CC BY
10
УДК 619:614.9:636.4
Решетник А.О.1, старший викладач © Демчук М.В.2, доктор ветеринарних наук, професор 'Подгльський державный аграрно-техшчний ушверситет
2 Львгвський нацюнальний ушверситет ветеринарное медицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
СТРЕСОСТШЮСТЬ I П1ДВИЩЕННЯ ПРИРОДНО1 1МУНОРЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ СВИНОМАТОК В УМОВАХ ПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У статт1 представлено данг вм1сту Т- I В-л1мфоцит1в та гх окремих регуляторних субпопуляцш у кровг свиней з ргзною величиною коефщента емоцтност1 - Ке. Встановлено, що у свиней з високим Ке, в\дносна тльтсть загальних, активних I теофшнрезистентних Т-л1мфоцит1в I В-л1мфоцит1в кров\ була бтьшою, тж у свиней з низьким Ке. При цьому Т- I В-л1мфоцити свиней з високим Ке характеризувалися быьш високою функщональною активтстю, про що свгдчить бшьший вм1ст у кровг л1мфоцит1в з середньою та високою щыьшстю рецептор1в I активних Т-л1мфоцит1в.
Ключовi слова: свит, промислов1 технологи, коефщент емоцшност1, стресостшюсть, неспециф1чна ¡мунорезистенттсть.
Вступ. Практика роботи сучасних тдприемств з виробництва свинини свщчить, що в мiру спещашзацп та штенсивного використання тварин спостер^аеться зростання захворювань, пов'язаних iз порушенням обмшу речовин, дiею стрес-факторiв, недотриманням параметрiв мжро^мату. Свиш надзвичайно чутливi до складу та якост кормiв. Рацюни необхщно нормувати для кожно! вжово! групи, з метою профшактики порушень обмшу речовин. Профилактика як iнфекцiйних, так i iнвазiйних хвороб складаеться iз загальних та специфiчних заходiв. Основою загально! профiлактики е гiгiенiчна та саштарна культура ведення галузi. Для попередження шфекцшних хвороб вирiшальне значення надаеться специфiчнiй профiлактицi шляхом вакцинаци поголiв'я.
Вiдомо, що iмунiтет тварин обумовлений !х реактивнiстю, що координуеться функщею iмунноl, ендокринно! й нервово! систем [1]. Виявленi змiни природно! резистентностi в залежностi вiд рiвня стресово! реактивностi свиней [2,3]. У стресостшких чистопорiдних i помiсних свиней значно бiльшi показники природно! резистентности нiж у стресочутливих тварин. Враховуючи вищесказане метою роботи було дослщити взаемозв'язок мiж конституцiональними реакцiями ЦНС та вмiстом iмунокомпетентних клiтин, як основних носив iмунологiчних потенцiй в органiзмi свиней в умовах техногенного стресового навантаження.
© Решетник А.О., Демчук М.В., 2009
249
Надшним, ефективним i еколопчно безпечним способом профшактики стресу в свиней е селекщя стресостшких порiд, типiв i лiнiй. На жаль, сьогодш вщсутш породи та породш групи свиней спецiально адаптоваш до стресових умов iнтенсивних технологш вирощування.
Матер1али i методи дослщжень. Дослiдження проводили на свиноматках першого опоросу породи ландрас (компанiï Р1С з Польщi), якi були завезеш з репродуктивною метою в приватне тдприемство "Колос", Новоселицького району, Чершвець^' областi. Для тестування свиноматок на предмет стресостшкост (з метою встановлення коефщента емоцiйностi) використовували метод «вщкритого поля» [4]. В результатi тестування було сформовано 2 групи свиноматок по 8 голiв у кожнш з рiзним коефiцiентом емоцiйностi у першш та другiй групах, вщповщно: 19,01 ± 2,35 та 53,38 ± 5,33.
