CC BY
29
УДК 519.11:636.592:612.017.1.
Мудрак Д. I., м.н.с., Вщур О. I., д.вет.н., с.н.с., Брода Н. А., к.б.н., с.н.с.
Рацький М. I., к вет.н.
1нститут бюлогптваринНААН Соловодзшська I. С. © Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет*
СТАН Т- I В-КЛ1ТИНН01 ЛАНОК 1МУН1ТЕТУ В 1НДИЧАТ РАННЬОГО В1КУ ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ Е У РАЦЮН1
Наведет дат про вплыв додаткового введения eimaMwy Е до рацюну тдичат у nepiod i'x вирощування eid 5- до 21-добового вгку на кглъкгстъ i функцюналъну активтстъ Т- i В-л1мфоцит1в xpoei. Встановлено, що ктътстъ Т-л1мфоцит1в (загалъних, активных, теофшн-резистентних) i В-л1мфоцыт1в у кроеi тдичат, яким додатково у склад ращону вводили eimaMin Е була быъша, тж у контролътй грут. При цъому виявлено вищу функцюналъну активтстъ iмунокомпетентних клтин зарахунок змщнення рецепторного апарату Т- i В-л1мфоцит1е, збыъшення ктъкост\ клтин i3 низъкою i середнъою ступтню aeidnocmi i зниження недиференцтоеаних у функцюналъному в\дношент Т- i В-л1мфоцит1в Kpoei.
Ключов{ слова: тдичата, кров, Т- i В-л1мфоцити, eimaMin Е.
Одшею з найбшьших проблем, що ¿снуе у галуз1 птах1вництва, е зниження життездатносп птах1в, особливо у ранньому Biu;i. Це зумовлено значним впливом на оргашзм антропогенних чинниюв та низьким р1внем кл1тинного ¿муштету птищ у цей перюд, а також як наслщок недостатньо! та неповноцшно! год1вл1 [1]. При цьому важливе значения мае оптимальне забезиечення у рацюш птищ Bcix елемент1в живлення, в тому числ1 р1вня в1тамшу Е. Токоферол потр1бен оргашзму птищ як антиоксидант, як регулятор транскрипци i активност1 фермешгв, а також як детоксикант та активатор ¿мунно! системи [2]. В1там1н Е вловлюе i знешкоджуе суиероксидний радикал, иоиереджаючи тим самим його деструктивну дш на мембрани кл1тин. Незважаючи на низький вм1ст в1тамшу Е в мембранах вш д1е катал1тично i постшно вщновлюеться з вшьнорадикальних форм при цьому токоферил перетворюеться в токоферол [3].
3 даних л1тератури вщомо, що пщвищеш дози в1тамшу Е можуть д1яти на ¿мунну систему як антиоксиданти, шляхом зниження утворення активних форм кисню або шляхом утворення метаболтв арахщоново! кислоти. 1муностимулювальний вплив а-токоферолу не можна повшстю пояснити його антиоксидантною функщею, оскшьки iHmi антиоксиданти не проявляють схожого впливу [4].
Окремими авторами встановлено стимулювальний вплив в1тамшу Е на актившсть ¿мунно! та антиоксидантно! системи, продуктившсть i збережешсть у курей (Surai P. F., 1998; Wieland W. D., Orzaez A. F., Lammers H. K., 2004;
© Мудрак Д. I., Вщур О. I., Брода H. А., Рацький М. I., Соловодзшська I. £., 2012
204
Гаврилш П. М., 2011). Однак на шдиках дослщження такого плану фрагментарна Насамперед, з'ясування вимагае дослщження впливу р1вня в1тамш1в Е у рацюш шдичат у раннш постнатальний перюд, як в один i3 найбшьш критичних перюд1в i'x росту (Zhang Z. W., Farthing M. J. G., 2005; Smith G. V., Farthing M. J. G., 2005). Наведене вище обгрунтовуе доцшьшсть дослщження впливу додаткового введения до рацюну шдичат у ранньому вщ1 в1тамшу Е на формування Т- i В-кл1тинного ¿муштету.
