CC BY
101Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 4. 2015 г. С. 120-125.
УДК 81'276.3/4=161.2"312"
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СУЧАСНОГО МОЛОД1ЖНОГО
ЖАРГОНУ
Дiброва С. М., Ярута А. В.
Тавршська академ1я (структурний тдроздт) ФДАОЗ «Кримський федеральний утверситет 1мен1
В. I. Вернадського», Симферополь E-mail: sdibrova@rambler.ru, yaruta.nastya@mail.ru
У стат проаналiзовано лексико-семантичш i функцюнальш особливост украшсько! жаргонно! лексики на основ! молодiжного мовлення. Розглянуто поняття «жаргон» i «жаргошзми», якi дозво-ляють детальнiше з'ясувати семантику та особливоси функцiонування жаргонiзмiв у мовi респонден-тш. Жаргон, будучи неввд'емною частиною мови, е одшею з найбшьш важливих i суперечливих проблем сучасно! лiнгвiстики, тому питання про мiсце жаргону в складi нелитературно! мови, про корпус жаргонних одиниць, ролi жаргонно! лексики в мовi стають найбшьш актуальними в сучаснш лексикологи.
Усне мовлення е найбшьш продуктивним для дослщження, оскшьки в ньому якнайиовшше вщбиваеться вся сукупнiсть ироявш людсько! особистосп, саме з ще! причини практичний матерiал було зiбрано методом штерв'ювання серед студентiв Тавршсько! академи. На тдм^ встановлених прикладiв було видшено вiсiм семантичних блокiв жаргонiзмiв, яю реалiзуються в наступних позицiях: жаргошзми, що характеризують людину, д1ю (процес), ознаку чого-небудь, фшансовий стан, споруди, абстрактнi явища, техшку та частини тша людини.
Надмiрне наповнення контексту сучасно! мовно! картини свiту засобами жаргону дае шдста-ву говорити про вившьнення табуйовано! досi лексики й шдвищення ршня !! використання. Отже, жаргон е обов'язковою структурною одиницею нелитературно! мови.
Ключовi слова: жаргон, жаргошзми, семантика жаргошзму, молодiжний жаргон, нелiтерату-рна мова.
ВСТУП
В останш десягилiгтя особливо р1зко змшилися засади функщонування мовлення. Перш за все, це стосуеться усно! публ1чно! мови. Суспшьство початку нового стол1ття характеризуется тдвищеним штересом до жаргошзм1в, в сучаснш укра!н-ськш мов1 можна спосгерiгаги тенденщю до збшьшення кшькосп жаргонно! лексики в !! склада Сощальш змщення нашого часу, пов'язаш з1 змшами в структур! сус-пiльно-полiгичного строю, змшою форм власносп й складу активних учасниюв ко-мушкацп, призводять до вщомого «розхитування» та швелювання традицшних л> тературних норм. Якщо рашше жаргошзми вживалися лише в невимушеному спш-куванш об1знаних один ¡з одним людей, то тепер !х можна почути в радю- i телепередачах, популярних сер1алах, побачити на сторшках найр1зномаштшших газет. Саме з ще! причини окреслена мовна галузь е актуальною для дослщження. Окрем1 аспекти вщповщно! теми розглядали С. Пиркало, О. I. Поповченко, Т. М. Кондратюк, Л. О. Ставицька.
Основна мета роботи полягае в анатз1 лексико-семантичних особливостей жаргошзм1в ¡з виявленням !х нащонально! специфши. Реал1защя мети дослщження
120
припускае ршення наступних завдань: визначити поняття «жаргон», встановити корпус жаргонних одиниць, що функцiонують у молодiжному мовленнi, проанал> зувати вживання жаргонно! лексики й визначити !! роль у сучаснш мовi.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Насамперед жаргон виникав у середовищi декласованих елеменпв i злочин-цiв. Вiн формувався як «таемна», «засекречена» мова, зрозумша лише вузькому колу присвячених. 1ншими словами, це було умовне сшлкування старих росiйських торговцiв (вуличних офень-коробейниюв), про яких писав Н. А. Некрасов [3].
