CC BY
42
УДК: 616.314 - 085 + 616.314.13 - 007.23 + 616 - 084 + 616.314 - 002 + 613.95 Крть I. А.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА Л1КУВАННЯ СИСТЕМНО!" Г1ПОПЛАЗИ ЕМАЛ1 ЗУБ1В
ТА ПРОФ1ЛАКТИКУ ТТ" УСКЛАДНЕННЯ КАР1ССОМ У Д1ТЕЙ
ДВНЗ «1вано-Франктський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
ira.kril@gmail.com
Робота е частиною науково-дослщно! теми кафе-дри дитячо! стоматологи 1вано-Франк\вського нац\-онального медичного ун\верситету „Сучасн\ п\дходи до збереження стоматолог\чного здоров'я у населен-ня Прикарпаття", № держ. реестрацп 011511001535.
Вступ. Протягом останн\х 20 рок\в спостер\гаеть-ся тенденц\я до зб\льшення частоти уражень твер-дих тканин зуб\в некар\озного походження. Стр\мке зростання поширеност\ цих захворювань, проблеми в д\агностиц\, низька ефективн\сть л\кувально-про-ф\лактичних заход\в та частий розвиток ускладнень спонукають досл\дник\в до б\льш ретельного вивчен-ня ц\е1' проблеми.
Мета дослщження - зд\йснення анал\зу в\тчиз-няних та закордонних наукових джерел останн\х рок\в, присвячених питанням л\кування системно! ппоплазп емал\ зуб\в та проф\лактики и ускладнення кар\есом у д\тей.
Г\поплаз\я емал\ - це вада и розвитку, що вини-кае в результат! порушення метабол\чних процес\в у зубах, що розвиваються, \ проявляеться в к\льк\сному та як\сному порушенн\ емал\ зуб\в в\д незначного по-мутн\ння та стоншення аж до повно! II в\дсутност\ [5].
Оск\льки системна г\поплаз\я емал\ зуб\в характеризуемся великою р\зноман\тн\стю кл\н\чних форм ураження, л\кування залежить в\д кожного конкретного випадку. При цьому у вс\х пац\ент\в необх\дне комплексне застосування препарат\в загально! та м\сцево1 д\| для пол\пшення м\нерал\зацп твердих тканин зуб\в [3,4,8,11,14,15].
Основними структурними елементами зуб\в е кальц\й та фосфор, на частку яких припадае в серед-ньому 57,67% маси м\нерал\в \нтактно1 емал\ зуба. Ум\ст фтору е незначним \ складае 0,15%. Проте, фторид е чинником, що впливае на процес формування кислотост\йких форм апатиту, тому рем\нерал\зац\ю зуб\в проводять \з застосуванням кальц\й- та фтору-м\сних препарат\в. 6 дан\, що зубн\ пасти з вм\стом кальц\ю, фосфору та фтору у вигляд\ розчинних солей мають швидший та повноц\нн\ший ефект рем\нерал\-зац\|, пор\вняно з фторидум\сними зубними пастами [6,9,12,16,18,19,20]. Найчаст\ше фториди признача-ють п\сля завершення курсу рем\нерал\зуючо1 тера-п\|, для зниження виходу кальц\ю з емал\ зуб\в.
У випадку г\пом\нерал\зац\| емал\, коли немае втрати твердих тканин зуба, а наявна лише аномал\я прозорост\ емал\, л\кування можна обмежити дек\ль-кома курсами рем\нерал\зуючо1 терап\| з використан-ням препарат\в м\сцево1 д\| у вигляд\ апл\кац\й, полос-кань, електрофорезу [3,4,5,7,8,9,11,14].
Кл\н\чн\ досл\дження доводять ефективн\сть застосування препарат\в кальц\ю та фосфору для л\-кування плямисто! форми системно! г\поплаз\| емал1
[8,11,14]. Зокрема, м\сцеве застосування препарату „Р.О.О.Б. Medical М1пега!з" сприяе позитивн\й дина-м\ц\ \ндексу рем\нерал\зац\| за Ю.А. Федоровим - вже через 15 сеанс\в рем\нерал\зац\йно1 терап\| спосте-р\гаеться \стотне зниження його показник\в з 3,2 до 1 бала [6]. Препарат м\стить гл\церофосфат кальц\ю, хлорид магн\ю та ксил\т, а також спец\альн\ добавки, завдяки яким гель волод\е хорошими адгезивними властивостями, що забезпечуе його пролонговану д\ю. Для повного зникнення плям г\поплаз\| рекомен-дований тривалий курс л\кування (б\льше 6 м\сяц\в).
