Научная статья на тему 'Клініко-рентгенологічна оцінка ефективності відновлення тимчасових молярів після ендодонтичного лікування: 12 місяців клінічного спостереження'

Клініко-рентгенологічна оцінка ефективності відновлення тимчасових молярів після ендодонтичного лікування: 12 місяців клінічного спостереження Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
93
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
тимчасові моляри / реставрація / композитний матеріал / склоіономерний цемент / ендодонтичне лікування. / primary molars / restoration / resin composite / glass ionomer / endodontic treatment.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Лютіков О. І.

У статті наведені результати клінічної та рентгенологічної оцінки ефективності відновлення 64 тимчасових моляра після ендодонтичного лікування, у дітей 4-7 років, із застосуванням склоіономерного цементу, композитного матеріалу з адгезивними системами 5 та 7 покоління, через 12 місяців. Ефективність лікування складала 65,0% в групі склоіономерного цементу, 96,4% при використанні композиту з адгезивною системою 5 покоління та 81,25% для 7 покоління відповідно.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Лютіков О. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CLINICAL AND RADIOGRAPHIC EFFICIENCY OF PRIMARY MOLARS RESTORATION AFTER ENDODONTIC TREATMENT: 12 MONTHS FOLLOW-UP

The aim of this prospective study was to evaluate clinical and radiographic success of endodontically treated primary molars restored with resin composites (with different adhesives) or glass ionomers at 12 months follow-up. Materials and methods. 32 children 4-7 y. o. (mean 5.6±0.9) were included in clinical trial. 64 primary molars after endodontic treatment with Class II cavities was randomly divided in three groups according to restorative protocol: G1 glass ionomer (n=20), G2 resin composite with etch&rinse adhesive (n=28), G3 with self-etch (n=16). Clinical evaluation was performed with modified USPHS criteria (marginal adaptation, marginal discoloration, retention, enamel loss) at baseline, 3, 6 and 12 months, x-ray control after 1 year. Statistical analysis was performed with Fisher’s exact test (p<0,05). Result. After 12 months 60 teeth was examined (93.75%), 4 teeth in G1 was extracted due clinical and radiographic failures (internal resorption, pathological root resorption, furcal radiolucency). At 12 months marks “A” for marginal adaptation was 42,11% (G1), 85,71% (G2), 68,75% (G3); for marginal discoloration 26,32%, 78,57%, 62,50% respectively. Absents or partial loss of glass ionomer was recorded in 25%. There was no significant differences during clinical examination between baseline and 12-month follow-up in resin composite groups for all criteria. After 12 months RC had better clinical condition then GI restorations according USPHS criteria (p>0.05). Radiographic failures was recorded in 3 teeth in G1 and in 1 case in G3 (periapical or furcal radiolucency, internal root resorption). Radiographic failures in glass ionomer group (G1) was always associated with defective coronal restoration. Radiological success for was 85,0% (G1), 100% (G2), 93,75% (G3) (p>0.05). Success rate of endodontic treatment and postendodontic restoration was 96,4% for resin composite with etch&rinse adhesive, 81,25% for RC with self-etch adhesive; 65,0% for GIC (p<0.05). Conclusion. Success rate of Class II restorations in primary molars after endodontic treatment with resin composites was higher than with glass ionomer. High rate of clinical and radiographic failures in glass ionomer group can be associated with coronal microleakage. Resin composites with etch&rinse adhesive can be suitable alternative for primary molars restoration after endodontic treatment with Class II cavities.

Текст научной работы на тему «Клініко-рентгенологічна оцінка ефективності відновлення тимчасових молярів після ендодонтичного лікування: 12 місяців клінічного спостереження»

© Лютков О. I. УДК: 616.314.9-08 Лючков О. I.

КЛ1Н1КО-РЕНТГЕНОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 В1ДНОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В П1СЛЯ ЕНДОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ: 12 М1СЯЦ1В КЛ1Н1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Нацiональний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця (м. Кив)

[email protected]

Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри дитячо! терапевтично! стоматологИ та про-ф1лактики стоматолопчних захворювань Нацюналь-ного медичного уыверситету 1мен1 О. О. Богомольця «Загальн чинники у формуванн1 стоматолог1чного здоров'я у д1тей та п1дл1тк1в» (№ державно! реестра-цП 0113и001484).

Вступ. На сьогодн1 поширен1сть ускладнень ка-р1есу тимчасових зуб1в у д1тей в Укра!н1 коливаеться в межах вщ 10% до 37,7% [1]. За даними О. Б. Грини-шин (2013), частота ускладнень кар1есу тимчасових моляр1в, при локал1заци кар1есу на аппроксималь-них поверхнях у дггей в1ком 4-7 рок1в складае 54% [2]. В1дсоток усп1шного ендодонтичного л1кування тимчасових моляр1в методом пульпотоми чи пуль-пектомп за даними р1зних досл1дник1в коливаеться в межах вщ 30% до 98% [15]. При цьому основними причинами невдач при л1куванн1 пульпггу тимчасових зуб1в поряд з помилками у д1агностиц1 та вибор1 методу лкування е в1дсутн1сть належного вщновлен-ня зуба пюля ендодонтичного л1кування.

