CC BY
56
© Струк В. I.
УДК 616. 314-007. 232-036. 2
Струк В. I.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОШИРЕНЮТЬ ПАТОЛОГ1ЧНОТ СТЕРТОСТ1 ЗУБ1В
Буковинський державний медичний ушверситет
(м. Чертвщ)
Дана робота е фрагментом комплексно! науково! теми «Нов\ п\дходи до д\агностики, л\кування та про-ф\лактики основних стоматолог\чних захворювань р\зного ^енезу у мешканц\в Карпатського репону Укра1ни», № державно! реестрацп 011111006501.
Протягом усього життя людина втрачае емаль \ дентин унасл\док !х стирання [23, 24, 46]. Цей при-родний процес починаеться вщразу, щойно зуби прор\жуться \ почнуть виконувати свою функц\ю [11]. Вираженють його залежить в\д виду змикання зуб\в, твердост\ емал\ та дентину, сили жувального тиску \ властивостей !ж\, що вживаеться [1].
Природне стирання емал\ вщбуваеться в двох площинах - горизонтально \ вертикально. Стирання в горизонтально площин\ спостер\гаеться по р\-зальному краю р\зц\в, горбиках ¡кл1в, премоляр\в \ моляр\в. Пов'язане з цим зниження висоти коронок зуб\в сл\д розглядати як пристосовну реакц\ю ор-ган\зму [22]. Справа в тому, що з в\ком зм\нюються судинна система й ¡ним тканини пародонта \ скро-нево-нижньощелепного суглоба. Проте зниження функц\ональних можливостей цих орган\в компен-суеться зменшенням величини зовн\шнього важеля зуба \ плоскою формою оклюз\йно! поверхн\.
Вертикальною стерт\стю зокрема вважають стерт\сть контактних поверхонь зуба, унасл\док чого м\жзубн\ контакты пункти перетворюються з часом на контакты площадки. Зникнення м\жзубних контакт не вщбуваеться у зв'язку з мед\альним зсувом зуб\в.
Зубна дуга при цьому залишаеться безперер-вною, але довжина контактних поверхонь зуба збтьшуеться. Перетворення контактних пункт\в у контакты площадки сл\д розглядати як явище при-стосованого характеру. В\домо, що при в\ков\й атро-ф\! альвеолярного вщростка мае м\сце осщання (ретракц\я) ясен \ м\жзубного сосочка. Це мало би призвести до утворення трикутних пром\жк\в м\ж зубами. Проте !х виникненню запоб\гають поява контактно! площадки \ мед\альне зрушення зуб\в [9].
У деяких людей природна функц\ональна стер-т\сть спов\льнена або вщсутня. Це можна було б по-яснити вживанням м'яко! !ж\, глибоким прикусом, що утруднюе б\чн\ рухи нижньо! щелепи, слабк\стю жувальних м'яз\в. Проте зустр\чаються пац\енти, в яких спостер\гаеться нормальний прикус, !жу вони
вживають найр\зноман\тн\шу, а стерт\сть наст\льки слабо виражена, що у в\ц\ 40 рок\в горбики моляр\в \ премоляр\в збер\гаються майже незм\нними. Причини цього нев\дом\, але вважають, що таке явище пов'язане з рухом\стю зуб\в, викликаною вродже-ною або набутою функц\ональною недостатн\с-тю пародонта. Часто так\ пац\енти страждають на пародонтит.
Окр\м природно!, спостер\гаеться \ пщвищена стерт\сть емал\ та дентину. Вона характеризуемся швидким переб\гом \ значною втратою емал\ та дентину. Пщвищена стерт\сть зуб\в зустр\чаеться в людей як у л\тньому в\ц\, так \ в молодому [25 - 28, 31, 32, 35, 36].
Вважають, що найбтьш сильне стирання вщбуваеться в молодому в\ц\, коли функц\онують добре розвинен\ м'язи щелеп \ жувальн\ рухи Ытенсивыип [2]. У старшому в\ц\ люди уникають таких наванта-жень [17].
На думку деяких автор\в, пщвищена стерт\сть залежить в\д виду прикусу. Найбтьш значна втрата твердих тканин зуб\в характерна для прямого прикусу - 53,35 % випадк\в, глибокого прикусу - 49,6 % випадк\в, ортогнатичного - 23,75 % випадк\в [19, 25].
