CC BY
24
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
- обгрунтування логжо-психолопчних основ використшня комп'ютфних техшчних засоб1в у процеа професшно! освгги;
- розробка методолопчних засад комп' ютер но - пр оф е ci йно го навчання для ociö з особливими потребами для системы професшного навчання людей з вадами зору.
- вдосконалення зм1сту i методики вивчення основ нових ¡нформацшних техиологш в ocBiii;
- висвгаення проблем розробки педагопчних ирограмних 3aco6iB i внкористання ix в навчальному процеа при реалшцп дидактичних умов внкористання комп'ютерно-професшних засоб1в навчання;
- реатзащя дидактичних функцш ко мл' ютер ¡в при вивченш окремих KypciB професшного спрямування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кшпсмченко Н. Розвиток ocBiTHbo'i системы та упрашпння нею з погляду синергетичного гпдходу. // 36. наук, праць Украшсько1 Академн державного управ.шння при Президентов! Укра'гни / За заг. ред. В. I. Лугового, В. М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - Вил. 2. - С. 385-394.
2. Кремень В. Модершзащя освпи - важлнвнй чинннк сощального, економ1чного i политичного розвнтку Укра1ни // Вкник HAH Укра'ши. - 2001. - № 3. - С. 22-25.
3. MaTBicHKO О. Забезпечення шформащйно! гадтримки управлння: до проблемы гадготовки cneqianicriB // Суспшьм реформи та становления фомадянського суспшьства в Украта: Матер! али наук.-иракт. конф. / За заг. ред. В. I. Лугового, В. М. Князева. -К: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 220-222.
4. Нагцональна доктрина розвнтку ocBini: затверджено Указом Президента Укра'пш в1д 17 гантия 2002 року № 347/2002 // Професшно-техшчна ocBiTa. - 2002. - № 3. - С. 2-8.
5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата современного образования // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.eidos.ru/journal/2006/0505.htm
1. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. - М.: НИИ школьных технологий, 2006. - Т. 2. -816 с.
Марш МИХНЮК, Еыпль КУРКЧ1
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПР0ФЕС1ЙН0-ПЕДАГ0Г1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1 - ОСНОВИ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТИ МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
V cmammi розгпянуто деят аспекта процесу формування система профеайно-педагог1чно1 dizabHocmi, ар с основою професшно1 компетентности майбутшх 1нженер1в-педагог1в. Вказаш осноет вида тако1 дгяаьностг й охарактеризован! ix цт.
По.гттгчнг економ1чш та сощалыи ям! ни в сучасному украшському cycnrnbcrei висувають HOBi вимоги до якосп професшно-педагопчно! гадготовки у ВНЗ майбутшх iнженер¡в-педагопв, змюту ix професшно-педагопчно! д1яльносп, що сугтево впливае на формування у них професшноГ компетентно сл. Висока квал1фжащя та розширення сфери професшно1 i педагопчноГ д1яльносп майбутшх фах1вщв забезпечують ix кон кур енто спр оможшсть на ринку пращ.
Структура педагопчно! д1яльносп розглянута в праиях С. I. Архангельского, В. С. БезруковоГ, А.В.Козакова, Н. В.Кузьм1но1, Н. Н. HiKmHoi; вимоги до професшно-педагопчно1 д1яльносп висвпжш в працях С. Я. Батишева, А. П. Бшяево1, С. У. Гончаренко, Н. Г. Ничкало, В. Т. ЛозовецькоК, Р. С. Гуревича, О. Е. Коваленко й ¡нших наукоЕцш.
Метою нашоТ статт1 е дооидження процесу формування системи професшно-педагопчно!' д1яльносп i нжен ер i в - пед агопв для ддшснення ними в майбугньому фахового навчання учшв у професшно-техшчних навчальних закладах (ПТНЗ).
Ниш система вищо! освгги Украши перебувае в стадн реформування та удосконалення, що здшснюеться на основ! вимог Дфжавних стандарт вищо1 освгги, закошв Украши «Про осв1ту», «Про вишу ocßiTy», «Про професшно-техшчну освпу».
Вщомо, що ¡нженфно-педагопчна освгга е складов ою вищо1 освгги, яка спрямована на розвиток особистосп i i'i творчих зд1бностей, формування професшно! i психолого-педагопчно! культури майбутшх фах1вщв.