У пробах кровi визначали вiдносну кiлькiсть Т-лiмфоцитiв (Е-РУК) -методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами вiвцi за М. Jondal et al. [5], кшьккть теофшнрезистентних (ТФР) i теофiлiнчутливих (ТФЧ) Т-лiмфоцитiв визначали за методом D. Limatibul et al. [6], загальну кiлькiсть В-лiмфоцитiв - за N.F. Mendes et al. [7]. 1мунорегуляторний iндекс (IPI) розраховували за стввщношенням ТФР до ТФЧ Т^мфоцшчв. Пiд час дослiдження проводили диференцшований пiдрахунок розеткоутворюючих лiмфоцитiв з рiзним рiвнем функцiональноï активностi. Розрiзняли низькоавщш лiмфоцити, коли лiмфоцит утворював «розетки» з 3-5 еритроцитами (при малш щшьност поверхневих рецепторiв), середньоавiднi лiмфоцити, коли «розетки» утворювались iз 6-10 еритроцитами та високоавщш, «розетки» у виглядi морули (бiльше 10 еритроциив). Результати експериментальних дослiджень обробленi загальноприйнятими методами статистики.
Функцiональна активнiсть лiмфоцитiв у реакцiï бластноï трансформацiï з ф^огемаглютиншом (РБТЛ) у тварин другое' групи була тенденцiйно вищою тд час першого дослiдження та вiрогiдно вищою (р<0,01) пiд час другого. Слщ вiдзначити, що в динамщ спостерiгали зниження функцiональноï активностi лiмфоцитiв пiсля закiнчення лактацiйного перiоду в обох групах свиноматок. Функщональна актившсть лiмфоцитiв у РБТЛ з ф^огемаглютиншом у молодняку свиней II групи була вiрогiдно вищою (р<0,05).
Отримаш результати показали, що вiдносна кшьккть сумарних Т-лiмфоцитiв у кровi свиноматок обох груп пiд час першого дослщження вiрогiдно не вiдрiзнялась, а пiсля закiнчення лактацiйного перюду, на час вiдлучки поросят цей показник був бшьшим у свиноматок дру^ групи (р<0,01) (табл.1). При цьому, збiльшення кiлькостi Т-загальних лiмфоцитiв у кровi свиноматок другоï групи вщбувалось за рахунок вiрогiдного збшьшення кiлькостi клiтин з високою i середньою щiльнiстю рецепторiв (вiдповiдно р<0,05 та р<0,01) i зменшенням кшькост Т-лiмфоцитiв з низькою авiднiстю. Пщ час другого дослiдження вiрогiдно бшьшою була кiлькiсть теофшш-резистентних лiмфоцитiв (Т-хелперiв) у свиноматок з високим коефщентом емоцiйностi (р<0,001).
250
1мунорегуляторний шдекс (1Р1) - кшькюне стввщношення Т-хелперiв до Т-супресорiв був бiльшим у II грут тварин (р<0,01), що свщчить про вищу
активнiсть гуморальних факторiв iмунiтету у цих свиноматок.
Таблиця 1
Вмкт Т-л i 1х регуляторних субпопуляцщ у кров1 свиней, % (М±т)
Тип клггин Дослщження Групи
Свиноматки, п = 8 Молодняк свиней, п = 6
I II I II
Загальш Т-л1мфоцити: авщшсть: 3-5 1 36,88 ± 1,00 31,75 ±1,31* 31,33 ± 1,71 33,67 ± 1,12
2 30,25 ± 0,92°°° 32,88 ± 0,74*
6-10 1 5,25 ± 0,56 7,00 ±0,61 3,17 ± 0,34 5,17 ± 0,44**
2 3,00 ± 0,35 4,75 ±0,44**°°
М 1 2,13 ± 0,68 3,25 ± 0,39 1,17 ± 0,34 1,83 ± 0,34
2 0,75 ±0,17 1,63 ± 0,35*°°
% 1 44,38 ± 1,56 42,00 ±1,62 35,67 ± 1,69 40,67 ± 0,97*
2 34,00 ± 0,70°°° 39,13 ±1,19**
Т-хелпери, авщшсть: 3-5 1 22,63 ± 1,18 24,00 ±0,93 18,67 ± 1,59 24,17 ± 0,97*
2 18,5 ±0,61°° 21,75 ± 0,63**
6-10 1 4,25 ± 0,48 4,63 ± 0,35 1,67 ± 0,61 3,67 ± 0,46*
2 1,25 ± 0,48°°° 3,25 ±0,44**°
М 1 0,88 ± 0,43 1,50 ±0,29 0,67± 0,23 0,83 ± 0,34
2 0,25 ±0,17 0,75 ±0,17°
% 1 27,75 ±1,12 30,13 ± 1,20 20,67 ± 1,71 28,67 ± 0,97**
2 20,13 ±0,51°°° 26,25± 0,63***°
Т-супресори % 1 16,63 ± 1,28 11,88 ±0,74** 15,00 ± 0,89 12,00 ± 0,57*
2 14,88 ±1,58 12,88 ±0,94
Ш 1 1,73 ±0,16 2,59 ±0,16** 1,14± 0,17 2,42 ± 0,16**
2 1,45 ±0,15 2,10 ±0,15**
РБТЛ, % 1 49,25 ± 0,69 53,25 ± 0,94 63,00 ± 1,67 68,53 ± 0,97*
2 43,75 ± 0,60°°° 46,88 ± 0,65**°°
Примггка: *- в1ропдна р1зниця у дослщжуваних показниках у свиней II групи, пор1вняно до свиней I групи (*-р<0,05; **-р<0,01; ***-р< 0,001); ° в1ропдна р1зниця у дослщжуваних показниках у свиноматок одше! групи в динамщ (°-р<0,05; °° -р<0,01; °°° -р<0,001).
