CC BY
41
у бугайщв 3 та 4 дослщних груп, що пов'язано i3 дозою додатково введених до ращону бугайщв на вiдгодiвлi вгамшв групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12).
Лiтература
1. Багрий Б. А. Производство качественной говядины / Б. А. Багрий // Зоотехния. - 2001. - № 2. - С. 23-26.
2. Бойко А. В. Мультивитамин и аминовитал в животноводстве / А. В. Бойко // Ветеринария. - 2003. - №4. - С. 13-15.
3. Ветеринарно-саштарна експертиза харчових продукпв в Укра!т: нормативш документа: доввдник в 3т / [за заг. ред. Б. М. Куртяка, Р. П. С1монова та ш.]. - Льв1в: Н1Ц «Леонорм», 2000. - Т.1. - 284 с.; Т.2. - 294с.; Т. 3. - 290 с.
4. Доввдник по застосуванню бюлопчно-активних речовин у тваринництм : лгтература для кабшету зоотехшка / [Чумаченко В. Ю., Стояновський С. В., Лагодюк П. З. та ш.]; тд ред. Чумаченко В. Ю. - Кшв: Урожай, 1989 - 264 с.
5. Кандыба В. П. Влияние премиксов на продуктивность и жизнеспособность молодняка крупного рогатого скота / Кандыба В. П., Маменко A. M., Маренец В. Н. // Зоотехния. - 2000. - №5. - C.10.
6. Лаптев Г. Микробиология рубца крупного рогатого скота / Г. Лаптев, Л. Кряжевских // Животноводство России. - 2008. - № 10. - С. 56 - 57.
7. Стояновський С. В. Показники бткового i лшдного обмшу в кров1 бичюв тд впливом пiридоксину / С. В. Стояновський, Р. М. Ступницький, В. I. Семанюк // XII з'!зд Украшського фiзiологiчного товариства:тези доповщей. - Львiв, 1986. - С. 394.
8. Феофилова Ю. Б. Проблема обеспеченности молодняка крупного рогатого скота витаминами В1 и В2 / Ю. Б. Феофилова // Зоотехния. - 2006. - N 7. - С. 18-19.
9. Bolander F. F. Vitamins: not just for enzymes: Curr Opin Investig Drugs / F. F. Bolander. - 2006. - №7 (10). - P. 912-915.
10. Davis C. L. Ruminant digestion and metabolism / C. L. Davis, J. H. Clark // Dev. Ind. Microbiol. - 1981 - 259 р.
11. Effects of B vitamin injections on plasma B vitamin concentrations of feed-restricted beef calves infected with bovine herpesvirus // Vitamin Needs of Dairy Cattle Barney Harris / [Dubeski P.L., Owens F.N., Song W.O. at al.] - 2003. - 1нтернет ресурс: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed Johnson
Стаття надшшла доредакцИ 30.09.2015
УДК 636.2.087.7
1гнатьева Т. М., астрантка*
Харювська державна зооветеринарна академ1я, Украгна Лясота В. П., д.вет.н., професор Ылоцерювський нацюнальний аграрний университет, Украгна Попсуй В. В., к. с.-г. н., доцент Сумський нацюнальний аграрний университет, Украгна.
