CC BY
121
УДК 616.314.5-007.483 Л.С. Лещук
М1ЖЗУБНИЙ КОНТАКТНИЙ ПУНКТ ЖУВАЛЬНИХ ЗУБ1В I ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ЗБЕРЕЖЕН1 СТАБ1ЛЬНОСТ1 ЗУБНИХ РЯД1В
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iм. Данила Галицького
Вступ
1^жзубними контактними пунктами термшоло-гiчно визначаються найопуклiшi частини апрокси-мальних поверхонь зубiв, що стикаються iз сусщ-нiми зубами та характеризуються стшкютю, мшь мальною площею стикання (точковий контакт), за-безпечуючи замикання ланцюга елементiв зубного ряду.
Простори, якi утворюються коронально вiд мiж-зубного контактного пункту, називаються «водо-зливними дтянками», або «амбразурами» [11]. Вони слугують для виходу Тж1 пiд час жування, що зменшуе сили, задiянi на зуб, i запобiгають про-штовхуванню Тж через контактну поверхню. Форма мiжзубного контактного пункту, мiжзубного простору, амбразури варiюе залежно вщ форми зубiв, вiку й оклюзп [2; 5].
У молодому вiцi мiжзубне стикання сконцент-ровано в однш точцi - точковому контактному пун-ктi. При екскурсшних рухах точковий контакт конт-ролюе ступшь медiодистальних перемiщень зуба. З вком форма контактного пункту змшюеться: опуклiсть при стираннi сплощуеться, що спричи-няе збiльшення радiусу бiчних перемiщень зуба, i це призводить до змши форми i структури мiжзуб-ного сосочка та пародонта [9]. Вкове стирання то-чкових мiжзубних контактних пунктiв супроводжу-еться зменшенням щiльностi контакту мiж зубами, що призводить до накопичення мiж зубами зали-шкiв Тж1, путридних мас i бактерiй, якi практично не пщдаються очищенню методами шдивщуальноТ п-гiени, а Тх накопичення може спричинити розвиток запальних процеав у крайовому пародонт з по-дальшою рецесiею прилеглоТ до зуба слизовоТ [4]. З iншого боку, створення надмiрного мiжзубного контакту мiж зубами призведе до своерiдного роз-клинення зубiв i небажаного змщення зубiв у зу-бнiй дузк
Низка авторiв зазначае, що якють реставрацiй порожнин бiчних зубiв, особливо тих, що розта-шованi на Т'хых апроксимальних поверхнях, зале-жить вщ стану i структури емалi та дентину зуба [1;3], i вказують на залежнiсть цих структур вiд вь ку. Iншi дослщники пов'язують такi вiковi змiни зi здатнiстю емалi, а в деяких випадках i дентину до
тертя, особливо з апроксимальних поверхонь [6].
Доведено, що у вiцi 45-70 рош зуби в^^зня-ються значною стертютю горбикiв, рiзального краю й апроксимальних поверхонь [6]. Площа фасеток стертост з вком збтьшуеться. Поверхня ш-тактноТ емалi в мюцях стертостi в оптичному мк-роскопi е вiдносно гладкою, бтьша частина пове-рхнi безпризмена, призми виявляються лише на окремих дтянках. Дослщження зразкiв у сканува-льному електронному мiкроскопi пiдтверджуе цi дат, пщкреслюючи деталi структури. Безпризмовi дтянки мають слабо рельефну картину, зумовле-ну наявнiстю пелiкули. Для зон зi збереженою призматичною структурою характерне пщвищен-ня голiвок призм над поверхнею емалi [3].
За дослщженнями [1;6], iз вiком зменшуються розмiри мiкропросторiв, що призводить до зник-нення меж мiж призмами, i вони стають погано помiтнi. Вщповщно зменшуеться й об'ем вологи у твердих тканинах зуба. Поверхневий високомше-ралiзований шар емалi зрiлих зубiв зазвичай стае безпризмовим на десятки мкм. Лише в окремих випадках на зртих зубах збер^аються дтянки по-ристих структур, змiнюеться також i наявнiсть у емалi мшеральних i органiчних речовин [7; 10; 12].
Причинами втрати щтьносп мiжзубного контактного пункту е також здатнють до стирання ема-л^ патологiчна рухомiсть зубiв, порушення гтени, травма тканин пародонта i Тх хроычне запалення [8; 9].
Мета дослщження - визначення форми i роз-мiщення зон стирання мiжзубних контактних пунк-тiв у бiчних зубах та Тхнього значення в збережен-нi цiлiсностi зубного ряду.
Матерiали i методи
Матерiалом дослщження слугували 20 видале-них незруйнованих бiчних зубiв старших людей (45-65 рош) здебiльшого за пародонтологiчними показаннями. Пюля видалення зуби були очищеы та просушенi. Апроксимальнi контактнi поверхы зубiв вивчали вiзуально i пщ мiкроскопом МБС-10 (Росiя) при збтьшеннях 8х, 16х, 32х, 56х та фото-графували (мал.1).
