CC BY
49
тдготовки жшок з рiзними формами пперандрогени. hyperandrogenism.
Ключовi слова: гиперандрогения, ендометрш, Key words: hyperandrogenia, the endometrium,
експреЫя статевих стеровдв, морфологiчнi показники. the expression of sex steroids, morphological indices.
Стаття надшшла 10.03.2014 p. Рецензент Гасюк А.П.
УДК 616.314.17-002.3-031.82-085.831.8/.849.19
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ 13 ВИКОРИСТАННЯМ ФОТОДИНАМОТЕРАПП НА СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТА У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
Обстежено 44 хворих на генералiзований пародонтит хронiчного перебiгу початкового, I та II ступеня розвитку, вком вiд 20 до 44 роюв, без соматично! патологи. У складi комплексно! терапи застосували фотодинамотерапiю дюдним лазером „Огапиш" та, для порiвняння, провели традицiйне лiкування.
Встановлено, що включення фотоактивовано! дезшфекцп у класичну схему лжування хворих на генералiзований пародонтит дае змогу пiдвищити ефектившсть лiкування при швеляци побiчних ефекпв вiд застосування антисептичних та антибактерiальних засобiв.
Ключов! слова: генерал!зований пародонтит, фотодииамотерашя, дюдиий лазер, фотосинтетаза.
Робота е фрагментом НДР,,Медико-бiологiчна адаптащя дтей зi стоматологiчною патологieю в сучасних екологiчнихумовах", номер держреестраци 0108и010993.
Захворювання тканин пародонта належать до найпоширешших стоматолопчних патологш 1 займають, за даними ВООЗ, друге мюце тсля кар1есу. Зростання чисельност таких хворих пов'язують з1 зворотшм боком цившзащйного розвитку (несприятливою еколопчною ситуащею, неращональною антибютико-, гормоно- та х1мютератею, неповнощнним та неращональним харчуванням, алерпзащею оргашзму дорослих та дгтей) [9]. Окр1м цього, до беззаперечних етюлопчних чиннишв розвитку захворювань тканин пародонта належать: низький р1вень ппени ротово! порожнини, неяшсш реставрацл та нерацюнально виготовлеш ортопедичн конструкцл, зубо-щелепн аномалп, загальносоматичн хвороби та ш. [3]. Генерал1зований пародонтит (ГП) становить сощальну 1 загальномедичну проблему, оскшьки призводить до значного зниження функцюнальних можливостей зубощелепно! системи, е одшею з головних причин втрати зуб1в, справляе негативний вплив на ва органи 1 системи оргашзму, що, своею чергою, попршуе показники здоров'я людини та якють И життя [7].
Хвороби тканин пародонта важко тддаються л1куванню, що пояснюеться багатофакторнютю причин, як призводять до розвитку ще! патологи. Беззаперечним чинником пускового мехашзму патолопчного процесу е мшрооргашзми та продукти !х життед1яльност1. Складна взаемод1я м1ж зубною бактер1альною бюпл1вкою 1 тканинами пародонта е передумовою до розвитку запалення та !мунно! ввдповвд оргашзму [6]. Незважаючи на деяк устхи у виршенш проблеми лшування ГП, пошук нових способ1в впливу на один !з головних етюлопчних чиннишв цього захворювання - пародонтопатогени -залишаеться актуальним [2].
Останшми роками в медициш широкого поширення набула фотодинам1чна тератя. Фотодинамотератя (ФДТ) - це роздш фототерапл, при якш для досягнення лшувального ефекту застосовують низько1нтенсивне когерентне випром1нювання певно! довжини та необхвдний медикаментозний препарат - фотосинтетазу (ФС). Принцип ФДТ чи фотоактивовано! дезшфекцп (ФД) полягае в ушкальнш здатност ФС виб1рково накопичуватися в пухлинних та патолопчно змшених тканинах, а також у клгтинах бактерш, в1рус1в 1 грибшв та тд впливом освплення генерувати активш форми кисню [5]. ФС - це х1м1чш сполуки, як тд д1ею свгтла видимо1 частини спектру здатн переходити у збуджений стан, а при поверненш в основний - передавати отриману енерпю !ншим сполукам. Акцептором енергп виступае кисень, який у процес фотодинам1чно! реакцп переходить у т. зв. синглетну форму - надактивну сполуку, що чинить виражену ушкоджуючу дто на клгтину. Синглетний кисень запускае каскад вшьнорадикальних реакцш, у результат! яких ушкоджуються бюлопчш структури, розвиваються некротичш та апоптичш змши. В якост ФС використовують переважно барвники, це -порф1рини, метиленовий синш, флюорисцин, толу!диновий синш та ш. [4].
