CC BY
10
Abstract. The evaluation of pulp electrical excitability state of non-functioning teeth in case of dentition deformities has been conducted by the authors.
Electrometric assessment of dental pulp state in the absence of antagonists was carried out before and in the dynamics of treating the various forms of dentition deformities to determine the dependence of pulp electrical excitability value on the severity of the deformation, period of loss of antagonist teeth and way for deformities elimination.
Electro-ododontodiagnosis of the posterior group of teeth with intact periodontium was performed in patients of the same age for comparative evaluation of nervous apparatus changes in non-functioning teeth. The electrical excitability in functioning first molars was on average 20.1±1.07 ^A. The pulp of the second functioning molars responded to a current intensity of 22.6±2.69 цА.
The analysis of data obtained has determined that the lack of function resulted in a decrease in pulp electrical excitability of non-functioning teeth. The probability of difference significance compared with the control group was large enough for 6_|_6 teeth (t = 4.7; p < 0.01), for 7_|_7 (t = 3.8; p < 0.01).
Considering the data of regression analysis, it was found out that the probability of dentition deformities development was most likely in the period of absence of antagonists during 5.8-7.0 years.
It was also determined that in patients with vertical forms of deformities the disorders of pulp electrical excitability and their endurance to load occurred. These changes were more pronounced in cases when tooth did not function for longer period, which was confirmed by high values of correlation coefficient. Studies have also proved that the state of electrical excitability of tooth pulp, its endurance to the load depend on the duration and dentition deformities degree.
Key words: secondary deformities, electro-ododontodiagnosis, dental pulp, molar, premolar.
Рецензент - проф. НовЫов В. М.
Стаття надшшла 16.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-335-340 УДК 616.314.3/.5-053.2-085.462.004.67 Лахтн Ю. В., См 'янов Ю. В.
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА РЕСТАВРАЦ1Й ПРИ Р1ЗНОМУ ДИЗАЙН ЕМАЛЕВОГО КРАЮ КАР1ОЗНИХ ПОРОЖНИН I КЛАСУ ЗА БЛЕКОМ Сумський державний ушверситет (м. Суми)
Зв'язок публшаци з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри стоматологи Сумського державного ушверситету «Наукове обг"рунтування оптимiзацп та розробки методiв дiагностики, лтування i профтак-тики основних стоматолопчних захворювань у насе-лення рiзних втових груп», № державно' реестраци 0115и001720.
Вступ. Незважаючи на значне зниження пошире-ност карiесу зубiв в усьому свт, вш, як i рашше, за-лишаеться серйозною проблемою. З цього приводу клшщистам доводиться витрачати значну кшьмсть робочого часу, щоб вщновити структуру зубiв, втра-чену при прогресуванш карiесу [1,2].
На сьогодшшнш день кнуе велика потреба у ро-зумшш ршень щодо вщновлювального лтування карiесу зубiв та пошуку таких науково об^рунтованих втручань, як б можна було впровадити в кл^чну практику [3]. На даному етап в практичнш стоматологи кнують рiзнi шдходи до фшософи препарування карюзних порожнин. Кожен з них мае сво' показання в залежност вщ властивостей вщновлюваного ма-терiалу, клЫчно' ситуаци, групово'! приналежност зубiв, глибини карюзно''' порожнини [4]. Вщповщно i варiанти дизайну останшх рiзноманiтнi, а з появою сучасних фотополiмерних вiдновлювальних матери алiв до формування порожнин висуваються вимо-ги, вщмшш вiд класичного пiдходу препарування. Кожен з цих варiантiв не застрахований вiд невдач в лтуванш i остаточний вибiр !х дизайну залишаеться за лiкарем, який враховуе певш критери. Проте залишаеться основним принцип препарування карюзних
порожнин - виачення патолопчно змiнених тканин i щадне ставлення до здорових. Вщновлення та збе-реження фiзiологiчного стану 3y6iB багато в чому залежить вщ якiсного виконання процедури одонто-препарування [5,6].
При реставрацп зубiв композицiйними матерiала-ми, ям мають адгезивнi системи, висуваються окре-мi вимоги до препарування карюзних порожнин I класу: щадне препарування тканин тшьки в дтянц1 дефекту без формуванням скосу емал^ видалення нависаючих краТв емалi без опорного дентину, згла-джування гострих купв i краТв порожнини, дно може бути рельефним згiдно з топографieю пульпи [7]. Але отриманi дан вказують, що не всi фахiвцi дотриму-ються таких вимог, досить високий вщсоток карюз-них порожнини мають сформований фальц емал^ нависаючi крат емалi i незаокругленi кути [8].
