CC BY
28
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Хар1в 1.1., к.б.н., доцент1 Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Гжицъкого
ВПЛИВ БРОВ1ТАКОКЦИДУ ТА «АМПРОЛ1НСИЛУ» НА БЫОКСИНТЕЗУВАЛЬНУ ФУНКЦ1Ю ПЕЧ1НКИ ТА АКТИВШСТЬ ФЕРМЕНТ1В У СИРОВАТЦ1 КРОВ11НДИК1В, УРАЖЕНИХ АСОЦ1АТИВНОЮ ЕЙМЕРЮЗО-Г1СТОМОНОЗНОЮ 1НВА31СЮ
Паразитуючи у слизовш оболонщ кишечника еимерп / г/стомонади видтяютъ продукти метабол1зму, що впливаютъ токсично на ргзт системи / тканини тдиюв. Дтчи гепатотоксично вони пригшчуютъ быоксинтезувалъну функцт печшки, тдвищуетъся прониктстъ бюлог1чних мембран клтинних оболонок, що спричиняе тдвищенню активност1 фермент1в у сироватщ кровг. Швидшу нормал1зацт быоксинтезувалъног функцп печтки та активност1 фермент1в у сироватщ кров/ встановлено при л1куванш тдитв «Ампролтсилом» у пор1внянш з бровтакокцидом
Ключое1 слова: фармаколог1я, бровгтакокцид, «Ампролтсил», быоксинтезувалъна функц1я печтки, ферменти сироватки кровг, гндики, еимерп, г/стомонади
Актуальшсть теми. Розведення шдиюв-це вигщний \ надшний резерв збшьшення виробництва пташиного м'яса. Ця галузь дае можливкть у короткий термш виробити значну кшьккть цшного м'яса з мш1мальними затратами пращ \ засоб1в на одиницю продукцп. 1ндики мають досить короткий термш вщгод1влг Середня маса тша ¿ндичок м'ясних порщ досягае 13-14 кг, а маса вгодованого шдика бшьше 20 кг [1]. Неповноцшна год1вля, неадекватш умови утримання, бактер1альш шфекци, гельмштозш \ протозоонозш швази - це т1 стрес-фактори, що дшть на оргашзм молодих шдичат \ призводять до зниження природно! резистентност1 оргашзму. Вщомо, що у сшьськогосподарсько! птищ до 3-х мюячного в1ку становления природно! ¿мунно! системи оргашзму ще не завершено [1]. Саме тому виникае гостра необхщшсть пщвищити И ф1зюлопчний стан за допомогою вщповщних ¿муностимулятор1в \ ¿муномодулятор1в. Для пщвищення ¿мунного стану оргашзму тварин \ птищ у практищ ветеринарно! медицини застосовують р1зш ¿муностимулювальш препарати, зокрема: КАФ1. Т-активш, лейкоген, гомотин, ¿муноглобулши, тимоген, кам1зол, тощо [2,3,4]. Недол1к цих препарат1в у тому, що !х вводять парентерально, а, як вщомо, птиця до 3-х мкячного вжу тяжко переносить вищезгадаш ш'екцп [5,6]. Для пщвищення ¿мунного стану оргашзму шдиюв безпечшшими \ зручними в застосуванш е рослинш препарати, що додають до
® Науковш консультанти Гуфрш Д.Ф., Стибель В.В. Хар1в 1.1., 2013
343
корму. 1хня ¿муностимулювальна д1я не поступаеться такш же ди х1м1чних препараив, I проявляеться бшьш „м'яко" [7,8]. До рослинних препараив, що проявляють високу ¿муностимулювальну дш слщ вщнести траву ехшаце! I плоди розторопш1 плямисто!. Ц1 рослини широко вивчаються I застосовуються в лшувальнш практищ гуманно! медицини, проте !м не придшяють належно! уваги у практищ ветеринарно! медицини.