Основною метою постендодонтичного вщнов-лення зуб1в е реставрац1я анатом1чно! форми коронки зуба, забезпечення функцп, максимальне збере-ження здорових твердих тканин, а також запоб1гання проникненню м1кроорган1зм1в ротово! порожнини в систему кореневих канал1в [5].

Ре1нф1кування кореневих канал1в може вщбува-тись через вщтерм1нування пост1йного в1дновлення зуба, неадекватне тимчасове пломбування зуба, наявнють тр1щин чи вщкол1в ст1нок зуба, порушення крайового прилягання або розвиток вторинного ка-р1есу. Тому на думку б1льшост1 досл1дник1в та провщ-них стоматолопчних сптьнот (Американська асоц1-ац1я ендодонтист1в, Американська академ1я дитячо! стоматолог!!, Британське товариство дитячо! стоматолог!!) забезпечення коронкового герметизму е невщ'емною частиною усп1шного ендодонтичного л1кування [3,5,14].

Роль коронкового герметизму пюля ендодонтичного лкування досить детально вивчена для постмних зуб1в. Ряд доогмджень демонструють, що як1сна коронкова реставрац1я здатна забезпечити довго-строкове функцюнування зуба нав1ть при недостат-ньо коректно виконаному ендодонтичному л1куванн1, проте дане питання залишаеться дискутабельним [12,17-19]. Водночас у тимчасових зубах бтьшють досл1джень зосереджена на вивченн1 матер1ал1в для пломбування кореневих канал1в чи покриття кукси

пульпи, без урахування метод1в постендодонтичного вщновлення [8,15].

Золотим стандартом постендодонтичного вщновлення тимчасових моляр1в вважаеться за-стосування стандартних сталевих коронок (ССК) [3,14,16]. Проте за даними М. Оие!тапп (2004), при вщновлены тимчасових моляр1в п1сля пульпотом1й лише адгезивн1 матер1али (компомер) здатн1 забезпечити вщм1нний крайовий герметизм 1п уИго, нав1ть пор1вняно з ССК. Виявлено, що склоюномеры це-менти (С1Ц), амальгама та 1ЯМ (Реперу не здатн1 попередити м1кроп1дт1кання як в д1лянц1 оклюзй но! поверхн1, так I приясенно! ст1нки [9]. Водночас в Укра!н1 традиц1йно найб1льш уживаним матер1а-лом для пломбування тимчасових моляр1в п1сля ендодонтичного л1кування е склоюномеры цементи. За умови вщсутност зареестрованих стандартних коронок на ринку Укра!ни досить перспективним е застосування з ц1ею метою адгезивних пол1мерних матер1ал1в (композит1в та компомер1в). При цьому питання щодо застосування цих матер1ал1в у тимчасових зубах е вкрай мало досл1дженим в Укра!н1.

Тому метою дослiдження стало: пор1вняти кл1-н1чну та рентгенолог1чну ефективнють р1зних ма-тер1ал1в для вщновлення тимчасових моляр1в з дефектами II класу за Блеком пюля ендодонтичного л1кування.

Об'ект i методи дослщження. До досл1дження було включено 32 дитини в1ком в1д 4 до 7 роюв (се-реднм в1к 5,6±0,9 рок1в). Всього було вщновлено 64 тимчасових моляра пюля первинного ендодонтичного л1кування (пульпотоми / пульпектоми).

Критер1! включены д1тей у досл1дження:

1. Достатн1й р1вень сп1впрац1 дитини (3-4 р1вень за Ргапк! [4]).

2. Д1ти 1-2 групи здоров'я.

3. Задов1льний р1вень г1г1ени порожнини рота.

4. Мотивац1я батьк1в до збереження стоматоло-пчного здоров'я дитини.

Критер1! включення зуб1в у досл1дження:

1. Тимчасов1 моляри, що потребують ендодонтичного л1кування з д1агнозом пульп1т чи перюдонтит.

2. Наявн1сть кар1озно! порожнини II класу за Блеком ттьки на одн1й аппроксимальн1й поверхн1.

3. Наявнють достатньо! к1лькост1 твердих тканин пюля повноц1нно! некректом1! (товщина ст1нок п1сля препарування не менше 1,5 мм).

4. Наявнють зачатка постмного зуба.

5. Вщсутнюты вроджених вад розвитку тимчасо-вих зубiв.

КритерiI виключення дiтей iз дослiдження:

1. Низький рiвень спiвпрацi дитини.

2. Дгги 3-5 груп здоров'я (наявнiсть тяжко! сома-тично! патологiI).