Под\бний вплив мають препарати „ТооШ Моивве". „М1 Рав1е" та „М1 Рав1е Р1ив" (йО) на основ\ комплекс\в ЯесаМетТМ (СРР-АОР та СРР-АОР (Р)), як\ м\стять фосфопептид казеУну - аморфний фосфат кальц\ю, що виробляеться з казеУну молока. Назван\ препарати добре зарекомендували себе у випадку незначного пошкодження емал\, що проявляеться наявн\с-тю дифузного слабовираженого помутн\ння емал\. Протокол л\кування передбачае процедуру протрав-лювання поверхн\ емал\ гелем 37% ортофосфорно! кислоти протягом 15-30 с, що мае на мет\ зб\льшення м\кроскоп\чноi пористост\ емал\, \з наступною дел\-катною м\кроабраз\ею поверхн\ емал\ та нанесенням пасти „М1 Рав1е" або „М1 Рав1е Р!ив" [22].
Загальну ремтерап\ю (зокрема, ендогенний при-йом препарат\в кальц\ю та фосфору) призначають курсами на тривалий пер\од (не менше одного року). Залежно в\д нозолог\чно! форми, таких курс\в може бути 2-4 на р\к, тривал\стю до 1 м\сяця з однаковим терм\ном перерви м\ж ними [1,2,4,8]. Починаючи з 10-р\чного в\ку, схему л\кування доповнюють при-значенням препарат\в, що м\стять б\олог\чно-ак-тивн\ речовини, у тому числ\ активн\ антиоксиданти, а також пол\в\там\нних комплекс\в, таких як „Кла-м\н", „Мульти-табс", „Комплев\т", „Квадев\т" та \н. [8,13,15,21].
Консервативна терап\я дозволяе зменшити д\-лянку г\пом\нерал\зац\i за рахунок регенерацп п\дпо-верхневого шару емал\, що е \ проф\лактикою кар\есу в д\лянц\ г\поплаз\! [6,8]. Застосування ендо- та екзо-генних метод\в патогенетично! терап\! посилюе м\-нерал\зац\ю, прискорюе дозр\вання твердих тканин зуба та п\двищуе !х кар\есрезистентн\сть. Зокрема, у досл\дженн\ [14] було виявлено, що комплексне про-ф\лактичне використання фтор- \ кальц\й-фосфату-м\сних препарат\в (м\сцева патогенетична терап\я), поеднане \з загальною ендогенною проф\лактикою на етап\ дозр\вання твердих тканин зуб\в, уражених системною г\поплаз\ею емал\ (СГЕ), дозволяе значно прискорити темпи !х дозр\вання \ п\двищити резис-тентн\сть до кар\озного процесу.
Доведено клш!чну ефективнють комплексного ендогенного застосування ф1тоадаптогену „Бютрит-Дента" та регулятора морального обмЫу „ВщеУн-3", поеднаного з екзогенним використанням методу гли-бокого фторування, що сприяе пщвищенню ступеня м1нерал1зац1| твердих тканин зуб1в, уражених СГЕ [4].
Однак, у випадку плямистоУ форми СГЕ ремше-рал1зуюча тератя не завжди дозволяе досягти по-лтшення естетичного вигляду зуб1в. Часто плями ппом1нерал1зовано'| емал1 залишаються досить по-м1тними, викликаючи естетичний дискомфорт у патент [8,11].
1з приводу необхщност вщновлювального л1ку-вання у випадку СГЕ е р!зн думки [3,5,8,11,13,23,25]. У пращ Я.В. Ропвеоа [23] вщбтювання зуб1в та м1кро-абраз1я вважаеться першим та найбтьш мш1маль-ночнвазивним методом л1кування плямистоУ форми СГЕ, що за потреби, може бути доповнений рестав-рацмним вщновленням зуба за допомогою композиту або в^ра.
1з метою корекцп дисколориту твердих тканин зуб1в, уражених СГЕ, пропонуеться також процедура вщбтювання гелями на основ! пероксиду карбамщу з наступною д1ею лЫмно поляризованого свила апара-ту „Бюптрон" ¡з застосуванням курсу рем1нерал1зую-чоУ терапп до та пщ час процедури вщбтювання [17].