Матер1ал 1 методи. Метою дано! роботи було в дослщах на шдичатах вивчити вплив бров1такокциду I плод1в розторопш1 плямисто! на актившсть фермешгв сироватки кров1 за еймерюзо-пстомонозно! швази.
Дослщи проведен! на 458 ¿ндичатах спонтанно уражених еймерюзо -пстомонозною шваз1ею. 1х роздшили на дв1 групи по 229 особин у кожнш. 1ндичат першо! групи лжували « Ампролшсилом » у доз1 2 г/кг корму (Д1). 1ндичатам друго! групи задавали бров1такокцид - 2 г/кг корму (Д2) . Препарата задавали з вологим комбшормом 5 д1б поспшь. Контролем була третя група клмчно здорових шдичат - аналопв ¿з поруч розташованого брудера. У кожнш груш чорнилом на головах вщзначили по 20 шдичат вщ яких з пщкрильцево! вени брали кров для бюх1м1чних дослщжень. Кров брали до лшування, на 3-ю та 5-туа доби л1кування, I на 5 -у добу теля клмчного одужання (10-а доба досвщу). У кров1 визначали р1вень загального бшка , альбумЫв , вищезазначеш препарати. У кожнш груш з подкрильцевой вени брали кров на 1 , 3 , 5 I 10 добу досвщу. У кров1 визначали р1вень загального бшка, альбумЫв, глобулЫв, альбумш-глобулшового коефшдента (А/Г), актившсть аспартат-амшотрансферази (АсАТ), аланш-амшотрансферази (АлАТ),
лактатдегщрогенази (ЛДГ), гамма-глутамштрансферази (ГГТ), лужно! фосфатази (ЛФ) \ каталази (КТ).
Результати дослщжень та Тх обговорення. У проведених рашше нами дослщженнях встановлено, що при еймерюзо - пстомонозно! швази шдиюв високу терапевтичну ефектившсть проявляв бров1такокцид при сукупному застосуванш з плодами розторопш1 плямисто!. Бров1такокцид - це 12,5% премжс, що мютить : ампрол1уму хлористоводневого 12,5г , в1тамшу А - 1 млн. ОД, в1тамшу К - 200 м , борошна кукурудзяного до 100г. Ампрол1ум -протиеймерюзний препарат групи метронщазолу. В оргашзм1 еймерш ампрол1ум блокуе метабол1зм глюкозо-6-фосфатдепдрогшази, що призводить до розлад1в обмшу вуглевод1в I загибел1 паразита. Враховуючи те, що в тонкому кишечнику, де паразитують еймери, настае деструкщя еттел1альних кл1тин слизово! оболонки. Це призводить до катарального запалення, токсини еймерш затримують згортання кровг Власне тому, в склад1 комплексного препарату бров1такокциду входить в1тамш К, який д1е гемокоагулююче, а в1тамш А, актив1зуе регенерацш еттелш слизових оболонок. При протозойних шваз1ях пригшчуеться стан ¿мунно! системи в результат! чого у I птищ розвиваеться вторинний ¿мунодефщит . У таких тварин протозойна шваз1я ускладнюеться в1русно! та бактер1альною мжрофлорою. У наших рашше проведених дослщженнях на штактних шдиюв встановлено, що бров1такокцид нав1ть у терапевтичнш доз1 (2 г/кг корму) пригшчуе ¿мунну систему птищ.