3. Незадовтыний рiвень гiгieни порожнини рота дитини.

4. Пропущен 2 чи бтыше контрольних оглядiв.

КритерiI виключення зубiв iз дослiдження: наяв-

нiсты наступних клiнiчних чи рентгенологiчних ознак (рухливюты зуба, норицевий хiд вiд зуба, внутршня/ зовнiшня резорбцiя кореня, передчасна резорб^я кореня, просвiтлення кiстковоI тканини в дтянц фуркацiI або верхiвок кореня, значне руйнування ко-ронково! частини зуба).

Розподiл зубiв, що потребували ендодонтичного лiкування, представлений у таблиц 1. Найчастiше ураження II класу в зубах, що потребували ендодонтичного лкування, були виявлен на дисталынм поверхнi перших тимчасових молярiв (61% всiх ура-жених зубiв). Ураження других тимчасових молярiв складало 49%, при цыому моляри нижныо! щеле-пи уражалисы частше (27%) порiвняно з верхнiми (14%). Ураження других молярiв локалiзувалисы на медiалыних поверхнях.

Ендодонтичне лiкування (пулыпотомiя/пулыпек-томiя) проводилось за загалыноприйнятими методиками вщповщно до клiнiчного дiагнозу. Розподiл зубiв вiдповiдно до методу ендодонтичного л^ван-ня представлений в таблиц 1.

Пюля проведення ендодонтичного л^вання всi зуби були розподтеы на 3 дослiджуванi групи

методом фксовано! рандомiзацiI в залежност вiд реставрацiйного протоколу.

Група 1 (С1Ц) включала в себе 20 3y6iB (31,25%) -вiдновлення 3y6iB проводилось традицiйним капсу-льованим склоюномерним цементом Ketac Molar Quick Aplicap (3M ESPE).

Група 2 (etch&rinse) (28 зубiв, 43,75%) - для вщ-новлення зубiв застосовувався уыверсальний на-нокомпозитний матерiал Filtek Ultimate (3M ESPE) i3 використанням адгезивно! системи Single Bond Universal (3M ESPE) в протоколi селективного про-травлення емалi впродовж 30 сек.

Група 3 (self-etch) (16 зубiв, 25,0%) - для вщнов-лення зубiв застосовувався унiверсальний наноком-позитний матерiал Filtek Ultimate (3M ESPE) iз використанням адгезивно! системи Single Bond Universal (3M ESPE) в технМ самопротравлювання протягом 30 сек.

ВЫ матерiали застосовувались згiдно з рекомен-дацiями фiрми-виробника.

Пульпотомiя або постмна обтурацiя кореневих каналiв при пульпектоми та постендодонтичне вщ-новлення проводилось в один вiзит.

Пiд час кл^чно! оцiнки успiшностi лiкування у контроль^ термiни звертали увагу на наявнють скарг дитини або батьюв, стан зуба та реставраци, марпнального перiодонта, слизово! оболонки альвеолярного вщростка в дiлянцi зуба.

Кгмычна оцiнка реставрацiй проводилась за об-раними модифiкованими критерiями USPHS (Ryge, 2005) (табл. 2) вiдразу пюля реставраци та через 3, 6 та 12 мюя^в [7].

Таблиця 1.

Розподш 3y6iB за методом ендодонтичного л^вання

54 55 64 65 74 75 84 85 Всього:

Пульпотомля 6 3 6 4 7 8 3 6 43 (67,19%)

Пульпектом1я 4 1 2 1 3 1 7 2 21 (32,81%)

Всього: 10 15,6% 4 6,3% 8 12,5% 5 7,8% 10 15,6% 9 14,1% 10 15,6% 8 12,5% 64

Таблиця 2.

Модифшоваж критерГГ клЫчно'Г оцiнки реставрацiй за USPHS

Показник Оцшка Критерш

Крайова адаптац1я Alpha (A) Реставрац1я щтыно прилягае до кра!в

Bravo (B) Визначаетыся щтина вздовж кра!в, яка не досягае емалево-дентинно! меж1

Charlie (С) Оголено дентин чи прокладку вздовж кра!в реставраци

Крайове профарбовування Alpha (A) Крайове профарбовування навколо реставраци вщсутне

Bravo (B) Поверхневе профарбовування (зшмаетыся пщ час пол1рування)

Charlie (С) Глибоке профарбовування

Сколи емалевого краю Alpha (A) Вщсутшсты видимих трщин чи скол1в

Bravo (B) Наявнюты трщин або скол1в вздовж краю реставраци

Charlie (С) Вщкол горбика чи стшки зуба

Ретенц1я Alpha (A) Реставрац1я повн1стю збережена

Bravo (B) Реставрац1я збережена частково

Charlie (С) Реставрац1я в1дсутня повн1стю

Зуби, що були видаленi через розвиток кгмыч-них чи рентгенолопчних ускладнень, були виключенi i3 подальшо! оцiнки за критерiями USPHS.