1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТЕЛЯТ ПРИ ВИКОРИСТАНН1
АРСЕЛАНУ
Мета роботи-вивчити особливостг формування неспецифгчног резистентности при використаннг повнокомплексного iмуностимулятора арселан до складу якого входять: селент - натрт, селент калю, ттерферон, наночастинки аргентума, наночастинки залiза, наночастинки купрума, ацетат ретинолу, холекальциферол, ацетат а-токоферолу. До^дження виконат на телятах чорно-рябог породи. 1н'ектували препарат внутрШньом'язово в дозi 2 мл/голову на 2-5 i на 14 дш тсля
* Науковий кер1вник - д.вет.н., професор М. В. Чорний 1гнатьева Т. М., Лясота В. П., Попсуй В. В., 2015
43
народження. У nepiod дослгду враховували гтетчт умови утримання телят, Тх збережетсть, ттенсивтсть росту. Для оцтки iмуннoгo стану оргатзму в периферичтй кpoвi визначали Т- i В^мфоцити. Встановлено, що парентеральне застосування iмунoстимулюючoгo препарату сприяло активацп антигeнсneцифiчнoгo iмунiтeту оргатзму тварин, а саме зростанню функцюнальноТ акmивнoсmi iмунoкoмnemeнmних клтин: прискорюе процеси npoлiфepацiТ, диференщацп Т-лiмфoциmiв на 26,6 %, тдвищую активтсть Т-клтин на 19,6 %, та теофтн-резистентних - на 32 %, зростае юльюсть В-лiмфoциmiв на 8,1 %, активтсть рецепторного апарату плазматичноТ мембрани-на 12 %. Бioлoгiчний препарат сприяв iнmeнсивнoсmi росту живот маси тта на 12-15 %, додатковому приросту на 1,8-2 кг та збepeжeнoсmi 90-100 % тварин.
Ключов1 слова: телята, iмунoлoгiчнi показники Т- i В^мфоцити, iмунoсmимуляmop арселан, збережетсть.
УДК 636.2.087.7
Игнатьева Т. М., аспирантка
Харьковская государственная зооветеринарная академия, Украина Лясота В. П., д.вет.н., профессор Белоцерковский национальный аграрный университет, Украина Попсуй В. В., к.с.-х. н., доцент
Сумской национальный аграрный университет, Украина.
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ТЕЛЯТ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ АРСЕЛАНА
Цель работы-изучить особенности формирования неспецифической резистентности при использовании полно комплексного иммуностимулятора арселан в состав которого входят: селенит натрия, селенит калия, интерферон, наночастицы аргентума, наночастицы железа, наночастицы купрума, ретинола ацетат, холекальциферол, ацетат а-токоферола. Исследования выполнены на телятах черно-пестрой породы. Инъецировали препарат внутримышечно в дозе 2 мл/голову на 2-5 и на 14 дни после рождения. В период опыта учитывали гигиенические условия содержания телят, их сохранность, интенсивность роста. Для оценки иммунного состояния организма в периферической крови определяли Т - и В-лимфоциты. Установлено, что парентеральное применение иммуностимулирующего препарата способствовало активации антигенспецифического иммунитета организма животных, а именно росту функциональной активности иммунокомпетентных клеток: ускоряет процессы пролиферации, дифференциации Т-лимфоцитов на 26,6 %, повышает активность Т-клеток на 19,6 %, и теофиллин-резистентных - на 32 %, возрастает количество В-лимфоцитов на 8,1 %, активность рецепторного аппарата плазматической мембраны-на 12 %. Биологический препарат способствовал интенсивности роста живой массы тела на 12-15%, дополнительному приросту на 1,8-2 кг и сохранности 90-100 % животных.
Ключевые слова: телята, иммунологические показатели, Т- и В-лимфоциты, иммуностимулятор арселан, сохранность.
UDC 636.2.087.7
T. Ignatieva, PhD student
Kharkiv State Veterinary Academy, Kharkiv, Ukraine V. Liasota, Doctor of Veterinary Science, Professor Bilotserkivskiy National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine V. Popsuy, Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
44
IMMUNOLOGICAL BLOOD PARAMETERS OF CALVES WITH THE USE OF
ARSELAN
Objective of this work is to examine the features offormation of nonspecific resistance using fully integrated arselan immunostimulant comprising: selenite, sodium selenite, potassium, interferon, silver nanoparticles, nanoparticles of iron, copper nanoparticles, retinol acetate, cholecalciferol, а-tocopherol acetate. The studies were performed on calves of a black-motley breed. The drug was injected intramuscularly at a dose of 2 ml / head 2-5 and 14 days after birth. During the experiment the hygienic conditions of the calves, their survival and growth rate were taken into account. In order to assess the immune status of the organism, T- and B-lymphocytes in peripheral blood were determined. It was found that parenteral use of immunostimulatory drugs contributed to activation of antigen specific immunity of animals, such as increase of immune cells functional activity: accelerates the proliferation, differentiation of T-lymphocytes by 26.6 %, increases the activity of T-cells by 19.6 % and theophylline resistant ones by 32 %, increases the number of B-lymphocytes by 8.1%, the activity of plasma membrane receptor system by 12%. The above mentioned biological drug contributed to intensive growth of live body weight by 12-15 %, additional growth by 1.8-2 kg and survival of90-100% of animals.
