CC BY
65
УДК 636.4.09:591.1
Gфiмов В. Г., к.вет.н., доцент, Ракитянський В. М., к.вет.н., асистент ©
Днтропетровський державный аграрно-економ1чний умверситет
ПОКАЗНИКИ КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ ПОРОСЯТ НА ДОРОЩУВАНН1 ЗА ВПЛИВУ ГУМАТУ НАТР1Ю, БУРШТИНОВО1 КИСЛОТИ I М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
В статтг розглянуто вплив комплексно! кормовог добавки на юльюсть лейкоцитов, лейкограму та стввгдношення окремих популяцш лгмфоцитгв в кровI свиней в перюд дорощування.
Для дослгджень за принципом аналог1чних груп було сформовано двг групи тварин. Поросятам дослгдног групи з 56-добового вгку додатково до складу комбикорму впродовж 28 дгб вводили 1 % добавки, що мгстила гумат натрт, бурштинову кислоту г неоргангчнг солг Феруму, Купруму, Цинку, Кобальту г Мангану. Кров для дослгджень вгдбирали пгсля зактчення дослгдного пергоду. В кровг визначали юльюсть лейкоцитов, обраховували лейкограму г спгввгдношення Т-, В-, ЫК-г 0-л1мфоцит1в.
В результатг проведених дослгджень встановлено, що згодовування добавки не змгнюе кглькостг лейкоцитов та гхнього спгввгдношення в кровг поросят. Поряд гз цим, за дН компонентгв добавки вгдзначено вгроггдне збгльшення частки Т-лгмфоцитгв за рахунок теофтнрезистентних клгтин, що вказуе на посилення здатностг клтинног ланки гмунтету вгдповгдати на антигенну стимуляцию.
Ключов1 слова: поросята, дорощування, кормова добавка, гумат натрт, бурштинова кислота, мгкроелементи, гмунтет, лейкограма, лгмфоцити.
УДК 636.4.09:591.1
Ефимов В. Г., к.вет.н., доцент, Ракитянский В. Н., к.вет.н., ассистент
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет
ПОКАЗАТЕЛИ КЛЕТОЧНОГО ИММУНИТЕТА ПОРОСЯТ НА ДОРАЩИВАНИИ ПОД ВЛИЯНИЕМ ГУМАТА НАТРИЯ, ЯНТАРНОЙ КИСЛОТЫ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ
В статье рассмотрено влияние комплексной кормовой добавки на количество лейкоцитов, лейкограмму и соотношение отдельных популяций лимфоцитов в крови свиней в период доращивания.
Для исследований по принципу аналогичных групп были сформированы две группы животных. Поросятам опытной группы с 56-суточного возраста дополнительно в состав комбикорма в течение 28 суток вводили 1% добавки, содержащей гумат натрия, янтарную кислоту и неорганические соли железа, меди, цинка, кобальта и марганца. Кровь для исследований отбирали по окончании исследовательского периода. В крови определяли количество лейкоцитов, рассчитывали лейкограмму и соотношение Т-, В-, ЫК- и 0-лимфоцитов.
В результате проведенных исследований установлено, что скармливание добавки не меняет количество лейкоцитов и их соотношение в крови поросят. Наряду с этим, под влиянием компонентов добавки отмечено достоверное увеличение доли Т-лимфоцитов за счет теофилинрезистентных клеток, что указывает на усиление способности клеточного звена иммунитета отвечать на антигенную стимуляцию.
Ключевые слова: поросята, доращивание, кормовая добавка, гумат натрия, янтарная кислота, микроэлементы, иммунитет, лейкограмма, лимфоциты.
© eфiмов В. Г., Ракитянський В. М., 2015
32
UDC 636.4.09:591.1
V. Yefimov, DVM, PhD, As. Prof., V. Rakytianskyi, DVM, PhD
Dnipropetrovs 'k State Agrarian and Economic University
THE PARAMETERS OF CELLULAR IMMUNITY OF PIGLETS DURING REARING PERIOD UNDER THE INFLUENCE OF SODIUM HUMATE, SUCCINIC ACIDS AND TRACE ELEMENTS
In the article considered the influence of the complex feed additive on the number of white blood cells, leukogram and the ratio of separate populations of lymphocytes in the blood of pigs during rearing period.
For studies animals were divided into two groups on the principle of analogous groups. The experimental animals were getting additionally to the composition of the compound feed the 1% feed additive containing sodium humate, succinic acid and inorganic salts of iron, copper, zinc, cobalt and manganese from 56 day of life during 28 days. Blood were sampled in the end of experimental period. The blood was determined by the number of white blood cells, counted leukogram and the ratio of T, B, NK- and 0-cells.