У випадку розташування дефекту в поверхневому шар! емал! використовують методику м!кроабразп емал! зуб!в, що полягае в з!шл!фуванн! верхых шар!в емал! за допомогою спец!альноУ сум!Ш! „Ргета", яка мютить слабкий розчин соляноУ кислоти та абразив-ну пасту. При використанн ц!еТ методики обов'язково повинна враховуватися ¡ндивщувальна кар!есрезис-тентнють емал!. Пюля процедури м!кроабразп реко-мендуеться застосування препарат!в кальцю, фос-фат!в або гщроксиапатиту [10,11,13,23].
За наявност дефеклв емал! (ерозивна, борозен-часта, змшана форми СГЕ) рекомендуеться рестав-рацмне вщновлення шляхом пломбування склоюно-мерними цементами, ормокерами, компомерами, композитами свптлового твердыня [3,4,8,13,23,31]. Проте, за даними деяких автор!в [4,8], пломбування дефеклв композитними матер!алами у випадку СГЕ е недоцтьним у зв'язку з неефективнютю кислотного протравлювання ппомЫерал!зованих дтянок зуб!в. На Ух думку, наявнють великоУ ктькост бтковоУ речо-вини та порушена структура емалевих призм призво-дять до попршення умов ретенцп пломби ¡, як насл!-док, - ¿У швидкого випадЫня.
Публкацп в Ыоземних виданнях свщчать про Ыш! пщходи до л!кування ц!е'| патологи [23,28,29]. Зо-крема, у пращ Я.В. Ропвеоа [23] пропонуеться здй снювати попередню пщготовку поверхн емал! до пломбування за допомогою ппохлориту натрю що може полтшити силу зчеплення матер!алу з ппо-кальцифкованою емаллю. Проте, якщо наявне зна-чне руйнування емал!, виникае необхщнють УУ повного виЫчення аж до дентину, при цьому застосовуеться бондшг до поверхн дентину, який у випадку ппоплазп емал! зуб!в здебтьшого е склерозованим. Зменшен-ня ефективност зчеплення бонд-системи з поверх-нею дентину пояснюеться облтеращею дентинних трубочок та наявнютю ппермЫерал!зованого шару,
стмкого до дм кислот !з бактер!альною iнвазieю на його поверхнк Для виршення щеУ проблеми автори рекомендують подовжити час кислотного протрав-лювання емал! у випадку використання традицмних адгезивних систем або додатково наносити на по-верхню емал! кислоти перед використанням само-протравлюючих адгезив!в [23,28].
Бтьшють автор!в все ж таки наполягае на необ-х!дност! застосування курсу м!сцевоУ та загальноУ ре-мЫерал1зуючо'У терапп перед пломбуванням дефекту для пщвищення мЫерал!зацмних властивостей рото-воУ рщини, змщнення твердих тканин зуб!в, уражених СГЕ, та отримання бтьш стмких вщдалених результат л!кування [3,4,8]. Ц рекомендацп пов'язан з даними, отриманими при дослщжены ультраструктури поверхн емал! за допомогою скануючоУ електронноУ м!кроскопп (СЕМ) [8,24,26,30,32,33]. Зокрема, вста-новлено, що у випадку СГЕ наявн значн порушення не лише в дтянц ппопластичного вогнища, а також у прилеглих до неУ дтянках емал! [8].
На даний час найбтьш складним та дискутабель-ним залишаеться питання можливост реставрацй ного вщновлення зуб!в, уражених важкою формою молярно-р!зцевоУ г!пом!нерал!зац!У. Так, у досл!джен-ы В. иа!еу1к, й.Д. КИпдЬегд [25] було встановлено, що консервативне лювання д!тей у випадку важкого ураження перших постмних моляр!в часто е неефек-тивним. Про це свщчать випадки неодноразового повторного л!кування моляр!в !з досить короткими !нтервалами м!ж реставрац!йним в!дновленням зуб!в. Установлено, що до 9-р!чного в!ку л!кування перших моляр!в зд!йснювалося б!ля 10 раз!в, кожен зуб !з дефектом був лкований у середньому 2 рази. Потреба в частому л1куваны, особливо якщо воно проводиться без попереднього мюцевого знеболення, спри-чиняе виникнення страху, тривоги та дискомфорту в д!тей. У таких випадках виб!р методу л!кування повинен здмснюватися сп!льно з дитиною та УУ батьками п!сля завершення прор!зування коронок пост!йних моляр!в та оцЫки оклюз!йних сп!вв!дношень. Автори рекомендують складати план л!кування п!сля ретель-но з!браного анамнезу, обстеження стану твердих тканин зуб!в та прогнозу усп0ност1 консервативного л!кування, об^рунтування його доцтьностк Так, у випадку значного руйнування коронки зуба рекомендована тимчасова реставрац!я за допомогою стальноУ коронки аж до моменту прор!зування коронки сус!д-нього зуба до р!вня оклюзмноУ площини. Пюля цього сл!д замЫити коронку на литу металеву. В Ышому до-сл!дженн! доведено ефективнють л!кування дефект!в розвитку емал! постмних моляр!в у 6-8-р!чних д!тей !з застосуванням композитних ! керам!чних коронок та коронок !з золотого сплаву, виготовлених у лабора-торних умовах [27].
