CC BY
21
1. Gnatovska Yu. O. Rozrobka medichnih diagnostichnih sistem realnogo chasu / Yu. O. Gnatovska // Naukovi pratsi [Chornomorskogo derzhavnogo universitetu imenI Petra Mogili]. Ser.: Kompyuterni tehnologiyi . - 2008. - T. 90, Vip. 77. - S. 130-136.
2. Kotov Yu. B. Metodyi formalizatsii professionalnogo znaniya vracha v zadachah meditsinskoy diagnostiki: Avtoref. dis. na soisk. uchen. step. d. f.-m.n.: Spets.05.13.18 "Matematicheskoe modelirovanie, chislennyie metodyi i kompleksyi programm" / Yu. B. Kotov. - Moskva, - 2002. - 48 s.
3. Koynosov A. P. Kliniko-konstitutsionalnyie issledovaniya v dermatologii. Uchebnoe posobie / A. P. Koynosov // - Tyumen-Shadrinsk, - 2010. - 135 s.
4. Makarchuk I. M. Modelyuvannya za dopomogoyu diskriminantnogo analizu mozhlivosti zahvoryuvannya ta osoblivostey perebigu vugrovoyi hvorobi v yunakiv Podillya / I. M. Makarchuk, O. E. Maevskiy, I. V. Gunas // Visnik morfologiyi. - 2016. -T. 22, No. 1. - S. 160-163.
5. Polzik E. V. Teoriya i metodyi otsenki predraspolozhennosti k boleznyam / E. V. Polzik, V. S. Kazantsev, M. Yu. Yakusheva [i dr.] // - Ekaterinburg: UrO RAN, - 2012. - 237 s.
6. Rodin A. Yu. Perspektivyi somaticheskih issledovaniy v dermatologicheskoy praktike / A. Yu. Rodin, N. A. Proskuryakova // Mat. konf. «Infektsii, peredavaemyie polovyim putem i reproduktivnoe zdorove naseleniya. Sovremennyie metodyi diagnostiki i lecheniya dermatozov». - Kazan: Izd-vo KGMU, - 2013. - S. 127-129.
7. Tyurin Yu. N. Statisticheskiy analiz dannyih na kompyutere / Yu. N. Trin, A. A. Makarov // - M.: INFRAM, - 1998. - 528 s.
8. Hendogina Ya. O. Fizicheskiy status i zabolevaniya kozhi uchaschihsya v zavisimosti ot vozrastnogo perioda i tipa teloslozheniya: avtoref. dis. ... kand. med. nauk / Ya. O. Hendogina. - Krasnoyarsk, -2008. - 24 s.
9. Shaparenko P. P. Antropometriya / P. P. Shaparenko / - Vinnitsya, -2000. - 71 s.
10. Carter J. The Heath-Carter antropometric somatotype. Instruction manual. / Carter J.; [revised by J.E.L.Carter]. - Department of Exercise and Nutritional Sciences San Diego State University. CA. U.S.A., March -2003. - 26 p.
11. Kim R. H. Current state of acne treatment: Highlighting lasers, photodynamic therapy, and chemical peels / R. H. Kim, A. W. Armstrong // Dermatology Online Journal. - 2011. - V. 17, № 3. - P. 11-13.
12. Tabachnick G. Barbara. Using multivariate statistics / Barbara G. Tabachnick, Fidell Linda S. // - Fourthed., -2006. - 1008 p.
13. Thiboutot D. New insights into the management of acne: An update from the Global Alliance to Improve Outcomes in Acne Group / D. Thiboutot, H. Gollnick, V. Bettoli [et al.] // J Am Acad Dermatol. - 2009. - № 60. - P. 1-50.
Ш
ДИСКРИМИНАНТНЫЕ МОДЕЛИ ВОЗМОЖНОСТИ
ЗАБОЛЕВАНИЯ И ОСОБЕННОСТЕЙ ТЕЧЕНИЯ УГРЕВОЙ БОЛЕЗНИ У ДЕВУШЕК ПОДОЛЬСКОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ РАЗМЕРОВ
ТЕЛА
Дмитренко С. В., Маевский А. Е., Макарчук И. М.
В работе представлены результаты моделирования с помощью дискриминантного анализа возможности заболевания девушек Подольского региона Украины угревой болезнью в зависимости от особенностей размеров тела. Построенные модели позволяют с достаточно высокой вероятностью с помощью антропометрических показателей разделить здоровых и больных угревой болезнью (без и с распределением на степени тяжести) девушек. Вероятность корректно разделить больных на степени тяжести девушек с помощью антропометрических показателей практически отсутствует. В модели наиболее часто входят поперечные размеры тела и толщина кожно-жировых складок.
