчення мовно-мовленневого матер! алу слщ розпочинати з пфших уроив укра!нсько! мови у шиш, особливо тод1,коли у дггей починае розвиватися фантаз1я, креатавне мислення, ощнююче ставлення до навколишнього свпу й себе. Це властиво ЕС1м в1ковим цензам учшв основно! школи. Вважаемо, якщо словесник прид1лятиме належну увагу реал1защ1 ментальних концеипв на уроках украшсько! мови, то це зможе вщкрити школярам великий I глибокий духовний ев ¡т. Нфозумшня або иовфхове
розумшня цих особливостей веде до помилок у навчально-виховнш робот! 1 особливо у такш складнш сфер1 д1яльност1, як формування в линь висловлювати сво! думки, пфеживання, почуття, емоцп у вщповщному стан та згщно з умовами сгалкувания, використовуючи при цьому сво! знания та навички у гаш мовному та мультинащональному середовищ.
Технолопю ¡нтфакци р1зноаспектного оволодшня украшською мовою як рщною \ як державною слщ втшювати за рахунок поступового засвоення школярами системи понять, моральних 1 етичних норм украшщв, залученням поетично!, народнотсенно! творчосп, образотворчого мистецгватощо. Головними завданнями при цьому стають:
• створення навчальних текст, диджтичного матер1алу шформацшно-газнавального характеру для розумшня, украшсько! культури через залучення до не! д1тей, пор1вняльно-31 ставне ознайомлення з життевими реал1ями украшського народу з шшими народностями, виховання глибоко! поваги до свого та толерантного розумшня [ сприйнятгя чужого;
• виховання любов1 до Украши;
• формування основи досконалого оволодшня украшською мовою та поваги до не!, штфесу до представлено! нею культури;
• становления мовленневих зд1бностей (оволодшня фамотою - читанням I письмом, аущюванням, дотриманням орфоешчних норм, розвиток монолопчного та д1алопчного мовлення тощо);
• ¡нтелектуальний (розумовий \ мовленневий) розвиток,формування вмшня висловлювати власш г>црк\вання;
• формування вмшь й навичок самоконтролю.
Вважаемо, що !х ршення лежать у ¡нноващйних лшгводидактичних положениях, яю сприятимуть взаемодп р1зногииових гадход1в до вивчення украшсько! мови.
Пфше положения включае наступшсть I спадкоемшсть поколшь.так як рщна мова передаеться ¡з давних давен й передбачае спрямування украшсько! мови на вщродження 1 розвиток украшських мовних традищй та пошанного «Ви» у звфтанш до старших, айв ув!чливосп, наприклад: «Панове», «пане», «паш», «добродш», «Ваша святосте», «Ваше превелебносте» 1 шип. Ор1ентовно (в1зьмемо тематику 9-го класу) соцюкультурна змктова лшя пропонуе використовувати вщиовщно до цього положения про розвиток украшсько! мови; вщомосп про украшську фомаду, родину, украшський нацюнальний характер; основш галуз1 господарства: ремесла та народш художш иромисли; про найвизначшни постав впчизняно! та свггово! культури; геофаф1чне положения Украши та и природш багатства; життевий [ профеайний виб1р особистосп [9, с. 119-120].
Малоефективною буде методика украшсько! мови, яка не враховуе у зазначеному аспект! положения емотивносп, детально дослщженому нами у кандидатськш робоп [7]. Емотивисть дае змогу забезпечиги мовно-мовленневий розвиток учня на основ! едносп йога дупл, сфця й розуму, тобто спонукае школяра сприйняти мову щиро, як найбшып потр1бну, рщну. Провщним лейтштивом функци ештивносп постае розвиток духовно! сффи особистосп,зокрема виховання патр1отизму, моральних пфеконань, актив ¡зац1я шзнавально! д1яльносп учшв, ввдчутга пре1фасного, збагачення словникового запасу, формування емшь висловлювати особиспсш ифеконання, знати та розум™ власний етнодуховний свп\ Важливими е також профеайш ди вчителя прищеплювати любов до уроюв украшсько! мови, ирихильно ставитися до школярш. сво!м мовним вз1рцем, щирою любов'ю до украшського слова, методичною майстфшспо поетапно заохочувати !х з радктю опановувати азами украшсько! мови як матфинсько! 1 як державно!. Напевне, шхто не залишитъся байдужим, коли вчитель як зразок запропонуе на уроках вивчення мэвного матер^шу текста на теми: «1 стар ¡я писанки (крашанки) », «Що я знаю про герб Украши? », «Не х.шбом единим живе людина», «Я - укра!нець(укра!нка) 1 т. н. Вони складен! для п'ятикласниюв, ! д!ти охоче висловлюють сво! думки, вступають в дискуа!. Таким чином ми пропонуемо поеднувати комун!кативно-д!яльн!сний, особиспсно-зор1ентований та культуролопчний (сощокультурний) пщходи на уроках украшсько! мови.