Key words: calves, immunological parameters, T- and B-lymphocytes, immunostimulant arselan, survival.
Вступ. На сучасному еташ розвитку скотарства одшею з головних проблем ще! галузi е шдвищення життездатност i резистентност оргашзму поголiв'я з метою збереження !х потенщалу продуктивность Однак попршення еколопчно! ситуацп, збшьшення кшькосп технолопчних стреив, вплив природних i антропогенних чинниюв стали причиною зниження резистентносп оргашзму телят, розвитку iмунодефiцитних сташв [3, 11].
Важливим моментом у виршенш ще! проблеми е з'ясування iмунофiзiологiчних механiзмiв, що лежать в основi становлення i функцюнування мюцевого та системного iмунiтету оргашзму тварин у критичш перюди постнатального розвитку. Застосування у тваринницга Укра!ни iмунотропних препараив [1, 4, 7] для попередження iмунодефiцитних та iмуносупресорних сташв оргашзму, що виникають у молодняку тварин через низьку природну резистентшсть i несформовашсть факторiв iмунного захисту, викликае необхщшсть !хнього наукового обгрунтування [5, 10]. Перед науковцями стшть завдання щодо пошуку шляхiв зниження впливу негативних факторiв навколишнього середовища на органiзм тварин, особливо молодняку, шляхом полшшення !хнього iмунного статусу в раннш постнатальний перiод розвитку [6].
Серед засобiв, яю здатнi нормалiзувати внутрiшне середовище оргашзму, широке розповсюдження отримали iмуностимулюючi препарати. Зпдно iз сучасними уявленнями, поняття «амуностимулятори» об'еднуе численнi сполуки рiзного походження, а саме: хiмiчнi препарати, мшроелементи, вiтамiни, гормони та !х iндуктори тощо [8].
Широке впровадження в практику ведення твариництва нових комплексних iмуностимуляторiв стримуеться через недостатнють вiдомостей про 1хнш вплив на стан антигеннеспецифiчного iмунiтету, метаболiчнi показники та пiдвищення стресостiйкостi оргашзму тварин до несприятливих факторiв зовшшнього середовища.
Метою роботи було вивчити вплив iмуностимулятора арселан на вмют iмунокомпетентних клiтин, збереженiсть та штенсивнють росту телят в раннiй постнатальний перюд розвитку.
45
Матерiали i методи дослщжень. В науково-виробничому дослад використано 20 телят, вш яких на початок дослщу був вiд п'яти до семи дiб. Було сформовано двi групи тварин чорно-рябо! породи: одна дослщна - 10 голiв i одна контрольна в аналогiчнiй кшькосп. Бiологiчно активний препарат застосовували у вигщщ внутрiшньом'язових iн'eкцiй у середню третину ши!.
Умови годiвлi та утримання тварин були щентичними i за бiльшiстю показникiв вiдповiдали саштарно-ппешчним вимогам. Арселан застосовували тваринам дворазово на 2-5 день шсля народження та на чотирнадцяту добу шсля народження у дозi 2,0 мл/гол (згщно ТУ У 24.2-0555108330-0046:2012).
Арселан - втизняний комплексний iмуностимулюючий препарат у склад якого входять: селешт натрда, селенiт калiю, iнтерферон, наночастки аргентуму, наночастки феруму, наночастки купруму, ацетат рецинолу, холекальциферол, ацетат а-токоферолу та iншi бiологiчно активнi сполуки.
