CC BY
18
© Лютков О. i. УДК 616.314.9-08 Лют'1ков О. I.
ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА СТУПЕНЯ ГЕРМЕТИЗМУ РЕСТАВРАЦ1Й ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В П1СЛЯ ЕНДОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ
Нацюнальний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця
(м. Кшв)
Робота е фрагментом науково-дослiдноI роботи кафедри дитячо! терапевтично! стоматологiI та профтактики стоматологiчних захворювань Нацiонального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця «Загальн чинники у формуваннi стоматологiчного здоров'я у дггей та пiдлiткiв» (№ державно! реестрацiI 0113U001484).
Вступ. Мiкропiдтiкання (microleakage) -проникнення бактерiй, рщин, молекул чи iонiв мiж стшками карюзно! порожнини та реставрацiйним матерiалом, яке не визначаеться клiнiчними методами [6]. Поява мiкропiдтiкань або порушення герметизму реставрацiй призводить до розвитку крайового профарбовування, вторинного карiесу, ендодонтичних ускладнень [2]. Серед факторiв, що можуть впливати на розвиток мiкропiдтiкань видiляють: тип пломбувального матерiалу, субстрат для адгези, технологiя фшшно! обробки, наявнють полiмеризацiйного стресу та шше [8].
Ендодонтичне лiкування та постендодонтичне вщновлення тимчасових зубiв найчастiше пов'язано з дефектами II класу за Блеком [1], при цьому приясенний край карюзно! порожнини досить часто локалiзуеться нижче рiвня емалево-цементно! меж^ що викликае значнi труднощi для створення яюсно! адгези до цементу кореня зуба.
За даними M. Guelmann (2004), при вщновлены тимчасових молярiв пiсля пульпотомiй лише адгезивн матерiали (компомер) здатнi забезпечити вщмшний крайовий герметизм in vitro, нав^ь по-рiвняно з стандартними коронками. Виявлено, що склоюномеры цементи (С1Ц), амальгама та IRM (Dentsply) не здатн попередити мiкропiдтiкання як в дтянц оклюзмно! поверхнi, так i приясенно! стiнки [5].
Тому метою дослщження було оцiнити рiвень мiкропiдтiкань в рiзних дiлянках реставрацiй коронково! частини тимчасових молярiв пiсля ендодонтичного лкування в залежностi вiд типу реставрацмного матерiалу.
Об'ект i методи дослщження. Для оцiнки ступеня герметизму реставрацiй коронково! частини тимчасових молярiв було використано 80 тимчасових молярiв видалених за медичними пока-заннями у вщдтены дитячо! хiрургiчно! стоматологи Стоматолопчного медичного центру Нацiонального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця.
КритерИ для включення зуб1в у дослщження: збереження не менше 4-х поверхонь коронки зуба (ураження лише на аппроксимальнм чи оклюз1йн1й поверхнях), ступ1нь резорбцИ кореня не бтыше одн1е! третини, в1дсутн1сты ознак некарюзних уражены, тр1щин, скол1в емал1, залишюв пломбувалыних матер1ал1в, перфорац1й в д1лянц1 фуркац1!.
Серед в1д1браних зуб1в переважали першм нижн1 тимчасов1 моляри - 55%.
Безпосередныо п1сля видалення проводилась дез1нфекц1я зуб1в 0,1% розчином ппохлориту натр1ю та очищення в1д залишюв м'яких тканин за допомогою серпопод1бного скейлера. Оброблен1 зуби збер1галисы у стерильному ф1зюлопчному розчин1, з додаванням 0,1% розчину хлорам1ну, не бтыше 21 доби при температур! +40С.
Пюля ф1ксац1! зуб1в у сил1конов1 блоки («Stomaflex Putty» SpofaDental) проводилась некректом1я, фор-мування ендодонтичного доступу, пульпотом1я 1з подальшим накладанням щтьно приготовано! цинкоксид-евгенольно! пасти ex tempore («Eugenolum», «Окись цинка» LaTuS) на вустя та дно порожнини зуба товщиною 2 мм та 1золюючо! прокладки 1з скло1ономерного цементу («Ketac Molar Quick Aplicap» 3M ESPE). Через 24 години проводилось препарування стандартизованих МОД-порожнин 1з використанням др1бнозернистих алмазних бор1в та водяного охолодження. При цьому на одн1й аппроксимальнм поверхн1 приясенний край локал1зувався в межах емал1 (на 2 мм вище емалево-цементно! меж1 (ЕЦМ)), а на Ыш1й - на 1 мм нижче ЕЦМ. Через 24 години вс1 досл1джуван1 зуби були довтьно розпод1лен1 до 4 лабораторних груп в1дпов1дно до реставрац1йного протоколу. Вщновлення МОД-порожнин проводилось 1з застосуванням секцмних матриць, дерев'яних клинц1в та фксуючих к1лець (ТОР ВМ).
