CC BY
24
человеческого тела. - Волгоград : Волг. гос. мед. ин-т, 1967. - С. 163-169.
25. Онянова М. Ф. Архитектоника артериальных сосудов в кишечной стенке 30-дневных гусят / М. Ф. Онянова // Морфо-функциональные основы продуктивности млекопитающих и птиц. - Кострома: Костр. с.-х. ин-т, 1973. - Вып. 42. - С. 26-28.
26. Онянова М. Ф. Артериальная сеть кишечной стенки трехмесячных гусят / М. Ф. Онянова // Труды Костромского сельскохозяйственного института "Караваево" Морфо-функциональные основы продуктивности домашних млекопитающих и птиц. -Кострома, 1971. - Вып. 35. - С. 163-165.
27. Козлов В. И. Модель гемодинамических отношений в микроциркуляторном русле брыжейки тонкой кишки морской свинки / В. И. Козлов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1970. - Т. LVIII, № 5. - С. 61-69.
28. Варламов В. И. О кровеносных собственно брыжеечных сосудах /
B. И. Варламов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1967. - Т. LII, № 6. -
C. 53-56.
29. Усманов В. А. Особенности реакции микроциркуляторного русла брыжейки тонкой кишки на острую окклюзию ветви венечной артерии / В. А. Усманов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1976. - Т. LXX, № 6. - С. 57-63.
30. Газиев Р. Х. Качественная характеристика состояния сосудов микроциркуляторного русла брыжейки тонкой кишки (в эксперименте) у собак в норме и при общей глубокой гипотермии / Р. Х. Газиев // Микроциркуляция в норме и патологии. Сборник научных трудов. - Уфа: Башкир. гос. мед. ин-т, 1977. - Т. XXV. -С. 53-55.
31. Чернух А. М. Микроциркуляция / А. М. Чернух, П. Н. Александров, О. В. Алексеев. - М.: Медицина, 1984. - 432 с.
32. Леонтьева Г. В. Особенности регуляции разных звеньев микроциркуляторного русла брыжейки крыс / Г. В. Леонтьева // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1985.-Т. С. - С. 3-6.
33. Петрищев Н. Н. Комплексное исследование функциональных свойств микрососудов брыжейки крыс / Н. Н. Петрищев, Н. А. Гавришева, Т. Д. Власов, М. В. Дубина, В. Г. Пантелеев // Российский физиологический журнал им. И. М. Сеченова. - 2000. - Т. 86, №3. - С. 358-361.
34. Кильчевський Г. С. Особенности строения собственно брыжеечного сосудистого русла кишечника / Г. С. Кильчевський, И. И. Ширяев // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - Т. LXII, № 1. - С. 70-74.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 619:615.637.65.
Тодорюк В. Б., к.вет.н., асистент, Гунчак В. М., д.вет.н., професор ©
(E-mail: todvas@i.ua) Льегеський нацгональний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт 1мен1 С. З. Гжицького ВПЛИВ ФЕРРОВЕТУ 7,5 % I ФЕРОСЕЛУ Т НА СТАН 1МУННО1 СИСТЕМИ ХВОРИХ ПОРОСЯТ ЗА ЛАТЕНТНО1 ФЕРУМДЕФ1ЦИТНО1
АНЕМП
У статтг представлено результати експериментальних дослгджень з еиечення фармакологгчног дИ' феродекстраноеих препарат1е — ферроеету 7,5 %, який е 1 мл декстрану мктить 75 мг триеалентного Феруму, та фероселу Т, е 1 мл якого, окрш 75 мг триеалентного Феруму, додаткоео мютиться 0,3 мг Селену (у форм1 натрЮ селенту) на стан iмунног системи ноеонароджених поросят за латентног ферумдефщитног анемп.
© Тодорюк В. Б., Гунчак В. М., 2015
240
Дослгджуеали стан клтинног, гуморальног та неспецифгчноi ланок iмунног системы поросят, хворих на латентну ферумдефцитну анемт, та вивчали вплив феродекстранових препаратiв - ферровету 7,5 % i фероселу Т на нормалiзацiю iмунного стану поросят.
При застосуванш феродекстранових препаратiв - «Ферровету 7,5 %» i «Фероселу Т», вна^док посилення iнmенсивносmi метаболiчних процеав, в тому чи^i утворення iмунних гамма-глобулШв, у поросят стабтзувався стан клтинноi i гуморальног ланок iмунноi системи. Процес формування iмунноi системи у поросят завершуеться в 2 - мюячному вщ постнатального перюдурозвитку.