Рентгенолопчний контроль проводився через 12 мюя^в шляхом отримання перiапiкальних вну-тршньоротових рентгенограм (Endos DC, Villa Sistem Medical). Пщ час оцiнки рентгенограм звер-тали увагу на наявнють чи вiдсутнiсть наступних ознак: просвгглення в дiлянцi верхiвок кореня або фуркацп, внутрiшньоI/зовнiшньоI резорбцiI коренiв, передчасно! резорбцiI коренiв.

Лiкування вважалось вдалим при вщсутнос-тi скарг, ктычних ознак розвитку перiодонтиту (бiль, набряк, поява рухомост зуба, поява нориц вiд зуба), вiдсутностi запалення в дтянц ясенного краю, наявностi оцшок А та В за вЫма критерiями USPHS та вiдсутностi патолопчних змiн на контроль-них рентгенограмах.

У разi появи хоча б одые! клiнiчноI чи рентгенолопчно! ознаки ускладнення, наявностi оцiнки С за критерiями USPHS лiкування вважалось невдалим.

Статистична обробка отриманих даних здмсню-валась за допомогою пакету Microsoft Office Excel 2013 iз застосуванням критерив х2 та Fisher's exact test.

Результати дослiджень та Ух обговорення.

Через 12 мюя^в кгмычна оцiнка якостi реставрацiй проводилась у 60 зубах, 4 зуба iз групи 1 (С1Ц) були видален через розвиток клiнiчних та рентгенолопчних ускладнень.

Результати кжычно! оцЫки реставрацiй у контр-ольнi термЫи наведенi у таблицi 3.

Через 3 мюяц всi обстеженi реставраци вщпов^ дали критерiям А за вЫма показниками, ускладнень зареестровано не було. Проте через 6 мюя^в спо-стерiгалось порушення крайового прилягання та порушення крайово! адаптацiI в груп 1 (15% та 30% вщповщно) та групi 3 (12,5% та 18,75% вщповщно) (p>0,05). Порушення ретенци чи сколiв в дтянц емалевого краю не виявлено.

Через 12 мюя^в спостерiгалось статистично до-стовiрне порушення крайового прилягання та наявнють крайового профарбовування в груп 1 при порiвняннi з групами 2 та 3 (р<0,05). У 25% випадюв визначалась часткова чи повна втрата склоюномер-ного матерiалу, а також бiльше ыж у 50% випадкiв -сколи в дтянц емалевого краю чи вщколи стiнок. При порiвняннi ефективност застосування композитного матерiалу з рiзними адгезивними системами (Групи 2 та 3) було виявлено випадки порушення крайово! адаптацп та появи крайового профарбовування, проте вщмЫност мiж групами були недо-стовiрними (р>0,05). Жодного порушення ретенци пломбувального матерiалу в групах 2 та 3 не вияв-лено.

Порушення крайового прилягання чи поява профарбовування зазвичай рееструвалась в дтянц ап-проксимально! поверхнi та приясенного краю.

Результати рентгенолопчно! оцiнки пролкованих тимчасових молярiв через 12 мюя^в наведенi у таб-лицi 4.

Частота зареестрованих рентгенолопчних ознак ускладнень вища у груп склоiономерного цемен-

Таблиця 3.

Результати клЫчноТ оцшки реставрацiй через 12 мiсяцiв

ту (п=3), при застосуваннi композитного матерiалу з самопротравлюючою адгезивною системою зареестровано лише 1 ускладнення. В грут 2 ознак рентгенолопчних ускладнень не виявлено. Статистично! рiзницi м!ж трьома кгмычними групами не виявлено (р>0,05). Всi ускладнення були виявлен лише в зубах з дефектами реставраци чи коронково! частини зуба (рис. 1).

Кжычна ефективнють лiкування тимчасових мо-лярiв, через 12 мiсяцiв, iз застосуванням рiзних матерiалiв складала 65,0% в грут 1 (С1Ц), 96,4% та 81,25 у групах 2 та 3 вщповщно. При цьому в грут 1 було зареестровано 3ускладнення виявлених рентгенолопчно та 4 - кл^чно. Ефективнють вщ-новлення тимчасових молярiв iз застосуванням композитних матерiалiв в технМ селективного про-травлення мала достовiрну вищу ефективнiсть, н!ж iз застосуванням С1Ц (р<0,05).