Група 1 (n=20) - скло1ономерний цемент «Ketac Molar Quick Aplicap» 3M ESPE.
Група 2 (n=20) - композитний матер1ал Filtek Ultimate (3M ESPE) з адгезивною системою 5 поколшня Single Bond 2.0 (3M ESPE) в технщ1 тотального протравлювання.
Група 3 (n=20) - композитний матер1ал Filtek Ultimate (3M ESPE) з адгезивною системою 7 поколшня Adper EasyOne (3M ESPE) в технщ1 самопротравлювання.
Таблиця 1.
Критерй оц1нки глибини проникнення барвника на меж1 пломба-зуб
Оклюзмна поверхня Приясенний край
O Вщсутнють проникнення барвника 0 Проникшсть барвника вщсутня
A Проникнення барвника в межах емал1 1 Проникн1сть на 1/3 приясенно! ст1нки
B Проникнення барвника в межах емалево-цементно! меж1 2 Проникн1сть на 2/3 приясенно! стшки
C Проникнення барвника в межах дна карюзно! порожнини 3 Проникн1сть по вс1й приясенн1й ст1нц1
Група 4 (n=20) - кольоровий компомер TwinkyStar (VOCO) з адгезивною системою 7 поколшня Adper EasyOne (3M ESPE) в технiцi самопротравлювання.
Вiдновлення дефектiв коронкових порожнин проводилось i3 дотриманням рекомендацiI фiрм-виробникiв. Фшшна обробка реставрацiй проводилась за загальноприйнятою методикою i3 застосуванням фiнiрiв, абразивних полiрувальних голiвок та алмазних паст.
Через 7 дыв пiсля реставрацп, коронковi частини зуба були покрик двома шарами лаку для ыгпв за виключенням дiлянки реставрацiI та 2 мм навколо не! та помщеы у 2% водний розчин метиленового синього на 24 години при температурi 370С. Через 24 години зуби були вщмит вщ барвника пщ проточною водою та виготовлен розпили коронкових частин зуба у медю-дистальному та вестибуло-оральному напрямку за допомогою алмазного диску пщ водяним охолодженням. Було отримано по 2 розпили в кожнм дшянцк
Оцiнка рiвня проникнення барвника проводилась в дтянц оклюзiйного краю реставрацп та приясенних стшок за критерiями наведеними у таблиц! 1. Всього було оцшено 238 дтянок контакту пломба зуб в рiзних дiлянках реставрацiй.
Статистична обробка отриманих даних здмснювалась iз застосуванням однофакторного тесту ANOVA, з поправкою Шеффе для множинних порiвнянь за допомогою статистичного пакету IBM
SPSS Statistics 20.0.0. PiBeHb значимост визначений на piBHi 0,05.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення.
Результати оцiнки глибини проникнення барвника в залежност вщ дiлянки реставрацiI та типу пломбувального матерiалу наведенi у таблицi 2.
В дтянц оклюзiйноI поверхнi вс пломбувальнi матерiали демонструють вищий рiвень крайового герметизму у порiвняннi з приясенною стiнкою. Най-кращий результат виявляеться в групi 2 (композит-ний матерiал з адгезивною системою 5 поколЫня) 90% (рис. 1). Склоюномерний цемент демонструе статистично значущо нижний рiвень герметизму у порiвняннi iз iншими матерiалами (р<0,01).
При аналiзi ступеня проникностi барвника в пришийковм дiлянцi визначаеться певна вщмЫнють мiж матерiалами та локалiзацiею приясенного краю. При локалiзацiI приясенного краю в межах емалi (вище ЕЦМ) вщсутнють проникнення барвника (критерiй «0») рееструеться у 60% випадюв при застосуванн композицiйного матерiалу з адгезивною системою 5 поколЫня та у 50% при застосуванн самопротравлюючо! адгезивно! системи як з композицмним матерiалом, так i з компомером. Для склоюномерного цементу критерiй «0» визначався лише у 40% випадюв. Статистично значущо! вщмшност мiж матерiалами при локалiзацi! краю в цiй дтянц не виявлено (p=0,335).