Пщвищене стирання порушуе анатом\чну форму зуб\в: зникають горбики, р\зальн\ кра! р\зц\в, висота коронок при цьому зменшуеться. За прямого прикусу стираються р\зальн\ кра! \ жувальна поверхня вс\х зуб\в, за глибокого - губн\ поверхн\ нижн\х \ пщнебш-н\ - верхн\х передн\х зуб\в.
Пщвищена стерт\сть, виникнувши одного разу, неухильно наростае. Вона заглиблюеться в м\сцях, де оголений дентин, \ дещо затримуеться там, де збереглася емаль. Унаслщок цього фасетки стирання мають вигляд гладеньких в\дпол\рованих чашечок або ви!мок кратеропод\бно! форми, кра! яких обме-жен\ гострими виступами емал\. Утворення кратеро-под\бних фасеток пояснюеться неоднаковою твер-д\стю емал\ та дентину, який м'якший \ тому швидше стираеться. Отже, можна д\йти висновку, що з втратою емал\ стерт\сть збтьшуеться [9, 13, 14].
У науков\й л\тератур\ вид\ляеться три ступен\ стертост\. На першому ступен\ стираються горбики \ р\зальн\ кра!, на другому - коронка до контактних площадок, на третьому - коронка до ясен. При цьому
стирання зазнають не ттьки емаль i дентин, а i за-мюний дентин. CTepTicTb викликае захисну реакцiю з боку пульпи зуба. Вона виражаеться у вщкладены вторинного дентину, що деформуе порожнину зуба, а iнодi викликае повне II зарощення [42, 47]. При дистрофп пульпи вщкладення замicного дентину може не встигати за втратою речовини тканин зуба. Тому можлива загибель пульпи без перфораци II по-рожнини. Стирання eмалi може супроводжуватися пiдвищeною чутливicтю до тepмiчних i хiмiчних по-дpазникiв. За збереження пластичних властивостей пульпи гiпepecтeзiя може швидко зникнути, оскть-ки утворюеться шар дентину, що створюе захисний бар'ер мiж зовнiшнiм середовищем i пульпою [23].
За пщвищено'! cтepтоcтi iнодi виявляються при-вepхiвковi вогнища запалення (гранулюючий або гранулематозний перюдонтит, кicти) без ураження зубiв каpiecом. Причиною цього cлiд також вважати загибель пульпи [15, 16].
Пщвищена стертють зубiв полieтiологiчна. Вщо-мо кiлька причин цього патолопчного процесу.
I. Функцiональна нeдоcтатнicть твердих тканин зубiв, обумовлена ¿хньою морфолопчною неповно-цiннicтю: спадковою (синдром Стенсона-Капдепо-на); вродженою (наcлiдок порушення амело- i ден-тиногенезу при хворобах матepi й дитини); набутою (наслщок нeйpодиcтpофiчних пpоцeciв, pозладiв функци кровоносно! системи й ендокринного апа-рату, порушень обмiну речовин piзноI етюлоп!) [30].
Вiдомe функцiональнe перевантаження зубiв унаcлiдок нeйpодиcтpофiчних пpоцeciв, розладу функци кровоносно!системи й ендокринного апара-ту, порушень обмiну речовин piзноI eтiологiI.
II. Функцiональнe перевантаження зубiв при: чаcтковiй втpатi зубiв (зменшення кiлькоcтi антаго-нуючих пар зубiв, змiшана функцiя та iн.); парафунк-цп (бруксизм, безхарчове жування та ш.); пперто-нуci жувальних м'язiв центрального походження, пов'язаному з профеЫею (вiбpацiя, фiзичнe напру-ження); хроычый тpавмi зубiв (зокрема шкiдливi звички) [6].
III. Професмы шкiдливоcтi: кислоты та лужы не-крози, запиленють, потрапляння соляно! кислоти при ах^ях.
Частина цих причин може викликати гeнepалiзо-вану cтepтicть, а частина - лише мюцеве ураження. Наприклад, при вpоджeнiй нeдоcтатноcтi eмалi та дентину слщ чекати гeнepалiзованоI форми пщвищено'! cтepтоcтi, тодi як у pазi функцiонального перевантаження до процесу залучаються лише зуби, що втримують мiжальвeоляpну висоту.
