CC BY
15
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.314.9:616.314.13-091 Н.В. Бденко
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОКЛЮЗ1ЙНО1 ПОВЕРХН1 ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В П1СЛЯ КИСЛОТНОГО ПРОТРАВЛЮВАННЯ
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О.О.Богомольця
У сучаснiй дитячш терапевтичнiй стоматологи для вiдновлення втрачених тканин 3y6iB, а також для профтактики карieсу 3y6iB шляхом гермети-заци фiсур застосовують стоматологiчнi пломбу-вальнi матерiали, що мають адгезивн властивос-тi, зокрема матерiали на композитнш i компомер-нiй основi [1,2]. Такi матерiали передбачають за-стосування адгезивних систем для забезпечення мiкромеханiчноТ ретенци до емалi та дентину, що потребуе попереднього кислотного протравлю-вання твердих тканин зубiв [3,4]. Водночас вщмш-ностi будови i властивостей емалi постiйних i тим-часових зубiв зумовлюють певн особливостi ре-зультатiв Тх кислотного протравлювання [5-7], а вiдомi на сьогодн дослiдження практично не роз-глядають особливостi кислотного протравлювання саме оклюзшних поверхонь тимчасових моля-рiв. Тому доцiльним е дослщження морфологiчних особливостей кислотного протравлювання емалi тимчасових зубiв у дiтей.
Метою дослщження стало вивчення морфоло-пчноТ картини протравлено! емалi оклюзмноУ по-верхнi тимчасових молярiв залежно вщ Тт дiлянки i тривалостi протравлювання.
Матерiал i методи
З метою вивчення морфолопчних особливостей емалi оклюзiйноТ поверхнi пiсля кислотного протравлювання було вобрано 30 iнтактних тимчасових молярiв, видалених за медичними пока-заннями. Основним критерiем вщбору дослщжу-ваних зубiв були вщсутнють уражень твердих тканин карюзного та некарiозного генезу, а також дефек^в, отриманих при видаленнi зуба.
Ус зуби пiсля видалення були промит дисти-льованою водою, по™ у них вiдтинали коренi на 2 мм нижче емалево-цементного з'еднання. На-ступний етап полягав у очищены поверхн зубiв п-пешчною зубною пастою без фториду «R.O.C.S. baby» (Росiя) стоматологiчними чашечками «Pro cup» («KerrHawe», U.S.A) при швидкост обертан-ня 500 обертiв за хвилину в низькошвидкюному
HaKOHenHMKy («Bien Air», Swiss). yci 3y6u 36epira^u B ÖOKCaX y 0,5% po3HMHi X^OpaMiHy B xo^oflM^bHMKy npu TeMnepaTypi +4° npoTaroM He 6mbwe oflHoro Mica^. nic^a onu^eHHa i 36epiraHHa 3flrncHWBa^M npoTpaB^WBaHHa ok^w3Mhot noBepxHi npoTaroM 20 ceK. (10 3y6iB), 60 ceK. (10 3y6iB) a6o 120 ceK. (10 3y6iB) re^eM 37,5% opTo$oc$opHo'i kmc^otm H3P04 («Kerr», U.S.A.). TaKMM nac npoTpaB^WBaHHa 6y^o oöpaHO 3 oma,qy Ha Te, ^o caMe nofliÖHi TepMiHM Bn^MBy kmc^otm Ha eMa^b TMMnacoBora 3y6a npo-noHyBa^MCb i floc^ifl^yBa^MCb y KnacuHHux poöoTax ^oflo npoTpaB^WBaHHa eMa^i L.M. Silverstone, I.L. Dogon (1976) [8] i D. Redford et al. (1986) [9], a Ta-kow y peKoMeHfla^ax ^oflo 3acracyBaHHa KoMno3M-thmx MaTepia^iB y TMMnacoBux 3y6ax. nic^a npo-TpaB^WBaHHa Bci 3pa3KM npoMMBa^u flucTM^boBa-how boaow He MeHwe 1 (nepmi flBi rpynu) i 2 (TpeTa rpyna) xbm^mh. 3aBepma^bHMM eTanoM bmtotob-^eHHa Bcix 3pa3KiB 6y^a nocTynoBa fleriflpaTa^a y BucxiflHux кoнцeнтpaцiax po3HMHy eTM^oBora cnup-Ty (30°, 70°, 96°).
