CC BY
411
УДК 811.161.2
МОЛОД1ЖНИЙ СЛЕНГ - Ц1КАВИЙ Л1НГВ1СТИЧНИЙ ФЕНОМЕН
О. Ю. Баранник, к. фтол. н.; А. Верещак, студ.; А. Малий, студ.
Клю^о^^ слова: сленг, молодгжний сленг, мовлення школяргв, студентське мовлення, мовна гра, фразеолог1я молод1жного сленгу
Постановка проблеми. Що таке укра!нський молодiжний сленг? Його називають зараз щкавим лшгвютичним феноменом, юнування якого обмежене не лише певними вшовими рамками, як це ясно з його назви, а й сощальними, тимчасовими, просторовими. Вш юнуе в основному в середовищi молодо що вчиться, але зрозумший i для iнших.
Аналiз попереднiх дослщжень. Проблемi молодiжного сленгу присвячено велику кшьюсть наукових праць: дослiдженню укра!номовно! жаргонно! та субстандартно! лексики присвячеш працi Л. О. Ставицько! [8]; окремi аспекти функцiонування сленгово! лексики в укра!нськш мовi дослiджують Ю. Л. Мосенкiс [7] та О. С. Фурса [9]. Варто виокремити дослщження функцiонування сленгово! лексики з позицш соцiолiнгвiстики мiста Т. М. Миколенко [6] та дисертацшну роботу С. А. Мартос [5], присвячену молодiжному сленгу м. Херсона. Укра!нський комп'ютерний сленг розглядаеться у дослщженш I. I. Щур [10]. Важливий внесок у розвиток укра!нсько! соцюлшгвютики також зробила Л. О. Кудрявцева [3], у пращ яко! дослщжуеться функцiонування жаргонно! та сленгово! лексики в росшськш мовi в Укра!ш. Проте, незважаючи на досить значну кiлькiсть праць, сучасний стан дослщження проблеми розмежування ненормативних пiдсистем мови залишаеться досить актуальним.
Мета статп - узагальнення iнформацi! про молодiжний сленг та дослiдження фразеологiчно! тдсистеми молодiжного сленгу.
Виклад матерiалу. Сленг (вщ англ. slang - жаргон) - слова або вислови, яю використовують люди деяких професiй чи класових прошаркiв. Сленг традицiйно протисто!ть офiцiйнiй загальноприйнятiй мовi й до кшця зрозумiлий лише представникам порiвняно вузького кола осiб, якi належать до певно! соцiально! або професшно! групи, яка впровадила в мову слово або ви^в.
Молодiжний сленг - це окремий пласт нацюнально! мови, який вщображае певною мiрою рiвень культури, освiченостi, розвитку суспшьства. У наш час вiн контрольований маскультурою, пiд вплив яко! потрапляють рiзнi категорi! молодi.
Багато молодих людей не належать до якогось сощального або професiйного угрупування, i все ж постiйно послуговуються сленгом. Частина з них - це неосвiчена молодь, яка просто не знае норм л^ературно! мови. Iншi ж добре володдать лiтературною укра!нською мовою, але свiдомо використовують сленг.
Причиною цього може бути протест молодi проти узвичаених норм, вiчний конфлiкт «батьки - д^и», непорозумшня зi старшим поколiнням, незадоволення дшсшстю. Усе це сприяе появi негативно оцшних сленгових неологiзмiв i активному !х поширенню.
З iншого боку, мова сленгу - це ре^зит молодост^ як i катання на роликових ковзанах, легковажнiсть i безтурботшсть. Це своqрiдна форма самовираження i свободи. Це, знову ж таки, рiзновид молодiжно! культури.
Молодiжний сленг неоднаковий вщповщно до спiлкування. Кожне з таких середовищ мае сво! вiдмiнностi i сленг озвучуе реали життя саме у цьому оточенш.
Наприклад, у сленговому мовленнi школярiв трапляються слова, що вiдображають шкшьш буденнi явища та проблеми: хв1ст (заборговашсть), шпора (шпаргалка), плавати (погано знати матерiал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозум^и), засипатись (не скласти юпити).
У студентському середовищi побутують такi лексичнi одиницi: друшляти, прорубати (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), сттуха (стипендiя) тощо.
Кожен день, спiлкуючись з товаришами, спiвробiтниками, батьками, студенти використовують величезну кiлькiсть слiв у переносному значенш. З ким тiльки не доводиться спшкуватись студентовi, якi тiльки ролi вiн не грае! Вiн лапдна i добра дитина перед батьками. Сумлшний й iнтелiгентний, особливо тд час сесi!. Але зовсiм шший надворi чи в межах певно! неформально! оргашзаци. Там його поведшка може змiнитися кардинально. Вiдповiдно рiзко змiнюеться i мова, де вш спiлкуеться.