Дослiдження виконано за схемою (табл. 1)
Таблиця 1
Схема дослщжень_
Групи тварин Юльшсть тварин, гол Препарат Доза, мл/гол Кратшсть введення
Дослвд 1 10 Арселан 2,0 2
Контроль 10 !зотошчний розчин 2,0 2
У процес роботи використовували таю методи дослщжень: зоогшешчш, [3, 9] зоотехшчт (збережешсть, прирiст маси тiла), за загальноприйнятими методами: стан кл^инно! та гуморально! ланок iмунiтету оцiнювали [2] за Т-В- та «О» лiмфоцитiв кровь Визначення кiлькостi Т ^мфоципв проводили за методом Jondal etal, в реакци спонтанного розеткоутворення (Е-РУК), В-лiмфоцитiв - за Г. Ф. Коромислова та ш., 1980, варiацiйно-статичнi-за Н. А. Плохинським 1969. За пщдослщними тваринами вели спостереження протягом 60-ти дiб. Робота проводилася у ННЦ тваринництва та рослинництва ХДЗВА, Дергачiвського району, Харювсько! областi.
Результати дослiджень. Внаслiдок науково-виробничих дослiдiв установлено, що тваринам яким застосовували арселан у дозi 2,0 мл/гол, вмют абсолютно! кiлькостi лiмфоцитiв не перевищував показника контрольних тварин (табл. 2). Аналопчна картина спостер^алась i щодо абсолютного вмiсту Т^мфоципв, лише iз тieю рiзницею, що з вшом в обох групах тварин вш пiдвищувався (р<0,05).
Бшьш повно функцiональну активнiсть iмунно! системи вщображають результати дослiджень процентного вмюту Т- та В-лiмфоцитiв. Активащя кiлькiсних та якiсних показникiв вмюту цих клiтин спостерiгалась через два тижш пiсля застосування препарату (37,50±1,41 у дослiдi i 35,70±1,12 % у контрол^ i тривала до кшця спостережень (46,00±1,31 % у дослад проти 37,50±1,25 % у контрол^ р<0,05). При вивченнi стану рецепторiв плазматично! мембрани Т-лiмфоцитiв та !хшх субпопуляцiй виявили, що з 14-1 доби шсля застосування арселану вщбуваеться перерозподiл авiдностi кл^ин у бiк змiцнення рецепторного апарату плазматично! мембрани, оскшьки найбiльшу питому частку становили середньоавщш лiмфоцити. Така картина зберталась до кiнця дослщу. Кшькють Т -2 клггин становила 26,14±0,97 % у дослад проти 17,90±0,74 % у контролi (р<0,05).
Аналогiчна тенденцiя спостерiгалась i щодо стану рецепторного апарату плазмолеми Т-активних лiмфоцитiв. Слiд зазначити, що у дослщних тварин водночас iз пiдвищенням кiлькостi середньоавiдних лiмфоцитiв з 14 -! доби
46
експерименту бшьш виражено знижувалась кшьюсть низькоавщних клiтин (14,10±0,91 % у дослщ проти 19,50±0,82 % у контролi (р<0,05). Через два мюящ пiсля застосування арселану в периферичнш кровi тварин виявили i високоавiднi форми лiмфоцитiв (0,26±0,003 % у дослад проти 0,10±0,005 % у контролi (р<0,01).