Значш протирiччя серед науковщв i практикiв ви-кликае питання щодо формування скосу в карюзних порожнинах I класу за Блеком. Це стосуеться результат як лабораторних, так i клЫчних випробувань.
За результатами одних дослщжень щодо стану крайового прилягання вщновлювального матерiалу до емалi карюзноТ порожнини I класу мтрошдпкан-ня барвника на межi пломба-емаль в 128 молярах з1 скошеним та не скошеним краем емалi не було вста-новлено статистичних розбiжностей [9]. Даш шших же дослiджень вказують, що при формуванш краю карюзноТ порожнини у виглядi зовнiшнього скоса емалi спостерiгаеться найменше проникнення барвника, а у виглядi внутрiшнього i без скосу - найбть-ше [10].
Так само щодо клiнiчних дослщжень. Зпдно даних 12-мiсячноrо спостереження темпи збере-ження реставрацiй в карюзних порожнинах 3i ско-шеною i не скошеною емаллю мало вiдрiзнялись i становили 91% i 88% вщповщно [11]. З iншоrо боку, науковц Бразилп отримали результати, як показали, що ефективнiсть композитних реставрацш в молярах з фальцем i без в емалi через рт спостереження за такими клiнiчними показниками як наявшсть пере-ломiв, збереження пломби, марпнальна адаптацiя, пiсляоперацiйна надчутлив^ь, рецидив карieсу, поверхневий блиск емалi i збереження анатомiчноí форми зуба не мали вщмшностей мiж групами зубiв. Однак для поверхневого i марriнальноrо фарбування скошенi порожнини показали значно кращi результати, шж реставраци зi стиковими з'еднаннями [12].
Вищез^даш питання стосуються лише скошено'( та нескошено'|' емалi карюзно'| порожнини. Врахову-ючи поширений на практик мiнiмально-iнвазiйний пiдхiд до препарування зубiв при карieсi, клiнiчну оцiнку якост композитних реставрацiй в зубах з рiз-ним формуванням емалевоrо краю в доступнш лте-ратурi ми не знайшли.
Мета дослiдження - провести клЫчну оцiнку якостi реставрацш залежно вщ дизайну емалевоrо краю карюзних порожнин I класу за Блеком.
Об'ект i методи дослiдження. Для проведення клiнiчних дослiджень було вобрано 130 пацieнтiв вiком 31-50 ромв (69 жiнок i 61 чоловшв), якi потре-бували вщновлення дефектiв твердих тканин зубiв. Вони були роздтеш на три фупи в залежностi вiд дизайну емалевот краю порожнин. В I фупу були включенi пацieнти, в зубах яких формували класичну карюзну порожнину з рiвними, прямовисними краями без формування скоса емал^ в II - формували зовшшнш сшс емалi пiд кутом 45о до емалево-ден-тинно'| межi, в III фут край порожнини формували з внутршшм скосом емалг
Обов'язковими критерiями до вiдбору пацieнтiв служили: середнш хронiчний карieс молярiв, I клас карюзних порожнин за Блеком, втова катеrорiя об-стежуваних в дiапазонi 31-50 рокiв з iндексом КПВ не бтьше 12 i задовтьною ririeною порожнини рота.
Характеристики фуп, побудова дослiджень, кшь-кiсть оцшюваних реставрацiй i число спостережень представлен в таблицi 1 вiдповiдно методик ка-федральних дослiджень i перетянутою протоколу вимог до емаль/дентинних адгезивних матерiалiв Ради з матерiалiв Американсько'| стоматолопчно'( асощаци (ADA) [13].
Таблиця 1.
Характеристика груп спостереження
Група пац1ент1в Ктьккть реставрацш для оцшки i термш спостереження
безпо-середн1 6 мк. 12 м1с. 18 мк.
1 43 40 38 34
II 46 42 39 35
III 41 36 32 32
Разом 130 118 (90,8%) 109 (83,8%) 101 (77,7%)
Kapio3Hi порожнини вщновлювали мтропбрид-ним композицшним свплотверднучим матерiалом LATELUX (тип II, ISO 4049: 2000) (ПП «Латус», Харюв) згiдно з iнструкцieю виробника.
