CC BY
13
on the contrary, the average mobility of teeth decreased. Conclusions. The mobility of the upper frontal teeth during the first 6 months of orthodontic treatment increased, then decreased, remaining within the normal limits. The peak of mobility of teeth fell on the 1st month of orthodontic treatment.
УДК: 616.314-002.4./-007.232-089.27-037:616-74 Коваленко В.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Р1ЗНИХ ВИД1В ПЛОМБУВАЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В ПРИ Л1КУВАНН1 ЗУБ1В З КАР16СОМ ТА П1ДВИЩЕНОЮ СТЕРТ1СТЮ
ВДНЗ УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
За результатами сучасних KniHÎK0-enideM^08Î4Hux досл'джень як втчизняних, так i закордонних нау-ков^в, пдвищена стертсть зуб'в е патолог'юю, поширенсть якоУ складае в'д 8 до 30% у пацieнтiв pi-зних вкових груп, наближаючись до показник'в розповсюдженостi кар'юсу. При цьому як кар'юс, так i пдвищена стертсть характеризуються активним перебгом i п/'двищенням iнтенсивностi уражен-ня, що за вдсутностi своечасного адекватного лкування призводить до суттевих розлад'в у зубо-щелепному апаратi, як проявляються не тльки естетичними, а й функцональними порушеннями. Досконалому вивченню тдлягали зуби, як було видалено за показаннями. Вк пацieнтiв, зуби яких пд-лягали досл'дженню, складав в'д 25 до 55 рок'в. Досл'дженню пдлягали 40 зуб'в: iз наявним карозним процесом (20 зуб'в), iз пдвищеною стертстю (20 зуб'в). В якостi пломбувальних матеpiалiв для груп поpiвняння нас зацкавили склоономерний цемент подвйного типу тверднення з кольоровою шкалою VITREMER (3М ESPE), який представлений двокомпонентним складом утвореним порошком та р'ди-ною та компози^йний ренгеноконтрастний матер'ал фотополiмеpного твердння який видляе фтор на основi мкроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) у використанн з адгезивними системами 5 та 7 поколiнь як мають piзний механiзм проникнення в емаль та дентин Дослiджуючи склад емалi в зубах з наявнстю карозного процесу та в зубах з пдвищеною стертстю на меж!' iз пломбувальним матеpiалом VITREMER (3М ESPE) можна в/'дм/'тити достов/'рну piзницю в мкроелементах зi сторони кальцю, фосфору, кремню, алюмню та кисню, що на нашу думку, можна пов'язати !з моpфологiч-ними особливостями будови емалi при цих процесах i, як насл'док р1'зними ступенем проникност1' для мiкpоелементiв, як.i входять до складу пломбувального матер'алу.
Ключов1 слова: глдвищена стертють, кар1ес, морфофункцюнальна характеристика емал1 та дентину, м1кроанал1з складу твердих тканин зуба.
Робота е самостiйним фрагментом науково-дослiдноï роботи ВДНЗ УкраУни "УкраГнська медична стоматологiчна академiя" «Моpфофункuiональнi особливостi тканин ротовоТ порожнини i iх вплив на проведення лкувальних заходiв i su6!p лкувальних матеpiалiв» державний регстра^йний № 0115u001112.
За результатами сучасних клшко-епщемюлопчних дослщжень як в^чизняних, так i закордонних науков^в, пщвищена стертють зубiв е патолопею, поширенють якоУ складае вщ 8 до 30% у па^ен^в рiзних вкових груп, наближаючись до показниш розповсюдженост карiесу. При цьому як ^ie^ так i пщвищена стертють зубiв характеризуються активним переб^ом i пщвищенням штенсивносп уражен-ня, що за вщсутносп своечасного адекватного лкування призводить до суттевих розладiв у зубоще-лепному апарат^ як проявляються не ттьки естетичними, а й функцюнальними порушеннями [1,2].