Матер1али i методи. Дослщження на шдичатах проводили у фермерському господарств1 "Федюк М" села Новосшки Золоч1вського району Льв1всько! область Дослщження виконувались на 20-ти шдичатах легкого кросу у перюд вщ 5- до 21-добового вжу. 1ндичатам контрольно! групи згодовували стандартний комбжорм, збалансований за вс1ма поживними речовинами [5]. 1ндичатам дослщно! групи додатково до рацюну вводили 10 г/т комбжорму в1тамшу Е. Для дослщжень використовували кров, яку брали в шдичат у 21-добовому вщ1, шляхом декаттацп (по чотири птищ з кожно! групи).
У стабшзованш гепарином кров1 визначали загальну юльюсть Т-л1мфоципв (Е-РУЛ) — у реакци спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Jondal M et al., 1972), ix субпопуляцй' — Т-хелпери (ТФР Т-л1мфоцити; СуровасВ. М. с соавт., 1980); юльюсть "активних" Т-РУЛ (Wansbrough-Jones М. et al., 1979); юльюсть Т-кттин з переважно супресорною актившстю (ТФЧ Т-л1мфоцити) — шляхом вщшмання числа теофшнрезистентних Т-клпин (ТФР) вщ загально! юлькосп Т-л1мфоципв, В-л1мфоцити (ЕАС-РУЛ) — в реакцй' комплементарного розеткоутворення з еритроцитами барана (Чернушенко Е. Ф. с соавт., 1979). При пщрахунку юлькосп Т- i В-л1мфоцитш та ix регуляторних субпопуляцш на фксованих i фарбованих мазках кров1 визначали л1мфоцити ¿з низькою i середньою щшьнютю рецептор1в. Функцюнальну активнють Т-л1мфоципв визначали за реакщею бластно! трансформаций л1мфоцитш з фггогемаглютиншом (РБТЛ з ФГА, Болотников И. А. с соавт., 1987). Одержан! цифров1 даш опрацьовували статистично з використанням програмного пакету Microsoft Excel.
Результати дослщжень. У формуванш та регуляцп ¿мунно! вщповщ1 в орган1зм1 птищ важливе значения надаеться л1мфоцитам та i'x популящям, як головним кл1тинам ¿мунно! системи. Тест розеткоутворення дозволяе щентиф1кувати pi3Hi популяцп i субпопуляцп л1мфоцит1в та визначити функцюнальний стан цих кл1тин.
Анал1з проведених дослщжень показав, що збшьшення юлькоси в1тамшу Е на 50 % у стандартному комб1корм1 для шдичат вщ 5- до 21-добового вку виявляло стимулювальний вплив на прол1ферацш, диференщацш та дозр1вання Т-л1мфоцит1в i i'x субпопуляцш, про що свщчить в1рогщне збшьшення кшькост1 Т-л1мфоцит1в (загальних, активних i теофшш-резистентних) та В-л1мфоцит1в у кров1 пташенят дослщно! групи, пор1вняно з контролем.
3 наведених у таблиц! даних бачимо, що юльюсть Т-загальних л1мфоцит1в у кров! шдичат дослщно! групи була в 1,2 разу (р<0,001) бшьша, шж в шдичат контрольно! групи.
205
Таблиця
Кшьккть Т— 1 В-л1мфоцит1в та Тх функщональна актившсть у кров1 _¡ндичат, % (п=4)_
Показники Групи птиц!