Ямсть реставраци порожнин оцiнювали через 6, 12 i 18 мкящв тсля ïx встановлення за критерiями USPHS [14,15]: анатомiчна форма, крайова адапта-цiя, крайове зафарбування, шорсшсть поверxнi, кольорова вiдповiднiсть реставраци, вторинний ка-рieс, дискомфорт/чутливiсть. Також розраховували коефщент невдалих реставрацiй вiдповiдно до ре-комендацiй ADA (American Dental Association) [16]: кумулятивний вщсоток невдалих реставрацш = [(PF + NF) / (PF + RR)] х 100%, де PF - ктьюсть невдалих рес-таврацiй в попереднш перiод оцiнювання, NF - кшь-кiсть нових невдалих реставрацiй тд час поточного оцiнювання, а RR - ктьшсть реставрацiй, якi оцшю-ються в поточний термiн.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з допомогою статистичноУ комп'ютерно'| програ-ми MS Excel XP Windows. Визначали частку (P), вiро-пдшсть статистичноУ рiзницi мiж групами перевiряли непараметричним критерieм х-квадрат.
Результати дослщження та ïx обговорення. В та-блицях ми згрупували критерп кл^чноУ оцiнки якост1 реставрацiй за параметрами: поверхня реставрацш, край реставрацш, суб'ективна оцшка якостi пащента-ми.
В таблиц 2 представлеш результати за критери ями, як характеризують стан поверхш реставраци. Як видно з ще таблицi за показником «Анатомiчна форма» за 6 та 12 мкящв пiсля реставраци вiдмiчав-ся вщмшний результат лiкування у вах груп хворих. За 18 мкящв вiдмiнна оцiнка якостi зберiгалася тшь-ки в II групi спостереження. В I та Ill групах анато-мiчна форма пломби мала задовтьну оцiнку, тобто були невелит змiни реставраци, якi не потребували виправлення або легко виправлялись.
За критерieм «Шорсшсть поверхш» через 6 ми сяцiв 100% реставрацiй мали вщмшну оцiнку. Через 12 мкящв задовiльна оцiнка виставлена 8,8% вах пломб. Ледь-ледь шорстка або пщрита поверхня рееструвалася в I грут та III в 3 i 3,6 рази часлше за II. Через 18 мкящв тiльки у пащенпв III групи 6,3% реставрацш були оцшеш за цим критерieм як неза-довiльнi. Причому 3,1% вимагали вщстроченоУ зами ни або потребували замши iз профiлактичною метою через глибоку тдрилсть та нерiвнi заглиблення по-верxнi i 3,1% - негайноУ замiни через ïï розшаруван-ня.
Через 6 мiс. 100% реставрацш вщповщали приле-глiй зубнш структурi за кольором i прозорiстю. За 12 мiс. пiсля ïx встановлення у пацieнтiв усix груп вщми чали погiршення за критерieм «Кольорова вщповщ-нiсть реставраци». Так, в I i III грут в 3 i 3,6 рази вщпо-вщно часлше за II групу реестрували невiдповiднiсть за кольором i прозорiстю прилеглiй зубнiй структур^ Але цi вiдxилення знаходились в межах звичайних вщтшмв зуба i св^ловий проникностi. Через 18 мк. кiлькiсть реставрацiй з кольоровою невщповщшстю збiльшилась, особливо у обстежуваних III групи (до 15,6%), причому 9,4% були в межах звичайних вщтш-мв зуба, а 6,25% мали невщповщшсть за кольором i прозор^ю поза допустимих меж в порiвняннi iз за-барвленням i прозорiстю зуба.
В таблицi 3 представлеш результати за критерiя-ми, ям характеризують стан краю реставраци.
За критерieм «Крайова адаптащя» задовiльна оцшка якосп реставраци виставлена пацieнтам вах
груп вже за 6 мгсящв пiсля пломбування. Причому в I та II rpyni така оцшка була у мiнiмальнiй кiлькостi пащетчв, а в III групi - в 2 рази вища за згадан групи. За 12 мгсящв порушення крайовоТ адаптаци пломби спостер^алося у бiльшостi хворих I та III груп. Кть-KicTb реставрацш, край яких нещiльно прилягав до тканин зуба у пащетчв I групи в 2 рази вища за II, а в III - в 2,9 та 6 разiв за II та I вщповщно. За 18 мкя-щв тсля пломбування порушення крайовоТ адаптаци рееструвалось частiше у хворих I та III групи. Так, задовшьна оцшка реставращям за цим критерiем в I групi була виставлена в 4,1 рази бтьше за II, а в III - в 1,6 та 6,5 рази за I та II вщповщно. Таким чином, задовшьна оцшка Bravo (В) за порушення маргшальноТ адаптаци вимагала лише виправлення реставрацш, а не Тх замши.
