CC BY
27
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Xapiß I.I., Гутий Б.В., Стибель В.В., Гуфрш Д.Ф., Венгрии A.B.
Лъе1есъкий нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iMeni С.З. Гжицъкого, м. Лъвгв, Украта
ВПЛИВ БРОВ1ТАКОКЦИДУ ТА «АМПРОЛ1НСИЛУ» НА 1МУННУ СИСТЕМУ 1НДИЧЕНЯТ ЗА ЕЙМЕРЮЗО-ПСТОМОНОЗНО! IHBA3IÏ
У cmammi розглядаютъся результаты експерименталъних дослгдженъ гз вивчення вплыву бровтакокциду i «Ампролтсилу» на нормал1зацт показниюв клтинного, гуморального i неспециф1чного iMynimemie тдиченят за еймерюзо -гютомонозног irnasiï. Бровтакокщд - це високоефективний протипротозойний препарат. Ампролтсилмютить ампрол1ум (дтчаречовина бровтакокциду) i плоди (порошок) po3moponrni плямистог. Вонимютять групу флавол1гнатв nid загалъною назвою «CrniMapun», який die iмyнocmuмyлювaлънo за еймерюзо - гютомонозног ineasiï. Поряд i3 цим, «CrniMapun» die як гепатопротектор, посилюе синтез быте, у тому 4u^i i iMynnux гамма-глобулШв.
Встановлено, що бровтакокцид навть у терапевтичнт do3i die iMynodenpecueno у ттактних тдиченят. Властиво тому стан iMynnoï системи тдиченят, якихлжували бровтакокцидом, вiднoвлюemъcяnoвiлънiшe. Швидке i повне вiднoвлeння функцюналъного стану iMynnoï системи у тдиченят, уражених еймерюзо - гютомонозною inea3iew, встановлено, якщо задавали «Ампролтсы», який die iмyнocmuмyлювaлънo. Саме тому, вiднoвлeння функцюналъного стану клтинноХ, гуморалъног i нecneцuфiчнoгo iMynimemie у тдиченят настае на 10 -у добу docnidy, тобто на 5 -у добу теля лжування.
Ключов{ слова: фapмaкoлoгiя, бровтакокцид, «Ампролтсил», iMynna система, кров, тдики, еймерп, zicmoMonadu.
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Харив И.И., Гутый Б.В., Стибель В.В., Гуфрий Д.Ф., Венгрын A.B.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого , г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ БРОВИТАКОКЦИДА И «АМПРОЛИНСИЛА» НА ИММУННУЮ СИСТЕМУ ИНДЮШАТ ЗА ЕЙМЕРИОЗНО -ГИСТОМОНОЗНОЙ ИНВАЗИИ
В статье рассматриваются результаты экспериментальных исследований по изучению влияния бровитакокцида и «Ампролинсила» на нормализацию показателей клеточного , гуморального и неспецифического иммунитетов индюшат за еймериозно-гистомонозной инвазии. Бровитакокцид это высокоэффективный противопротозойный препарат. Ампролинсил содержит ампролиум (действующее вещество бровитакокцида) и плоды
356
(порошок) расторопши пятнистой. Они содержат группу флаеолигнаное под общим названием «Силимарин», который действует иммуностимулирующе за еймериозно-гистомонозной инвазии. Наряду с этим, «Силимарин» действует как гепатопротектор, усиливает синтез белков, в том числе и иммунных гамма-глобулинов. Установлено, что бровитакокцид даже в терапевтической дозе действует иммунодепрессивно у интактных индюшат. Собственно поэтому, состояние иммунной системы индюшат, которых лечили бровитакокцидом, восстанавливается медленнее. Быстрое и полное восстановление функционального состояния иммунной системы у индюшат, пораженных еймериозно-гистомонозной инвазией, установлено если задавали «Ампролинсил», который действует иммуностимулирующее. Именно поэтому, восстановление функционального состояния клеточного, гуморального и неспецифического иммунитетов в индюшат наступает на 10 -е сутки опыта, то есть на 5-е сутки после лечения.