344
Враховуючи ¿мунодепресивну дш бров1такокциду, ми розробили метод л1куваиия шдиюв при якому застосовували бров1такокцид сукупио з плодами розторопш! плямисто! - по 2 г/кг корму обох препараив 5 д1б поспшь .Висока терапевтичиа ефектившсть плод1в розторопш! плямисто! обумовлеиа флавол1гиаиами групи «Сил1марин». Останш блокують иадм1рие перекисне окисления лшвдв I захищають кл1тинш мембрани вщ агресивних форм кисню. Все це забезпечуе препарату високу гепатопротекторну та антиоксидантну ди . Другим надзвичайно важливим компонентом плод1в розторопш! плямисто! е широкий наб1р I високий р1вень в!тамш!в. Зокрема, в!тамш С (аскорбшова кислота) активуе синтез антитш - ¿муноглобулмв клашв IgA I IgM. Кр1м того, в1тамш С посилюе актившсть компонента, пщвищуе ¿мунну функцш штерферону I пщсилюе неспециф1чну ланку ¿мунного захисту оргашзму проти бактер1альних шфекцш. В1тамш К, що входить до складу розторопш!, забезпечуе стабшьне згортання кров!, а мшроелементи Мщ!, Феррум I Кобальту беруть участь в еритропоез! . В!тамш А I Е забезпечують швидку регенеращю еттелш кишечника ураженого еймер1ями. Внаслщок детального вивчення фармакодинамжи бров1такокцида I плод1в розторопш! плямисто!, для л1кування птиц!, уражено! еймер1ями I пстомонадам, ми розробили препарат «Ампролшсил». Цей препарат мютить ампрол1ум - противеймерюзний зааб, I «Сил!марин» - антиоксидантний, гепатопротекторний та ¿муностимулюючий зашб. «Ампролшсил» - це препарат, сумш ампрол1уму хлористоводневого I розмелених плод1в розторопш! плямисто!, призначений для профшактики I л1кування птищ при протозоонозах, особливо при змшаних асощативних шваз!ях. Як I в препарат! бров!такокцид, «Ампрол!нсил» м!стить ампрол!ум хлористоводневи , який д!е протмеймерюзно . Зам!сть синтетичних в!там!н!в А! К в!н м!стить розмелеш плоди розторопш! плямисто!, в яких знаходяться природш в!тамши А, К, Е, групи В I мжроелементи: Купрум, Ферум I Кобальт та шш1, що значно розширюють I пщвищують фармаколопчну д1ю препарату «Ампролшсми». Завдяки замш! синтетичних в!тамш!в А I К на плоди розторопш! плямисто! здешевлюеться соб!варт!сть препарату ! спрощуеться його виробництво.
При дослщженш б!локсинтезувально! функц!! печ!нки встановлено, що при застосуванш хворим шдичатам для л!кування бров!такокцду (Д2), на 3ч 5-у доби р!вень загального бшка в сироватщ кров! поступово пщвищувався, проте нав!ть на 10-у добу дослщу, тобто за 5 д1б п!сля кл!н!чного одужання, не досягав р!вня контрольних показник!в (табл. 1).
Недостатне в!дновлення р!вня загального бшка в ¿ндичат, яких л!кували бров!такокцидом, обумовлено низьким р!внем альбум!ну в сироватщ кров! при ураженш еймерюзо - пстомонозною шваз!ею. 1х р!вень був до л!кування на 42,3% нижче, н!ж у кл!н!чно здорово! птиц!, на 3 -у добу - на 29,7 % ! на 5-у добу - на 17,6 % нижче, вщ показниюв контрольно! групи. I нав!ть за 5 д1б теля клшчного одужання , р!вень альбум!н!в у сироватщ кров! шдичок був на 13,7 % нижче контрольних показниюв. Кр!м цього, як встановлено в наших дослщах, в шдичат , уражених еймерюзо - пстомонозною шваз!ею, в сироватщ
345
кров! р1вень глобулмв був на 11% вище, шж у клшчно здорово! птищ. Це обумовлено надходженням в кров бшк1в у тому числ1 глобулшових фракцш, внаслщок катарального запалення слизово! оболонки тонкого кишечнику в якш паразитують протозоо. При л1куванш шдичат, на 3- I 5-у добу, р1вень глобул!тв у сироватщ кров! мало змшювався. Вищезгаданий показник залишався пщвищеним на 7,4% нав1ть на 5- у добу теля клмчного одужання. Внаслщок того, що в шдичат у сироватщ кров! р1вень альбуммв був низьким, а р1вень глобулмв - високим, тому вмют загального бшка в сироватщ кров! змшювався незначно.