Ключов1 слова: Ферум, Селен, ферровет 7,5 %, феросел Т, анемiя ферумдефщитна, iмунна система.
УДК 619: 615.637.65.
Тодорюк В. Б., к.вет.н., ассистент, Гунчак В. М., д.вет.н., профессор
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
ВЛИЯНИЕ ФЕРРОВЕТА 7,5% I ФЕРОСЕЛА Т НА СОСТОЯНИЕ
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЬНЫХ ПОРОСЯТ ЗА ЛАТЕНТНОЙ ФЕРУМДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИИ
В статье представлены результаты экспериментальных исследований по изучению фармакологического действия феродекстранових препаратов - ферровета 7,5%, который в 1 мл декстрана содержит 75 мг трехвалентного железа, и феросела Т, в 1 мл которого, кроме 75 мг трехвалентного железа, дополнительно содержится 0,3 мг Селена (в форме натрия селенита) на состояние иммунной системы новорожденных поросят за латентной ферумдефицитнои анемии.
Исследовали состояние клеточного, гуморального и неспецифического звена иммунной системы поросят, больных на латентную ферумдефицитну анемию, и изучали влияние феродекстранових препаратов - ферровета 7,5% и феросела Т на нормализацию иммунного статуса поросят.
При применении феродекстранових препаратов - «Ферровета 7,5%» и «Феросела Т», в результате усиления интенсивности метаболических процессов, в том числе образование иммунных гамма-глобулинов, у поросят стабилизировалось состояние клеточного и гуморального звеньев иммунной системы. Процесс формирования иммунной системы у поросят завершается в 2 месячном возрасте постнатального периода развития.
Ключевые слова: Железо, Селен, ферровет 7,5%, феросел Т, анемия ферумдефицитна, иммунная система.
УДК 619:615.637.65.
Todoryuk V.B., k.vet.s., assistant, Hunczak V.M., d.vet.s., professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
INFLUENCE FERROVET 7.5% AND FEROSEL T ON THE IMMUNE SYSTEM OF SICK PIGLETS AT THE LATENT FORM OF IRON DEFICIENCY
ANAEMIA
In the article presents the results of experimental researches from the study of pharmacological action preparations of irondextrans- FERROVET 7.5% that in a 1 ml of dextran contains 75 mg of iron and ferosel T, further comprising 0.3 mg/ml of selenium (in form sodium selenite) on the state of the immune system of new-born piglets at latent form of 'ANAEMIA.
Explore the state of cellular, humoral and non-specific parts of the immune system of piglets that patients with latent form of ANAEMIA and studied influence preparations of
241
IRONDEKSTANS ferrovet 7.5% and ferosel T on normalization of the immune state of piglets.
After applying of preparations of irondekstans and ferrovet 7.5% ferosel T as a result of strengthening of intensity of metabolic processes, including the formation of immune gamma globulin in pigs stabilized state of cellular and humoral immune system. The process of forming of the immune system for piglets is completed in 2 monthly ages postnatal period of development.
Key words: Iron, Selenium, ferrovet 7.5% ferosel T, anemia of iron deficiency, immune system.
Вступ. При штенсивнш технологи вирощування свиней у промислових комплексах одшею з причин загибелi поросят в неонатальний перюд е ферумдефщитна анемiя. При цьому захворюванш знижуеться резистентнють оргашзму поросят i вони потрапляють у групу тдвищеного ризику до захворювань бактерiально! та вiрусно! етюлогш [1-3].
Алiментарна ферумдефщитна анемiя поросят розвиваеться внаслщок недостатнього запасу Феруму в !хньому органiзмi тсля народження i високими потребами в ньому в першi 2 мюящ постнатального перюду. Внаслщок штенсивного росту анемiя розвиваеться швидко i важко протшае у поросят швидкоростучих порщ [4-6].
Сьогоднi найбшьш ефективними засобами для лiкування тварин за анемп та li профшактики е феродекстрановi препарати, що являють собою комплекс тривалентного Феруму з декстраном.
Метою проведених дослщжень було - в дослiдах на поросятах-сисунах, спонтанно хворих на латентну алiментарну ферумдефщитну анемiю, в порiвняльному аспектi, дослiдити вплив феродекстранових препарата «Ферровету 7,5» та «Фероселу Т» на стан iмунно! системи.