The studies found that the feeding of the additive does not change the number of leukocytes and their ratio in the blood of pigs. Along with this, found a significant increase in the proportion of T lymphocytes by theophylline-resistant cells under the influence of components of the additive. These changes points to the enhancement ability of immunity cellular link respond to antigenic stimulation.
Key words: piglets, rearing period, feed additive, sodium humate, succinic acid, minerals, immunity, leukograme, lymphocytes.
Вступ. В сучасному свинарствi досягнення високих показниюв продуктивносп забезпечуеться за рахунок багатьох чинниюв. Застосування прийомiв внутршньо- i мiжпородноl пбридизаци дозволяе забезпечити необхщний piBem скоростиглост тварин та 1хньо1 м'ясносп [1]. Породна приналежшсть визначае рiвень природно! резистентносп свиней [2], а сучасш технологи ведення свинарства зумовлюють невщповщшсть мiж фiзiологiчними можливостями оргашзму та навколишшм середовищем [3]. В результат виникае потреба в застосуванш речовин, здатних стимулювати адаптацшну здатшсть, знижувати негативш наслщки стресу i тдвищувати рiвень природно! резистентносп свиней, особливо на раншх етапах постнатального онтогенезу [4, 5].
З метою стимуляци клггинного iмунiтету в тваринницга i ветеринарнш медицин застосовуються рiзноманiтнi засоби, зокрема вгамши [6], мшроелементи [7], тканинт препарати [8, 9]. Серед значно! кшькосп бюлопчно активних речовин, здатних тдвищувати рiвень неспецифiчно! резистентносп, нашу увагу привернули гумiновi речовини, що мають позитивний вплив як на фiзiолого -бiохiмiчний статус тварин [10, 11], так i на Т-клггинну ланку iмунiтету [12, 13]. Останшм часом бiльшiсть дослiдникiв приходить до думки щодо необхiдностi створення комплексних препаратiв i добавок, яю мiстили б й iншi бюлопчно активш речовини, зокрема мiкроелементи [10, 13], смаковi добавки i пробютики [14].
Дослiдженнями встановлено, що введення разом з кормами поросятам оргашчних кислот дозволяе зменшити захворюванiсть i пiдвищити продуктивнi якостi [15]. Вони знижують мiкробну конкуренцiю за поживт речовин, тому зменшуеться прояв субктшчно! iнфекцil та необхiднiсть витрачати енерпю на знешкодження шк1дливих метаболiтiв [16]. На особливу увагу заслуговуе бурштинова кислота, яка не лише мае антитоксичну дiю, а й стимулюе клiтинне дихання i неспецифiчну
33
резистенттсть оргашзму. KpiM того, вона володie хелатоутворювальною здатнiстю, тдвищуючи засвоюванiсть мiнеральних речовин [17].
Враховуючи сказане вище та з огляду на необхiднiсть корекци обмiну окремих мiнеральних речовин у свиней [18, 19, 20], за мету нашо! роботи було вивчити вплив комплексно! добавки, що мютить гумат натрда, бурштинову кислоту i комплекс м^оелемеипв, на показники клiтинного iмунiтету поросят в перюд дорощування.
Матерiали i методи. Дослiдження виконувались в СТОВ «АФ «Вшьне-2002» Новомосковського району Дшпропетровсько! областi, а також на базi НДЦ бiобезпеки та екологiчного контролю ресурав АПК Днiпропетровського ДАЕУ на помюних поросятах 56-добового вiку iз середньою масою тiла 23-24 кг. За принципом аналопчних груп було сформовано двi групи поросят - контрольна i дослiдна, по 20 тварин у кожнш. Вiдлучення поросят вщ свиноматки проводили в 28-добовому вiцi. З 56-денного вiку поросятам до складу комбшорму вводили 1 % комплексно! добавки, що мютила (в розрахунку на 1 кг): Fe2(SO4)3 - 8 г, CuSO4 • 5 H2O - 1 г, ZnSO4 - 5 г, MnSO4 - 4 г, C0CI2 - 0,1 г, бурштиново! кислоти - 150 г та гумату натрда - до 1 кг.
Вiдбiр проб кровi проводили тсля закiнчення дослiдного перiоду iз орб^ального синусу. Кiлькiсть лейкоцитiв визначали за допомогою автоматичного гемоаналiзатора PCE-90 Vet (High Technology, США), тдрахунок лейкограми проводили в мазках кров^ зафарбованих за Паппенгеймом.