Очевидно, що термш «пiдвищeна cтepтicть» об'еднуе piзнi стани зубно! системи, часто з невГ домою eтiологieю, але iз загальною для вciх пато-логоанатомiчною характеристикою: швидка втрата речовини eмалi та дентину вciх або ттьки частини зубiв [15, 16, 38, 48]. З часом, коли будуть пояснен причини i патогенез, вдасться видтити види пщвищено'! cтepтоcтi за eтiологiчною ознакою. Тодi тера-пiя цього ураження матиме, окpiм симптоматично!,
як це мае мюце нинi, й eтiопатогeнeтичну спрямова-нicть [3, 5.
Як було зазначено, пщвищена стертють захо-плюе piзнi повepхнi зубiв: жувальнi, губы, пщнебЫы та piзальнi кра!. У зв'язку з цим видтяють три форми пщвищено'! cтepтоcтi: вертикальну, горизонтальну i змiшану. У вepтикальнiй фоpмi пiдвищeна cтepтicть у пацieнтiв iз нормальним перекриттям пepeднiх зубiв виявляеться на пiднeбiннiй повepхнi вepхнiх передых i губнiй повepхнi однойменних нижых зубiв. За зворотного перекриття дiлянки пiдвищeноI стертос-тi розташовуються трохи iнакшe - на верхых пере-днiх зубах iз губного боку, а на нижых однойменних - iз язикового. Горизонтальна форма характеризуемся зменшенням твердих тканин у горизонтально площинi, внаcлiдок чого на жувальый або piзальнiй поверхн з'являються гоpизонтальнi фасетки стирання. Горизонтальна пщвищена стертють найчастГ ше охоплюе одночасно вepхнiй i нижнм зубнi ряди. Зуcтpiчаютьcя хвоpi, в яких посилене стирання тканин зубiв вщбуваеться лише на верхый щeлeпi за нормального стирання зубiв на нижнiй щeлeпi.
У змшаый фоpмi пiдвищeна cтepтicть зубiв може розвиватися як у вертикальному, так i в горизонтальному напрямках.
Пщвищена стертють може мати обмежений або розлитий характер. Обмежена або локалiзована пщвищена стертють захоплюе лише окpeмi зуби чи групи зубiв, не розповсюджуючись по всм дузг Час-тiшe вона cпоcтepiгаeтьcя на передых зубах, але процес може розповсюджуватися також на премо-ляри i моляри.
У гeнepалiзованiй (розлитм) фоpмi пiдвищeна стертють спостер^аеться по вciй зубнiй дузк
Залежно вiд компенсаторно-пристосовно! реак-цп зубощелепно! системи cлiд pозpiзняти три кгмыч-нi форми пiдвищeноI стертос^ твердих тканин зубiв: некомпенсована, компенсована i субкомпенсована. Öi форми бувають як у гeнepалiзованiй фоpмi стер-тоcтi, так i в локалiзованiй. Локалiзована некомпенсована пiдвищeна стертють характеризуемся зменшенням висоти коронок окремих зубiв i появою мiж ними щiлини (вiдкpитий прикус). 1^жальвеолярна висота i висота обличчя збертаються за рахунок зубiв, що не стерлися. Локалiзована компенсована cтepтicть також викликае зменшення висоти коронок окремих зубiв. При цьому стер^ зуби збер^ають контакт з антагонютами за рахунок гiпepтpофiI аль-веолярно! частини (вакантна гiпepтpофiя) в цм зонi, яка призводить до зубоальвеолярного подовження. 1^жальвеолярна висота i висота обличчя залиша-ються нeзмiнними [21, 29, 37, 43, 44, 49].
Гeнepалiзована некомпенсована пщвищена стертють твердих тканин зубiв призводить до зменшення висоти коронок зубiв, що супроводжуеться зниженням мiжальвeоляpноI висоти i висоти обличчя. Нижня щелепа наближаеться до верхньо!, мож-ливий !! дистальний зсув [4, 10].
Лицьовий скелет у хворих iз цieю формою стер-тоcтi, за даними рентгено-цефалометричного ана-лiзу, характеризуемся: зменшенням вертикальних
розм\р\в ус\х зуб\в, здебтьшого внаслщок укорочен-ня !хн\х коронок; деформац\ею оклюз\йно! поверхн\; зменшенням глибини р\зцевого перекриття \ саг\-тально! м\жр\зцево! в\дстан\; зменшенням м\жальве-олярно! висоти; зубоальвеолярним укороченням у д\лянц\ верхн\х \кл\в \ перших премоляр\в; зменшенням довжини корен\в передн\х зуб\в \ премоляр\в; зменшенням альвеолярних частин у д\лянц\ верхн\х передн\х зуб\в, верхн\х премоляр\в; зм\ною конф\гу-рац\! нижньо! щелепи з\ зменшенням !! кута; набли-женням нижньо! щелепи до верхньо! й основи черепа; зменшенням вертикальних лицьових розм\р\в \ площ\ обличчя; вкороченням довжини зубних дуг; збшьшенням м\жоклюз\йного простору в положены спокою нижньо! щелепи [33, 34, .
