CC BY
18
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Xapie I.I., к.б.н., доцент2 Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
ВПЛИВ БРОВ1ТАКОКЦИДУ ТА АМПРОЛ1НСИЛУ НА ЛЕЙКОГРАМУ KPOBI1НДИК1В ЗА ЕЙМЕР01030-Г1СТ0М0Н03Н01
IHBA3II
Встановлено, що при застосувант для лшування «Ампролтсилу» за асощативног еимерюзо-гжтомонозти iнвазИ тдиюв проявляв кращу фармаколог1чну дт на нормал1зацт лейкограми xpoei тдиюв, пор1вняно гз застосуванням бровгтакокциду, гемопоетична функщя кгсткового мозку вгдновлюетъся на 5-у добу лшування. У цъому випадку ампрол1ум die еймерюцидно, усуваетъся дгя токситв napasumie на кгстковии мозок г ein вгдновлюе гемопоетичну функцгю. Плоди розторопш1 плямистог берутъ безпосередню участь у синтезi гемоглобту г утворент еритроцит1в та актив1зуютъ процеси гемопоезу. Поряд гз цим, протизапалъна Ыя «Сил1марину» усувае подразнювалъну dm npodyxmie запалення.
Ключое1 слова: «Ампролтсил», бровгтакокцид, гндики, леикограма кровг, еимерИ, ггстомонади.
Актуальшсть теми. За даними ряду дослщниюв, бшьшкть еймерюстатичних препарата, нав1ть у терапевтичних дозах, дшть ¿муносупресивно, а тому знижують резистентшсть оргашзму птищ проти бактер1альних i в1русних шфекцш, що потребуе вщповщно! корекцп ¿мунного стану [1,2]. Арсенал ¿муностимулювальних i ¿муномодулювальних засоб1в у ветеринарнш медицин! досить обширний. Недолгом цих препарата е те, що ix застосовують шляхом парентеральних ш'екцш. Такий cnoci6 введения препарата шдичатам 20-30 добового вшу спричиняе стресову реакцш [3]. Перспективними ¿муностимуляторами е препарати природного походження, зокрема, рослинш препарати. Це зумовлено, перш за все, широким спектрам фармаколопчно! дп. По-друге, рослинш препарати спричиняють поступову бюлопчну актившсть, не проявляючи поб1чно! на оргашзм, що притаманно для бшьшост1 х1мютерапевтичних ¿муностимулювальних препарата. Слщ зазначити, що л1кар1 ветеринарно! медицини недостатньо уваги придшяють ¿мунокорекци оргашзму птищ теля проведеного лжування. Адже, як вказують численш повщомлення в л1тератур1 i кшшчш спостереження, вивчення фармаколопчно! корекци ¿мунного стану шдиюв, уражених еймер1ями та пстомонадами, е одним i3 актуальних питань ветеринарно! практики [4,5,9]. Пом1ж широкого набору ф1топрепарата i3 високою ¿муностимулювальною д1ею
® Науковш консультанта Гуфрш Д.Ф., Стибель В.В. XapiB I.I., 2013
246
необхщно видшити розторопшу плямисту, яка входить до складу «Ампролшсилу». Плоди розторопш1 м1стять флавол1гнани, об'еднаш пщ загальною назвою «Сил1марин» [6,7,8]. Поряд з цим, плоди розторопш1 плямисто! мктять в1тамши (А, Е, К), макроелементи (К, Са, М^, Си, 2п, Бе), жирш кислоти (оле!нову, лшоленову, пальм1тинову, стеаринову), що забезпечуе офщинальним препаратом на баз1 плод1в високу фармаколопчну дш [10,11]. Проанал1зувавши повщомлення в1тчизняних I заруб1жних дослщниюв, ми дшшли висновку, що при застосуванш високоефективного протиеймерюзного препарату бров1такокциду та ¿муностимулятора - плод1в розторопш1 плямисто! можна досягти високо! терапевтично! ефективност1 при лжуванш шдичат за асощативно! еймерюзо-пстомонозно! швазп та забезпечити високий ¿мунний стан в оргашзм1 в шсля лжувальний перюд.
Матер1ал 1 методи Дослщи проведен! на 458 шдичатах, спонтанно уражених еймерюзо-пстомонозною шваз1ею. 1ндичат роздшили на дв1 групи по 229 особин в кожнш. 1ндичата обох груп утримували в брудер^ який передшили перегородкою на дв1 половини.