Матерiал i методи дослiджень. Дослiди проведено у ФГ «Агро-Шк», що розташоване в селi Ошихлiби Кiцманського району Чершвецько! областi.
Поросят роздiлили на 3 групи-аналоги по 10 голiв у кожнш. Поросятам першо! групи (К), що слугували контролем, за латентно! ферумдефщитно! анемп феродекстрановi препарати не вводили.
Для профшактики ферумдефщитно! анемп поросятам першо! дослщно! групи (Д1) застосовували ферровет 7,5 %, який в 1 мл декстрану мютить 75 мг Феруму, а друго! (Д2) - феросел Т, який в 1 мл декстрану, о^м 75 мг тривалентного Феруму, додатково мютить 0,3 мг Селену у формi натрда селешту. Обидва препарати вводили тваринам внутршньом'язово на 3-ю й 10-у добу тсля народження в дозi фероселу Т - 2 мл, i вщповщно ферровету 7,5% - 2,5 мл.
У кровi визначали загальну кшькють Т- i В^мфоципв методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за M. Jondaletal (Чумаченко В. Ендр., 1990); фагоцитарну активнють нейтрофiлiв - за методом В.С. Гостеева (1950).
У сироватщ кровi визначали: лiзоцимну активнiсть (ЛАСК) -фотонефелометричним методом за В. Г. Дорофейчуком; бактерицидну активнють (БАСК) - за методом Ю. М. Маркова, рiвень циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) - за методом прециштацп iмунних комплексiв високомолекулярним полiетиленглiколем (Чернушенко Е. Ф.);
Результати дослщжень. Враховуючи, що резистентнють оргашзму тварин проти захворювань бактерiальноi i вiрусноi етiологiй залежить вiд функцюнального стану iмунно! системи поросят, ми дослщжували стан клiтинно!, гуморально! та неспецифiчноi ланок iмунно! системи поросят, хворих на латентну ферумдефщитну
242
анемда та вивчали вплив феродекстранових препарата - ферровету 7,5 % i фероселу Т на нормалiзацiю iмунного стану поросят.
У поросят, хворих на латентну ферумдефщитну анемда, на 3 добу тсля народження встановлено пригтчення активносп iмунноl системи. На це вказують низью величини показникiв неспецифiчноl ланки iмунноl системи: БАСК -21,7±0,3 %, ЛАСК - 38,1±0,6 %. Це нижт межi для поросят в неонатальний перюд.
При дослщжент величин показникiв клггинно1 ланки iмунноl системи встановлено, що у поросят, хворих на ферумдефщитну анемда, на 3 добу тсля народження кшьюсть ФАЛ - 82,0±1,3 %, Т-тмфоцш!в - 66,4±1,5 %, В-лiмфоцитiв - 23,1±1,2 %. Отриманi данi характеризують стан клггинно1 ланки iмунiтету для новонароджених поросят.
Гуморальну ланку iмунноl системи представляють циркулюючi iмуннi комплекси. Ц1К утворюються внаслiдок специфiчноl взаемодп антигенiв з антитiлами. Наявнiсть Ц1К у сироватцi кровi новонароджених поросят 0,14±0,003 мг/мл забезпечуе функцiональний стан гуморально! ланки iмунноl системи.