Морфолопя зубiв зумовлена переважно спадковими факторами, а процес дентиногенезу регулю-еться багатьма генами. Порушення бтковоУ компоненти надалi призводить до змши в уклада мшера-лiв кристалiчноï реш^ки, а отже, до змши або порушення структури емалевих призм.
Ниш стан твердих тканин зубiв при виборi методу лкування набувае особливого значення у зв'язку з великим розвитком адгезивних технологш i можливостей вибору пломбувальних матерiалiв. Якють адгезп е одним iз ключових факторiв, який впливае на ефективнють всього комплексу лкувальних втручань, в значнш мiрi визначаючим усшх терапевтичного усшху i надшнють фксацш ортопедичних конструкцш.
На практик стоматолог, обираючи матерiали для реставрацп зубiв, керуеться такими критерiями: естетичнють, довготривала гаран^я лкування, комфорт у робот (простота пщбору вщтшш, зручн маншуляцшш характеристики) i, безперечно, стввщношення цша - якють.
Структура емалi i дентину зубiв при пщвищенш стертост та карюзному процес мае суттeвi вщмш-ностк Постае питання про особливост використання пломбувальних матерiалiв та адгезивних систем при рiзних видах патологи твердих тканин зубiв. Такi дат майже не зус^чаються в л^ературних дже-релах, тому це i стало метою нашого дослiдження.
Мета дослщження
На основi експериментальних дослщжень твердих тканин зубiв визначити оптимальний матерiал для лiкування зубiв з пщвищеною стертiстю та карiозними ушкодженнями.
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
Матерiали i методи дослщження
При плануваннi лабораторних дослiджень ми спиралися на думку про взаемозв'язок морфолопч-hoï будови гiстологiчних утворень зуба i ïx хiмiчного складу на особливост прояву патологи твердих тканин як карюзного, так i некарюзного ураження. У зв'язку з цим нами складено алгоритм лабораторного дослщження зубiв з карюзними i некарюзними ураженнями для подальшого визначення ефекти-вностi запропонованого способу лкування, який стосуеться вибору пломбувального матерiалу та ад-гезивноï системи.
Для досягнення мети та виконання завдань дослщження наш алгоритм складався iз наступних ета-шв:
- на першому етапi проводилось морфологiчне дослщження емалi i дентину зубiв iз пiдвищеною стертiстю та карiесом, шляхом отримання сколiв зубiв та дослщження кшькосп емалевих призм, ден-тинових канальцiв, ïx дiаметру, товщини промiжкiв мiж зазначеними структурами. Дослiдження проводили за допомогою растрового електронного мiкроскопа (SEM) «Mira 3 LMU» («Tescan», Чеxiя) з максимальною роздтьною здатнiстю 1 нм i максимальним збтьшенням 1 000 000. Елементний склад локально' дтянки визначали за допомогою енергодисперсiйного спектрометра «X-max 80mm2» («Oxford Instruments», Великобриташя), що був iнтегрований у растровий електронний мiкроскоп;
- на другому еташ на спецiально пiдготовлениx шлiфаx ми проводили вивчення xiмiчноï структури емалi i дентину зубiв iз пiдвищеною стертiстю та карiесом шляхом визначення дтянок для дослщжен-ня в емалi i дентинi;
- на третьому еташ нами проводилось дослщження 6 груп зубiв з пщвищеною стертютю та карюз-ним процесом, як було подiлено в залежност вiд застосованого пломбувального матерiалу з подаль-шим проведенням xiмiчного дослiдження на змiну розподiлу вмюту мiкроелементiв на меж1 емаль-пломбувальний матерiал, дентин- пломбувальний матерiал та визначення вщстаы мiж пломбуваль-ним матерiалом та твердими тканинами зуба на предмет якост адгезiï пломбувальних матерiалiв та адгезивих систем;
- на четвертому еташ дослщження ми намагалися встановити взаемозв'язок мiж морфолопею, xi-мiчним складом твердих тканин зубiв i пломбувальних матерiалiв для виршення питання про доцть-нють i прiоритетнiсть використання запропонованих пломбувальних матерiалiв i адгезивних систем при ^ied i пiдвищенiй стертостi зубiв.
