CC BY
21
УДК 636.597:612.017.1
Мудрак Д. I., к.вет.н., Вщур О. I., д.вет.н., с.н.с.
Брода Н. А., к.б.н., с.н.с., Лешовська Н. М., к.вет.н.
Рацький М. I., к.вет.н. © 1нститут бюлогптваринНААН
КОРИГУВАЛЬНИЙ ВПЛИВ В1ТАМ1НУ С НА СТАН 1МУНН01
СИСТЕМИ ТА PICT I ЗБЕРЕЖЕНН1СТБ 1НДИЧАТ У РАНН1Й ПОСТНАТАЛЬНИЙ ПЕРЮД
Наведет дат про вплыв додаткового введения втамту С до рацюну тдичат у nepiod i'x вирощування eid 5- до 21-добового вгку на кглъкгстъ i функцюналъну активтстъ Т- i В-л1мфоцит1в xpoei. Встановлено, що кыътстъ Т-л1мфоцит1в (загалъних, активных, теофыт-резистентних) i В-л1мфоцыт1в у кроеi тдичат, яким додатково у склад ращону вводили eimaMin С, була быъша, тж у контролънт грут. При цъому виявлено вищу функцюналъну активтстъ iмунокомпетентних клтин зарахунок змщнення рецепторного апарату Т- i В-л1мфоцит1е, зокрема збыъшення ктъкост\ клтин i3 низъкою i середнъою cmyniHHwaeidnocmi i зниження недиференцшованих у функцюналъному вгдношент Т- i В-л1мфоцит1в кровг. Проведенi дослгдження показали, що збыъшення на 50 % р1вня втамту С у стандартному комб1корм1 для тдичат eid 5- до 21-добового е\ку виявлено стимулювалъний вплив на кшъюстъ i функцюналъну активтстъ Т- i В-л1мфоцит1в кровг.
Збыъшення на 50 % кыъкостг втамту С у рацют тдичат eid 5- до 21-добового вгку сприяло тдвищенню маси тыа та збереженост1 погол1в'я. Зокрема, маса тыа тдичат дослгдно! групи була eidnoeidno на 5,34 % быъша, тж у контролъти. Збережетстъ поголгв'я тдичат дослгдних груп становило 100 %, а контрольног групи - 95 %>. Шдвищений pieern аскорбтовог кислоти у рацют тдичат позитивно вплинув на збережетстъ дослгдного погол1в'я.
Ключов1 слова: тдичата, кров, Т- i В-л1мфоцити, eimaMin С.
УДК 636.597:612.017.1
Мудрак Д. Н.,.Вищур О.И, Брода Н. А., Лешовская Н. М., Рацкий М. И.
Институт биологии животных НААН
КОРРЕКТИРУЮЩЕЕ ВЛИЯНИЕ ВИТАМИНУ С НА СОСТОЯНИЕ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РОСТ И СОХРАННОСТЬ индюшпт В РАННИЙ ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД
Приведенные данные о влиянии дополнительного введения витамина С к рациону индюшат в период их выращивания от 5- к 21-суточного возраста на количество и функциональную активность Т- и В-лимфоцитов крови. Установлено, что количество Т-лимфоцитов (общих, активных, теофилин-резистентных) и В-лимфоцитов в крови индюшат, которым дополнительно в состав рациона вводили витамин С, были больше, чем в контрольной группе. При этом обнаружена высшая функциональная активность иммунокомпетентных клеток за счет укрепления рецепторного аппарата Т- и
© Мудрак Д. I., Вщур О. I., Брода Н. А., Лешовська Н. М., Рацький М. I., 2014
238
В-лимфоцитов, в частности увеличение количества клеток с низкой и средней ступиннюавидности и снижения недифференцированных в функциональном отношении Т- и В-лимфоцитов крови. Проведенные исследования показали, что увеличение на 50 % уровня витамина С в стандартном комбикорме для индюшат от 5- к 21-суточного возраста обнаружено стимулювалъний влияние на количество и функциональную активность Т- и В-лимфоцитов крови.
Увеличение на 50 % количества витамина С в рационе индюшат от 5- к 21-суточного возраста способствовало повышению массы тела и сохранности поголовья. В частности, масса тела индюшат опытной группы была соответственно на 5,34 % больше, чем в контрольной. Сохранность поголовья индюшат опытных групп составляло 100 %, а контрольной группы - 95 %. Повышенный уровень аскорбиновой кислоты в рационе индюшат положительно повлияло на сохранность опытного поголовья.