Таблиця 1
Показники iмунноТ системи поросят за ферумдефщитноТ анемн та при застосуванш феродекстранових препаратiв; (М±т; п=10)_
Показник Група тварин Доба дослщжень
3-я 7-а 14-а 21-а 30-а
БАСК, % К 21,7±0,3 21,6±0,3 20,1±0,2 19,2±0,3 19,3±0,2
Д1 21,8±0,4 21,7±0,2 20,5±0,4 20,7±0,2* 21,5±0,3*
Д2 21,7±0,2 21,8±0,3 21,1±0,5 21,9±0,2*** 21,8±0,3*
ЛАСК, % К 38,1±0,6 37,3±0,3 35,1±0,4 34,4±0,3 34,6±0,4
Д1 38,6±0,8 37,5±0,4 35,7±0,7 36,2±0,4** 38,4±0,6***
Д2 38,4±0,5 37,4±0,5 36,1±0,8 36,9±0,6* 38,2±0,7***
ФАЛ, % К 82,0±1,3 88,1±1,2 89,2±1,1 89,7±1,2 89,6±1,4
Д1 83,6±1,4 89,4±1,3* 89,7±1,4 89,3±1,2 84,6±1,2**
Д2 85,2±1,6 89,6±1,4* 88,4±1,2 88,5±1,6 86,6±1,5
Т- л1мфоцити, % К 66,4±1,5 66,2±1,2 56,7±1,4 55,0±1,2 55,3±1,4
Д1 67,2±1,4 66,7±1,5 68,2±1,5*** 66,8±1,4*** 67,4±1,3***
Д2 68,4±1,6 67,4±1,3 68,4±1,3*** 68,2±1,5*** 67,4±1,2***
В- л1мфоцити, % К 23,1±1,2 24,8±1,3 27,3±1,4 28,7±1,3 28,5±1,4
Д1 23,6±1,4 25,2±1,5 26,8±1,6 28,4±1,5 29,4±1,6
Д2 24,2±1,5 24,6±1,7 27,2±1,4 27,6±1,4 28,5±1,4
Ц1К, мг/мл К 0,14±0,003 0,14±0,003 0,14±0,002 0,15±0,004 0,15±0,004
Д1 0,14±0,004 0,15±0,002 0,14±0,003 0,16±0,003** 0,16±0,003*
Д2 0,14±0,003 0,14±0,003 0,15±0,003** 0,17±0,003*** 0,17±0,003***
Лейкоцити, Г/л К 10,2±0,4 11,4±0,3 11,6±0,2 11,8±0,3 11,7±0,3
Д1 10,8±0,4 11,6±0,2 12,6±0,3** 13,1±0,4** 13,8±0,4***
Д2 10,4±0,3 11,5±0,2 13,0±0,4* 14,1±0,2*** 14,7±0,3***
Примита: стутнь в1ропдносп *-р<0,05; **-р<0,01, ***-р<0,001
Молозивний перiод (першi 7 дiб пiсля народження) характеризусться тим, що механiзми активного iмунiтету у новонародженого поросяти ще не функщонують. Захист органiзму вiд бактерiальних iнфекцiй забезпечують iмуноглобулiни, що надходять в оргашзм iз молозивом. Вони легко резорбуються,
243
циркулюють у кровi i виконують гуморальну та клггинну функцда iмунно! системи. Це так званий колостральний iмунiтет.
У поросят, хворих на ферумдефщитну анемiю, суттeвi змши стану iмунно! системи встановленi вже у молочний перюд. На 14 i 21 доби БАСК знизилася вщповщно на 8,0 % i 13 %, а ЛАСК - вщповщно, на 8,5 % i 10,7 %. Отриманi результати дослщжень вказують на зниження неспецифiчно! ланки iмунно! системи.
У поросят контрольно! групи, хворих на ферумдефщитну анемда, неоднозначно змшювалася активнiсть клiтинно! ланки iмунно! системи. При цьому необхiдно зазначити збшьшення загально! кiлькостi лейкоцитiв у периферичнш кровi на 14 добу на 13,7 % та на 15,7 % - на 21 добу тсля народження.
Кшьюсть Т-тмфоцш!в на 14 i 21 доби зменшилися на 17,1 i 20,7 %, вщповщно. Натомiсть, кiлькiсть В^мфоцит1в за вказанi перiоди збiльшилася на 18,2 i 24,2 %, вщповщно. Поряд з цим на 8,8 i 9,4 % пiдвищилася фагоцитарна актившсть нейтрофiлiв (ФАЛ).
Результати проведених нами дослщжень свiдчать, що у поросят контрольно! групи в постнатальний перюд, на 21 добу тсля народження, настае найбшьш критичний стан iмунодефiциту. В цей перюд показники величин клггинного, гуморального та неспецифiчного iмунiтетiв досягають найменших величин. На такому ж низькому рiвнi вони залишалися i на 30 добу тсля народження поросят. Причиною iмунодефiциту е зниження гемопоетично! функцi! органiзму.
Лопчно, що для лiкування поросят, хворих на ферумдефщитну анемда, потрiбно застосовувати феродекстрановi препарати, якi забезпечують необхщну для органiзму кiлькiсть Феруму та нормалiзують гемопоетичну функцiю органiзму. Проте, як встановлено в наших дослщженнях, за ферумдефщитно! анемi! необхiдно також тдвищити активнiсть iмунно! системи оргашзму тварин для захисту вiд бактерiальних i вiрусних iнфекцiй.