На нашу думку, тканини зуба необхщно розглядати як систему, яка характеризуеться сукупнютю пов'язаних мiж собою елемен^в, якi реагують на змши оточуючого середовища як едине цте. Характеристики системи, що вивчаеться, купуються, оскiльки вони виникають в рамках сформованих взае-мин, взаемовпливiв i взаемозв'язкiв.
Мiкроструктура та xiмiчний склад твердих тканин зубiв вщображуе складнi процеси, якi пов'язанi з вковими та патологiчними станами. Виявлення закономiрностей всерединi цих процесiв дозволить глибше зрозумiти меxанiзми ïx розвитку i розробити тактику профтактики та лкування захворювань, якi пов'язанi зi змiнами безпосередньо в емалi та дентин [3,4].
Досконалому вивченню пщлягали зуби, якi було видалено за показаннями. Вк пацiентiв, зуби яких пщлягали дослiдженню, складав вiд 25 до 55 рокiв згiдно кпасифкацп вiковиx перiодiв, прийнятiй на Мiжнародному симпозiумi по вiковiй перiодизацiï (Москва, 1965 р.). Дослщженню пiдлягали 40 зубiв: iз наявним карiозним процесом (20 зубiв), iз пiдвищеною стертютю (20 зубiв). Ураховуючи недолiки вивчення морфологи зубiв методом виготовлення шлiфiв, ми використовували методику вивчення емалi шляхом отримання сколiв iз робочоГ поверxнi [5].
Видаленi для дослщження зуби промивали в проточнш вод^ очищували вiд зубного нальоту, вису-шували за допомогою фтьтрувального паперу i подрiбнювали за допомогою лещат, шсля чого проводили вибiр уламкiв для проведення дослщження.
В якост пломбувальних матерiалiв для груп порiвняння нас зацiкавили склоюномерний цемент подвiйного типу тверднення з кольоровою шкалою VITREMER (3М ESPE), який представлений двоко-мпонентним складом, утвореним порошком та рщиною. Порошок - це ренгеноконтрастне фторалюмо-силкатне скло та композицiйний ренгеноконтрастний матерiал фотополiмерного твердiння який видi-ляе фтор на основi мiкроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) у використаннi з адгезивними системами 5 та 7 поколшь яю мають рiзний мехаызм проникнення в емаль та дентин.
При застосуванш склоiономерниx цементiв xiмiчна адгезiя до твердих тканин зуба вщбуваеться за рахунок утворення хелатного зв'язку карбоксилатних груп полiмерноï кислоти з каль^ем гiдроксиапа-титiв емалi та дентину. Також адгезiя забезпечуеться адсорб^ею полiакриловоï кислоти на колагено-вих волокнах дентину завдяки тому, що полiакрилова кислота тотожна азотистим з'еднанням бткових молекул колагену дентину.
Склоюномерш цементи утворюють xiмiчний зв'язок iз твердими тканинами зуба нав^ь за наявностi змазаного шару, що подiбно до утворення зв'язкiв при використанш адгезивних систем 7 поколшня.
Бiосумiснiсть i нетоксичнiсть склоiономерниx цемен^в пов'язанi з тим, що велию молекули полiак-рилових кислот, яю входять до складу рiдини, не можуть проникати дентинними трубочками в пульпу зуба через свою велику молекулярну масу i не подразнюють IT. Коефiцiент термiчного розширення i
теплопровiднiсть склоюномерних цементiв досить близькi до таких у емалi та дентинi. Ця подiбнiсть забезпечуе щiпьне крайове припягання пломб до твердих тканин зуба i 3ano6irae розтрiскуванню ма-Tepiany при змiнi температури в порожнин рота. Висока мiцнiсть на стискання i низька епастичнiсть -витримують окпюзiйнe навантаження. Зaдовiпьнi eстeтичнi властивост - скпоiономepнi цементи е ма-тepiaпом вибору, копи композити з певно'Г причини використати не можна.