Також важливий вплив на навчання та виховання дней мае те сфедовище, в якому проживае учень. Саме тому корисним буде використання на уроках мови краезнавчого матер!алу, мсцевого д!алекту, адже це теж надзвичайно цшш ¡сторичн! пам'ятки укра!'нсько! мови, джфело збагачення й вщображення мсцевого колориту життя у1фа!нц!в, барвистосп й
розмаггосп барв рщного слова. Яйцо доручити учням з1брати фольклор ш матер1али вщ сво!х старших рщних, родшив, вони залюбки це зроблятъ. На таких уроках варто ирослухати записи украшських народних шсень. У процса, оргашзованого за допомогою комушкативно-ситуативних, лшгвостшистичних, когштивно-креатив них завдань, реал1зуеться ¡нтеракщя (взаемод1я) культуролопчного пщходу ¡з особиспсно зор1ентованим, комушкативно-д1яльшсним, стил 1 стич н о-функщ он ал ьн и м, що входять у компетентшсний, аспектами сприймання та в1дтворення р1зножанрових I р1зностильових зв'язнихвисловлювань школярами. Осмислюючи щкав1 щодо зм1сту й Оагат! на колоритш мовш засоби текста, дгга духовно збагачуються, вчаться аналттчно мислити, при цьому формуеться 1хня самосв¡дометь. Важливим для культуролопчного (сощокультурнного) пщходу е використання комплексу метод ¡в, прийомш та засоб1в навчання. 1х р1зномаштшсть зумовлена методичними етапами уроыв: презеитащею мовного матф1алу й засоб1в оиерування ним; пояснениям учителя; оргашзащею самостшного пошуку учшв; осмисленням нових мовно-мовленневих явищ шляхом розумових операцш (анал1зу, синтезу, поршняння, узагальнення); проведениям мовно-мовленневих трешнпв; використанням засвоеного матер 1алу у процеа побудови власних висповлювань та !х екстраполящею. Враховуючи назван! етапи,пропонуемо наступну таксошмш метод ¡в й прийомв реал1заци культуролопчного (со щ о культурно го) пщходу на уроках украшсько! мови: бееща (пщготовча, повщомлювана, вщтворювана, евристична, узагальнювальна, иовторювальна, катехизисна); метод розповщ1 (пояснения); с по стер еже ння, трансформаций конструювання, реконструювання, д1алогування, диспуту, дискуси. Культуролопчний компонент неможливо застосовувати без комушкатиЕ но-д¡яльн 1 сного. особисто зор1ентованого шдход1в, яи у свою чфгу опираються на мовленневе спрямування, шдив1ал1защю навчання, функщональшеть, ситуатившсть навчання.
Досить важливим у процеа вфовадження лшгвоконцепто.лопчно! методики е використання технологи штеракцп р1зних гадходш до вивчення мовних тем з украшсько! мэви. А февалюючим буде той урок, на якому, кр1м попфеднх, враховано положения виховуючого навчання.
