Научная статья на тему 'Визначення клінічної ефективності застосування тромбоцитарної аутоплазми при лікуванні хворих на генералізований пародонтит з супутньою кардіоваскулярною патологією'

Визначення клінічної ефективності застосування тромбоцитарної аутоплазми при лікуванні хворих на генералізований пародонтит з супутньою кардіоваскулярною патологією Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
60
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
генералізований пародонтит / тромбоцитарна аутопалазма / PRP-терапія / кардіоваскуля-рні захворювання. / генерализованный пародонтит / тромбоцитарная аутопалазма / PRP-терапия / кардиова-скулярные заболевания

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — О. В. Копчак

Проведене дослідження дозволило провести порівняльну характеристику застосування комплексного ліку-вання захворювань тканин пародонта із включенням до базисної терапії ін'єкційного введення тромбоцитарної аутопазми у хворих з ГП на тлі та без кардіоваскулярної патології та оцінити її клінічну ефективність. Отримані дані дозволили рекомендувати проводити курс підтримуючої терапії (професійна гігієна порожнини рота та одноразове введення тромбоцитарної аутоплазми) хворим без кардіоваскулярної патології через 3 мі-сяці та повторний курс введення тромбоцитарної аутоплазми через 6 місяців від першого сеансу введення. Хворим з кардіоваскулярною патологією повторний курс лікування із введенням тромбоцитарної аутоплазми слід повторювати через кожні 3 місяці.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — О. В. Копчак

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ТРОМБОЦИТАРНОЙ АУТОПЛАЗМЫ ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ НА ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫЙ ПАРОДОНТИТ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ

Проведенное исследование позволило провести сравнительную характеристику применения комплексного лечения заболеваний тканей пародонта с включением в базисную терапию инъекционного введения тромбоци-тарной аутопазмы у больных с ГП на фоне и без кардиоваскулярной патологии и оценить ее клиническую эф-фективность. Полученные данные позволили рекомендовать проводить курс поддерживающей терапии (про-фессиональная гигиена полости рта и однократное введение тромбоцитарной аутоплазмы) больным без кар-диоваскулярной патологии через 3 месяца и повторный курс введения тромбоцитарной аутоплазмы через 6 месяцев от первого сеанса введения. Больным с кардиоваскулярной патологией повторный курс лечения с вве-дением тромбоцитарной аутоплазмы следует повторять через каждые 3 месяца.

Текст научной работы на тему «Визначення клінічної ефективності застосування тромбоцитарної аутоплазми при лікуванні хворих на генералізований пародонтит з супутньою кардіоваскулярною патологією»

«Ыновацй в стоматологи», № 1, 2017

жин, А. В. Нуждихин // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогва. - 2014. -№ 4. - С. 8-10.

10. Яшков Ю. И. Эффективность лапароскопической продольной резекции желудка у больных ожирением / Ю.И. Яшков, О.Э. Луцевич, Н.С. Бордан, О.В. Ивлева // Ожирение и метаболизм. - 2015. - Т. 12, №1. - С. 20-28.

11. European convention for the protection of vertebrateanimals used for experimental and other scientific purpose: Council of Europe 18.03.1986. - Strasbourg. - 1986. - 52 p.

12. Современные методы в биохимии / под ред Ореховича В.Н. - М.:Медицина. - 1977. - 392 с.

13. Лифшиц В.М. Биохимические анализы в клинике: Справочник, 2-е изд. / В.М. Лифшиц, В. И. Сидельникова. - М.:Медицинское информационное агенство. - 2001. - 203 с.

14. Reference Ranges for Physiological Data ValuesTest Units Mean St. Dev. Back to Index of Species © I.S.I.S. - October 1999.

Поступила 24.01.17

УДК 616-036.8+616.314.17-008.1

О. В. Копчак

Нащональна медична академiя шслядипломно! осв^и iменi П. Л. Шупика, Ки!в, Украша

ВИЗНАЧЕННЯ КЛ1Н1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ТРОМБОЦИТАРНО1 АУТОПЛАЗМИ ПРИ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ З СУПУТНЬОЮ КАРД1ОВАСКУЛЯРНОЮ

пАтолопею

Проведене до^дження дозволило провести порiвняльну характеристику застосування комплексного лiку-вання захворювань тканин пародонта 13 включенням до базисное терапп т'екцшного введення тромбоцитарно' аутопазми у хворих з ГП на тлi та без кардiоваскулярно'i патологИ та о^нити и клiнiчну ефективтсть. Отриманi данi дозволили рекомендувати проводити курс тдтримуючо' терапИ (професшна гтена порожнини рота та одноразове введення тромбоцитарно' аутоплазми) хворим без кардiоваскулярно'i патологИ через 3 м^ сяц та повторний курс введення тромбоцитарно'1' аутоплазми через 6 мiсяцiв вiд першого сеансу введення. Хворим з кардюваскулярною патологiею повторний курс л^вання ¿з введенням тромбоцитарно' аутоплазми слiд повторювати через кожнi 3 мiсяцi.