З кл^чно! точки зору, виявлення порушень гер-метичностi реставрацi! до появи ускладнень е досить

Показник Кл1н1чна група Терм1н спостереження

3 Mic. 6 Mic. 12 Mic.

Крайове прилягання Група 1 (С1Ц) А 100% В 0% С 0% А 85,0% В 15,0% С 0% А 42,11% В 36,84% С 21,05%

Група 2 (Etch&rinse) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 85,71% В 10,71% С 3,57%

Група 3 (Self-etch) А 100% В 0% С 0% А 87,5% В 12,5% С 0% А 68,75% В 25,0% С 6,25%

Крайове профарбовування Група 1 (С1Ц) А 100% В 0% С 0% А 70% В 30% С 0% А 26, 32% В 47,37% С 26,32%

Група 2 (Etch&rinse) А 100% В 0% С 0% А 92,86% В 7,14% С 0% А 78,57% В 21,43% С 0%

Група 3 (Self-etch) А 93,75% В 6,25% С 0% А 81,25% В 18,75% С 0% А 62,50% В 31,25% С 6,25%

Втрата емалевого краю Група 1 (С1Ц) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 42,11% В 47,37% С 10,53%

Група 2 (Etch&rinse) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0%

Група 3 (Self-etch) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 81,25% В 18,75% С 0%

к 'и н CD т е CL Група 1 (С1Ц) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 75% В 0% С 25%

Група 2 (Etch&rinse) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0%

Група 3 (Self-etch) А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0% А 100% В 0% С 0%

Таблиця 4

Результати рентгенолопчно'Г оцшки через 12 мiсяцiв

Критерш Група 1 * (п=20) Група 2* (п=28) Група 3 (п=16) Всього

0 - змши вщсутш 17 (85,0%) 28 (100%) 15 (93,75%)

1 - просв1тлення в д1лянц1 верх1вок 1 (5,0%) 0 1 (6,25%) 2

2 - просв1тлення в д1лянц1 фуркацп 1 (5,0%) 0 0 1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3 - внутр1шня/ зовн1шня резорбц1я корен1в 1 (5,0%) 0 0 1

4 -передчасна резорбц1я корен1в 0 0 0 0

Всього ускладнень: 3 (15%) 0 (0%) 1 (6,25%) 4

Примiтка: *р>0,05.

складним завданням. Опосередкованими ознаками можуть бути поява крайового профарбовування або сколи в дтянц краю реставраци. За результатами нашого доотдження композитний матерiал при використаннi адгезивно! системи 5 поколшня про-демонстрував найменшу кiлькiсть випадкiв появи крайового профарбовування та сколiв в дтянц краю реставрацi!. Це може пояснюватись найвищим рiвнем адгезi! як до емал^ так i дентину, у порiвнян-нi з iншими дослщжуваними матерiалами. Виявленi випадки поверхневого крайового профарбовування в дтянц приясенно! стшки можна пояснити склад-нощами iзоляцi! робочого поля, адаптацi! пломбу-вального матерiалу та тонким шаром емалi або !! вiдсутнiстю в цм дiлянцi. Нашi результати близькi

до висновюв В. Zulfikaroglu (2008), згщно з якими композитний матерiал з адгезивною системою 5 поколшня через 12 м^ ся^в демонструе найменшу кiлькiсть випадкiв появи крайового профарбовування та порушення крайово! адаптацi!, оцiнки А у 92,8% та 85,7% вщповщно [20]. С. Н^сИевоп (2012) виявив, що у випад-ку застосування композитного матерiалу в тимчасових зубах пiсля ендодонтично-го лiкування у 81% випадюв виявляеться профарбовування краю реставрацiй при збереженн його цiлiсностi. Проте у дано-му дослiдженнi не вказан критерi! оцiнки реставрацiй [13]. В зарубiжних фахових виданнях останнiх роюв не вдалось зна-йти опублкованих результатiв клiнiчних дослiджень щодо застосування тради-цiйних С1Ц з метою постмного постендодонтичного вiдновлення тимчасових молярiв. Це пояснюеться фактично вiдсутнiми показаннями до !х застосування з ^ею метою в зарубiжнiй дитячм стоматологi!. М. Оие1тапп (2005) продемонстрував, шо викорис-тання С1Ц нав^ь у якостi тимчасових реставрацiй пюля пульпотомiй призводить до зниження кгмычно! ефективностi у порiвняннi з одномоментним постмним вщновленням [10].

Висока ктькють вiдколiв твердих тканин зуба та сколiв склоiономерного цементу, можливо, обумов-лена низькими механiчними властивостями та до-сить низьким рiвнем адгезi! С1Ц до дентину. Вказане мае особливе значення саме в тимчасових молярах пюля ендодонтичного л^вання, осктьки найбтьша

Рис. 1. Приклади виявлених рентгенолог1чних невдач через 12 м1сяц1в спостереження: А. Просв1тлення в дшянщ фуркацГГ зуба 75 у дитини 5 рок1в Група 1 (С1Ц); В. Просв1тлення в д1лянц1 верх1вок кореня зуба 84 у дитини 7 роюв Група 1 (С1Ц); С. Внутр1шня резорбц1я корешв зуба 84 у дитини 5 рок1в група 1 (С1Ц).