Описаний мехашзм впливу ФД е д1евим щодо патогенно! бактер1ально! флори ротово! порожнини ! не пригшчуе розвиток нормально! м!крофлори (на ввдм1ну в!д традиц!йно! антиб!отикотерап!!). Наслвдком ФДТ е в!дновлення ф!з!олог!чно! р!вноваги м!ж аеробною та анаеробною мшрофлорою ротово! порожнини у ствввдношенш близько 75% / 25% [2].
© Личковська О.Л., Мельничук Г.М., 2014 54
Ефективнють ФДТ не залежить ввд спектру чутливосп MiKpooprarn3MiB до антибiотикiв. Метод ФД впливае на тaкi гpaмпозитивнi та грамнегативт мiкpооpгaнiзми: Streptococcus mutans, Streptococcus sanguis, Streptococcus sobrinos, Lactobacillus casei, Lactobacillus fermentum, Aktynomices viscosus, Porphyromonas gingivalis, Fusobacterium nucleatum, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Staphylococcus aureus, Salmonella enteridis, Candida albicans, Pseudomonas aeroginosa, Escherichia coli, Klebsiella pneumonia, Prevotella intermedia. Зпдно до^джень, ^оведених Moritz A. та ствавт., однiею i3 значних пеpевaг ФДТ е неможливiсть pозвитку мiкpобноi pезистентностi до цього способу лшування, оскiльки ушкоджуюча дiя ФД зумовлена вiльноpaдикaльними pеaкцiями [8].
Метою pоботи було вивчення клiнiчноi ефективностi застосування ФДТ у склaдi комплексноi теpami хвоpих на ГП.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 44 особи, вшом вiд 20 до 44 pокiв, без сомaтичноi патологи, хвоpих на ГП хpонiчного пеpебiгу початкового, I та II ступеня pозвитку. Визначали тaкi показники: iндекс Гpiн-Веpмiльйонa (OHI-S), число Свpaковa, iндекс кpовоточивостi ясенних сосочкiв (РВ1), комбiновaний iндекс Кечке, глибину пapодонтaльних кишень (ПК) та pH pотовоi piдини. Залежно вiд способу лiкувaння ГП хвоpi були pозподiленi на двi групи: А - основна (23 хвоpих) i Б - контpольнa (21 хвоpий). Пaцiентiв обох гpуп pозподiлили на пiдгpупи 1 (хвоpi на ГП початкового - I ступеня) та 2 (хвоpi на ГП I - II ступеня).
У«м патентам пpоведено комплексну теpaпiю ГП: пpофесiйну гiгiену, усунення локальних тpaвмуючих чинникiв, мiсцеве та загальне медикаментозне лiкувaння, лiквiдaцiю вузлiв тpaвмaтичноi оклюзп та iншi лiкувaльнi втpучaння за необхвдностг Пaцiентaм А1 (11 о«б) та А2 (12 осiб) тдгруп у склaдi комплексного лiкувaння ГП пpоведено обpобку ПК осцилюючими (ультpaзвуковими) iнстpументaми та ФДТ дiодним лaзеpом „Granum" (виpобництвa Spectrum International, Inc., США). В якост ФС викоpистaно 1% водний pозчин метиленового синього. Пiсля внесення та експозицii засобу в ПК (1-2 хв) i вимивання його, пpоведено свiтлову обpобку ПК дiодним лaзеpом циклiчними pухaми по всiй 'х глибинi iз заданими пapaметpaми (довжина хвилi - 660 нм, pежим - безпеpеpвний, потужнiсть -200 мВт, час експозицп - 1-4 хв). Хвоpим Б1 (10 осiб) та Б2 (11 о«б) пiдгpуп у склaдi комплексного лiкувaння було пpоведено обpобку ПК ультpaзвуковими iнстpументaми з наступною aплiкaцiею гелю „Метpогiл-дентa" на ясна (двiчi на добу по 20 хв; курс лiкувaння - 10-12 дшв).
