CC BY
11
одних процедур за рахунок розширення шших, яю бшьше вщповщають структур1 патологи населення.
Як показали наш1 розрахунки, для обслуго-вування 10 тис. дитячого населення мюта \ виконання ус1х вид1в робгг, видшених у класи-ф1катор1 ппешста-стоматолопчного експертами, а також для забезпечення потреби дитячого населення у даному вид послуг, на р1к необхщно 19406 годин робочого часу ппешста-стомато-лопчного. Р1чний бюджет робочого часу одше! посади ппешста-стоматолопчного складе 1840 годин. Отже, для виконання планового обсягу роботи необхщно 10,5 посад л1кар1в дитячих ппешст1в-стоматолопчних.
Запропонована нами методика дозволяе нау-ково обгрунтувати чисельшсть л1кар1в дитячих гшешспв-стоматолопчних, яю забезпечать ком-плексну профшактичну роботу, спрямовану на збереження стоматолопчного здоров'я д1тей в оргашзованих колективах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
у результат! проведеного
ВИСНОВКИ
Таким чином, дослщження:
1. Визначено перелш гарантованих стомато-лопчних послуг та !х обсяг для л1кар1в стоматолопчного профшю, яю забезпечують профшак-тичну роботу у загальноосв1тшх дитячих уста-новах.
2. Сформовано класифшатор стоматолопчних послуг { здшснена його експертна ощнка, що дозволило визначити обсяги стоматолопчно! до-помоги, як можуть бути вщнесеш до компе-тенци ппешста стоматолопчного 1 розрахувати необхщну !х чисельшсть.
3. Розроблена науково обгрунтована методика визначення чисельносп л1кар1в ппешспв-стома-толопчних дитячих, як забезпечують роботу системи профшактично! санаци порожнини рота д1тям в оргашзованих колективах.
1. Абаев З.М. Факторы, влияющие на обращаемость пациентов в условиях участкового принципа организации стоматологической помощи // Актуальные вопросы совершенствования организации, профилактики и лечения в стоматологии: Сб. науч. трудов. - М.,2005. -С.22-23.
2. Алимский А.В. Принципиальные подходы к организации профилактики стоматологических заболеваний в условиях рыночной экономики // Новое в стоматологии. - 1997. - №5. - С.7-9.
♦
3. Бвденко Н.В. Раннш кар1ес у дтгей - стльна проблема стоматолога i пед1атра // Науковий вюник Нацюнального медичного ушверситету iм. О.О. Богомольця. «Стоматолопчне здоровья - дiтям Ук-ра1ни». - К., 2007. - С. 33.- 34.
4. Куцевляк В.Ф., Полякова С.В., Любченко О.В. Вичизняш засоби профiлактики карieсу // Науковий вюник Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О. Богомольця. «Стоматологiчне здоровья - дням Украши». - К., 2007. - С. 136-137.
УДК 616.314.28:616.248-08:615.357-036
A.В. Самойленко,
B.М. Бабенко
Л1КУВАННЯ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ НА ТЛ1 ШГАЛЯЦШНО1
ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРО1ДНО1 ТЕРАПП
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра терапевтично'1 стоматологи та стоматологИ iHmepHie
(зав. - д. мед. н., проф. А.В. Самойленко)
Ключовi слова: генералгзований пародонтит, бронхгальна астма, глюкокортикостерогдна терапгя, ультрафонофорез, мграмгстин Key words: generalized periodontitis, bronchial asthma, glucocorticosteroid therapy, ultrasomphoresis, miramistin
Резюме. Приведены результаты клинико-лабораторных исследований 31 больного генерализованным пародонтитом в возрасте 30-55 лет, ассоциированным с бронхиальной астмой на фоне ингаляционной глюкокортикостероидной терапии. Установлено, что ультрафонофорез 0,5% мази мирамистина на частоте 880 кГц, с интенсивностью 0,40,6 Вт/см2, в импульсном режиме 10мс, длительностью 9 минут, статично по сегментам предпочтительней, чем аппликационный путь введения данного препарата, и позволяет сократить длительность
терапевтического лечения до 9,5± 0,8 посещений. Успешность лечения предложенным методом подтверждалась клинической стабилизацией, достоверным улучшением показателей пародонтологических индексов и лабораторных исследований.
