CC BY
7
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
Оксана ТУЛЬСЬКА
СУТШСТЬ I СКЛАДОВ1 ПР0ФЕС1ЙН01 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х ЕКОЛОГ1В
Статтю присвячено питаниям подготовки сучасного екопога. Обгрунтоеано, що еш повинен мати не ттьки спецшльш знания, ешння та наеичхи, а й високий ртенъ професшноТ купътури. Висвтпено резупьтати анап.1зу сутност¡' й зшсту професшноТ купътури майбутшх екопонв.
У сучасних умовах, коли еколопчна криза ох опила увесь цившзований свп\ важливо об'еднати зусилля вах краш св1тового сшвтовариства у справ 1 охорони 1 вщтворення навколишнього природного сфедовища, збереження здоров'я людей. У зв'язку з цим актуальною постае проблема подготовки еколога, який повинен мати не тшьки спеи,1яльн1 знания, умшня, навички, а й високий р1вень загальноГ та професшно! культури.
Мета сг ;и 11 - визначити особливосп й компонента професшно1 культури майбугшх еколопв.
Наукова проблема формування професшно1 культури розглядаеться вченими не так давно. 1снують р1зш визначення науковц1Е щодо понятгя «професшна культура», способ1в ¡нтерпретаци й сутносп та структури. Цю проблему дослщжували, зокрема, вчеш М. В. Гриньова, Т. В. 1ванова, Е. Д. Клементьев, Н. В. Крилова, В. А. Правоторов, В. I. Царенко, В. О. Хома, В.1. М1рошниченко, О. В. Уварюна, Т. Л. Щеголева, Я. О. Черньонков, I. В. Михайл1ченко, А. А. Темфбекова, О. С. Пономарьов, Н. I. Мазур та ¡н. Однак анал1з психолого-педагопчно1 та спещально! л1тератури свщчить, що проблема формування профеайно[ культури майбугшх еколопв не вщображена достатньо у педагопчних дослщженнях.
1снуе багато визначень професшно! культури. Одш автори використовують це поняття при розгляд1 мехашзм1в сощал1зацн особистосп, шин бачать тут протиставлення загальнш культур^ бшышсть же науковщв вважають професшну культуру частиною загальжн культури особистосп.
Вважаемо продуктивиим для подалыпих дослщжень визначення Т. В. 1ваново1, яка вважае професшну культуру «¡нтегральною якостю особистосп, що проектуе й загальиу культуру у сффу професп. Професшна культура - це споаб та мра привласнення загальнотворчого досвщу людства та використання його кращих надбань у власнш професшнш д1яльностк синтез високого професшнал1зму та духовних якостей особистосп» [3, 87]. Таке розумшня дозволяе у контекст! нашого дослщження розглядати професшну культуру майбугшх еколопв як цшсне особиспсне утворення, що характфизуеться сформованим щншсно-мотивацшним сгавленням до навколишнього середовища \ людей, високим ршнем оволодшня еколопчними знаниями, навичками та вшннями еколопчно! д1яльносп, володшням нормативними документами, досвщом творчо! д1яльносп, що повинно забезпечити формування всеб1чно розвиненоГ особистосп спещал1ста. Майбутшм е кол огам, на нашу думку, повинш бути властивк розвинешсть гумашстично спрямоважн системи цшшсних ор1ентацш, що забезпечуе свггоглядну позищю; иаявшсть чгшм системи норм поведшки; сформовашсть сощальних почупв. яю визначають особиспсний змкт професп!но! дшльносп еколога.
Проведене дослщження дае змогу зробити висновок, що професшна культура мае Грунтуватися насампфед на професшнш компетентность
Професшна компетентшсть майбугшх еколопв пов'язана з1 специфкою 1х я ль но сл. Майбутнш еколог повинен усвщомлювати цшшсш ор1ентацп власно! професшно! д1яльносп,
що грунтуються на наявносп почуття професшного обов'язку, необхщносп осмислити вщиовщальшсть за природу та ¡снування людства, здатносп ирогнозувата наслщки сво1х дш I вщиовщата за них, поваз1 до закону.