Погоджуемося ¡з м1ркуваннями заруб гжних та вггчизняних науковщв-методиспв, що за умов и, коли словесник користуеться авторитетом, уевщомлюе свою су сп ¡льну роль 1 знае, якими слщ виховувати сво!х учшв, то у процеа викладання украшсько! мови реал1зувати можливосп культуролопчного (сощокультурного) пщходу можна завжди. Це \ дидактачний матер1ал, зокрема фольклор, який сприяе засвоению шляхетних традицш, норм христаянсько! морали забезпечуе духовне, моральне, нащонально-патрютичне, трудове й ¡нтелектуальне виховання. Кр1м того, художня творч1сть украшського письменства, завдяки якш ми виховуемо иайкрагщ загальнолюдсьи якосп. Думки, до яких учитель хоче ирихилита дитяч1 дупл, мають бута прийнятними для них. Так, патрютичш ще! варто опредмечувати у таю зрозумш дггям концепт-поняття, як «матфинська мова», «рщний край», «наймил1ший куточок», «матфинська колисанка» тощо [8, с. 11].
Л1 нгв о ко нцептол о п ч н ий аспект оволодшня мовою створюеться за рахунок поступового засвоення втшено! у нш системи понять, моральних I етичних норм,залучення поетично!,народношсенно! творчосп. Робота за новими профамами потребуватиме докоршно! перебудови методично! свщомосп вчителя. Адже пропонована система спонукае замислитась не тшьки над тим, що потр1бно робити з мовою, що вже стала доступною диташ, скшьки над там, яи умови необхщно створита дитши, яи мехашзми иам'ят! й резерв и орган¡зму зад1ята, щоб навчання стало щкавим I увага зосфеджувалась над тим, що вчитель хоче навчита I щоб це впливало на емощйну еффу учня з метою запам'ятовування.
Увесь навчально-виховний процес слщ пщпорядковувата ставленню до учня як цжавого, бажаного сшврозмовника 1 неповторно! особистосп. Цьому сириятаме передуам диференщашя ще не зовам традицшних для впчизняно! методики пщход1в до орган ¡заци навчального простору на уроках мови.
Саме туг мае панувати оптишетична атмосффа взаемоповаги, невимушеносп, доброзичливосп, тактов но сп, р1вноправного партнерства, дов1ри до учня 1 в1ри в його можливосп, уваги до неординарности мислення. Тшьки за ще! умови можна спод1ватася на оптимальний вияв штелектуальних 1 мовленневих зд1бностей дитини як особистосп. Як евщчить апробащя створено! нами компаративно! методики [авт. право Г.Д.-С'], навчання
украшсько! мови, шноващйшсть забезпечуе ¡нтенсившший пор1вняно з традицшним розвиток мовно-мовленнево! особистоси лише за умови системноцшсного ищходу до реалтшй триедино! поурочно! мети. Остання ¡стотно впливае на мотиващю навчально! д!яльносп, осыльки сприяе ур¡зноман¡тнс нн ю навчальних дш, що в свою чфгу запо61 гае втомивикликае ¡нтфес, актив ¡зуе д1яльшсть учшв ¡, як показуе проведений формувальний експфимент, гадвищуе ефектившстъ навчально! д1яльносп.
Визначальним стае ставлення вчителя до учшв. Педагог перестае буги викладачем. Вш ошкуеться мовою, сшвпрацюе з кожною дитиною \ в мру можливостей намагаеться створити максимально сприятлив1 умови для розвитку, самореал!зацн, самовираження кожного чфез мовлення.
Найпромовиспшими, найвиразшшими у людини е очи обличчя. Тому дггей слщ розмктити в клас1 швколом (за наявносп звичайно одиошсннх парт), щоб вони мали можливкть бачити не лише вчителя а й уах сво!х однолтав, вщчувата на сво! дИ реакщю, слова I вчинки, звикати до аудиторп. Усе це сприятиме й до формування в учшв зовшшньо! культури - мати зав жди охайний, красивий вигляд, контролювати власну поведшку, позбутися початкових звичок 1 негативних рис. Зайве нагадувати, що приклад подае сам вчитель, який повинен вмгга кфувати своею поведшкою, придшяючи належну увагу таким !! компонентам, як м1мжа, емоцц, настрш, техшка мовлення, постановка голосу дикщя, тощо. Отже, закладений у навчальному плаш подш клаив на фупи у процеи вивчення мов робить можливим розташування швколом, яке слщ розглядати не як примху чи просту формальшсть, а обов'язкову умову иовноцшно! реашзацп пропоновано! системи, необхщну ¡нфраструктуру ново! технологи, яка несе великий психолопчний I емоцшний заряд. Необхщно пфедбачнти також наявшсть або можлив!сть оргашзацн сцешчного простору [5, с. 16].