3pa3KM BMBna^M 3a .qonoMorow cKaHyBanbHoro eneKTpoHHoro MiKpocKona («X-Ray MicroAnalyzer Super Probe 733», «Jeol», Japan) nig Hanpyrow 20kb nic^a nonepeflHboro BMfla^eHHa 3 hmx 3a^um-koboi Bo^orn i Hanu^eHHa ToHKoro mapy 3o^oTa npoöu 99,99 («Ion Sputter JFC-110», «Jeol», Japan i «Ion Coater 1B-3», «Eico», Japan). KapTMHy npo-TpaB^eHoi eMa^i floc^iflwyBa^u oKpeMo b flmaHKax BepxiBKM wyBa^bHoro ropÖMKa, no^oBMHM Mora bmco-tm (BHyTpimHboro cxu^y) i $icypu. 3 kowhoi floc^i-AwyBaHoi fli^aHKM 6y^o oTpuMaHo KmbKa e^eKTpo-hhmx MiKpo^oTorpa^iM 3i 36mbweHHaM Bifl 400 go 10 000. Tunu npoTpaB^WBaHHa BM3Hana^M 3riflHo 3 K^acu^iKa^ew L.M.Silverstone et al. (1975) [10] i K.A.Galil Ta G.Z.Wright (1979) [11].
Mop^o^ornHi floc^iflweHHa BMKoHaHo b ^aöopa-Topii e^eKTpoHHo-3oHfloBoro aHa^i3y (3aB. - fl.$.-M.H. Bacu^beB O.fl.) iHcTMTyTy npoö^eM MaTepia^o-3HaBcTBa iM. I.M.0paнцeвмнa HAH yKpaiHu (flupeK-Top - fl.Tex.H., aKafleMiK HAH yKpaiHM CKopoxog B.B.) 3a ynacTW k.$.-m.h. O.^. KoBa^a.
Результати дослщження та 1х обговорення.
Протравлювання емал1 вершини I внутр1шнього схилу жувального горбика протягом 20 секунд су-проводжувалося частковим видаленням апризма-тичного шару емал1 з оголенням б1льш або менш виразного малюнку протравлено' емалк Апризма-тичний шар залишався на поверхш емал1 широкими шарами та невеликими остр1вцями, за виня-тком вершини горбика, де на бшьшш частин1 по-верхн1 вш був в1дсутн1й. Призматична структура емал1 демонструвала ознаки протравлювання II I I тип1в (рис. 1). У фюур1 призматична структура бу-ла майже повнютю завуальована апризматичним шаром I конгломератами (рис. 2).
Рис. 1. Емаль внутршнього схилу жувального горбика тимчасового моляра, протравлена протягом 20 секунд. Апризматичний шар займае значну частину площ емалi суцльним шаром i острвцями. Збльшення х400
Рис. 2. Длянка переходу емалi внутршнього схилу жувального горбика у фсуру пiсля протравлювання протягом 20 секунд. Масивний апризматичний шар емалi, який закривае призматичну структуру. Збльшення х1000
Картина емал1 оклюзшноТ поверхш тимчасового зуба, протравлено'' протягом 60 секунд, виглядала шакше. На жувальних горбиках I на Т'хшх схилах апризматичний шар був зовам вщсутнш, призматична структура виразно демонструвала ознаки протрав-лення II, рщше - I тип1в (рис. 3). Водночас у фюур1 призматична структура емал1 на широких дтянках перекривалась апризматичним шаром, межа якого була паралельна напрямку фюури. Переважна б1-льшють площ1 емал1 в д1лянц1 ф1сури не мала ознак якюного протравлення (рис. 4).
Рис. 3. Емаль внутрiшнього схилу жувального горбика тимчасового моляра, протравлена протягом 60 секунд. Однордно протравлена за I типом призматична структура емалi. Збльшення х2000
Рис. 4. Фсура тимчасового моляра псля протравлювання протягом 60 секунд. Апризматичний шар емал повн стю закривае дно фсури. Збльшення х400
Така ж картина спостер1галась пюля протравлювання оклюзшноТ' поверхш тимчасових зуб1в протягом 120 секунд (рис. 5, 6).