Генерал\зована компенсована пщвищена стер-т\сть твердих тканин зуб\в виявляеться зменшенням вертикальних розм\р\в коронок ус\х зуб\в, знижен-ням м\жальвеолярно! висоти, а висота нижньо! тре-тини обличчя не зм\нюеться. Зменшення коронок компенсуеться зростанням альвеолярного вщростка [40, 41].
Лицьовий скелет у хворих \з ц\ею формою стер-тост характеризуемся: зменшенням вертикальних розм\р\в ус\х зуб\в; вщсутнютю зм\н у положены нижньо! щелепи \ збереженням вертикальних розм\р\в обличчя; деформац\ею оклюз\йно! поверхы та зменшенням глибини р\зцевого перекриття; зубощелеп-ним подовженням у д\лянц\ вс\х зуб\в; зменшенням
м\жальвеолярно! висоти; вкороченням довжини зубних дуг; збшьшенням довжини основи нижньо! щелепи; зменшенням довжини корен\в передых зуб\в \ перших премоляр\в.
Генерал\зована субкомпенсована форма п\д-вищено! стертост\ зуб\в - це насл\док недостатньо вираженого зубоальвеолярного подовження, яке повыстю не компенсуе втрату твердих тканин зуб\в, що призводить до пом\рного зменшення вертикальних розм\р\в нижньо! третини обличчя \ наближення нижньо! щелепи до верхньо! [19, 20, 39, 50, 51].
Пщвищена стерт\сть може поеднуватися з втра-тою частини зуб\в, патолог\ею жувальних м'яз\в \ скронево-нижньощелепних суглоб\в. Кл\н\чна картина при цьому стае ще складн\шою [7, 8, 12, 15, 17, 18, 45].
Отже, незважаючи на багатий арсенал засоб\в для запоб\гання \ л\кування патолог\чно! стертост\, частота виникнення цього захворювання, за даними л\тератури, не знижуеться. П\дкреслимо, що в зга-даних л\тературних джерелах автори наводять дан\ р\зних рег\он\в, указують на р\зний вплив ендоген-них \ екзогенних чинник\в.
Враховуючи той факт, що, за даними л\тератур-них джерел, захворюван\сть на патолог\чну стерт\сть зуб\в не зменшуеться, а п\дходи до вир\шення цього питання мають в\дм\нност\. Вивчення етюлопчних фактор\в та патогенезу захворюваност\ на патоло-г\чну стерт\сть зуб\в потребуе подальших розробок.
Л1тература
1. Антонишин Б. В. М\неральний склад емал\ зуб\в у в\ковому аспект\ / Б. В. Антонишин // В\сник стоматолог^. - 1996. -№ 9. - С. 339-343.
2. Бартлетт Д. У. Распространенность стираемости зубов в выборочно взятых группах подростков - школьников и её соотношение с потенциально предполагаемыми факторами / Д. У. Бартлетт, П. Ковард, К. Никка [и др.] // ДентАрт. -1998. - № 3. - С. 52-53.
3. Б\да В. I. Застосування ремшерал\зуючо! терапп в комплекс\ л\кувально-проф\лактичних заход\в у раз\ патолог\чного стирання твердих тканин зуб\в та зниження висоти прикусу / В. I. Б\да // Л\ки УкраУни. - 2003. - № 1. - С. 28-29.
4. Б\да В. I. Одонтометричн\ показники пост\йних зуб\в людини в норм\ та при патолог\чному стиранн\, ускладненому зниженням висоти прикусу / В. I. Б\да // Проблеми екологп та медицини. - 2001. - № 5-6. - С. 17-18.
5. Б\да В. I. Патолопчне стирання твердих тканин зуб\в та основн\ принципи його л\кування / В. I. Б\да. - К. : ВАТ Вид-во «Кшвська правда», 2002. - 93 с.