Ключовi слова: генерал1зований пародонтит, тромбоцитарна аутопалазма, PRP-терапiя, кардiоваскуля-рнi захворювання.

О. В. Копчак

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, Украина

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ТРОМБОЦИТАРНОЙ АУТОПЛАЗМЫ ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ НА ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫЙ ПАРОДОНТИТ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ

Проведенное исследование позволило провести сравнительную характеристику применения комплексного лечения заболеваний тканей пародонта с включением в базисную терапию инъекционного введения тромбоци-тарной аутопазмы у больных с ГП на фоне и без кардиоваскулярной патологии и оценить ее клиническую эффективность. Полученные данные позволили рекомендовать проводить курс поддерживающей терапии (профессиональная гигиена полости рта и однократное введение тромбоцитарной аутоплазмы) больным без кардиоваскулярной патологии через 3 месяца и повторный курс введения тромбоцитарной аутоплазмы через 6 месяцев от первого сеанса введения. Больным с кардиоваскулярной патологией повторный курс лечения с введением тромбоцитарной аутоплазмы следует повторять через каждые 3 месяца.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, тромбоцитарная аутопалазма, PRP-терапия, кардиова-скулярные заболевания.

© Копчак О. В., 2017.

«iHHoeawï e ano.namo.uviï», № 1, 2017 O. V. Kopchak

National medical Academy of postgraduate education named after P. L. Shupyk, Kiev, Ukraine

DETERMINING THE CLINICAL EFFECTIVENESS OF PLATELET AUTOPLASMA IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS WITH CONCOMITANT CARDIOVASCULAR DISEASE

The research allowed to carry out the comparative characteristic of application of the complex treatment of diseases ofperiodontal tissues with inclusion in the basic therapy of injections ofplatelet, autobase patients with GP in the background and without cardiovascular disease and to evaluate its clinical efficacy. The data obtained allowed to recommend a course of maintenance therapy (professional hygiene of the oral cavity and a single injection of platelet autoplasma) patients without cardiovascular disease after 3 months and repeat the course the introduction of the platelet autoplasma, after 6 months from the first session of the introduction. Patients with cardiovascular disease, re-treatment with the introduction of the platelet autoplasma should be repeated every 3 months.

Key words: generalized periodontitis, platelet autoplasma, PRP therapy and cardiovascular disease.

Проблема шдвищення ефективносп лшу-вання хворих на генералiзований пародонтит (I II) з супутньою кардюваскулярною патологь ею залишасться актуальною проблемою сучас-но! стоматологи [4, 7, 8].

Одшею з причин рефрактерносп до лшу-вання ГП в хворих з кардюваскулярною патоло-пею може виступати розвиток ендотелiально! дисфункци мюцевого та загального характеру, оскшьки гемомшроциркуляторне русло забезпе-чуе транскатлярний обмш, що впливае на тка-нинний метаболiзм [4, 9].

Останшм часом для нормалiзацi! трофiчних процешв в тканинах пародонта ^ таким чином, полшшення результапв лшування до комплексно! терапи ГП включають введення тромбоцитарно! аутоплазми ш'екцшним шляхом [1, 2, 10, 11]. Проте в сучаснш лiтературi не достатньо даних щодо терапевтично! ефективностi засто-сування базисно! терапи при лшуванш хворих на ГП в комплекс з додатковим введенням тро-мбоцитарно! аутоплазми.

Мета до^дження. Оцiнити клшчну ефе-ктивнiсть застосування тромбоцитарно! аутоплазми в комплексному лшуванш хворих на ге-нералiзований пародонтит з супутньою кардюваскулярною патолопею .

