CC BY
14
УДК.636:612.017:636.5
Стояновський В.Г. д-р вет. наук, академк УАН, професор, Гунчак В.М. д-р вет. наук, професор, Колотницький В.А. асистент, Коваленко П.П. к.б.н., доцент, Ганин М.Д. к.б.н., доцент. Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш гмен1
С.З.Гжицького, м. Льеге, Украгна
ПОРШНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТ1ФЕНУ ТА МЕТ1ФЕНУ СУКУПНО З АСКОРБ1НОВОЮ КИСЛОТОЮ НА ТЛ1 ВАКЦИНАЦП РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ПТИЦ1
У статт1 представленi дат про змти тлькостг Т- i В-л1мфоцит1в молодняку курей у критичн перюди росту та розвитку при застосуванн метiфену та метiфену сукупно з аскорбтовою кислотою
Ключовi слова: птиця, кров, Т- i В^мфоцити, критичш перюди росту i розвитку, iмунний статус, природна резистентшсть.
Вступ. Життездатшсть та стшкють оргашзму молодняку птицi до захворювань рiзноl природи в бiльшiй мiрi залежить вiд стану iмунноl системи. 1мунна система захищае оргaнiзм вiд проникнення чужорщних речовин -aнтигенiв мкробного (бактери, вiруси, грибки i ш. мiкрооргaнiзми), рослинного або тваринного походження. Основна функщя iмунноl системи це так звана iмуннa вiдповiдь оргашзму, кшцева мета яко! е вироблення антитш, якi розпiзнaють i знищують чужорiднi агенти [1]. Здaтнiсть iмунноl системи вiдповiдaти на антигенну стимуляцш в ростучому оргaнiзму складаеться поступово i формуеться лише на певному рiвнi загально фiзiологiчного дозрiвaння [3, 4, 5].
Зараз вiдомо, що одтею з основних причин зниження життeздатностi молодняку курей е низький рiвень природног резистентностi та iмунног вiдповiдi оргашзму, який обумовлений перш за все, умовами промислового вирощування птиц та дieю патогенних чиннитв на гх оргатзм. Знижена життездатшсть молодняку птиц призводить до зниження рентабельностi птахiвництва [2].
Враховуючи вищесказане, метою нашо1 роботи було дослщити змши кшькост Т- i В^мфоциив у кровi ремонтного молодняку птищ у рiзнi вiковi перюди росту i розвитку.
Матер1ал i методи досл1джень Для проведення дослiджень було сформовано 6 груп молодняку птищ кросу ISA-BROWN рiзного вку (10-, 30-, 45-, 60-, 90- i 120 добовГ) по 90 голiв у кожнiй, 10-добовi курчата слугували контролем. Птиця одержувала стандартний повноращонний комбiкорм, згiдно рекомендованих норм та утримувалась у клiткaх. У 10 добовому вщ iнтрaнaзaльно вводили живу вiрус вакцину штаму "Ла Сота", вироблену на Сумськiй бiофaбрицi. Починаючи з 3-l до 30-l доби життя додатково з основним
166
ращоном додавали вщповщно меифен (280 мг/кг корму) та меифен з аскорбшовою кислотою (280 мг/кг i 50 мг/кг корму) у дозах запропонованих В.М.Гунчаком [1, 2].
Матерiалом для дослщження слугувала кров, в якш визначали кшьккть Т-i В-лiмфоцитiв та !х субпопуляцiй. Дослiдження проводили за методикою Jondal М. et а1, 1972. Кров для дослщжень вiдбирали до ранково! годiвлi (мiжтравний перiод) вщ усiх вiкових груп молодняку птищ.
Результати дослщжень.
Встановлено, що згодовування курчатам меифену на тлi вакцинаци сприяло збiльшенню у кровi вщносно! кiлькостi активно! субпопуляци Т-лiмфоцитiв, особливо на 45 i 120 доби життевого перiоду (див.табл. 1). Так у 45-добових курчат кшькють Т-активних клiтин пiдвищилась у 1,11 раза (р< 0,025), а у 120-добових - у 1,12 раза (р<0,025). Виявлено, що збшьшення у кровi активних Т^мфоциив вiдбувалось в основному за рахунок збшьшення високоавщних клггин, причому !х пiдвищення в 1,57 раза (р <0,001) спостер^алось вже на 30 добу життя курчат, а на 45 добу - у 1,60 раза (р< 0,001). У 120 добового молодняку птищ кшьккть даних клггин також була бшьшою у 1,57 раза (р<0,001) порiвняно з 10 добою життя.
Характерним на тлi згодовування меифену е збшьшення у кровi курчат на 30-, 45- i 120-ту доби життя середньоавщних не диференцiйованих у функщональному вiдношеннi загальних Т-лiмфоцитiв та у 30-, 90- i 120-добово! птищ теофшн-резистентних лiмфоцитiв Т-хелперiв. При цьому кшьккть середньоавiдних загальних Т-лiмфоцитiв у кровi курчат даних вiкових перiодiв зростала вiдповiдно у 1,24, 1,29 i 1,28 раза (р<0,01), а Т-хелперiв - у 1,22 (р<0,05), 1,28 (р<0,01) i 1,33 раза (р<0,01).Встановлено, що вiдносна кiлькiсть теофшн-резистентних Т^мфоциив знижувалась у 1,1 раза у кровi курчат 30-добового вжу.