Таблиця 2.
Глибина проникнення барвника в р1зних д1лянках реставрацГГ
Д1лянка Критер|| Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
реставрацГГ n % n % n % n %
О 16 40,0% 36 90,0% 32 80,0% 32 80,0%
Оклюзмна (О) A 8 20,0% 0 0,0% 8 20,0% 4 10,0%
(р<0,001) B 4 10,0% 0 0,0% 0 0,0% 4 10,0%
C 12 30,0% 4 10,0% 0 0,0% 0 0,0%
Всього: 40 100,0% 40 100,0% 40 100,0% 40 100,0%
0 8 42,1% 12 63,2% 10 50,0% 10 50,0%
Апроксимальна (Е) (в межах ЕЦМ) (р=0,335) 1 4 21,1% 4 21,1% 6 30,0% 10 50,0%
2 5 26,3% 0 0,0% 0 0,0% 0 0,0%
3 2 10,5% 3 15,8% 4 20,0% 0 0,0%
Всього: 19 100,0% 19 100,0% 20 100,0% 20 100,0%
0 4 20,0% 4 20,0% 12 63,2% 6 31,6%
Апроксимальна (Ц) (нижче ЕЦМ) (р=0,03) 1 4 20,0% 4 20,0% 0 0,0% 2 10,5%
2 0 0,0% 6 30,0% 5 26,3% 2 10,5%
3 12 60,0% 6 30,0% 2 10,5% 9 47,4%
Всього: 20 100,0% 20 100,0% 19 100,0% 19 100,0%
Рис. 1. Вщсутшсть проникнення барвника в дшянщ оклюзшно'Г noBepxHi (А - група 1, В - група 2, С - група 3, D - група 4).
Рис. 2. Варiанти проникнення барвника в дшянщ приясенноГ стiнки (А - група 2,
В - група 3, С - група 4).
Значно гiршi результати демонстрували вс дослщжуваш матерiали при локалiзацií краю карiозноí порожнини в межах цементу (нижче ЕЦМ). Лише для композицмного матерiалу з самопротравлюючою адгезивною системою (група 3) вщсутшсть проникнення барвника рееструеться у 60% випадюв. Для вт iнших матерiалiв цей показник складае 20% (рис. 2). Статистично значущi вщмшност виявляються мiж групами 1 та 3 (р=0,04).
Менша товщина емалi на апроксимальнiй по-верхнi призводить до вищого ризику появи мiкро-пiдтiкань. Так за результатами дослщження Wen-Yu БЫИ (2016) вiдсутнiсть мiкропiдтiкань в дтянщ оклю-зiйноí поверхнi для композиту та С1Ц складае 60% та 100%, а в дтянщ апроксимально!' - 30% та 60% вщ-повiдно [91.
Високий piBeHb Mi-кропiдтiкань при лока-лiзацií краю реставрацп нижче рiвня ЕЦМ межi може бути поясненим особливостями адге-3ii до цементу кореня та трудно щам и iзоляцií в цiй дшянцк Отриманi результати спiвставнi з отриманими рашше L. Coutinho (2013) [7].
Також, поява
мiкропiдтiкань, особливо для композицй них матерiалiв, може бути пов'язана з контамшащею твердих тканин цинк-оксид ев-генольними цементами. За да-ними M. Bargrizan (2011), O.A. Bawazir (2014) прямий контакт композицмного матерiалу та ЦОЕ призводить до рiзкого збiльшення мiкропiдтiкань, застосування iзолюючих
прокладок з С1Ц здатне зменшувати негативний вплив ЦОЕ [4,3].
Висновки. За результатами короткострокового вивчення ступеню герметизму рiзних пломбувальних матерiалiв при вiдновленнi коронкових частин тимчасових молярiв виявлено: всi пломбувальш матерiали демонструють задовiльний рiвень герметизму в дтянщ оклюзмно'| поверхнi; найбтьш несприятливою локалiзацiею е приясенна стшка нижче емалево-цементноí межi; застосування композицмних матерiалiв з адгезивними системами 5 та 7 поколшь е найбiльш виправданим при постендодонтичному вщновленш дефектiв II класу тимчасових молярiв.
