CC BY
69
© I. М. Ткаченко УДК 616. 314-001. 4 I. М. Ткаченко
МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ЕМАЛ1 ЗУБ1В 13 Ф1З1ОЛОГ1ЧНОЮ ТА П1ДВИЩЕНОЮ СТЕРТ1СТЮ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом комплексно! шща-тивноТ теми кафедри пропедевтики ортопедичноТ стомaтологií Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна aкaдемiя» «Удосконалення ортопедичних методiв профiлaктики та лiкувaння вторинноТ aдентiТ, па-тологiчноТ стертостi, уражень тканин пародонту та захворювань СНЩС у дорослих на тлi загаль-но соматичноТ патологи», № державноТ реестраци 0111U004872.
Вступ. Нaйбiльш стандартизована характеристика рiзномaнiтних процесiв i явищ природи скла-даеться на основi системного aнaлiзу процесiв, що вивчаються. Унiфiковaнiсть i узaгaльненiсть пщхо-дiв роблять теорiю системного aнaлiзу найефек-тивнiшою при розв'язaннi рiзномaнiтних наукових проблем.
Мiкроструктурa та хiмiчний склад тверди х тканин зубiв вiдобрaжaють склaднi процеси, якi пов'язаш з в^ ковими i патолопчними станами. Виявлення законо-мiрностей усередиш цих процесiв дозволить глибше зрозумiти мехaнiзми Тх розвитку i розробити тактику профшактики та лiкувaння захворювань, як пов'язaнi зi змiнaми безпосередньо в емaлi [1, 2, 4, 5, 6].
Останшми роками вдосконалення методик i технiчних можливостей дозволили розширити пер-спективи вивчення твердих тканин зубiв iз точки зору морфолопчноТ та кристaлохiмiчноТ структури.
Мета дослщження. Дослiдити i встановити кореляцiйнi зв'язки мiж морфологiею та мкроеле-ментним складом емaлi в рiзних дiлянкaх, включаю-чи поверхневу дшянку емaлi та пiдповерхневу зону в мюцях оклюзiйного й апроксимального контак^в зубiв для встановлення особливостей морфологи та мшерального складу на рiзних рiвнях дослiджувaноТ емaлi.
Об'ект i методи досл1дження. Досконалому вивченню пщлягали зуби, якi було видалено за по-казаннями. Вiк пaцiентiв, зуби яких пщлягали доот-дженню, складав вщ 40 до 65 роюв. Дослiдженню пiдлягaли 23 зуби: iз фiзiологiчною (9 зубiв), iз пщви-щеною стертiстю II i III ступешв (14 зубiв).
Ураховуючи недолки вивчення морфологiТ зубiв методом виготовлення шлiфiв, ми використовували методику вивчення емaлi шляхом отримання сколiв iз робочоТ поверхнi (горбик зуба або частки емaлi на нaявнiй жувальнм поверхнi) i з дiлянки екватора зубiв у зонi апроксимального контакту.
Анaлiзу пiдлягaли зразки безпосередньо з по-верхнi та з пщповерхневоТ дiлянки, насамперед для
того, щоб дослiдити рiзницю як в морфологи так i в мiкроелементному складi емалi цих шарiв [8]. При дослщженш емалi кожного зуба проводили i морфо-логiчне, i мкроелементне дослiдження.
При дослiдженнi розмiрiв структур емалi проводили обчислення середшх значень показникiв для зубiв з фiзiологiчною та пiдвищеною стертiстю, вра-ховуючи розташування дiлянок в област жувальноТ та апроксимальноТ поверхонь.
Для визначення мкроелементного складу емалi на наступному етапi дослiдження проводили марку-вання дiлянок емалi зубiв у зон скол-горбик та скол-екватор. Дшянки для мiкроаналiзу позначали як в поверхневм зонi емалi так i в зонi пiдповерхнi, по-близу емалево-дентинноТ межi. На наступних етапах дослiдження мiкроелементний склад буде вивчати-ся в саме цих промаркованих зонах.
Пюля маркування проводився елементний ана-лiз у обраних дшянках.
Крiм вивчення морфологií i елементного складу вивчалася також характерна товщини емалi.
Видiлимо питання, яке ми не могли обмти у своТй роботi, - сколи емал^ зробленi нами, можуть про-ходити в рiзних напрямках i пщ рiзними кутами, що призводить до змши сприйняття розмiру i дiаметра емалевих призм. Тому ми проводили експеримент за власною методикою (рис.).