За критерiем «Крайове зафарбування» через 6 ми сящв в жоднш з реставрацiй змiна кольору по краю мiж реставрацiею i прилеглими структурами зуба не визначалася. Оцшку Alfa (A) через 12 мкящв мали вс реставраци у пащетчв II групи. В I та III грут 2,6% та 6,3% пломб вщповщно оцiненi як Bravo (В). Через 18 мкящв крайове зафарбування мали 5,1% вах пломб, з них в I грут в 2 рази бтьша мльмсть за II групу, а в III - в 1,6 та 3,2 рази бтьше за I та II вщповщно.
За критерiем «Вторинний карiес» через 6 мкящв в жоднiй реставраци усiх груп i через 12 мiсяцiв в трупах I та II не було проявiв карiесу в дтянках, сумiжних з краем пломби. За ямстю вони оцiненi як Alfa (A). Виникнення вторинного карiесу через 12 мгсящв за-реестровано в III грут. Через 18 мгсящв вiдмiчалося погiршення за цим показником у вах групах огляну-тих, причому у хворих II групи вторинний карiес вияв-лявся в 2 i 4,3 рази рщше за I та III вщповщно, пломби вимагали негайноТ замши.
За критерiем «Дискомфорт / чутливiсть» (табл. 4) через 6 та 12 мгсящв якiсть реставрацiй у оглянутих всiх груп вiдповiдала оцшщ Alfa (A), тобто реакцiя на температурний подразник була вщсутня. Через 18 мкящв пацiенти I та III груп цю реакцто оцiнили як стерпну, причому в III грут вона рееструвалась в 2,1 рази часлше за I, а в II була вщсутня.
Таким чином, за весь час спостереження реставрацГТ у хворих були оцшеш за USPHS-критерiями 328 разiв, серед них - 85 (25,9%) мали задовтьну оцшку Bravo (В) або незадовшьш Charlie (С) та Delta (D). За результатами оцшки якосл потребували вщстроче-ноТ замши з профтактичною метою (С) 1 реставращя (0,3%), а негайноТ замши (D) - 10 (3,0%).
Розглянемо результати аналТзу клш!чноТ оцшки якосл реставрацiй в конкретних групах спостереження.
В I грут з реставрацш, оглянутих 112 разiв, 29 (25,9%) оцшеш як Bravo (В), Charlie (С) та Delta (D). Допустимими вважали 27 (24,1%), тобто там, ям не потребували виправлення або були легко виправш. Пломби, ям потребували негайноТ замши - 2 (1,8%). Кумулятивний вщсоток невдалих реставрацш к 18-мкчному термшу спостереження склав 5,9%.
В II грут з реставрацш, оглянутих 116 разiв, 11 (9,6%) оцшеш як Bravo (В), Charlie (С) та Delta (D). Допустимими вважали 10 (8,6%), тобто там, ям не потребували виправлення або були легко виправш. Пломби, ям потребували негайноТ замши - 1 (0,9%).
Таблиця 2.
Результати кл^чно! оцшки якосл поверхш реставрацш
Оцшка Групи спостереження
I II III
n % n % n %
Анатом/'чна форма
6 м1сяц1в
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
C - - - - - -
12 м1сяц1в
A 38 100 39 100 35 100
B - - - - - -
C - - - - - -
18 м1сяц1в
A 33 97,1 35 100 31 96,9
B 1 2,9 - - 1 3,1
C - - - - - -
Шорстк/'сть поверхнi
6 м1сяц1в
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
C - - - - - -
D - - - - - -
12 м1сяц1в
A 35 92,4 38 97,4 29 90,6
B 3 7,9 1 2,6 3 9,4
C - - - - - -
D - - - - - -
18 м1сяц1в
A 30 88,2 33 94,3 27 84,4
B 4 11,8 2 5,7 3 9,4
C - - - - 1 3,1
D - - - - 1 3,1
Кольорова в/'дпов/'дн/'сть реставрацп
6 м1сяц1в
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
C - - - - - -
12 м1сяц1в
A 35 92,1 38 97,4 29 90,6
B 3 7,9 1 2,6 3 9,4
C - - - - - -
18 м1сяц1в
A 30 88,2 33 94,3 27 84,4
B 4 11,8 2 5,7 3 9,4
C - - - - 2 6,2
Кумулятивний вщсоток невдалих реставрацш к 18-мкчному термшу спостереження склав 2,8%.
В III грут обстежених з реставрацш, оглянутих 100 разiв, 45 (45,0%) оцшеш як Bravo (В), Charlie (С) та Delta (D). Допустимими вважали 37 (37,0%), тобто там, ям не потребували виправлення або були легко виправш. Пломби, ям потребували вщстроченоТ замши з профтактичною метою та негайноТ - 1 (1,0%) та 7 (7,0%) вщповщно. Кумулятивний вщсоток невдалих реставрацш к 18-мкчному термшу спостереження склав 29,4%.