Перспективи подальших дослщжень. Закономiрностi, виявленi в результатi лабораторного дослщження, потребують подальших уточнень iз застосуванням сучасних морфологiчних методiв (скануючо'| електронноí мiкроскопií).
Лiтература
Смоляр Н.1. Локалiзацiя карiозних порожнин в молочних молярах у д^ей (за архiвними iсторiями хвороб) / Н.1. Смоляр, О.Б. Гринишин // Вiсник стоматологи. - 2013. - № 1. - С. 196-197.
American Association of Endodontists Clinical Guideline Clinical and Biological Implications in Endodontic Success. - 2002. Bargrizan M. Microleakage and Micrographic Evaluation of Composite Restorations with Various Bases over ZOE Layer in Pulpotomized Primary Molars / M. Bargrizan, M. Mirkarimi, M. Rezamand, S. Eskandarion // J Dent (Tehran). - 2011. - Vol. 8. - P. 178-185.
Bawazir O.A. Micro leakage of composite resin restorations following contamination with primary teeth root canal filling materials: an in vitro study / O.A. Bawazir // Oral Health Dent Manag. - 2014. - Vol. 13. - P. 866-869.
Guelmann M. Microleakage of Restorative Techniques for Pulpotomized Primary Molars / M. Guelmann, Kelsey L. Bookmyer, Patricia Villalta, Franklin Gar^a-Godoy // Journal of Dentistry for Children. - 2004. - Vol. 71. - P. 209-211. Kidd E. Microleakage: a review / E. Kidd // J Dent. - 1976. - № 4. - Р. 199-206.
Lopes Coutinho T.C. Comparison of microleakage of different margin types around Class V resin restorations in primary teeth / T.C. Coutinho Lopes, M. Tostes Almeida // Eur J Paediatr Dent. - 2013. - Vol. 14. - P. 246-251.
Schmitt D.C. Microleakage of adhesive resin systems in the primary and permanent dentitions / D.C. Schmitt, J. Lee // Pediatr Dent - 2002 - Vol 24 - P 587-593
9. Shih W.Y Microleakage in different primary tooth restorations / W.Y Shih // J Chin Med Assoc. - 2016. - (Препринт http://dx.doi. org/10.1016/j.jcma.2015.10.007).
УДК 616.314.9-08
ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА СТУПЕНЯ ГЕРМЕТИЗМУ РЕСТАВРАЦ1Й ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В П1СЛЯ ЕНДОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ
Лютiков О. I.
Резюме. Мета: оцшити рiвень мiкропiдтiкань в рiзних дiлянках реставрацiй коронково! частини тимчасових молярiв пiсля ендодонтичного лiкування в залежност вiд типу реставрацiйного матерiалу.
Матерiали та методи: 40 видалених тимчасових молярiв з вiдпрепарованими МОД-порожнинами роздтеы на 4 групи вщповщно до пломбувального матерiалу: склоiономерний цемент (С1Ц), компомер (КМ), композицiйний матерiал (КЗ) з адгезивними системами 5 та 7 поколшь. Оцiнка герметизму визначалась шляхом вивчення глибини проникнення барвника (метиленового синього) на межi пломба-зуб в дтянц оклюзмно! поверхн та апроксимально! поверхнi в межах емалi та нижче емалево-цементно! межi (ЕЦМ).
Результати: вiдсутнiсть профарбовування в дтянц оклюзiйно! поверхнi рееструеться у 40% (С1Ц), 90% (КЗ з адгезивом 5 поколшня), 80% для КЗ та КМ з адгезивами 7 поколшня. При локалiзацi! на апроксималь-них поверхнях в межах емалi 40%, 60% та 50% вщповщно. Нижче ЕЦМ - 20%, 20%, 60%, 20%.
Висновки: найнижчий рiвень мiкропiдтiкань демонструють композицiйнi матерiали з адгезивними системами 5 та 7 поколшь. Локалiзацiя краю карюзно! порожнини нижче ЕЦМ е найбтыш несприятливою з точки зору забезпечення герметизму пюля реставрацi! тимчасових молярiв.
Ключовi слова: мiкропiдтiкання, герметизм, тимчасовi моляри, композицiйнi матерiали, склоiономерний цемент, компомер.
УДК 616.314.9-08
ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ГЕРМЕТИЗМА РЕСТАВРАЦИЙ ВРЕМЕННЫХ МОЛЯРОВ ПОСЛЕ ЭНДОДОНТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ
Лютиков А. И.