Ми згщш з твфдженням, що «профеайна компетентшсть - це не знания та вмшня як таю, а здатшсть використовувати знания й умшня, а також особнспсш я шел для досягнення необхщного результату на конкретному робочому шсщ в данш робочш обстановщ» [14, 49]. Це означае, що профеайна компетентшсть майбутшх еколопв не е тотожною сум1 знань, умшь, навичок. Це ионяття бшьш широке.
Професшна компетентшсть майбутшх еколопв характеризуеться такими рисами: високий р1вень знань, умшь [ навичок, що забезиечуе готовшсть до ефективиого виконання виробничих функцш I обов'язюв; здатшсть до прогнозування та виршення складиих завдань I готовшсть д1яти в екстремальних умовах; сформовашсть ирофесшно важливих особиспсних якостей; ирагнення до саморозвитку та самовдосконалення.
Ми погоджуемося з вченими, яы наголошують на необхщносп морального становления особистосп майбутнього сиещал^та (Т. Гванова, Н. Крилова, В. Правоторов, В. Гриньова, Я. Чфньонков, В. Гзбетська, В. Кушшр, I. Бех, Н. Кучерова, Т. Тюрша, С. Марусенко, Е. Помитюн та ¡н.), 1 вважаемо одним з основнпх компонента професшно1 культури майбутшх еколопв професшно-моральну культуру.
Профеайна мораль грунтуеться на загальнолюдських моральних цшностях. Серед них виокремлюють: абсолютно в1чш, нацюнальш, громадянсьи, ймейш та щнносп особистого життя. Моральш щнносп мають здатшсть набувати значущосп у сусшльному жига I ирактищ людини. Вони е засобом диференщацп особиспстю об'екпв оточуючого свггу за IX значуицстю 1 визначають стшке ставлення суб'екта до них.
До ознак усшшно сформовано1 ирофесшно-морально1 культури особистосп вщносять сформован! морально щншсш оркнтацп. Пщ щншсними ор1ентащями розумють найважтшвши елементи внугр1шньо1 структури особистосп, яю закр1плеш житгевим досвщом ¡ндивща, ваею сукупшстю йога пфеживань 1 вщмежовують важпиве, суггеве для людини вщ несугтевого [7,141].
Високоморальнш особистосп властива ор1ентащя на систему духовних щнностей, складовими яко1 е щнносп гушшсгачш, естетичш, еколопчш, щнносп ппнання, самовдосконалення та самореал1защ1. Дня тако! людини, ствфджуе Е. Помитин, «профеайна д1яльшсть - це акт служшня батьювщиш, людсшу, природ! (у релтйному аспекп - Богов!). Пщвищення власно! профеайно! майстфносп сприймаеться як необхщна умова самовдосконалення та иодальшоГ самореал1зацй особистосп. Сфоршвашсть дано! системи щнностей вщображаеться у д1яльносп, поведшш. копкретппх особиспсних вчинках духовно1 сирямованосп» [7,141].
У контексп дослщження професшжн культури майбутшх еколопв ддаеться слушною I доречною думка Н. Дяченко про ¡снування чотирьох основних моральних якостей фахтця: профеайний обов'язок, професшна честь, професшна горд1сть та профеайна етика [13, 243].
Професшний обов'язок вщображае ставлення до свое! пращ. Це почугтя у грунтуеться на переконанш в життевш необхщносп узгодження особистах бажань з сусгальним обов'язком. 3 цього погляду професшний обов'язок майбутшх еколопв можна розглядата як прагнення повною лирою оволод1ти знаниями, вмшня ми та навичками з обрано1 спещальносп, дотримуватись професшноГ дисцишнни, бфегти професшш традици, розширювати професшш зв'язки. 1накше кажучи, наявшсть почуття професшного обов'язку е запорукою I неодмшною умовою високого р1вня ирофес1йно1 культури майбутшх еколопв.