Ктьмсть реставрацш, ям мали задовтьну або не-задовтьну оцшку в I грут, була в 2,7 рази бтьше за II (р=0,002) i в 1,6 рази менше за III (р=0,005). За цими
Таблиця 3.
Результати кл^чно! оцiнки якостi краю реставрацiй
Таблиця 4.
Результати суб'ективно! оцiнки якост1 реставрацш пацiентами
Оцшка Групи спостереження
I II Ill
n % n % n %
Крайова адаптац/'я
6 МГСЯЦГВ
A 39 97,5 41 97,6 34 94,4
B 1 2,5 1 2,4 2 5,6
C - - - - - -
D - - - - - -
12 мГСЯЦГВ
A 36 94,7 38 97,4 27 84,4
B 2 5,3 1 2,6 5 15,6
C - - - - - -
D - - - - - -
18 мГсяцГв
A 30 88,2 34 97,1 26 81,3
B 4 11,8 1 2,9 6 18,8
C - - - - - -
D - - - - - -
Крайове зафарбування
6 мГсяцГв
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
C - - - - - -
12 мГсяцГв
A 37 97,4 39 100 30 93,8
B 1 2,6 - - 2 6,2
C - - - - - -
18 мГсяцГв
A 32 94,1 34 97,1 29 90,6
B 2 5,9 1 2,9 3 9,4
C - - - - - -
Вторинний кар/'ес
6 мГсяцГв
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
12 мГсяцГв
A 38 100 39 100 30 93,8
B - - - - 2 6,3
18 мГсяцГв
A 32 94,1 34 97,1 28 87,5
B 2 5,9 1 2,9 4 12,5
Оцшка Групи спостереження
I II Ill
n % n % n %
Дискомфорт / чутлив/'сть
6 мГсяцГв
A 40 100 42 100 36 100
B - - - - - -
C - - - - - -
D - - - - - -
12 мГсяцГв
A 38 100 39 100 30 93,8
B - - - - 2 6,3
C - - - - - -
D - - - - - -
18 мГсяцГв
A 32 94,1 35 100 28 87,5
B 2 5,9 - - 4 12,5
C - - - - - -
D - - - - - -
оцiнками в II rрупi кiлькiсть реставрацiй в 4,7 рази менше за III (р=7Е-09).
Ктьтсть реставрацiй, якi потребували замiни в I фут спостереження, були в 2 рази бтьше за II (р=0,02) i в 4,4 менше за III (р=0,07). В II фут кть-кiсть реставрацiй, ям потребували замiни в 8,9 рази менше за III (р=0,02).
Висновки. НайкращГ якiснi характеристики мають реставраци, коли емалевi краТ в карюзних порожнинах I класу за Блеком сформован з зо-вшшшм скосом. Прямовисний дизайн емалевоrо краю забезпечуе достатню якГсть реставрацiй. При формуванш емалевоrо краю порожнини у виглядГ внутрГшнього скосу якГснГ характеристики реставрацш мають пршу оцшку.
Перспективи подальших дослiджень. Врахову-ючи, що клшГчна оцiнка якостГ реставрацш проведена лише за одним вГтчизняним фотополГмерним матерiалом, е необхГдшсть провести дослiдження в порГвняннГ з шшими вiдновлювальними матерi-алами.
flrrepaTypa
Kim AH, Shim YS, Kim JB, An SY. Caries prevalence in Korean children and adolescents from 2000 to 2012. Journal of Clinical Pediatric Dentistry. 2017;41(1):32-7.
Koch G, Helkimo AN, Ullbro C. Caries prevalence and distribution in individuals aged 3-20 years in Jonkoping, Sweden: trends over 40 years. Eur Arch Paediatr Dent. 2017;18(5):363-70. Available from: https://doi.org/10.1007/s40368-017-0305-9
Innes NPT, Schwendicke F. Restorative thresholds for carious lesions: systematic review and meta-analysis. Journal of dental research. 2017;96(5):501-8.
Bryanskaya MN, Ivanova EN. Sravnitelnaya harakteristika kontseptsiy preparirovaniya karioznyih polostey v operativnoy stomatologii. Dalnevostochnyiy meditsinskiy zhurnal. 2007;3:122-5. [in Russian].
Lutskaya I, Gorbachev V. Obosnovanie printsipa adgezivnogo preparirovaniya. CATHEDRA. 2013;43:48-54. [in Russian].