Ключевые слова: угревая болезнь, девушки, дискриминантные модели, антропометрия.
Стаття надшшла 25.09.2016 р.
DISCRIMINANT MODELS POSSIBILITIES DISEASE AND FEATURES COURSE OF ACNE IN GIRLS PODILSKIY REGION OF UKRAINE DEPENDING ON THE SIZE BODY Dmytrenko S. V., Maevsky O. Ye., Makarchuk I. М.
The paper presents the results of simulations using discriminant analysis, the possibility of disease of girls Podilskiy region of Ukraine on acne depending on the particular body size. Built models allow a fairly high probability using anthropometric indices divide healthy and acne patients (with and without the distribution of the degree of severity) girls. The probability of correctly divide patients according to the severity girls using anthropometric indices virtually absent. To models most often consists of cross body size and thickness of skin and fat folds.
Key words: acne, girls, discriminant model, anthropometry.
Рецензент Гунас I. В.
УДК 616. 314. 5/. 6
ШЛЯХИ ОПТИМ1ЗАЩ1 В1ДНОВЛЕННЯ КОНТАКТНИХ ПОВЕРХОНЬ Б1ЧНИХ ЗУБ1В
У статп вказуеться, що вщновлення апроксимальних поверхонь уражених карieсом бiчних зубiв до цього часу залишаеться досить складним завданням. Автор пропонуе ефективну технолопю реставрацп контактних поверхонь бiчних зубiв. Удосконалена методика е простою у виконанш та дозволяе оптимально вщтворити контактний пункт, створити умови для нормального функщонування ясеневого сосочку, запоб^ти застряганню мiж зубами, а також стабшзувати зуби у мщному контакт один з одним.
Ключов! слова: реставрация, б1чш зуби, контактна поверхня, контактний пункт.
Кар1ес постшних 61чних зуб1в е найпоширешшою причиною звернення пащенпв до лшаря-стоматолога [1, 3]. При цьому пломбування карюзних порожнин, що розташоваш на
апроксимальних поверхнях, у випадку збережених сусiднiх 3y6iB, навт застосовуючи сучасш реставрацiйнi технологи, до цього часу залишаеться досить складною проблемою [2, 4, 9]. У наукових публшащях вказуеться, що пломбування, спрямоване на лiквiдацiю патолопчного процесу в твердих тканинах, досить часто не здатне повною мiрою вiдновити форму i фyнкцiональнi можливосп бiчних зyбiв. Це призводить до виникнення таких ускладнень, як вщкол стiнки зуба, випадання пломби, розвиток тдвищено! чyтливостi, вторинного карiесy, пульшту, перiодонтитy. Крiм цього, некоректне вщновлення коронково! частини зуба пiд час реставрацн провокуе травмування та запалення мiжзyбного сосочку, а також шдвищуе ризик розвитку бiльш тяжких запальних процешв у пародонтi [6]. Дослщження останнiх рокiв свiдчать про достатньо велику кшьюсть неякiсних реставрацiй зyбiв. Уже через пiврокy непридатними е 30% пломб, через рш - понад 50%, а через два роки 70% реставрацш не вщповщають вимогам, що пред'являються до них [5].
Вже накопичений досить значний досвщ вiдновлення контактних поверхонь бiчних зyбiв за допомогою рiзноманiтних аксесyарiв та сучасних пломбувальних матерiалiв. Однак, дослщники зазначають, що проблема створення щiльного анатомiчного контакту мiж сусщшми бiчними зубами, а також забезпечення яюсно! полiмеризацп пломбувального матерiалy на апроксимальнш стiнцi залишаеться ще не до кшця вирiшеною у сучаснш стоматологи [7, 8]. До li розробки долучився i автор дано! статп, запропонувавши власний алгоритм вщновлення контактних поверхонь бiчних зyбiв.
Метою роботи було розробити бшьш ефективну технологiю вiдновлення контактних поверхонь бiчних зyбiв.