В окремих випадках единим виходом залишаеться екстрак^я пошкодженого зуба. Х1рурпчне л!куван-ня показане у випадку значного руйнування коронки, що не пщлягае вщновленню, неможливост! зд!йснен-ня реставрац!У в д!тей через певн! повед!нков! реакц!У, а також за наявност! скупченост! зуб!в [25].
Висновки. Таким чином, анал!з науковоУ л!тера-тури показав, що з'ясування питань лювання г!по-плазп емал!, а також проф!лактики УУ ускладнень е
omqflm ^itepatypm
aKTya^bHora npo6^eMora CTOMaTo^orii. Ha flaHMM nac p03p06^eH0 neBHi npi/iHiui/ini/i KoHcepBaTiiBHoro .niKy-BaHH^ jierKi/ix 0opM ypaxeHHH (n/iHMi/icToi 0opMi/i CTE), io 6a3yraTbca Ha ocHoBi flaHi/ix CEM ctocobho y/bTpa-CTpyKTypi noBepxHi eMa/i 3y6iB, ypaxeHix rinon.na3ieio eMa/i. He flo KiHua Bi/ipii±ieHi/iMi/i i Ai/icKyciMiHi/iMi/i 3a/M-
maraTbca ni/iTaHHH pecTaBpauiMHoro BiflHoB/ieHHA 3y6iB. ypaxeHix flecTpyKTi/iBHi/iMi/i 0opMaMi/i CTE.
ToMy, nepcneKTMBO№ nofla.bwwx Aoc.iAweHb
6yfle nowyK Ta o6rpyHTyBaHHH Bi/i6opy n/oM6yBa/bHoro MaTepia/y Ta MeTofli/iKi/i npenapyBaHHH fle0eicriB TBep-flix TKaHMH 3y6iB, cnpi/ini/iHeHi/ix CTE.
^iTepaTypa
1. Bezvushko E.V. Likuvannya systemnoyi gipoplaziyi emali / E.V. Bezvushko // Sovremennaya stomatologiya. - 2010. - № 5. -S.59-60.
2. Bezvushko E.V. Porushennya rozvytku ta formuvannya zubiv / E.V. Bezvushko, M.M. Ugryn, Z.R. Popovych. - L.: GalDent, 2007. - 72 s.
3. Bilous I.V. Viddaleni rezultaty likuvannya systemnoyi gipoplaziyi emali zubiv u ditey ta profilaktyka yiyi uskladnen / I.V. Bilous, R.V. Kazakova // Visnyk stomatologiyi. - 2003. - № 4. - S. 65-68.
4. Bilous I.V. Chynnyky ryzyku rozvytku ta shlyakhy profilaktyky systemnoyi gipoplaziyi emali zubiv u ditey: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spetsialnist 14.01.22 „Stomatologiya" / I.V. Bilous. - Ivano-Frankivsk, 2004. - 20 s.
5. Groshikov M.I. Nekarioznye porazheniya tkaney zuba / M.I. Groshikov. - M.: Meditsina, - 1985. - 176 s.
6. Ispolzovanie „R.O.C.S. Medical Minerals" v stomatologicheskoy praktike / L.R. Sarap, E.A. Podzorova, S.K. Matelo [i dr.] // Klinicheskaya stomatologiya. - 2006. - № 2 (38). - S. 52-56.