Мал. 1. Фотографii досл/джуваних зуб1в nid мкроскопом МБС-10
Результати дослщження та 1х обговорення
Вивчення апроксимальних поверхонь зуб1в п1д м1кроскопом засвщчило, що у вс1х випадках вщбу-лося пришл1фовування контактних пункт1в i3 точ-кового контактного апроксимального пункту зуба в площинний контакт, що залежно вщ форми зуба i
його розташування в зубнiй дузi мав рiзнi форму i розмiр.
Для визначення меж1 апроксимального пришл^ фування зуба застосований вiдповiдний метод. На отриманих фотографiях за допомогою комп'ютерно' програми («Adobe Photoshop CS5») коронкова час-
тина дослщжуваних зуб1в под1лена на сегменти трьома вертикальними I горизонтальними парале-льними лУями. Вертикальн1 ос1 зб1галися: одна - з вестибулярною поверхнею, друга - з оральною по-верхнею та третя - з центром апроксимально' пове-рхн1 коронково''' частини б1чного зуба. Горизонтальн1
оа проходили паралельно одна одн1и так, що перша перетинала по вершин! горбш, друга - за серединою коронково' частини зуба та третя - за межею переходу емал1 в цемент зуба. Таким чином, на ап-роксимальнш поверхн зуба утворилися 4 сектори (мал. 2).
1 а ь Ш N ^ "Г!
1 С лш d ва^ d Л
н
■1 II
Мал. 2. атка на апроксимальнiй поверхнi бiчних зубiв Анал1з фотографш апроксимальних поверхонь вання площадок стертост м1жзубних контактних 20 моляр1в нижньо' та верхньо' щелеп за застосо- пункт1в, що представлено в табл.1. ваною методикою виявив особливост1 розташу-
Таблиця 1
Частота розташування длянок стертостi мiжзубних контактних пун^в у бiчних зубах
Зуби Сектори Усього
а Ь с с1
N % N % N % N % N %
Моляри 18 90 2 10 - - - - 20 100
Отже, з 20 обстежених зуб1в у 18 зубах (90%) площадки стертосп м1жзубного контактного пункту були розташован в сектор! «а», тобто у верхнш четвертин! зуба з вестибулярного боку. Лиш у 2-х зубах (10%) стертють м1жзубного контактного пункту була на перетин вектор1в, але основною своею площею -в сектор! «Ь». У секторах «с» I «С» стертостеИ м1жзу-бного контактного пункту не виявлено.
Висновки
Проанал1зувавши л1тературн1 джерела I власн1 досл1дження, ми дшшли висновку, що зменшення шару емал1, а 1нколи I дентину, з апроксимального боку коронок зуб1в сприяе глибокому проникненню ротово' рщини кр1зь стоншену або вже вщсутню в ц1И д1лянц1 емаль I систему дентинних канальц1в у тверд! тканини зуба. У кл1н1чн1И практик таке про-
никнення через певний перюд (3-5 рок1в) може призвести до виникнення кар1есу в цш д1лянц1.
Досл1дження засв1дчили, що у вс1х дослщжува-них 20 зубах, незалежно в1д 'х належност1 до верх-ньо' чи нижньо' щелепи, м1жзубний контактний пункт спостер1гався приблизно в одному положены - у верхньому вестибулярному сектор! коронки зуба.
Виявлен особливост розташування м1жзубних контактних пункт1в б1чних зуб1в необх1дно врахо-вувати при 'х в1дтворенн1 в реставрац1ях дефект1в апроксимальних поверхонь, особливо в пац1ент1в старшого в1ку.
Отриман дан1 треба враховувати при вщнов-ленн1 контактних пункт1в жувальних зуб1в при 'х реставрацп.
8.
9.
10.
11.
12.
Лтература
1. Луцик О.Д. Атлас млкроанатомп оргашв ротовоТ по-рожнини / О. Д. Луцик, В. Ф. Макеев, А. М. Ященко. - Льв1в: Науттус, 1999. - С. 37-50.
2. Вивчення м1кротвердост1 емал1 та дентину р1зц1в у норм1 I при патолог1чних станах / [С.В. Ковальов, М.А. Шундрик, Л.С. Шундрик, В.С.Амосова] // Укра-Тнський стоматолог1чний альманах.- 2012.- №6.-С. 25-27.
3. Ипполитов Ю. А. Морфологические образования эмали белковой природы / Ю. А. Ипполитов // Стоматология. - 2010. - № 3. - С. 4-8.
4. Ливанова О. Л. Ближайшие и отдаленные результаты эстетической реставрации / О. Л. Ливанова, А. В. Шумский // Клиническая стоматология. -2008. - № 3. - С. 76-81.
5. Логинова Н. К. Физиология эмали и дентина / Н. К. Логинова, А. Г. Колесник, В. С. Бартенев // Стоматология. - 2006. - Т. 85, № 4. - С. 60-68.
6. Луцкая И. К. Физиология зуба / И. К. Луцкая // Современная стоматология. - 2007. - № 1. - С. 50-55.
7. Удод О. А. Особливост1 проведення реставрацш зуб1в з урахуванням структурно-функцюнальноТ кислотостшкост1 емал1 / О. А. Удод // УкраТнський
Резюме
Проведене дослщження апроксимальних поверхонь 20 жувальних зубiв пщ мiкроскопом МБС-10 для визначення мюця розташування площадок стирання мiжзубних контактних пунк^в та Тхнього значення в збереженж цтюносп зубного ряду. На отриманих мiкрофотографiях коронкова частина зубiв подтена на сегменти та виявлено особливост розташування площадок стертосп, що спостеркалися у верхньому вестибулярному секторi коронки жувального зуба, i це мае бути врахованим пщ час вщновлення контакту при реставрацп.
Ключовi слова: мiжзубний контактний пункт, амбразура, стирання, щтьнють, емалевi призми, мiкро-скошя.
Резюме
Проведено исследование апроксимальных поверхностей 20 жевательных зубов под микроскопом МБС-10 для определения местоположения площадок стирания межзубных контактных пунктов и их значения в сохранении целостности зубного ряда. На полученных микрофотографиях коронковая часть зубов разделена на сегменты и выявлены особенности расположения площадок стираемости. Выявлено их размещение в верхнем вестибулярном секторе коронки зуба, что должно быть учтено при восстановлении контакта при реставрации.
Ключевые слова: межзубный контактный пункт, амбразура, стирание, плотность, эмалевые призмы, микроскопия.
CTOMaTonoriHHMM anbMaHax. - 2008. - № 8. - C. 1217.
BreaL. Dental Crowding: The Restorative Approach Review Article / L. Brea, A. Oquendo, S. David // Dent. Clin. N. Amer. - 2011. -P. 301-310. Smile Design and Treatment Planning With the Help of a Comprehensive Esthetic Evaluation Form Review Article / J. R. Calamia, J. B. Levine, M. Lipp [et al.] // Dent. Clin. N. Amer. Pages. - 2011. - P. 187-209. Factors influencing proximal dental contact strength / [C. E. Dorfer, E. R. Von Bethlenfalvy, H. J. Staehle, T. Pioch] // Europ. J. Oral. Sci. -2000. - Vol. 108. - P. 368-377.
Kurth J. R. Open gingival embrasures after orthodontic treatment in adults: Prevalence and etiology / J. R. Kurth, V. G. Kokich // Amer. J. Orthod. Dentofacial. Orthop. - 2001. - Vol. 120. - P. 116-123. Relationship between occlusal toothcontact patterns and tightness of proximal tooth contact / S. H. Oh, M. Nakano, E. Bando [et al.] // J. Oral Rehabil. - 2006. -Vol. 33. - P. 749-753.
CTarra Haflmwna 31.08.2016 p.
UDC 616.314.5-007.483
THE IMPORTANCE OF INTERDENTAL CONTACT POINTS OF POSTERIOR TEETH IN MAINTAINING THE STABILITY OF DENTITION
Leshchuk Lidiya Stepanivna
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of Prosthetic Dentistry
Summary
During young age an interdental compression is concentrated at one point. With the age interdental contact point flattens, causing changes in the shape and structure of periodont and interdental papilla. Age-related interdental contact points wearing are accompanied by decrease in the density of interdental contact. That leads to accumulation of food residues, putrid masses and bacteria in the interproximal areas, which are resistant to individual hygiene purification methods. Their accumulation can result in the development of inflammatory processes followed by gingival recession.
The research was conducted on 20 tooth approximal surfaces using MBC-10 microscope. The aim was to locate the interdental contacts abrasion areas and their values in preservation of teeth. In obtained photographs the dental crown was divided into four segments and particular locations of the abrasion areas were found. During the examination of 90% of teeth the abrasion areas were located in "a"-segment (in upper fourth of tooth
from vestibular side). 10% of examined teeth had an abrasion areas located at intersection of vectors, but mainly at "b"-segment. In "c" and "d" segment the abrasion areas were not found.
In all examined teeth, regardless of their belonging to the upper or lower jaw, interdental contact point was observed in approximately one position, namely in the upper sector of the vestibular part of the crown. Identified aspects of interdental contact points locations should be taken into account in cases of tooth approximal surface defects restoration, especially in older patients.
Keywords: interdental contact point, embrasure, abrasion, density, enamel prisms, microscopy.
