CC BY
23
вщкрите, змшане. За свободою выбору партнера - ¡шщативне та вимушене; за тривал1стю -постшне, перюдичне. короткотривале та довготривале; за типом зв'языв - д1алопчне та монолопчне; а за результатившстю сгальжн взаемоди та досягнутим ефектом - необхщне, бажане, нейтральне, небажане.
Ефектившсть спшкування залежить вщ наявносп позитивних умов, ствпадання mothbIb учасннюв комушкацн, значущосп для сшвбесщниюв предметно! сфери спшкування, вщсугносп 6ap'epiB спшкування, що можуть внникатн через сощалып, релтйш, професшш, рангов!, BiKOBi, Гендерш вщмшносп й ¡н.
Отже, комушкативна компетентшсть е необхщною складовою професшноГ пщготовки майбутнього сощального педагога, системою внутршшх pecypciB, яи необхщш для побудови ефективно1 комушкативно! д ii' у пев ному ко.ш ситуацш мжособиспсно!' взаемоди з юиентами, синтезом теоретичних i практичних знань щодо реал1заци функцш в npoueci комушкативноК професшно1 д1яльносп. В она - необхщний майбутньому сощальному педагогов! р1вень сформованосп досвщу м1жособиспсно! взаемоди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреева Г. М. Социальная психология. / Г. М Андреева. -М.: Асток-Пресс, 1998. -376 с.
2. Бабич Н. Д. Лшгво-пснхолопчш осиовн навчания i вивчення мови / Н. Д Бабич - Чершвщ: Рута, 2000.-176 с.
3. Батаршев А. В. Диагностика способности к общению / А. В. Батаршев. - СПб.: Питер, 2006. -176 с.
4. Б ацевич Ф. С. Основи комушкативно! лмгв1стики: rri дручннк / Ф. С Бацевич. - К.: Акадешя, 2004.-344с.
5. Бодалев А. А. Психологическое общение / А. А Бодалев. - М.: Пзд-во Ин-тута практической психологии; Воронеж: Н.П.О. «Модек», 1996. -256 с.
6. Егидес А. П. Лабиринты общения / А. П Егидес. - М.: Филинъ, 2001. - 392 с.
7. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений /М. С. Каган. -М.: Политиздат, 1988.-319 с.
Б. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности педагога и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. -М.: Высшая школа, 1990. - 119 с.
9. Леонтьев А. А. Педагогическое общение. - 2-е изд., перераб. и доп. / А. А. Леонтьев. - М.Нальчик: Эль-Фа, 1996. -95 с.
10. Орбан-Лембрик Л. Е. Сощальна психапопя: гпдручник: У 2 кн. Кн. 1: Сощальна психапопя особистocii та спшкування. / Л. Е. Орбан-Лембрик. -К.: Либщь, 2004. -576 с.
11. Панфилова А. П. Тренинг педагогического общения: учеб. пособие для сгуд. Вузов обучающихся по спец. «Педагогика и психология». / А. П. Панфилова. - М.: Академия, 2006. - 336 с.
12. Пидкасистый П. П., Портнов М. Л. Искусство преподавания. / П. И. Пидкасистый., М. Л. Портнов. - М.: Народное образование. -1998. - 220 с.
13. Познание и общение / Под ред. Б. Ф. Ломова. - М.: Наука, 1988. - 208 с.
14. Руденский Е. В. Социальная психология: курс лекций / Е. В. Руденский. -М.: ИНФА -М, 2000. -224 с.
15.Savignon S.J. Communicative Competence: Theory and Classroom Practice. - Reading, MA: Addison-
Wesiey Publishing Company, 1983. -322 p.
УДК 378.14+373.31
Леошд БАЗИЛЬЧУК
СУТШСТЬ I СТРУКТУРА ПР0ФЕС1ЙН01 ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВАДО ОРГАН13АДП ПО 3AKAACHOI РОБОТ И В ШКОЛ1
V cmammi проанатзовано кватфжащйний, профеаограф1чний, акаологпний i системный тдходи до розушння cymnocmi поняття «професшна готоешсть» в контекстi тдготоеки фахгвщв-педагоггв. 1з позщш функционального й професШно-педагог1чного nidxodie стосовно конкретного педагогичного фаху визначено суть i структуру професшноI lomoenocmi майбутнього ечитепя до оргашзацй позакласноI роботи в шкот.
В статье проанализирован квалификационный, профессиографический, аксиологический и системный подходы к пониманию сущности понятия «профессиональная готовность» в контексте подготовки специалистов-педагогов. Иг погиций функционального и профессионально-педагогического подходов относительно конкретной педагогической профессии определенно суть и структуру профессиональной готовности будущего учителя к организации внеклассной работы в школе.
In the article qualifying, professional graphic, acsyology and system approaches to understanding of essence of concept «professional readiness» is analysed in a context of preparation of experts-teachers. From positions of functional and professional-pedagogical approaches concerning a concrete pedagogical occupation, an essence and structure of professional readiness of the future teacher to the organization extracurricular work at school is defined.
На сучасному етат реформування в cid' системы ocßini Украши, що передбачае ¡ндивщуальну траектсрю гармоншного розвитку кожного школяра, яюсна гадготовка майбутшх учител1в образотворчого мистецтва у вищих навчальних педагопчних закладах ниш дедат бшьше актушшуетъся чфез невщповщшсть мж потребою школи в добре гадготовлених учительських кадрах i ix недостатшм piß нем готовносп до оргашзаци позакласно1 робота в школь Така нагальна необхщшсть формування в студен™ професшноК компетентносп в галуз1 позакласно1 роботы в uiKo.ii зумовлена головним положениям Закону про позашкшьну освпу -створення умов для творчого, ¡нтелектуального, духовного й ф1зичного розвитку учшв у позаурочний час.
Проблема ирофесшно! тдготовки майбутшх учител1в, у тому чис.ш й образотворчого мистецтва, досить детально р.исрп тлена у науково-иедагопчшй лггфатург Учсш дослщжувались таю аспекта: педагопчна, естетачна й професшна культура (Б. Бутенко, Л. Гарбузенко, О. Гармаш, О. Кайдановська, М. ГНчкур та ¡н.), дидактична, методична i художня гадготовка (Л. Бичкова, О. Каленюк, Т. MixoBa, I. Мужикова, М. Стась, В. Щербина та ¡н.), формування професшно значущих якостей майбутнього вчителя (Н. Ьлчук, 3. Курлянд, М. Легценко, В. Орлов, Л. Покровщук, О. Чебиюн, Т. Штикало та ¡н.), формування про фес ¡иного досвщу й майстфносп (G. Барбша, I. Зязюн, Л. Лнмаренко, Г. Падалка,
0. Рудницька, В. Сластьонш, О. Шевшокта in.)
Проблему тдготовки майбутшх педагопв р1зного фаху до оргашзаци позакласноi роботи було порушено в дослщженнях О. ELnoi, О. Го.шк, Т. 1вахи, I. Казанжи, Н. Савченко та ¡н. Однак проблем! тдготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацп позакласно! роботи в inmni не присвячено жодного досмдження.
Мета стати - з'ясувата суть i розробити структуру професшно! готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзаци позакласно! робота в школь
У сучасшй психолого-педагопчшй наущ ¡снуе значна юлыасть р1зноман1тннх шдход1в до розумшня сутносп поняття «професшна готовшсть» стосовно шдготовки фах1вщв-педагопв. Так, Н. К узь Mi на, Ю. Кулютюн, В. Сластьонш у cboix працях розглядалп професшну готовшсть ¡3 позицп 3MiCTy структури д1яльносп.
Ictothhm внеском у розробку проблемы готовносп до педагопчно1 д1яльносп е концепщя п структури, запропонована Н. Кузьмшою. У характфистищ педагопчно1 дшльносп нею визначено конструктивна оргашзаторсыа, комушкативш й гностичш компонента. Кожному з них вщповщае иевна фупа робочих функций, а також педагопчних зд1бностей як шдивщуально1 форми вщображення структури п ед а го ri чно i' д i я л ь носп.
3 погляду дослщжувано! нами проблеми особливий ¡нтерес представляе квал1ф1кацшний гадхщ щодо формування готовносп до професшно!' д1яльносп, розроблений у працях А. Деркача, I. Науменко та ¡нших учених. Суть цього гадходу полягае в тому, що основными компонентами квал1ф1кацшно1 характеристики педагога виступають иедагопчш вмшня й навички, a ix формування розглядаеться як складова частина системи шдготовки у ВНЗ.
До професюфаф1чного piß im аналпу структури roTOBHOcri до професшно i д1яльносп
1. Гаврпш вщносить шдходи тих учених, яи грунтуються на вимогах, що висуваються про фес ¡ею до особиспсних якостей, психолопчних зд1бностей, психолого-ф1зюлопчних можливостей людини та вимогах, яю висуваються певною сиещальшстю, профес1ею до людини (Ф. Гоноболш, В. Крутецький, Н. Кузьмша, В. Сластьонш, О. Щфбаков та ¡н.) [4].
Аксюлопчну точку зору на питания готовносп до д1яльносп представлено в доешджешн К. Абульханово!-Славсько1, яка розглядае и в контексп сощально! установки особистосп й щншсних ор1ентацн.
У досл1джснн1 К. Дурай-Новжово! [5] профеайна готовшсть розглядаеться як актавно-д1евий стан особистосп, що забезпечуе швидку адаптащю й впкористання в процеа практично! роботи набутих у навчальному заклад1 знань 1 в линь. Визначаючи структуру професшно! готов ноет], вона видшяе в нш п'ять компонента: 1) мотивацшний (професшно значупц потреби, ¡нтереси й мотиви педагопчно! д1яльносп); 2) ор1ентацшно-тзнавально-оцшний (знания зм1сту професп, вимог професшних ролей, сиособ1в вир1шення ирофесшно-педагопчних завдань); 3) емощйно-вольовий (вщчуття вщиовщальносп за результата педагопчно! д1яльносп, самоконтроль, умшня керувати д1ями, з яких складаеться виконання профеайних обов'языв педагога); 4) операщйио-дквий (мобшзащя й актуал1защя профеайних знань, умшь I навичок 1 профеайно-значущих властивостей особистосп, адаптащя до вимог профеайних ролей 1 до умов педагопчно! дшльносп); 5) у стан ое очно - пов с д шкое п й (налаштовашеть на добросов1сну роботу).
В. Сластьошн [13] визначае теоретичний 1 практичний компоненти готовносп педагога до здшенення практично! дшльносп. Зшст теоретично! готовносп полягае в узагальненому вмшш педагопчно миелита, яке припускае наявшеть у педагога аншптичних, прогностичних, проектних \ рефлексивних умшь. Зшст практично! готовносп виражаеться в зовшшшх (иредметних) умшнях. До них вщносяться оргашзаторсью й комушкативш вмшня.
Таким чином, анатш психолого-педагопчно! лггератури показав, що проблема готовносп до професшно! д1яльносп широко вивчаеться в илькох наукових напрямах: педагопчиому, психолопчному, акмеолопчному, включаючи рпш р1вш тако! готовносп:
1) на особиспсному р1вш готовн1сть розглядаеться як процес формування морально-психолопчних якостей особистосп, що визначае ставлення до професшно! д1яльносп, яке, у свою чергу, забезпечуе и уешшне здшенення;
2) на функцшнальному р1вш готовшсть трактуеться як адекватне вщдзфкалення спещальносп, професшна майстершсть, умшня мобшзувати необхщш ф1зичш й псюачш ресурси реаизацн д1яльносп, працездатшеть;
3) на результативно-д1яльшсному ршш професшна готовшсть розглядаеться як результат процесу пщготовки;
4) на о с о б исп сн о - д ¡я ль ш сно му р1вш професшна готовшсть окреслюеться як щлкний прояв ус1х граней особистосп, як система мотав ¡в, вщношень, установок, шдивщуальних рис, нафомадження знань, умшь [ навичок, яи забезиечують можлив1сть ефективно виконувати профеашп функци.
Проанал1зоваш науков1 шдходи й напрями дають змогу нам вважати професшну готовшсть майбутнього вчителя образотворчого мистеитва до оргашзащ! позакласно! роботи в птко.ш як категорш, що стосуеться о соб и сп сно - д 1 я л ьн 1 сн ого р1вня. Це обумовлено, насампфед, сугтю самого процесу оргашзацн навчально-виховно! роботи й вимогами до педагога як суб'екта, що здшенюе цей вид д1яльносп.
Отже, загалом ми схильш трактувати професшну готовшсть педагога як особиспсну яисть, котра е результатом шдготовленосп до цього виду д1яльносп. Стосовно конкретного педагопчного фаху, то професшну готовшсть майбутнього вчителя до оргашзаци позакласно! роботи ми визначаемо як складне багатоаспектне, багатор1вневе особиспсне угворення, що е фундаментальною умовою уешшного виконання педагопчних функцш оргашзацн р1зних форм, використання широкого розма!ття метод ¡в 1 технологш ефективного навчання й виховання школяр1в у позакласшй д1яльносп. Представлена штерпретащя цього феномена Грунтуеться на позищях функцюнального й професшно-педагопчного шдход1в як сукупносп особиспсних якостей, яю забезпечунггь успптпсть виконання профеайних функцш.
3 позицш системного гадходу готовшсть е певною цшешетю, яка, на думку I. Блаубфга, фае роль оркнтиру, котрий позначае напрям руху наукового мислення, а тому функщя циисносп полягае в онис1 шзнавально! ситуац1!, що складаеться у процес1 вивчення об'ект, предмет, явищ властивостей тощо [2, с. 155]. Таке розумшня цшсносп е точкою вщл1ку для пояснения педагопчних явищ, одним з яких е готовшсть майбутнього вчителя. Воно сшорюе
основу для впорядкування використовуваного в нашому дослщжешп понятшного апарату, для систематизаци наявних знань про явище готовносп майбутнього вчителя до оргашзацп позакласно! роботив школь
Як ор1ентир шзнавально! дшльносп в наукових дослщженнях, цшсшсть мае деошарову структуру, що скалатаеться з актуального й иотенцшного знания [2, с. 157]. Перший тар уторюють уявлення про цшсшсть. Другий шар складаеться з того, чого бракуе в уявленнях про цшсшсть, наприклад, и взаемозв'язки, яю ¡снують у педагопчнш реальносп, але ще недостатньо розкршт. Останшй шар цьисносп, утворюючи ор1ентир нашого дослщження, мае евристичне значения, бо сприяе пояснению нов их педагопчних факт у контексп виршення проблеми формування готовносп майбутнього вчителя до оргашзацп позакласно! робота в школ!.
Акгуальним, на наш погляд, е такий фонд теоретичного й емшричного знания, що стосуеться знань про зм1ст 1 структуру готовносп майбутнього вчителя до орган ¡зацп позакласно! робота в школь Щоб отримати потенцшно нове знания, яке б увшшло до цього фонду, проанатпзуемо науков1 достпдження, котр1 стосуються структури готовносп вчителя до виконання рпномаштних функщй ирофесшно! д1яльносп.
Дослщжуючи професшну готов теть студенпв до морального виховання школяр1в у контексп особиспсних властивостей, В. Бездухов визначив три и структурних компонента: теоретичш знания, профеешм вмння й позитивне ставлення до конкретного видудкиьносп [1, с. 18].
I. Брякова, розглядаючи готовшеть студент до розвитку творчих зд1бностей школяр ¡в. характеризуе !! як складне пшене ушорення, основою я кого е розумшня студентами значущосп, знания психолого-педагопчних мехашзм1в стамулювання розвитку творчих зд1бностей учшв, знания конкретпих методик ¡з ще! проблеми, доевщ !х використання, умшня проанал1зувата отримаш результата [3, с. 81-82].
Дослщжуючи процес профеайно! пщготовки майбутнк учител1в початкових клаав, I. Казанжи дшшла висновку, що кшцевим результатам готовносп студент до позаурочно! виховно! робота е професшно-виховна компетенттсть, яка обшмае такт види компетенций: когштавно-виховну, конструктивно-виховну 1 регулятивно-оцшну [9, с. 109-110]. Л. Заремба пропонуе таи структуры! компонента готовносп майбутнього вчителя до оргашзацп позаурочно! д!яльносп школяр!в: мотивацшш, особист!сн!, комплексн! [8].
М. Козак характеризуе професшно-педагопчну готовн!сть учителя як ¡нтегратавну яисть особистост! педагога, що включае зм!стовий, мотивац!йний ! процесуальний компонента, яю проявляються ! реал!зуються в цшенш систем! педагопчно! взаемодн вчителя й учшв [10].
Л. Кондрашова, дослщжуючи готовшеть майбутнього вчителя до виховно! д!яльносп в школ!, стверджуе, що цей феномен е багатхмрною системою, котра охоплюе таю компонента:
• мотиваишний (професташ установки, ¡нтереси, прагнення займатися виховною роботою);
• ор!ентацшний (цшшсно-професшш ор!ентац!!, основою яких е професшна етака, професшно-педагопчш щеали, погляди, принципы, переконання, готовн!сть д1яти вщповщно до них);
• шзнавально-операцшний (професшна спрямован!сть уваги, уявлень, сприймання, пам'ятт; педагопчне мислення, педагопчш зд!бность знания, дп, операцн ! заходи, необхщш для усгашного зд!йснення професшно! д!яльносп);
• емощйно-вольовий (иочуття, вольов! процеси, що забезпечують уси!шний перебн' ! результатов шеть д!яльносп педагога; емоцшний тонус, емоцшна сприйнятлив!сть, щлеспрямовашсть, самовладання, наполеглив!сть, ¡шщатившеть, р!шуч!сть, самостшшсть, самокритачн!сть, самоконтроль);
• психоф!зюлопчний (властивост! ! зд!бносп, яю забезпечують майбутньому вчителю початкових клаав високу працездатшеть у виконанш виховних функцш, упевнен!сть у сво!х силах, прагнення наполегливо ! до ынця доводити розпочату справу, здатн!сть вшьно кфувати своею повед!нкою ! поведшкою ¡нших, профес!йна працездатн!сть, активн!сть ! саморегулювання, ур!вноважен!сть! витримка);
• оцшний (самооцшка свое! профес!йно! пщготовки ! вщповщшеть процесу розв'язання професшних завдань оптимальиим педагопчним зразкам) [11, с. 11].
О. Макарова, дослщжуючи формування готовносп майбугнього вчителя до комушкацп з молодшими школярами засобами образотворчого мистецтва, у структур! цього феномена р0зр1зняе мотиващйний, зм1стово-процссуальний та рефлексивний компоненти [12, с. 44]. Е. Сурудша, вивчаючи систему вуз1всько1 шдготовки майбутшх учител1в до оргашзацп морального виховання молодших школяр1в, доводить, що в готовносп (як цшсному утворенш особистосп вчителя, яке ¡нтегруе в соб1 психолопчну, науково-теоретичну 1 практичну готовшсть до цього виду професшно! д1яльносп) е два компоненти: особиспсний \ процесуальний [14, с. 15].
Л. Сохань, I. Ср маков а та Г. Несен акцентують увагу на таких компонентах готовносп:
1) мотив ащ иному (вщповщальшсть за виконання завдань, почуття обов'язку);
2) ор1ентацшному (знания й уявлення про особливосп та умови д1яльносп, П вимоги до особистосп); 3) операщйному (володшня способами та прийомами д1яльносп, необхщними ключовими компетентностями); 4) вольовому (самоконтроль, самомобшзашя, умшня управляти д1ями); 5) ощнному (самооцшка свое! гадготовленосп 1 вщиовщшсть процесу розв'язання завдань оитимальним зразкам) [7, с. 92]. М. Дяченко й Л. Кандибович, розглядаючи готовшсть як складне психолопчне утворення, видшяють у структур! й лмсту таю компоненти: мотиващйний, ор1ентацшний, операцшний, вольовий 1 ощнювальний [б].
Осмислення представлених вище шдход1в до структурування готовносп майбутнього вчителя до виконання окремих функцш професшно! Д1я.иьнисп дало змогу визначити спшьне \ вщмшне в поглядах учених щодо структури цього феномена. Спшьним е те, що бшышсть учених, по-р1зному називаючи той або ¡нший компонент готовносп, виокремлюють таи його складники: знания, або теоретичний компонент, ставлення, або психолопчний компонент готовности умпшя, або практичний компонент готовносп.
Вщмшшсть, головним чином, полягае у визначенш вченими илькосп компоненпв готов нот вчителя до майбутньо! профеайно! дшльносп. Така вщмшшсть, на наш погляд, пояснюеться, по-иерше, теоретичними позищями вчених; по-друге, предметом !х досшдження.
Спираючись на назваш дослщження, структурннми компонентами готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацп позакласно! роботи в шихт нами визначено мотиващйний, когштивний, практично-творчий 1 рефлексивний.
Обгрунтовашсть визначення мотиеащйного компонента пояснюеться тим, що студент повинен мати потребу в естетичному вихованш школяр1в, тобто залучати 1х до свггу прекрасного, акпшзувати 1хню образотворчу д1яльшсть \ розвивати художш зд1бносп. Така потреба викликае ¡нтерес до навчання й водночас стае мотивом, що спонукае студента до створення вщповщних умов, методик \ технологш в оргашзацп позакласно! роботи школяр1в, практична реалгзащя яких стае основою формування в учшв щншсного ставлення до надбань художньо! культури, !хне виховання засобами ргзних вщцв образотворчого мистецтва.
Високий р1вень художньо! осв1чсносп самого вчителя образотворчого мистецтва мае вплив на формування навичок ор1Р.нтацн учшвсько! молод! на щнносп мистецтва. Педагог виступае перед учнями в якосп еталона, який щншсно опосередковуеться ними.
Саме це, на нашу думку, \ визначае змст мотивацшного компоненту готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацп позакласно! роботи в школ г незадоволешстъ постшним зниження естетичного р1вня розвитку школяр1в; потреба в гадЕшценш власного професшного статусу й професшнш самореал1зацн; потреба в яюсному естетичному вихованш школяр1в, в ор1ентацп !х на щнносп мистецтва.
Когштивний компонент готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацп позакласно! роботи в шко.тп формують образотворча грамотшсть, теоретико-методолопчш знания базових терм1шв художньо! педагопки, знания концепцш [ шдход1в естетичного виховання школяр ¡в, знания форм I метод ш позакласно! роботи в школ г
Дня уешшно! оргашзацп позакласно! роботи в шиш, майбутнш учитель образотворчого мистецтва повинен вол одни знаниями:
• теоретичних [ методолопчних основ процесу оргашзацп позакласно! роботи в шко.ш (навчання, виховання, розвиток школяра);
• теоретичних I методолопчних основ проектування оевггньо! д1яльносп («викладання» й «учшня»);
• об'екпв \ технолопчних основ дидактичного ироектування (теоретичного навчання школяр1в; иржтичного навчання школярщ; системы позакласно! д1яльносп учшв; навчально-педагопчних \ виховних ситуацш; ¡ндивщуально! иедагопчно! системи естетичного розвитку кожного учня).
Практично-творчий компонент готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацн позакласно! роботи в шки.ш визначаеться активною участю студенпв у р1зних видах творчо! д!яльносп (навчально!, позанавчально!, самостшно!), у ход! яких вир1шуються й практично виконуються р1зномаштш проблемно-творч! завдання. Цен процес завжди починаеться ¡з творчого ставлеиня до завдання, з генерування й реал!зацн його задуму. Це визначае стиль навчально-творчо! д1яльносп студента, який мае сшвпадати з його ¡нтересом до навчально! дисцигшни (виду художньо! чи педагопчно! творчосп) \ х ар актер изув ати ся творчою самостшшстю. Усе це е результатом практнч но-тв орч о 1 здатносп студента виконувати функцп творчих видш майбутаьо! професшно! дшльностг Ушвфсальними складовим тако! здатносп е вмшня самоспйно генерувати ще1, знаходити необхщну ¡нформащю й р1зш вар1анти вир1шення творчого завдання, планувати, комб1нувати, прогнозувати й самоанал1зувати власну творчу д1яльшсть, знаходити процесуальну новизну й орипнальшеть створюваного продукту, що безиосфедньо иов'язано з рефлексивними актами.
Рефлексивный компонент позначае постшний рефлексивний огляд свое! теоретично! й практично! бази з позищ! щоденно! наполегливо! й цшеспрямовано! навчально! пращ, що дае змогу майбутньому вчителев! образотворчого мистецтва на р1зних етапах його фахово! гадготовки формувати власну професшну компетентн!сть на основ! профами самовдосконалення, звичних реакц!! на прояви деяких сво!х якостей ! здатносп до самоспостфеження, самоанал!зу й саморегуляцн.
Готовн!сть майбутнього вчителя до оргашзацн позакласно! роботи ми визначаемо - це складне багатоаспектне, багатор!вневе особиспсне угворення, що е фундаментальною умовою уешшного виконання педагопчних функщй оргашзацн р1зних форм ! використання широкого розмаптя метод!в ! технолопй ефективного художньо-естетичного навчання, виховання й розвитку школяр!в у позаклаенш д!яльност!.
Структурними компонентами готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до оргашзацн позакласно! роботи в школ! е мотивацшний (¡нтерес до навчання у ВНЗ, мотив и становления професшного статусу як педагога-оргашзатора позакласно! роботи в школ!), когштивний (професшш знания в галуз! образотворчого мистецтва, знания оргашзацшно-методичних основ позакласно! роботи в школ!), практично-творчий (вмшня студенпв вир!шувати образотворч! завдання та оргашзацшш й творчо-методичн! вм!ння в галуз! позакласно! роботи) ! рефлексивний (самоанал!з навчально-творчих досягнень, самоощнка власних спроможностей в орган!зац1! позакласно! роботи в школ!) компонента.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бездухов Б. П. Система подготовки студентов к нравственному воспитанию школьников / В. П. Бездухов. - Куйбышев: КГПИ, 1990. - 84 с.
2. Блауберг И. В. Проблема целостности н системный подход / И. В. Блауберт. - М.: Эдитсрнал УРСС, 1997. -448 с.
3. Брякова И. Е. Формирование готовности студентов к развитию творческих способностей учащихся дис... канд. пед. наук 13.00.01 / Ирина Евгеньевна Брякова. - СПб.: ИОВ РАО, 1997. - 224 с.
4. Гавриш I. В. Теоретико-методаттопчш основи формування готовносп майбутих учит&шв до ¡нноващйно1 професшно! д1яльносп: автореф. дне. на эдобуття наук, сгупеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теор1я 1 методика ирофесшно! осв1ти» /1. В. Гавриш. - 2006. -20 с.
5. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: автереф. дис. на соискание научн. степени д-ра. пед. наук: спец.: 13.00.01 «Теория и историяпедагопки» / К. М. Дурай-Новакова. -М., 1983. -32 с.
6. Дьяченко М. И. Психология высшей школы: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. / Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. -Мн.: Университетское, 1993. -368 с.
7. Жигтева компетентшетъ особистосп: Науково-методичний поабник / За ред. Л. В. Сохань, 1.1. Ермакова, Г. М. Нессен. - К.: Богдана, 2003. -520 с.
8. Заремба JI. В. Формирование у студентов пединститутов готовности к организации внеурочной деятельности учащихся автореф. дис. на соискание научи, степени канд. пед. наук: спец.: 13.00.01 «Теория и история педагопки» / Л. В. Заремба. - К., 1990.-22 с.
9. Казанжи I. В. Шдготовка майбутшх учите.шв початкових клайв до позаурочно! виховно! роботи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Казанжи 1рина Володимир1вна. -Миколаш, 2002. -230 с.
Ю.Козак М. Г. Психолого-педагопчм основи шдготовки студенив до виховши роботи в процеа навчання / М. Г. Козак, М. М. Фщула // Шдготовка студенпЕ до внховно! роботи в nponeci навчання / За ред. М. М. Фщули. - К.: Вища шксла, 1982. - 181 с.
П.Кондрашова Л. В. Морально-пснхолопчна готовшсть студента до вчительсько! д1яльносп / Л. В. Кондрашова. -К.: Вища школа, 1987. -38 с
12.Макарова О. С. Формування готовносп майбутнього вчителя до комушкацп з молодшнмн школярами засобами образотворчого мистецтва: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Макарова Оксана Сташслав1вна. - 1зма'ш, 2004. - 273 с.
13. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки /В. А. Сластенин. -М.: Педагогика, 1976. -172 с.
14. Суруднна Е. А. Подготовка студентов педвузов к работе по нравственному воспитанию младших школьников: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория и история педагопки» / Е. А. Сурудина-М., 1987.-20 с.
УДК 378.14
1рина ДЕМЧЕНКО
АКТИВ13АЦ1Я ТВ0РЧ01 ДШЛЬНОСИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕАЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ГААУ31 ХУДОЖНЬО! KEPAMIKH
У cmammi з'ясовано суть npoeidnux категорий творчост1, актуашзовано ч -г и ' z > ч в навчання й методу npoeKmie, а також еизначено таю чинники актие^заци складових творчоI дгяпьностг майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в галузi мистецтва керамжи: самост1йн1сть, оригшальшсть, нестандарттсть, здатшсть установлювати noei зв'язки шж eidoMmiu явищами; гнучюстьу виргшенш пластичных завдань; швидтсть генерування й змши ideu.
В статье выяснена суть ведущих категорий творчества, актуализирован принцип активности обучения и метода проектов, а также определены такие факторы активизации составляющих творческой деятельности будущего учителя изобразительного искусства в отрасли искусства керамики: самостоятельность, оригинальность, нестандартность, способность устанавливать новые связи между известными явлениями; гибкость в решение пластических заданий; скорость генерирования и изменения идей.
In the article the essence of leading categories of creativity is found out, the principle of activity of training and a method ofprojects is actualized. Such factors of activization of components of creative activity of the future teacher of the fine arts in branch of art of ceramics are defined: self-dependence, singularity, originality, ability to establish new connections between the known phenomena; flexibility in the decision of plastic tasks; rate of generation and change of ideas.
Сощалып змши, перехпд до ринкових вщносин вщбиваються не тшьки на економ!чному розвитку держави, але й на суспшьному становленш ii громадян. У «Нацюнальнш доктриш розвитку осв1ти Украши в XXI сголггп» визначена гол овна мета украшсько1 осв1ти - створити умови для особиспсного розвитку та творчо! самореал1зацн кожного громадянина. Сучасна вища педагопчна школа прагне забезпечення шдготовки фах1вия, здатного до постшного духовного самовдосконалення, творчо! активносп як основи збагачення ¡нтелектуального та культурного потенщалу наци. Саме тому перед вищою школою постае необхщшсть формування творчого потенщалу студент1в, зокрема !х творчо! активносп, як умови гумашзацп навчально-виховного процесу, що передбачае повагу до людини, врахування !! ¡ндивщуальносп, п1знавальних, творчих потреб, нахшпв та ¡HTepeciB.