Вплив ФДТ на тканини пapодонтa та класично' схеми лшування у хвоpих на ГП пpостежено за динaмiкою клiнiчних покaзникiв. Отpимaнi pезультaти дослiджень опpaцьовувaли методами вapiaцiйноi статистики за допомогою кpитеpiю Стьюдента.
Результати дослiдження та ix обговорення. Шд впливом лiкувaння ГП показники стану тканин пapодонтa змiнювaлися (таблиця 1).
Таблиця 1
Динамiка клМчних моказнишв при лiкуваннi хворих на генералiзований пародонтит пiд впливом
застосування фотодннамотерами та традицiйного лiкування
Показники Основна 1рупа (А), n=23 Контpольнa гpупa (B),n=21
пiдгpупa А1, n=11 пiдгpупa А2, n=12 пiдгpупa Б1, n=10 пiдгpупa Б2, n=11
До лкування шсля лшування до лкування шсля лкування до лшування шсля лшування до лшування шсля лкування
OHI-S, бали 1,80±0,05 0,05±0,01 p<0,001 2,28±0,04 0,07±0,02 p<0,001 1,78±0,06 0,13±0,05 p<0,001 2,26± 0,03 0,21±0,04 p<0,001
число Cbpa-кова, бали 1,89±0,03 0,13 ±0,01 p<0,001 2,61±0,05 0,18±0,04 p<0,001 1,92±0,08 0,27±0,03 p<0,001 2,58± 0,04 0,31 ±0,01 p<0,001
РВ^ бали 1,74±0,04 0,11 ±0,02 p<0,001 2,19±0,05 0,16±0,03 p<0,001 1,78 ± 0,04 0,27±0,03 p<0,001 2,14± 0,07 0,31 ±0,05 p<0,001
шдекс Кечке, % 25,89±2,32 9,81 ±0,97 p<0,001 36,87±3,31 12,41±1,10 p<0,001 25,67±2,23 16,33±1,11 p<0,001 37,12± 3,35 19,38±1,16 p<0,001
глибина ПК, мм 3,28±0,11 2,30±0,15 p<0,001 4,32±0,15 2,98±0,18 p<0,001 3,22±0,15 2,57±0,22 p<0,001 4,29± 0,18 3,15±0,26 p<0,001
pH 6,91±0,40 7,21±0,27 p>0,05 6,68±0,32 7,09±0,29 p>0,05 6,88±0,23 6,95±0,34 p>0,05 6,71± 0,34 6,81±0,29 p>0,05
Iндекс Гpiн-Веpмiльйонa у пiдгpупi А1 зменшився в 36,0 paзiв, у тдгрут А2 - у 32,57 paea, нaтомiсть у пiдгpупaх Б1 та Б2 - у 13,69 та 10,76 paзiв ввдповвдно (p<0,001), що зaсвiдчуе значне полшшення гiгiени pотовоi поpожнини. Показник пошиpеностi запального пpоцесу в яснах (за числом Свpaковa) пpи зaстосувaннi методу ФДТ зменшився у тдгрут А1 у 14,54 paea, у тдгрут А2 - у 14,50 paea (p<0,001), а пpи тpaдицiйнiй схемi лiкувaння - лише у 7,11 paзa у пiдгpупi Б1 та у 8,31 paea у тдгрут Б2, ^оте також достовipно. Кpовоточивiсть ясен, пpоiлюстpовaнa показником РВI, у тдгрупах А1 та А2 суттево зменшилася в 15,81 та 13,69 paзiв, а у пiдгpупaх Б1 та Б2 - всього у 6,59 та 6,9 paзiв ввдповвдно (p<0,001). Пiд впливом лiкувaння ввдбулися знaчнi позитивнi змiни покaзникiв дистpофiчно-зaпaльного пpоцесу у тканинах пapодонтa, вiдобpaженi iндексом Кечке: у пiдгpупaх А1 i А2 вiн зменшився у 2,64 i у 2,97 paзiв, у пiдгpупi Б1 зниження склало 1,57 paea та у тдгрут Б2 - 1,92 paзa (p<0,001). У випадку
застосування ФДТ у складi комплексного лшування ГП глибина ПК достовiрно зменшилася у тдгрупах А1 та А2 в 1,43 та 1,45 pœiB вщповвдно, а без застосування ФД у тдгрут Б1 стала меншою в 1,25 раза та у тдгрут Б2 - в 1,36 раза (р<0,001). Завдяки проведенiй терапiï спостер^алась тенденцiя до олужнення ротово! рвдини - показник рН у тдгрут А1 збiльшився в 1,04 раза та в 1,06 раза - у тдгрут А2 (р>0,05), а у тдгрупах Б1 та Б2 цей показник майже не змiнювався, тдвищуючись однаково лише в 1,01 раза.