Nikolishyn AK, Zajcev AV, Vacenko AV, Rjabushko OB. Rezuljtaty zastosuvannja riznykh metodyk preparuvannja v likuvanni karijesu v osib
starshykh vikovykh ghrup. Visnyk problem biologhiji i medycyny. 2012;1(2):183-5. [in Ukrainian].
Lutskaya IK, Bintsarovskaya GV, Novak NV. Operativnoe lechenie kariesa: instruktsiya po primeneniyu. Sovremennyie metodyi diagnostiki, lecheniya i profilaktiki zabolevaniy. Minsk. 2003;3(3):254-76. [in Russian].
Lakhtin YV, Smijanov YV. Analiz variantiv formuvannja karioznykh porozhnyn I klasu za Blekom pid fotopolimerni kompozycijni materialy. Visnyk problem biologhiji i medycyny. 2015;3(1):359-62. [in Ukrainian].
Sibel A. Antonson, A. Ruya Yazici, Zeynep Okte, Patricia Villalta, Donald E. Antonson, Patrick C. Hardigan effect of resealing on microleakage of resin composite restorations in relationship to margin design and composite type. Eur J Dent. 2012;6(4):389-95.
10. Smeyanov YV, Lahtin YV. Vliyanie napryazhenno-deformatsionnyih protsessov v emali zubov na marginalnuyu pronitsaemost restavratsiy I klassa s raznyim dizaynom kraya karioznoy polosti. Wiadomosci Lekarskie. 2018;LXXI(1),II:135-9. [in Russian].
11. Costa TRFD, Loguercio AD, Reis A. Effect of Enamel Bevel on the Clinical Performance of Resin Composite Restorations Placed in Non-carious Cervical Lesions. Journal of Esthetic and Restorative Dentistry. 2013;25(5):346-56. DOI: 10.1111/jerd.12042
12. Coelho-De-Souza FH, Camargo JC, Beskow T, Balestrin MD, Klein-Junior CA, Demarco FF. A randomized double-blind clinical trial of posterior composite restorations with or without bevel: 1-year follow-up. Journal of Applied Oral Science. 2012;20(2):174-9. DOI: http://dx.doi. org/10.1590/S1678-77572012000200009
13. Council on Dental Materials, Equipment (US), American Dental Association. Revised American Dental Association acceptance program guidelines for dentin and enamel adhesive materials. Chicago, Illinois: American Dental Association, Council on Dental Materials, Instruments and Equipment; 1994. 16 р.
14. Ryge G. USPHS - United States Public Health Service. Int. Dent. J. 1980;30(4):347-58.
15. Ryuge G. Klinicheskie kriterii. Klinicheskaya stomatologiya. 1998;3:40-6. [in Russian].
16. American Dental Association Council on Scientific Affairs. Acceptance program guidelines: composite resins for posterior restorations. Chicago: American Dental Association; 2001. 12 р.
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА РЕСТАВРАЦ1Й ПРИ Р1ЗНОМУ ДИЗАЙН! ЕМАЛЕВОГО КРАЮ КАР1ОЗНИХ ПОРОЖНИН I КЛАСУ ЗА БЛЕКОМ
Лахтш Ю. В., Смiянов Ю. В.
Резюме. Вобрано 130 пащенлв, ям були роздшеш на три групи в залежност вщ дизайну емалевого краю порожнин. I група - без формування скоса емал^ II - зовшшнш CKic емaлi пщ кутом 45° до емалево-дентиннш меж^ III - внутршнш смс. Карюзш порожнини вщновлювали мтропбридним композицiйним св^лотверд-нучим мaтерiaлом LATELUX. Кшьмсть реставрацш, якi потребували замши, в I грут спостереження в 2 рази бтьше за II (р=0,02) i в 4,4 менше за III (р=0,07), в II грут - в 8,9 рази менше за III (р=0,02). Нaйкрaщi якiснi характеристики мали реставраци з зовшшшм скосом.
Ключовi слова: карюзш порожнини, препарування карюзних порожнин, реставращя зубiв, якiсть реставраций критерп USPHS.
КЛИНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА РЕСТАВРАЦИЙ ПРИ РАЗНОМ ДИЗАЙНЕ ЭМАЛЕВОГО КРАЯ КАРИОЗНЫХ ПОЛОСТЕЙ I КЛАССА ПО БЛЭКУ
Лахтин Ю. В., Смеянов Ю. В.