7. Kaskova L.F Vplyv profilaktychnykh kompleksiv na gomeostaz porozhnyny rota u ditey regioniv iz riznym vmistom ftoru v pytniy vodi / L.F. Kaskova, N.A. Morgun // Novyny stomatologiyi. - 2007. - № 2 (51). - S. 71-74.
8. Kibrotsashvili I.A. Klinika, diagnostika i lechenie gipoplazii emali i skhodnykh s ney zabolevaniy zubov u detey i podrostkov: dis. ... kand. Med. nauk: spetsialnost 14.00.21 „Stomatologiya" / I.A. Kibrotsashvili. - SpB, 2007. - 168 s.
9. Kovach I.V. Stroky prorizuvannya postiynykh zubiv u ditey iz systemnoyu gipoplaziyeyu emali zubiv na tli endemichnogo zobu / I.V. Kovach, L.M. Volyak // Sovremennaya stomatologiya. - 2011. - № 3. - S. 92-94.
10. Krikheli N.I. Obonovaniye kompleksnoy programmy povysheniya effektivnosti lecheniya diskoloritov i profilaktiki oslozhneniy, voznikayuschikh pri otbelivanii i mikroabrazii emali izmenennykh v tsvete zubov: avtoref. dis. na soiskaniye nauch. stepeni dokt. med. nauk. : spets. 14.00.21 „Stomatologiya" / N.I. Krikheli. - M., 2008. - 29 s.
11. Krikheli N.I. Osobennosti provedeniya mikroabrazii i profilaktiki oslozhneniy u pacientov pri korektsii tsveta zubov s gipoplaziyey emali / N.I. Krikheli // Rossiyskaya stomatologiya. - 2009. - № 1. - S. 63-67.
12. Kuzmina I.N. Effektivnost primeneniya zubnykh past dlya snizheniya temperaturnoy chuvstvitelnosti zubov / I.N. Kuzmina, L.A. Tsomaeva, A.V. Lapatina // Klinicheskaya stomatologiya. - 2007. - № 4 (44). - S. 88-90.
13. Mak-Donald R.E. Stomatologiya detey i podrostkov / R.E. Mak-Donald, D.R. Eyveri. - M.: Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo, 2003. - 766 s.
14. Ozhgikhina N.V. Vliyanie kariesprofilakticheskikh sredstv na protsessy sozrevaniya tverdykh tkaney i dinamiku vozniknoveniya kariesa v postoyannykh zubakh s sistemnoy gipoplaziyey emali / N.V. Ozhgikhina, L.P. Kiselnikova // Stomatologiya detskogo vozrasta i profilaktika. - 2009. - T. VIII, № 2. - S. 83-86.
15. Persin L.S. Stomatologiya detskogo vozrasta / L.S. Persin, V.M. Elizarova, S.V. Dyakova. - Izd. 5-e, pererab. i dop. - M.: Meditsina, 2003. - 640 s.
16. Redinova T.L. Sostav i svoystva poverkhnostnogo sloya emali posle gigienicheskoy chistki zubnymi pastami „Novyy zhemchug Kaltsiy" i „Novyy zhemchug Ftor" / T.L. Redinova // Klinicheskaya stomatologiya. - 2005. - № 3 (35). - S. 50-52.
17. Smolyar N.I. Perspektivy primeneniya metodiki korrektsii izmenennykh v tsvete zubov preparatami na osnove peroksida karbamida / N.I. Smolyar, V.V. Kononenko, E.V. Bezvushko // Sovremennaya stomatologiya. - 2001. - № 3. - S. 15-18.
18. Sravnitelnyy analiz vliyaniya zubnykh past na kariesrezistentnost emali zubov / A.A. Kunin, T.V. Kupets, I.A. Belenova [i dr.] // Klinicheskaya stomatologiya. - 2005. - № 4 (36). - S. 60-63.
19. Ulitovskiy S.B. Zubnye pasty / S.B. Ulitovskiy. - SPb.: Chelovek, 2000. - 272 s.
20. Ulitovskiy S. Raspredelenie osnovnykh sredstv lichnoy gigieny polosti rta i ikh rol v profilaktike stomatologicheskikh zabolevaniy / S. Ulitovskiy // Dent Art. - 2004. - № 1. - S. 21-25.
21. Khomenko L.O. Aspekty diagnostyky i likuvannya molyarno-riztsevoyi gipomineralizatsiyi emali u ditey / L.O. Khomenko, N.V. Bidenko, S.F. Lubarets // Novyny stomatologiyi. - 2011. - № 1. - S. 73-76.