№ 10 жовтень 2014
Сучасш студенти не намагаються щось приховати, проте намагаються бути оригiнальними, «не таю як Bci». Тому бiльшiсть i3 задоволенням пiдхоплюють новi, iнодi абсолютно безглуздi конструкцп i радiсно використовують у свош побутовiй мовi.
Розглянемо деюлька найпоширенiших виразiв у молодь
Дятел, тупак — дурень, тупиця.
Кент — друг, приятель, товариш (синошми — земляк, свояк, братуха, братело).
Криса — зрадник. Синошм — стукач.
Стукач — людина, який доповiдаe комусь про чшсь вчинки.
Тормоз — людина, повшьна в iнтелектуальних i фiзичних дiях.
Абтура — абiтурieнти, вступники.
Препод — викладач вишу.
Юзати, дieслово (вiд анг. Use) — користуватися чимось.
Прогхати - недочути щось, не бажати говорити на цю тему даль (- Що ти щойно сказав? -Нiчого, прокали...)
Лажа - неприемшсть, невдача.
Днюха — день народження.
Тройбан — тршка.
Банити — (вiд бан — обмеження для користувача сайта коментувати статп) — забороняти коментувати статп сайта.
Кидати — зраджувати.
Спамити — поширювати заборонену iнформацiю.
Тролити — провокувати когось iз метою викликати конфлшт.
Фейк — фальш, пiдробка.
Шарити — розум^ися на чомусь.
Накосячити — наробити помилок.
Лайкати — позначати те, що сподобалося.
Плюшка — додатковий елемент у певному пристро!, опщя (синошм — наворот).
Особливютю молодiжного сленгу е його схильшсть до мовно! гри. Пiд час невимушеного спiлкування «серед сво!х» молодь часто й охоче вдаеться до гри отв. Схильнiсть до каламбуру пов'язана iз прагненням до самовираження i самоствердження. У молодiжному жаргош е такi каламбурнi, дотепнi слова i вирази: заслужений Геракл, Рембо — «слабкий худий чоловiк»; бройлер — «велика дiвчина»; лгмузин, мерседес педальний — «велосипед», народна техника — «арники», паличка здоров'я — «сигарета» тощо. При цьому пануе прагнення не до економи мовних засобiв, а перш за все до !х новизни i незвичносп.
Експресивнiсть, розкутiсть мови молодi особливо яскраво проявляеться у фразеологи: фейсом об тейбл, не в кайф, в1дтягуватися по повтй, склети ласти.
Зазвичай фразеолопя молодiжного жаргону описуе найбшьш близью його ношям явища, ди та стану. Психiка молодих нестiйка, !м властивi частi змши настрою, тому !хне життя складаеться iз крайнощiв: все або чудово, доставляе задоволення — в кайф, в жилу, по приколу, нштяк; або все огидно, тодi все не в кайф, доводиться морщити кол1на (напружуватися) i хочеться склети ласти (померти).
Дуже поширеш в молодiжному жаргонi фразеологiзми, що ощнюють дивностi в поведiнцi (вежу зносить / зривае, дах в1дл1тае / вижджае) або низью штелектуальш здiбностi (здрастуй, дерево; квадрат у квадратi).
Цiкавий фразеолопзм купи собi РГЗМ (ручну губозакатувальну машинку). Тут висловлюеться побажання «закатати губи» (антонiм до розкатати губи — «розмрiятися»), тобто перестати мрiяти i сподiватися на нездiйсненне. При цьому пропонуеться не просто «закатати губи» (що саме по собi неможливо), але зробити це за допомогою якогось фантастичного пристосування, яке ще до того ж слщ десь придбати. Чому використовуеться абревiатура? По-перше, це звучить бшьш солiдно i серйозно, по-друге, простме i швидше вимовляеться, а потрете, дае ще одну можливють для глузування (не вс одразу зможуть розшифрувати). Також у молодiжному жаргонi iснують сво! прислiв'я та приказки: Жадiбнiсть фраера згубила; Не спи -замерзнеш; Пройшла любов, зiв'яли nомiдори тощо.
Як бачимо, iнодi в лексищ i фразеологи молодiжного жаргону проявляеться прагнення до мовно! гри, до iронil, спроба «зашифровки» свое! мови. Однак, як нам доводилося спостер^ати, це явище — швидше виняток, шж правило. Часпше все-таки жаргонна лексика i фразеологiя в мовi мюцево! молодi вiдрiзнялися грубiстю, прагненням до епатажу.