Таким чином, отримаш результати показали, що обидва способи лшування ГП сприяють полiпшенню клiнiчноï ситуацл, а саме: нормалiзуeться стан ппени ротово! порожнини, майже зникае запальний процес в яснах та ïx кровоточивiсть, зменшуеться глибина зондування ПК, а також полiпшуються бiофiзичнi показники ротово! рiдини.
Порiвняння даних, отриманих при рiзниx способах лiкування, мiж собою, показало перевагу у пашенпв групи А, яким у складi комплексно! терапи ГП додатково застосували ФДТ, порiвняно з результатами лiкування, отриманими у пацiентiв групи Б, яких лiкували за традицiйною схемою.
Отже, використання ФДТ у пародонтологп може бути альтернативою застосуванню антибактерiальниx та антисептичних препаратiв, оскiльки: не залежить вiд спектру чутливостi мiкрооргаmзмiв до антибiотикiв, не мае токсично! та мутагенно! дiï, не викликае алергiчниx реакцiй, мае локальну дто та не викликае мiсцевого i системного дисбiозу [1]. Зважаючи на рiзке зростання пацiентiв з алерпчними захворюваннями та iмунодефiцитними станами, метод ФД мае значш перспективи [6].
1. У хворих на ГП, яким проведено комплексне лiкування iз включениям фотодинамотерапи, досягнуто позитивних клшчних результатiв, а саме, - достовiрне полiпшення гiгiенiчного стану ротово! порожнини, зменшення показникiв дистрофiчно-запального процесу у тканинах пародонта та нормалiзацiï кислотно-лужного балансу ротово!' рiдини.
2. При застосуванш комплексно! терапiï хворим на ГП iз використанням протимшробного засобу мiсцевоï дй також спостер^алася позитивна клiнiчна динамiка. Однак, показники виявилися значно нижчими, шж при застосуванш фотодинамотерапи, що можна пов'язати з бшьш ефективною протимiкробною дiею фотоактивовано! дезiнфекцiï.
3. Нашi до^дження п1дтвердили, що фотодинамотерап1я - це метод, який забезпечуе безболiсну та швидку дезiнфекцiю пародонтальних кишень, усуваючи хрошчш вогнища iнфекцiï без побiчниx дiй для органiзму.
Перспективою подальших дослгджень е вивчення впливу ФДТ на пародонтопатогенну мжрофлору за продуктами ïx метаболiзму та динамтою показнитв про- i протизапальних цитотшв.
1.Бургонский В. Г. Фотодинамическая терапия в практической стоматологии (учебно-методическое пособие) / В. Г. Бургонский. - Кшв, 2012. - 39 с.
2.Грудянов А. И. Частота выявления различных представителей пародонтопатогенной микрофлоры при пародонтите разной степени тяжести / А. И. Грудянов, В. В. Овчинникова // Стоматология. - 2009. - № 3. - С. 34-37.
З.Заболотний Т. Д. Гeнepалiзoваний пародонтит / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, А .В. Марков. - Львiв: Гал Дент, -2011. - 240 с.