*
г! "НУ . X |1|||7а ||| 1
ч^сДю СГГ.Т'^щц ■ ИНН
- г* «л I-^ЧР?^;^ ¿1» Д 11> 111
5 ЮЗ 102
• ' V ч Ф»;
г * 5 ^ ЯЧ^НР«-^® 1 0 11111
Рис. 5. Емаль вершини жувального горбика тимчасового моляра, протравлена протягом 120 секунд. Однордно протравлена за II типом призматична структура емалi. Збльшення х1000
1> J4 >
9112 102 iOLim
Рис. 6. Длянка переходу емаЛ внутр1шнього схилу жувально-
го горбика у фсуру пюля протравлювання протягом 120 секунд. Масивний апризматичний шар емал, межа якого паралельна напрямку ф1сури. Збльшення х1000.
Таким чином, апризматичний шар емалi у фн сурi тимчасового зуба збер^аеться тривалий час i практично не розчиняеться нав^ь пюля двохви-линного кислотного протравлювання. Наявнють стiйкого шару апризматичноТ' емалi на гладких по-верхнях тимчасових зубiв констатували також С.Е^еэ е1 а1., 2005; Б.РапБ е1 а1., 2010 [5,6]. Три-вале збереження цього шару на оклюзшнш пове-рхнi тимчасового зуба можна певною мiрою пояс-нити меншим жувальним навантаженням на дитя-чi зуби, а також вщносно невисоким рiвнем мше-ралiзацil емалi тимчасового зуба (у нашiй ситуаци - зуба-антагонiста) [6,7].
Складнiсть видалення апризматичного шару з фюури тимчасового моляра може поставити шд сумшв ефективнiсть нешвазивноТ герметизацп фiсур iз застосуванням композитних герметикiв. Проте висока якють протравлювання схилiв гор-бимв (протягом 60 i 120 секунд) указуе на мож-ливiсть фксаци герметика в цих дiлянках iз iзо-ляцiею фiсури, покритоТ апризматичним шаром. Осктьки ступiнь мiнералiзацil апризматичного шару досить високий за рахунок щтьного розта-шування кристалiв гщрокаапатиту, е пiдстави сподiватися на карiеспрофiлактичну ефектив-нiсть герметизацп фiсур тимчасових зубiв iз застосуванням композитного матерiалу. Клiнiчнi дослiдження Е.Е.Маслак i спiвавт. (2006) [4], Л.П.КисельниковоТ i спiвавт. (2007) [2], Бiденко Н.В. (2011) [12] певною мiрою пщтверджують це припущення. Результати проведеного дослн дження дозволяють рекомендувати перед запе-чатуванням фiсури тимчасового зуба iз застосу-ванням композитного герметика протравлювати емаль протягом 60 секунд.
Подальшi дослiдження мають бути спрямован на оптимiзацiю застосування адгезивних матерiа-лiв у тимчасових зубах, зважаючи на Т'хш морфо-логiчнi особливосл.
Висновки.
1. Протравлювання емалi оклюзшноТ' повер-хнi тимчасового зуба 37% ортофосфорною кислотою забезпечуе формування на певних дтянках
ретенцiйноТ структури, необхiдноТ для створення мiкромеханiчноТ адгезп.
2. Морфологiчна картина протравленоТ ема-лi оклюзiйноТ поверхнi тимчасового зуба залежить вщ тривалостi протравлювання i локалiзацiТ до-слiджуваноТ дiлянки.
3. Висока якють протравлювання схилiв гор-бикiв моляра протягом 60 i 120 секунд указуе на можливють фiксацiТ в цих дiлянках композитного герметика й iзоляцiТ фiсур.
Лп-ература
1. Терапевтична стоматолог1я дитячого в1ку /[Л.О.Хоменко, Ю.Б.Чайковський, Н.1. Смоляр та ш.]; за ред. проф. Л.О.Хоменко. -Т. 1. - К.: Книга плюс, 2014. - 432 с.
2. Обоснование этиопатогенетических подходов к профилактическому лечению. Кариес временных зубов у детей раннего возраста / [Л.П. Кисельникова, Т.Е. Зуева, О.А. Кружалова и др.]// Стоматолог. -2007. - №8. - С. 15-18.