Висновки. На сучасному етат розвитку мов молодiжний сленг е одним iз головних джерел поповнення словникового складу. Вчеш зазначають, що елементи сленгу або швидко зникають, або входять у лтературну мову. Запозичення слiв та словосполучень сленгу i жаргонiв у лiтературну лексику зумовлюеться насамперед необхщшстю поповнення експресивних засобiв. Бiльшiсть одиниць сленгу i жаргонiв - це лiтературнi одинищ, якi здобули специфiчнi значення.
Але треба розумгти, що сленг впливае на розвиток та стан нашо! мови не з кращого боку. Вш становить найбiльшу небезпеку тим, що сленпзми у свiдомостi мовщв позбавляються стилiстичного забарвлення i сприймаються як «звичайш слова». Жаргон та сленг вимивають iз нашо! мови величезш пласти лiтературно! лексики, збщнюють мову, тим самим перешкоджаючи штелектуальному i творчому розвитку особистостi. Необхщно пам'ятати, що надмiрне вживання сленгiзмiв спричинюе збiднiння рiдно! мови.
Знати, берегти i примножувати рiдну мову — це обов'язок кожно! людини. Одним iз головних завдань кожного розвинутого суспшьства, показником його самосвщомосп i визначником розвитку культури е, поряд iз турботою про збереження природних багатств i примноження цшностей духовно! культури, постiйна турбота про еколопю мовного середовища.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Гальперин И. Р. О термине «сленг» / И. Р. Гальперин // Вопросы языкознания. - 1956. - № 6. - С. 106 - 114.
2. Кудрявцева Л. А. Русское городское просторечие: Киев - 2000 / Л. А. Кудрявцева // Русистика, 2001. - № 1. - С. 4 - 9.
3. Кудрявцева Л. О. Формування загального сленгу в росшськш мовi i вщображення цього процесу в рiзних лшгвютичних джерелах / Л. О. Кудрявцева // Наук. зап. Ки!в. нац. у-ту iм. Т. Шевченка. - К.: Ки!в. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка, 2004 . - Т. XIII: 1нститут фшологп. -С.37 - 42.
4. Маковский М. М. Взаимодействие ареальных вариантов «сленга» и их соотношение с языковым стандартом / М. М. Маковский // Вопросы языкознания. - 1963. - № 5. - С. 21 - 30.
5. Мартос С. А. Молодiжний сленг у мовленневш структурi м. Херсона: Автореф. дис. на здобуття вчен. ступ. канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 / Луган. нац. пед. ун-т iм. Т. Шевченка / С. А. Мартос . - Луганськ, 2006. - 21 с.
6. Миколенко Т. М. Укра!нський мюький сленг (на матерiалi усного мовлення тернопшьщв): Автореф. дис. на здобуття вчен. ступ. канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 / Ыститут укра!нсько! мови НАН Укра!ни / Т. М. Миколенко.- К., 2006. - 21 с.
7. Мосенкк Ю. Л. Стан i перспективи дослщження укра!нського молодiжного сленгу / Ю. Л. Мосенюс // Alya Universitatis Palackianae Olomoucensis. Facultas Philosopica. Philologica 82. Ucrainica I. SouCasnб ukrajinistika: РгоЫйту jazyka, literatury a kultury. Olomouc: Univerzita PalacMho v Olomouci, 2004. - S. 100 - 102.
8. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Сощальна диференщащя укра!нсько! мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2005. - 464 с.
9. Фурса О. Англщизми укра!нського молодiжного сленгу: чинники динамши та проблеми класифiкацi! / О. Фурса // Мова та iсторiя: Перiод. зб. наук. пр. - К., 2002. - Вип. 61. -С.57 - 65.
10. Щур I. I. Укра!нськомовний комп'ютерний сленг: формування i функцюнування: Автореф. дис. на здобуття вчен. ступ. канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 / Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка / I. I. Щур. - К., 2006. - 23 с.
SUMMARY
Raising of problem. That such the Ukrainian youth slang? He is named now the interesting linguistic phenomenon existence of that limit not only by certain age-old scopes, as it clear from his name, but also by social, temporal, spatial scopes. He exists mainly in the environment of young people, that studies, but is clear for other.