Пiд час дослщження iмунного стану поросят, яких лшували ферроветом 7,5 %, встановлено, що на 21 добу постнатального перюду у тварин нормалiзувалася неспецифiчна ланка iмунно! системи (БАСК, ЛАСК). Проте, загальна кiлькiсть лейкоцитiв у периферичнш кровi була на 11,0 % (р<0,01) бiльшою порiвняно з контрольною групою поросят. Кiлькiсть Т^мфоцит1в нормалiзувалася. Високою також була кшьюсть Ц1К у сироватцi кровi поросят, яким вводили залiзовмiсний препарат.
На 30 добу постнатального перюду у поросят, яких лшували ферроветом 7,5 %, нормалiзувався стан неспецифiчно! ланки iмунно! системи та кiлькiсть Т-лiмфоцитiв. Проте кiлькiсть В-лiмфоцитiв була на 3,2 % бшьшою вщ величин контрольно! групи поросят. Поряд з цим у сироватщ кровi встановлено дещо пiдвищений рiвень Ц1К, а в периферичнiй кровi загальна кшьюсть лейкоцитiв була на 18,0 % (р<0,001) вищою вiд показника поросят контрольно! групи.
Результати проведених нами дослщжень вказують, що у поросят, хворих на ферумдефщитну анемда, тсля застосування ферровету 7,5 % стан iмунно! системи на 30 добу вщновився не повнютю.
Пщ час дослщження iмунного стану поросят, яких лшували фероселом Т за ферумдефщитно! анеми, встановлено, що на 21 добу постнатального перюду нормалiзувалася неспецифiчна ланка iмунно! системи, проте на високому рiвнi була загальна кшьюсть лейкоцитiв - на 25,6 % (р<0,001) бiльше вiд показника поросят контрольно! групи. У межах нормальних величин була кшьюсть Т^мфоципв,
244
проте дещо бшьшою вщ норми була кшьюсть В^мфоцита. У сироватщ KpoBi встановлено пiдвищений piBeHb Ц1К.
Результати проведених нами дослщжень вказують, що пiсля уведення фероселу Т у поросят поступово вщновлювався iмунний стан органiзму. На 21 добу тсля народження у поросят друго! дослщно! групи в межах фiзiологiчних величин були показники неспецифiчно! ланки iмунно! системи та кшьюсть Т- i В-лiмфоцитiв. Поряд з цим, загальна кшьюсть лейкоцита збшьшилася на 19,4 % (р<0,001) та на 13,3 % (р<0,001) - кшьюсть Ц1К у сироватщ кров^ вiдносно показникiв контрольно! групи поросят.
На 30 добу постнатального перюду, в межах фiзiологiчних величин були показники неспецифiчно! i клгтинно! ланок iмунно! системи, яю поступово нормалiзувалися, але залишалися на високому рiвнi. Загальна кiлькiсть лейкоцита була на 25,6 % (р<0,001) вищою вiд контрольно! групи поросят та на 13,3 % (р<0,001) бшьшою залишалася кiлькiсть Ц1К у сироватщ кровi поросят друго! дослщно! групи.
Вважаемо, що кращий вплив фероселу Т на стабшзащю iмунного стану поросят, хворих на ферумдефщитну анемiю, зумовлений сукупною дiею Феруму i Селену на мононуклеарну систему.
Висновки. У новонароджених поросят за ферумдефщитно! анеми знижений iмунний статус оргашзму. Вiн проявляеться низькою бактерицидною i лiзоцимною активнiстю сироватки кровг Такий iмунодефiцит компенсуеться лейкоцитозом та посиленням фагоцитарно! активносп нейтрофiлiв. У межах фiзiологiчних величин були показники клгтинно! ланки iмунно! системи (Т- i В-лiмфоцити).
При застосуваннi феродекстранових препарата - «Ферровету 7,5 %» i «Фероселу Т», внаслiдок посилення iнтенсивностi метаболiчних процесiв у поросят стабшзувався стан клiтинно! i гуморально! ланок iмунно! системи. Процес формування iмунно! системи у поросят завершуеться в 2 - мiсячному вiцi постнатального перюду розвитку.
Л1тература
1. Абрамов С. С. Латентная железодефицитная анемия у телят / С. С. Абрамов, С. В.Засинек // Ветеринария. -2004. - № 6. - С. 43-45.