Таблиця 2
Вплив арселану на iмунологiчш показники периферичноУ кров1
_телят, Х ± т х, п=10_
Показники До введення Доба дослщжень
14 30 60 90 150
Л1мфоцити, Г/л 3,70±0,49 3,68±0,58 3,56±0,86 3,58±0,74 3,85±0,52 3,88±0,75 3,80±0,71 3,78±0,651 4,00±0,62 4,10±0,75 4,09±0,55 4,08±0,60
Т-л1мфоцити, Г/л 2,64±0,53 2,66±0,58 2,88±0,46 2,90±0,78 2,88±0,53 2,91±0,72 2,74±0,56 2,78±0,74 3,40±0,68 3,52±0,61 3,49±0,74* 3,51±0,54*
Т-л1мфоцити, % 35,60±1,16 35,40±1,87 35,70±1,12 37,50±1,41 36,26±1,18 42,30±1,45* 37,50±1,25 46,00±1,31* 37,80±1,20 45,55±1,46* 37,74±1,34 45,60±1,29*
В-л1мфоцити, Г/л 1,50±0,02 1,52±0,06 1,70±0,06 1,70±0,08 1,74±0,06 1,76±0,04 1,80±0,04 1,84±0,06 1,96±0,07 1,92±0,08 2,04±0,06 2,03±0,07
В-л1мфоцити, % 16,50±1,36 16,48±1,54 16,30±1,17 18,40±1,30 17,30±1,26 18,25±1,60 17,20±1,89 18,60±1,76* 17,40±1,24 18,75±1,24 17,50±1,18 18,85±1,35
О-л1мфоцити, % 47, 09±1,96 48,12±1,87 48,0±1,70 44,10±1,87 46,44±1,74 39,45±1,98* 45,30±1,80 35,40±1,71* 44,80±1,28 35,70±1,65* 44,76±1,34 35,55±1,46*
Примтки: чисельник- контроль; знаменник - дослгд; * -р<0,05
Актившсть рецепторного апарату плазматично! мембрани теофшшрезистентних лiмфоцитiв (Т-хелперiв) характеризувалась тдвищенням iз 14-! доби дослiду, але бiльш вагомих значень вони набували з 30-! доби (12,40±0,59 % у дослад проти 6,69±0,37 % у контролi (р<0,05). При збшьшенш кiлькостi теофiлiнрезистентних клiтин одночасно зменшувався вмiст теофiлiнчутливих лiмфоцитiв (р>0,5).
Вивчення впливу арселану на В-лiмфоцити тварин показало, що препарат впливае на властивост клiтин гуморального iмунiтету. З даних табл. 2 видно, що, починаючи iз 30-! доби експерименту, процентний умiст В-лiмфоцитiв у дослщнш групi дещо зростав i набув бшьших значень до кiнця спостережень - 18,60±1,76 % у дослад проти -17,20±1,89 у контролi (р<0,05).
На основi аналiзу стану активносп рецепторного апарату В-клiтин у динамщ доведено, що вони мають властивють змiцнення рецепторного «поля» плазматично! мембрани клггин, оскшьки в дослiдних тварин найбшьшу питому частку складали лiмфоцити середньо! авiдностi (р<0,05). Порiвняння складу клггин на початку i в юнщ дослiду показало, що !хня кiлькiсть збiльшилася в 1,15, а середньоавщнпх лiмфоцитiв -в 1,2 рази при одночасному зменшеннi кшькосп низькоавiдних клiтин (р<0,05). При цьому спостерiгалось також прогресуюче зниження у периферичнш кровi вмiсту 0-лiмфоцитiв, що свiдчить про прискорення дозрiвання Т-клiтинного iмунiтету у тварин. Так, на 60-у добу спостережень тд впливом препарату вмiст даних лiмфоцитiв становив 35,40±1,71 % у дослщ проти 45,30±1,80 % у контролi (р<0,05).
Отже, застосування арселану стимулюе пролiферацiю, диференцiацiю та дозрiвання кл^ин Т-системи iмунiтету та !хшх субпопуляцш i В-лiмфоцитiв, особливо з 30-! доби спостережень.
Мехашзм дi! препарату пов'язаний iз безпосереднiм впливом бшлопчно активних факторiв, якi входять до його складу. Найбшьший вплив вш проявляв на тимусзалежнi лiмфоцити периферично! кровi тварин.
47
При дворазовому застосуванш арселану у дозi 2,0 мл на одну тварину було установлено, що тдвищення штенсивносп росту живо! маси тша дослщних тварин складало 12,0-15,0 % порiвняно Í3 контрольною групою. Додатковий прирiст живо! маси тша тварин за перюд дослiду становив 1,8-2,8 кг при 90-100 % збереженосп тварин.