Ключевыеслова: индюшонки, кровь, Т- иВ-лимфоциты, витамин С.
UDC 636.597:612.017.1
D. I. Mudrak, O. I. Vishchur, N. A. Broda, N. M. Leshovska, M. I. Ratskiy.
Institute of animal biology NAAS
CORRECTING INFLUENCE OF VITAMIN С ON THE STATE OF IMMUNE SYSTEM AND GROWTH OF TURKEYS AT EARLY POSTNATAL PERIOD
The article presents data about the effect of vitamin С on the performance of Tand B-cell immunity in the blood of turkeys. The specific features of the impact of additional input to the diet of turkeys of vitamin С on the number and functional activity of T-and B-lymphocytes were established. In particular, the number of T-lymphocytes (total, active, theophylline-resistant) and B-lymphocytes in the blood which in addition to the diet was administered vitamin С was higher than in turkeys. It was found higher functional activity of immunocompetent cells by strengthening receptors of T-and B-lymphocytes, increasing the number of cells with low and medium degree and reduction in functionally undifferentiated T- and B-lymphocytes. The conducted researches show that an increase is on 50 % level of vitamin of C in the standard mixed fodder for turkey-poults from 5- to to 21-day's age found out stimulatory influence on an amount and functional activity of T- and V-limfocites of blood. An increase is on 50 % amounts of vitamin of C in the ration of turkey-poults from 5- to to 21-day's age increase of mass of body and stored of population (table. 2). In particular, mass of body of turkey-poults of experimental group was accordingly on 5,34 % more than in control.
Key words: turkeys, blood, T- and B-lymphocytes, vitamin C
Вступ. Птах1вництво e найбшьш технолопчно розвиненою галуззю сшьського господарства, здатною забезпечувати населения високоякюними д1етичними продуктами харчування. Виробництво м'яса птищ у бшьшосп зосереджено у населения та фермерських господарствах.
Постнатальний перюд розвитку птах1в, характеризуемся станом понижено! реактивност1 оргашзму та ¿мунодефщитним станом. У пташенят видшяють два критичних (ф1зюлопчних) перюди, обумовлених вжовими
239
¿мунодефщитами. Перший - 4-5 доби постнатального розвитку, пов'язаний з тим, що вщбуваеться розсмоктуваиия жовткового мшка, який служить головиим органом кровотворення i л1мфоиоезу в ембрюнальний перюд розвитку. Другий - 14-15 доби життя, пов'язаний з розпадом овар1альних ¿муноглобулмв шдички-несучки i морфофункцюнальною незршстю ¿мунно! системи шдичат цього вшу [1, 5]. Ознаками ¿мунодефщиту, в першу чергу, е малорухливкть погол1в'я та зменшення споживання корму.
У зв'язку з цим, використання в!тамш!в та шших бюлопчно активних речовин, е перспективним напрямком для стимуляцп неспециф1чно1 резистентност! оргашзму птищ, зниження поствакцинальних ускладнень, пщвищення збереження та продуктивное^ молодняку шдичат [2, 3]. Слщ зазначити, що аскорбшова кислота безпосередньо входить у склад мембран та ефективно захищае ix вщ пероксидного окиснення лшдав шдиюв [6]. Вщомо, що аскорбшова кислота е компонентом лейкоцита, сприяе тканинному диханню, знижуе стутнь гл1кол1зу в оргашзм! птищ та впливае на неспециф1чну ланку ¿муштету, пщвищуючи синтез макрофагальних бщюв та бшюв системи комплементу [3, 7].
В cepii' виробничих досладв, проведених нами рашше, було обгрунтовано позитивнш вплив в1тамшу С на ¿мунну систему шдичат з метою пщвищення специф1чно! та неспециф1чно! резистентност^ дослщжено його вплив на обмш речовин тапродуктившсть [7, 8].