Рис. Електронне зображення дослщжувано'Г зони емалi в дiлянцi скол-горбик (зразок №34) i3 явищами фiзiологiчноГ стертост для визначення товщини ема-лi. Загальний вигляд емалi на скол^ збiльшення 51х, масштабна мiтка - 2 мм.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
Дослiджуючи емаль зубiв щодо мнкроелементного складу за наведеним вище алгоритмом, отримали серт цифрових знiмкiв емалi дослiджуваного зуба з рiзними ступенями збтышення
Оскiльки емалевi призми маюты S-подiбний хiд i при отриманн сколу емалi ми не завжди мали мож-ливiсты контролювати кут сколу, то на цифрових зымках ми не мали перспективи доситы точно оцЫи-ти дiаметр призм i промiжки мiж ними в числовому варiантi. Тому для достовiрностi резулытатiв ми роз-друковували на паперовому носи ктыка знiмкiв емалi зуба, що вивчаетыся, отриманих iз рiзних позицiй.
За масштабною мтеою, за власною методикою на кожному зымку пiдраховували кiлыкiсты емалевих призм i переводили 1х кiлыкiсты на 100 мкм. По™ обчислювали середне значення емалевих призм на 100 мкм для кожного сколу емал^ що вивчався, i вносили ц дан для аналiзу у зведену таблицю.
Таблиця
Результати морфолог1чного досл1дження емал1 зуб1в при ф1з1олог1чн1й I шдвищенш стертост1 (М ± т)
Групи пор1вняння Ктыюсты призм на 100 мкм Товщина пром1жк1в м1ж призмами Товщина емал1 (мкм)
Група зуб1в 1з
ф1з1олог1чною 27,33 ± 0,83 ± 1493,92 ±
стертютю 1,08 0,06 109,45
(п = 9)
Група зуб1в 1з п1двищеною стерт1стю (п = 14) 18,57 ± 0,31* 1,35 ± 0,10* 787,52 ± 68,22*
Примггка: * - р < 0,05 мж показниками досл1джуваних груп.
Ктыюсты призм на одиницю пло1^ характери-зувала щiлынiсты емалi, вщ яко!, як було зазначено вище, залежаты проникнiсты, твердiсты, стiйкiсты тканин на злам, вигин, скол i модулы пружност [3, 7]. Дан щодо кiлыкостi призм, промiжкiв мiж ними i товщини емалi наведен в табл.
Порiвнюючи щiлынiсты розташування емалевих призм дослiджуваних зубiв, зазначаемо, що ктыкюты призм на одиницю площi при фiзiологiчнiй стертост та пiдвищенiй доситы суттево вiдрiзняеты-ся, що може наводити на думку про рiзнi значення резистентной емалi при фiзiологiчний та пщви-щенiй стертостi. Кiлыкiсты емалевих призм на одиницю площi при пщвищенм стертостi в середныому складае 18,57 ± 0,31 на 100 мкм, а при фiзiологiчнiй - 27,33 ± 1,08 на 100 мкм.
ОцЫюючи данi всерединi кожно! групи статис-тичними методами, можемо зазначити, що ктыкюты призм у емалi зубiв, якi належаты до першо! групи, мае пряму кореляцю з промiжками мiж ними (р = 0,00049).
Порiвнюючи даы, отриманi для першо! та дру-го! дослiдноI груп, можна вказати, що рiзниця мiж кiлыкiстю призм на 100 мкм складае 9,331 при (р = 0,0002). Рiзниця в мiжпризмових промiжках складае 19,410 при (р = 0,00035). Наявна зворот-на кореля^я при (р = 0,0003) мiж кiлыкiстю призм у емалi та промiжками мiж ними. Прямий тип коре-ляцп при (р = 0,005) у дослщних групах установлено мiж товщиною емалевого шару i кiлыкiстю призм на 100 мкм.
При вивченн мiкроструктури емалi ми зверну-ли увагу на збiлышення товщини промiжку дiлянок iз безпризматичною структурою на поверхн до-слiджуваних зразкiв. У бтышост випадкiв ця зона розташовувалася на дiлянках, що контактуюты мiж собою, зокрема на контактнiй i жувалынiй, що можна пов'язати з пщвищеним навантаженням на цi дтян-ки при жуваннi, особливо припускаючи той факт, що емалы зубiв мае рiзну морфологiю при фiзiоло-гiчнiй та пiдвищенiй стертостi. Цю особливюты можемо пов'язати зi зниженням щiлыностi емалi, яка пов'язана зi зменшенням кiлыкостi призм при пщви-щенiй стертостi зубiв, особливо в дтянц контактних поверхоны.
На поверхн емалi, яка пiдлягала дослiдженню, спостер^алися трiщини рiзних розмiрiв i напрям-кiв, якi iнодi доходили до зони емалево-дентинного з'еднання.