Клмната, в якш проводиться урок, повинна бути провпреною, св1тлою. чистою, затишною. Досить позитивно на процес навчання виливаютъ квип, музика, гарш картини (технолопя сугестоиедп, описана нами в кандидатськш робот! - 1998р.), яскравий кнлимок посфед юмнати, фучш меб.ш. Усе це сприятиме активпяцп право! п1вкул1 мозку, яка за традицшно! оргашзацн навчання залишаеться пасивною.
Нова методика передбачае активне використання можливостей так званого периффичного зору, завдякн якому людина сприймае значний обсяг шформацц. Тому на спш варто пфюдично вившувати схеми, таблищ, щкав1 пов!домлення, стшгазети сощокультурного спрямування, що виготовляютъ учш власноруч, яи теж матимуть значний вплив на !х мовно-мовленневий розвиток! патрютичне виховання.
Шкшьний дзвшок (чи то на урок, чи з уроку) теж мае викликати позитивш емоцп. Його можна замшита приемними музичними акордами-закликами, час звучания яких зб!гатиметься з початком! юнцем пферви. Моментом релаксацп та иродовженням дп технологи сугестопедн у культуролопчному пщход! для школярщ буде I неголосна мел од ¡я у1фа!'нсько! п1сн1 ( народно! або сучасно!), яка може звучати впродовж уае! пффви.
У межах нашого повщомпення хочемо навести фрагмента застосування елеменпв лшгвоконцептологн та компаративно! методики на основ! поеднання р!знотииових гадход!в у 9-му клас! спещал!зованих шкш з поглибленим вивченням ¡ноземних мов при вивченш безсиолучникового складного речения на уроках украшсько! мови як першо! (рщно!).
Тема уроку: Безсполучникове складне речения. Смислов1 вщношення г>иж частинами БСР.
Мета: навчита учшв знаходити у тексн безсиолучников! складш речения; визначати !хн! основш ознаки,смислов1 вщношення м1ж частинами БСР; правильно штонувата БСР; розвивати ум1ння й навички анал!зувати, 31ставляти мовш факта, робити висновки; виховувати повагу до звича!в 1 традицш рщного народу,народ1в шших дфжав.
Тип уроку: формування нов их знань (за метою та типами рзно векторных тдхоЫе до навчання) [АетГ.Д.-С.].
Х1д уроку
1.Мотиващя навчально-газнавально1 д1яльносп.
1.1.3астосовуемо елементи концеитологн та технолопю взаемод!! о со 0 и сп с но зор!ентованого, комушкативно-д1яльшсного та текстоцентричного (дискурсного) пщход!в для проведения ифшого ознайомлюючого лшгастичного дослщження.
Завдання 1. Прочитайте текст, записаний на дошщ. Знайдпъ у ньому складш безсиолучников1 речения. Визначте, чому в них ставляться p¡3HÍ роздшов1 знаки, хоч за будовою речения под1бш. Яку роль вщ1фае в них ¡нтонащя? Чи зустр1чали в и под1бш речения у текстах ¡ноземних мов, що вивчаете? Як щ речения називаються у !хньому синтаксис!? З'ясуйте головш тематичш слова, яы допомагають визначити нащональний колорит тексту.
Текст 1. Вешкодня Субота. У Xopeamii етшчш укршнщ печутъ паски; варятъся шинки i ковбаси; еикопуютъ з городу хрт; витягають буряки з ями, в якш берегли ix протягом зими; збишють масло в масничцг; наривають сшжого бартнку. Шд вечгр господарг, що жиеуть ближче церкви, обстежують пильно сеся обшстя - у цю тч альськг хлопщ недалеко церкви розпалюють великий вогонь. Для тдтримання вотри згодитъся будь-який дерев'яний господарський предмет, тхто не cmíc гтватися, якщо ця рйч раптом потрапить у вогонь. (За П. Голо внуком).