Матер1али i методи. Дослщження проводились у фермерському господарств1 "Федюк М" села Новосщки Золоч1вського району Льв1всько! облает^ на 20-ти шдичатах легкого кросу у пер ¿од вщ 5- до 21-добового вшу. 1ндичатам контрольно! групи згодовували стандартний комбжорм, збалансований за вс1ма поживними речовинами [4]. 1ндичатам дослщно! групи додатково до рацюну вводили в^амш С 25 г/т комбжорму. Для дослщжень використовували кров, яку брали в шдичат у 21-добовому вщ, шляхом декаштаци (по чотири птищ з кожно! групи).
У стабшзованш гепарином кров1 визначали загальну кщькють Т-л1мфоцит1в (Е-РУЛ) — у реакци спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Jondal M. et al., 1972), !х субпопуляцп — Т-хелпери (ТФР Т-л1мфоцити; СуровасВ. М. с соавт., 1980); кщьккть "активних" Т-РУЛ (Wansbrough-Jones М. et al., 1979); кшьккть Т-кл1тин з переважно супресорною актившстю (ТФЧ Т-л1мфоцити) — шляхом вщшмання числа теофшнрезистентних Т-кл1тин (ТФР) вщ загально! кщькоси Т-л!мфоцит1в, В-л1мфоцити (ЕАС-РУЛ) — в реакци комплементарного розеткоутворення з еритроцитами барана (ЧернушенкоЕ. Ф. с соавт., 1979). При пщрахунку кщькоси Т- i В-л1мфоцит1в та !х регуляторних cyбпoпyляцiй на фжсованих i фарбованих мазках KpoBi визначали лiмфoцити ¿з низькою (3-5) i середньою (6-10) щiльнicтю peuenTopiB, а також нeдифepeнцiйoвaниx у фyнкцioнaльнoмy вщношенню лiмфoцити. Фyнкцioнaльнy aKTHBHicTb T-лiмфoцитiв визначали за реакщею бластно! тpaнcфopмaцii лiмфoцитiв з фiтoгeмaглютинiнoм (РБТЛ з ФГА, БолотниковИ. А. с соавт., 1987). Одержан! цифров! дан! опрацьовували статистично з використанням програмного пакету Microsoft Excel.
240
Результата дослщжень. У формуванш та регуляци ¿мунно! вщповвд в оргашзм1 птищ важливе значения надаеться л1мфоцитам та !х популящям, як головним кл1тинам ¿мунно! системи. Тест розеткоутворення дозволяе щеитифжувати р1зш популяцп \ субпопуляцп л1мфоцит1в та визначити функцюиальиий стан цих кл1тин.
Анал1з проведених дослщжень показав (табл. 1), що збшьшення кшькост1 в1тамшу С на 50 % у стандартному комб1корм1 для шдичат ввд 5- до 21-добового вшу виявляло стимулювальний вплив на прол1ферацш, дифереищацш та дозр1вання Т-л1мфоцит1в \ !х субпопуляцш, про що свщчить в1рогщие збшьшення кшькост1 Т-л1мфоцит1в (загальних, активних \ теофшш-резистентних) та В-л1мфоцит1в у кров1 пташенят дослщио! групп, пор1вняно з контролем.
Зокрема з наведених у таблиц! (табл. 1), даних бачимо, що кшькють Т-загальних л1мфоцит1в у кров1 шдичат дослщно! групп була в 1,4 разу (р<0,001) бшьша, шж в шдичат контрольно! групи.
Таблиця 1
Кшьккть Т— 1 В-л1мфоцит1в та Тх функщональна актившсть у кров1
шдичат, % (п=4)
Показники Групи птищ
Контрольна Дослщна
Т-загальт (ТЕ-РУЛ), 0 57,0+0,57 38,33+2,72**
3-5 36,33+0,88 55,0+1,15***
6-10 6,66+0,33 4,66+0,33*
% 43,0+0,57 59,66+0,88***
Т-активш (ТА-РУЛ), 0 71,66+1,66 45,0+0,57***
3-5 25,0+1,52 49,0+0,57***
6-10 3,33+0,33 6,0+0,57*
% 27,66+1,45 55,0+0,57***
Т-теофшн резистентш (ТЪ-РУЛ), 0 55,33+1,45 42,34+1,20**
3-5 38,0+1,15 50,0+1,15***
6-10 6,66+0,33 7,66+0,88
% 44,66+1,45 57,66+1,20**
Т-супресори (Т8) 1,66+0,88 2,0+0,32
В-РУЛ (ЕАС-РУЛ), 0 57,33+0,33 35,0+2,0***
3-5 38,0+1,15 50,33+0,88**
6-10 5,66+0,33 14,66+1,20***
% 43,66+1,20 67,0+2,0**
РБТЛ з ФГА 43,66+2,72 52,0+1,15*
Примтка. У таблиц! * позначена статистична в1ропдшсть р1зниць: * — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001 пор1вняно до контролю.