Summary. The article gives the results of clinico-laboratory examination of 31 patients aged 30-55, suffering from generalized periodontitis in association with bronchial asthma on the background of inhalation gluccocorticosteroid therapy. It was found out that ultrasonophoresis with 0.5% miramistin ointment at the frequency of 880 KHz with the intensity of 0.4-0.6 W/cm2 using impulse mode of 10 sec. and 9 min. duration, statically by segments, was more preferable than application method of administering medicine, it allows to shorten therapeutic treatment duration up to 9.5-8 visits. The effectiveness of the treatment by the method proposed was proved by the clinical stabilization, trustworthy improvement of periodontologic indices and by laboratory study results.
Генератзований пародонтит займае одне з провщних мюць серед основних стоматолопчних захворювань. Це пов'язано з його широким роз-повсюдженням серед населення, складним патогенезом, недостатньою ефектившстю методiв профшактики та лшування [7]. Крiм того, за-пальш процеси в пародонт е причиною утво-рення вогнищ хрошчно! шфекци та штоксикаци оргашзму хворого, сенсибшзаци та алерпчного ураження серця, нирок i шших оргашв. У свою чергу, соматичш захворювання, зокрема брон-хiальна астма, та И базисна тератя змiнюють та ускладнюють перебiг генератзованого пародон-титу [1,2,8,9].
Незважаючи на велику кшьюсть препаратiв, якi використовуються в терапевтичнiй стоматологи, зокрема в клилчнш пародонтологи, якiсть лшування генералiзованого пародонтиту все ще залишаеться недостатньо ефективною.
Втизняний антисептичний препарат мiра-мiстин, на вiдмiну вiд iнших антисептикiв, мае високу вибiркову дiю вiдносно мiкроорганизмiв, оскiльки практично не дiе на мембрани клггин людини. Проявляе виражену бактерицидну дiю щодо грампозитивних i грамнегативних, аероб-них i анаеробних бактерш у виглядi як монокультур, так i мiкробних асощацш, включаючи штами з полiрезистентнiстю до антибютиюв; протигрибкову та противiрусну дда. При вза-емоди з мембранами мiкроорганiзмiв вiн тдви-щуе 1х проникливiсть i викликае цитолiз. Важ-ливою властивiстю препарату е його низька абсорбцшна здатнiсть, завдяки чому вш практично не потрапляе в кровотш i дiе лише мюцево. Крiм того, мiрамiстин мае iмуномодулюючi властивостi, активуе процеси регенерацп ушкод-жених тканин, е малотоксичним, не викликае мiсцевого подразнення та алергп, що становить цiннiсть його застосування у пульмонологи та стоматологи [3, 4].
При мюцевому лiкуваннi генератзованого пародонтиту мае значення тривалiсть контакту препарату з навколозубними тканинами. Для по-довження ди препаратiв та для уникнення додат-кового медикаментозного навантаження при лiкуваннi генератзованого пародонтиту у хво-рих на бронхiальну астму на тлi глюкокорти-костеро1дно1 терапи можна застосовувати фiзiо-терапевтичнi методи, зокрема, ультрафонофорез [2, 6].
Мета роботи - розроблення способу лшування генералiзованного пародонтиту у хворих на бронхiальну астму на rai вживання iнгаляцiйних глюкокортикостеро1дних препарапв та полягае у створеннi такого методу лшування, який врахо-вував би купування запальних проявiв у тканинах пародонта, iмуномодулюючу та мембрано-стабiлiзуючу дiю, покращення репаративно! регенерацп та бар'ерно! функци ясен, пiдвищення ефективностi лiкування, подовження перiодiв ремюи, а також уникнення можливо! додатково! алерпзаци органiзму й попршення перебiгу бронхiальноl астми.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено ктшко-лабораторне обстеження 31 хворого на генератзованний пародонтит I-III ступеня тяжкостi та бронхiальну астму II-III ступеню важкосп на тлi шгаляцшно1 глюкокор-тикостеро1дно1 терапи, вiком 40,79±1,20 року. Для апробаци розроблених терапевтичних захо-дiв було сформовано двi групи: основна група -16 хворих та контрольна група - 15 пащенпв.
Ушм пацiентам проводили загальноприйняте клшчне обстеження. Визначали iндекс гiгiени OHI-S (Green-Vermillion, 1964), пробу Шиллера-Писарева, стшюсть капiлярiв за Кулаженком, шдекс кровоточивостi SBI (Muhlemann N.R., Son, 1971), РМА (C.Parma, 1960) та П1 (Russel, 1956). Стан юстково1 тканини оцiнювали за ортопан-
09/ Том XIV/ 2
125
томографiею. Верифкащя дiагнозу "бронхiальна астма" була проведена пульмонологом.