Матерiали та методи. Для виршення поставлено! мети, обстежено 57 хворих з ГП 1-11 ступеня тяжкосп, хрошчного перебшу, якi були розподшеш на двi групи: I (п = 29) - без супут-ньо! серцево-судинно! патологi!' (середнш вiк -46,75 ± 9,5 роюв), II (п = 28) - з гшертошчною хворобою (ГХ) (середнш вш - 50,9 ± 12,3 рокiв).

Хворi були обстежеш з використанням об'е-ктивних пародонтальних iндексiв у модифiкацi! Г.Ф. Бшоклицько! [3]. Усi данi про пародонта-льний статус та рiвень ппени порожнини рота заносили до вдивщуально! карти пацiента. Дiа-гноз встановлювали згiдно класифiкацi! захво-

рювань тканин пародонта М.Ф. Данилевського [6].

Первинне пародонтолопчне лшування ГП було однаковим для обох груп та включало ба-зисну терапiю та ш'екцшне введення тромбоцитарно! аутоплазми з метою полшшення регене-ративних процеав у тканинах пародонта. До базисного лшування входило: iнструментальний та апаратний скейлшг, мiсцева протизапальна те-рапiя та за показаннями усунення травматично! оклюзи. Ycix пацieнтiв обов'язково навчали правилам гiгieни порожнини рота з iндивiдуальним пiдбором засобiв гiгieни та здiйснювали контроль ппешчного стану порожнини рота протя-гом 3-х тижнiв проведення курсу лшування.

Додатково до базисно! терапи вам пащен-там проводили введення тробоцитарно! аутоплазми iн'екцiйним шляхом. 1н'екци аутоплазми проводили за модифшованою нами методикою [5], згiдно яко! введення аутоплазми здшснюва-ли за циркулярним методом по перехiднiй скла-дцi в кiлькостi до 0,05 мл в проекци кожного 1-2 зубiв у 3 сеанси з промiжком у 8-9 дiб. Забiр ве-нозно! кровi для отримання тромбоцитарно! аутоплазми здшснювали системою TERUMO (Бельгiя) у пробiрки Plasmolifting - стерильнi вакуумнi, об'емом 9мл, ашрогенш з Na-гепарином та гелем -роздшювачем. Центрифугу-вання проводили за рекомендащями Р.Р. Ахмерова, Р.Ф. Зарудiя [2] в режимi: прис-корення - 900 g - 1000 g, час - 5 хвилин.

Yd обстежеш пащенти дали шформовану згоду на проведення обстеження та лiкування.

Комплексне обстеження хворих проводили до початку та через 1, 3 та 6 мюящв тсля початку лшування.

Статистичний аналiз результатiв дослщжен-ня проводили з використанням пакету програми "Microsoft Excel".

«Ыноваци в стоматологИ», № 1, 2017

Результати досл1дження та ïx обговорен-ня. При первинному оглядi та 36opi анамнезу в пащенпв обох груп були виявлет скарги на ди-скомфортне вщчуття в яснах, кровоточивють ясен при чистщ зубiв та вживаннi твердо! 1Ж, рухливiсть окремих зубiв, iнколи пащенти вису-вали скарги на неприемних запах з ротово! по-рожнини та швидке утворення зубного каменю.

За результатами об'ективного стоматолопч-ного огляду в хворих обох груп виявляли гше-ремiю ясен в д^нщ мiжзубних сосочкiв, марп-нального краю та рiдше альвеолярно! частини. Потрiбно видiлити, що характерною особливю-тю перебiгу ГП у пащеш!в II групи з супутньою кардюваскулярною патологiею, була наявнiсть бiльш виразно! набряклостi iз змiною форми i гiпертрофiï не тiльки ясенних сосочюв, але i ма-ргiнального краю ясен, а також досить сильна (р<0,05) кровоточивють, з середшм значенням вдексу кровоточивостi (IK) 2,65±0,07 бала про-ти 1,68±0,03 бала у пащенпв I групи. Глибина пародонтальних кишень (ПК) у хворих II групи за рахунок бшьш виразного набряку ясен скла-дала 4,82 ± 0,06 мм, проти 4,18 ± 0,06 мм у пащ-ентiв I групи. При цьому, втрата епiтелiального прикршлення (ВЕП) була майже однаковою у пацiентiв обох груп (I група - 3,08 ± 0,06 мм, II

група - 3,09± 0,07 мм).