Таблиця 1
Вмкт бшка 1 його фракцш у сироватщ кров1 ¡ндичат, уражених еймершзо-Нстомонозною ¡нвашю, яких лжували «Ампролшсилом» 1
бров1такокцидом (М ± т; п = 20)
Показник Досль Доба дослщжень
дна група Перша Третя П'ята Десята
Бшок К 59,6±1,4 59,5±1,5 59,3±1,4 59,4±1,3
загальний Д1 54,3±1,7* 56,3±1,3* 59,2±1,2 59,5±1,3
г/л Д2 54,2±1,7* 55,6±1,4* 56,7±1,2* 56,8±1,4*
Альбумши, г/л к 26,7±1,5 26,2±1,5 26,7±1,4 26,6±1,3
Д1 18,7±0,9*** 21,4±1,3** 24,7±1,4* 26,6±1,0
Д2 18,8±0,8*** 20,2±1,4*** 22,7±1,3** 23,4±1,3*
Глобулши, г/л к 32,3±1,2 32,3±1,4 32,3±1,3 32,3±1,3
Д1 35,7±1,3* 35,6±1,5* 34,5±1,2* 32,5±1,3
Д2 35,7±1,3* 35,5±1,5* 34,7±1,2* 34,6±0,8*
Коефщент, А/Г к 0,80±0,03 0,81±0,03 0,81±0,03 0,81±0,03
Д1 0,51±0,08*** 0,60±0,02** 0,72±0,03* 0,81±0,05
Д2 0,51±0,08*** 0,56±0,04*** 0,66±0,03** 0,67±0,04*
Ступтъ е1рог1дност1: *Р<0,05, **Р<0,02, ***Р<0,01
Саме тому, визначення в сироватщ кров! хворо! птиц!, тшьки вмюту загального бшка, без визначення р1вня альбумшв, не дае об'ективно! ощнки бшоксинтезувально! функци печшки. Важливим показником функщонального стану печшки е величина альбумш-глобулшового коефщента (А/Г коефщент). Чим вш менше оптимального, тим бшьшою м1рою зменшена бшоксинтезувальна функщя печшки. Як видно з даних таблиц! 1, в ¿ндичат, яких лжували бров!такокцидом, величина коеф!ц!ента А/Г поступово нормал!зувалася. Однак, ! на 10-у добу дослщу, тобто за 5 д1б п!сля кл!н!чного одужання, ця величина залишалася на 21% меншою контрольно! групи. Це обумовлено тим, що на 10-у добу р!вень глобулшв був на 7,4% вище контрольного показника, а р!вень альбуммв був на 13,7% нижче контрольно! групи шдиюв. Внасл!док цього р!вень загального б!лка в сироватц! кров! був лише на 4,5% нижче нормального показника. Результата наших дослщжень вказують на те, що в ¿ндичат, уражених асощативною еймерюзо-пстомонозною шваз!ею, при л!куванн! бров!такокцидом на 5- у добу теля клмчного одужання не повтетю в!дновилася б!локсинтезувальна функщя печ!нки. На це вказуе
346
низький р1вень альбуммв, I запальш процеси на що вказуе пщвищений р1вень глобулмв. При вивченш впливу «Ампролшсилу» на бшоксинтезувальну функщю печшки шдичат (Д1), уражених еймерюзо-пстомонозною шваз!ею, встановлено поступову нормал!защю в сироватщ кров! р1вня загального бшка I його фракцш. На 3 -у добу лжування в сироватщ кров! шдичат р1вень альбумЫв з 18,7 ± 0,9 г/л пщвищився до 21,4 ± 1,3 г/л. Однак, це на 22,4 % нижче нормального иоказника. Тому р1вень загального бшка в сироватщ кров! пщвищився, але був на 5,6% нижче контрольно! величини. Необхщно в!дзначити, що р!вень глобулмв в сироватц! кров! шдичат, яких л!кували, ¿стотно не зм!нився, иор!вняно до л!кування. На 5 -у добу, тобто на иер!од клмчного одужання, в шдичат, яких л!кували «Амирол!нсилом», р!вень загального б!лка був таким же як у клмчно здорово! птиц!. Однак, р!вень альбуммв був на 8,1% нижче, а р!вень глобул!н!в на 6,8% вище контрольного показника. Саме тому, величина А/Г коефщента становила 0,72 ± 0,03 проти 0,81 ± 0,03 (Р < 0,05) у клЫчно здорових шдичат. На 10-у добу, тобто за 5 д1б теля клмчного одужанн , р!вень загального бшка ! його фракц!й у сироватц! кров! нормал!зувався.