Резюме. Цель: оценить уровень микроподтеканий в различных участках реставраций коронковой части временных моляров после эндодонтического лечения в зависимости от типа реставрационного материала.
Материалы и методы: 40 удаленных временных моляров с отпрепарированными МОД-полостями разделены на 4 группы в зависимости от выбранного пломбировочного материала: стеклоиономерный цемент (СИЦ), компомер (КМ), композиционный материал (КЗ) с адгезивными системами 5 и 7 поколений. Оценка герметизма определялась путем изучения глубины проникновения красителя (метиленового синего) на границе пломба-зуб в области окклюзионной и апроксимальной поверхностей в пределах эмали и ниже эмалево-цементной границы (ЭЦГ).
Результаты: отсутствие прокрашивания в области окклюзионной поверхности регистрируется в 40% (СИЦ), 90% (КЗ с адгезивом 5 поколения), 80% для КЗ и КМ с адгезивами 7 поколения. При локализации края на апроксимальной поверхности в пределах эмали 40%, 60% и 50% соответственно. Ниже ЭЦГ - 20%, 20%, 60%, 20%.
Выводы: низкий уровень микроподтеканий демонстрируют композиционные материалы с адгезивными системами 5 и 7 поколений. Локализация края кариозной полости ниже ЭЦГ является наиболее неблагоприятной с точки зрения обеспечения герметизма после реставрации временных моляров.
Ключевые слова: микроподтекания, герметизм, временные моляры, композиционные материалы, стеклоиономерный цемент, компомер.
UDC 616.314.9-08
LABORATORY EVALUATION OF MARGINAL MICROLEAKAGE OF RESTORATIONS IN PRIMARY MOLARS AFTER ENDODONTIC TREATMENT
Liutikov O. I.
Abstract. Microleakage is the movement of bacteria, liquid, and chemical substances between restoration and tooth. Bacterial penetration through restoration margins leads to endodontic failures. Marginal sealing is very important especially in case of vital pulpotomy, as remaining vital radicular pulp should be protected from bacterial penetration.
Aim: this study was evaluated the marginal microleakage of four different restorative materials in primary molars after endodontic treatment with dye penetration techniques.
Materials and methods: standardize MOD-cavities was prepareted in 40 extracted primary molars after pulpotomy procedure. On the mesial surface gingival margin localize in enamel, on the distal-in cement (below cementoenamel junction (CEJ)). All teeth was randomly divided in 4 groups: group 1 - glass ionomer (GI), group 2 - resin composite with one step etch&rinse adhesive (RCER), group 3 - resin composite with one step self-etch adhesive(RCSE), group 4 - compomer (CM). All teeth was covered with 2 layers of nail varnish except restoration margins. After immersion in 2% methylene blue solution (24 hours) all teeth was sectioned in mesio-distal and vestibular-oral directions. Depth of dye penetration was evaluated in each section. Data were analyzed with IBM
SPSS Statistics 20.0.0 (SPSS Inc.), using one-way ANOVA test with Sheffe post hoc for multiple comparisons (□ = 0.05).
Results: the results demonstrated that in the occlusal surface all resin-based materials demonstrate low level of marginal microleakeges. Absence of dye penetration registered in 40% for GIC, 90% for RCER and 80% for RCSE/ CM. Deep dye penetration to pulp chamber was determine in 30% for GIC. Glass ionomer had significantly lower marginal sealing compare to other materials (groups 2, 3, 4) (p<0,001). On the proximal surface in enamel margin absence of dye penetration registered in 42%, 63%, 50%, 50% respectively. There were no significant difference between evaluated groups (p>0,05). In case of margins localization in cement absence of dye penetration registered in 20%, 20%, 63%, and 31% respectively. Significant difference was between group 1 and group 3 (p<0,04). Resin based material demonstrate acceptable marginal sealing in enamel margins (on occlusal and proximal surfaces). Margins localization bellow CEJ leads to high percentage of deep dye penetration. Only resin composite with self-etch adhesive (group 3) has acceptable marginal sealing in this area.
Conclusion: based on the results of this study, gingival margin localizes below CEJ in the most unfavorable; on occlusal surface all resin-based materials demonstrate satisfactory marginal sealing; the use of resin composite is recommended in deep class II cavities after endodontic treatment. Additional experimental studies are needed for definitive conclusions.
Keywords: marginal microleakage, restorations, primary molars, glass ionomer, resin composite, compomer, adhesive.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 05.12.2016 року
