CC BY
18
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧН11 МЕТОДИЧШ ЗАСАДИ ТРУД0В01 ТАПРОФЕОЙНО!
_ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЩВ_
форминавчально-тзнавально-виховно1'д1яльносп майбутнього педагога.
В поняття «техно.попя формування моральних цшн остей» ми вкладаемо комплекс ланок, який включае: прогнозування запланованих результат в моральнш пщготовщ особистосп; засоби д i агностики динамш! стану модульно-виховно! шдготовки; пщб1р обгрунтованих моделей навчання; критерп вибору оптимально!' модел1 для одфжання конкретних умов у розвитку набуття знань иедагопчно! культури.
Таким чином, формування культуролопчних щнностей базуетъся на ochobí внвчення циклу навчальних дисцигшн, яи подаються у npoiieci професшно!' пщготовки майбугшх вчитшпв ф1зично1 культури на ochobí використання навчальних профам та вщиовщних щлеспрямованих курав впливають на результата bhxobhoï пщготовки студент ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Падалка О. С., HiciMHyK А. С., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагопчш технологи. - К.: Украшська
енциклопед1я1м. М. П. Бажана, 1995. -254 с.
2. П адалка О. С. Проф еайно-еконошчна ni дгоговка вчителя: Монограф1я. - К. : Четверга хвипя, 2001.-310с.
3. ЕНамчук А. С. Педагопка: Навч. помбннк. - К.: Атпка, 2007. - 344 е.
4. Сухомлинський В. О. Серце вЦдаю дням. -К.: Рад. школа, 1979. -282 с.
5. Ушинський К. Д. Вибраш педагопчш твори: В 2-х томах. -К: Рад. школа, 19S3. - T. I. -2 88 с.
6. HicÍM4yK К. О., Панасюк H. JI. Методика використання ¡нформащйних технолопй у гадгоговщ
майбугшх шженер1в-педагопв: Навч. поабник - Луцьк: Твердиня, 2007. -210 с.
Андрш ЦИНА
КОНЦЕПТУАЛЬНА П1ДХОДИ ДО ВНВЧЕННЯ ДИНАМ1ЧННХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРЯМОВАНОСТ1 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА ДОСЯГНЕННЯ Ц1ЛЕЙ ПРОФЕСШНО! ШДГОТОВКИ
У cmammi достджуються. структуры концепцй шотивацй е ocoôucmicHO ор1ентованш професШнш тдютовщ майбутшх учитеше. Пояснюються i прогнозуютъся практична i корист концептуааъш напрямки спрямэваност! ocoôucmocmi на досягнення щпей професшно! тдготоеки.
Особиспсна оркнтащя професшно Ï гадготовки визначаеться системою щей, побудов i иринцишв. яи пояснюють оргашзоване певним чином становления особистосп майбутнього вчителя, а також прогнозують в 4aci licbhí його oco6hctíchí 3míhh. Така система пояснюючих i прогнозуючих взаемозв 'язаних щей, побудов i принцитв розглядаеться нами як теоретична концепщя. Ichvkvií Teopií е розумово сиоглядальними, осыльки сгеореш людьми, що мають pÍ3H¡ погляди на природу i становления особистосп. Шукання абсолютно ¡стинних концепцш е 6e33MÍCTOB ним через суб'ектавшсть ïx ¡снування.
Прийняття, об Грунтов аш сть i довфа до ¡снуючих теоретичних концепцш особиспсно 0pieHT0BaH0Ï професшно! пщготовки визначаються вщиовщшстю спостфежень за ирактичним ддшсненням професшно! пщготовки у ВНЗ там пояснениям i прогнозам njf.ï пщготовки, що випливають ¡з теоретичних концепцш. Тому для психолого-педагопчних наук продуктавшшим е розвиток теоретичних концепцш (уявних теоретичних побудов), яи будуть практачними i корисними для ризумшня i здшснення профес1Йно1 пщготовки.