Професшиа честь - моральна категор1я, яка в1дображае гщшсть та авторитет людини, що займаеться иевною д1яльшстю, I иов'язаш з щею д1яльн1стю моральш заслуги. Вонавимагае вщ майбутнього еколога пщтримувати репутащю свое! професп', захищати ¡нтфеси колективу, до якого в1н належить. Пщ час навчання у ВНЗ майбутш екологи поеинн1 навчитися по-справжньому щнуватп обрану профес1ю, усвщомити и суспшьне значения, примножувати и' авторитет, а також прагнути досягта значних усшх1в в оволодшш своею спещальн1стю.
Профеайна гордктъ пов'язана з пфеживанням особиспстю сво!х \cnixiB. Завданням ВНЗ е виховання у студента почуття професшно! горд осп шляхом пщтримання традищй, ознайомлення молодих людей з найвищими здобутками видатних осЮ, що працювали чи працюють у певн1й сфф1 сусшльжн д1яльносп. 3 оволод1нням про фес ¡ею студента шзнають П
зм1ст \ привабливкть, проймаються почугтям поваги до обраного фаху 1 до людей, яы його прославили. Професшна горд1сть акгишзуе майбутшх еколопв, спрямовуе Гх на належне вивчення прсдмспв, е потужним стимулом в опануванш професи. 3 розвитком професшно! гордосп професшне виховання стае повшшим 1 змстовшшим.
Пщ професшною етикою рояум! ють мора.пьш принципи, пов'язаш з поведшкою особистосп у сфер! и професшноГ д1яльносп. Важливо, щоб майбутш екологи знали моралью вимоги щодо виконання професшноГ д1яльносп, яку вони опановують, 1 якосп, яы повинш виховувати у соб1, щоб вщповщати цимвимогам. Засвоення норм професшноГ етики допомагае молодш людиш швидше професшно адаптуватися. Майбутш екологи повинш усвщомлювата, що вони вщповщають за сво! вчинки, що кожей Гх крок буде морально оцшено. Лише за щеГ умови вони будуть готов 1 до робота у професшному колекгавг
Отже, професшно-моральна культура майбутшх еколопв характеризуемся такими показниками, як обгзнашсть з нормами професшноГ морали сформовашсть морально-цшшсних ор1ентацш та звичок моральноГ поведшки, що базуються на професшному обов'язку, професшнш чесп, горд осп, вщповщальносп.
Професшна Д1яльн1сть еколога особливо потребуе вияву активносп та особистих якостей фах1вця I передбачае творчий гадхщ до вир1шення професшних завдань.
Системне вивчення проблеми творчосп дае можлив1сть визначити творч1сть як щлеспрямовану теоретичну \ практичну д1яльшсть людини, яка вщр1зняеться новизною, оригшальшстю, нестандартшстю в сощальному, фуповому та ¡ндив¡дуальному плаш.
Вщомо, що творч1стъ реал1зуеться в д1яльносп. У контексп нашого дослщження важливими варто визнати таи види робота на заняттях, яы спрямовують розвиток творчих умшь майбутнк еколопв у напрямку практико-технолопчного та ситуативного характеру. Адже проф'ес1Йна д1яльшсть еколога пфедбачае здатшсть швидко адаптуватись до новоГ ситуаци, виконувата сво! функци як у звичайних, так 1 в екстремальних умовах, анал1зувата й миттево приймата ршсння, вир1шувата складш нстипов1 завдання, прогнозувати наслщки своГх дш та ¡н.
Творчий напрям розвитку особистосп майбутнього фах1вия розглядае В. I. Андреев, який вказуе на три види креативно! д1яльносп у навчально-виховному процей ВНЗ: навчально-творчу д1яльшсть студента, наукову Д1яльшсть студента та наукову творч1сть ученого [1, 51]. Навчально-творчу Д1яльшсть вш визначае як один ¡з вид ¡в навчальноГ д1яльносп, спрямованоГ на вир1шення навчально-творчих завдань, що здшснюеться переважно в умовах застосування педагопчних засоб1в управлшня, ор1ентованих на максимальне використання самоуправлшня особистосп. Результатом цього е суб'ектавна новизна, значугщсть I професившсть для розвитку особистосп ¡, особливо, п творчих зд1бностей.