Фагоцитарна актившсть нейтрофiлiв вивча-лась iз визначенням вiдсотка фагоцитуючих клiтин (фагоцитарна активнють-ФА) та кiлькостi часток латексу, поглинутих у середньому одним нейтрофилом (фагоцитарний шдекс-Ф1), НСТ-тесту спонтанно та тсля стимуляцп тимогеном з використанням тест-набора, виробництва НПО «Реакомплекс», Роая.
Для виявлення активностi окисно-вiдновних ферменпв сукцигатдегiдрогенази (СДГ) й а-гл> церофосфатдепдрогенази (а-ГФДГ) у мазках кровi навколозубних тканин застосовувався метод кшькюно! цитохiмil Р.П.Нарциссова iз засто-суванням п-ттротетразолда фiолетового виробництва «Ренал», Угорщина. Для кiлькiсного виз-начення рiвня IgA в сироватцi та SIgA у слинi проводили iмуноферментний аналiз комерцш-ними тест-системами. Клшко-лабораторне дос-лiдження проводили всiм хворим до та тсля лшування.
Вшм дослiджуваним пiсля антисептично! об-робки порожнини рота проводилось видалення над- та тд'ясенних зубних вiдкладень з обо-в'язковим усуненням травматичних подразниюв тканин пародонта, за показаннями, вибiркове пришлiфування, депульпування зубiв та кюретаж пародонтальних кишень.
В основнiй груш введення мiрамiстину в навколозубнi тканини пародонта досягалося за допомогою ультразвуку на частой останнього 880 кГц, з штенсившстю впливу 0,4-0,6 Вт/см2, в iмпульсному режимi 10 мс, тривалютю 9 хвилин,
статично по сегментах. Машпулящю проводили кожен день. В контрольнш rpyni мiрамiстин ви-користовувався аплiкацiйно пiд iндивiдyальнi капи, 1 раз на день. Кшьюсть сеансiв залежала вiд тяжкостi переб^у та ефективностi лiкyвання генералiзованого пародонтита i складала вiд 8 до 15 процедур.
Цифровi данi оброблет статистично за допомогою програми «STATISTICA» (версiя 6) for Windows. Результати вважалися вiрогiдними при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Використання у хворих основно1 групи уль-трафонофорезу мiрамiстинy згiдно iз запропо-нованою методикою дозволило скоротити трива-лiсть терапевтичного лiкyвання з 13,4±0,4 вщв> дування в контрольнiй груш до 9,5±0,8 в основнiй. При цьому в останнш спостерiгалася бшьша yспiшнiсть проведеного лiкyвання, а саме: повного усунення запалення вдалося досяг-нути у 73,33% хворих, покращення - у 13,33%, низька ефективнють - у 13,33% випадкiв, ш^в-няно з контролем, де повне усунення запальних явищ було лише у 56,25%, покращення - у 25,0%, низька ефективнють терапевтичних захо-дiв зареестрована у 18,75% випадкiв. Вiдповiдно до цього в основнш грyпi зафшсована краща динамiка пародонтальних iндексiв. При практично однакових вихiдних значеннях i^^^ РМА в контрольнiй груш тсля лшування складав 21,06±0,61 проти 12,4±2,2 в основнiй (р** = 0,05); П1 - 2,31±0,09 проти 1,7+0,08 (р**=0,001) (табл.1).