Ключевые слова: фармакология , бровитакокцид , «Ампролинсил» , иммунная система, кровь, индюки, еймерии, гистомонады.
Summary
I. Chariv, B. Gutij, B. Stybel, D. Hufrij, A. Vengryn
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z.Gzhytskyj
STATE OF TURKYES IMMUNE SYSTEM UNDER THE INFLUENCE OF "AMPROLINSILE" AND BROVITACOCCIDES AT AT EIMERIOSIC-HISTOMONOSIC INVASION
The article deals with the results of experimental search while studying the influence of brovitacoccide and "Amprolinsile" on the activation of indices of cellular, humoral and non-specific immunity of turkeys at eimeriosic and histomonosic invasion. It was set up, that brovitatoccides even in therapeutic doses has immune-depressive action on the intact turkeys (hens).
Brovitatoccides is highly effective antiprotozoal drug. Amprolinsyle contains amprolium (active ingredient brovitakoktsydes) and fruits (powder) milk thistle. They contain a group flavolihnaniv under the title "Silymarin", which operates by immunostimulating eymeriozo - histomonoznoyi invasion. At the same time, "Silymarin" acts as gepatoprotektor, increases protein synthesis, including immune gamma globulin.
Therefore, the state of turkeys (cocks) immune state, which were treated with brovitacoccides, are getting better a bit slowly and not completely. Fast and full recovery of the functional state of immune system in turkeys, affected with eimeriosic and histomonosic invasion installed is asked "Amprolinsile" acting immune stimulating. Therefore, the restoration of functional state of cellular, humoral and non-specific immunity occurs in the period of clinical recovery of turkeys (the 5th day of treatment).
357
Key words: immune system, brovitacoccide s, "Amprolinsile", Silybum marianum, turkeys, eimeria, histomonades
Актуальшсть теми. Бшьшкть еймерюстатичних препарата, за даними ряду дослщнимв, нав!ть у терапевтичних дозах дшть ¿муносупресивно, а тому знижують резистентшсть оргашзму птищ проти бактер1альних i в1русних шфекцш, що потребуе вщповщно1 корекцп 1муиного статусу [1,2]. Арсенал ¿муностимулювальних засоб1в у ветеринарнш медицин! досить обширний. Це високоефективш препарати: Каф1, Т- активш, тималш, тимоген та mmi. Недолгом цих препарата е те, що ïx застосовують шляхом парентеральних ш'екцш. Важливо вщзначити, що такий cnoci6 введения препарата шдиченятам 20 - 30 - добового в!ку викликае стресову реакцш [3]. Перспективними ¿муностимуляторами е препарати природного походження, зокрема, рослинш препарати. Це зумовлено, нас ампер ед, завдяки широкому спектру фармаколопчно! дп. По-друге, вони не проявляють no6i4Hoi' ди на оргашзм, що характерного для бшьшост1 х1мютерапевтичних ¿муностимулювальних препарата. Слщ зазначити, що л1кар1 ветеринарно! медицини недостатньо уваги придшяють ¿мунокорекцп оргашзму птищ теля проведеного лшування. Адже, як вказують численш повщомлення в л1тератур1 та кшшчш спостереження, вивчення фармаколопчно! корекци ¿мунного статусу шдичок, уражених еймер1ями i пстомонадами, е одним з актуальних питань ветеринарно! практики [4,5]. Серед широкого набору ф1топрепарата з високою ¿муностимулювальною дш необхщно видшити розторопшу плямисту, плоди яко1 м1стять флавол1гнани об'еднаш пщ загальною назвою «Сил1марин» [6,7]. Поряд i3 цим, плоди розторопш1 плямисто1 мютять в1тамши (А , Е , К), макроелементи та мжроелементи, жирш кислоти ( олешову, лшоленову, пальм1тинову, стеаринову), що забезпечуе офщинальним препаратам на 6a3i плод1в високу фармаколопчну дш [8] . Проанал1зувавши повщомлення в1тчизняних i заруб1жних дослщниюв, ми прийшли до висновку, що теля застосування високоефективного протипротозойного препарату «Ампролшсил», який мштить плоди ( порошок) розторопш1 плямисто!, можна досягти bhcokoï терапевтично! ефективност1 за лжування шдиченят за асощативно1 еймерюзо - пстомонозно! швази i забезпечити високий ¿мунний стан оргашзму птищ в тслялжувальний перюд.