Цю думку розвивае Н. В. Кузьмша, котра вважае навчально-творчу д1яльшсть студеттв специф1чним видом творчоГ д1яльносп теоретичного та прикладного характеру, що здшснюеться самостшно тами, хто вчиться, за умов кфГвництвавикладача, результатом чого е нове наукове знания чи продукт, спрямований на розвиток професшно-творчих 1 особистих якостей студентськоГ молодо формування необхщних гностичних, проективних, конструктивних, комуш катив них \ оргашзацшних умшь [4, 52].
Професшно значущим результатом творчоГ дшльносп студента е:
• формування професшно! самостшносп студента;
• виявлення зд1бносп до постановки проблеми;
• набуття здатносп до творчого розв'язування практичних завдань;
• розвиток творчого мислення;
• оволодшия умшнями працювати з великим обсягом шформацп, узагальнюючи и у висновках, що мають прикладне значения [4, 58].
Визначеш набутки навчально-творчоГ д1яльносп майбутнк фах1вщв, на нашу думку, можнавважати показниками творчо! складовоГ професшноГ культури майбутшх еколопв.
Творчий пщхщ характер ний не тшьки для професшноГ д1яльносп, а й для такого важливого аспекту професшноГ культури еколопв, як спшкування. На системне розумшня сугп спшкування, його багатофункщональшсть та д1яльшсну природу вказуе Б. Д. Парипн. котрий вважае, що «спшкування може виступати одночасно \ як процес взаемодн людей, \ як
шформацшний процес, I як вщношення людей один до одного, I як процес 1х взаемовпливу, взаемопереживання та взаеморозумшня» [8, 13].
На думку Л. М. Дунець та О. С. Дунець, забезпечення ефективного стлкування пов'язуеться з виршгенням трьох основ них проблем:
1) перцептивною - сприйняття 1 розумшня ¡шшм людини;
2) комушкативною - обмш ¡нформащею;
3) ¡нтфактивною - налагодження взаемодп [2, 72].
С.О. Сарновська вважае, що поняття «комуш катив на культура» лопчно пов'язуе таю ознаки стлкування, як взаемод1я, стосунки, вщносини, контжти, обмш, взаеморозумшня в певну систему, що дозволяе визначити стлкування як цшсне сусшльне [ дух овне, в т. ч. психолопчне I моральне утворення. На и думку, визначення комушкаци за доиомогою категорп культури акцентовано вщр1зняе и сучасне значения вщ щншсно-нейтрального, згщно з яким комушкащя розглядаеться як мфежа канашв передач! шформацп, як иевна абстракщя, бсзособиспсна. пфетворена форма людських взаемин. Тому С. О. Сарновська розкривае зшст поняття «кошткатив на культура» як специф1чний ирояв сощально1 культури, що характеризуемся «людським вим1ром» суспшьних 1 М1 жсуб!ектних вщносин та перес.тдуе мету взаемозбагачення шдивщ1в засобами шформацшного обм1ну, взаемотрансляцп знань, розповсюдження позитивного життевого досвщу аильного ¡снування [5,6].
На врахування особиспсних якостей вказують Л. Г. Зубенко та В.Д.Немцова, яю вважають, що у спшкуванш потр1бно враховувати особливосп психолопчиого стану сгаврозмовника, його внутршнш сыт, 1 вщповщно, знайти иравильну л1шю поведшки. Велике значения автори також придшяють поеднанню вфбального [ невфбального стлкування, сгворенню сприятливого психолопчиого юимату, вмшню слухати, ставити заиитання [3, 82-85].