Резюме. Отобрано 130 пациентов, которые были разделены на три группы в зависимости от дизайна эмалевого края полостей. I группа - без формирования скоса эмали, II - внешний скос эмали под углом 45о к эмалево-дентинной границе, III - внутренний скос. Кариозные полости восстанавливали микрогибридным композиционным светоотверждаемым материалом LATELUX. Количество реставраций, которые нуждались в замене, в I группе наблюдения в 2 раза больше II (р=0,02) и в 4,4 меньше, чем в III (р=0,07), во II группе - в 8,9 раз меньше, чем в III (р=0,02). Наилучшие качественные характеристики имели реставрации с внешним скосом.
Ключевые слова: кариозные полости, препарирование кариозных полостей, реставрация зубов, качество реставрации, критерии USPHS.
CLINICAL SCORE OF DIFFERENT RESTORATION DESIGN OF I CLASS ENAMEL EDGE ACCORDING TO BLACK CARIOUS CAVITIES CLASSIFICATION Lakhtin Y. V., Smeyanov Y. V.
Abstract. Our objective of research was clinical score of different restoration design of I class enamel edge according to Black carious cavities classification.
Object and methods of the research. 130 patients were divided into 3 groups, depending on cavity enamel edges design. In the I group we have formed a classic carious cavity with even, straight edges and without beveling, in the II group we observed external enamel beveling on the angle 45о to enamel-dental border, in the III one we formed internal enamel beveling. Carious cavities were formed out from microhybrid compositional light-solid material. The cavities' restoration quality was examined each 6, 12 and 18 months after their implanting, according to the USPHS.
Results of the research. Index «Anatomic closest form» after 6 and 12 months showed a perfect result in all groups. After 18 months this index level stays the same only in the II research group, and in I and III ones this index can be described as "satisfactory". The «Rugosity» index after 6 months was still present in 100% of restored teeth. After 12 months a satisfactory index was present only in 8,8% of all cases. After 18 months only patients from III group had 6,3% of restorations in non-satisfactying conditions. After 6 months all 100% of restorations were correspondent to the dental borders by color and transparency indexes. After 12 months patients from both I and III groups got these non-correspondent indexes in 3-3,6 times more than in the II group. Then after 18 months number of restorations with color non-correspondence increased, mostly in III group (to 15,6%); about 9,4% of restorations had usual teeth color shades, and about 6,25% of restorations had full non-correspondence with teeth color shades and transparency. The «Edges adaptation» index was satisfying for all groups during first 6 months. The most interesting fact is that patients from III group had higher level of satisfaction with this criterion in 2 times more often than from 2 first groups. Those groups also more often got a defect of edges adaptation after 12 months. After 18 months a defect of edges adaptation can be observed mostly among representatives from I and III groups. «Edges' color» index did not change at all among all groups of patients. General mark Alfa (A) after 12 months had the restorations from II group. In the I and the III group only 2,6% and 6,3% of dental restorations correspondently are estimated as Bravo (В). After 18 months the edges' color can be seen only in 5,1% of all restorations; and results of I group are twice bigger than in the II one, and in III - in 1,6 an 3,2 times more than in I and II groups correspondently. «Second-
ary decay» index was not observed in any of researching groups after 6 and after 12 months. However, a secondary decay was registered in the Ill group after 12 months. After 18 months we indicate increasing of this criterion, and, moreover, II group patients suffered from secondary decay in 2-4,3 times more often than their partners in I and Ill groups, thus restorations need immediate change. «Discomfort / sensitivity» level after 6 and 12 months was corresponding to the mark Alfa (A). After 18 months patients from I and III groups suffered from bearable discomfort and III group suffered in 2,1 times more often than in I, and in II group this effect was totally absent.
Conclusion. We can say without hesitation that those restorations which have external enamel beveling for edges of carious cavities (I class by Black classification) have the best results for patients. Upright design of enamel edge guarantees high restoration quality. Formation of enamel edge of cavity with internal beveling show worse results in quality.
Key words: carious cavities, carious cavities preparation, dental restoration, restoration quality.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття надшшла 14.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-340-343 УДК 616.311-008.843.1-001.2-092.9:57.088.6 Марковська I. В., Соколова I.I., Марковська О. В.
ВМ1СТ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА ТА АКТИВН1СТЬ ДЕЯКИХ ФЕРМЕНТ1В У РОТОВ1Й Р1ДИН1 ЩУР1В ЗА УМОВ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дослщження е частиною планово!' науково-дослГдно! роботи з проблеми «Сто-матолопя» «Удосконалення та розробка нових шдивщуалГзованих методГв дГатостики та лГкування стоматолопчних захворювань у дГтей та дорослих», № державно!' реестрацГ! 0112U002382.