4.Наумович С. А. Фотодинамическая терапия в лечении заболеваний периодонта (экспериментальное исследование) / С. А. Наумович, А. В. Кувшинов // Медицинский журнал. - 2007. - № 1. - С. 71-75.
5.Орехова Л. Ю. Фотодинамическая терапия в клинике терапевтической стоматологи / Л. Ю. Орехова, О. А. Пушкарёв, А. А. Лукавенко // Инновационная стоматология. - 2010. - №1. - С. 24-29.
6.Юдина Н. Ф. Контроль биопленки в современной стратегии профилактики и лечения стоматологических заболеваний / Н. Ф. Юдина, А. Ю. Курочкина // Стоматология. - 2009. - №3. - С 77-81.
7.Ярынич-Бучинская Н. П. Роль мжробного фактора в развитии пародонтита / Н. П. Ярынич-Бучинская, И. П. Кайдашев, П. Н. Скрипников [и др.] // Стоматолог. - 2007. - № 4. - С. 4-5.
8.Moritz A. F. Oral laser application / A. F. Moritz, F. Beer, К. Goharkhay [et al.] - London: Quintessenz, - 2006. - 547 p. 9.Scannapieco F. A. Does periodontal therapy reduce the risk for systemic diseases? / F. A. Scannapieco, A. P. Dasanayake, N. Chhun // Dent Clin North Am. - 2010. - 54 (1). - P. 163-181.
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ФОТОДИНАМОТЕРАПИИ НА СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ
Лычковская О. Л., Мельничук Г. М. Обследовано 44 больных хроническим генерализованным пародонтитом начальной, I и II степени тяжести, в возрасте от 20 до 44 лет, без соматической патологии. В составе комплексной терапии применили фотодинамотерапию диодным
THE INFLUENCE OF COMPLEX TREATMENT WITH THE USE OF PHOTODYNAMIC THERAPY ON
THE PERIODONTAL TISSUES' CONDITION IN PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS Lychkovska A. L., Melnychuk G.
The study involved 44 patients with chronic generalized periodontitis initial course, the first and second stage of progress, aged 20 to 44 years, without somatic pathology. In the adjuvant therapy photodynamic therapy
лазером „Огапиш" и, для сравнения, провели традиционное лечение. Установлено, что включение фотоактивованой дезинфекции в классическую схему лечения больных генерализованным пародонтитом позволяет повысить эффективность лечения при отсутствии побочных эффектов от применения антисептических и антибактериальных средств.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, фотодинамотерапия, диодный лазер, фотосинтетаза.
Стаття надшшла 24.02.2014 р.
УДК 616.831-005.1/.6:548.33
diode laser „Granum" was used and in comparison, others had conventional treatment. It was found that, inclusion photoactivation desinfection in the classical scheme of treatment of patients with generalized periodontitis allows to increase the effectiveness of treatment with decresing side effects from the use of antiseptic and antibacterial agents.
Key words: generalized periodontitis, photodynamic therapy, diode laser, photosensitizer.
Pe^roeHT KOB&№OB G.B.
ВИВЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ ДЕЯКИХ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ З С677Т ПОЛ1МОРФ1ЗМОМ ГЕНА N5,N10- МЕТ1ЛЕНТЕТРАГ1ДРОФОЛАТРЕДУКТАЗИ У ХВОРИХ З 1ШЕМ1ЧНИМ
АТЕРОТРОМБОТИЧНИМ 1НСУЛЬТОМ
Представлено результати визначення C677T (rs1801133) полiморфiзму гена N5,N10-метилентетрапдрофолатредуктази у 170 хворих з iшемiчним атеротромботичним шсультом та 124 iндивiдуумiв без ще! патологи (контрольна група). Встановлено, що у хворих з iшемiчним атеротромботичним шсультом стввщношення гомозигот за основним алелем (C/C), гетерозигот (C/T) i гомозигот за мшорним алелем (T/T) складае 52,4 %, 35,9 % i 11, 8% (у контрольнш грут - вщповщно 46,0 %, 48,4 %, 5,6 %, P = 0,044 за x2-критерiем). Вiдсутнiй зв'язок C677T полiморфiзму гена N5,N10- MTHFR з розвитком iшемiчного атеротромботичного iнсульту в оаб з нормальним i збiльшеним шдексом маси тiла в укршнськш популяцп.