6. Б\да В. I. Принципи ортопедичного л\кування патологи зубощелепно! системи при зниженн\ висоти прикусу, його прогнозування та проф\лактика : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В. I. Б\да. - К., 2003. - 31 с.
7. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. - Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2001. - 304 с.
8. Боровский Е. В. Стоматологический статус лиц пожилого и старческого возраста в разных регионах / Е. В. Боровский // Стоматология. - 1991. - № 4. - С. 78-80.
9. Бушан М. Г. Патологическая стираемость зубов и ее осложнения / Бушан М. Г. - Кишинев : Штиинца, 1979. - 183 с.
10. Бушан М. Г. Снижающийся прикус / Бушан М. Г. - Кишинев : Штиинца, 1967. - 134 с.
11. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / Быков В. Л. - СПб. : Спец. лит., 1996. - 248 с.
12. Варес Э. Я. Централизованное изготовление зубных протезов с использованием новой и усовершенствованной технологии / Э. Я. Варес, В. А. Нагурный. - Житомир, 1992. - 195 с.
13. Гречишников В. И. Пути повышения резистентности твердых тканей зуба после удаления пульпы / В. И. Гречишников // Стоматология. - 1988. - Т. 67, № 5. - С. 27-29.
14. Гречишников В. И. Характер и особенности валентных колебаний функциональных групп и органической структуры дентина зубов в норме и при патологии / В. И. Гречишников // Стоматология. - 1989. - Т. 68, № 5. - С. 10-13.
15. Гризодуб В. И. Патологическая стираемость - патология функциональной системы организма / В. И. Гризодуб, И. В. Федоренко, Э. В. Хомченко // Питання ортопедично! стоматологи : зб. наук. праць. - Полтава, 1997. - С. 24-25.
16. Гризодуб В. I. Процес патолопчно! стертост\ твердих тканин зуба \ комплексний п\дх\д до л\кування / В. I. Гризодуб, I. В. Федоренко // Актуальш питання ортопедично! стоматологи : зб. наук. праць. - Полтава, 1996. - С. 11-12.
17. Добровольський О. В. Функцюнальна д1агностика, клшка та л1кування парафункцм жувальних м'яз1в : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.22 «Стоматолопя» / О. В. Добровольський. - Полтава, 2000. - 18 с.
18. Зальський Б. Н. Ортопедичне лiкувaння хворих з частковими дефектами зубних рядiв адгезивними мостовидними протезами (Клшко-експериментальна робота) : дис. . . . канд. мед. наук : 14.00.22 / Зальський Б. Н. - Ё^в, 1999. - 122 с.
19. Каламкарова С. X. Особенности конструирования и применения металлокерамических протезов при глубоком прикусе у взрослых : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / С. X. Каламкарова. - М., 1988. - 18 с.
20. Каламкаров X. А. Дискуссионные аспекты конструирования и применения металлокерамических протезов / X. А. Ка-ламкаров, В. К. Жнивин, С. И. Абакаров // Стоматология. - 1989. - № 4. - С. 58-61.
21. Копейкин В. Н. Зубопротезная техника / В. Н. Копейкин, Л. М. Демнер. - М. : Издательский дом " Успех", 1998. -С. 152-155.
22. Крапивин С. С. Транспортные пути эмали и их клиническое значение : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / С. С. Крапивин. - Ростов-Дон, 1995. - 14 с.
23. Курякина Н. В. Патология твердых тканей зубов, ее профилактика и лечение с учетом элиментарного фактора : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология / Н. В. Курякина. - М., 1993. - 28 с.
24. Луцкая И. К. Гидродинамические механизмы чувствительности твердых тканей зуба / И. К. Луцкая // Новое в стоматологии. - 1998. - № 4. - С. 23-27.
25. Молдованов А. Г. Физиология и патология истирания твердых тканей зубов / Молдованов А. Г. - Симферополь : Таврида, 1992. - 186 с.
26. Молдованов А. Г. Этиология, возрастные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики повышенного истирания твердых тканей зубов : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» / А. Г. Молдованов. - Симферополь, 1996. - 36 с.
27. Окушко В. Р. Физиология эмали и проблема кариеса зубов / Окушко В. Р. - Кишинев : Штиинца, 1989. - 8 с.
28. Рожко М. М. Ортопедична стоматолопя / М. М. Рожко, В. П. Неспрядько. - К. : Книга плюс, 2003. - 584 с.