Одшею з провщних характфистак ¡снуючих концепций професшного становления майбутшх лчите.шв як особистостей е структурш концепцй' мотиваци або ироцесуальш аспекта здйгснення особиспсно ор1ентовано1 професшно! пщготовки, яи розглядають динам1чш, змшюв aH¡ особливосп сирямованосп особистосп на досягнення професшно значущих щлей.
Спшьна концептуально-мотавацшна основа рЬних пщход1в до особиспсно opiciiTOBaiioï професшно! пщготовки майбутнього вчителя дае змогу уявити основний змкт ¡снуючих концеитуальних теорш на пщстав1 пояснения кожжиз них.
Пояснения i прогнозування особиспсно ор1ентовано1 професшно! пщготовки визначаеться ¡снуючими структурними концепщями мотиваци oco6hctoctí, розробленими в cbítobíii персонологп в психодинамчн1Й теорй' особистосп 3. Фрейда, ¡ндивщуальнш теорп oco6hctoctí А. Адлера, гумашстачшй Teopiï особистосп Е. Фромма, соцшкультурнш теорй'
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧН11 МЕТОДИЧШ ЗАСАДИ ТРУД0В01 ТАПРОФЕОЙНОГ
_ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЩВ_
особистосп К. Хорш, диспозицшнш теори особистосп Г. Олпорта й ш. [1; 3].
Ощнювання пфеваг кожно! з ¡снуючих теоретичных концеицш мотиваци майбутнього вчителя у досягненш цшей особиспсно ор1ентовано1 ирофесшно! гадготовки майбутнього вчителя може бути здшснено шляхом використання трьох основних критфив:
• вщсутшсть в концеитуальнш теорп внутршшх протир1ч;
• широта охоплення - р1зномагатшсть феномешв, що охоплюються теор1ею;
• функщональна значугщстъ - здатгасть теори допомогти людям, зрозум1ти 1х поведшку, Еир1шувати 1х проблеми [3, 35-39].
Анал1з концептуальиих гадход1в до мотиваци особиспсно ор1ентовано1 професшно! гадготовки майбутнього вчителя технологш сирияе виконанню двох завдань: пфше -визначення понятшно! основ и, що сирияе пояснению функщонування взаемопов'язаних компонент спрямованосп особистосп на цю гад готовку, друге - прогнозування динамчних особливостей и функщонування, що до цього часу не вивчалися.
Провщним напрямком дослщження мотиваци особиспсно оркнтовано! професшно 1 гадготовки майбутнього вчителя технологш е ¡ндивщуальш особливосп в його освггньо-професшнш д1яльносп, угакальгасть його особиспсних властивостей \ ¡ндивщуальшсть траектори професшно! шдготовки. При цьому нам необхщно виршити дв1 взаемозв'язаш проблеми. По-пфше, ми маемо справу з описом велико! кшькоеп параметр1в, за якими мотиващя характфизуе професшно-освтло д1яльшсть майбутнього вчителя. Це ироявляеться в ¡снуванш велико! юлькосп концепщй, яи використовуються професшно-педагопчною гадготовкою майбутнього вчителя для опису ¡ндивщуальних особливостей мотиваци. По-друге, актуальним е питания розвитку способш ощнювання цих ¡ндивщуальних особливостей, що пояснюеться великою ргзномаштшстю методщ ямсно! ощнки шдивщуально! ирофесшно-осв1тньо1 д1яльносп майбутнього вчителя, його особиспсних якостей.
Актуальшсть дослщження визначаеться необхщгастю пояснения 1 прогнозування з допомогою ¡снуючих структурних концепщй мотиваци теори особиспсно ор1ентовано! професшно! гадготовки майбутнього вчителя.
Мета досшдження иолягае в опиЫ функщонування компонент мотиваци особистосп майбутнього вчителя на ирофесшну гадготовку. Досягнення цього е можливим шляхом формулювання робочих визначень для пояснения становления 1 розвитку кожного з понять, що розкривають мотиващю майбутнього вчителя на ирофесшно-педагопчну д1яльшсть в структур! особиспсно спрямовано! професшно! ищготовки.