В процес розвитку ще! «засекречено! мови», починають з'являтися рiзнi ви-ди жаргону: злодшський, студентський, шкiльний, професiйний, наркоманський, тюремний тощо. Мiж рiзними видами жаргону вщбуваеться постiйний взаемообмiн, який слугуе базою для формування основи загального молодiжного сленгу - так званий штержаргон.
На думку Л. Ставицько!, «жаргонний лексикон в усьому своему сощосеман-тичному розмагтп - це не просто «холодини» словникових значень, а своерiдна картина св^у, потужна семiосфера певного часового зрiзу культури, що вiдкривае у словi смислову перспективу як концентрат соцюкультурного, духовного, психолоп-чного ктмату епохи» [7, с. 12]. Майже тотожною е думка Т. Кондратюка, який ха-рактеризуе жаргон як «мовне утворення, засноване насамперед на сощальнш орга-нiзацi! людей» [6, с. 16]. У сучаснш укра!нськш мовi видiляють молодiжний жаргон, або сленг (вщ англ. slang - слова i вирази, що вживаються людьми певних професiй або вшових груп). Одиницями, якi подають фактичне значення, стилiстику викорис-тання е жаргошзми (вщ франц. jargon) - слова i звороти, що входять до складу яко-го-небудь жаргону i при цьому широко використовуваш за його межами, в загальнш мовi. Наприклад: фен (прихильник), шнурки (батьки), плутана (повiя), видак (вщео-магнiтофон) тощо. Жаргонiзми, зазвичай, роблять мову вульгарною, грубою, блатною, втрачаючи зв'язок iз джерелом (жаргоном), переходять у загальнонародну мову i сприймаються як розмовнi або просторiчнi слова.
Джерелами жаргонiзмiв е: запозичення з iнших мов, переосмислення ств л> тературно! мови, новоутворення, усiчення, абревiацiя, суфiксацiя, конверсiя, мето-нiмiя та багато iнших способiв. Молодiжний жаргон формуеться на основi рiзних джерел: телебачення, спiлкування в навчальних закладах, прямого спiлкування на вулищ, в соцiальних мережах, радю, ЗМ1, газетах, журналах.
В процес дослiдження методом анкетування було зiбрано фактичний мате-рiал серед студенев Таврiйсько! академi!. Загальна кiлькiсть жаргонiзмiв склала по-над 550 прикладiв. Багато лексем повторюються та з'еднуються в рiзнi конструкцi!, проте було враховано лише !х первинний прояв.
При складанш визначень жаргонiзмiв було використано таю джерела: 1нтер-нет-ресурси, словники жаргону та самостiйне визначення жаргонiзмiв на пiдставi наявних матерiалiв. Вагомою складовою при роботi iз зiбраним контентом стали лексикографiчнi дослщження Л. Ставицько!. Саме !! словники жаргону найточшше iдентифiкують сучасну семантику кожного жаргошзму.
Було видiлено вгам семантичних блокiв жаргонiзмiв:
121
• Жaргонiзми, що познaчaють яку-небудь дiю. Зaфiксовaно приклaдiв слово-вживaння: 138;
• Жaргонiзми нa познaчення людини: 121;
• Вщобргження aбстрaктних предметiв, явищ: 93;
• Iлюстрaцiя ознaки чого-небудь/кого-небудь: 89;
• Позтачення чaстин ^a людини: 54;
• Жaргонiзми, що вiдобрaжaють технiкy: 33;
• Жaргонiзми, що познaчaють фiнaнсовi вiдносини: 27;
• Жaргонiзми нa познaчення будь-яких споруд: 19.
Haйчисленнiшим e блок жaргонiзмiв, що познaчae дiю, яга може бути р1зно-мaнiтною 3a своeю спрямовaнiстю: виконyвaнa людиною, нaпрaвленa нa особу aбо просто дieслово руху. Зaфiксовaно 138 жaргонiзмiв. ^приклад, «зганяти» - ужив5-сться в зтаченш зЧздити куди-небудь. У тaкомy ж знaченнi можуть yживaтися тaкi жaргонiзми як «погтати», «поплисти», «покотити». Знaчнa кiлькiсть приклaдiв поз-rn4ae нaнесення кому-небудь тiлесних ушкоджень: «утягнути», «yхaндокaти», «ви-рубити», «нaстyчaти». Тaкож в цьому ж знaченнi вживaeться фрaзеологiчний зворот «мгзнути в пику».