Ытенсивнють видiлення серозного ексудату з ПК складала - 1,6±0,03 бала та 1,7±0,06 бала для хворих I i II групи, вщповщно. Середне зна-чення iндексу PMA в хворих I групи складало -37,5±1,05 %, а у хворих II групи суттево вище (р<0,05) - 56,8±0,65%. Величина проби Шиллера-Писарева була фактично однаковою -1,88±0,05 бала та 1,98±0,038 бала, вiдповiдно. В окремих зубах пащенпв I та II груп була визна-чена патолопчна рухливiсть, яка не перевищу-вала I ступеню.

За даними рентгенологiчного обстеження резорбщя мiжальвеолярних перетинок у пащенпв i I i II групи не перевищувала половини дов-жини кореня, остеопороз альвеолярноï кiстки був помiрним, також вiдмiчали розширення пе-рiодонтальноï щiлини вздовж мiжзубних пере-тинок.

Ппешчний стан порожнини рота у пащенпв обох груп був незадовшьний. У хворих I групи середне значення вдексу Грiн-Вермiльона скла-дало 1,57±0,07 бала, у хворих II групи -1,75±0,06 бала. Iндекс Турескi в середньому становив - 2,31±0,07 бала (I група) та 2,49±0,06 бала (II група), шдекс О'Лiрi - 3,58±0,1 бала й 3,94±0,2 бала, вщповщно.

Таблиця1

Вплив проведеного лжування на пародонтальний статус хворих на генератзований пародонтит

Показники Гру- па Строки обстеження

до лжування через 1 м1сяць через 3 м1сяц1 через 6 мiсяцiв

РМА, % I 37,5±1,05 0,33±0,35*** 17,73±1,78*** 29,86±3,59***

II 56,8±0,65 0,36±0,38*** 35,98±4,1*** 50,75±3,7

Шиллера-Писарева, бали I 1,88±0,05 1,01±0,01 *** 1,6±0,06** 1,78±0,06

II 1,98±0,04 1,17±0,05*** 1,88±0,07 1,96±0,05

Кровоточив1сть, бали I 1,68±0,03 0,03±0,02*** 0,57±0,09*** 1,33±0,07***

II 2,65±0,07 0,12±0,01*** 2,08±0,08*** 2,23±0,1**

npuMimKa : ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 - в1ропдна статистична вщмшшсть м1ж показниками до та тсля лжування.

Через мiсяць пiсля початку комплексного лшування ГП iз додатковим введенням тромбо-цитароноï аутоплазми скарги хворих були вщсу-тнi. Огляд ротовоï порожнини пацiентiв обох груп показав, що за цей перюд вщбулася норма-лiзацiю кольору та контурiв ясен зi значним зменшенням кровоточивосп та повною вiдсут-нiстю ексудацп з ПК. Такi змiни пщтверджу-ються вiрогiдним (р<0,05) зниженням показни-кiв об'ективних пародонтальних iндексiв та фу-нкцiональноï проби (РМА, IK, проба Шиллера-Писарева) (табл. 1). Редукщя ПК у пацiентiв I групи становила 1,22 мм, а у пащеш!в II групи -1,27 мм. Вiдмiчено укршлення рухливих зубiв, але змiн у показнику ВЕП виявлено не було.

Окрiм покращення пародонтального статусу

пацiентiв через мюяць пiсля початку лiкування було встановлено полшшення гiгiенiчного стану порожнини рота в хворих обох груп, що пщтве-рджено вiрогiдним зниженням (р<0,05) серед-нього значення ушх гiгiенiчних iндексiв, що вка-зуе на добрий результат професшно1' ппени у всiх пацiентiв на етат первинного пародонтоло-гiчного лiкування (табл. 2).

Проте огляд ротово1' порожнини пащенпв обох груп через 3 та 6 мюящв вiд початку лшу-вання хворих показав поступове вiрогiдне (р<0,05) погiршення пародонтального стану, що пщтверджують вiдповiднi показники об'ективних пародонтальних iндексiв у порiвняннi з 1 мiсяцем: iндекс РМА пщвищився з 0,33±0,35 % до 17,73±1,78 % та 29,86±3,59 % вiдповiдно (I

«Ыноваци в стоматологи», № 1, 2017

rpyna)i з 0,36±0,38 % до 35,98+4,1 % та 50,75±3,7 % вiдповiдно (II група); 1К з 0,03+0,02 бала до 0,57+0,09 бала та 1,33+0,07 бала вщповь дно (I група) i з 0,12+0,01 бала до 2,08+0,08 бала та 2,23+0,1 бала вщповщно (II група). Треба за-значити, що у пащенпв II групи, як мали супу-тню кардiоваскyлярнy патологда показники РМА через 3 мюящв пiсля лiкyвання були вiро-пдно (р<0,05) вищими у порiвняннi з патентами I групи, а через 6 мюящв нашть вiрогiдно не вiдрiзнялися з даними до лшування (табл. 1). У хворих II групи також не було виявлено вiрогiд-но1 вiдмiнностi в показниках середньо1 величини фyнкцiональноï проби Шиллера-Писарева до ль кування та на 3 мюящ пiсля проведеного лiкy-вання (табл. 1).