29. Рыбаков А. И. Фарфоровые и металлокерамические протезы / А. И. Рыбаков, Д. М. Каральник. - М. : Медицина, 1984. - С. 33-34.
30. Ткаченкео I. М. Етюлопчш чинники в розвитку патолопчноУ стертост емaлi зубiв / I. М. Ткаченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Вип. 1, Т. 2. - С. 48-51.
31. Ткаченко И. М. Исследование взаимосвязи структурных компонентов эмали при повышенной и физиологической стираемости зубов / И. М. Ткаченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2012. - Вип. 4, Т. 1 (96). - С. 270-274.
32. Ткаченко I. М. Визначення щшьност емaлi зубiв, як критер^ виникнення пщвищено'!' стертост зубiв / I. М. Ткаченко // Св^ медицини та бюлогп. - 2012. - № 2. - С. 166-170.
33. Ткаченко I. М. Методика нормaлiзaцiï оклюзмних взаемовщношень при патолопчному стиранш зубiв / I. М. Ткаченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Т. 1 (87), Вип. 3. - С. 174-178.
34. Ткаченко I. М. Особливост визначення оклюзмних взаемовщношень при патолопчному стиранш зубiв / I. М. Ткаченко // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 5. - С. 17-20.
35. Ткаченко I. М. Особливост до^дження щтьност та структурно!' особливост емaлi при пщвищешй i фiзiологiчнiй стертост зубiв / I. М. Ткаченко, М. Д. Король // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2012. - № 1. - С. 18-22.
36. Ткаченко I. М. Структуры особливост емaлi при пщвищешй i фiзiологiчнiй стертост зубiв / I. М. Ткаченко, М. М. Ско-рик // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 6. - С. 15-21.
37. Щербаков А. С. Аномалии прикуса у взрослых / А. С. Щербаков. - М. : Медицина, 1987. - 192 с.
38. Fish E. Circulation of lymph in dentin and enamel / E. Fish // J. Am Dent. Ass. - 1977. - Vol. 14, № 8. - P. 804-817.
39. Foreman P. C. Comparative study of the composition of primary and secondary dentine / P. C. Foreman, S. V. Soames // Caries Res. - 1989. - Vol. 23, № 1. - P. 1-4.
40. Forman G. Presehile mandibular atrophy: its aetiology, clinical evolution and treatment by jaw augmentation / G. Forman // Brit. J. Oral. Surg. - 1976. - Vol. 14, № 1. - P. 47-56.
41. Freesmeyer W. B. Einfluss der Form des Bruckenkorpers von Verblendbzucken aut Gingiva und auf das marginate Parodou-tium / W. B. Freesmeyer // Dtsch. Zahnarzfl. Ztschz. - 1981. - Bd. 36, № 8. - S. 467-474.
42. Hunter A. J. Gingival crown margin configurations: a review and discussion. Part I. Terminology and widths / A. J. Hunter, A. R. Hunter // J. Prost. Dent. - 1990. - Vol. 64, № 6. - P. 548-552.
43. Jack S. S. Advance Data from Vital and Health Statistics / S. S. Jack // J. Prost. Dent. - 1986. - Vol. 12, № 122. - P. 13-21.
44. James D. R. Atrophy of the mandible: reconstruction following fracture / D. R. James // Brith. J. Oral. Surg. - 1976. - Vol. 14, № 9. - P. 156-162.
45. National Centre for Health Statistics. Health promotion and disease prevention United States, 1985-1986 // Vital Hith Statist. - 1988. - Ser. 10, № 163. - P. 49.
46. Nunn J. Tooth wear - dental erosion / J. Nunn, L. Shaw // Br. Dent. J. - 1996. - Vol. 180, № 9. - P. 349-352.
47. Seifert G. Die Morphologic der Speicheldrusenerkrankungen / G. Seifert, K. Donath // Arch. Oto-Rhino-Laryng. - 1986. -Vol. 24, № 6. - P. 111-208.
48. Svejda J. Scanning electron microscopy of the papillae folialae of the human tingue / J. Svejda, M. Lacota // Oral Surg. -1974. - Vol. 37, № 2. - P. 208-216.
49. Vass L. A maradofogaketzrakciojanok akoi Budapest adatok alapjau / L. Vass, I. Forral, G. Vakan // Fogorv. Szemle. - 1977. -Vol. 70, № 11. - P. 337-339.