А в с

Рис. 2. Приклад усшшного лтування у дитини 5 рокiв. Вiтальна пульпотомiя зуба 75 та пульпектомiя 74. Вiдновлення 74,75 — композитним матерiалом (група 2). А. Стан реставрацiй через 6 мгсящв; В. Стан реставрацiй зубiв 12 мiсяцiв; С. Контрольна рентгенограма в дшянщ зубiв 84,85.

площа контакту з реставрацiйним матерiалом припадав саме на дентин.

Отриман результати щодо ктычно|' ефективнос-Ti лiкування тимчасових молярiв в групах 2 (94,%) та 3 (81,25%) ствставы з результатами аналопч-них до^джень зарубiжних авторiв. Доотджен-ня B. Zulfikaroglu (2008) демонструе, що клiнiчна ефективнiсть через 12 мюя^в для композиту з адгезивною системою 5 поколЫня та композиту з са-мопротравлюючою адгезивною системою складае 93,3% та 86,6% вщповщно [20]. M. Guelmann (2005) при дослщжены рентгенолопчно|' ефективностi пульпотомм з подальшим вiдновленням композитом виявив, що ефективнють через 1 рк склада-ла 87%, проте у вщдалеы термiни спостереження (42 мю.) цей показник складав 59% (р=0.063) [11]. C. Hutcheson (2012) зазначае що кл^чна та рент-генологiчна ефективнiсть застосування композиту та стандартних коронок при вщновлены тимчасових молярiв пiсля пульпотомп е однаковою [13].

В ходi дослiдження не було виявлено статистич-но достовiрного взаемозв'язку мiж реставрацiйним матерiалом, збереженням реставрацп та розвитком ускладнень ендодонтичного походження. Проте найвища кiлькiсть патолопчних змiн, за даними рентгенографiчних дослщжень, виявлена у групi С1Ц з порушеним станом реставрацiй. Ряд дослщжень демонструе, що найбiльша кiлькiсть ускладнень також виявляеться при вщновлены зубiв матерiала-ми з низькими адгезивними властивостями - амальгама, С1Ц, компомер. У доогмджены Z. Cehreli (2006) лише у 2% випадюв спостерiгались рентгенологiчнi змiни при застосуванн композитного матерiалу, на вiдмiну вщ компомеру, де цей показник сягав 17%. Автор зазначае що висока частота ускладнень в груп компомеру асоцмована з порушенням стану реставрацм та появою мiкропiдтiкань [6]. Po-Yen Lin et al. (2014) за результатами систематизовано-го огляду рiзних матерiалiв для пульпотомiй не зна-йшли значного впливу типу реставрацмного матер^ алу на успiх ендодонтичного л^вання тимчасових молярiв [15].

Отже, питання вщновлення тимчасових моля-рiв пiсля ендодонтичного лiкування досi залиша-

еться не вирiшеним остаточно. Результати нашого до^дження демонструють переваги застосування композитних матерiалiв при постендодонтич-ному вiдновленнi тимчасових молярiв, за умови використання адгезивно! системи 5 поколшня. Традицмний склоiономерний цемент продемон-стрував найгiршi результати за вЫма оцiненими показниками.

Варто вiдзначити що, бтьшють клiнiчних до-слiджень зосереджен на порiвняннi ефективностi рiзних матерiалiв для пульпотомiй при однаковому реставрацмному протоколi. Кiлькiсть дослiджень, якi б оцшювали рiзнi пломбувальнi матерiали при од-накових протоколах ендодонтичного лкування тимчасових молярiв, вкрай недостатня для адекватно! оцЫки ролi постендодонтичного вщновлення в уст-ху л^вання тимчасових зубiв. lснуючi дослiдження проведен за рiзними протоколами, що утруднюе iнтерпретацiю, узагальнення та порiвняння резуль-татiв.

Висновки

Протягом 12 мюя^в клiнiчного дослiдження композитнi матерiли з адгезивною системою в тех-нМ селективного протравлення продемонструва-ли вищу ефективнiсть при вiдновленнi тимчасових молярiв пiсля ендодонтичного лiкування з дефектами II класу за Блеком. Склоюномеры цементи не можуть бути рекомендовав у якост матерiалiв для постмних реставрацм при постендодонтичному вщновлены тимчасових молярiв. Адгезивнi системи з попередым етапом протравлення забезпечу-ють надiйнiший крайовий герметизм у порiвняннi з самопротравлюючими. Необхiднi довгостроковi дослiдження для повноцiнно! iнтерпретацi! резуль-татiв.

Перспективи подальших дослiджень

Закономiрностi виявленi в результатi клiнiчно! i рентгенологiчно! оцiнки якостi реставрацiй пюля ендодонтичного лiкування потребують подальших довгострокових до^джень iз залученням бтьшо-го контингенту дтей та оцiнкою шших факторiв, що впливають на устх ендодонтичного лiкування та постендодонтичного вщновлення тимчасових зубiв.