Вмiст В-лiмфоцитiв у кровi дослiджуваних свиноматок також вiдрiзнявся (табл.2). Кiлькiсть В-лiмфоцитiв пiд час першого дослiдження мала тенденцiю до тдвищення у кровi тварин II групи, а при вщлученш поросят ця рiзниця по вiдношенню до свиноматок I групи була вiрогiдною (р<0,01). При цьому, у кровi свиноматок II групи збiльшення юлькосп В-лiмфоцитiв вiдбувалось за рахунок зростання юлькосп клiтин з середнiм та високим ступенем авщносл (р<0,01; р<0,001).
251
Вмкт В-л i 1х субпопуляцщ у кров1 свиней, % (М±т)
Таблиця 2
Тип клггин Дослщження Групи
Свиноматки, п = 8 Молодняк свиней, п = 6
I II I II
Загальш В-л1мфоцити: ашдтсть: 3-5 1 30,00 ±0,76 30,71 ± 0,86 31,50 ± 0,84 28,17 ± 1,59
2 27,88 ± 1,00 28,63 ± 1,41
6-10 1 8,50 ± 0,35 9,38 ± 0,86 5,67 ± 0,73 8,33 ± 0,78*
2 4,00 ± 0,86°°° 7,13 ± 0,47**°
М 1 3,38 ± 0,78 5,13 ± 0,84 1,67 ± 0,61 4,50 ± 0,47**
2 0,50 ± 0,20°° 2,50 ± 0,35***°
% 1 41,75 ± 0,56 44,63 ± 1,34 38,83 ± 1,11 41,00 ± 1,60**
2 32,38 ±1,40000 38,25 ±1,38**°°
В цшому проведенi дослiдження показали, що в динамiцi дослiджень вiдбувалося зменшення вщносно! кiлькостi Т- i В^мфоциив у кровi свиноматок обох груп з високою вiрогiднiстю (пiд час дослщження у день вiдлучення поросят). У кровi свиноматок пiд час лактаци, при утриманнi !х в фiксованих станках встановлено низький рiвень вмiсту iмунокомпетентних клiтин. Разом з тим, у свиноматок I групи цей вплив був виражений бшьшою мiрою, шж у свиноматок II групи. Тому в цей перюд необхщно вживати заходiв по тдвищенню iмунного захисту тварин.
Морфологiчнi i функцiональнi змiни, якi вiдбуваються пщ час вагiтностi в iмуннiй системi матерi, викликають iмунодефiцитний стан, спрямований на попередження вщторгнення алогенних ембрюна та плоду до родiв протягом часу, характерного для кожного виду тварин. При цьому вщбуваеться пригшчення кл^инного i, в меншiй мiрi, гуморального ланок iмунiтету, яке пов'язано, в першу чергу, з шпбуючим впливом (пщ час вагiтностi) гормошв (кортикостеро1дов, прогестерону, ряду гормонiв та бшкових факторiв якi синтезуються плацентою), а також з пщвищенням частки Т-супресорiв та популяци Т-лiмфоцитiв. 1муномодулююча профiлактика i терапiя пiд час ваптност вимагае обережностi через змши iмунологiчного статусу органiзму матерi, необхщного для нормального перебiгу вагiтностi, навт до припинення вагiтностi та загибелi плоду [147].