Вщносну кiлькiсть Т^мфоципв та !хнiх субпопуляцiй визначали в реакци спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана; В^мфоципв та NK-лiмфоцитiв - за допомогою реакци розеткоутворення з еритроцитами, на яких адсорбоваш моноклональш антитiла до рецепторiв CD 22 та CD 16 вщповщно; 0^мфоцш!в - розрахунково. Диференцiацiю субпопуляцiй Т ^мфоципв проводили на пiдставi тесту резистентност до теофiлiну. При шдрахунку кiлькостi Т- i В-лiмфоцитiв та !хшх субпопуляцiй визначали лiмфоцити з низькою, середньою та високою щшьшстю рецепторiв, якi приеднували вiдповiдно 3-5, 6-10 i бiльше 10 iндикаторних клiтин (еритроцитiв барана). Отриманi дат статистично обробляли за допомогою пакету прикладних програм MS Excel iз використанням критерiю вiрогiдностi Стьюдента.
Результати дослщжень. Порiвнюючи показники контрольно! та дослщно! груп, варто вiдзначити, що дiя кормово! добавки суттево не вплинула на штенсившсть та спрямованють лейкоцитопоезу (табл. 1).
Таблиця 1
Кшьнасть лейкоцитiв та лейкограма кров1 свиней за дп гумату натрiю, _бурштиново! кислоти i мiкроелементiв (M±m, n=6)_
Показники Групи тварин
контрольна досл1дна
Кшьюсть лейкоципв, Г/л Г/л 26,03+2,32 24,28+1,18
Базофiли % 0,42+0,17 0,83+0,50
Г/л 0,11+0,05 0,20+0,12
Еозинофши % 2,17+0,48 2,67+0,34
Г/л 0,58+0,16 0,64+0,06
Паличкоядерш нейтрофiли % 1,67+0,39 1,17+0,18
Г/л 0,45+0,13 0,28+0,04
Сегментоядерш нейтрофiли % 32,83+3,40 29,67+2,17
Г/л 8,63+1,29 7,25+0,77
Лшфоцити % 61,17+2,81 63,83+1,44
Г/л 15,87+1,49 15,47+0,66
Моноцити % 1,75+0,80 1,83+0,89
Г/л 0,39+0,15 0,45+0,23
34
Напевне, компоненти добавки не чинять токсичного впливу на оргашзм тварин, що виражаетъся незмшним утворенням окремих клiтин лейкоцитарного ряду.
Водночас серед окремих популяцш лiмфоцитiв за дп добавки вiдбулися певнi змши. Зокрема, стимулююча И дiя виявлялася збiлъшенням частки Т-лiмфоцитiв на 24,3 % (р<0,01), тодi як кшькють В-лiмфоцитiв, NK-лiмфоцитiв i недиференцшованих лiмфоцитiв вiрогiдних змiн не мала (рис. 1).
Анашз рис. 1 водночас дае пiдстави припускати, що зростання частки Т-лiмфоцитiв супроводжуеться незначним одночасним зменшенням iнших основних популяцiй лiмфоцитiв. Напевне, застосування добавки стимулюе як процеси диференщацп 0-клггин, так i реалiзацiю iмунних реакцш iз залученням субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв.
Враховуючи, що провiдна роль в iмунних реакцiях вiдводитъся саме Т-лiмфоцитам як антигенреактивним кттинам [21], ми схильш розцiнювати одержанi результати як позитивна Зростання кiлъкостi Т-лiмфоцитiв встановлено i при застосуваннi iнших добавок гумшового походження [22].
50 40 30 20 10
Ш контроль □ дослщ
Т-л1мфоцити В-л1мфоцити NK-лiмфоцити 0-л1мфоцити
Рис. 1. Сшввщношення популяцiй л1мфощтв у поросят за дп гумату натрiю, бурштиново'1 кислоти i мiкроелементiв, % (п=5)
На особливу увагу заслуговуе визначення сшввщношення окремих субпопуляцш Т-лiмфоцитiв, що виконують пiд час iмунноl вiдповiдi рiзнi функцп та деталънiше вказують на стан кштинно! ланки iмунiтету. Одержат нами даш свiдчатъ, що за дп добавки зростання загально! кшькосп Т-лiмфоцитiв вiдбувалося за рахунок теофшнрезистентних клiтин (рис. 2).