Матер1ал i методи. Виходячи з цього, ми визначили мету роботи, а саме вивчити i дати обгрунтування застосування «Ампролшсилу» i бров1такокциду на стан iMyHHOÏ системи ¿ндиченят за еймерюзо-пстомонозно! швазп.
Дослщи проведен! на 358 ¿ндиченятах спонтанно уражених еймерюзо -пстомонознюй шваз1ею. 1ндиченят роздшили на дв1 групи по 229 особин у кожнш. 1ндиченят nepmoï дослщно! групи лшували «Ампролшсшом», яким препарат задавали в доз1 2 г/кг корму (I - дослщна група) . 1ндиченятам друго! дослщно! групи задавали бров1такокцид - 2 г/кг корму (II - дослщна група). Препарати задавали з вологим комбжормом 5 д1б поспшь. Контролем була третя група клшчно здорових ¿ндиченят - аналопв з шшого брудера. У кожнш
358
груш чорнилом на головах вщзначили по 20 шдиченят вщ яких з пщкрильцево! вени брали кров для бюх1м1чних дослщжень. Кров брали до лжування, на 3 { 5 -у добу лкування, \ на п'яту добу теля лкування , тобто на десяту добу дослщу. У кров1 визначали кшькють лейкоцшгв, л1мфоцит1в, Т- \ В- л1мфоцит1в, бактерицидну активтсть сироватки кров1 (БАСК), л1зоцимну активтсть сироватки кров1 (ЛАСК), циркулююч1 ¿мунш комплекси (Ц1К), р1вень серомуковдв, фагоцитарну актившсть л1мфоцит1в (ФАЛ), фагоцитарне число (ФЧ) 1 фагоцитарний шдекс ( Ф1).
Результати дослщжень та Тх обговорення. У хворих шдиченят в результат! токсишв, яю видшяють найпростш1, до л1кування встановлено лейкоцитоз. Кшьюсть лейкоцшгв становило 5,97 ± 0,52 г/л проти 3,44 ± 0,13 г/л у клшчно здорово! птищ, що на 73,5 % бшьше. На 3 -у добу лшування бров1такокцидом !х кшьюсть зменшилася в 2 рази, I на п'яту добу л1кування кшьюсть лейкоцит1в була ще на 12,2% бшьшою вщ норми. На десяту добу дослщу кшьюсть лейкоципв була на 8,7 % бшьшою вщ показниюв контрольно! групи птищ (табл. 1). У шдиченят, яких лшували бров1такокцидом, повшьно нормал1зувалися показники кл1тинного ¿муштету. До л1кування загальна кшьюсть л1мфоцит1в становила 62,3 ± 2,2 г/л проти 88,5 ± 2,6 /л у клшчно здорових шдиченят, що на 42,1% менше. На 3 -у добу л1кування кшьюсть л1мфоцит1в залишалася на низькому р1вш, трохи пщвищилася на п'яту добу I на 10 -у добу дослщу, тобто 5 -у добу теля л1кування !х кшьюсть була на 18,7 % меншою вщ показниюв контрольних величин.
Досить повшьно нормал1зувалася популящя л1мфоцит1в. Зокрема, на перюд завершения лжування кшьюсть В- л1мфоцит1в була на 14,3%, а Т-л1мфоцит1в на 10,2% менше контрольних величин. На такому ж р1вш обидв1 популяци л1мфоцит1в залишалися I на п'яту добу дослщу.