У метод ищ дослщження проблеми ми виходимэ з визнання р1зних вщцв мотиваци, складносп приведения !х до епшьного знаменника I пропозици еклектичного гадходу до розумння складно! природи людсько! мотиваци чфез використання багатьох ¡снуючих концепщй мотиваци [3].
Розкриемо сучасга теоретичга концепцп пояснения I прогнозування мотиваци професшно! гадготовки вчителя за допомогою гшотетичних стабшьних характеристик структурних концепщй обГрунтування трьох концептуальиих ефф: освггньо-професшно! д1яльносп майбутшх учител1в; структури !х особистосп; власне професшно! ищготовки.
Вщповщно до пс1с;одинамчно1 теори особистосп 3. Фрейда мотиващя поведшки людини обумовлюеться енфпею збудження, зумовленою тшесними потребами. Бшыпа частина ще! енергп спрямовуегься на розумэву д1ялыисть з[ зниження р1вня цього збудження. Бажання [ потреби, що ¡снують у ВИГЛЯД1 уявних пешачних образш ¡к задоволення, 3. Фрейд називае ¡нстинктами, в яких проявляюгься I потребуютъ розрядки вроджсн1 стани збудження оргагазму. Пагачну дшльшеть людини (мислення, память, В1дч\тгя, уява) вчений визначае ¡нстинктами, що е причиною будь-яко! активносп людини, безпосфедньо або опосфедковано впливають на поведшку людини, спрямовану назменгаення цього напруження [3,116].
В ¡ндивщуальнш теори особистосп А Адлфа мотиващя д1яльносп людини зумовлюеться ф1ктивними цшями- суб'ективним сприйняттямиодш реальносп у прагненш до пфеваги, подолання вщчугтя свое! неповнощнносп, що е головними рупийними силами в життодяльносп, в тому чист в становленш професшно! компетентносп людини, яка штивуеться значною г.фою сощальними чинниками. Ун]вфсальна мотиващя в ¡вдивщуальнш теори' особистосп конкретизуеться як прагнення до субъективного сприйияття визначально! мети. Пщхщ до проблеми мотиващ! розкриваеться в адлершсьий концепщ! ф1щйного фшашзму як ор1ентований на уявно оч1кувану, а не
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧН11 МЕТОДИЧШ ЗАСАДИ ТРУД0В01 ТАПРОФЕОЙНОГ
_ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЩВ_
реально ¡снуючу в майбугньому житгеву мету [1, 39-42].
Провщною мотиващйною силою в житп людини в гумашстичшй Teopii особистосп Е. Фромма вважаеться конфлжт Mi ж прагненням до свободи i прагненням до безпеки в сощальному оточенш. Ним визначеш потреби житкдаяльносп людини (екзистенци), можливосп задоволення яких формують особиспсть в суспшьсш:
• потреба у встановленш зв'языв проявляеться в прагненш людини до турботи, вщповщальносп за когось;
• потреба у под о лани i пасивносп в жита i прагненш до творчо! д1яльносп;
• потреба в суспшьних коренях, вщчуття себе иевщ'емною частиною сощуму i прагнення до особиспсно1 цшсносп i свободи;
• потреба в ¡дентичносп як усвщомпенш свое! сутносп;
• потреба в переконаннях для рацюнального пояснения CBiiy i вщданосп певшй Meri як смислу життя [3, 250-252].
Cnoci6 задоволення цих екзистецшних потреб у певних сощально-економ1чних умовах, на думку Е. Фромма, визначае ochobhI ор1ентаци характеру.
Гуманютична спрямоватсть професшно! пщготовки майбутнього вчителя сиираеться на врахування особиспсних та ¡ндивщуальних особливостей людини, opiemye на мн;/ образу ii мислення, кфуючись принципом «все для людини», «все в ¡м'я людини», грунтуетъси на гумашсгичних моральних HopivHX, яю пфедбачають ствпсрсжнвання, ствучасгь i спшробггнищЕО. Завданням професшно! гадготовки е допомога становлению i вдосконаленню особистосп, ycßi до мления нею свок потреб i ¡нтфеав, приймаючи вихованщв такими, як вони е, оргашзовуючи процес гадготовки в атмэсфф1 дов1ри з максишльною зручшсгю для вихованщв [2, 232, 257].