Analysis of previous researches. The problem of youth slang plenty of scientific works is sanctified to: to research of Ukrainian-language slangy and substandard vocabulary the devoted
№ 10 ^OBTeHb 2014
labours of L. O. Stavyts'koyi; the separate aspects of functioning of slang vocabulary in Ukrainian investigate Yu. L. Mosenkis; O. S. Fursa. It costs to distinguish research of functioning of slang vocabulary from positions of sociolinguistics of city T. M. Mykolenko; dissertation work of S. A. Martos sanctified to the youth slang of Kherson. The Ukrainian computer slang is examined in research of I. I. Shchur. An important contribution to development of the Ukrainian sociolinguistics was also done by L. O. Kudryavtseva, in labour of that functioning of slangy and slang vocabularies is investigated in Russian in Ukraine. However, without regard to the far enough of labours, the modern state of research of problem of differentiation of unnormative subsystems of language remains actual enough.
Conclusions. On the modern stage of development of languages a youth slang is one of main sources of addition to dictionary composition. Scientists mark that elements of slang or disappear quickly, or included in a literary language. Borrowing of words and word-combinations of slang and jargons in a literary vocabulary predetermined first of all by the necessity of addition to expressive facilities. Most units of slang and jargons are literary units that got specific values.
But, it is necessary to understand that a slang influences on development and state of our language not from the best side. He presents a most danger that slang in consciousness delivered stylistic colouring and perceived as «ordinary words». Jargon and slang wash the enormous layers of literary vocabulary from our language, impoverishes a language, the same, preventing to intellectual and creative development of personality. It is necessary to remember, that the excessive use of slang conducts to become the mother tongue poorer
REFERENCES
1. Gal'perin I. R. O termine «sleng» / I. R. Gal'perin // Voprosy jazykoznanija. - 1956. - № 6. -S. 106 - 114.
2. Russkoe gorodskoe prostorechie: Kiev - 2000 / L. A. Kudrjavceva // Rusistika, 2001. - № 1.
- S. 4 - 9.
3. Kudrjavceva L. O. Formuvannja zagal'nogo slengu v rosijs'kij movi i vidobrazhennja c'ogo procesu v riznih lingvistichnih dzherelah / L. O. Kudrjavceva // Nauk. zap. Kii'v. nac. un-tu im. T. Shevchenka. - K.: Kii'v. nac. un-t im. Tarasa Shevchenka, 2004 . - T. HIII: Institut filologii. -S. 37 - 42.
4. Makovskij M. M. Vzaimodejstvie areal'nyh variantov «slenga» i ih sootnoshenie s jazykovym standartom / M. M. Makovskij M. M. // Voprosy jazykoznanija. - 1963. - № 5. -S. 21 - 30.
5. Molodizhnyj sleng u movlennjevij strukturi m. Hersona: Avtoref. dys. na zdobuttja vchen. stup. kand. filol. nauk: spec. : 10.02.01 / Lugan. nac. ped. un-t im. T. Shevchenka / S. A. Martos. -Lugans'k, 2006. - 21 s.
6. Ukrai'ns'kyj mis'kyj sleng (na materiali usnogo movlennja ternopil'civ): Avtoref. dys. na zdobuttja vchen. stup. kand. filol. nauk: spec. : 10.02.01 / Instytut ukrai'ns'koi' movy NAN Ukrai'ny / T. M. Mykolenko.- K., 2006. - 21 s.
7. Mosenkis Ju. L. Stan i perspektyvy doslidzhennja ukrai'ns'kogo molodizhnogo slengu / Ju. L. Mosenkis // Alya Universitatis Palackianae Olomoucensis. Facultas Philosopica. Philologica 82. Ucrainica I. Soucasnb ukrajinistika: Probljmy jazyka, literatury a kultury. Olomouc: Univerzita Palackjho v Olomouci, 2004. - S. 100 - 102.
8. Stavyc'ka L. Argo, zhargon, sleng: Social'na dyferenciacija ukrai'ns'koi' movy / L. Stavyc'ka.
- K. : Krytyka, 2005. - 464 s.
9. Fursa O. Anglicyzmy ukrai'ns'kogo molodizhnogo slengu: chynnyky dynamiky ta problemy klasyfikacii' / O. Fursa // Mova ta istorija: Period. zb. nauk. pr. - K., 2002. - Vyp. 61. - S. 57 - 65.
10. Shhur I. I. Ukrai'ns'komovnyj komp'juternyj sleng: formuvannja i funkcionuvannja: Avtoref. dys. na zdobuttja vchen. stup. kand. filol. nauk: spec. : 10.02.01 / Kyi'v. nac. un-t im. T. Shevchenka / I. I. Shhur. - K., 2006. - 23 s.