На нашу думку, у професшнш культур! еколога особливого значения набувае вмшня вести бесщу, застосовувати пфеконливу шмжу, жести, голос та ¡нше, вислуховувати I враховувати думку сшврозмовниюв, пщтримувати авторитет свиЧ та сво1х колег, бути стриманим, доброзичливим з оточуючими, тактовним шд час обговорення проблем. Виявлення таких якостей характеру, як неуважшсть, байдуж1сть, бездушшсть, нестримашсть е не сухи сними з фаховою д1яльшстю еколога.
Майбуташ еколог мае знати про основш передумови ефективного сшлкування. До них можна вщнести фомадянську позищю, вщдашсть обов'язку, иочуття вщповщальносп, повагу до колег, само!фитичшсть, здатшсть до стлкування. Кр1м того, могиви комуш катив но 1 д1яльносп пов'язаш з потребами в самоосвт, прагненням особистосп до самовдосконалення.
Е.В. Руденський пропонуе таю правила у сшлкуванш, яы важлив1 у професшнш д1яльносп еколога:
• повата, доброзичливкть щодо сшврозмовника;
• вв1члив1сгь 1 недопустим!сть категоричного у судженнях;
• ор1ентащя на партнера [ створення психолопчиого комфорту,
• стимулювання та пщтримування ¡нтересу партнера до теми стлкування;
• лопчне доведения свое! точки зору та позици;
• враховування ¡нтереав сшврозмовника;
• виб1р стилю мови, сприятливий не ильки для дано! ситуаци, а й для сприйняття сшврозмов ником;
• виб1р дистанци у спшкуванш, системи жестикуляцн та шм1ки;
• уважне слухання сшврозмовника [8, 13].
Ми погоджуемэся з думкою А. А Леонтьева, що «для усшшного спшкування мало знати щось про сп1врозмовника. Враховуючи те, що вш також моделюе того, хто говорить, важливо дати йому необхщний для цього «матфнал», тобто подати себе в необхщному плаш» [5, 193]. На нашу думку, для того, щоб бути зрозумшим I прийнятам, еколог повинен у спшкуванн емгги справити на спшрозмовниюЕ позитивне враження, тобто вш маеволодгги мистещвом самопрезентаци.
Оволодшня професшною культурою еколога передбачае не плькн оптимальшсть вибору способ!?, реагування у ситуацп взаемодп, а й умшня управляти емоцшною стороною контакт з ¡ншими людьми, творчо вибудовувати систему професшно дощльних стосуныв, умпи вести дискусш, лопчно доводите свою точку зору 1 вщстоювати позищю, конструктивно вир1шувати
протир1ччя, що виникають. Чим вищий piceiiL комушкативно! культури еколога при ведеш переговор1в, у pcmioei 31 сшвробггниками, пщлеглими, шшими людьми, там вищий його авторитет, там краиц i плщшин результата робота. Профеаонал1зм еколога виявляеться в тому, що комушкатавш завдания вш BHpituye не спльки на ¡нтуптшному, сильки на свщомому piBHi, спираючись на знания про основита психолого-педагопчш законом1рносп спшкування.
П.Тимченко визначае у склад1 комуш катив hoï культури два компонента - мовленневу культуру i культуру спшкування, яю важлив1 також у контексп профеййно! культури еколога. Мовленнева культура е ¡нструментом самореашзацп особистосп у контактах з шшими людьми, а культура спшкування - це Ha6ip стратегш поведшки, що накопичеш у попфедньому життевому досвщ1 тавикорисговукугься шдивщомдля досягнення зазначених цшей гад час комушкацп [11, 8].
Отже, враховуючи компонента комушкативно1 культури, вкзаш1.I. Тишенко, можна вважати вщповщно показниками мовленево1 культури шйбутнього еколога: \мши веста бесщу, лопчно та аргументовано доводита свою точку зору, вибф мовленневих засобш з урахуванням особливостей особистосп паргафа по спшкуванню, а показниками культури спшкування: розумшня i сприйняття спшрозмовника, умшня створювати сприятливий психолопчний м1кротмат, мистещво самопрезентагщ, самоповагу, вмшня доцшьно викорисговувати вфбальш й невфбальш засоби спшкування, р1вень управлшня власною поведшкою.