2. Иванов Д. П. Эффективность железосодержащих препаратов при профилактике анемии у поросят / Д. П. Иванов // Достижения ветеринарной науки и передового опыта: Животноводство. - Минск. 1978. - С. 45-49.
3. Кононский А. И. Биохимия животных / А. И. Кононский. - Киев, 1984. - 415 с.
4. Карпуть И. М. Рекомендации по диагностике и профилактике алиментарной анемии и имунной недостаточности поросят / И. М. Карпуть, Г. М. Николадзе. - Витебск, 2001. - С. 25-41.
5. Карпуть И. М. Алиментарная анемия поросят / И. М Карпуть // Ветеринария. -2005. - № 7. - С. 28-33.
6. Огородник Н. З. Особливост морфо-функцюнальних показниюв кровi поросят за умов вщлучення та до лшосомального препарату / Н. З. Огородник // Науковий вюник ЛНУВМтаБТ iменi С. З. Гжицького, 2014. - Т. 16. - № 2 (59). - Ч. 2. - С. 265-270.
7. Турвич А. В. Всасывание гемоглобинового железа при железодефицитной анемии / А. В. Турвич // Гематология и транфузиология. 1997. - №6. - С. 21-28.
8. Ширинова Л. Г. Болезни поросят неонатального периода. Алиментарная анемия поросят // Ветеринария сельскохозяйственных животных. - 2005. - №9. - С. 45-47.
9. Tvedten H. Classification and laboratory evaluation of anemia / H. Tredten, D. Weiss In Feldman B., Zinki I., Jain N. Schalms veterinary hematology, 5th ed. Philadelphia, Lippincott Williams and Wilkins - 2000. - P. 143-150.
245
10. Winnicka A. Wartosci referencyjnuch podstawowych badan laboratoryjnich w weterynarii / A. Winnicka // Wydawnictwo SGGM. - Warszawa. - 2011. - 123 p.
Стаття надшшла до редакцИ 2.10.2015
УДК 619:616.98
Фарюшк Т. В., к. вет. н., доцент, Блащук В. В., к. с.-г. н. ©
Ынницький нащональний аграрний утеерситет ПРОБЛЕМИ Д1АГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Проеедено монторинг туберкулто^агностичних до^джень та бактерюеидтення збудника туберкульозу еiд позитиено реагуючих теарин.
Встаноелено, що позитиеш реакцИ' на туберкулт теарин не заежди тдтеерджуються бактерiологiчним методом. Так, iз 48266 дiагностично забитих теарин дiагноз бактерiологiчним методом тдтеерджений лише 1,7 % еипадюе.
Пропонуеться удосконалити прижиттееий метод дiагностики туберкульозу ееликог рогатог худоби.
Ключое1 слова: туберкулто^агностичш та бактерiологiчнi до^дження, алергiчнi реакцИ, патологiчнi змти, дiагностика.
УДК 619:616.98
Фарионик Т. В., к. вет. н., доцент, Блащук В. В., к. с-.х. н.
Винницкий национальный аграрный униеерситет ПРОБЛЕМЫ ДИАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЕЗА КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ
Проееден мониторинг туберкулинодиагностики диагностических исследоеаний и бактериоеыделения еозбудителя туберкулеза от положительно реагирующих жиеотных.
Устаноелено, что положительно реагирующие жиеотные на туберкулин не есегда подтеерждаются бактериологическим методом.
Так с 48 266 диагностичнозабитих жиеотных диагноз бактериологическим методом подтеержден лишь 1,7% случаее.
Предлагается усоеершенстеоеать прижизненный метод диагностики туберкулеза крупного рогатого скота.
Ключевые слова: туберкулинодиагностики, диагностические и бактериологические исследоеания, аллергические реакции, патологические изменения, диагностика.
UDC 619:616.98
Farionik T. V., Blashchuk V. V.
Vinnitsa National Agrarian University PROBLEM DIAGNOSIS OF TUBERCULOSIS IN MODERN CONDITIONS
Monitoring and diagnostic tuberculin research bacteria and the causative agent of tuberculosis of positively reacting animals.
It positively vibrant animals to tuberculin is not always confirmed by bacteriological method. So with 48 266 animals bacteriological diagnosis is confirmed by only 1.7% of cases.
A method to improve the lifetime diagnosis of bovine tuberculosis.
Keywords: tuberculin, diagnostic and bacteriological research, allergic reactions, pathological changes, diagnos.
© Фарюшк Т. В., Блащук В. В., 2015
246