50
40-К
□ контроль
10,3 10,6 В дослщ
30
20-К
10-К
0
Т^мфоцити загалънi Т-хелпери Т-супресори
(теофшшрезистентш) (теофiлiнчутливi)
Рис. 2. Спiввiдношення субпопуляцш Т^мфоципв у поросят за дп гумату натрiю, бурштиново'1 кислоти i мiкроелементiв, % (п=5)
0
35
Як вщомо, Т-хелпери вщграють ключову роль у формуванш ефекторних В-л!мфоцит!в [2121]. Такi зм1ни вказують на потенщювання залучення В -л!мфоцит!в до процесу утворення антитш в разi додатково! антигенно! стимуляци. Безпосереднiм чинником, який м1г сприяти таким змiнам, е гумат натрда, який здатен стимулювати неспецифiчну природну резистентнiсть [23]. окр1м того, бурштинова кислота, активуючи оксигенацiю кл1тин, стабшзуючи функцiональну активнiсть м1тохондр1й впливае на молекулярний та кл1тинний механiзми регуляци 1мунно! системи.
Це зумовлюе наявшсть у не! 1мунотропних властивостей, що пiдтверджено 1ншими дослiдженнями [24]. Кр!м того, бурштинова кислота i гумшов! речовини здатнi утворювати хелатнi комплекси з мшроелементами [17, 25], що сприяло кращому !х засвоенню з1 складу добавки, а вiдтак, i активiзацi! окисно -в1дновних процесiв, зокрема в !мунокомпетентних тканинах.
Висновки. Кормова добавка на основ! гумату натрда, бурштиново! кислоти та солей мшроелеменлв мае позитивний вплив на кшьюсть т-л1мфоцит1в за рахунок посилення пролiферацi! Т-хелперiв.
Лiтература
1. Церенюк О. М. Модифшащя 1мпортного генетичного матерiалу в Украшт монографiя / О. М. Церенюк. - Харшв: 1Т УААН, 2010. - 248 с.
2. Кошляк В. В. Сравнительная характеристика уровня естественной резистентности свиней разных пород / В. В. Кошляк, А. Н. Тазаян // Ветеринарная патология. - 2014. - № 3-4 (49-50). - С. 10-14.
3. Погодаев В. А. Адаптационные способности свиней датской селекции на Кубани / В. А. Погодаев, Г. В. Комлацкий // Ветеринарная патология. - 2014. - № 1 (47). - С. 60-66.
4. Бучко О. М. 1мунолопчш та гематолопчш показники кров1 свиней за дл гумшово! добавки i аскорбшово! кислоти / О. М. Бучко. - Молодий вчений. - 2015. -№ 2 (17). - С. 25-29.
5. Огородник Н. З. Стан системи антиоксидантного захисту та продуктившсть поросят за дп впашшв А, D3, Е, L-аргiнiну i цинку у форм1 лшосомально! емульси / Н. З. Огородник, О. I. Вщур, I. В. Кичун // Бюлопя тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 101-107.
6. Огородник Н. З. Стан клггинного iмунiтету у поросят раннього вшу за введення препарапв «Лшовп» та «Тривп» / Н. З. Огородник // Бюлопя тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 540-545.
7. Данчук В. В. Показники клггинного 1мунного захисту в поросят за р1зних доз цинку i хрому в рацюш / В. В. Данчук, О. В. Данчук, Н. Л. Цепко // Науковий вюник НУБШ Укра!ни. - 2010. - Вип. 151, Ч. 1. - С. 72-75.
8. Трокоз В. О. Вплив пдрофшьного екстракту 1з лялечок дубового шовкопряда на реактивнють органiзму телиць / В. О. Трокоз // Науково-техшчний бюлетень НДЦ бiобезпеки та екологiчного контролю ресурив АПК. - 2014. - Т. 2, № 1. - С. 81-86.
9. Кокарев А. В. Формування клгтанного iмунiтету супоросних свиноматок за до препарату ферментативного пдрол1зу кл1тинно! ст1нки Lactobacillus Delbrueckii /
A. В. Кокарев, Д. М. Масюк // Шуков1 пращ твденного фiлiалу НУБ1П Укра!ни «Кримський агротехнiчний Унiверситет». - 2012. - Т. 148. - С. 150-156.