Таблиця 1
Показники кл1тинного ¡муштету у ¡ндиченят, уражених еймершзо-Нстомонозною ¡нвашю, яких лжували «Ампролшсилом» 1
Показник Доолд-на Доба дослщжень
група Перша Третя П'ята Десята
Лейкоцити, Г/л К 3,44±0,13 3,51±0,21 3,43±0,17 3,44±0,13
Д1 5,97±0,52*** 4,31±0,32** 3,54±0,33 3,47±0,23
Д2 5,97±0,52*** 4,89±0,21*** 3,85±0,13* 3,74±0,13*
Л1мфоцити, Г/л К 88,5±2,6 87,2±2,2 88,6±1,6 86,4±1,8
Д1 62,3±2,2*** 80,3±2,1* 85,4±1,6 86,8±1,4
Д2 62,3±2,1*** 65,7±2,5*** 71,7±2,6** 72,8±1,9*
Т-л1мфоцити, (Е-РУК) Г/л к Д1 Д2 0,12±0,03 0,08±0,02*** 0,08±0,02*** 0,12±0,03 0,08±0,02*** 0,08±0,02*** 0,12±0,04 0,11±0,03 0,10±0,03 0,12±0,03 0,12±0,02 0,10±0,05*
В-л1мфоцити, (ЕАС-РУК) Г/л к Д1 0,31±0,04 0,25±0,03* 0,32±0,05 0,29±0,06* 0,32±0,04 0,31±0,05 0,31±0,04 0,32±0,06
Д2 0,25±0,04** 0,28±0,06* 0,28±0,06* 0,30±0,06*
Стушнь в1ропдностг *р<0,05, **р<0,02, ***р<0,01
Пкля дослщження показниюв кл¿тинного ¿муштету у шдиюв, яких лжували «Ампролшсшом» встановлено, що на п'яту добу лжування кшьюсть
359
лейкоцитов була тако! ж величини, як у клш1чно здорових ¿ндиченят (табл.1). Число л1мфоцит1в у хворих шдиченят було на 42% менше пор1вняно з клмчно здоровими. Шсля л1кування !х кшьккть на 3 -у добу збшьшилася з 62,3 ± 2,2 г/л до 80,3 ± 2,1 г/л, ана 5 -у добу була такою ж, як у шдиченят контрольно! групи. Л1мфоцити мютять ензими, яю нейтрал1зують токсичш речовини \ беруть участь у забезпеченш гуморально! I кл1тинно! ланок ¿мунно! системи. Кшьюсть Т- I В- л1мфоцит1в на 3- у добу л1кування залишалися на низькому р!вш, як I до л1кування, а на п'яту добу лкування нормал1зувалися. На десяту добу досл1ду показники кл1тинного ¿муштету у шдиченят, яких лшували «Ампролшсшом», були такими ж, як у клмчно здорово! птиц!.
Пкля застосування для л1кування хворих шдиченят бров1такокциду, нами встановлено, що до лжування показники гуморального ¿муштету були досить низькими (табл.2). .Шзоцимна актившсть сироватки кров! (ЛАСК) у хворих шдиченят була на 25,9% нижчою, шж у клмчно здорово! птиц!. На низькому р1вш вона залишалася I на 3- у добу л1кування I дещо пщвищилася на 5- у добу. Однак, I за 5 д1б теля завершения л1кування ЛАСК була на 12,2 % нижчою показниюв контрольно! групи. Бактерицидна актившсть сироватки кров! (БАСК) у шдиченят до лшування була на 21,5% нижче нормальних величин. Вона пщвищилася на 3- у добу лжування, однак, на пер!од завершения лшування була на 13,0% нижчою шж контрольна група, ! на 10% нижчою шж контрольна величина на десяту добу лшування. Р!вень циркулюючих ¿мунних комплекс!в (Ц1К) у сироватщ кров! хворих шдичок був на 33,4 % вищим пор!вняно з клш!чно здоровою птицею. В!н незначно знизився на 3- ! 5- у добу л!кування, проте був вщповщно на 27% ! 20% вищим вщ контрольного показника. На 10 -у добу досл!ду р!вень ЩК у сироватц! кров! залишався на 9,6% вищим, н!ж у клмчно здорово! птиц!.