При дослщженнях впливу бров!такокциду (Д2) для л!кування шдичат, уражених еймер!озо-г!стомонозной ¿нваз!ею, встановлено поступову нормал!зацш активност! амшотрансфераз ! фосфатаз у сироватц! кров! (таблиця 2). При застосуванн! для л!кування бров!такокцида, активн!сть ферменту АлАТ на 3-ю добу залишалася в 2 рази вище контрольно! групи. Вона дещо знизилася на 5-у добу, однак, навпъ на 10-у добу була на 19,4% вище нормальних величин. Зате, активн!сть АсАТ у сироватц! кров! хворих шдичат на 3-у добу була на 61,9% вище, а на 5-у добу на 54,8% вище , шж у контрольно! групи. На 10-у добу актившсть АсАТ у шдиюв, яких л!кували бров!такокцидом, була на 10,8% вище, шж у клмчно здорових шдичат. Низька величина коефщента АсАТ/АлАТ протягом досл!ду, вказуе на високу актившсть АлАТ у сироватц! кров! та трохи нижче актившсть АсАТ. Нав!ть на перюд клмчного одужання ¿ндичат, яких лжували бров!такокцидом, величина коеф!ц!ента АсАТ/АлАТ складала 2,68 ± 0,04 од. проти 2,84 ± 0,02 од., що вказуе на те, що актившсть АлАТ нормал!зуеться повшьшше, н!ж актившсть АсАТ. Це вказуе на наявшеть глибоко! деструкц!! кл!тинних оболонок гепатоциив ! м!тохондр!альних мембран, викликаний токсинами еймерш ! г!стомонад. Внасл!док пщвищення проникност! кл!тинних оболонок у сироватц! кров! хворих шдичат , актившсть ЛДГ була на 12,2%, а ГГТ - на 29,7% вище клмчно здорово! птиц!. Зниження активност! зазначених фермент!в у сироватц! кров! шдичат вщбувалося поступово на 3- ! 5-у добу л!кування. Нормал!зац!я активност! фермент!в на 5- у добу теля кл!н!чного одужання вказуе на вщновлення функц!онального ! морфолопчного стану печ!нки. У кров! хворих шдичок встановлено низьку активн!сть каталази - на 34,2% нижче шж у кл!н!чно здорово! птиц!. Враховуючи, що на пер!од кл!н!чного одужання шдичат (5-а доба ), ¿за 5 д1б п!сля одужання (10- а доба ) кшьккть еритроциив була достов!рно низькою, це
347
призвело до зниження активное^ каталази кров1 шдичат теля лшування бров1такокцидом, вщповщно на 13,2% I 8,9%.