10. Грибан В. Г. Ф1зюлого-6юх1м1чний статус голштинсько! худоби за впливу пдрогумату в поеднаннi з мшроелементами / В. Г. Грибан, В. М. Ракитянський,
B. Г. сф1мов // в1сник Днiпропетровського ДАУ. - 2008. - № 2. - С. 104-107.
11. Гаращук М. I. Використання гумату натрто з метою корекщ! о6м1ну речовин у молодняка свиней / М. I. Гаращук // Науково-техшчний бюлетень НДЦ бюбезпеки та еколопчного контролю ресурив АПК. - 2014. - Т. 2, № 1. - С. 81-86.
12. Щодо ефективносп використання гумшових препарапв у скотарствi та мехашзму !х дп на оргашзм / Грибан В. Г., €ф1мов В. Г., Ракитянський В. М. [та ш.]. //
36
Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. - 2010. - Вип. 11, № 2-3. - С. 402-405.
13. Показники Т-клгтинного iмунiтету поросят за умов введения бюлопчно активно! добавки / [Н. О. Салига, О. М. Бучко, О. З. Сварчевська, I. Я. Максимович] // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепарат!в та кормових добавок. - 2012. - Вип. 13, № 3-4. - С. 335-338.
14. Котляр О. С. Сумюне застосування гумшових кормових добавок та пробютишв у годiвлi свиней / О. С. Котляр // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 2010. - Вип. 52, Ч. II. - С. 157-163.
15. Дмитрук I. В. Рютстимулююча та антистресова дiя лимонно! i бурштиново! кислот та пробютику «Пробюл-Л» в годiвлi молодняку свиней: автореф. дис... к. с.-г. н. : 06.02.02 «Годiвля тварин i техиологiя кормiв» / I. В. Дмитрук. - Львiв, 2008. - 20 с.
16. Чумак В. О. Практичн аспекти використання сухих пiдкислювачiв у рацюш поросят / В. О. Чумак // Науковi прiоритети розвитку аграрно! сфери в умовах глобальних змш : Матерiали Мiжи. наук.-практ. Ытернет-конференцп. - Териопiлъ, 2014. - С. 83-85.
17. Попов В. С. Научное и практическое обоснование средств и способов иммунометаболической коррекции у свиней : дисс. ... д.вет.н. : 06.02.02 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология с микотоксикологией и иммунология» / Попов Виктор Сергеевич. - Курск, 2015. - 273 с.
18. Особенности обмена веществ в организме ремонтных свинок на промышленных комплексах и возможности его коррекции / Шейко И. П., Хоченков А.
A., Ходосовский Д. Н., Шейко Р. И. // Весщ нацыянальнай акадэмп навук Беларусь -2007. - № 2. - С. 70-75.
19. €фiмов В. Г. Стан мшерального обмiну у свиней на промисловому комплекс / В. Г. €фiмов, К. Л. Костюшкевич, С. О. Лосева // Науковий вюник ветеринарно! медицини. - 2010. - Вип. 5. - С. 68-71.
20. Чехлатий О. М. До питання вивчення та нормування мiнералъного i вгтамшного живлення свиней / О. М. Чехлатий // Науковий вюник Львюького НУВМБТ ш. С. З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, № 2, Ч. 3. - С. 263-269.
21. Черний В. И. Нарушения иммунитета при критических состояниях: особенности диагностики / В. И. Черний, А. Н. Нестеренко // Внутренняя медицина. -2007. - № 4. - С. 12-23.
22. Влияние Гувитана-С на содержание иммунокомпетентных клеток в крови свиней / Донник И. В., Шкуратова И. А., Топурия Г. М. и др. // Аграрный вестник Урала. - 2015. - № 7 (137). - С. 29-31.
23. Грищук Г. П. Гумшат як заиб корекцп iмунологiчного статусу молодняку велико! рогато! худоби в умовах хрошчно! дп малоштенсивного юшзуючого випромiнювання // Зб. наук. праць Харшвського зооветеринарного шституту «Еколопя та проблеми зооiнженерi! i ветеринарно! медицини (до 160^ччя з дня народження видатного еколога О. А. Колесова)». - Харшв. - 1997. - С. 72-73.
24. Швец О. М. Применение нового препарата «янтарный биостимулятор» для коррекции метаболического и иммунного статуса животных / О. М. Швец // Ветеринарная патология. - 2008. - № 1. - С. 92-95.
25. Сфiмов В. Г. Вплив гумшових речовин на мшеральний обмш у корiв /
B. Г. Сфiмов, В. М. Ракитянський // Науково-техшчний бюлетень НДЦ бюбезпеки та екол. контролю ресурив АПК. - 2012. - Т. 1, № 1. - С. 66-70.
Стаття надшшла до редакцИ 16.09.2015
37