В якост адгезивно' системи при використанн композитних мaтepiaпiв нами використана самопрот-равлююча адгезивна система 7 поколшня Adper Easy One та система 5 поколшня Single Bond 2 (Сшгл Бонд 2) фipми 3M Espe.
Вiдпpeпapовaнi зуби з встановпеними пломбами були подтен на групи в залежност вiд особли-востей будови твердих тканин зyбiв (група зyбiв з кapiозним процесом, група зyбiв з пiдвищeною стер-тютю) та на пщгрупи в кожнш гpyпi, зважаючи на вид мaтepiaлy для пломбування та обрано''' адгезивно' системи. Для адекватно' оцшки взаемозв'язку пломбувальних мaтepiaпiв та твердих тканин зyбiв ми проводили препарування зyбiв, що доспiджyвaпись, з жувально' повepхнi, aнaпогiчно препаруван-ню I класу по Блеку.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Кiпькiсть призм на одиницю ппощi характеризувала щтьнють eмaпi, вiд яко', як було зазначено ра-нiшe, залежить проникнють, твepдiсть, стiйкiсть тканин на злам, вигин та модуль пружностк Ктькють дентинових трубочок характеризувала щтьнють дентину та особливост тpофiчних процеав, якi вщ-буваються в дентиш. Також, на нашу думку, ктькють дентинових трубочок обумовлюе aмоpтизyючi властивост дентину i мiцностi показники емалк
Дaнi за кiпькiстю призм, пpомiжкiв мiж ними, кiпькiстю дентинових трубочок та 'х дiaмeтpом при ка-piесi та пiдвищeнiй стepтостi наведет в таблиц 1.
Таблиця. 1
Морфологiчне дослiдження емалi та дентину при Kapieci та пiдвиш,енiй cmepmocmi 3y6ie
Групи nopiB^H^ Ктькють призм на 100мкм Товщина пpoмiжкiв мiж призмами Кiлькiсть дентинових каналь^в на 100 мк Товщина пpoмiжкiв мiж канальцями Дiаметp каналь-цiв
Група 3y6iB з каpioзним процесом (20шт.) 22,65±1,18 0,83±0,05 16,8±0,9 6,83±0,28 1,42±0,08
Група 3y6iB з пiдвищенoю стертютю (20шт.) 19±0,59* 1,35±0,10* 15,35±0,71 6,75±0,24 1,83±0,37
Прим1тки: * - р<0,05 м'ж показниками досл'джуваних груп.
Порiвнюючи щтьнють розташування емалевих призм дослщжуваних зубiв, зазначаемо, що ктькють призм на одиницю площi в зубах, що мають карюзний процес та у зубах з пщвищеною стертютю мають певнi вщмшносп, що може наводити на думку про рiзнi значення резистентностi емалi при карн есi та пщвищенш стертостi. Кiлькiсть емалевих призм на одиницю площi при пiдвищенiй стертост у середньому складае 19 на 100 мкм, а при карюзному процес 22,65 на 100 мкм.
Оцшюючи данi всерединi кожноТ групи статистичними методами маемо можливють вщм^ити, що кiлькiсть призм в емалi зубiв мае пряму кореляцiю з промiжками мiж ними (р=0,0017). Пов'язуючи бу-дову емалi та дентину також маемо можливють встановити прямий взаемозв'язок мiж ктькютю емалевих призм та ктькютю дентинних каналь^в при силi зв'язку (р=0,0421), а також взаемозв'язку мiж дiаметром дентинних каналь^в та промiжками мiж емалевими призмами (р=0,0268).