Л^ература

1. Смоляр Н.1. Оцшка ефективностi лiкування Kapiecy молочних 3y6iB у дiтей (ретроспективний аналiз) / Н.1. Смоляр, О.Б. Гри-

нишин // УкраУнський cтомaтологiчний альманах. - 2013. - № 4. - С. 70-75.

2. Смоляр Н.1. Локaлiзaцiя карюзних порожнин в молочних молярах у дп"ей (за apхiвними icтоpiями хвороб) / Н.1. Смоляр,

О.Б. Гринишин // Вicник стоматологи. - 2013. - № 1. - С. 196-197.

3. AAPD Guideline on Pulp Therapy for Primary and Immature Permanent Teeth. - Reference manual. - 2014. - Vol. 37. - № 6. - Р 244-

252.

4. AAPD Guideline on Behavior Guidance for the Pediatric Dental Patient. - 2015. - P. 180-193.

5. American Association of Endodontists Clinical Guideline Clinical and Biological Implications in Endodontic Success. - 2002.

6. Cehreli Z. Clinical performance of pulpotomized primary molars restored with resin-based materials. 24-month results / Z. Cehreli,

A. Cetinguc, S. Cengiz // Am J Dent. - 2006. - Vol. 19. P. 262-266.

7. Cvar JF Reprint of criteria for the clinical evaluation of dental restorative materials. 1971 / JF. Cvar, G. Ryge // Clin Oral Investig. -

2005. - Vol. 9 (4). - P. 215-232.

8. Elkhadem A. No clear evidence of superiority regarding pulp medicaments in primary molars / A. Elkhadem, I. Sami // Evid Based

Dent. - 2014. - Dec. - Vol. 15 (4). - P. 100-111.

9. Guelmann M. Microleakage of Restorative Techniques for Pulpotomized Primary Molars / M. Guelmann, Kelsey L. Bookmyer, Patricia

Villalta, Franklin Gar^a-Godoy // Journal of Dentistry for Children. 2004. - Vol.71. - P. 209-211

10. Guelmann M. Permanent versus temporary restorations after emergency pulpotomies in primary molars / M. Guelmann, J. Fair, E. Bimstein // Pediatr Dent. - 2005. - Vol. 27 (6). - P. 478-481.

11. Guelmann M. Radiographic assessment of primary molar pulpotomies restored with resin-based materials / M. Guelmann, MF McIlwain, RE. Primosch // Pediatr Dent. - 2005. - Vol. 27 (1). - P. 24-27.

12. Hommez GM Periapical health related to the quality of coronal restorations and root fillings / GM. Hommez, CR. Coppens, RJ. De Moor // Int Endod J. - 2002 Aug. - Vol. 35 (8). - P. 680-689.

13. Hutcheson C. Multi-surface composite vs stainless steel crown restorations after mineral trioxide aggregate pulpotomy: a randomized controlled trial / C. Hutcheson, NS. Seale, A. McWhorter, C. Kerins, J. Wright // Pediatr Dent. - 2012. - Vol. 34 (7). -P. 460-467.

14. Kindelan S. UK National Clinical Guidelines in Paediatric Dentistry: stainless steel preformed crowns for primary molars / S. Kindelan, P. Day, R. Nichol, N. Willmott, SA. Fayle, British Society of Paediatric Dentistry // Int J Paediatr Dent. - 2008. - Vol 18. Suppl 1. -P. 20-28.

15. Po-Yen Lin Primary molar pulpotomy: A systematic review and network meta-analysis / Po-Yen Lin, Hsueh-Szu Chen, Yu-Hsiang Wangd, Yu-Kang Tu // Jouranl of dentistry. - 2014. - Vol. 42. - Р. 1060-177.

16. Randall RC. Efficacy of preformed metal crowns vs. amalgam restorations of primary molars: a systematic review / RC. Randall, MM. Vrijhoef, NH. Wilson // J Am Dent Assoc. - 2000. - Vol. 131. - P. 337-343.

17. Ray HA. Periapical status of endodontically treated teeth in relation to the technical quality of the root filling andthe coronal restoration / HA. Ray, M. Trope // Int Endodont J. - 1995. - Vol. 28. P. 12-18.

18. Tavares PB. Prevalence of apical periodontitis in root canal-treated teeth from an urban French population: influence of the quality of root canal fillings and coronal restorations / PB. Tavares, E. Bonte, T. Boukpessi, JF. Siqueira Jr, JJ. Lasfargues // J Endod. -2009 Jun. - Vol. 35 (6). - P. 810-813.

19. Tronstad L Influence of coronal restorations on the periapical health of endodontically treated teeth / L. Tronstad, K. Asbjornsen, L. Doving, I. Pedersen, HM. Eriksen // Endod Dent Traumatol. - 2000 Oct. - Vol. 16 (5). - P. 218-221.