2. Вивчення нового матер1алу. Використовуючи ¡нтеракцшну технолопю «Взаемне навчання» (робота в парах), пропонуемо самостшно оирацювати теоретичний матер i ал про складне безсполучникове речения, дата вщповщ1 у навчально-науковому ctilti на питания в ынщ параграфа та скласти схеми до речень попфеднього тексту.
Також з'ясувати, якою буде соцюкультурна тема цього уроку (свята i звича! укрспнсъко! громад и).
3. Закршлення отриманих знань, засгосування набутихумшь i навичок. 3.1.Робога з текстом 2.
Текст 2. День святого Андр1я Первозваного випадасна13 грудня.
Стародавня християнська легенда розпотдае: апостол Андрш пропотдував хростиянство у самому Царгородг, на побережжях Чорного моря та в околицях iiauioi столищ -Kucd.
В Укртт свято Андрея за традищао шдзначаапъся вечорницями, на них готують вареники з тсною начинкою i кагату. Це - корж, змощений медом. Иого чпшяютъ до сволока i розпочгшають гру: хлопе ць чи dienima повинна вкуешпи калиту без допомоги рук та ще й при цъому не засшятися, Якщо це комусь вдавалося зробити, то вважалося: еян у umo6i буде щасливим (О.Воропай).
Завдання 1. Прочитайте текст. 2. До якого стилю bíh належить? Доберпъ заголовок до нього. Знащнть у цьому тексп безсполучншош складш речения з однорщними частинами. Яы cmhcjiobí вщношення м1ж цими речениями? (Одночасшсть diu, яеищ).
Використовуючи технолопю «Синтез думок», виконуемо завдання 2. Самоспйно опрацюйте ¡нформащю у гадручнику на с. 94, вправа 179. З'ясуйте, яы ще е cf.ni снов i вщношення в таких речениях? (Досл1доен1сть дщ явищ\ згетаелення i протистаелення). Знайдпъ у тексп БСР з неоднорщними смисловими вщношеннями (2, 5, бречення). Bei групп, на яы був подшений клас, у зошитах записують епшьш думки про опрацьований матер1ал, формулюють висновок. TTi с ля цього вчитель проводить рефлекс! ю. 4. Рефлекая. В умовах особиспсно зор1ентованого вивчення складного безсполучникового речения учш i словесник анал1зують власну д1яльшсть: що нового д1зналися на урощ? Що сподобалося? Що запам'яталося? Для чого nmpiÖHO знати народш звича! та обряди?
Все, висловлене нами вище, мае сприяти встановленню загальнолюдських концепт, сисгеми реал1заци яких визиачаюгь нащональну, етшчну, культуриу специфку. У результат чого виникають мультикультурш, тр ан ел i н гв о к о н це пту ал ь н i зв'язки, що допомагають в оволодшш мовою шшого нфодута передбачають здобуття учнями знань про мову.
Таким чином, сформувати й розвивата концептуальну систему учшв та навчита íx BapianiBHO виражата реальний смисл певного дискурсу i допоможе лшгвоконцептуальна методика у npoucci використання технологи ¡нтеракци р1знотипових пщход1в до вивчення мови, яка розглядае нащональний та М1жнацюнальний концепта як вфбально виражену семантичио-змктову одиницю нацюнально! й мультинацюнально! свщомосп.
Л шгв о ко н цепто л о пя у взаемоди з особиспсно зор1ентованим, комушкативно-д1яльшсним, стшпсшчно-функцюнальним та компаративним аспектами вивчення мови передбачають формування у школярíe культурно! сощально! позици, вшьного прояву свое! ¡ндивщуальносп,стЕореиня культурного сфедовища свое! життед1яльносп, прилучення до
щнностей загальнолюдськоГ й нацюналыкм культур, включения в навчально-виховний д1алог та культур ну ствтворчкть в освггньому npocropi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ei.rraeB О.М. Культура мовлення в чителя-словесника / Олександр Мнкопайовнч Бигяев // Дивослово. -1995. - № 1. - С. 37.