Висновки. 1. Застосування арселану прискорюе процеси пролiферацiï, диференцiацiï та спецiалiзацiï Т-лiмфоцитiв - на 26,6 % (р<0,05), пiдвищуe активнiсть рецепторного апарату плазматичноï мембрани клiтин - на 64,2 %, Т-активних клiтин - на 19,6 % та теофшнрезистентних - на 32,0 % (р<0,05).
2. Введення арселану активуе гуморальнi фактори антигеннеспецифiчного iмунiтету тварин, що проявляеться зростанням кшькост В-лiмфоцитiв на 8,1 % та активносп стану рецепторного апарату плазматичноï мембрани - (12,0 %, р<0,05).
3. Розробленi параметри застосування iмуномодулюючого препарату арселан зумовлювало зменшення вмiсту малодиференцiйованих (0) клiтин на 22,0 %, (р<0,05) що свщчить про активацiю процесiв пролiферацiï, диференщаци та спецiалiзацiï iмунокомпетентних клiтин периферично1' кровi тварин.
4. При дворазовому застосуванш арселану у дозi 2,0 мл на одну тварину було установлено, що тдвищення штенсивносп росту живо1' маси тша дослщних тварин складало 12,0-15,0 % порiвняно iз контрольною групою. Додатковий прирiст живо1' маси тiла тварин за перюд дослщу становив 1,8-2,8 кг при 90-100 % збереженосп тварин.
Лiтература
1. Антоненко П. П. Новий препарат для корекци iмунноï системи у молодняка сшьськогосподарських тварин / П. П. Антоненко, О. С. Рибалко, О. Л. Слесеев та ш. Вiсник Полтавськоï державноï аграрноï академп. - 2003. - № 1. - С. 25-26.
2. Бэм Э. Простая радиальная иммунодисфузия по Манчини / Э. Бэм // Иммунологические методы. - М. 1987. - С. 49-57.
3. Волков Г. К. Гигиена выращивания здорового молодняка / Г. К. Волков // Ветеринария. - 2003. - № 1. - С. 3-6.
4. Карпуть И. М. Закономерности формирования иммунного статуса и развития иммунной недостаточности у животных / И. М. Карпуть // Аграр. наука на рубеже ХХ1 в. - Минск, 2000. - С. 228-230.
5. Квачов В. Г., Ушкалов В. О., Романько М. С. Взаемодiя з iмунною системою як критерш ощнки i вщбору iмунобiологiчних препарапв / В. Г. Квачов, В. О. Ушкалов, М.С. Романько // Ветеринарна бютехнолопя. - Кив.: Триада Плюс, 2009. - Б. № 14. -С. 19-24.
6. Pathak, D. Flavoidsas medicinal agents resents ad-vances / D. Pathak, K. Pathak, A. Singla // Fitoterapia. - 1991. - № 62. - № 5. - P. 371-389.
7. Самбуров Н. В. Физиологические и иммунологические аспекты применения иммуностимуляторов / Н. В. Самбуров // Доклады РАСХН. - 2006. -№1.- С. 41-43.
8. Самбуров Н. В. Влияние энергометаболического состава на морфологические и биохимические показатели крови телят / Н. В. Самбуров, А. А. Толдыкина, И. Л. Палаус // Молодой ученый. - Казань 2015 № 8. - С. 49-52.
9. Чорний М. В. Практикум з ппени тварин / М. В. Чорний, О. П. Прокудш, О. С. Вовк. - ХХЗВА.-1994.-104 с.
10. Чорний М. В. Санттарно-ппешчне забезпечення резистентност телят при використанш пробютишв i антиоксиданпв / М. В. Чорний, I. В. Гаркуша // ВМУК.-2015. - № 2.-С. 30-33.
11. Чумаченко В. 1мунолопчний контроль препарапв - вимога часу // Ветеринарна медицина Украши. - 2003. - № 1. - С. 19.
Стаття надшшла до редакци 9.09.2015
48