Таблиця 2
Актившсть ферментов у сироватщ кров1 ¡ндичат, уражених еймершзо-
Нстомонозною ¡нвашю, яких лжували «Ампролшсилом» 1 __ бровггакокцидом (М ± т; п = 20)_
Показ ник Досль дна група Доба досл1джень
Перша Третя П'ята Десята
АсАТ, ммоль/л К 54,4±2,4 53,4±3,7 56,5±3,6 56,4±3,3
Д1 94,7±2,5*** 83,6±2,2*** 73,1±3,2** 60,4±3,1
Д2 91,7±2,5*** 86,5±3,3*** 87,5±2,3*** 62,5±2,9
АлАТ, ммоль/л к 19,6±1,5 19,4±2,4 19,6±2,9 19,6±3,1
Д1 42,6±2,7*** 30,5±2,8*** 26,3±2,2** 21,5±2,5
Д2 42,6±2,7*** 40,3±2,6*** 38,5±2,6*** 23,4±3,1*
Коэфщент АсАТ/АлАТ к 2,76±0,02 2,69±0,02 2,85±0,02 2,84±0,02
Д1 Д2 2,22±0,05*** 2,22±0,05*** 2,26±0,04** 2,14±0,04* 2,77±0,03 2,27±0,04** 2,79±0,03 2,68±0,04
лдг, ммоль/л к 573,4±15,3 585,6±24,9 581,8±22,0 579,4±18,7
Д1 643,7±23,1* 630,7±16,6* 631,4±14,8* 561,4±13,6
Д2 643,7±13,2* 631,6±17,6* 679,3±15,3* 589,5±14,7
ГГТ, ммоль/л к 74,5±2,2 75,6±2,6 75,3±3,7 74,6±2,5
Д1 96,6±2,6*** 89,1±1,8* 80,8±2,1 77,6±2,5
Д2 96,6±2,6** 90,4±2,1* 87,3±3,3* 82,4±3,6*
ЛФ, ммоль/л к 231,6±17,2 235,5±16,1 234,4±12,7 235,3±13,3
Д1 122,9±13,4*** 193,5±13,6** 205,5±13,6** 226,3±13,5
Д2 122,9±13,4*** 161,3±14,2*** 190,7±15,4** 198,7±15,7*
к 343,6±22,4 343,8±24,6 349,4±16,7 344,1±22,4
КТ, ммоль/л Д1 255,9±24,6*** 246,9±13,8** 333,4±18,2 352,8±13,8
Д2 255,9±25,7*** 283,9±23,5** 308,6±18,6* 315,9±17,7*
Ступтъ е1рог1дност1: *Р<0,05, **Р<0,02, ***Р<0,01
При лжуванш шдиюв, уражених еймерюзо-пстомонозною шваз1ею I «Ампролшсилом» (Д1) таблиця 2, вщзначаемо швидку нормал1зацш активное^ фермент1в у сироватщ кровг Встановлено, що в сироватщ кров1 ¿ндичат актившсть амшотрансфераз на 3-у добу лжування залишалася на високому р1вш. АсАТ була на 56,6%, а АлАТ на 57,2% вище, вщ клшчно здорово! птищ. Актившсть фермент1в значно знизилася на 5-у добу I нормал1зувалася на 10-у добу дослщу, тобто, за 5 д1б теля клмчного одужання птищ. Величина коефщента АсАТ/АлАТ поступово вир1внювалася I на 10-у добу стввщношення амшотрансфераз у сироватщ кров1 ¿ндичат було в межах нормально! величини.