У соцтокультурнш Teopii особистосп К. Хорш основними для розвитку людини визначаються потреби у задоволенш i безпещ, що дозволяе уникати базально! тривоги i ворожосп. Вказаш neBHi потреби, яи люди застосовуютъ для подолання викликаного базальною тревогою вщчуття безпорадносп i небезпеки. Готов шел. до гнучкого застосування цих потреб у роних життших ситуащях швелюс щ в1дчуття i визначаегься К. XopHi стратегами мжособиспспо! взаемоди: ор1ентащя «вщ людей», «проти людей», «до людей» [3, 256-260].
У диспозищйнш Teopii особистосп Г. Олпорта визначальними елементами життево! активносп людини е ¡ндивщуальш риси особистосп, що спонукають людину до тих вид ¡в життево! активносп, в яких щ риси можуть максимально проявитися [3, 277, 280]. Ц1 риси особистосп визначають спрямовашсть i мотиващю житгсдаяльносп людини. 1ндивщуальш риси, яи Г. Олпорт називае ще ¡ндивщуальними диспозищями, роздшеш ним за ступеней i'x домшування i притаманносп людиш натри типи:
• кардиналып диспозици мають вплив HaBci вчинки людини;
• цснтральш диспозици не евсеохоплюючими, але становлять основу ¡ндивщуальносп i легко иом1чятться оточуючими. Ix юльюсть може коливатися вид п'яти до десяти;
• вторинн1 дисиозици е менш помггними, менш стшкими i менш придатними для характеристики особистосп [3,280-281].
Основою будь-яко! Teopii' особистосп Г. Олпорт вважав анашз природи мотивацп. Адекватна Teopifl штивацц, на його думку, повинна розглядати пфспекгавш цш i надфи в плануванш людиною майбутнього. Згщно з концепщсю фунидонально! авто но mü мотиваци Г. Олпорта, з розвигком особистосп початков! штави можуть втрачатися: те, що було засобом досягнення будь-яко! мети, може ставати метою само по co6i. Огже. поведшка людини може збф1гатися завщсутносп MOTiEiB, яи спричинили початково цю повед1нку в минулому. Особиспсш змни виродовж життя людини можуть вщбуватися 3i змшами мотив ¡в i'i житгево! активносп. Таю набуп людиною ¡нтфеси, щнносп, установки i ням1ри Г. Олпорт визначае як власну функщональну автономш, що е головною мотивацшною системою забезпечення сталосп прагнення людини до узгодженосп з внугр1шшм образом себе, досягнення вищих piBHiB зршосп, особиспсного зростання i вщповщальносп за свое життя. Bei власш мотиви визначаються структурою «Я» i мають на Meri i'i гадсилення в xofli безпффвних 3MiH i становления особистосп.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧН11 МЕТОДИЧШ ЗАСАДИ ТРУД0В01 ТАПРОФЕОЙНОГ _ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЩВ_
Аналггичний огляд структурных концеицш мотив auií особистосп з точки зору íx ефективносп для пояснения i прогнозування компонент о соб hctí сн о - ор ¡ентов ано i' професпшо1 тдготовки майбутшх учител1в дае можпив1сть сформулювати Taxi висновки:
1. Розумова професшио-освтга д1яльшсть майбутнього вчителя спрямовуеться на зниження ршня enepní збудження, зумовлено! вродженими тшесними потребами, яю ¡снують у вишцц уявних ncHX¡4HHX образ1в íx задоволення.
2. Головною рушшною силою професшно! пщготовки е сощальне спонукання як ор1ентащя особистосп на уявну, суб'ективно сприйняту, а не реально ¡снуючу в майбутнш професшнш дшльноеп мету подолання вщчугтя свое! неповноцшносп i прагнення до переваги.