Таблиця 1
Пор1вняльна динамика пародонтолог1чни\ 1ндекс1в л1кування генерал1зованого пародонтита у хворих на бронхiальну астму на тл1 iнгаляцiйноï глюкокортикостероУдноУ терапн (M±m)
Пародонтолопчт iндекси (кл1тчш)
Група ОШ-S Шиллсра-Писарсва, бали Проба Кулаженкос SBI РМА (%) П1, бали
Основна до лжування 2,13±0,36 3,17±0,83 35,32±3,36 1,07±0,11 32,93±5,64 2,8±0,29
n=16 P*=0,001 P*=0,054 P*= 0,001 P*= 0,038 P*= 0,002 P*=0,001
тсля 1,22±0,08 1,5±0,08 52,37±2,87 0,7±0,13 12,4±2,2 1,7±0,08
лжування P**=0,05 P**=0,051 P**= 0,059 P**=0,029 P**= 0,05 P**=0,001
Контроль n=15
до лiкування
тсля лжування
2,15±0,28 1,51±0,12
3,48±0,45 P*=0,052
34, 98±3,29 P*= 0,011
2,29±0,38 45,47±2,02
1,07±0,49 P*=0,920
1,02±0,05
33,29±4,67 P*= 0,001
21,06±0,61
2,7±0,19 P*=0,046
2,23±0,12
П р и м i т к и : p* до та пiсля лiкyвання в цш грyпi; р**шсля лiкyвання в основнш та контрольнш груш
Стшюсть ремюи оцшювали за клшшо-лабора-торними показниками стану пародонта у вщ-далеш строки тсля проведеного курсу лшу-вання. Рентгенолопчно у хворих основно! групи д1агностували ознаки зниження активносп резорбци, зникнення явищ плямистого остео-порозу, набуття чггкост контур1в зруйновано! юстки, появу облям1вки м1жзубних перетинок. У деяких дшянках, що зазнали незначного пош-
кодження, спостериали вщновлення звичайно! щшьносп юстково! тканини, виразний юстковий малюнок.
Поруч !з позитивними змшами рентгенолопчно! картини про усшшшсть розроблено! нами схеми лшування свщчили { результати лабораторного дослщження. Отримаш даш наведет у таблиц 2.
Таблиця 2
Пор1вняльна динамика лабораторних зм1н лжування генерал1зованого пародонтиту у хворих на бронх1альну астму на тл1 шгаляцшнот глюкокортикостеротднот терапн (М±т)
ФА спонт., % 48,51±3,24 57,13±2,82 46,62±2,97 51,64±2,32
р*=0,054 р**=0,143 р*=0,193
ФА тсля стим., % 57,41±3.01 65,32±2,33 57,31±2,15 63,51±2,41
р*=0,046 р**=0,593 р*=0,064
Ф1 спонт., ум.од. 3,61±0,09 4,01±0,17 3,62±0,08 3,95±0,14
р*=0,046 Р**=0,787 р*=0,050
Ф1 тсля стим., 4,22±0,17 4,68±0,14 4,21±0,16 4,53±0,17
р*=0,045 Р**=0,501 р*=0,181
НСТ-тест спонт., % 10,48±1,02 13,45±1,09 10,48±1,11 12,01±1,03
р*=0,056 Р**=0,345 р*=0,0,316
НСТ-тест тсля стим. % 41,19±2,68 48,31±2,29 42,1±2,72 46,18±2,17
р*=0,052 р**=0,505 р*=0,250
2,37±0,18 1,76±0,05 2.38±0.11 1,96±0,08
р*=0,003 р**=0,043 р*=0,004
^А слини 0,31±0,22 0,86±0.08 0,32±0,19 0,65±0,06
р*=0,0005 р**=0,044 р*=0,014
З^А 0,43+0,13 0,98±0,11 0,42±0,10 0,69±0,08
р*=0,003 р**=0,041 р*=0,043
СДГ 1,94±0,11 2,43±0,12 1,89±0,07 2,14±0,08
р*=0,005 р**=0,054 р*=0,026
а-ГФДГ 3,29±0,24 2,42±0,19 3,26±0,18 2,84±0,09
р*=0,005 Р**=0,055 р*=0,045
Прим1тки: р* до та шсля лжування в цш груш; р**шсля лжування в основнш та контрольны груш
Змши в систем! фагоцитозу тсля лшування мали позитивну тенденщю. В основнш груш по-казники були вище: ФА спонтанна дор1внювала 57,13±2,82 проти 51,64±2,32; ФА стимульована -65,32±2,33 проти 63,51±2,41; Ф1 спонтанний 4,01±0,17 проти 3,95±0,14; Ф1 стимульований 4,01±0,17 проти 4,53±0,17. Однак в!ропдно! р1з-нищ з показниками контрольно! групи ми не отримали.
Показники вмюту ^А слини та SIgA мали в!ропдне збшьшення, р1вень IgA сироваткового зменшувався тсля лшування { в основнш, { в
контрольнш груп1, але динам1ка зм1н у основн1й груш була бшьш стабшьною, що тдтвердило активащю захисних мехашзм!в порожнини роту.