Вступ. На сьогодшшнш день найбтьш актуальною проблемою стоматологи е захворювання ротово! порожнини, що виникають внаслщок дм рГзномашт-них шкщливих факторГв навколишнього середови-ща, зокрема електромаrнiтноrо випромшювання. Це сприяе зростанню захворювань в порожниш рота, зокрема розвитку пародонтиту, карГесу та шших па-толопчних процеав у ротовш порожниш [1].
ВГдомо, що ротову рщину, яка мае багатокомпо-нентний бюхГмГчний склад, можна використовувати для оцшки заrальноrо стану орrанiзму [2]. Серед ор-rанiчних компонентГв ротово!' рГдини найбГльш важ-ними е рГзномаштш бГлки, що сприяють утворенню пелГкули на поверхнГ емалГ, здГйснюють захист, аглю-тинацГю бактерГй, попереджають карГес й сукупнГсть яких утворюе протеом [3,4]. БГлки та пептиди ротово! рГдини виконують рГзномаштш функци: забезпе-чують Гмунну вГдповГдь, здГйснюють антимГкробну активнГсть, обумовлюють механГчний захист тканин порожнини рота [5]. Серед ферментГв ротово! рГдини особливу увагу привертають проте!нази (пепсин, еластаза, калтреш та ГншГ). З даних науково! лГтера-тури вГдомо, що за умов впливу юшзуючо! радГацГ! активуеться кГнГнова система [1].
Значна роль в регуляци мiнеральноrо обмшу притаманна кислГй та лужнГй фосфатазам ротово! рГдини, якГ виконують пдролГз орrанiчних фосфа-тГв й шщГюють процес кальцифтаци, беруть участь у фосфорно-кальцГевому обмГнГ, забезпечують мГ-нералГзацш зубГв. ВГдомо, що одним з важливших ознак карГесу е декальцинацГя емалГ, тому на даному етап може мати мГсце ферментативна мшералГзацГя емалГ зубГв в присутностГ кисло! та лужно! фосфатаз. Тому саме визначення активност даних ферментГв в ротовш порожниш, як можливих чиннимв розвитку
захворювань пародонта та шших патолопчних про-цесГв, е актуальним.
Мета дослщження: визначити вмГст загального бГлка, протеолГтичну активнГсть та активнГсть амта-зи, фосфатаз та калГкре!ну в ротовГй рГдинГ щурГв за умов впливу електромаrнiтноrо випромГнювання.
Об'ект i методи дослiдження. У роботГ для до-слГдження було використано 36 статевозрших бГлих щурГв-самцГв популяцп WAG масою вГд 180 до 200 r з експериментально-бюлопчно! клшти Харкiвськоrо нацiональноrо медичноrо унГверситету. Контроль-ну групу (n=18) склали штактш здоровГ тварини, що утримувались на стандартному харчовому рацюш вГварГю. Тварини дослщно! групи (n=18) щодобово з 9-00 до 12-00 годин протягом 30 робочих дшв шдля-гали випромГнюванню змГнним електричним полем низько! частоти 70 кГц з використанням сертифГкова-ного експериментального обладнання (свщоцтва № 07/0489, №26-01/0383). Ротову рГдину у щурГв зби-рали шсля стимуляцп слиновидГлення за допомогою розчину лимонного соку з дистильованою водою [6]. На 30-ту добу дослщжень щурГв виводили з експери-менту шляхом цервГкально! дислокацп. Утримання та машпуляцп з експериментальними тваринами вико-нували вГдповГдно до загальних принцишв бГоетики, ухвалених Першим нацГональним конгресом Укра!-ни з бГоетики (Ки!в, 2001), бвропейською конвенцГею про захист хребетних тварин, що використовуються для дослГдних та шших наукових цшей (Страсбург, 1986) та шших нормативних та законодавчих амчв. Дотримання етичних норм засвщчено комГтетом з бГоетики ХНМУ (протокол № 3 вГд 05.03.2014 р.).
ВмГст загального бтка в ротовГй рГдинГ щурГв визначали за методом Lowry О.Н. та ствавт. [7]. Ы-тенсивнГсть забарвлення вимГрювали на спектрофо-тометрГ СФ-46 при 638 нм проти контролю. Визначення протеолГтично! активностГ ферментГв ротово! рГдини визначали за розщепленням протамшсуль-фата. В основГ методу лежить визначення арпншу, який вГдщепляеться вГд протамГнсульфату за умов дГ! проте!наз ротово! рГдини [7,8]. АктивнГсть фосфатаз розраховували за принципом: можливГсть пдролГзу-