2. Буслаев Ф.И. Преподавание отечественного языка. / Федор Иванович Буслаев. - М.: Просвещение,1992. -512 с.
3. Варзацька JI.O., Яичук Оксана. Особиспсно зор!ентована модель мовленневого розвитку особиCTOCTi //Украшська мова i .nircpaiypa в шкаш. - 2007. -№ 9. - С. 13-18.
4. Ващенко Г. Виховний ¡деал. / Грнгорш Ващенко. - Полтава: Полтавськнй bIchhk, 1994. - 192 с.
5. Галаевська Л. Реал1защя с отц окулыурн oi .liHi'i на уроках pi дно! (украшсько!) мови в 5-му клаа //Украшська мова i лгтература в mKarii. -2005. -№ 8. - С. 12-18.
6. Дашков. Структураi3MicTдуховно!культури особиcrocTi//Иднашкола.-2003. -№ б. - С.17-19.
7. Дддук Г.1. Формування в учшв 5-7 клаав умшня використовувати засобн е мотивы осп: Дне... кандидата пед. наук: 13.00.02 / Терн опить: ТДПУ ¡меш В.ЬГиапока. / Галина 1вашвна Дддте. -Тернопшь, 1998. -220с.
8. Донченко Т. Два уроки на одну тему / Тамара Донченко // Дивослово. -1996. - № 9. - С.32-36.
9. Профама для загальнооевкмх навчальних заклад1в.Украшська мова 5-12 класи. / За ред. Л. D. Скур апв ськ or о. / Г.Т. Шелехова, B.I. Тихоша, A.M. Корольчук, B.I. Новосьолова, Я.1. Остаф, Л.В. Скураивськнй. - К.: IpniHb, 2005. - С. 118-120.
10. Литвиненко П. Реал1защя культуролопчио! 3MicT0B0'i лшй на уроках украшсько! мови: проблеми i перспективи // Украшська мова i лгтература в шко.ти. - 2004. - № б. - С. 8-12.
И.Макаренко В. Практично на кожному уротц. Pea.niiani и культуролопчио го принципу навчання на уроках украшсько1 мови в 5-7 класах. // Укр.мова i .niiepaiypa в середшх шкалах, пмназ1ях, лщеях таколеджах. -2003. -№5. - С. 81-86.
12.Nedeljkov L., Petrovacki L. Lingvokulturoloski pristup leksici.../ Ljiljana Nedeljkov, Ljiljana Petrovacla //Rijec, 2009., god. 15., sv. 3., str.75-85.
УДК 811.161.2'27б.6:34
Мирослава КРИСЬКШ
СТУПШЬ ГОТОВНОСТ1 ПЕРШОКУРСНИК1В ДО ЗАСВОбННЯ
МОВНОГО КУРСУ
У emammi наведено результата, зpiзу мовно-мовленневихушнь, сформованих впродовж навчання в загапъноосв1тшй шкот, а опосередковано з 'ясовано, наскшьки уевгдомпено новоприйнятi студенти обрали профиль професшноI подготовки. На oenoei результатов цього констатувального експерименту окреслено найважливш1 аспекти навчально! роботи над курсом «Укрсйнська мова за професшним с пряму ванням».
В статье приведено результаты среза языково-речевых умений, сформированных в течение учебы в общеобразовательной школе, а опосредованно объяснено, насколько сознательно новопринятые студенты выбрали профиль профессиональной подготовки. За результатами этого констатирующего эксперимента определено важнейшие аспекты учебной работы по курсу «Украинский язык по профессиональной направленности».
The article presents the results oft language and speech skills testing, formed in the course of study at secondary school. It has been clarified how deliberately the newcoming students chose the profile of professional training. On the basis of the stating experiment the most important aspects of training work on the course «The Ukrainian language for Professional Purposes» have beer substantiated.
Недостатня мовно-мовленнева компетентшеть тих, хто вивчав у ВНЗ мовний курс, пояснюеться, очевидно, не тшьки обмежешетю аудиторного часу чи прорахунками в оргашзацн та методичному забезпеченш занять, але pin нем базових знань та ушнь абпуркштв.