3. Evidence-based clinical recommendations for the use of pit-and-fissure sealants: A Report of the American Dental Association Council on Scientific Affairs / [J.Beauchamp, P.W. Caufield, J.J. Crall et al.] // J.Am.Dent.Assoc. - 2008. - Vol.139, №3. - Р.257-268.
4. Маслак Е.Е. Влияние различных факторов на эффективность профилактики кариеса жевательной поверхности моляров у детей раннего и дошкольного возраста / Е.Е. Маслак, Т.И. Фурсик, Д.И. Фурсик // Актуальные вопросы экспериментальной, клинической и профилактической стоматологи: материалы конф., посв. 45-летию стомат. ф-та ВолГМУ. - Т. 63, вып. 1. - Волгоград, 2006. - С. 47-50.
5. Eliades G. Dental Hard Tissues and Bonding: Interfacial Phenomena and Related Properties / G. Eliades, D.C.Watts, Th. Eliades. - Springer-Verlag BerlinHeidelberg, 2005. - 208 p.
6. Parisj S. Surface conditioning of natural enamel caries lesions in deciduous teeth in preparation for resin infiltration / S.Paris, Ch.E.Dorfer, H.Meyer-Lueckel // Journal of dentistry. - 2010. - Vol.38, №1. - P. 65-71.
7. Microstructure and mineral composition of dental enamel of permanent and deciduous teeth / [M.A.De Menezes Oliveira, C.P.Torres, J.M.Gomes-Silva et al.] // Microsc. Res. Tech. - 2010. - Vol.73, №5. - Р. 572-577.
8. Silverstone L.M. The effect of phosphoric acid on human deciduous enamel surfaces in vitro / L.M. Silverstone, I.L. Dogon // J. Int. Assoc. Dent. Child. - 1976. - Vol. 7.
- P. 11-17.
9. Redford D. The effect of different etching times on the sealant bond strength, etch depth and pattern in primary teeth / D.Redford, B.Clarkson, M.Jensen // Pediatr. Dent.
- 1986. - Vol. 8. - P.11-15.
10. Variation in the pattern of acid etching of human dental enamel examinated by scanning electrom microscopy / [L.M. Silverstone, C.A. Saxion, I.L. Dogon, O. Fejerskov] // Caries Res. - 1975. - Vol. 9. - P. 373-387.
11. Galil K.A. Acid etching patterns on buccal surfaces of permanent teeth / K.A. Galil, G.Z. Wright // Pediatr. Dent.
- 1979. - Vol. 1. - P. 230-234.
12. Бщенко Н. В. Профтактика карiесу молярiв у дп"ей вком до 3 рогав / Н. В. Бщенко // Науковий вюник Нацюнального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця. - 2011. - № 1. - С. 103-105.
Стаття надмшла 14.04.2015 р.
Резюме
Мета - вивчення морфолопчноТ картини протравлено'' емалi оклюзшноТ' поверхнi тимчасових молярiв залежно вщ и дiлянки i тривалост протравлювання.
Матерiал i методи. У 30 видалених молярах протравлювали оклюзшш поверхн протягом 20, 60 i 120 сек. 37,5% ортофосфорною кислотою. За допомогою сканувального електронного мiкроскопа дослщжу-вали емаль у дтянках верхiвки горбика, його внутрiшнього схилу i фiсури.
Результати. Морфологiчна картина протравлено'' емалi залежить вiд тривалост протравлювання i локалiзацiТ дослiджуваноТ дтянки. Найвищу якiсть протравлювання виявлено на верхiвках та схилах гор-бимв протягом 60 i 120 сек., найнижчу - у фiсурах.
Ключовi слова: тимчасовi моляри, морфологiя емалi, кислотне протравлювання, оклюзiйна поверх-ня, горбики, фюури.
Резюме
Цель - изучение морфологической картины протравленной эмали окклюзионной поверхности вре-менних моляров в зависимости от ее участка и длительности протравливания.
Материал и методы. В 30 удаленных молярах протравливали окклюзионные поверхности на протяжении 20, 60 и 120 сек. 37,5% ортофосфорной кислотой. С помощью сканирующего электронного микроскопа исследовали эмаль в участках верхушки бугорка, его внутреннего ската и фиссуры.
Результаты. Морфологическая картина протравленной эмали зависит от длительности протравливания и локализации исследуемого участка. Наивысшее качество протравливания выявлено на верхушках и скатах бугорков на протяжении 60 и 120 сек., наихудшее - в фиссурах.