Дослiдження розеткоутворюючих кл^ин у кровi молодняку свиней з рiзним Ке, також показало рiзницю у показниках (табл.1; 2). Вщносна кiлькiсть сумарних Т-лiмфоцитiв була вiрогiдно бiльшою у тварин друго! групи, особливо збшьшення вiдбувалося за рахунок вiрогiдного збiльшення клiтин з середньою щiльнiстю рецепторiв (р<0,01) та тенденцшно бiльшою кiлькiстю лiмфоцитiв з низькою та високою авiднiстю. Вiдносна кшьккть теофшш-резистентних лiмфоцитiв (Т-хелперiв), iмунорегуляторний iндекс та вiдносна кiлькiсть В^мфоцитав також були бiльшими у тварин II групи (р<0,01).
З одержаних результат випливае, що у кровi свиноматок i молодняку свиней з високим коефщентом емоцiйностi вiдносна кшьккть Т- i В-
252
лiмфоцитiв та ïx функцюнальна актившсть була бшьшою, шж у тварин з низьким коефщентом емоцiйностi.
PiBeHb вмiсту Т- i В-клiтин в свиноматок обох груп в останнш триместр поросностi та за перюд лактацiï знижуеться, що обгрунтовуе доцiльнiсть застосування допомiжниx заxодiв для пiдвищення iMyHHoro статусу тварин.
Висновки.
1. У кровi свиноматок з високим коефщентом емоцiйностi вщносна кiлькiсть Т- i В-лiмфоцитiв та ïx функцюнальна актившсть були бшьшими, шж у свиноматок з низьким коефщентом емоцiйностi.
2. Рiвень вмюту Т- i В-клiтин в свиноматок обох груп в останнш триместр поросносп та за перюд лактаци знижуеться, що обгрунтовуе доцщьшсть застосування допомiжниx заxодiв для пiдвищення iмунного статусу тварин.
Л1тература.
1. Корнева Е.А., Головко О.И., Казакова Т.В. Молекулярно-биологические аспекты взаимодействия нервной и иммунной системы // Вопр. мед. химии. -1997. - Т. 43, №5. - С. 321-329.
2. Степанов В.И., Федоров В.Х., Тариченко А.И. Естественная резистентность свиней с различной стресс-реактивностью // Ветеринария. -2000. - №7. - С. 37-40.
3. Borman A., Wrona D., Stojek W. Stress-induced changes in lymphocyte T subpopulations in pigs of different ryanodine receptor (RYR1) genotypes // Anim. Sc. Papers Rep. - Warszawa, 1998. - Vol. 16, №4. - P. 219-229.
4. Аюмов СВ., Бургу Ю.Г., Оксинюк А.Н. Методика вивчення емоцшност свиней методом "вщкритого поля".- "Сучасш методики дослщжень у свинарствГ'.- Полтавська ДАА1С iменi О.В. Квасницького УААН. Полтава, 2005.- С. 69-72.
5. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В.Е. Чумаченко, A.M. Высоцкий, Н.А. Сердюк, В.В. Чумаченко. - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
6. The genetics of asthma and atopy I C.J.M. Panhuysen, D.A. Meyers, D.C. Postma, E.R. Bleeker // Allergy. - 1995. - №50. - P. 863-869.
7. Technical aspects of the rosette test used to detect human complement receptor (B) and sheep erythrocyte binding (T) lymphocytes / N.F. Mendes, M.E.A. Tolnai, B.P.A. Silveira et al. // J. Immunol. - 1973. - Vol. 3. - P. 860-867.
Summary
Explored contents of T- and B-lymphocytes and theirs separate regulatoring subpopulations in sow 'J blood with different size of emotionality coefficient - Ke. It is determined that sows with high Ke had hogher relative amount of general, active and teofiliresistentive T-tymphocytes and B-lemphocytes of blood, than sows with low Ke At that sows's. T- and B-lymphocytes with high Ke was characterized by higher functional activity, what higher consentration of lymphocytes with medium and high density of receptors and active T-lymphocytes in blood testifies.
Стаття надшшла до редакцИ' 6.04.2009
253