Збшьшення загальио! кшькост1 Т-л1мфоцит1в у кров1 пташенят дослщио! групи вщбувалось за рахунок в1рогщиого зменшення кшькост1 середиьоавщиих I недиференцшованих ТЕ-РУЛ та збшьшення ТЕ-РУЛ ¿з низькою щшьшстю рецептор1в. Зокрема, кшькють середиьоавщио! I недиференцшовано! популяцп ТЕ-РУЛ у кров1 ¿ндичат дослщио! групп була вщповщио в 1,4 разу (р<0,01) меиша, а кшькють иизькоавщиих форм в 1,5 разу (р<0,001) бшьша, шж у
241
шдичат контрольно! групи. Дослщженнями встановлено, що кшьюсть Т-активних л!мфоцит!в (ТА-РУЛ) у кров! шдичат дослщно! групи була у 2 рази (р<0,001) б!льша, н!ж в контрольнш. Зб!льшення загально! к!лькост! ТА-РУЛ у кров! ¿ндичат досл!дно! групи вщбувалось за рахунок зменшення "нульових" (р<0,001) ТА-РУЛ та зростання юлькост! Т-активних л!мфоцит!в ¿з низькою (р<0,001) та середньою (р<0,05) щ!льн!стю рецептор!в.
Под!бн! зм!ни нами виявлено ! при досл!дженн! у кров! юлькосп та функц!онально! активност! теоф!л!н-резистентно! популяцп ¿мунокомпетентних кл!тин. Так, у кров! шдичат дослщно! групи загальна кшьюсть Т-хелпер!в (ТИРУ Л) та !х форм ¿з низькою щ!льн!стю рецептор!в була в 1,3 разу (р<0,01; р<0,001) б!льша, а недиференц!йованих у 1,3 разу (р<0,05) менша, шж у пташенят контрольно! групи.
При дослщженш функц!онально! активност! Т-л!мфоцит!в у кров! шдичат у реакци бластно! трансформацп л!мфоцит!в з ф!тогемаглютин!ном встановлено, що кшьюсть бластних кл!тин у кров! ¿ндичат, яким додаткового до основного рацюну згодовували аскорб!нову кислоту була на 8,3 % (р<0,05) бшьша, н!ж в шдичат контрольно! групи.
Дослщження показали, що юльюсть В-л!мфоцит!в у кров! шдичат, яким додатково згодовували в!там!н С була в 1,5 разу (р<0,01) бшьша, шж у контрольн!й. При цьому в кров! шдичат досл!дно! групи, кшьюсть недиференцшовано! популяц!! В-л!мфоцит!в була в 1,6 разу (р<0,001) менша, а низькоавщних ! середньоав!дних вщповщно в 1,3 разу (р<0,01) ! 2,6 разу (р<0,001) б!льша, шж у контрольн!й груп!.
Зб!льшення кшькост! В-л!мфоцит!в у кров! шдичат дослщно! групи можна пояснити впливом в!тамшу С на к!льк!сть та функцюнальну активн!сть теоф!л!н-резистентних Т-л!мфоцит!в, як! активуюють л!мфопоез ! диференц!ац!ю В-л!мфоцит!в. Осюльки В-л!мфоцити е попередниками кл!тин, що продукують антит!ла, зб!льшення !х кшькост! в кров! шдичат у перюд становления ¿мунно! системи е ознакою п!двищено! здатност! !хнього орган!зму до активного синтезу захисних антител. Пщвищення функцюнально! активност! ¿мунокомпетентних кл!тин кров! шдичат можна пояснити як прямим, так ! опосередкованим впливом аскорбшово! кислоти на експрес!ю рецептор!в Т- ! В-л!мфоцит!в на плазматичнш мембран!, зокрема, антиоксидантним та ¿муномодулюючим впливом досл!джуваного в!там!ну. Про це також св!дчать зростання к!лькост! Т- ! В-л!мфоцит!в з низькою ! середньою щ!льн!стю рецептор!в ! зменшення кшькост! недиференцшованих у функц!ональному вщношенш ¿мунокомпетентних кл!тин. В ц!лому проведен! дослщження показали, що збшьшення на 50 % р!вня в!там!ну С у стандартному комбжорм! для ¿ндичат в!д 5- до 21-добового вжу виявлено стимулювальний вплив на кшьюсть ! функц!ональну активн!сть Т- ! В-л!мфоцит!в кров!.