Пiсля вакцинаци на тлi згодовування препарату метiфену виявлено високий вмют Т-лiмфоцитiв супресорiв у кровi молодняку птицi 30-45 добового вжу, що можливо свiдчить про недостатнш iнгiбуючий вплив метiфену на вмкт дано! субпопуляци лiмфоцитiв.
Отриманi результати засвщчили також велику кiлькiсь Вшмфоцшчв у кровi молодняку птицi 30-, 45-, 60- i 120-добового вжу за згодовування метiфену. Найвищою вщносна кiлькiсть В-лiмфоцитiв виявилась у кровi курчат на 30-, 45- i 120-ту добу життя, що було бшьше у 1,16, 1,10 i 1,13 раза (р<0,001), нiж на 10 добу життя. Вказаш змши вiдбувались за рахунок збiльшення середньоавщних i низькоавiдних В-клiтин iмунноl системи, яю вiдповiдно зростали на 30 добу в 1,40 раза (р<0,025-0,001), на 45 добу - у 1,45 i 1,33 раза (р<0,05-0,01) та на 120 добу - у 1,23 раза (р<0,025).
Отже, з даних одержаних у цьому дослвд, слщ вiдмiтити виявлене нами характерне збшьшення кшькост активних Т^мфоциив у кровi курчат на 30, 45 i 120 доби життя з низькою i середньою щшьшстю рецепторiв. З цього випливае, що згодовування препарату меифен на тлi вакцинаци, впливае на
167
функцюнальну актившсть Т^мфоциив кров^ зокрема пщвищення кiлькостi pe^nTopiB на MeM6paHi клiтини.
Разом з тим у KpoBi курчат pi3Horo вжу, яким згодовували метiфен, кшьккть антигензв'язуючих В-лiмфоцитiв i3 середньою i низькою щiльнiстю рецепторiв була бшьшою, шж на 10 добу життя. З цих даних випливае, що меифен може проявляти позитивний вплив на рецепторний апарат iмyнокомпетентних клiтин та виявляе стимулюючий вплив на функцюнальну актившсть Т- i В-кл^ин iмyнноï системи молодняку птицi.
Дaнi наведеш у тaблицi 2 зaсвiдчyють кшькюш змiни Т- i В- лмфоциив та ïx сyбпопyляцiй на rai згодовування меифену разом з аскорбшовою кислотою за умов вакцинаци. З наведених у таблищ результата видно, що за даних умов вщносна кшьккть активних Т^мфоциив вiрогiдно зростала у кровi курчат на 30 добу - у 1,09 раза (р< 0,025), на 45 добу - у 1,13 раза (р<0,01), на 90 добу - у 1,12 раза (р< 0,025), на 120 добу - у 1,16 раза (р<0,01) порiвняно з 10-добовим молодняком птищ. Таке збшьшення Т-активих кл^ин вщбувалося переважно за рахунок середньоавщних кл^ин, кшьккть яких була вiрогiдно бшьш вища у кожний вiковий перюд. Зокрема у 30-добових курчат ïx кiлькiсть зростала у 1,51 раза (р<0,001), у 45-добових - у 1,80 раза (р<0,001), у 60-добових - у 1,29 раза (р<0,025), у 90-добових - у 1,39 раза (р<0,01) i у 120-добових - у 1,59 раза (р< 0,001). Аналопчш змiни вiдбyвaлись також з загальними Т-лiмфоцитaми за згодовування меифену сукупно з aскорбiновою кислотою на rai вакцинаци. При цьому нами встановлено, що кшьккть середньоавщних кл^ин дaноï попyляцiï збiльшyвaлaсь у кровi всix дослiджyвaниx груп молодняку птищ порiвняно з виxiдним перiодом наступним чином: у 30-добових курчат - у 1,44 раза, у 45-добових - у 1,56 раза, у 60-добових - у 1,55 раза, у 90-добових - у 1,47 раза i у 120-добових - у 1,52 раза (р<0,001). Разом з тим, ми вiдмiчaли зменшення низькоавщних загальних Т^мфоциив у птaxiв кожного вжового перюду: на 30 добу життя - у 1,15 раза (р<0,025), на 45 добу - у 1,18 раза (р<0,01), на 60 добу - у 1,15 раза (р<0,025), на 90 добу - у 1,15 раза i на 120 добу - у 1,24 раза (р< 0,001). Отже щ даш вказують на те, що за згодовування меифену сукупно з аскорбшовою кислотою спостер^аеться збшьшення Т-загальних кл^ин з середньою щшьшстю рецепторiв на мембраш та зменшення кшькост лiмфоцитiв з низькою щшьшстю рецепторiв.