Висновки. В результат! проведених дослщжень бшоксинтезувально! функци печшки у ¿ндичат, уражених еймерюзо - пстомонозною шваз1ею, яких лжували бров1такокцидом I «Ампролшсшом» , ми прийшли до висновку, що при застосуванш для лжування бров1такокциду, завдяки його протипротозойно! ди, усуваеться д1я токсишв на печшку I слизову оболонку кишечника. Однак, вщновлення бшоксинтезувально! функци печшки настае за 10 д1б теля
348
клмчного одужання, а при застосуванш «Ампролшсилу» вщновлення белоксинтезувально! функци печшки настае на 5-у добу теля клмчного одужання, що мае надзвичайно важливе значения при вирощуванш шдиюв у господарствах з р1зними формами власност!. При дослщженш активност! фермент1в у сироватщ кров! з вивчення л1кувально! ефективносп «Ампролшсилу» пор1вняно з бров1такокцидом за спонтанно! еймерюзо -г!стомонозно! швази, ми прийшли до висновку, що при застосуванш для л!кування «Ампролшсилу» на 5 -у добу загальна актившсть ам!нотрансфераз була дещо вище нормальних показник!в. Однак , коефщент АсАТ/АлАТ був межах нормальних величин. Це вказуе на те, що вщбуваеться стаб!л!зац!я проникност! як зовшшньо! кл!тинно! оболонки гепатоцит!в, так ! внутр!шн!х м!тохондр!альних мембран. У шдиюв, яких л!кували «Ампрол!нсилом» у сироватщ кров! нормал!зувалася активн!сть фермент!в фосфорилювання - ГГТ на 5-у добу, ЛДГ на 10 -у добу дослщу. Це внутр!шньокл!тинн! ферменти актившсть яких у сироватщ кров! залежить вщ проникност! кл!тинних мембран. Актившсть каталази в сироватц! кров! лжованих ¿ндиюв нормал!зувалася на 5-у добу, тобто на пер!од кл!н!чного одужання, а актившсть лужно! фосфатази нормал!зувалася за 5 д!б п!сля клмчного одужання шдиюв. Каталаза захищае кл!тини гепатоцит!в в!д агресивних форм кисню, що утворюються при розщепленн! фосфолшвдв. Активн!сть лужно! фосфатази в сироватц! кров! ¿ндичат в!дображае морфолог!чний стан слизово! оболонки кишечника. Краща нормал!защя активност! печ!нкових фермент!в у сироватц! кров! ¿ндичат, яких л!кували «Ампролшсилом» пор!вняно з л!куванням т!льки самим бров!такокцидом, обумовлена наявн!стю розторопш! плямисто! в плодах якого м!ститься флавол!гнан «Сил!марин», що проявляе гепатопротекторну дш ! в!дновлюе ц!л!сн!сть кл!тинних мембран гепатоциив.
Л1тература
1. Кобцова Г. Индейки - это выгодно /Г. Кобцова //Птицеводство, 2001. - №4. - С. 18-19.
2. Богач М. В., Тараненко I. Л. Паразитарш хвороби ¿ндик!в фермерських ! присадибних господарств п!вдня Укра!ни /М.В.Богач, 1.Л. Тараненко // Аграрний в!сник Причорномор'я: 36. нак. праць. - Одеса, 2003. -Вип.21. - С. 311-317.
3. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц /Б.А. Тимофеев // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
4. Ешзоотичний стан птах!вництва в Укра!ш / Вержиховський О., Колос Ю., Титаренко В., Стець В. // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - № 6. -С. 8-10.
5. Котельников Г.А. /Г. А. Котельников. - Гельминтологические исследования окружающей среды. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 144 с.
6. Прыдыбайло Н.Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. - №12. - С. 44-45.
349
7. Xapie I.I. Вплив бров1такокциду та плод ¿в розторопш1 плямисто! на морфолопчш показники кров1 штактних шдиюв /1.1. XapiB //Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок., Льв1в - 2011, вип..12 №3, 4. -С.239-243
8. XapiB I.I. Стан ¿мунно! системи ¿ндиюв уражених еймерюзо-пстомонозною шваз1ею /1.1. XapiB // Науковий вкник Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького, Том 13 № 4(50) Частина 1, 2011 - С.481-484.
Summary I. Chariv
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z.Gzhytskyj IMPACT AND BROVITAKOKTSYDU "AMPROLINSYLU" BILOKSYNTEZUVALNU PETSINKY AND FUNCTION ENZYME ACTIVITY IN SERUM OF TURKEYS AFFECTED BY ASSOCIATIVE EYMERIOZO-HISTOMONOZNOYU INVASION
Parasitizing in the intestinal mucosa and eymeriyi histomonady produce metabolic products that affect toxic on different systems and tissues of turkeys. Acting hepatotoxic biloksyntezuvalnu they inhibit liver function, increased permeability of biological membranes of cell membranes, causing increased enzyme activity in serum. Faster normalization of enzyme activity in serum determined in the treatment of turkeys "Amprolinsylom" compared to brovitakoktsydom.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
350