50. Zukunft D. Bailigische Vertruglichkeit von mode llgussprothcsen unter Werkstoffkundlichen Gesichtspunkten / D. Zukunft // Zahntechnik. - 1980. - Bd. 21, № 5. - S. 198-202.
51. Zukunft D. Werkstoffa Fur modellgubprothesen / D. Zukunft // Zahntechnik. - 1978. - Bd. 19, № 1. - Р. 27-32.
УДК 616. 314-007. 232-036. 2
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОШИРЕНЮТЬ ПАТОЛОПЧНО'Г СТЕРТОСТ1 ЗУБ1В
Струк В. I.
Резюме. Автором статт вивчен джерела науково! лтератури, у яких розглянут питания поширеност патолопчно! стертост зуб1в у людини. Встановлено, що незважаючи на багатий арсенал засоб1в для запо-б1гання i л1кування патолопчно! стертост^ частота виникнення цього захворювання, за даними лггератури, не знижуеться. В лiтературних джерелах, як були вивченi автором, наводяться дан рiзних регiонiв, а також указуються на рiзний вплив ендогенних i екзогенних чинникiв.
Ключов1 слова: патолопчна стертiсть зубiв, частота виникнення, профшактика, ендогеннi фактори, ек-зогеннi фактори.
УДК 616. 314-007. 232-036. 2
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ПАТОЛОГИЧЕСКОЙ СТИРАЕМОСТИ ЗУБОВ
Струк В. I.
Резюме. Автором статьи изучены источники научной литературы, в которых рассмотрены вопросы распространенности патологической стираемости зубов у человека. Установлено, что, невзирая на богатый арсенал средств для профилактики и лечения патологической стираемости, частота возникновения этого заболевания, по данным литературы, не снижается. В литературных источниках, которые были изучены автором, приводятся данные разных регионов, а также указываются на разное влияние эндогенных и экзогенных факторов.
Ключевые слова: патологическая стираемость зубов, частота возникновения, профилактика, эндогенные факторы, экзогенные факторы.
UDC 616. 314-007. 232-036. 2
Modern View on the Prevalence of the Pathological Tooth Abrasion
Struk V.
Abstract. The author studied the scientific literature sources on the issue of the prevalence of pathological tooth abrasion in people. It was established that according to the researches, the frequency of occurrence of this disease is not reduced, despite a big amount of means for prevention and treatment of pathological abrasion.
The natural enamel abrasion occurs in the two planes, both horizontal and vertical. A horizontal plane abrasion is observed on the cutting edge of incisors, canines tubercles, premolars and molars.
The vertical abrasion is considered, in particular, an abrasion of tooth contact surfaces, hereupon the interdental contact points over time are transformed into the contact areas. The disappearance of interdental contacts does not occur due to the medial shift of the teeth.
In addition to the natural abrasion, an exceeded abrasion of the enamel and dentin is also observed. It is characterized by a rapid flow and a significant loss of the enamel and dentin. Tooth pathological abrasion occurs in people of all age, both young and old.
Believed that the strongest abrasion occurs at a young age when the jaw muscles are well-developed and the chewing movements are more intense.
According to some authors, the pathological abrasion depends on the type of occlusion. The most significant loss of dental hard tissues is characteristic of a direct occlusion (53.35 % of cases), a deep occlusion (49.6 % of cases), and an orthognathic occlusion (23.75 % of cases).
The pathological abrasion violates the anatomical tooth shape, the tubercles and the incisor cutting edges disappear, the crown height decreases. For a direct occlusion, the cutting edges and the chewing surface of all teeth erased; for a deep occlusion, the labial surfaces of lower teeth and the palate surfaces of upper front teeth erased.
Once appeared, a pathological abrasion is steadily growing. It delves in those areas with bare dentin and slightly delayed where enamel remained. The formation of crater like facets could be explained by an unequal hardness of the enamel and dentin; the last one is softer and therefore is more quickly erased. Thus, we can conclude that with the loss of enamel an abrasion increases.
Observing the literature sources, we found data from different regions, and different effects are specified there for endogenous and exogenous factors as well.
Given the fact that according to the data of observed sources, the incidence of pathological tooth abrasion does not decrease and the approaches to this issue have differences, the further study of etiological factors and the pathogenesis of pathological tooth abrasion is needed.
Keywords: pathological tooth abrasion, frequency of occurrence, prevention, endogenous factors, exogenous factors.
Рецензент - проф. Ткаченко I. M.
Стаття надшшла 19. 01. 2015 р.