3. Р1вень мотаваци особистосп у професшнш гадготовщ визначаеться подолання м конф.шоу mí ж прагненням до свободи вибору ocbíthíx траекторш i прагненням до усшшного оволодшня конкретною сиещалыпстю вчителя шляхом задоволення потреб у встановленш шжособиспсних зв'язюв, творчш активности усвщомленш своеГ сутносп, смислу житгя, переконань, свободи i сощальноГ едносп.
4. Задоволення потреб особистосп у професшнш ocbítí спричинене в1дчутгям базальноК тривоги за свое майбутне благополуччя, що ншелюеться сгратепями мжосоОиспсжн взаемодп у ситуащях майбутньо1 ирофеайно1 д1яльносп, ор1ентованих «на людей», «вщ людей» i «прота людей».
5. До mí ну юч i oco6hctíchí риси спонукають майбутик учител1в у професшнш пщготовщ до тих вид1в о сн i т н ь о - пр о ф ее i й н о i' д1я.пьности в яких щ риси мо жуть максимально проявитися.
6. 1з професшним становлениям особистосп початков1 мотиви, не пов'язаш безпосфедньо з майбутньою професшною д1яльшстю, можуть втрачатися, збер1гаючи сталкть спрямованосп на досягнення вищих píbhíb професшно1 зршосп.
Практичне значения одфжаних результат полягае в розкригп рушшних сил особиспсно 0pieht0bah0í професшно! тдготовки майбутнього вчителя, визначенш iiumxíb пщвищення р1вня мотиващi' особистосп у професшнш ищготовщ, розкригп po.ii дом1нуючих рис особиста у вшьному вибор1 студентами напрямюв розвитку cboíx потеищйних навчально-професшних можливостей та оОгрунтуванш мэжливосп збфеження спрямованосп особистосп на професшиу пщготовкузавщсутносп mothbíb, яю спричинили цю спрямовашсть у минулому.
Можливе вировадження результата дослщження в процес орган шли та smíct ступенево! професшно-пед aro rí4hoí ocbíth в умовах пфеходу на ¡ндивщуальне планування студентами власних ocbíthíx траекторш, ушф1кацп кредитно-модульно[ системи оргашзацн навчального процесу i для розробки критернв стимулювання навчально! д1яльносп студента.
Л1ТЕРАТУРА
1. Максименко С.Д., Максименко К. С., Папуча М. В. Психшгопя особистосп. -К.: КММ, 2007. -296 с.
2. Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. Психология и педагогика. - СПб.: Питер, 2000. -432 с.
3. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер, 2007. - 607 с.
Галина ЛИ САК
ДИНАМ1КАТА РЕЗУЛЬТАТЫ ШДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧ1В ДО КОНТРОЛЮ ТА ОЦ1НЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТ1В
У cmammi узагапьнено результаты експериментааьного достдження ефективност! модет оргатзацй педагоичних основ контролю та оцшюеання професшног тдготовки студентie з гумаштарних дисциптн, що позитивно впшвае на процес тдготовки викпадач1в ВИЗ до проведения цього виду di%abHocm¡.
Суспшьна практика потребуе в не око кв ал ¡ф i ков ai шх педагопв, що можуть здшенювата просвшшцьку, д1агностачну, корекщйну, розвиваючу, консультативну д1яльшсть. Це потребуе, по-пфше, належного р1вня пщготовки, по-друге - bhcokoí вщповщальносп за результата CBoei професшно1 д1яльносп. Ми погоджуемося ¡з думкою Н. Г. Ничкало [3], що викладач1 ВНЗ здебшьпюго не мають п сих ол о го-п ед агопч но í ni д готов к и, а це негативно позначаеться на психолого-педагопчному й методичному забезпеченш процесу навчання, негативно впливае на яисть пщготовки спещалкт з вищою оевггою. За таких умов особливого значения набувае