Таким чином, будова емалi та дентину мае особливост морфолопчноТ будови при рiзних кл^чних станах твердих тканин зубiв. Дану особливють можемо пов'язати зi зниженням щшьносп емалi, яка пов'язана iз зменшенням кiлькостi призм при пщвищенш стертост зубiв та збiльшенню промiжкiв мiж ними.
Крiм того, ми дослщжували особливостi використання рiзних матерiалiв, для чого вс зуби в зале-жностi вiд використаного пломбувального матерiалу та особливостей будови твердих тканин зубiв було подiлено на 6 пщгруп, особливостi розподiлу яких наведено в табл. 2
Таблиця 2
Розподл зуб!в в залежностi eid використаного пломбувального матер1алу та особливостей будови твердих тканин зуб1в
Патoлoгiя твердих тканин зyбiв Пломбувальний матеpiал VITREMER (3М ESPE) Пломбувальний матеpiал CHARISMA (Heraeus Kulzer) та адгезивна система Single Bond 2 Пломбувальний матеpiал CHARISMA (Heraeus Kulzer) та адгезивна система Adper Easy One Загалом
Зуби як мають карюз-ний процес 4 (пщгрупа 1) 4 (пщгрупа 3) 4 (пщгрупа 5) 12
Зуби з пщвищеною стертютю 4 (пщгрупа 2) 4 (пщгрупа 4) 4 (пщгрупа 6) 12
Усього 8 8 8 24
Осктьки закладка зyбiв розпочинаеться на ембрюнальному piвнi i вщкладення мшеральноТ компо-ненти проходить на бткову матрицю, то змiнa пepeлiчeних пapaмeтpiв може бути нaспiдком особливостей формування емащ що притаманне piзним iндивiдyyмaм, а саме особливостями структурно'
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медичка. стоматолог1чна академЫ
оргажзацп бшковоТ матрицк
Зазначеж особливостi емалi та дентину 3y6iB при Kapi03H0My процесi та пщвищенш CTepTOCTi спри-чиняють pi3Hy витривалють до жувального навантаження, тому об^рунтованим, на нашу думку, стае завдання про визначення ктькосп, спiввiдношення i розподiлу мiкроелементiв при рiзних ктжчних станах твердих тканин зубiв.
Для пщтвердження припущення про рiзницю мiкроепементного складу емапi на рiзних ТТ рiвнях та взаемозв'язку з морфолопчними характеристиками проводили доспiдження за описаною вище методикою з вивченням примiрникiв кожного доспiджуваного зуба на дтянках емапi та дентину, як нама-галися розташовувати приблизно на однш вiдстанi вiд дентино-емалевоТ межк
Доспiджуючи склад емапi в зубах з наявжстю карiозного процесу та в зубах з пщвищеною стертю-тю на межi iз пломбувальним матерiалом VITREMER (3М ESPE) можна вщм™ти достовiрну рiзницю в мiкроелементах зi сторони капьцiю, фосфору, кремжю, апюмiнiю та кисню, що на нашу думку, можна пов'язати iз морфолопчними особливостями будови емалi при цих процесах i, як наслщок, рiзним ступенем проникностi для мiкроелементiв, якi входять до складу пломбувального матерiапу. При дос-пiдженнi промiжку мiж пломбувальним матерiалом та емаллю нi в пiдгрупi 1, ж в пiдрупi 2 промiжку не вiдмiчалося, що доводить думку про те, що склоюномерж цементи утворюють хiмiчний зв'язок iз твер-дими тканинами зуба нав^ь за наявност змазаного шару, тому що при встановленж пломби iз склою-номерного цементу ми не проводили очищення поверхж для його лквщацп. Яюсть прилягання пломбувального матерiапу наведена на рис. 1.
Рис. 1 Яюсть прилягання пломбувального матерiалу VITREMER (3М ESPE) до емалi (А- при тдвищенш cmepmocmi 3y6ie,
Б- при наявностi карозного процесу).