Великого значения у ирофесшнш культур1 майбутнього еколога набувае ¡нформащйна культура, адже bîh повинен володгга шформащею про стан навколишнього сфедовища, постшно оновлювати cboï знания, щоб мата можлив1сть адаптуватась до конкретно! ситуацп. анал1зувата и та миттево приймата ршення, школи д1яти в екстремальних умовах.
1снуе багато пщход1в до визначення поняття «¡нформацшна культура». У словнику екожмчних тер Mi п ¡в ¡нформащйна культура визначаеться як « знания i навички ефекгавного використання ¡нформацй» [10]. Маеться на уваз1 разноб1чне умшня пошуку необхщно! ¡нформацй i навички и використання: вщ робота з б1блютечним каталогом, комп'ютфжи грамотности до пфегляду ¡нформацй в 1нтернеп.
Сьогодш ?. в ci гадстави говорита про формування hoboï ¡нформащйно1 культури. Так, на думку C.B. Федорово! [12], ¡нформащйна культура - це «суюпшсть стшких навичок постшного ефективного використання досягнень цившзаци, а саме: виховання мотивацп та навичок використання ¡нформацшних технолопй». Вказане визначення вважаемо найбшьш дощльним, оскшьки в оно вщображае ¡нформацшну культуру як правила поведшки людини в ¡нформацшному комп'ютеризованому суспшьствг
На сучасному erani сощальних i технолопчних пфетворень одшею з вимог до майбутнього фах1вця е його готов шсть до використання ¡нформацшно-комушкацшних технолопй, комп'ютфизованих систем у навчанш загалом та професшнш д1яльносп зокрема. Вио1фемлюють три piBHi такоГ готовносп: власний р1вень володшня комп'ютфизованими технолопями, вмшня безпосфедньо викорисговувати ïx у професшшй дальность вмшня гадвишувати CBift фаховий р1вень за допомогою 1нтфнету [13, 198].
Використання сучасних ¡нформацшних технолопй позитивно впливае на характф навчально-тзнавально! д1яльносп майбугшх фах1вщв, зокрема еколопв: актив1зуеться самостшна робота, скорочуеться час на пошук необхщно! ¡нформацй, виникае потреба в отриманш нових знань, розвиваетъся продуктавне, творче мислення, формуються навички аналггичжн i дослщницько! д1яльносп. Це дае змогу також вщпрацьовувати навички та умшня. необхщш для професшно! д1яльносп майбугшх еколопв, а також мата доступ до практично необмеженого обсягу ¡нформацй та бута включении в ¡нформацшну культуру суспшьства, що сприяе формуванню професшно1 культури еколога загалом.
У контексп професшно! культури еколога ми розглядаемо ¡нформацшну культуру як сукупшсть знань, вм1нь, навичок, що мають свггоглядний, загальнокультурний характер та спрямоваш на розвиток особистосп, ÏÏ творчих зд1бностей, на задов олення професшних потреб в ¡нформацй.
Отже, до показниив ¡нформацшно! культури майбугшх еколопв варто вщнести: вмшня оргашзацн пошуку професшно необхвдно! ¡нформацй'; володшня традицшними (монофаф!чна лтература, науково-популярш журнали, раднх телебачення, виставки, сем1нари тощо) та електронними (комп'ютер, принтери, пристро! для оброблення даних фаф1чно1 i звуково!
форми та ш.) засобами пошуку, опрацювання, використання й збер1гання шформацп; володшня методами анал ¡тико- с интетичн о го опрацювання ¡нформащй знания основних принципш обм1ну шформащею (на конференщях, се мшар ах, «круглих столах», в 1нтернет1 та ш.); прагнення до оновлення знань, самовдосконалення та самореалшцп у галуз1 шформацшного пошуку.