Tara приклади, як «бaхнyти», «хлопнути», «бyхaти», «нaкaтити», «вижирa-ти», yживaються в знaченнi д^', нaпрaвленоï та вживaння спиртних нaпоïв. Для позшчення спiлкyвaння використовуються нaстyпнi жaргонiзми «городити, молоти, зaливaти, пiлiкaти, бaзaрити, нaкaркaти, гнaти, нaколоти, рaстyсовaти» як у позитивному, тaк i в негативному контекста Жaргонiзми, що вiдобрaжaють д^, виконyвaнi людиною: «стогтати» - в знaченнi скaржитися та погaне життя; «реготaти» - голос-но смiятися; «трiскaти» - в зтаченш юти; «вирячитися» - увгжно дивитися куди-небудь.
Taкий жaргонiзм, як «пщставиш», Mae знaчення тдвести людину, постaвити ïï в шякове положення; «отрубитися» - в зтаченш знепритомшти 56о з5снути; «р5-зрулити» - в знaченнi виршити яку-небудь проблему; «mai^rn» - добре зтатися та чому-небудь; «з5ц1нити» - д5ти певну оцшку; «тягнути» - в зтаченш нести щось; «дрaïти» - в1дмив5ти, чистити.
Другий з5 кшьюстю блок шюструс людину з5 р1зними сощ5льно-ф1зюлопчними критерiями: в1ков5 озтага, гендернa специфiкa, соц15льний стaтyс, професшта д1яльшсть, мaтерiaльний ст5н тощо. 35ф1ксов5но 121 ж5ргон1зм. Певне негaтивне зтачення несуть т5к1 приклади: гарний «злочинець» - людита, що несе кримшгльну вiдповiдaльнiсть з5 скоeне прaвопорyшення; «стyкaтyн» - т5к н5зив5-ють недaлекy, дурну людину; «говорун» - той, хто вiдповiдae, где в глибшому сенс цей ж5ргон1зм пок5зус зневaжливе стaвлення мовця до aдресaнтa; «дaрмоïд, трутень» - ж5ргон1зми, що м5ють однaкове знaчення (лексичнi синошми). Вони позта-ч5ють людину, яга живе з5 чужий р5хунок, ледaря i неробу; «п'янчур5» - в знaченнi aдкоголiкa, yживaeться в негативному контексту «свинтус» - ж5ргон1зм, який поз-нaчae неaкyрaтнy, неyвaжнy людину; «^^ama» - бщта людита; «збоченяга» - те ж сaме, що i збоченець, тшьки в бшьш принизливш форм!' «6aÔH» - грубе звернення до ос16 жiночоï CTari; «клуш5» - звернення, використовyвaне д1вчиною до iншоï д1вчини, як прaвило, грубе i принизливе; «ментяря» - зневaжливе звернення до mí-лiцiонерa. Менш вжив5ними e випадки, що св1дч5ть про нейтрaдьне звернення до
122
людини: «хлопчак, братик, братан» - жаргошзми, яю уживаються для звернення до друга, товариша. На противагу лексемам iз негативним значенням, були зафiксованi в меншш кiлькостi слововживання з позитивною конотащею: «важняк» - важлива персона; «спець» - фахiвець; «медичка» - позитивно про медичну сестру; «роботя-га» - людина з великим досвщом роботи; «молодчага» - те саме, що молодець.
Блок жаргонiзмiв, який представляе рiзноманiтнi абстрактнi поняття (пред-мети, явища, процеси, стани, поняття дшсносп i т. д.), демонструе безлiч лексем, яю виражають контамiнацiю значень. Блок нараховуе 93 словоформи. Так, респондентами були назваш таю приклади: «коронка» — вживаеться в значеннi коронного удару; «условка» — умовний достроковий термш ув'язнення покарання; «шняга» i «без-законня» вживаються iз синонiмiчним значенням: безлад, вiдходження вiд загаль-ноприйнятих норм; цi жаргонiзми характерш для тюремного жаргону, проте е вщо-мими i, вочевидь, вживаними молоддю. До повсякденного використання увшшли також i такi випадки: «косяк» — у значенш неправильного вчинку, помилково! ди; «кипишня» — скрутне становище, що викликае пашчний стан; «кидалово» — яка-небудь комерцшна махiнацiя; «базар», «балаган» — у значенш розмови; «ви-хлоп'яра» — неприемний запах тсля вживання алкогольних напо1в. Значення окре-мих жаргонiзмiв через надмiрне вживання в мовленш взагалi не потребуе додатко-вого тлумачення: «музон», «легкотня», «фiгня».