Слщ вщм™ти, що яюсть прилягання матерiалу залежить також вщ особливостей роботи лкаря-стоматолога, якост конденсацп пломбувального матерiалу i особливостей препарування. За рахунок неяюсного виконання цих пуню1в на деяких препаратах вiдмiчено утворення трщин (неякiсне препарування без охолодження) i наявнiсть зазорiв на межi iз пломбувальним матерiапом (неяюсна конден-сацiя i недотримання режиму обробки пломбувального матерiалу).
При порiвняннi хiмiчного складу емалi на рiзних дiлянках в кожнiй групi (на контакт з пломбувальним матерiалом i 5 мкм вiд зони з'еднання) вiдмiчаеться рiзке зниження ктькост елементiв у пiдгрупi 1 таких як алюмшш, кальцiй, кремнiй та вуглець. В пщгрут 2 ктьюсть стронцiю на дiлянцi 5 мкм вщ межi знизилась майже в 15 разiв, кiлькiсть кисню - в 2 рази, а ктьюсть кремжю та алюм^ю майже в 17 ра-зiв, що вказуе на вплив матерiалу на твердi тканини зуба i взаемозалежнiсть мiж будовою твердих тканин i особливостей використаного матерiалу.
Таким чином, при дослщженж зубiв з рiзним типом структури твердих тканин можна зробити ви-сновок про вiдмiнностi прилягання пломбувального матерiалу та ступеню адгезп до твердих тканин при використанж рiзних груп матерiалiв та рiзних типiв адгезивних систем.
Лiтература
1. Дроздов В. А. Текстурные характеристики эмали зуба и её резистентность к кариесу / В. А. Дроздов, И. Л. Горбунова, В. Б. Недосько // Стоматология. - 2002. - № 4. - С. 4-9.
2. Данильченко С. Н. Структура и свойства апатитов кальция с точки зрения биоминералогии и биоматериаловедения (обзор) / С.Н. Даниль-ченко // Вюник СумДУ. Сер. Физика, математика, механика. - 2007. - № 2. - С. 33-59.
3. Ткаченко 1.М. Дослщження взаемозв'язку структурних компоненлв емалi при пщвищенм i фiзiологiчнiй стертост зубiв / 1.М. Ткаченко, М.М. Скорик // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2012. - № 4. - С. 15-18.
4. Ткаченко 1.М. CTpyKTypHi особливостi емалi при пщвищенш i фiзiологiчнiй CTepTOCTi 3y6iB / I. М. Ткаченко, М.М. Скорик // Укра'шський стома-толопчний альманах. - 2011. - №6. - С. 15-21.
5. Пат. 77728 UA, МПК А 61 В 10/00. СпоЫб дослщження щшьносп eмалi 3y6iB при фiзiологiчнiй та пщвищенш стертост 3y6iB / Ткаченко 1.М.; винахiдник та патентовласник. - № U 2012 09573; заявл. 06.08.2012; опу6л. 25.02.13, Бюл. № 4.
6. 6. Мандра Ю.В. Оценка морфоструктурных изменений при повышенной стираемости зубов по данным оптической электронной и атомной силовой микроскопии / Ю.В. Мандра, С.Л. Вотяков, Д.В. Киселева // Уральский медицинский журнал. - 2008. - № 10. - С. 27-29.
7. 7. Мандра Ю.В. Современные диагностические подходы в изучении микроэлементного состава твердых тканей зубов при повышенной стираемости / Ю.В. Мандра, С.Л.Вотяков, Д.В.Киселева // Уральский медицинский журнал. - 2008. - № 10. - С. 85-89.
Реферат
Особенности использования различных видов пломбировочных материалов при лечении зубов с кариесом и повышенной стираемостью зубов Коваленко В.В.
Ключевые слова: повышенная стираемость, кариес, морфофункциональная характеристика эмали и дентина, микроанализ состава твердых тканей зуба.