22. Efficacy of Tooth Mousse in reducing enamel deproteinization and promoting remineralisation / H. Fu, R. Liang, Y Xiao, X.J. Zhang // Hua Xi Kou Qiang Yi Za Zhi. - 2008. - № 26 (3). - P. 301-305.
23. Enamel hypoplasia or amelogenesis imperfect - a restorative approach / R.B. Fonseca, L.C. Sobrinho, A.J.F. Neto [et al.] // Braz. J. Oral. Sci. - 2006. - № 5 (16). - P. 941-943.
24. Jalevik B. Scanning electron micrograph analysis of hypomineralized enamel in permanent teeth / B. Jalevik, W. Dietz, J.G. NorMn // Int. J. Paediatr. Dent. - 2007. - № 15. - P. 233-240.
25. Jalevik B. Dental treatment, dental fear and behaviour management problems in children with severe enamel hypomineralization of their permanent first molars / B. Jalevik, G.A. Klingberg // Intern. J. Paediatr. Dent. - 2002. - № 12. - P. 24-32.
26. Jalevik B. Enamel hypomineralization of permanent first molars: a morphological study and survey of possible aetiological factors / B. Jalevik, J.G. NorMn // Int. J. Paediatr. Dent. - 2000. - № 10. - P. 278-289.
27. Kabaktchieva Rossitza Clinical treatment approach of a child with molar incisor hypomineralization (MIH) combined with malocclusion / Rossitza Kabaktchieva, Vladimir Bogdanov // J. IMAB. - 2012. - Vol. 18, № 2. - P. 174-180.
28. Lygidakis N.A. Treatment modalities in children with teeth affected by molar-incisor enamel hypomineralisation (MIH): A systematic review / N.A. Lygidakis // Eur. Arch. Paediatr. Dent. - 2010. - № 11 (2). - P. 65-74.
29. Lygidakis N.A. Evaluation of composite restorations in hypomineralised permanent molars: a four year clinical study / N.A. Lygidakis, A. Chaliasou, G. Siounas // Eur. J. Paediatr. Dent. - 2003. - № 4 (3). - P. 143-148.
30. Morphology and chemical composition of dentin in permanent first molars with the diagnose MIH / S. Heijs, W. Dietz, J.G. NorMn [et al.] // Swed. Dent. J. - 2007. - № 31. - P. 155-164.
31. Musale Prasad K. Clinical management of an epigenetic enamel hypoplasia - a case report / Prasad K. Musale, T. Yadav, B.M. Nadeem Ahmed // Int. J. Clin. Dent. Science. - 2010. - № 1 (1). - P. 77-80.
32. Sabel N. Elemental composition of normal primary tooth enamel analyzed with XRMA and SIMS / N. Sabel, W. Dietz, T. Lundgren [et al.] // Swed. Dent. J. - 2009. - № 33. - P. 75-83.
33. Secondary ion mass spectrometry and X-ray microanalysis of hypomineralized enamel in human permanent first molars / B. Jalevik, H. Odelius, W. Dietz [et al.] // Arch. Oral Biol. - 2001. - № 46. - P. 239-247.
УДК 616.314 - 085 + 616.314.13 - 007.23 + 616 - 084 + 616.314 - 002 + 613.95
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА Л1КУВАННЯ СИСТЕМНО!ППОПЛАЗП ЕМАЛ1 ЗУБ1В ТА ПРОФ1ЛАКТИКУ И УСКЛАД-НЕННЯ КАР16СОМ У Д1ТЕЙ
Кршь I. А.
Резюме. Системна ппоплаз1я емал1 - це захворювання твердих тканин 3y6iB некарюзного походження, що дедал1 частше зyстрiчаeться в практицi дитячого стоматолога. Велика рiзноманiтнiсть клiнiчних проявiв створюе трyднощi в дiагностицi та потребуе диференцiйованого пiдходy до вибору методу л^вання. Метою роботи було здмснення аналiзy наукових джерел останнiх роюв, присвячених питанням лiкyвання системно! ппоплазп емал1 зyбiв та профiлактики ii ускладнення карieсом у дiтей. Отримаш данi лiтератyри свiдчать про необхщнють комплексного л^вання цього захворювання, незалежно вщ його клiнiчноi форми. Першочерговим у планi лiкyвання повинна бути ремiнералiзyюча терапiя, що включае мiсцеве i загальне застосування препара^в кальцiю, фосфору i фтору. Вона спрямована на полтшення мiнералiзацii твердих тканин зyбiв i пiдвищення ¿х карieсрезистентностi. 1з метою корекцii дисколориту твердих тканин зyбiв у випадку гiпомiнералiзацii емалi пропонуються процедури вщбтювання зyбiв та мiкроабразiя. Дестрyктивнi форми ппоплазп емалi потребують реставрацiйного вдновлення iз застосуванням пломбувальних матерiалiв рiзних класiв - склоiономерних цеменлв, ормокерiв, компомерiв, композитiв свiтлового твердыня. Проте питання вибору пломбувального матерiалy та методики реставрацп залишаеться дискуЫйним i потребуе подальшого вивчення.