Наступним семантичним блоком е жаргошзми, яю позначають ознаку чого-небудь або кого-небудь. Зафшсовано 89 прикладiв. Можна видшити прикметниковi жаргонiзми грубого забарвлення: «паскудна, довбаний», - щось огидне, зухвале, ненормальне. Також присутнi жаргошзми i з позитивним значенням: «ч^ка, некис-лий, залiковий» - щось, що не мае шяких вщхилень, вiдмiнне, гiдне, якiсне.
Семантичний блок на позначення частин тша людини мютить 54 жаргошзми. Наприклад, «табло, рило, морда, пика» - жаргошзми, що називають обличчя людини, ус чотири вживаються для шюстрацп навмисно! образи, ненависи до людини; «башка» - у значенш голови, мае принизливий вщтшок; «оралка» - про рот особи, яка постiйно говорить неправдивi або неприемш речi; «куш» - очi. Як свщ-чить зiбраний фактичний матерiал, цей блок взагалi не мае прикладiв iз позитивною конотацiею.
Чи не найменшим семантичним блоком е група жаргонiзмiв на позначення техшки та техшчних засобiв (33 вживання): «телебан» - жаргонiзм, що позначае телевiзор; «тачка, колимага» - обидва жаргошзми позначають автомобшь, але в першому випадку - вш новий, невживаний, а в другому - не призначений для екс-плуатаци; #магн1тола» - магнiтофон; ^пралка» - пральна машина.
Жаргонiзми, що позначають фiнансовий стан та взаемини, об'еднуються в семантичний блок, який мютить 27 одиниць: «бабосики» - грош^ уживаеться в зме-ншувально-пестливiй формi й завжди з позитивною конотащею; «лям» - мiльйон; «п'ятихатка» - п'ятсот; «бакси» - долари; «косар» - тисяча; «цв]р]нь» - десять, «п'ять рублiв» — п'ять тисяч рублiв.
Найменшим за кiлькiстю наведених рецишентами прикладiв е семантичний блок (19 прикладiв), що називае яю-небудь споруди, будiвлi: «хатка» - у значенш будинку, переважно мае негативну конотащю; «ментовка» - в значенш вщдшення мшщи; «контора» — мюце офiцiйного збору працiвникiв.
123
ВИСНОВКИ
Базисним елементом мови як едино! знаково! системи стлкування i передачi шформацп е укра!нська лiтературна мова, яка вважаеться за вищу зразкову форму нацюнально! мови. Цей тип складався поступово i зараз перебувае в сташ постшно-го розвитку. На нього впливають письменники, поети та iншi майстри слова, ство-рюючи новi лiтературнi норми.
Але поряд з лторатурною мовою iснуе особливий цший пласт - ненормати-вний, який не вщповщае правилам i стандартам, — нелiтературна укра!нська мова. Жаргон е обов'язковою структурною одиницею будь-яко! нелiтературно! мови.
Багато жаргонiзмiв iз соцiально вiдокремлених переходять до розряду зага-льновживаних, що свщчить про взаемопроникнення i взаемовплив плас^в загально-народно! мови. Тому не можна заперечувати об'ективного юнування жаргону, осю-льки це частина повсякденного мовлення, яку неможливо виключати iз загально! системи. Але при цьому не повинно бути перенасичення жаргонiзмiв у загальнона-роднiй мовi, тому що !х надлишок веде до порушення комунiкативно! функцi!, до мовного безкультур'я, а також нав'язування суспшьству певно! моралi.
Список лiтератури
1. Короткий словник жаргонно! лексики украшсько! мови /Л. О. Ставицька. - К. : Вид-во Критика, 336 с.