Редyкцiя ПК, що у пащеш1в I групи на 1 м>

сяцi вiд початку лшування становила 1,22 мм, через 3 мюящ дорiвнювала 0,9 мм, а через 6 м> сяцiв - 0,4мм, а у пащеш1в II групи - 1,27 мм, 0,4мм та 0,2 мм. О^м цього, було вiдмiчено появу рухливосп окремих зубiв (у пацieнтiв I групи на 6 мюящ, у пащеш1в II групи на 3 мюя-щ пiсля лiкування), але змш у показнику ВЕП виявлено не було.

Ппешчний стан порожнини рота в хворих з кардюваскулярною патолопею (II група) через 3 та 6 мюящв тсля початку лшування був вiрогi-дно (р<0,05) прший нiж у пацiентiв I групи. Але потрiбно зазначити, що i у пацiентiв I i у II групи ппешчний стан порожнини рота був вiрогiд-но (р<0,01) кращим нiж до початку лшування у всi строки спостереження (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив проведеного лжування на гiгieнiчний стан порожнини рота хворих на генератований пародон-

тит

1ндекси Групи Показник до ль Показник шд впливом лжування

(бали) кування 1мiсяць 3 мкящ 6 мiсяцiв

Грш-Вермшьона I 1,57±0,07 0,6+0,04*** 0,88+0,07*** 0,99+0,08***

II 1,75+0,06 1,14±0,1*** 1,24+0,1*** 1,42+0,06**

Турески I 2,31+0,07 1,05+0,03 *** 1,33+0,08*** 1,9+0,06***

II 2,49+0,06 1,07+0,03*** 1,93+0,05*** 2,2+0,06**

ОЛiрi I 3,58+0,12 0*** 1,33+0,08*** 1,9+0,06***

II 3,9+0,18 0*** 1,94+0,23*** 2,34+0,3***

Прим i тка . ** - р < 0,01; *** - р < 0,001 - BÎporÎAHa статистична вiдмiннiсть мiж показниками до та тсля лжування.

Таким чином, проведене дослiдження дозволило провести порiвняльнy характеристику застосування комплексного лшування захворю-вань тканин пародонта iз включенням до базис-ноï терапп iн'екцiйного введення тромбоцитар-ноï аутоплазми у хворих з ГП на rai та без кар-дiоваскyлярноï патологiï та оцiнити ïï клшчну ефективнiсть.

Висновки. 1. Обстеження хворих через м> сяць пiсля початку лшування генералiзованого пародонтиту показав досягнення виразного те-рапевтичного ефекту, про що свщчать показники об'ективних пародонтальних iндексiв (РМА -0,33+0,35 % (I група) i 0,36+0,38 (II група), IK -0,03+0,02 i 0,12+0,01 вщповщно).

2. Обстеження хворих обох груп через 3 м> сящ тсля початку лшування показало попр-шення досягнутого терапевтичного ефекту бiльш виразно в хворих з кардюваскулярною патолопею.

3. Обстеження через 6 мюящв тсля початку лшування показало зростання запальних явищ у хворих обох груп з паралельним погiршенням

ппешчного стану порожнини рота, особливо у хворих II групи.

4. Отримаш дат дозволили рекомендувати проводити курс тдтримуючо! терапп (профе-сiйна ппена порожнини рота та одноразове введення тромбоцитарно! аутоплазми) хворим I групи через 3 мюящ та повторний курс введення тромбоцитарно! аутоплазми через 6 мюящв вщ першого сеансу введення. Хворим II групи повторний курс лшування iз введенням тромбоцитарно! аутоплазми слщ повторювати через кожш 3 мюящ.

Список лтератури

1. Ахмеров Р.Р. Регенеративная медицина на основе аутологичной плазмы. Технология Plasmolifting TM / Ахмеров Р.Р. - М.: Литера, 2014 -160 с.