Таблиця 2
Показники гуморального ¡муштету у шдиченят, уражених еймершзо-Нстомонозною ¡нвашю, яких лжували «Ампролшсилом» 1
бров1такокцидом (М ± т; п = 20)
Показник Дослана група Доба дослвджень
Перша Третя П'ята Десята
ЛАСК, % К 26,7±1,3 26,8±1,3 26,8±1,4 26,7±1,5
Д1 21,2±1,5** 22,8±1,6** 23,9±1,5* 25,9±1,6
Д2 21,2±1,5** 21,7±1,6** 22,7±1,4* 23,8±1,3*
БАСК, % К 68,7±2,3 68,5±1,6 68,6±2,4 68,6±2,3
Д1 56,5±2,5** 58,7±2,6* 61,5±1,7* 66,8±1,5
Д2 56,5±2,5** 58,5±1,9* 60,7±1,5* 62,6±1,7*
ЦЖ, % к 25,6±2,2 25,5±1,7 26,0±1,1 25,9±1,4
Д1 34,2±1,5*** 32,8±1,3** 29,1±1,5* 27,2±1,3
Д2 34,2±1,5*** 32,4±1,3*** 31,3±1,5** 28,4±1,1*
Серомуко1ди, мг/см3 к 0,17±0,04 0,17±0,04 0,17±0,04 0,17±0,04
Д1 0,33±0,05*** 0,28±0,04*** 0,21±0,05** 0,19±0,05
Д2 0,33±0,05*** 0,25±0,05*** 0,22±0,05** 0,19±0,05*
Стутнь в1ропдносп: *р<0,05, **р<0,02, ***р<0,01
360
Р1вень серомуковдв у сироватщ кров! хворих шдиченят становив 0,33 ± 0,05 мг/см 3, що на 94,0% бшьше, тж у клЫчно здорово! птиц! - 0,17 ± 0,03 мг/см з. На 3 -у добу лжування р1вень серомуковдв в сироватщ кров! зменшився в 2 рази пор1вняно з р1внем до лшування. Ще бшьше зниження р1вня серомуковдв вщзначали на п'яту добу лшування, однак, вш був на 29,4% вищим вщ показниюв контрольно! групи. За 5 д1б теля л1кування, р1вень серомуковдв в сироватщ кров! шдиченят, яких лшували бров1такокцидом, був таким же, як у клмчно здорово! птищ. Шсля застосування для лшування препарату «Ампролшсилу» встановлено, що на 3- \ 5 -у добу дослщу антимжробна активтсть сироватки кров! поступово пщвищувалася ¿на 10 -у добу показники БАСК I ЛАСК досягали контрольних величин (табл.2). Слщ зазначити, що високий р1вень серомуковдв в сироватщ кров! поступово знижувався , проте , на 3 -у добу був на 64,7 % , а на 5 -у добу на 23,5% вище контрольного показника. За 5 д1б теля клмчного одужання р1вень серомукодав в сироватщ кров! ¿ндиченят, яких лшували, був таким же, як у клмчно здорово! птищ . Високий р1вень ЦТК у сироватщ кров! шдиченят, яких лшували «Ампролшсшом», поступово знижувався протягом 5-и д1б, I за наступи! 5 дтв п!сля завершения л!кування був таким же, як у контрольно! групи.
Шсля дослщження показник!в неспециф!чного ¿муттету встановлено, що в шдиченят, уражених еймер!озо - пстомонозною шваз!ею, фагоцитарна активн!сть лейкоцигав (ФАЛ) булана 17,5% меншою, фагоцитарний шдекс (Ф1) - на 19,8%, фагоцитарне число (Фч) - на 21,3,0 % меншою пор!вняно з кл!н!чно здоровою птицею (табл.3).