2. Перший словник укра!нського молод1жного сленгу/Упоряд. С. Пиркало. - К.: за ред. Ю. Мосенюса. - 1999, 84 с.
3. Поливанов Е. Д. О блатном языке учащихся и о «славянском языке» революции / Е. Д. Поливанов // За марксистское языкознание. - М., 1931. - С. 161-172.
4. Словник жаргону злочинщв / Упоряд. О. I. Поповченка. - К.: ТОВ «Обери», 1996. - 136 с.
5. Словник нецензурно! лексики та !! в1дпов1дниюв. Укра!нська мова без табу / Л. О. Ставицька. — К. : Вид-во Критика, 2008. - 454 с.
6. Словник сучасного укра!нського сленгу / Упоряд. Т. М. Кондратюк. — Х.: Фолю, 2006. — 350 с.
7. Словник: Украшський жаргон / Л. О. Ставицька. — К. : Вид-во Критика, 2005. - 494 с.
8. Ставицька Л. О. Сучасний украшський штержаргон: проблеми й аспекти вивчення / Л. О. Ставицька // Мовознавство: Доп. та поввдомл. IV М!жнар. конгресу укра!шспв. - К. : Пульсари, 2002. - С. 214-219.
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОГО МОЛОДЕЖНОГО ЖАРГОНА
Диброва С. М., Ярута А. В.
В статье проанализированы лексико-семантические и функциональные особенности украинской жаргонной лексики на основе молодежной речи. Представлены понятия «жаргон» и «жаргонизмы», которые позволяют более детально изучить семантику и особенности функционирования жаргонизмов в речи респондентов. Жаргон, являясь неотъемлемой частью языка, представляет собой одну из наиболее значимых и противоречивых проблем современной лингвистики, поэтому вопросы о месте жаргона в составе нелитературного языка, о корпусе жаргонных единиц, роли жаргонной лексики в языке становятся все более актуальными в современной лексикологии.
Разговорная речь является наиболее продуктивной для исследования, поскольку в ней наиболее полно отражается вся совокупность проявлений человеческой личности, именно по этой причине практический материал был собран методом интервьюирования среди студентов Таврической академии. На основании установленных примеров было выделено восемь семантических блоков жаргонизмов, которые реализуются в следующих позициях: жаргонизмы, характеризующие человека, действие (процесс), признак чего-либо, финансовое состояние, сооружения, абстрактные явления, технику и части тела человека.
124
Чрезмерное наполнение контекста современной языковой картины мира средствами жаргона дает основание говорить о раскрепощении табуированной до сих пор лексики и повышении уровня ее использования. Следовательно, жаргон является обязательной структурной единицей нелитературного языка.
Ключевые слова: жаргон, жаргонизмы, семантика жаргонизма, молодежный жаргон, нелитературный язык.
LEXICAL AND SEMANTIC PECULIARITIES OF THE MODERN YOUTH JARGON
Dibrova S. M., Yaruta A. V.
Lexical, semantic and functional peculiarities of Ukrainian jargon vocabulary based on the youth language are analysed in the article. The concepts of «jargon» and «jargon words» allowing to study thoroughly the semantics and functioning peculiarities of jargon words in respondents' language are represented. Jargon is an integral part of the language and it appears for the most meaningful and controversial issues of the modern linguistics. Consequently, the place of jargon in the structure of the non-literary language, the corpus of jargon units, the role of jargon words in the language are becoming questions of the hour in the contemporary lexicology.
Spoken language is the most efficient for the research because the whole complex of human personality appearance is reflected in it. Therefore, practical base of the study has been obtained by the method of interview between the students of Taurida Academy. On the basis of fixed patterns eight semantic units of jargon words have been distinguished, coming into action in the following positions: jargon words with human characteristics, action (process), feature of something, financial status, constructions, abstract phenomena, equipment and parts of the human body.
Excessive context filling of the up-to-day linguistic picture of the world with modern jargon means grounds the suggestion about the emancipation of taboo until now vocabulary and increasing its level of use. Consequently, the jargon is an obligatory structural unit of the non-literary language.
Key words: jargon, jargon words, jargon word semantics, youth jargon, non-literary language.
125