2. Ахмеров Р. Р. Сборник методических рекомендаций по применению тромбоцитарной ауто-плазмы. Технология Плазмолифтинг PlasmoliftingTM/ Р.Р. Ахмеров, Р.Ф. Зарудий - М. - 2013 - 36 с.

3. Белоклицкая Г.Ф. Значение объективных клинических индексов в пародонтальной диагностике / Г.Ф. Белоклицкая, А.А. Пети, Л.Г. Сандыга //

«Ыноваци в стом

36ipHm наукових праць ствробггниюв КМАПО iM. П.Л. Шупика. - К. - 1999. - Вип. 8, Книга 1. - С. 484492.

4. Белоклицкая Г. Ф. Новые механизмы патогенеза генерализованного пародонтита при кардиова-скулярной патологии / Г. Ф. Белоклицкая, О. В. Коп-чак // Стоматология. Эстетика. Инновации - 2017. -том 1, №1. -С. 22 - 31.

5. Патент Украши на корисну модель. Споаб лшування запальних та запально-дистрофiчних за-хворювань тканин пародонта / Бшоклицька Г. Ф., Копчак О.В. № 98756, ввд 12.05.2015.

6. Данилевский Н.Ф. Систематика болезней пародонта / Н.Ф. Данилевский // Вестник стоматологии. -М. -1994. -С. 17-21.

7. Копчак О.В. Распространенность и особенности течения генерализованного пародонтита при кардиоваскулярной патологии / О. В. Копчак // Modern Science - Praha. - 2017. - № 3 - P. - 132 - 139.

8. Черкасова О. В. Комплексне лшування ге-нералiзованоо пародонтиту у пащентш молодого вшу

тоги», № 1, 2017

з артерiальною гiпертензiею: автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня кан. мед. наук: 14. 00. 21 «Стомато-лопя» / О.В. Черкасова - Ки!в, 2013. - 18 с.

9. Ярова С.П. Роль порушень цитокшово! ре-гуляци в розвитку ендотелiальноl дисфункци при ге-нералiзованому пародонтип / С. П. Ярова, А.Д. Жел-дакова // Укра!нський стоматолопчний альманах. -

2013. - №4. - С. 29-32.

10. Biloklytska G.F. The use of platelet-rich plasma (PRP) in reparative periodontology / G.F.Biloklytska, O.V. Kopchak // Stomatol. Wspofcz. -

2014. - V.21. - № 3. -Р. 8-17.

11. Platelet concentration in platelet concentrates and periodontal regeneration-unscrambling the ambiguity / A. Suchetha, P. Lakshmi, D.Bhat [et al.] // Bharwani Contemp Clin Dent. - Oct-Dec 2015. - Vol.6, №4. - P. 510-516.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Надшшла 30.01.17

УДК 616.31-085.849+616.633.465.623

1 Т.А. Пиндус, к. мед. н., 2 О.В. Деньга, д. мед. н.

1 Львовский медицинский институт Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»

РАСПРОСТРАНЁННОСТЬ И СТРУКТУРА ОСНОВНЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ПАЦИЕНТОВ С МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ

Полученные результаты исследования стоматологического статуса пациентов с метаболическим синдромом свидетельствуют о негативном влиянии этой соматической патологии на состояние твёрдых тканей зубов, тканей пародонта, уровень гигиены полости рта пациентов с нарушенным пародонтогенезом, показатели которых превышают средние значения их по Украине.

Ключевые слова: метаболический синдром, твёрдые ткани зубов, ткани пародонта, уровень гигиены полости рта.

1Т. А. Пиндус, 2О. В. Деньга

1Львiвський медичний шститут 2 Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрургп Нацюнально! академп медичних наук Украши»

ПОШИРЕН1СТЬ ТА СТУКТУРА ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПАЩСНТШ 13 МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ

Отримаш результати дослвдження стоматолопчного статусу пащентш з метабол1чним синдромом свщчать про негативний вплив ще! соматично! патологи на стан твердих тканин зуб1в, тканин пародонту, р1вень гтени порожнини рота пащент з порушеним пародонтогенезом, показники яких перевищують середш значения 1х по Украш

Ключовi слова: метабол1чний синдром, тверд1 тканини зуб1в, тканини пародонту, р1вень гМени порожнини рота.

© Пиндус Т. А., Деньга О. В., 2017.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.