Що стосуеться теофшн-резистентних Т^мфоциив в кровi курчат, то нами встановлено вiрогiдне зростання вщносно!' кшькост клiтин дано1' популяци у кровi птицi кожного дослiджyвaного вжового перiодy. Через 20 дiб тсля вaкцинaцiï курчат на тлi згодовування меифену з aскорбiновою кислотою, що вщповщало 30-добовому вiкy, кiлькiсть Т-xелперiв збiльшилaсь у 1,26 раза порiвняно з 10-добовими курчатами, у наступш вiковi перiоди вiдповiдно - у 1,40; 1,25; 1,24 i 1,30 раза (р< 0,001). Як виявилось, таке збшьшення вiдносноï кшькост Т-xелперiв вщбувалось виключно за рахунок зростання кшькосп середньоaвiдниx клiтин, насамперед у 30-, 45- i 120-добовому вiцi молодняку птищ. При цьому кшькють Т-клггин з середньою щiльнiстю рецепторiв на мембраш у даш вiковi перюди була бiльшою, нiж у вихщний вiковий перiод
168
вщповщно у 1,27 та 1,37 раза (р< 0,001). Водночас, у KpoBi курчат Bcix вкових груп нами встановлено значно меншу кшьккть теофшн чутливих Т-супресорних лiмфоцитiв порiвняно з 10-добовим молодняком птищ за згодовування меифену з аскорбшовою кислотою на тлi вакцинаци. У 30-добових курчат кшьккть Т-супресорiв зменшилась в кровi у 1,90 раза (р<0,001), у 60-, 90- i 120-добових вiдповiдно у 1,33; 1,43 i 1,97 раза (р<0,025-0,001).
З наведених у таблиц 2 даних видно, що при застосовуванш препараив у курчат вах вiкових груп активуються процеси антитшогенезу, про що свiдчить вiрогiдне зростання вщносно1 кiлькостi В-лiмфоцитiв у кровг Так у 30-добовому вщ 1х кiлькiсть збiльшилася порiвняно з вихщним перiодом у 1,17 раза, у 45 добовому - у 1,23 раза i у 120-добовому - у 1,22 раза (р< 0,001). При цьому, 1х кшьккть у кровi курчат зростала, як за рахунок кл^ин iз середньою, так i низькою щiльнiстю рецепторiв. Зокрема, кшьккть середньоавiдних В-лiмфоцитiв у кровi курчат на 30 добу життя зростала порiвняно з 10 добою у 1,38 раза, на 45 добу - у 1,37 раза, на 60 добу - у 1,33 раза, на 90 добу - у 1,21 раза i на 120 добу - у 1,21 раза (р<0,025-0,001). Вщповщно кшьккть низькоавщних В^мфоциив у даш вiковi перюди зростала у 1,47; 1,43; 1,21; 1,29 i 1,42 разiв (р<0,025-0,001).
Висновки
1. Метiфен сукупно з аскорбiновою кислотою ефектившше впливав на активнiсть Т-лiмфоцитiв рiзних популяцiй, нiж один метiфен. Краща сукупна дiя цих препаратiв виявлена i на В-систему iмунiтету, про що свщчить значне збiльшення кшькост антигензвязуючих В-лiмфоцитiв з середньою i низькою щшьшстю рецепторiв на мембраш клiтин.
2. 1муномодулююча дiя меифену сукупно з аскорбiновою кислотою очевидно може проявлятися через свш позитивний вплив на рецепторний апарат iмунокомпетентних кл^ин Т- i В-системи iмунiтету молодняку птицi за умов вакцинаци.
Л1тература
1. Гунчак В.М. Профшактична дiя аскорбiновоï кислоти при наявност нiтратiв у кормi / В.М. Гунчак // Птахiвництво. Мiжвiд. темат. наук. зб. -Алушта, 2004. - В. 55. - С.232-234.
2. Гунчак В.М. Новий антиоксидант "Меифен та його застосування для профилактики штратно-штритного токсикозу у курей / В.М. Гунчак // Сшьський господар. - 2004. - №7. - С. 13-15.
3. Dujvestiyn A. Ultrastructure ad the rat thymus / A.Dujvestiyn // The micro-enviroment od T-lymphocyte maturation. Cell tissue Res. - 1981. - Vol.163. -Р.270-292.
4. Kuhn I. Neue Untersuchungen zur Wirkung von ToyoCerin / I.Kuhn // Lohmann Inform. - Cuxhaven, 2000. - № 2. - Р.11-16.
5. Kundo H. Adherence of Enterococcus hirae to the duodenal epithelium of chicks with diarrhoea / H.Kundo, N.Abe, K.Tsukuda // Avian Pathol. - 1997. -Vol.26, №1. - Р.189-194.
169
170
171
HayKoeuù eicnuK ÏÏHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
Tom 11 № 3(42) Hacmuna 1, 2009
SUMMARY
1. Methipen in common with ascorbic acid more effectively influenced on activity of T-lymphocytes of different population, than one Methipen. The best combined action of these preparations is exposed and on B-system immunity, what the considerable increase of the B- lymphocytes amount with the middle and low closeness of receptors on the membrane of cages testifies about.
2. Immunomodulated action of Methipen in common with ascorbic acid obviously can show up through the positive influence on the receptor vehicle of cages of T- and B-system immunity to the sapling of bird subject to the condition vaccination.
172