Висновки.
1. Доогмдження морфологи емалевого шару при пщвищенм i фiзiологiчнiй стертостi доводяты вiдмiннiсты у будовi емалi, зокрема в юлыкост призм, товщинi промiжкiв мiж ними, а отже, зменшення товщини емалi на контактних поверхнях (жувалыних i апроксималыних).
2. Осюлыки закладка зубiв розпочинаетыся на ембрюналыному рiвнi i вiдкладення мЫералыно! компоненти проходиты на бiлкову матрицю, то змша перелiчених параметрiв може бути наслщком пору-шення формування емал^ а саме недостатныого або змЫеного розвитку !! матрицi, що характеризуемся деструктивними змiнами таких бiлкових утворiв як фiбрили емалевих призм та емалевi пластинки.
3. Зазначенi особливост емалi зубiв при пiдвищенiй i фiзiологiчнiй стертостi спричиняюты рiзну витривалюты до жувалыного навантаження, тому обфунтованим, на нашу думку, стае завдання визначення ктыкосД спiввiдношення i розподту мiкроелементiв при фiзiологiчнiй та пщвищенм стертостi зубiв у рiзних дтянках емалi.
Перспективи подальших дослiджень. Потре-буе подалыше вивчення мiкроструктури та хiмiчного складу твердих тканин зубiв (емалi i дентину), якi в^ дображаюты процеси, пов'язаними з патолопчними станами, а виявлення закономiрностей цих процеЫв дозволиты глибше зрозумiти мехаызми !х розвитку. На пiдставi цих закономiрностей розробити тактику профтактики та лiкування захворюваны твердих тканин зубiв.
Л^ература
1. Гранин А. В. Минерализация эмали и дентина зубов человека в норме и при кариесе (рентгеновское микроскопическое и микрорентгенографическое исследование) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14. 01. 21 «Стоматология» / А. В. Гранин. - М.,1966. - 17 с.
2. Грохольский А. П. Возрастные особенности химического состава зуба человека / А. П. Грохольский // Терапевтическая стоматология. - 1977. - С. 111-114.
3. Драгомирецька М. С. Розповсюдженють зубощелепних деформацм i захворювань тканин пародонта в дорослих у рiзнi вiковi перюди / М. С. Драгомирецька, Б. М. Мiрчук, О. В. Деньга // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2010. - Т. 1, № 2. - С. 51-57.
4. Дроздов В. А. Текстурные характеристики эмали зуба и её резистентность к кариесу / В. А. Дроздов, И. Л. Горбунова, В. Б. Недосько // Стоматология. - 2002. - № 4. - С. 4-9.
5. Костиленко Ю. П. Структура зубной эмали и ее связь с дентином / Ю. П. Костиленко, И. В. Бойко // Стоматология: двухмесячный научно-практический журнал. - 2005. - Т. 84, № 5. - С. 10-13.
6. Луцкая И. К. Возрастная физиология зуба. Сообщение 1. Возрастная морфология эмали и дентина постоянных зубов человека / И. К. Луцкая // Современная стоматология. - 1997. - №3. - С. 7-12.
7. Ткаченко I. М. Використання ультразвукового вимiрювального приладу в стоматолопчшй практик / I. М. Ткаченко, О. А. Писаренко, Н. В. Цветкова // Матерiали Всеукр. наук. - практ. конф. «1нновацмш технологи в медициш. Проблеми та Ух виршення», 23 березня 2012 р. // Проблеми екологп та медицини. - Полтава, 2012. - № 1-2, Т. 17. - С. 34.
8. Simmelink J. W. Theory for the sequence of human and rat enamel dissolution by acid and by EDTA: a correlated scanning and transmission electron microscope study / Simmelink J. W., Nygaard V. K., Scott D. B. // Arch. Oral Biol. - 1974. - Vol. 19. -P. 183-197.
УДК 616. 314-001. 4
МОРФОЛОПЧНИЙ СТАН ЕМАЛ ЗУБiB i3 ФiЗiОЛОГiЧHОЮ ТА ПЩВИЩЕНОЮ СТЕРТЮТЮ
Ткаченко i. M.
Резюме. Автором статт проведено вивчення морфолопчного стану ew^i 3y6iB i3 фiзiологiчною та пщ-вищеною стертютю. При цьому було застосовано методику вивчення eмалi шляхом отримання сколiв i3 ро-бочо! поверхн (горбик зуба або частки eмалi на наявнм жувальнм поверхы) i з дтянки екватора зубiв у зон апроксимального контакту.