Таблиця 3
Показники неспециф1чного ¡муштету у шдиченят, уражених еймершзо-
пстомонозною ¡нвашю, яких лжували «Амиролшсилом» 1 __ бров1такокцидом (М ± т; п = 20)_
Показ ник Дослщ-на група Доба дослщжень
Перша Третя П'ята Десята
ФАЛ, % К Д1 Д2 42,4±0,6 36,1±0,5* 36,1±0,5** 43,1±0,2 38,5±0,5* 36,7±0,5** 43,6±0,2 40,6±0,4* 39,9±0,5* 43,3±0,3 42,4±0,5 40,5±0,4*
Ф1, од к Д1 Д2 14,5±0,9 12,1±0,9* 12,1±0,9** 14,5±0,9 12,7±0,5* 12,5±0,6** 15,0±0,7 13,5±0,4 13,5±0,4* 15,1±0,5 15,2±0,6 13,9±0,5*
ФЧ, од к Д1 Д2 5,30±0,15 4,37±0,3* 4,37±0,26** 5,35±0,21 4,97±0,4* 4,49±0,14** 5,41±0,33 5,14±0,3 5,05±0,17* 5,43±0,54 5,39±0,5 5,06±0,17*
Стутнь в1ропдносп: *р<0,05, **р<0,02, ***р<0,01
Пкля застосування для л!кування бров!такокциду, показники ФАЛ, Ф1, Фч в сироватц! кров! на 3 -у добу залишалися на тому ж р!вш, як ! до л!кування. На п'яту добу лжування п!двищилися показники неспециф!чного ¿муштету, проте були нижчими в!д контрольних величин: ФАЛ на 9,2% , Ф1 - 11,1%, Фч . -7,0%. За 5 д1б теля л!кування, тобто на десяту добу досл!ду стан ¿мунно!
361
системи шдиченят нормал1зувався не повшстю. Нижчою пор1вняно з клмчно здоровою птицею, була ФАЛ - на 6,9%. Фагоцитарна актившсть лейкоциив (ФАЛ) характеризуе здатшсть нейтрофшв фагоцитувати чуж1 для оргашзму антигени - токсини, або кл1тини тканин, що некротизувалися або загинули. Отже, висока фагоцитарна актившсть лейкоцита вказуе на наявшсть вогнищ запалення в кишечнику шдиченят на десяту добу дослщу. На п'ятий день теля завершения л1кування встановлено, що фагоцитарний ¿ндекс був на 8,6% , а фагоцитарне число на 7,3% менше контрольних показниюв. Отримаш результати вказують на зниження антимжробно! активное^ сироватки кровг
Пкля л1кування шдиченят «Ампролшсилом», за еймерюзо -пстомонозною шваз1ею, фагоцитарна актившсть лейкоцита досягала нормальних величин на 10 -у добу дослщу, тобто за 5 д1б теля л1кування. Заслуговуе позитивно! ощнки ще й те, що на п'яту добу лжування нормал1зувалися величини фагоцитарного шдексу (Ф1) \ фагоцитарного числа (Фч), що е показниками досить високо! активное^ лейкоцита (табл.3 ).
Отже, в результат! проведених дослщжень нами встановлено, що теля застосування бров1такокциду, на перюд завершения л1кування, стан кл1тинного, неспециф1чного та гуморального ланок ¿муштета ютотно покращився. Однак, на десяту добу дослщу нижче нормальних величин була загальна кшькють л1мфоцита I число 14 В- л1мфоцита, що вказуе на неповне вщновлення функцюнального стану кл1тинно! ланки ¿муштету. Низька л1зоцимна актившсть сироватки кров1, I високий р1вень у нш циркулюючих ¿мунних комплекЫв на 5 -у добу теля завершения лжування вказуе на неповне вщновлення функцюнального стану гуморального ланки ¿муштету. Пщтвердженням цього е низька фагоцитарна актившсть лейкоцита.