1ндичат першо! групи лшували «Ампролшсил», який задавали в доз1 2 г/кг корму (Д1). 1ндичатам друго! групи задавали бров1такокцид - 2 г/кг корму (Д2). Препарати задавали з вологим комбшормом 5 д1б поспшь. Контролем була третя група клмчно-здорових шдичат - аналопв ¿з поряд розмщеного брудера.
У кожнш груш чорнилом на головах помнили по 20 ¿ндичат, вщ яких ¿з пщкрильцево! вени брали кров для морфолопчних дослщжень. Кров брали до лжування, на 3 I 5 -у доби лжування, та на 5-у добу теля клмчного одужання (10-а доба дослщу).
У кров1 визначали кщьюсть лейкокшгв, а також базофши, еозинофши, л1мфоцити, моноцити та нейтрофши у вщсотках.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Важливим показником вщновлення морфолопчного складу кров1 у ¿ндиюв, яких л1кували бров1такокцидом та «Ампролшсилом», е нормал1защя показниюв лейкограми кров1 (табл. 1).
У периферичнш кров1 шдиюв, що уражеш еймерюзо-пстомонозною шваз1ею I лшованих бров1такокцидом, встановлено поступове зменшення кшькост1 лейкоциив з 5,97±0,56 Г/л до л1кування, до 5,51±0,41 Г/л на 3-у добу лкування, до 4,65±0,55 Г/л на 5-у добу лкування. Проте, на останнш перюд кшьккть лейкоциив у лжованих шдиюв була на 32% (р<0,05) бшьшою, шж у клмчно здорово! птищ. I, нав1ть на 10-у добу, тобто за 5 д1б теля клмчного одужання, 1х кшьккть була 3,81±0,22 Г/л, що на 11% бшьше вщ нормальних величин (табл. 8.2).
При застосуванш для лжування шдиюв, уражених еймерюзо-пстомонозною шваз1ею, «Ампролшсилу» пор1вняно з лшуванням бров1такокцидом, встановлено швидшу нормал1защю показниюв лейкограми бшо! кров1 (табл. 8.2). На 5-у добу л1кування ¿ндиюв кшьюсть лейкоципв з
247
5,97±0,56 Г/л зменшилася до 3,62±0,52 Г/л, що вщповщае нормальним величинам.
При застосуванш для л1кування бров1такокциду у шдиюв протягом 5-и д1б поступово зменшувалася кшьюсть еозинофЫв, проте I на 5-у добу теля клмчного одужання !х число було на 35% бшьше вщ нормально! величини. ЕозинофЫя, що виникла на 10-у добу, вказуе на наявшсть вогнищ запалення слизово! оболонки тонкого кишечнику, де паразитували протозоо.
Таблиця 1
Вплив «Ампролшсилу» та бровггакокциду на лейкограму кров1 ¡ндикш, уражених еймершзо-пстомонозною ¡нвашю ___(М±т; п=20)_
Показ ник Досль Доба досл1джень
дна група
Перша Третя П'ята Десята
Лейкоцити, Т/л К 3,46±0,15 3,47±0,20 3,51±0,13 3,43±0,14
Д1 5,97±0,54*** 4,31±0,43** 3,62±0,52 3,45±0,26
Д2 5,97±0,56*** 5,51±0,41*** 4,65±0,55** 3,81±0,22*
Лейкограма, %
к 5,51±0,22 5,55±0,16 5,56±0,12 5,52±0,11
Еозинофши Д1 14,6±0,81*** 8,57±0,26*** 6,61±0,16** 5,62±0,13
Д2 14,6±0,84*** 9,61±1,13*** 8,53±0,23*** 7,51±0,17**
к 1,51±0,02 1,52±0,02 1,49±0,03 1,41±0,04
Базофши Д1 3,07±0,07*** 2,55±0,05*** 1,84±0,03** 1,51±0,03
Д2 3,06±0,06*** 2,57±0,03*** 1,52±0,05 1,52±0,03
к 39,7±1,11 40,2±1,17 40,7±1,15 40,0±1,15
Л1мфоцити Д1 36,1±1,16* 36,4±1,03* 38,6±1,13 39,2±0,25
Д2 36,0±1,15* 36,7±1,21* 36,6±1,17* 37,8±1,25
к 4,53±0,16 4,55±0,17 4,51±0,23 4,49±0,27
Моноцити Д1 4,04±0,36* 4,07±0,12* 4,47±0,25 4,51±0,28
Д2 4,05±0,35* 4,17±0,33 4,39±0,29 4,32±0,38
Нейтрофши, %
к 1,54±0,02 1,55±0,02 1,53±0,02 1,54±0,02
Ют Д1 3,53±0,04*** 3,03±0,09*** 2,55±0,07*** 1,81±0,07
Д2 3,53±0,04*** 3,58±0,10*** 3,66±0,06*** 2,24±0,03***
Паличко-ядерш к 5,61±0,12 5,61±0,17 5,67±0,13 5,64±0,09
Д1 Д2 8,55±0,16*** 8,54±0,14*** 7,55±0,12*** 8,49±0,23*** 6,13±0,15* 7,32±0,15** 6,12±0,17 6,59±0,11*
Сегменто-ядерш к 42,5±1,3 42,6±1,3 43,1±1,1 42,4±1,2
Д1 Д2 30,7±1,6** 30,7±1,6** 38,3±1,4* 33,9±1,4** 42,6±1,4 40,8±1,3 43,1±1,2 41,9±1,3
Примита: стушнь в1ропдносп:* - р<0,05;** - р<0,025; *** - р<0,001 Нормал1защя кшькост1 базофшв I моноцит1в на 5-у добу дослщу (клмчне одужання птищ) вказуе на позитивний результат л1кувально! ди бров1такокциду.