Як свщчать пстох!м!чш дослщження, у хворих контрольно! групи в пародонт залишилися прояви тканинно! гшокси, яю проявилися низь-кою актившстю ферменту дихання (СДГ) 2,14±0,08 проти 2,43±0,12 (р**=0,054) при тдви-щенш активносп ферменту глшол!зу (а-ГФДГ) 2,84±0,09 проти 2,42±0,19 (р**=0,055). Навпаки, пстох!м!чш дослщження в основнш груш показали, що тканинна гшокия в пародонт у хворих
09/ Том XIV/ 2
127
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
вфопдно зменшилась, що можна вважати задо-вшьним результатом лшування.
П1ДСУМОК
Таким чином, визначено, що аплшацшний метод введення м1рам1стину призводить до не-тривалого та неповного покращення клшко-лабораторних показниюв. У свою чергу, отри-маш даш свщчать про те, що ультрафонофорез
м1рам1стину ефективний i дозволяе досягнути скорочення термiну лiкування, стшко! ремюи, утворення депо лiкарського засобу у навколо-зубних тканинах, вiдсутностi ускладнень внаслi-док зниження медикаментозного навантаження на органiзм та враховуе перебт i патогенетичне лiкування бронхiальноl астми як супутньо! патологи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабенко В.М. Вивчення особливостей перебiгу та впливу лшування глюкокортикостеро!дами на пе-реби- генералiзованого пародонтиту у хворих на брон-хiальну астму // Медичш перспективи.-2005.- Т.Х, № 1. - С.92-95.
2. Бабенко В.М., Коновалова Д.О. Особливосп перебiгу генералiзованого пародонтиту у хворих на бронхiальну астму на rai лiкування глюкокортикос-теровдами // Матерiали II (IX) з'1зду Асощаци стома-тологiв Украши.-Кшв, 2004.-С.191.
3. Грудянов А.И., Овчинникова В.В., Н.А. Дмитриева. Антимикробная и противовоспалительная терапия в пародонтологии. - М: Мед.информ. аген-ство, 2004. - 80с.
4. Мирамистин - современный универсальный антисептик широкого спектра действия // Харшвська хiрургiчна школа. - 2004. - №3 (12). - С.85-88.
5. Пат. 38185 Укра1на. Спос1б л1кування генера-л1зованого пародонтиту / Самойленко А.В., Бабенко В.М.; Заявл. 2008; опубл.25.12.2008, Бюл№.-4с.
6. Перцева Т.А., Киреева Т.В.Новые технологии и стандарты терапии у больных пульмонологического профиля // Астма та алерпя.-2008.- №1-2.-С.48-53.
7. Самойленко А.В., Мащенко И.С. Новые аспекты патогенеза и лечения генерализованного паро-донтита // В1сник стоматологй'.-2002.-№1.-С.21-24.
8. Alpdogan Kantarci, Thomas E. Van Dyke Resolution of Inflammation in Periodontitis // J. Perio-dontology.-2007.-Vol. 76, N 11-s.-P. 2168-2174.
9. Daiane C. Peruzzo, Bruno B. Benatti, Isabela B. Chronic Stress May Modulate Periodontal Disease: A Study in Rats // J. Periodontology.- 2008.-Vol. 79, N 4.-P. 697-704.
♦
УДК: 616.314-089.23:611.018.7:615.214.23:576.32/.36-053.2
Б.М. MipnyK, А.Е. Деньга, Е.М. Деньга
ВПЛИВ АДАПТОГЕННИХ ТА ОСТЕОТРОПНИХ ПРЕПАРАТ1В НА Б1ОФ1ЗИЧН1 ПАРАМЕТРИ РОТОВО1 Р1ДИНИ ТА КЛ1ТИН БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ Л1КУВАНН1
Одеський державний медичний унiвepсиmem Одеська нащональна акадeмiя зв 'язку
K^ronoBi CTOBa: dimu, opmodonmmw mKyeamx, Hecne^$WHa pe3ucmenmnicmb, адаптогеннi ma ocmeompomi npenapamu
Key words: children, orthodontic treatment, non-specific resistance, adaptogens and osteotropic medicines
Резюме. Проведенное исследование биофизических параметров ротовой жидкости и клеток буккального эпителия у детей в процессе орто-донтического лечения свидетельствует о необходимости применения при сниженной неспецифической резистентности профилактических мероприятий с использованием адаптогенных и остеотропных препаратов для нормализации функциональных реакций в организме и в полости рта в частности.
Summary. Carried out investigation of biophysical parameters of the oral fluid and cells of buccal epithelium in children in the course of orthodontic treatment testifies to necessity of preventive measures with the use of adaptogenic and osteotropic agents to normilize functional reactions in the organism and oral cavity in particular.