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
Змст поняття «¡нженер-педагог» мае двоякий характер. Передусш - це ¡нженер вщповщноГ техшчно1 галузк а по-друге - це педагог, який ¡нтефуе исихолого-педагопчш i методичш знания та вмшня si спещальними. Вщ якосп сформованих ¡нженфних i педагопчних знань, умшь та навичок залежить його майбутня професшна компетентшсть.
У «Словнику ¡ншомовних с л ¡в» поняття «компетентшсть» визначаеться як к пр о i 11 ф о р \цр о в аш сть. об1зиашсть, авторитетшсть» [7, 345]. Вважаеться, що компетентшсть фах1вця включае професшш знания, умшня i навички, досвщ робота у певнш виробничий галуз1, сощально-комушкативш й ¡ндивщуальш зд1бносп особистосп, ям забезпечують самостшшсть у здшсненш професшно[ дшльиосп [3, 722].
На в1дмну вщ компетентности «професшна компетентшсть» визначаеться як базова характеристика д1яльносп фах1вця. Вона включае як змкттжний, так i процесуальний компоненти i мае наступш суттев1 ознаки: мобшьшсть знань, гнучысть метод1в професшно! д1яльносп i критичшсть мислення [2, 7].
Основ Hi компоненти професшно-педагопчно1 д1яльносп майбугшх ¡нженф1в-педагопв забезпечують и цшсшсть i визначають ргзноСнчний функщональний характер. На основ! анализу ¡снуючих пщход1в в педагопщ, психологи, дидактищ i метод ищ вибудовуеться система вид ¡в педагопчно1 д1яльиосп ¡нженфа-педагога.
Так, Н. В. Кузьмша в структур! педагопчно1 д1яльиосп виокремлюе три взаемопов'язаш компоненти: конструктивний, оргашзацшний i komyhi катив ни й [4]. Педагопчну д1яльшсть можна визначити як еджсть мети, мотирпв, дш. результату, де системоутворюючою характеристикою педагопчио! д1яльносп е мета [3, 640]. Педагопчна д1яльшсть також розглядаеться як оргашзована система низки д¡яльностей, до яко1 входять практична, методична, управлшська i науково-доип дницька Д1яльн1 сть [6, 640].
В. С. Безрукова розглядае наступш види педагопчио! д1яльносп, що виконуе ¡нженф-педагог:
- здшснення проф eciii но-те орети1 ш о го i професшно-практачного навчання;
- виховна д1яльшсть;
- виробничо-технолопчна д1яльшсть щодо оргашзацп виробничо1 пращ учшв;
- гадвищення особистоГ квал1ф1кацн i самоосвгги;
- професшна ор1ентащя учшв;
- техшчнатворч1сть;
- навчально-експфиментальна д1яльшсть дослщницького характеру [1, 156-157].
На думку Н. М. HiidTiHoi, О. М. Железняков oi, М. О. Петухов а, педагопчна д1яльшсть ¡нженфа-педагога мае наступш види д1яльносп:
- прогностичну, що прогнозуе результат майбутньо! педагопчио! д1яльносп;
- проективну, за доиомогою яко! здшснюеться ироектування i иланування педагопчного процесу;
- оргашзащйну, котра забезпечуе оргашзащю педагопчних дш педагога i д1яльносп студента у навчально-виховному процеа:
- комушкативну, на основ! яко! будуеться мжосо0ист1сна взаемод1я i вщносини, нсобхщш для ефективно! оргашзацп педагопчного процесу;
- рефлексивну, зм1стом яко! е шдведення шдсуммв свое! педагопчио! дшльиосп [5, 14].
На основ1 анал1зу ¡снуючих гадход1в вибудовуеться цшсна система в ид ¡в професшно-
педагопчно! д1яльносп ¡нженера-педагога, що необхщна для здшснення навчально-виробничого процесу в ПТНЗ.
На нашу думку, ця система може мати в свош структур! наступи! складов; професшно-педагопчно! д1яльносп: проективну, технолопчну, методичну, оргашзацшну, виховну i дослщницька (рис. 1).
Розглянемо бшыи детально вказаш види професшно-педагопчно! д1яльносп.