Необхщно зазначити, що у хворих шдиюв був високий вщсоток юних I паличкоядерних нейтрофшв, «змщення ядра» вл1во. На перюд клмчного
248
одужання птищ юльюсть нейтрофшв зменшилася незначно, I нав1ть за 5 д1б теля одужання юльюсть юних нейтрофшв була в 42,3%, а юльюсть паличкоядерних нейтрофшв на 16,8% бшьшою, пор1вняно з нормальними величинами
Проте, необхщно зазначити, що була нормальна юльюсть сегментоядерних нейтрофшв на 5-у I 10-у доби дослвдв.
У шдиюв, лжованих бров1такокцидом, дуже повшьно збшьшувалася юльюсть л1мфоцитит1в у периферичнш кровг На перюд завершения л1кування (5 а доба) !х число було на 11,2% (р<0,05) менше, шж у клмчно здорово! птищ I, нав1ть на 10-у добу, було на 5,8% нижче нормальних величин.
При застосуванш для л1кування «Ампролшсилу» у шдиюв на 5-у добу юльюсть еозинофшв була на 19% бшьше за показники контрольно! групи, а базофшв лише на 23,5%. Суттево нормал1зувалося сшввщношення нейтрофшв. Зокрема, вщсоток юних нейтрофшв у хворо! птищ був у 2,3 раза бшьшим, пор1вняно з клмчно здоровою птицею, на 3-у добу - на 95,8%, а на 5-у добу л1кування - на 66,6% бшьше, пор1вняно з клмчно здоровою птицею I нормал1зувався за 5 д1б теля одужання. Вщсоток паличкоядерних нейтрофшв до л1кування був на 51,1% бшьшим, а на 5-у добу - на 8,1%. Вщсоток сегментоядерних нейтрофшв у хворо! птищ був на 37,8% меншим, шж у клшчно здорово! птищ. В процеЫ лжування вш поступово збшьшувався ¿на 5-у добу був таким же як у клмчно здорово! птищ. Таю змши вщсотка нейтрофшв вказують на вщновлення гемопоетично! функци юсткового мозку, на це вказуе повернення «ядра нейтрофшв» до оптимального р1вня.
Необхщно зазначити, що вщсоток л1мфоцит1в на 5-у добу лжування в1рогщно збшьшився I був таким же, як у клмчно здорово! птищ, що вказуе на високий ¿мунний стан оргашзму шдиюв на перюд клшчного одужання.
Висновки. Пщводячи пщсумок з вивчення лейкограми кров1 шдиюв, уражених асощативною еймерюзо-пстомонозною шваз1ею I лжованих бров1такокцидом та «Ампролшсилом», ми дшшли наступних висновюв.
Бров1такокцид - це високоефективний протиеймерюзний заЫб. За 5 д1б л1кування вш звщьняе оргашзм птищ вщ еймерш I пстомонад, а тому усуваеться токсична д1я !хшх метаболтв на юстковий мозок. Проте, на перюд завершения л1кування I клмчного одужання птищ встановлено лейкоцитоз, еозинофшю 1 базофшю. Правдопод1бно, що це зумовлено попередньою тривалою д1ею токсишв, що видшяли протозоо до лжування. Щ показники вказують на наявшсть запалення слизово! оболонки кишечнику в мюцях паразитування еймерш I пстомонад. А низький вщсоток л1мфоцит1в вказуе на неповне вщновлення ¿мунного статусу оргашзму шдиюв теля лшування.