Висновки.
1.Бров1такокцщ - це високоефективний протипротозойний препарат.
2. Внаслщок загибел1 еймерш I пстомонад припиняеться депресивна д1я 1х токсишв на ¿мунну систему шдиюв, яких л1кували. Бров1такокцид у терапевтичних дозах д1е ¿мунодепресивно. Саме тому, ¿мунна системи шдиченят за еймерюзо-пстомонозно! швази, яких л1кували бровмтакокцщом, вщновлюеться повшьшше. Швидке I повне вщновлення функцюнального стану ¿мунно! системи у шдиченят, за еймерюзо - пстомонозно! швази встановлено теля задавания «Ампролшсилу», що мштить ампрол1ум (дшча речовина бров1такокциду) I плоди ( порошок) розторопш1 плямисто1. Вони мютять групу флавол1гнашв пщ загальною назвою «Сил1марин», який д1е ¿муностимулювально за еймерюзо - пстомонозно! швази. Поряд ¿з цим, «Сил1марин» д1е як гепатопротектор, посилюе синтез бшюв, у тому числ1 I ¿мунних гамма-глобулмв. Власне тому вщновлення функцюнального стану кл1тинно1, гуморально! I неспециф1чного ¿муштета настае на десяту добу дослщу, тобто на 5 - у добу завершения л1кування.
362
Л1тература
1. Кобцова Г. Индейки - это выгодно. /Г. Кобцова //Птицеводство, 2001. -№4. - С. 18-19.Богач М. В., Тараненко I. Л. Паразитарш хвороби шдиюв фермерських \ присадибних господарств швдня Укра!ни. //Аграрний вкник Причорноморя: 36. нак. праць. - Одеса, 2003. - Вип.21. - С. 311-317.
2. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц / Б.А. Тимофеев // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
3. Доклмчш дослщження ветеринарних лжарських засоб1в / 1.Я. Коцюмбас 1 сшвавтори. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. - 360 с.
4. Хар1в 1.1. Вплив розторопш! плямисто! на показники неспециф1чно! резистентност! оргашзму ¿ндик1в. //Науковий вкник Льв1вського нац1онального ун1верситету ветеринарно! медицини та б1отехнолог1й ¿мен1 С.З. Гжицького /1.1. Хар1в //Науковий вюник Льв1вського нац1онального ун1верситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен! С.З. Гжицького. - Том 13, № 3 (45). Ч. 1. -Льв1в, 2010. - С.292-296.
5. Хар!в 1.1. Стан ¿мунно! системи шдиюв, уражених асоц!ативною еймер!озо-г!стомонозною ¿нваз!ею. /1.1. Хар!в //Науковий в!сник Льв!вського нацюнального ун!верситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен! С.З. Гжицького. Том 13, № 4 (50). Ч. 1. - Льв1в, 2011. - С. 481-485.
6. Хар!в 1.1. Вплив бров!такокциду ! плод!в розторопш! плямисто! на актившсть ферменив у сироватщ кров! ¿ндик!в, уражених асоц!ативною еймерюзо-пстомонозною ¿нваз!ею / 1.1. Хар!в // Вкник Житомирського нац!онального агроеколог!чного ушверситету ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА . Житомир, 2012, № 1, (32). Т 3, 4.1, С. 98-102
7. Хар!в 1.1. Б!локсинтизувальна функц!я печ!нки в штактних ¿ндик!в на тл! ди бров!такокциду ! плод!в розторопш! плямисто! / 1.1. Хар!в Науково-техшчний бюлетень 1нституту б!олог!! тварин ! Державного науково-досл!дного контрольного ¿нституту ветпрепараив та кормових добавок. Льв!в, - 2012, в.13, № 3-4 , С. 258-262
8. Прыдыбайло Н.Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами /Н.Д. Прыдыбайло //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. - №12. - С. 44-45.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсера Я.В.
363