Ключевые слова: временные моляры, морфология эмали, кислотное протравливание, окклюзион-ная поверхность, бугорки, фиссуры.
UDC 616.314.9:616.314.13-091
MORPHOLOGY OF OCCLUSAL SURFACE OF DECIDUOUS MOLARS AFTER ENAMEL ACID ETCHING
N.V. Bidenko
O.O. Bogomolets national medical university
Composites and compomers are the dental materials for restoration of permanent and primary teeth and for caries prevention - fissure sealing. They are used with adhesive systems which provides for micromechanical retention and need acid etching of dental tissues before application. However differences between morphology of permanent and deciduous dental tissues determine some morphological peculiarities of result of deciduous enamel etching. There are only few researches devoted to occlusal enamel morphology after acid etching.
Objective. To investigate a morphology of etched occlusal enamel of deciduous molars according to localization of etched area and etching duration.
Methods. 30 intact extracted because of medical indications deciduous molars were selected. They didn't have any caries and non-carious lesions or other defects of coronal parts.
All teeth were washed with distilled water after extraction, their roots were removed 2 mm. below enamel-dentinal junction. Enamel surface was cleaned with toothpaste without fluoride (R.O.C.S. baby, Russia) using rubber cups Pro cup (KerrHawe, U.S.A). All the teeth were immersed into antiseptic solution (chloramine 0,5%) and were stored in a cool place (temperature +4°C) not longer than 1 month. Then the etching of teeth occlusal surfaces during 20 s (10 teeth), 60 s (10 teeth) or 120 s (10 teeth) with 37,5% phosphoric acid (H3P04, Kerr, U.S.A.) was performed. After etching all samples were washed with distilled water during 1 min (for the first and the second groups) and 2 min (for the third group). The final step of examples preparation was their dehydration with ethyl alcohol of ascending concentrations (30°, 70°, 96°).
The samples were examined with using of scanning electronic microscope (X-Ray MicroAnalyzer Super Probe 733, Jeol, Japan) after deposition of thin gold layer (Ion Sputter JFC-110, Jeol, Japan and Ion Coater 1B-3, Eico, Japan). Morphology of etched enamel was analyzed for different areas such as cusp top, cusp inner slope and fissure. Etching types were classified according to L.M.Silverstone et al. (1975) and K.A.Galil & G.Z.Wright (1979).
Results. The partial removing of enamel aprismatic layer and insufficient enamel prisms exposure on cusp top and cusp slope were observed in examples after 20 s etching with phosphoric acid. The remained aprismatic layer looked like wide coating or small islands on enamel surface, but it was absent on most area of cusp tops. There were II and I types of etched enamel on areas with prismatic structure. Prismatic structure in fissures was completely covered with aprismatic layer and deposits.
The morphological picture of occlusal enamel etched during 60 s was different. Aprismatic layer was completely absent on cusp tops and cusp slopes, and etched surface showed II and I (rare) types. However the
prismatic structure in fissures was generally covered with aprismatic layer with border parallel to fissure direction. There were no quality etching in majority of fissure areas.
The same picture was observed after acid etching of occlusal surfaces during 120 s.
Thereby, aprismatic layer remains for a long time in fissure of temporary molars. It doesn't dissolve even after 120 s of acid etching. Prolonged presence of this layer on occlusal surface of deciduous molar may be explained by less chewing load in children and low level of mineralization of antagonists.
The question is: if it is possible to obtain a sufficient adhesion of composite sealant in deciduous molars when microretentional structure in this areas after acid etching is absent? In these cases sealant retention may be provided with a good quality of etching of cusp slopes (during 60 and 120 s). That is why fissure sealing with composite sealants may be performed for deciduous molars after acid etching not less than 60 s.
Conclusion. The etching of occlusal deciduous enamel with 37 % phosphoric acid provides for retention structure suitable for micromechanical adhesion. The morphology of etched occlusal enamel of temporary molar depends on localization of etched area and etching duration. The high quality of etching of cusp slopes during 60 s and 120 s confirms the possibility of good retention of composite sealants in this areas of temporary teeth.
Key words: deciduous molars, enamel morphology, acid etching, occlusal surface, cusps, dental fissures.