контрольна дослщна
Т-загальт (ТЕ-РУЛ), 0 57,0+0,57 44,66+1,45***
3-5 36,33+0,88 54,33+1,45***
6-10 6,66+0,33 2,66+0,88*
% 43,0+0,57 56,33+1,45***
Т-активш (ТА-РУЛ), 0 71,66+1,66 55,66+0,88***
3-5 25,0+1,52 42,33+0,88***
6-10 3,33+0,33 2,0+0,33*
% 27,66+1,45 44,33+0,88***
Т-теофшн резистентш (ТИ-РУЛ), 0 55,33+1,45 48,0+1,15*
3-5 38,0+1,15 52,0+1,15***
6-10 6,66+0,33 5,0+0,88
% 44,66+1,45 52,0+1,15*
Т-супресори 1,66+0,88 2,33+0,33
В-РУЛ (ЕАС-РУЛ), 0 57,33+0,33 42,33+1,76***
3-5 38,0+1,15 52,0+1,73**
6-10 5,66+0,33 4,66+0,33
% 43,66+1,20 57,66+1,76*
РБТЛ з ФГА 43,66+2,72 47,66+0,88
Примтки. У таблищ: * позначена статистична в1ропдшсть р1зниць: * — р<0,05;
** — р<0,01; *** — р<0,001 пор1вняно до контролю. 2. 0 — «нульовЬ>, недиференцшоваш у функцюнальному ввдношенш л1мфоцити; 3-5 — низькоавщш л1мфоцити; 6-10 — середньоавщш л1мфоцити.
Збшьшення загально! кшькост! Т-л1мфоцит1в у кров! пташенят дослщно! групи вщбувалось за рахунок зменшення середньоавщних I недиференцшованих ТЕ-РУЛ та збшьшення кшькост! ТЕ-РУЛ ¿з низькою щшьшстю рецептор1в. Зокрема, кшькють середньоавщно! популяци ТЕ-РУЛ у кров! ¿ндичат дослщно! групи була в 1,4 разу (р<0,01) менша, а кшьккть низькоавщних форм в 1,5 разу (р<0,001) бшьша, шж у ¿ндичат контрольно! групи.
Проведен! дослщження показали, що к!льк!сть Т-активних л!мфоцит!в (ТА-РУЛ) у кров! ¿ндичат дослщно! групи булаю бшьша, шж в контрольн!й у 1,6 разу (р<0,001). Збiльшeння загально! к!лькост! ТА-РУЛ у кров! ¿ндичат дослщно! групи вiдбyвaлocь за рахунок зменшення "нульових" (р<0,001) та cepeдньoaвiдниx (р<0,05) ТА-РУЛ та зростання кшькост! Т-активних л!мфоцит!в ¿з низькою (р<0,001) щ!льн!стю рецептор!в.
Под!бн! зм!ни нами виявлено ! при досл!дженн! у кров! кшькост! та функц!онально! активност! теоф!л!н-резистентно! популяци ¿мунокомпетентних кл!тин. Так, у кров! ¿ндичат дослщно! групи загальна кшьюсть Т-хелпер!в (ТИ-РУЛ) та !х форм ¿з низькою щ!льн!стю рецептор!в була в 1,3 разу (р<0,001) б!льша, а нeдифepeнцiйoвaниx на 7,3 % (р<0,05) менша, нiж у пташенят контрольно! групи.
206
Таким чином, проведен! дослщження показали, що додаткове згодовування шдичатам дослщно! групи у склад1 рацюну в1тамшу Е призводить до збшьшення кшькост1 Т-л1мфоцитит1в та зростання !х функцюнально! активност1 за рахунок перерозподшу рецепторного апарату ¿мунокомпетентних кл1тин. Про що також свщчить тенденщя до збшьшення кшькоси бластних кл1тин у кров1 ¿ндичат дослщно! групи у реакци бластно! трансформаци л1мфоцит1в з ф1тогемаглютиншом.
При дослщженш В-кл1тинно! ланки ¿муштету встановлено, що кшьккть В-л1мфоцит1в у кров1 шдичат, яким додатково згодовували в1тамш Е була в 1,3 разу (р<0,01) бшьша, шж у контрольнш. При цьому в кров1 ¿ндичат дослщно! групи, кшьккть недиференцшовано! популяцп В-л1мфоцит1в була на 15 % (р<0,001) менша, а низькоавщних в 1,4 разу (р<0,01) бшьша, шж у контрольнш груш.