Ключов1 слова: системна гiпоплазiя емалi, дiти, ремiнералiзyюча терапiя, мiкроабразiя, реставращя, профшактика карieсy.
УДК 616.314 - 085 + 616.314.13 - 007.23 + 616 - 084 + 616.314 - 002 + 613.95
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ЛЕЧЕНИЕ СИСТЕМНОЙ ГИПОПЛАЗИИ ЭМАЛИ ЗУБОВ И ПРОФИЛАКТИКУ ЕЕ ОСЛОЖНЕНИЯ КАРИЕСОМ У ДЕТЕЙ
Криль И. А.
Резюме. Системная гипоплазия эмали - это заболевание твердых тканей зубов некариозного происхождения, что все чаще встречается в практике детского стоматолога. Большая разновидность клинических проявлений создает трудности в диагностике и требует дифференциального подхода к выбору метода лечения. Целью работы было проведения анализа научных источников последних лет, посвященных вопросам лечения системной гипоплазии эмали зубов и профилактики ее осложнения кариесом у детей. Данные литературы свидетельствуют о необходимости комплексного лечения этого заболевания, независимо от его клинической формы. Первое место в плане лечения должна занимать реминерализирующая терапия, что включает местное и общее использование препаратов кальция, фосфора и фтора. Она способствует улучшению минерализации твердых тканей зубов и повышению их кариесрезистентности. С целью корекции дисколорита твердых тканей зубов при гипоминерализации эмали предлагаются процедуры отбеливания зубов и микроабразия. Деструктивные формы гипоплазии эмали требуют реставрационного восстановления с помощью пломбировочных материалов разных классов - стеклоиономерных цементов, ормокеров, компомеров, композитов светового отверждения. Но вопрос выбора пломбировочного материала и методики реставрации остается дискуссионным и требует дальнейшего изучения.
Ключевые слова: системная гипоплазия эмали, дети, реминерализирующая терапия, микроабразия, реставрация, профилактика кариеса.
UDC 616.314 - 085 + 616.314.13 - 007.23 + 616 - 084 + 616.314 - 002 + 613.95
SYSTEMIC ENAMEL HYPOPLASIA TREATMENT AND PROPHYLAXIS OF CARIES AS IT'S COMPLICATION IN CHILDREN - CONTEMPORARY VIEW
Kril I. A.
Abstract. Systemic enamel hypoplasia (SEH) is a hard dental tissues disorder of non-caries origine that has become more common in paediatric dentistry during the last years. It develops as a result of metabolic disturbances in the teeth at the stage of their formation and has different manifestations from changing the colour or shape of the tooth till the full absence of the enamel. A big variety of clinical forms leads to difficulties in diagnostics and choosing the treatment method.
The aim of our study was to analize the scientific literature data of the last years related to the SEH treatment and prophylaxis of caries as it's complication in children.
According to the results of numerous studies it was assumed that treatment of the SEH should be complex irrespective of it's clinical manifestation. It is strongly recommended to start the treatment from the remineralization therapy including local and systemic usage of calcium-, phosphorus- and fluorine-containing medications. It helps to improve the hard dental tissues mineralization and increase their resistance to caries. Teeth whitening and microabrasion are used in case of enamel hypomineralization for reducing the hard dental tissues discoloration. Destructive forms of SEH require restorative treatment using different types of filling materials - glass ionomer cements, ormocers, compomers, light curing composites. However the issue of the choice of filling material and restorative method remains controversial and requires further study.
Keywords: systemic enamel hypoplasia, children, remineralization therapy, microabrasion, restoration, caries prophylaxis.
Рецензент — проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 26.05.2017 року