Kjiiohobí слова: алельний пол1морф1зм, ¡шем1чний шсульт, шдекс маси тша.
Робота е фрагментом НДР "Визначення poní полiморфiзму поодиноких Hymeomuóíe у розвитку склеротичних уражень кровоносних судин", № 91.01.01.11-12.
Надм1рна вага тша Индекс маси тша ввд 25 до 29) та ожиршня ^ндекс маси ттла ввд 30 i вище) е модифшованими факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, в тому числ1 й шем1чного атеротромботичного шсульту (1А1Т), який е основною причиною захворюваносп, 1нвал1дносп та смертност в усьому свт [21]. По всш Сврот страждають надм1рною вагою - близько 20% та ожиршням близько 50% населення, при цьому Центральна та Схвдна Свропа - найбшьш постраждал1 райони. Зайва вага сприяе тдвищенню вмюту в кров1 холестерину, що сприяе еволюцп атеросклерозу [2], у прогресуванш якого важливу роль ввдграе ендотел1альна дисфункця (ЕД) [1]. Серед багатьох причин, як впливають на розвиток ЕД важливе мюце займае надлишок гомоцисте'ну. Р1вень гомоцисте'ну в кров1 контролюе ферментна система, одним 1з компоненпв яко! е N5,N10- MTHFR. Фермент кодуеться геном MTHFR, що локал1зуеться на короткому плеч1 першо! хромосоми (1р36.3) i складаеться з 11 екзошв. Бшьшють алельних вар1ант1в цього гена (близько 600 SNP) рвдкюш [19]. Основними клшчно значущими е два пол1морф1зми: С677Т в екзош 4 i А1298С в екзош 7 [10, 12]. Дослвдження зв'язку С677Т пол1морф1зму гена MTHFR з розвитком 1А1Т в оаб з надм1рною вагою е неоднозначним, що спонукало до вивчення цього питання щодо укра'нсько! популяцп.
Метою роботи було проведення анал1зу асощацп деяких антропометричних показнишв (зросту, маси тша та шдексу маси тша) з С677Т пол1морф1змом гена N5,N10- MTHFR з у хворих з шем1чним атеротромботичним шсультом.
Матерiал та методи дослщження. Для анал1зу використано венозну кров 170 хворих з 1АТ1 (42,4 % жшок i 57,6 % чоловЫв) вшом ввд 40 до 85 рок1в (середнш вш - 64,7±0,73 роки), що перебували на диспансерному облшу в пол1клш1чному ввддшенш Сумсько! клшчно! лшарш № 5. Контрольна група складалася з1 124 пашенпв (36,3 % жшок i 63,7 % чоловтв), середнш вш склав 76,7±0,93 роки. Ц групи не в1др1знялися за ствввдношенням ос1б р1зно! стат (P = 0,294 за %2-критер1ем), проте середнш вш першо! (76,7±0,93 роки) був ютотно вищим, нiж друго! (P < 0,001). Патогенетичний вар1ант шсульту визначали ввдповвдно до критерпв TOAST [4], на тдстав1 анамнестичних даних i особливостей клшчного переб1гу хвороби, даних ультразвуково! доплерографп мапстральних артерш голови, ЕКГ. 1шем1чний характер шсульту встановлювався за даними анамнезу i клшчно! картини хвороби, даних КТ-досл1дження головного мозку. У грут контроля ввдсуттсть серцево-судинно! патологи тдтверджували шляхом збирання анамнестичних даних, зняття електрокардюграми i вишрювання артер1ального тиску. Маса тша вишрювалася мехашчними вагами при госттал1зацп або при покращенш стану пашентгв. На основ1 антропометричних даних розраховували 1ндекс маси тша (1МТ) за формулою: 1МТ = m (кг) / h2 (м).
©Матлай О.1., 2014 57