При застосуванш для лжування «Ампролшсилу», за еймерюзо-пстомонозно! швазп, , гемопоетична функщя юсткового мозку вщновлюеться на 5-у добу лжування. У цьому випадку ампрол1ум д1е еймерюцидно, усуваеться д1я токсишв паразит1в на юстковий мозок I проходить вщновлення гемопоетично! функщю. Плоди розторопш1 плямисто! активують процеси гемопоезу. Поряд ¿з цим, протизапальна д1я «Сил1марину» усувае
249
подразнювальну дш продуктов запалення, тому швидко зникае лейкоцитоз i еозинофЫя. Отже, застосування «Ампролшсилу» за виникнення асощативно! еймерюзо-пстомонознш швази шдиюв проявляв кращу фармаколопчну дш на нормал1зацш лейкограми кров1 шдиюв пор1вняно i3 застосуванням бров1такокциду.
Л1тература
1. Кобцова Г. Индейки - это выгодно. /Г. Кобцова //Птицеводство, 2001. - №4. - С. 18-19.Богач М. В., Тараненко I. Л. Паразитарш хвороби шдиюв фермерських i присадибних господарств твдня Укра!ни. //Аграрний вкник Причорноморя: 36. нак. праць. - Одеса, 2003. - Вип.21. - С. 311-317.
2. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц / Б.А. Тимофеев // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
3. Доклмчш дослщження ветеринарних лжарських засоб1в / 1.Я. Коцюмбас i ствавтори. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. - 360 с.
4. Xapiß I.I. Вплив розторопш1 плямисто! на показники неспециф1чно! резистентное^ оргашзму шдиюв. //Науковий вкник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького /1.1. Xapiß //Науковий вкник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. -Том 13, № 3 (45). Ч. 1. - Льв1в, 2010. - С.292-296.
5. Xapiß I.I. Стан ¿мунно! системи шдиюв, уражених асощативною еймерюзо-пстомонозною ¿нваз!ею. /1.1. Xapiß //Науковий вкник Львiвcькoгo нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. Том 13, № 4 (50). Ч. 1. - Льв1в, 2011. - С. 481-485.
6. Xapiß I.I. Вплив бров^акокциду i плoдiв po3Toponmi плямисто! на актившсть фepмeнтiв у сироватщ KpoBi шдиюв, уражених асощативною еймерюзо-пстомонозною iHBa3iero / I.I. Xapiß // В ¿сник Житомирського нaцioнaльнoгo aгpoeкoлoгiчнoгo ушверситету ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА . Житомир, 2012, № 1, (32). Т 3, 4.1, С. 98-102
7. Котельников Г. А. Гельминтологические исследования окружающей среды /Г. А. Котельников. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 144 с.
8. Атлас гельмшив тварин /1.С. Дахно, A.B. Березовський, В.Ф. Галат та ¿н. - К.: Beтiнфopм, 2001. - 118 с.
9. Xapiß I.I. Бшоксинтизувальна фyнкцiя ne4iHKH в штактних шдиюв на тлi ди бровтакокциду i плoдiв po3Toponmi плямисто! / I.I. Xapiß Науково-техшчний бюлетень 1нституту бioлoгii тварин i Державного нayкoвo-дocлiднoгo контрольного шституту ветпрепараив та кормових добавок. Львiв, - 2012, в.13, № 3-4 , С. 258-262
10. Прыдыбайло Н.Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами /Н.Д. Прыдыбайло //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. - №12. - С. 44-45.
11. Арзамасцев Е.В. Современные требования к доклиническому изучению безопасности новых лекарственных препаратов / Е.В. Арзамасцев, Б.И. Любимов // Экспериментальная и клиническая фармакология - 1995. - Т.
250
58, №3. - С. 7-12.
Summary Khariv I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S. Z. Gzhytskyj VPLIV BROVITAKOKTSIDU TA AMPROLINSILU ON LEYKOGRAMU Krov INDIKIV FOR EYMEROIOZO-GISTOMONOZNOYI NVAZIY
Found that when used to treat "Amprolinsylu" for associative eymeriozo-histomonozniy invasion turkeys shows better pharmacological effect on the normalization of blood leykohramy turkeys, compared with the use brovitakoktsydu, hematopoietic function of bone marrow recovers to fifth day of treatment. In this case, amprolium has eymeriotsydno, eliminates toxins effect parasites in the bone marrow and it restores hematopoietic function. Milk thistle fruits are directly involved in the synthesis of hemoglobin and the formation of red blood cells, and stimulate processes of hematopoiesis. At the same time, anti-inflammatory "silymarin" eliminates irritating products of inflammation.
Рецензент - д.вет.н., професор Канюка O.I.
251