Вщомо, що ироектування навчально-виробничо! д1ялыюсп у ПТНЗ зд)йсшосться вщповщно до «Положения про оргашзацпо навчально-виробничого процесу у професшно-техшчних навчальних закладах» та на основ! аналгзу технолопчних npoucciE з вщповщнш галуз1 виробництва. До проективно! д!яльносп шженера-педагога вщносяться його наступш дп:
• розробка паспорту комплексно-методичного забезпечення предмета i професш;
• розробка робочих навчальних профам ¡з спещальних предмет i виробничого навчання;
К0МПЕТЕНТН1СНИИ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаИНОМУ НАВЧАНШ • розробка навчально-плануючо! документаци викладача спещальних дисциплш I майстра виробничого навчання (поурочно-тематичних плашв, перелнсу навчально-виробничих робп\ плашв виробничого навчання на мкяць, плашв робота кабшету, майсгерш, лабораторп).
проектов на
досшдницька
виховна
технолопчна
1 г
оргашзацшна
методична
Рис. 1. Види професшно-педагог1чно'{ дгяльносгт гнженера-педагога.
Технолопчна д1яльшсть у навчальному процеа забезпечуе розвиток умшь \ навичок майбутнього фах1вця 31 структурування змкту, вибору форм \ метод1в теоретичного та виробничого навчання, розробки дидактичного забезпечення тощо.
До вказаного виду д!яльносп майбутнього ¡нженфа-педагога можна вщнести наступю його дп:
- конкретизащя цшей \ завдань навчально-виробничого процесу,
- вщб1р зшсгу навчального матер1алу,
- визначення орган шшйно-педагопч н их умов навчально-виробничого процесу (матср1 апьно-тсхшчне, дидактичне та методичне забезпечення; виб1р форм 1 метхдав навчання; забезпечення м1жпредметшх зв'язюв);
- розробка структури уроюв теоретичного \ виробничого навчання;
- запровадження сучасних виробничих технологш в навчальний процес;
- вщвщування уроюв в процес1 педагопчних практик у доевщчених викладач1в \ майсф1в виробничого навчання.
Методична д1яльшсть асощюеться з методичною роботою ¡нженфа-педагога. Метою ще! д1яльносп е засвоення найбшып ращональних метод ¡в навчання тих, хто навчаеться; гадвищення р1вня загальнодидактично! \ методично! пщготовленосп до оргашзаци \ проведения методично! робота; обмш педагопчним [ виробничим доевщом. Загалом методична д1ялынсть майбутнього ¡нженера-педагога спрямованана:
- розробку навчально-технолопчно! документаци I дидактачних засоб1в навчання;
- обмш виробничим 1 педагопчним доевщом у процеа проведения практичних сем1нар!в, науково-методичних конффенцш, симпоз1ум1в, «круглих стол ¡в» тощо;
- розробку гш ан ¡в - конспекта традицшних \ нестандартних уроюв;
- проведения фрагмента уроюв виробничого навчання I спещальних дисциплш;
- здшенення анал1зу проведение занять з висновками \ пропозшщми;
- методичш розробки з системи уроюв з вщповщно! теми;
- розробку критфнв ощнювання навчальних досягнень тих, хто навчаеться, на основ! тестового контролю й ¡н.
Прийнято вважата, що органпацшна д1ялыисть майстра виробничого навчання та викладача спещальних дисцигшн й учшв ПТНЗ здшснюеться в межах навчально-виробничого процесу. Н. Н. Шютша до ще! д1яльносп вщносить наступш д!Г:
- здшенення мотивацшно! д!яльносп учшв;
- штегращя та адаптац!я навчального матер ¡а.гту до р1вня шдготовленосп тих, хто навчаеться,! !х життевого доевщу,
- оргашзащя сумкно! д!яльност! учшв, в процеа виробничого ! теоретичного навчання
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ за допомогою застосування р!зноманпних форм та метод ¡в;
- стимулювання тзнавально! самоспйносп [ творчо! активносп тих, хто навчаеться [5,15].
Виховання в педагопчшй лггератур1 розглядаеться, з одного боку, як функщя суспшьства
з пщготовки пщростаючого поколшня до життя, а з другого - воно е оргашзованим I щлеспрямованим процесом, який здшснюеться педагогом у навчальних закладах I спрямований на розвиток особистосп [6, 73].
Вважаеться, що виховний характер навчання виражаетъся в об'ективно ¡снуючому зв'язку м1ж навчанням I вихованням, а характер [ результата робота виховання в процеа навчання визначаються зм1стом знань, оргашзащею 1 методами навчально! д1яльносп. До вщцв виховно! д1яльност! у ПТНЗ можна вщнести шдивщуальну та колективну виховну роботу з учнями закр1плено1 фупи, активом групп, проведения вечор ¡в вщпочинку, творчих диспупв, р!зномаштних иоход1в та екскурсш тощо.