Таким чином, за результатами яна.ппу наукових праць р1зних автор ¡в щодо професшно! культури можна визначити наступш компонента професшно! культури майбутшх еколопв: професшна компетентшсть; професшно-моральна культура; творчий гадхщ до вир1шення газнавальних i практичних завдань; комушкатавна культура; ¡нформацшна культура.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. - М.: Высшая школа, 1981. -240 с.
2. Дунець JI. М., Дунець О. С. Формування навичок професшно го сгалкування як психолопчний аспект тд готовки сощального педагога // Зб1рник наукових праць. Сощально-гумаштарм та психолопчм науки. -Харгав: ХНУ, 2003. - С. 72-74.
3. Зубенко Л. Г., Немцов В. Д. Культура дш се ого сгалкування: Навч. поабник. - К: Екс Об, 2000. -200 с.
4. ГвановаТ. В. Професмна культура майбугаьоговчитшя//Педагопка i психапопя. -1995. -№2. - С. 86-94.
5. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования. - Л.: ЛГУ, 1980. -172 с.
6. Леонтьев А. А. Психология общения. - Тарту, 1974. -263 с.
7. Модель И. М., Модель Б. С. Профессиональная культура учителя: социологический очерк. -Екатеринбург, 1992. -81 с.
8. Помиткш Е. Психапого-педагопчш засади духовно ор1ентовано1 гпдгсгтовки uienia.iiic iip, науково-гумаштарного профипо //Педагопка i психолопя професшно! освгш. -2004. -№6. - С. 137-144.
9. Рудеиский Е. В. Основы психотехналогии общения менеджера: Учебное пособие. - М.Новосибирск, 1997. -180 с.
10. Сарновська С. О. Сучасна сощальна комункативна культура (фшософсько-методолопчний аналЬ): Автореф. дис. ... канд. фшос. наук: 09.00.03. -К., 2000. - 18 с.
11. Словарь экономических терминов: информационная культура // Центр телекоммуникаций: Интернет (январь 2000) / http: // dic.academic.ru/misc/econ_dict.nsf/
12.Тимченко I. I. Формування комушкативног культури студенпв у процем вивчення предмепв гумаштарного циклу: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. -Харюв,2001. -20 с.
13. Федорова С. В. Информациснная культура личности как условие существования и развития в информационном обществе // Интернет (февраль 2002) / http: //uuovil. Ьоотп,'m/cori Гегепсе/ fedcrova/htm
14. Фщула М.М. Педагопка вищо! школи: Навч. пос1бник. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
15.Чуракова О. Про профеайну компетентнсть сотцальното пращвника // Сотцальна педагопка:
теор1я та практика. - 2005. -№ 2. - С. 48-53.
Ольга ГУААЙ
IHTЕГРАЦ1Я ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ТА СПЕЦ1АЛЬНИХ ДИСЦИПЛ1Н У П1ДГОТОЦ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-БУД1ВЕАЬНИК1В
Встановлено стввгдношення шж фундаментальными та спещальними дисцштнами напряму «Будгвнщтво» на npumadi npeömmie «Xiшя» та «Будгвельне Mamepianosnaecmeo» з метою впровадження принципш штеграцП дисциптн. Наведена професШно спрямоеаш задач.1 з хилй для cmydeHmie-öydieeabHUKie.
Запорукою шновацшного розвитку держави е яисна професшна гадготовка майбугшх фах1вщв. Яисна вища освгга - це сукупшсть професшних знань i вмшь. завдяки яким кожиий шдивщ може максимально реальзувати CBiii штелектуально-творчий потенщал та ефективно пристосовуватася до швидкоплинних змш на ринку пращ [1]. У вищих навчальних закладах студенти иовинш отримувати не статичш, а динам1чш знания, яю протягом життя можна попов нювата та оновлювати.
Вся сукупшсть науково-техшчного знания, виходячи з його ¡нтегративно1 cyri, мстить як обов'язков1 компонента знания з природничих та сусгальних наук. Оср, i тн ьо - про ф ее i йн i програми (ОПП) шдготовки бакалавр ¡в передбачають вивчення навчальних дисцишпн трьох взаемопов'язаних цигонв:
