CC BY
12
Констатувальний i формувальний експфимент проводив ся на 0 аз i Тернопшьського комфщйного коледжу, Хмельницького тор говел ьн о - еконо г.ично го ¡нституту та Ялтанського комфщйного техшкуму. Експфиментом було охоплено 625 студент i 12 викладач1в. На р1зних його етапах проводилася розробка технологи орган ¡занп контролю за самостшною роботою студент. Июля одержання позитивних результат проводився масовий експеримент í3 залученням до нього студент вказаних коледжу, техшкуму й ¡нституту, де xímihhí i бюлопчш дисциплши е профшьними.
Навчальний процес в експфиментальних i контрольних фупах побудований за р1зними технолопями, тому вщр1зняеться за особлив остями:
Самостшна аудиторна i позааудиторна робота проводилася за р он ими методиками. У контрольних групах позааудиторна робота не була обов'язковою, проводилася у вигляд1 традицшних консультацш, адже вони працювали без урахування бал1в 3apí3hí види д1яльносп.
Студенти контрольно! фупи не складали модульнi плани самостшноГ робота, тобто не гадпорядковувалися певнш системносп у досягненш мети.
Д1ялыпсть студент контрольно! фупи не регламентувалася кшцевими результатами. Вонивизначали для себе одфжання позитивно! ощнки, не ажинзуючи ií яисть.
За бажанням студента вони тпьнялися вщ модульного контролю, задовольняючись тематачним, хоча ím пропонували включитася не ттльки у модульну (лскш читалися bcím за модульним p>api янтом). а й модульно-рейтингову технолопю (tí студенти, Korpi на початку семестру вщмовилися вщ цього, noTÍM, коли виставлялася пщсумковаощнка, зацим шкодували). Засоби контролю для bcíx студент були однаковими.
Методика оргашзацп ексифиментально! роботи базувалась на лопчних, практичних i статистичних методах дослщження. При визначенш показншав ефективносп технологи оргашзацп контролю за самостшною роботою студент ми визначали показники: pÍEHi та коефщент засвоення знань, pÍEHi сформованосп самостшносп, прояв критерии самостшносп. ¡ндекс ¡ндивщуально! ефективносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. К. Теория н практика самостоятельной работы школьников (на материалах естественнонаучных дисциплин): Автореф. дисс. ... д-рапед. наук. - К., 1986. -49 с.
2. Малаканова Л. В. Диферентцйований тпдид у формуванм основ педагопчно! майсгерносп майбутшх вчител1в // Вища i середняпедатопчна освпа. -К: Вшца школа. -1991. - Вии. 15. - С. 91-95.
3. Мурачковский Н. И. Пснхологнческне аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке // Советская педагогика. - 1983. -№ 10. - С. 35 40.
4. РоманншннаЛ. М. Оргашзащя самостптно! роботи студенпв при викладанш оргашчно! xímí'í за модульно-рейтинговою системою // HayKOBi записки ТДПУ ím. В. Гнатюка. Сер1я: Педагопка. -Терногвль, 1994. - С. 89-94.
5. Тихонова Т.Е. Психолого-педагопчш резерви гадвшцення ефективносп rpynoBo'i учбово-тзнавально! д1яльност1 з внвчення ¡ноземно! мовн на неспегцальних факультетах вуз1в: Дне. ... канд. пед. наук. - К., 1994. -208 с.
6. Тихонова Т. Б. Шляхи актив1зацп ирофесшного саморозвитку майбутнього вчителя ¡нформатики // Педагопка i психолопя профеайно! ocbíth. -2000. — № 2. - С. 60-66.
7. Цюприк А. Я. Оргатзащя самостшно! роботи студент i в TexHÍ4Horo коледжу у процеи навчання суспшьних дисциплш: Дне. ... канд. пед. наук. - К, 2005. -204 с.
Олександр ПАНАСЮК
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗ ВИТКУ МОРАЛЬНЫХ Ц1ННОСТЕЙ МАЙБУТШХ УЧИТЕА1В Ф13ИЧН01 КУАЬТУРИ
У cmammi обтрунтовуютъея проблема розкриття cymHocmi формуеання моральных цшностей у процеа навчально-ешовноi роботи. i розеитку в тзнавааънш дгяльноегт купьтуролояших погпядш студентге si сжщапъностг «фгзична культура».
У навчальному процеа та позааудиторнш д1яльносп варто розвивата професшне мислення студент на ochobí нових ocbíthíx технолопй, ефективно здшенювата управлшня
профеайн о-моральною подготовкою майОутшх вчител1в через Оагатомаштш фор ми навчально-виховно1 д1яльносп особистосп.
Ми встановили, що необхщшсть теоретичного обгрунтування рол1 педагопчних явищ у навчальнш та позааудиторшй д1яльносп студента впливае на розкриття сутносп практичних матер1альних 1 духовних надбань, яи вщображають ¡сгорично досягнутий ршень розвитку сучасноК науки вщповщно до вимог Болонського процесу та втшюються в результата продуктивно!' дшльносп фах1вщв, що суттево вдосконалюе технолог™ профеайно1 подготовки особистосп.
Проведене дослщження, ядшснення констатувального та формувального експфименпв, метою яких було довести або спростувати положения науково-пошуковоГ робота про те, що сконструйована нами система управлшня професшно-моральною подготовкою студенпв ф1зично1 культури сприяе активтцй засвоення духовних знаиь майбутшми бакалаврами, спещалштами I мапстрами, подвищуе ефектившсть педагопчноГ д1яльносп викладач1в ВНЗ у процеа реал1заци нормативних курс1в через р1зномаштш форми навчально-виховно1 д1яльносп особистосп.
Вивченням даноК проблеми займалися I. Д. Бех, I. А. Зязюн, М. Б. Свнух, В. М. Мадз1гон, Н. Г. Ничкало, А. С. Нгамчук, А. В. Цьось, В. П. Кравець та шин вчеш.
Метою статт1 е визначення теоретичних аспект розвитку май бугн к учител1в ф1зично1 культури.
У процеа дослщження ми вжорисгали новтн пщходи до розумшня наукових тери шв у сучаснш педагопчтй наущ I адаптуеш ¡х у ход1 науково-пошуково! робота через решизацго Гх змсту.
Науковий термш «виховальш вщносини» - це вщносини, ор1ентоваш на повнощнний розвиток кожно1 особистосп, здатно1 на актив ну роль у збереженш 1 примноженш сощальних щнностей I до сшвжиття в сощуш за моральними принципами [2, 65, 89].
Виховання е усвщомленим [ цшеспрямованим зрощуванням людини як особистосп вщповщно до специфжи цшей, сощальних груп та оргашзацш, в яких воно здшснюеться. На вщм1ну вод сощал1заци - процесу неперервного, виховання - процес дискретний, перервний, здшснюеться плажмрно, обмежений мкцем [ часом.
Виховна технолопя - це науково обгрунтований зааб, який мстить необхщш й достатш умови для розвитку та реалгзацй особиспсного потенщалу виховання, свщомого залучения його до системи вироблених людством щнностей. Умови, що мають забезпечувати повнощнний морально-духовний розвиток особистосп, трактуються як створення педагогом модел1 оргашзаци виховного процесу з послщовною ор1ентащею на певну систему цшей, дощльну послщовшсть у IX досягненш та на психолопчно виважену гумашстичну суб'ект-суб'ектну взаемодго [4, 65, 98].
Виховне середовище - це середовище безпосереднього й опосередкованого впливу на студента на м1крор1вш; сукупшсть об'ективних I суб'ективних фактор1в, що аворюе умови життсдая.пыгасп особистосп, пфедання ш суспшьно-кторичного досвщу людства I нащонально1 культури, впливае на формування и ф1зичних, псюачних I сощально-адаптивних можливостей, процес 1 повноту творчо1 самореал1заци [5, 76-77].
Виховна технолопя е науково обгрунтованим засобом, який мстить необхщш й достатш умови для розвитку та реалпацм особиспсного потенщалу вихованця, свщомого залучения його до системи вироблених людством щнностей. Умови, що мають забезпечувати повнощнний морально-духовний розвиток особистосп, трактуються як створення педагогом моде.1п оргашзаци виховного процесу з послщовною ор1ентащею на певну систему цшей, дощльну послщовшсть у IX досягненш та на психолопчно виважену гумашстичну суб'ект-суб'ектну взаемодго [1, 34-35, 67, 76].
Морапьш щнносп - це поняття етнки, яке вщображае значуицстъ для ¡ндивща прояв1в мораш як регулятора суспшьно иалежно1 поведшки 1 е втшеиням його субъективного д1яльно-защкавленого ставлення до реал1защ1 у житп моральних норм [ принцишв [3,145-146,167,169].
Культура мови - це дотримання усталених норм вимови, слова та форм вживания моральних побутових фраз.
Культура поведшки - це дотримання основних вимог 1 правил людського ствжитгя, вмшня знаходити правильний тон у епшкуванш з оточуючими, зокрема з учнями та молоддю.
На основ 1 поданих вище наукових термш1в у дослщженш ми ввели поняття
«культуролопчш моральш погляди».
Культуролопчш моральш погляди студент - це ¡нтерактивне об'еднання практичних, матер1альних [ духовних надбань сусшльства, яы вщображеш у свщомосп особистосп й реал!зуюгься через дотримаиня усталених норм вимови, основних вимог [ правил людського сшвжиття та конкретно! педагопчно! д1ялыюст1 особистосп.
Ми встановили, що теоретична Д1яльн1сгь особистосп сама по соСн не призводигь до змш у предметах I явищах зовшшнього св1ту, але дае змэгу пфедбачати ¡к, завчасно прогнозувата майбуга моральш наспщки. Психолопчна Д1яльн1сть студента тому називаеться теоретичною, що дозволяе вдосконалювати результата практичних дш у процей конкретно! поведшки. Отже, теоретично-виховш види виховно! д1яльносп займають не тшьки провщне мсце в ¡нтелектуальному розвитку майбутак ф;гавщв, ай визначанггь уси1х у практичнш пращ чфез моральш зобов'язання.
Для розумшня теори педагопчно! технологи формування моральних щнностей важливо знати певш закономрносп формування нових розумових дш, ум™ пфедбачати р1зн! види шзнавально! побутово! д1яльносп. Формування моральних погляд1в вщбуваеться гад впливом дш зовшшшх, матф1альних, бо вони дають можливкть невидим! внутршш д11 зробити видимими (доступними), показати !х зм1ст студентам, зробити !х зрозумшими для кожного майбутнього вчителя.
Проводячи дослщження, ми переконалися, що створення надшно!, достов1рно1 системи щлей у професшнш пщготовщ особистосп е динам!чним 1 скпадним питаниям, яке щкавить не тшьки теоретшав-педагопв, а насамиеред викладач!в-практаыв I мае певш причини у формуванш позитивних моральних якостей студенпв ф1зично1 культури.
Цей аспект передбачае концентрацию зусиль на головному. Корисгуючись технолоп ею формования моральних погляд1в викладач! ВНЗ повинш вмгги не лише визначати 1 конкретизувати цпв а й впорядковувати 1х, встановлювати першочергов! моральш завдання, порядок [ пфспективи майбутньо! профеййно! навчально-виховно! д1яльносп студента. Таке розумшня мэральних завдаиь впливае на ясшсть [ гласшсть спшыго! роботи викладача [ студент. Коикретш навчально-виховш цш у формуванш моральних погляд1в дають можливкпъ викладачев! пояснити студентам ор1ентири в IX загальнш профеайнп! навчально-виховнш дшльносп. обговорити разом з ними мехашзм реал1защ1 моральних якостей особистосп.
Обраний нами пщхщ у дослщженш моральних щнностей дав змогу врахувати створення еталошв ощнки результате по бутов 01' навчально-виховно! д1яльносп. Звфтання до чпкого формулювання щлей розвитку моральних иогляд1в, яю виражаються через результата побутово! та духовно! д!яльност!, пщдаються бшыи надшнш ! об'ектившй ощнщ. Це дозволяе систематично формувата у студент об'екгавш ощнш моральш навички.
Ми встановили, що головна особлив!сть процесу засвоення профес!йних моральних д1й полягае у тому, що так! ди завжди е активними: моральн! знания можна пфедати лише тодв коли !х бфуть, тобто коли студента виконують певну творчу д!яльшсть, в продей яко! формуються основи культури пращ та ф!зкультурш навички, розвиваються моральн! цшносп.
Отже, процес засвоення моральних знань - це завжди виконання певних п!знавальних дш, усвщомлення !х суп. Викладач повинен бути впевнений, що студента володдать ваею необхщною системою моральних навичок, реальних д!й, яю складають умшня здобувата майбутаю ирофес!ю. Д1я - це одиниия анал1зу навчально-виховно! пращ студента. Викладач мае знати, пфедбачати и структуру, функщональш можливост!, основн! риси, етапи та законом!рносп становления творчо! особистост!, котра волод1е системою моральних знань.
Студента розум!ють, що Оудь-яка людська д1я завжди спрямована на певний предмет, моральне поняття чи явище. Наприклад, студент анал!зуе поняття реабштаци, вивчае будову комп'ютфа, норми ! правила повед!нки, прилучаеться до науково! роботи у сфер! ощнки моральних якостей. Отже, д1я завжди цшеспрямована ! в процес! и виконання студент одфжуе певний результат щодо формування моральних щнностей. Вш може зб!гатася з поставлеиою професшною метою, а може йта всупереч !й.
У ход! дослщження ми виявили, що мета навчально-виховно! ди нерозривно пов'язаназ таким важливим компонентом, як мотав морально! д!яльносп. Мотав спонукае студента сгавита ! досягати р!зноман!тних моральних результат, виконувати вщповщш навчально-
виховш дп. Коли мотиви не обгрунтоваш, не усвщомлений ынцевий результат, навчання як вид професшно! тзнавальжи д1яльносп втрачае сенс.
У ход1 наукового пошуку виявлено, що в структуру будь-яко! д!Г входить та чи ¡нша система операцш, за допомогою яких д1я виконуеться. Так, для дп пор1вняння необхщно видшита ознаку (основа для иоршняння), на 0аз1 яко! будуть пор1внюватася моральш явища. ГЪтм робиться висновок, одфжаний за результатами пор1вняння, що дае змогу завфшити газнавальну д1ю у формуванш моральних цшностей.
Ми пфедбачили, що наступним компонентом формування моральних ценностей е оркнтовна основа ди. Це система умов, на яку реально спираеться студент при виконання певних моральних дш. Важливо знати, що ця система умов педагопчно1 д1яльносп може бути подана з ргзних позищй. Педагопчш умови можуть вщображати окрем1 особливосп конкретного морального випадку, а можуть фнссувати [ загалып, суттев1 для всього класу явищ морального спрямування.
У процей реал1защ! моральних дш ¡з засвоення основ професшно! пращ у навчанш та побуп студент проявляе свою ¡ндивщуалынсть, яку треба враховувати в ход1 оргашзацп побутово1 нав чаль но-в их ов но 1 д ¡я л ьн осп майбутнього вчителя.
Таким чином, природа [ мехашзм засвоення моральних знань з основ розвитку професшних якостей е складов ою технологи формування моральних цшностей, основою педагопчно1 д1яльносп у сучаснш школь
Приступаючи до дослщження, ми обгрунтували методику проведения науково-пошуково! роботи, розпочавши и з визначення наукового тер мша самосвщомосп, яка е складов ою ланкою технологи' формування моральних цшностей. Свщомшть - це усвщомлення студентом себе самого як особистосп, сво!х фазичних [ розумових зд1бностей, вчинив I дш, 1хшх мотив ¡в I мети, власного ставлення до зовшшнього свггу, ¡нших людей I до самого себе.
У процеа дослщження ми пфедбачили, що кожне сощальне явище мае свою ¡сторно, яка охоплюе процес и зародження, становления, конкретизации формування та реал1заци. Свщом1стъ, охоплена в генетичному аспект!, може бути визначена объективно у певних межах. У такому раз1 вона окреслюеться як явище законом1рне, а не випадкове, як феномен, що мае внутршню лопку, а не щось штучно сконструйоване.
У хохн пошуково1 роботи ми в пробили власне ставлення до розумшня проблеми свщомостг особистосп \ спрямували обгрунтування концепцн дослщження у горному сощальному руслг Специф1ка професшно! свщомосп студента ВНЗ полягае в тому, що вона не лише вщображае об'ект шзнання, а й доиомагае ефективно формувати професшш риси особистосп, и моральш погляди.
Таким чином, навчально-виховна д1яльшсть, спрямована на комплексне вивчення моральних погляд1в студент дае змогу узагальнити наше бачення ро.ш навчально-виховно! д1яльносп, що активгзус професшш моральш ¡нтфеси викладач1в, сприяе шдвшценню 1х педагопчно1 культури, дозволяе вдосконалити вмшня [ навички студент для проведения виховно1 роботи у сучаснш загальноосЕггшй шко.ш.
У процеа дослщження ми пфедбачили розкриття сутносп формування моральних щнностей сгудештв у навчально-виховнш д1яльносп та обгрунтування технолопй модульно-пннавального, модульно-технолопчного, модульно-роживального спрямування виховно! роботи чфез р1зномаштш фор ми навчально-виховно1 д1яльносп майбугшх вчите.тш ф1зично1 культури.
Ми намагались дослщити технолопчш аспекта динамки стану формування моральних щнностей у студент, обгрунтувата ос нов ш модул1 навчально-виховжн д1яльносп майбугшх вчител1в ф1зично1 культури для засвоення моральних знань.
У ход1 науково-пошуково1 робота нами враховано те, що в навчально-виховнш д1яльносп варто розвивати моральне мислення на основ1 нових оевгпих технолопй, ефективно здшешовати формування моральних щнностей студент чфез р1зномаштш форми навчально-шзнавальжн д1яльносп майбутнього вчителя фгзично! культури.
Проведене нами дослщження, здшенення констатувального та формувального ексифимента, мета яких - довести, що сконструйована нами система формування моральних щнностей у майбугшх вчителв ф1зично! культури сприяе акттизацп засвоення ними моральних знань, пщвишуе ефектившегь педагопчно! д1яльносп викладачш у процеа реал1заци нормативних курав чфез р1зш
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПЧН11 МЕТОДИЧШ ЗАСАДИ ТРУД0В01 ТАПРОФЕОЙНО!
_ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЩВ_
форминавчально-тзнавально-виховно1'д1яльносп майбутнього педагога.
В поняття «техно.попя формування моральних цшн остей» ми вкладаемо комплекс ланок, який включае: прогнозування заиланованих результат в моральшй пщготовщ особистосп; засоби дiагностнки динамш! стану модульно-виховно1 подготовки; пщб1р обгрунтованих моделей навчання; ьфитерн вибору оптимально!' моде.ш для одфжання конкретних умов у розвитку набуття знань педагопчно1 культури.
Таким чином, формування культуролопчних щнностей базуетъся на ochobí вивчення циклу навчальних дисцигшн, яи подаються у процей професшно!' подготовки майбугшх вчител1в ф1зично1 культури на ochobí використання навчальних ирофам та вщповодних щлесирямованих курав впливають на результата bhxobhoï подготовки студент ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Падалка О. С., HiciMHyK А. С., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагопчш технологи. - К.: Украшська
енциклопед1я1м. М. П. Бажана, 1995. -254 с.
2. П адалка О. С. Проф еайно-еконошчна ni дгоговка вчитегга Монограф1я. - К. : Четверга хвипя, 2001.-310с.
3. ЕНамчук А. С. Педагопка: Навч. помбннк. - К.: Атпка, 2007. - 344 е.
4. Сухомлинський В. О. Серце вЦдаю дням. -К.: Рад. школа, 1979. -282 с.
5. Ушинський К. Д. Вибраш педагопчш твори: В 2-х томах. -К: Рад. школа, 19S3. - T. I. -2 88 с.
6. HicÍM4yK К. О., Панасюк H. JI. Методика використання ¡нформащйних технолопй у гадгоговщ
майбугшх шженер1в-педагопв: Навч. поабник - Луцьк: Твердиня, 2007. -210 с.
Андрш ЦИНА
КОНЦЕПТУАЛЬНА П1ДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИНАМ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРЯМОВАНОСТ1 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА ДОСЯГНЕННЯ Ц1ЛЕЙ ПРОФЕСШНО! ШДГОТОВКИ
У cmammi достджуються. структуры концепцй шотивацй е ocoôucmicHO ор1ентованш професШнш тдютовщ майбутшх учитеше. Пояснюються i прогнозуютъся практична i корист концептуааъш напрямки спряшзеаност1 ocoôucmocmi на досягнення щпей професшно! тдготоеки.
Особиспсна оркнтащя професшно Ï подготовки визначаеться системою щей, побудов i принцишв, яи пояснюють оргашзоване певним чином становления ocoOhctoctí майбутнього вчителя, а також прогнозують в 4aci iicbhí його ocoOhctíchí 3míhh. Така система пояснюючих i прогнозуючих взаемозв 'язаних щей, побудов i принцишв розглядаеться нами як теоретична концепщя. Ichvkvií Teopií е розумово споглядальними, осыльки сгеореш людьми, що мають pÍ3H¡ погляди на природу i становления особистосп. Шукання абсолютно ¡стинних концепцш е 6e33MÍCTOB ним через суб'ектавшсть ïx ¡снування.
Прийняття, обГрунтовашсть i дов1ра до ¡снуючих теоретичних концепщй особиспсно opieHTOBaHoï професшно1' подготовки визначаються водповодшстю спостфежень за практачним зд1 йсненням професшно!' подготовки у ВНЗ там пояснениям i прогнозам iijf.ï подготовки, що випливають ¡з теоретичних концепщй. Тому для психолого-педагопчних наук продуктовнппим е розвиток теоретичних концепцш (уявних теоретичних побудов), яи будуть практичними i корисними для розумшня i здшснення профес1Йно1 подготовки.
Одшею з провщних характфистик ¡снуючих концепщй професшного становления майбутшх учител1в як особистостей е структурш концепцй' мотиваци або процесуальш аспекта здшснення особиспсно ор1ентовано1 профecifiHOÏ подготовки, яи розглядають динам1чш, змшюв аш особливосп спрямованосп особистосп на досягнення професшно значущих щлей.
Спшьна концептуально-мотивацшна основа pi3imx пщход1в до oco6hctícho opiciiTOBanoï професшно1 подготовки майбутнього вчителя дае змогу уявити основний 3míct ¡снуючих концептуальних теорш на пщстав1 пояснения кожжиз них.
Пояснения i прогнозування особиспсно ор1ентовано1 професшжи пщготовки визначаеться ¡снуючими структурними концепщями мотив ян,i ï oco6hctoctí, розробленими в cbítobíii пфсонологи в психодинамчнш Teopiï особистосп 3. Фрейда, ¡ндивщуальнш Teopiï oco6hctoctí А. Адлера, гумашстичнш Teopiï особистосп Е. Фромма, соцшкультурнш Teopiï