Зб!льшення на 50 % юлькост! в!там!ну С у рацюш ¿ндичат в!д 5- до 21-добового вжу сприяло пщвищенню маси т!ла та збереженост! погол!в'я (табл. 2). Зокрема, маса тша ¿ндичат досл!дно! групи була вщповщно на 5,34 % бшьша, шж у контрольнш. Збережешсть погол!в'я шдичат дослщних груп становило 100 %, а контрольно! групи - 95 %. При цьому пщвищеному р!вню
242
аскорбшово! кислоти у рацюш ¿ндичат позитивно вплинув на збережешсть дослщиого погол1в'я.
Таблиця 2
Група Кшьшсть пташенят у rpyni Середня маса тша одте! птищ у 21-добовому Biui Збережешсть погол1в я, %
кг %
Контрольна 20 0,278 97,88 100
Дослщна 20 0,284 100 95
Кращий бюлопчиий i продуктивиий ефект на шдичатах при шдвищеиш р1вия аскорбшово! кислоти у рацюш зумовлений бшьшою потребою i'x оргашзму у в1там1н1 С у зв'язку з штенсивним ростом.
Висновок. Додаткове введения до стандартного комбжорму для шдичат в1тамшу С у кшькосп 25 г/т у перюд i'x вирощуваиия вщ 5- до 21-добового BiKy призводить до збiльшeння кiлькocтi T-лiмфoцитiв (загальних, активиих i тeoфiлiн-peзиcтeнтниx) i В^мфоциив та пiдвищye i'x фyнкцioнaльнy актившсть i сприяе збiльшeнню маси тiлa та i'x збepeжeнocтi на 5 %.
Л1тература
1. Болотников И. А. Практическая иммунология сельскохозяйственной птицы / И. А. Болотников, Ю. Н. Конопатов. — С. — П.: «Наука», 1993 — 204 с.
2. Read L. R., J. A. Cumberbatch M. M., Buhr A. J. Bendall, and S. Sharif Cloning and characterization of chicken stromal cell derived factor-1. Developmental and Comparative Immunology — 2005 —V 29 — P. 143-152.
3. Садомов H. A. // H. А. Садомов. Влияние витамина A, E и С на естественную резистентность организма птицы // Ветеринария. — 2006 — № 2.
— С. 47-48.
4. КирилАв Я. I. // Я. I. КирилАв, I. Б. Ратич. Методи контролю повноцшноси комбАкормАв для птищ та оцшка кшькоси i якостА i'i' продукци. — Л.: 2004 — 186 с.
5. Aydemir T. Effects of antioxidant vitamins A, C, E and trace elements Cu, Se on Cu Zn SOD, GSH-Px, CAT and LPO levels in chickens erythrocytes / T Aydemir., R Ozturk., L Bozkava. et al. // Cell Biochem. Funct. — 2009. — V. 18.
— N2. — P. 109-115.
6. Nolle R. J., Snow T. C. B - cell differentiation // Clin. Immunol. — 2007. — V. 1 — P. 149-156.
7. Effects of vitamin C and vitamin E on lipid peroxidation status, serum hormone, metabolite and mineral concentrations of Japanese quails reared under heat stress (34 °C) / Sahin Kucuk O., Sahin N. et al. // Int. J. Vitam. Nutr. Res. — 2010. — V. 72 — N2. — P. 91-100.
8. Aydemir T. Effect of antioxidant vitamins A, C, E and trace elements Cu, Se on CuZn-SOD, GSH-Px, CAT and LPO levels in chicken erythrocytes / T. Aydemir, R. Oztuk, L. A. Bozkaya, L. Tarhan // Cell Biochem. Funct. — 2010. — V. 18, N 2. — P. 109-115.
Рецензент - д.б.н., професор Масляко Р.П.
243