Збшьшення кшькост1 В-л1мфоцит1в у кров1 шдичат дослщно! групи можна пояснити впливом в1тамшу Е на кшькють та функцюнальну актившсть теофшн-резистентних Т-л1мфоцит1в, яю активуюють л1мфопоез \ диференщащю В-л1мфоцит1в. Оскшьки В-л1мфоцити е попередниками кл1тин, що продукують антитша, збшьшення 1х кшькост1 в кров1 шдичат у перюд становления ¿мунно! системи е ознакою пщвищено! здатност11хнього оргашзму до активного синтезу захисних антитш. Цд даш свщчать про те, що токоферол проявляв стимулювальний вплив на кшьккть { функцюнальну актившсть Т- { В-л1мфоцит1в кровг
Пщвищення функцюнально! активное^ ¿мунокомпетентних кл1тин кров1 шдичат можна пояснити як прямим, так { опосередкованим впливом в1тамшу Е на експресш рецептор1в Т- { В-л1мфоцит1в на плазматичнш мембраш, зокрема, антиоксидантним та ¿муномодулюючим впливом дослщжуваного в1тамшу. Про це також евщчать зростання кшькоси Т- { В-л1мфоцит1в з низькою I середньою щшьшетю рецептор1в I зменшення кшькоси недиференцшованих у функцюнальному вщношенш ¿мунокомпетентних кл1тин.
Висновок. Додаткове введения до стандартного комбшорму для шдичат в1тамшу Е у кшькоси 10 г/т у перюд 1х вирощування вщ 5- до 21-добового вшу призводить до збшьшення кшькоси Т-л1мфоцит1в (загальних, активних I теофшш-резистентних) I В-л1мфоцит1в та пщвищуе 1хню функцюнальну актившсть.
Л1тература
1. Гаврилш П. М. Особливост1 постнатального морфогенезу та структурно-функцюнально! спещал1зацп паренх1ми л1мфатичних вузл1в птищ. / Гаврилш П. М., Перетятько О. В. Науковий вкник НУБШ Украши - 2011 — С. 151.
2. Болотников И. А. // И. А. Болотников. Физиолого-биохимические основы иммунитетасельскохозяйственной птицы. Л.: Наука. — 1987 — 164 с.
3. I. А1онов. Вплив високих доз в1тамшу Е на гомеостаз оргашзму курей // I. А. 1онов., П. Ф Сурай., С. О. Шаповалов., Т. В. Полтавська. Бюлопя тварин. - 2000. - Т. 2, №1. С. 53-60.
207
4. Садомов Н. А. // Н. А. Садомов. Влияние витамина А, Е, и С на естественную резистентность организма птицы // Ветеринария. — 2003 — № 2. — С. 47-48.
5. Кирил1вЯ. I. // Я. I. Кирил1в., I. Б. Ратич. Методи контролю повноцшност1 комб1корм1в для птищ та оцшка кшькоси i якост1 И продукцп. Л.: 2004 — 186 с.
6. Aydemir T. Effects of antioxidant vitamins A, C, E and trace elements Cu, Se on Cu Zn SOD, GSH-Px, CAT and LPO levels in chickens erythrocytes / T Aydemir., R Ozturk., L Bozkava. et al. // Cell Biochem. Funct. — 2000. — V. 18. — N2. — P. 109-115.
7. Ionov I. Broiler meat stabilisation by vitamin E / Ionov I., Yaroshenko F., Buzhin A. et al. — Proc. of the VIII-th International Symposium of Young Poultry Scientists, Poland, Bydgoszcz. 1994 — P. 165-166.
Summary
Mudrak D I., Vishchur O I., Broda N. A., Ratskiy M I., Solovodzinska I. Y.
STATE T-AND B-CELL IMMUNITY IN PARTS OF TURKEYS FOR VARIOUS LEVELS OF VITAMIN E THE DIET.
The article presents data about the effect of vitamin E on the performance of T-and B-cell immunity in the blood of turkeys. The specific features of the impact of additional input to the diet of turkeys vitamin E on the number and functional activity of T-and B-lymphocytes were established. In particular, the number of T-lymphocytes (total, active, theophylline-resistant) and B-lymphocytes in the blood which in addition to the diet was administered vitamin E was higher than in turkeys. It was found higher functional activity of immunocompetent cells by strengthening receptors of T-and B-lymphocytes, increasing the number of cells with low and medium degree and reduction in functionally undifferentiated T- and B-lymphocytes.
Рецензент - д.б.н., професор Маслянко Р.П.
208