Матерiал та методи дослщження. Пiд нашим спостереженням знаходилось 73 пащента, у яких карiесом були уражеш апроксимальнi поверхнi 97 перших i других молярiв верхньо! та нижньо! щелеп (дiагноз за МКБ 10 К02.1 (карiес дентину, що розташований на контактних дiлянках бiчних зyбiв). Цим пацiентам було проведено пряму композитну реставрацiю, запропонованим нами методом. Ктшчну оцiнкy реставрацiй безпосередньо тсля лiкyвання, через 6 та 12 мюящв проводили за крш^ями United States Public Health Service Ryge Criteria for Direct Clinical Evaluation of Restoration (USPHS Ryge) iз обов'язковим урахуванням стану пародонту та контактного пункту. Яюсть реставрацн визначали за допомогою бшокулярно! лупи зi збiльшенням 2,5 та високояюсно! фотозйомки цифровою камерою SONY Nex3 iз макрооб' ективом.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Успiх пломбування апроксимальних порожнин бiчних зyбiв багато в чому залежить вщ вибору технiчних пристро!в, пломбувальних матерiалiв та методики реставрацн.
Нами запропоновано спосiб удосконалення техшки створення контактного пункту при реставрацн бiчних зyбiв, суть якого полягае у вщновленш зовнiшнiх стiнок карюзно! порожнини рiдким композитом iз наступним заповненням центрально! частини порожнини композитним матерiалом звичайно! або високо! щшьност (Патент на корисну модель № 109270 «Спошб вiдновлення контактних поверхонь бiчних зу6!в»).
Перед початком реставрацн необхщно обов'язково провести очищення зyбiв за допомогою нейлоново! щiтки та безфтористо! професшно! зубно! пасти. При реставрацн одного бiчного зубу для створення оптимального контактного пункту слщ також ретельно перевiрити стан апроксимально! гранi сyсiднього зуба для виявлення прихованого карiесy або некоректно! пломби. Пюля цього пiд адекватним знеболенням здiйснюеться препарування карiозно! порожнини (чи карюзних порожнин) або видалення реставрацш, що не вщповщають вимогам. Дизайн препарування е довшьним та орiентованим на характер дефекту. При цьому уздовж емалево-дентинно! меж! необидно залишати тiльки щiльний дентин, що дозволяе отримувати мiцне з'еднання з адгезивною системою, в проекцн ж ропв пульпи демiнералiзований дентин частково може бути залишений.
За необхщносп вiдновлення обох контактних поверхонь рекомендуеться проводити спочатку реставрацш дистально розташованого зубу. П!сля препарування карюзно! порожнини проводимо ¡золящю робочого поля кофердамом, який встановлюеться на вш 6!чн! зуби робочо! сторони. Наступним етапом лшування е встановлення та фiксацiя матрицi, що мае захистити ясеневий край вщ пломбувального матерiалy та контамiнацi! пришийково! частини порожнини II класу ясеневою рщиною. На нашу думку, перевагу слщ надавати контурним матрицям, форма та
висота яких визначасться анатомiчними особливостями 3y6iB. Таю матрищ створюють умови для досягнення адекватного контакту реставрацн з сусщшми зубами.
У пришийковiй дiлянцi матриця адаптуеться за допомогою клину, що вводиться з вестибулярного чи орального боку мiжзyбного промiжкy, залежно вщ збереженостi та щiльностi стiнок. Розклинення зyбiв спецiальними клинами е обов'язковим при вщновленш контактних поверхонь. Вони дозволяють забезпечити надiйнy фiксацiю матрищ, пристосовують li до цервшально! поверхш зуба, виключають виведення композиту у приясеневш дiлянцi, а також iмiтyють ясеневий сосочок. Крiм того, завдяки встановленню клинiв компенсуеться товщина матрищ. Клини можуть бути виготовлеш з рiзних матерiалiв. Так, на втизняному ринку стоматологiчних товарiв можна зустр^и дерев'янi, пластиковi, еластичнi та гнучю клини. У сво!й роботi ми використовуемо дерев'яш клини рiзних розмiрiв, якi менш травматичнi, всмоктують вологу i мають здатнiсть розширюватись.
Пюля цього проводиться кислотне протравления емалi (протягом 30 секунд) i дентину (протягом 15 секунд) та змивання кислоти струмом води (не менш шж 30 секунд). Пiсля повного висушування проводиться адгезивна пiдготовка порожнини, що полягае у внесенш адгезиву (експозицiя 30 секунд), створеннi його рiвномiрного тонкого шару за допомогою легкого непрямого струменя повiтря (протягом 5 секунд) та наступнш полiмеризацil.
Наступним етапом е нанесення на всю висоту внутршньо! поверхнi матрищ порци рiдкого композиту до 1 мм, пюля чого проводиться активащя матрицi у сторону зуба та полiмеризацiя пломбувального матерiалy. В подальшому порожнина заповнюеться традицiйною технiкою пошарового внесення та полiмеризацil композитного матерiалy звичайно! або високо! щiльностi.
Пюля видалення секцшно! матрицi за допомогою щипщв та зняття кофердаму ^жзубний клин залишаеться на мiсцi) проводиться додаткова полiмеризацiя, що завершуеться остаточним моделюванням оклюзшно! поверхнi за допомогою оливоподiбних фiнiшних борiв та борiв типу Arkansas iз використанням артикуляцшного копiювального паперу. Пiсля цього флосом здшснюеться перевiрка щiльностi контактного пункту та гладкосп контактно! поверхнi й переходiв контактно! гранi в оральну i вестибулярну. Корекцiя реставрацi! проводиться за допомогою борiв та штрипшв, останнi для профiлактики порушення контактного пункту рекомендуемо розрiзати подовжньо навпш. На завершальному етапi проводиться шлiфyвання i полiрyвания реставрацi! дисками, чашками та полiрyвальними голiвками рiзно! абразивносп, пiсля яких мае вiдбyтись фшшне засвiчyвания.
За результатами повторного огляду через 6 та 12 мюящв можна дшти висновку, що реставрацi!, проведет з використанням запропоновано! методики, вщповщали фyнкцiональним i естетичним вимогам та не потребували корекцш. У вшх пацiентiв виявлялись високi показники крайового прилягання, вiдсyтнiсть вiдколy стiнки зуба, випадання пломби, вторинного карiесy та тдвищено! чyтливостi, а також задовшьний стан мiжзyбного сосочку. Особлива увага придшялась перевiрцi якостi контактно! граш i контактного пункту за допомогою флосу та лавсаново! смужки. У вшх випадках флос не розшаровуючись проходив через контактний пункт iз характерним клацанням, при цьому, по апроксимальнш поверхнi у iнтерпроксимальних дшянках i зонах амбразур вiн легко ковзав.
Завдяки запропонованому алгоритму вщновлення контактних поверхонь бiчних зубiв, на нашу думку, можна досягти бшьш високого естетичного i функцiонального результату, а також запобпти виникненню ускладнень. Насамперед, адекватне вщтворення контактного пункту, штерпроксимального простору та амбразур визначае необхiдний простiр для нормального обсягу ясеневого сосочку, запобпае застряганню iжi мiж зубами та допомагае стабшзувати зуби у мiцному контактi один з одним. Це е надзвичайно важливим для нормального функцiонування мiжзубного сосочка та профiлактики пошкодження глибоких структур пародонту iз втратою кiстковоi тканини та епiтелiального прикрiплення.
1. Lutskaya I. K. Osobennosti modelirovaniya restavratsiy v pridesnevoy oblasti koronki i kornya zuba / I.K. Lutskaya, N.V. Novak // Sovremennaya stomatologiya. - 2006. - No.4. - S.18-23.
2. Makeev V. F. Vidnovlennya mizhzubnogo kontaktnogo punktu u bichnih zubah pri restavratsiyi / Makeev V.F., Leschuk L.S., Scherba P.V. // Novini stomatologiyi. - 2013. - No.3 (76). - s. 44-49.
3. Obolonska G. O. Anatomo-topograflchni osoblivosti mizhzubnih promizhkiv u hvorih na generalizrvaniy parodontit ta yih porushennya pri kariesi aproksimalnih poverhon bichnih zubiv // Implantologiya. Parodontologiya. Osteologiya. 2013. - No.2 (30). - S. 87-91.
4. Ozhogan I. A. Analiz ekspertnoyi otsinki restavratsiyi bichnih zubiv / I.A. Ozhogan, V.I. Gerelyuk, Z.R. Ozhogan // Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. - 2014. - No.4. - S.19-21.
5. Obolonska G. O. Sposobi vidnovlennya mizhzubnih sosochkiv pri likuvanni aproksimalnogo kariesu u hvorih na generalizovaniy parodontit / G.O. Obolonska // Sovremennaya stomatologiya. - 2015. - No.1. - S. 32-37.
6. Petrushanko V. M. Utvorennya kontatnogo punktu v porozhninah 2 klasu za Blekom za vikoristannya skloionomernih tsementiv ta kompozitsiynih materialiv // Ukrayinskiy stomatologichnih almanah. - 2011. - No.2. - S. 62-63.
7. Radlinskiy S. Restavratsiya kontaktnyih poverhnostey v bokovyih zubah / S. Radlinskiy // DentArt. - 2015. - No.2. - S. 2241.
8. Salova A. V. Osobennosti preparirovaniya i vosstanovleniya kompozitsionnyimi materialami II klassa po Bleku (aktivnaya i passivnaya metodiki) / A.V. Salova, V.M. Rehachov, A.I. Nikolaev, L.I. Shalomay // Institut stomatologii. - 2003. - No.1. - S. 97-99.
9. Udod A. A. Sovremennyie podhodyi k vosstanovleniyu kontaktnyih poverhnostey bokovyih zubov / A. A. Udod, I. M. Gadzhieva, K. M. Hachaturova // VIsnik stomatologIYi. - 2012. - No.2. - S.121-124.
ПУТИ ОПТИМИЗАЦИИ ВОССТАНОВЛЕНИЯ КОНТАКТНЫХ ПОВЕРХНОСТЕЙ БОКОВЫХ ЗУБОВ Иваницкий И. А.
В статье указывается, что восстановление апроксимальных поверхностей пораженных кариесом боковых зубов до сих пор остается достаточно сложной задачей. Автор предлагает эффективную технологию реставрации контактных поверхностей боковых зубов. Усовершенствованная методика проста в исполнении и позволяет оптимально воспроизвести контактный пункт, создать условия для нормального функционирования десневого сосочка, предотвратить застревание пищи между зубами, а также стабилизировать зубы в прочном контакте друг с другом.
Ключевые слова: реставрация, боковые зубы, контактная поверхность, контактный пункт.
Стаття надшшла 22.09.2016 р.
WAYS TO OPTIMIZE THE RESTORATION OF ADJOINING SURFACES OF LATERAL TEETH Ivanytskyi I. O.
The article emphasizes that the restoration of approximal surfaces of lateral teeth affected by caries remains a rather challenging problem up to the present. The author suggests the efficient technology of restoration of adjoining surfaces of lateral teeth. The technique is simple in execution and allows optimal restoration of the contact point, creation of conditions for normal functioning of interdental papilla, prevention of food compaction between teeth and stabilizing the teeth in strong contact with each other.
Key words: restoration, lateral teeth, adjoining surface, the contact point.
Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК 616.233- 002.2+616.24-007.63]-036.65:612.017.1
ЛОКАЛЬН1 Р1ВН1 ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОК1Н1В ПРИ ЗАГОСТРЕНН1 ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
У дослщження було включено 104 хвор их на хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Трупу контролю склали 98 практично здорових оЫб. Результати дослщження встановили, що загострення ХОЗЛ призводить до високо! активност запального процесу на локальному рiвнi. У пащен™ з ХОЗЛ в порiвняннi з контролем спостертаеться достовiрне (р<0,001) збшьшення локальних рiвнiв прозапальних (1Л-1 в, 1Л-6, ФНП-а) та супресивних (1Л-10, ТФР-в) цитоюшв.
Ключов! слова: ХОЗЛ, цитоини, локальний ¡муштет.
Патолопчними ознаками хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) е руйнування паренх1ми легень з емф1земою та запаленням бронхюл (малих дихальних шлях1в) [2]. Хрошчне запалення при стабшьному переб^у ХОЗЛ характеризуеться збшьшенням кшькост макрофапв, нейтрофшв, Т-л1мфоципв, дендритних кл1тин та В-л1мфоципв. В свою чергу, збшьшення нейтрофшв та В-л1мфоципв асоц1юеться з бшьш тяжким переб1гом захворювання [4].
Сигаретний дим, який е основною причиною розвитку ХОЗЛ, активуе толл-под1бн1 рецептори кттин вродженого ¡муштету, що призводить до синтезу та вившьнення прозапальних цитоюшв [10].
Прозапальш цитокши, так1 як фактор некрозу пухлин-а (ФНП- а), 1Л-1 та 1Л-6, виявляються в п1двищен1й к1лькост1 в мокротинш у людей, як1 страждають на астму та ХОЗЛ. Ц1 мед1атори п1дсилюють запалення, частково за допомогою активацп КБ-кВ, який призводить до шдвищення експресй' багатьох запальних ген1в [1].
Регуляторн1 Т-л1мфоцити виявляють свою 1муносупресивну активн1сть шляхом секрецп 1Л-10 та трансформуйочого фактуру росту в (ТФР-в). Було встановлено, що р1вн1 1Л-10 зворотно корелюють з тяжюстю ХОЗЛ. На противагу цьому, 1нш1 досл1дження не показали ютотних в1дм1нностей в р1внях 1Ь-10 в бронхоальвеолярнш р1дин1 у пац1ент1в з ХОЗЛ в пор1внянн1 з контрольною групою [5].