Аналiзу тдлягали зразки безпосередньо з поверхн та з пщповерхнево! дтянки, насамперед для того, щоб дослщити рiзницю як в морфологи так i в мiкроeлeмeнтному dcr^i eмалi цих шарiв.
Була доведена вщмшнють у будовi емал^ зокрема в ктькост призм, товщин промiжкiв мiж ними, а отже, зменшення товщини eмалi зубiв на контактних поверхнях (жувальних i апроксимальних).
Ключовi слова: емаль зуба, фiзiологiчна стeртiсть, патологiчна стeртiсть, товщина емалг
УДК 616. 314-001. 4
МОРФОЛОГИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ ЭМАЛИ ЗУБОВ С ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ И ПОВЫШЕННОЙ СТИРАЕМОСТЬЮ
Ткаченко И. М.
Резюме. Автором статьи проведено изучение морфологического состояния эмали зубов с физиологичной и повышенной стираемостью. При этом, была применена методика изучения эмали путем получения сколов из рабочей поверхности (горбик зуба или части эмали на имеющейся жевательной поверхности) и из участка экватора зубов в зоне апроксимального контакта.
Анализу подлежали образцы непосредственно из поверхности и из подповерхностного участка, в первую очередь для того, чтобы исследовать разницу, как в морфологии, так и в микроэлементном составе эмали этих слоев.
Было доказанное отличие в строении эмали, в частности в количестве призм, толщине промежутков между ними, а, следовательно, уменьшение толщины эмали зубов на контактных поверхностях (жевательных и апроксимальних).
Ключевые слова: эмаль зуба, физиологическая стираемость, патологическая стираемость, толщина эмали.
UDC 616. 314-001. 4
Morphological Condition of Enamel of Teeth with the Physiological and High Teeth Attrition
Tkachenko I. M.
Abstract. Author studied morphology of tooth enamel with physiological abrasion and excessive wear. For the study, there was used a technique of enamel examination by obtaining fractions from a work surface (tooth hump or part of enamel on the existing chewing surface) and from tooth equator pieces in the area of approximal contact.
There were analyzed the samples right from the surface and subsurface area, primarily in order to investigate the difference in morphology and in microelement composition of enamel in these layers.
The teeth removed as prescribed by were subject to a thorough study. The patients' age, whose teeth should be examined, ranged from 40 to 65 years. As mentioned above, 23 teeth should be examined, among them there were 9 teeth with a physiological abrasion and 14 teeth with II and III degrees excessive wear.
Exploring the tooth enamel on microelement composition by the above mentioned algorithm, there were received a series of digital images of tooth enamel of examined tooth with different zoom levels.
We counted the number of enamel prisms according to our own technique on the each photo and converted their number per 100 microns by a large-scale label. Then we calculated an average of enamel prisms per 100 microns for each examined enamel fraction and entered this data in a summary table for analysis.
Number of prisms per unit of area characterized by an enamel density affecting permeability and hardness of tissues, and on which breaking resistance to bending and cleaving and the elastic modulus depends too, as it was noted above.
Comparing the density of enamel prisms placement of examined teeth, it should be noted that the number of prisms per unit of area at physiological abrasion and excessive wear is rather significantly different; this may give the idea of different enamel resistance values at a physiological abrasion and excessive wear. Number of enamel prisms per unit of area is 18. 57 ± 0. 31 per 100 microns on an average at excessive wear, and 27. 33 ± 1. 08 to 100 microns at physiological abrasion.
Evaluating the data within each group by statistical methods, we can note that the number of prisms in the tooth enamel belonging to the first group has a direct correlation with spaces between them (p = 0. 00049). There were cracks of various sizes and trends sometimes reaching the zone of enamel-dentinal connection on the examined enamel surface.
Thus, the study of morphology of enamel layer at excessive wear and physiological abrasion proves the difference in the enamel structure, particularly in the prism number, thickness of spaces between them, therefore, a reduction an enamel thickness on the contact surfaces (chewing and approximal).
As the teeth start to form at the early stage of prenatal development and a protein matrix is mineralized by deposition of components, the change of named parameters may be owing by impaired enamel formation, such as insufficient or altered development of enamel matrix that is characterized by destructive changes of such protein formations as fibrils of enamel prisms and enamel laminae.
Thus, the named peculiarities of tooth enamel at an excessive wear and physiological abrasion cause different endurance towards chewing load, so in our opinion, it is justified to determine the quantity, proportion and distribution of microelements at a physiological dental abrasion and excessive wear in different areas of enamel.
Key words: tooth enamel, physiological abrasion, pathological abrasion, enamel thickness.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 7. 02. 2014 р.