20. Zulfikaroglu BT. Clinical performance of Class II adhesive restorations in pulpectomized primary molars: 12-month results / BT. Zulfikaroglu, AS. Atac, ZC. Cehreli // J Dent Child (Chic). - 2008. - Vol. 75 (1). - P. 33-44.

УДК: 616.314.9-08

КЛ1Н1КО-РЕНТГЕНОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 В1ДНОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В П1СЛЯ ЕНДОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ: 12 М1СЯЦ1В КЛ1Н1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Лючков О. I.

Резюме. У статт наведен результати кл^чно! та рентгенолопчно! оцшки ефективност вщновлення 64 тимчасових моляра пюля ендодонтичного л^вання, у дтей 4-7 роюв, iз застосуванням склоюномерно-го цементу, композитного матерiалу з адгезивними системами 5 та 7 поколшня, через 12 мюя^в. Ефектив-нють л^вання складала 65,0% в груп склоюномерного цементу, 96,4% при використанн композиту з адгезивною системою 5 поколшня та 81,25% для 7 поколшня вщповщно.

Ключовi слова: тимчасовi моляри, реставра^я, композитний матерiал, склоюномерний цемент, ендо-донтичне л^вання.

УДК: 616.314.9-08

КЛИНИКО-РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ВРЕМЕННЫХ МОЛЯРОВ ПОСЛЕ ЭНДОДОНТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ: 12 МЕСЯЦЕВ КЛИНИЧЕСКОГО НАБЛЮДЕНИЯ

Лютиков А. И.

Резюме. В статье приведены результаты клинической и рентгенологической оценки эффективности восстановления 64 временных моляров после эндодонтического лечения, у детей 4-7 лет с применением стеклоиономерного цемента, композитного материала с адгезивными системами 5 и 7 поколения, через 12 месяцев. Эффективность лечения составляла 65,0% в группе стеклоиономерного цемента, 96,4% при использовании композита с адгезивной системой 5 поколения и 81,25% для 7 поколения соответственно.

Ключевые слова: временные моляры, реставрация, композитный материал, стеклоиономерный цемент, эндодонтическое лечение.

UDC: 616.314.9-08

CLINICAL AND RADIOGRAPHIC EFFICIENCY OF PRIMARY MOLARS RESTORATION AFTER ENDODONTIC TREATMENT: 12 MONTHS FOLLOW-UP

Liutikov O.

Abstract. The aim of this prospective study was to evaluate clinical and radiographic success of endodontically treated primary molars restored with resin composites (with different adhesives) or glass ionomers at 12 months follow-up.

Materials and methods. 32 children 4-7 y. o. (mean 5.6±0.9) were included in clinical trial. 64 primary molars after endodontic treatment with Class II cavities was randomly divided in three groups according to restorative protocol: G1 - glass ionomer (n=20), G2 - resin composite with etch&rinse adhesive (n=28), G3 - with self-etch (n=16). Clinical evaluation was performed with modified USPHS criteria (marginal adaptation, marginal discoloration, retention, enamel loss) at baseline, 3, 6 and 12 months, x-ray control - after 1 year. Statistical analysis was performed with Fisher's exact test (p<0,05).

Result. After 12 months 60 teeth was examined (93.75%), 4 teeth in G1 was extracted due clinical and radiographic failures (internal resorption, pathological root resorption, furcal radiolucency). At 12 months marks "A" for marginal adaptation was 42,11% (G1), 85,71% (G2), 68,75% (G3); for marginal discoloration - 26,32%, 78,57%, 62,50% respectively. Absents or partial loss of glass ionomer was recorded in 25%. There was no significant differences during clinical examination between baseline and 12-month follow-up in resin composite groups for all criteria. After 12 months RC had better clinical condition then GI restorations according USPHS criteria (p>0.05). Radiographic failures was recorded in 3 teeth in G1 and in 1 case in G3 (periapical or furcal radiolucency, internal root resorption). Radiographic failures in glass ionomer group (G1) was always associated with defective coronal restoration. Radiological success for was 85,0% (G1), 100% (G2), 93,75% (G3) (p>0.05). Success rate of endodontic treatment and postendodontic restoration was 96,4% for resin composite with etch&rinse adhesive, 81,25% for RC with self-etch adhesive; 65,0% for GIC (p<0.05).

Conclusion. Success rate of Class II restorations in primary molars after endodontic treatment with resin composites was higher than with glass ionomer. High rate of clinical and radiographic failures in glass ionomer group can be associated with coronal microleakage. Resin composites with etch&rinse adhesive can be suitable alternative for primary molars restoration after endodontic treatment with Class II cavities.

Keywords: primary molars, restoration, resin composite, glass ionomer, endodontic treatment.

Рецензент - проф. Бденко Н. В.

Стаття надшшла 24.02.2016 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.