По результатам современных клинико-эпидемиологических исследований как отечественных, так и зарубежных ученых, повышенная стираемость зубов является патологией, распространенность которой складывает от 8 к 30% y пациентов различных возрастных групп, приближаясь к показателям распространенности кариеса. При этом как кариес, так и повышенная стираемость характеризуются активным течением и высокой интенсивностью поражения, что при отсутствии своевременного адекватного лечения приводит к существенным изменениям в зубочелюстном аппарате, которые проявляются не только эстетическими, но и функциональными нарушениями. Изучению подлежали зубы, которые были удалены по показаниям. Возраст пациентов, зубы которых подлежали исследованию, составлял от 25 до 55 лет. Исследованию подлежали 40 зубов: с имеющимся кариозным процессом (20 зубов), с повышенной стираемостью (20 зубов). В качестве пломбировочных материалов для групп сравнения нас заинтересовали стеклоиономерный цемент двойного типа затвердевания с цветной шкалой VITREMER (3М ESPE), который представлен двухкомпонентным составом, образованным порошком и жидкостью, и композиционный рентгеноконтрастный материал фотополимерного затвердевания, который выделяет фтор на основе микростекла CHARISMA (Heraeus Kulzer) в использовании с адгезивными системами 5 и 7 поколения, которые имеют разный механизм проникновения в эмаль и дентин. Исследуя состав эмали в зубах с наличием кариозного процесса и в зубах с повышенной стираемостью на границе с пломбировочным материалом VITREMER (3М ESPE), можно отметить достоверную разницу в микроэлементах со стороны кальция, фосфора, кремния, алюминия и кислорода, что, по нашему мнению, можно связать с морфологическими особенностями строения эмали при этих процессах и, как следствие, различной степенью проницаемости для микроэлементов, которые входят в состав пломбировочного материала.
Summary
CHARACTERISTICS OF VARIOUS TYPES OF FILLING MATERIALS IN RESTORATION OF TEETH WITH CARIOUS LESSIONS AND INCREASED TOOTH WEAR Kovalenko V.V.
key words: caries, increased tooth wear, morphological characteristics, enamel and dentin, microanalysis of hard dental tissues.
According to the results of modern clinical and epidemiological studies of both national and international scientists, increased tooth wear is a pathology, which prevalence is between 8% and 30% in patients of different age gropus, approaching the rates of caries prevalence. In this case, both caries and increased tooth wear is characterized by rapid progression and high intensity of the lesion spreading. When there is no timely adequate treatment, this leads to significant disorders in the dental apparatus, which manifest not only by aesthetic imperfections, but functional disorders. The microstructure and chemical composition of hard dental tissues reflects complex processes associated with age and pathological conditions. Detecting patterns within these processes enable to clearly understand the mechanisms of their development and to design tactics for the prevention and treatment of diseases resulted from changes directly in enamel and dentin. The teeth removed by the indications were subject to thorough study. The age of patients whose teeth studied ganged from 25 to 55. The study was based on 40 teeth: with carious process (20 teeth), with increased tooth wear (20 teeth). A filling material we chose for the control groups, was glass-ionomer cement of double hardening with a colour scale VITREMER (3M ESPE), which is represented by a two-component composition of powder, liquid, and a composite X-ray-contrast material of photopolymer hardening that separates fluorine based on the microscale CHARISMA (Heraeus Kulzer) with adhesive systems of 5 and 7 generations possessing different mechanism of penetration into the enamel and dentin. Exploring the composition of the enamel in the teeth with the presence of carious cavities by sharpening the edge with the sealing material VITREMER (3M ESPE), we can note the significant difference in the trace elements of calcium, phosphorus, silicon, aluminum and oxygen, which in our opinion, can be linked to the morphological characteristics of the structure of enamel in these processes and, as the consequence of different degrees of permeability, for trace elements that are parts of the filling material.