Дослщницька д!яльшсть учшв ПТНЗ пов'язана з виршенням творчого дослщницького завдання [ пфедбачае етапи, характеры! для наукового дослщження (визначення проблеми, формування гшотези дослщження, аналгз результат I остаточне узагальнення, формулювання висновив й ш.) [3, 236].
Окр1м того, в навчально-виробничому процес1 дослщжуються отримаш результата навченосп учшв I вщповщшсть цих результат щлям, зм1сту й умовам навчання, вияснення причин високо1 та низько! якосп навчальних досягнень учшв, корегування навчальних дш учшв та шдвищення !х активно! фомадянсько! позици, защкавленостг в засвоенш спещальних знань, формуванн! професшних навичок 1 вмшь.
Виконавши анал!з загально! характфистики сгальних ирофес!йних ! педагопчних дш майбутн!х шженер1в-педагопв з1 здшснення навчально-виробничого ироцесу в ПТНЗ, можна представита наступну систему !х д1яльносп:
- розробка навчально-дидактичного комплексу з навчально! дисципл!ни, професи;
- здшснення аналгзу технолопчних процес!в з вщповщно! галуз!;
- оволод!ння прийомами робота з сучасним обладнанням, механ!змами, присфоями;
- дотримання правил експлуатацн галузевого устаткування;
- оволод!ння проф'ес1Йно-практичними в мшнями! навичками з фахово! профес!!:
- дотримання техшчних норм! правил при виконанш технолопчних процеав;
- зд!йснення анал!зу техшчно! документащ!;
- розробкатехнолопчно! документащ!, в тому числ1 документащ! письмового ¡нструктування;
- забезпечення ефективно! оргашзащ! навчально-виробничого ироцесу;
- прогнозування результат професшно! д!яльност!;
- зд!йснення самоанал1зу виробничо! та педагопчно! д1яльносп;
- запровадження в навчально-виробничий процес активних метод ¡в навчання;
- здшснення контролю за навчально-виробничою д!яльшстю тих, хто навчаеться, та визначення результат !х навченосп на основ! анал!тачно! д1ялыюсп;
- проведения позакласних заход!в з учнями з акр тлено! фупи;
- координац!я р!зних вид!в профес1 йно-педагопчно! д1яльносп тощо.
Отже, можемо зробита наступи! висновки:
1) професшно-педагопчна д!яльн!сть е основою професшно! компетентносп майбутнього ¡нженфа-иедагога;
2) види ще! д!яльносп е р!зноб!чними ! становлять цшсну систему профес!йних дш:
3) професшно-педагопчна д!яльшсть майбутнього !нженера-педагога е ¡нтефативною \ спрямована на формування професшно! компетентносп учшв ПТНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика: Учеб. пособие для инженерно-педагогических
институтов и индустриально-педагогических техникумов. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 342 с.
2. Демченко С.О. Розвиток професшно-педагопчно! компетентное^ викладачгв спещальних
дисциплин ВТНЗ: Автореф. дне. ... канд. пед. наук. - Юровоград, 2005. -20 с.
3. Енциклопед1я оевпи / Гол. ред. В. I. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. -1040 с.
4. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя. -М.: Высшая школа, 1986. - 139 с.
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
5. Никитина H.H., Железнякова О. М., Петухов М. А. Основы профессионально-педагогической
деятельности: Учеб. пособие для студентов среднего профессионального образования. - М.:
Мастерство, 2002. - 288 с.
6. Педагогика: Большая современная энциклопедия / Состав. Е. С. Рапацевич. - Минск: Современное
слово, 2005 - 720 с.
7. Словник ¡ншомовних ci lip, / За ред. О. С. Мепьничука. - К.: Головна редакщяУРЕ, 1977. - 567 с.
Володимир АНТОНЮК
КОМП'ЮТЕРНА ГРАМОТШСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА
У cmammi обгрунтовуеться необх1дшсть дня сучасного педагога овопадшня комп'ютерною грамотшстю, що е важшвою скпадовою його професШяоь компетентности. Анатзуються можливё шляхи вдосконапення та тдеигцення р1вня ща грамотност!.
Сштогляд i духовний свгг сучасно! мол од i формуеться значною мрою засобами масово! шформацп та новпшми ¡нформацшними технолопями: використання телекомушкацшних засоб1в, СО-дисив, 1нтфнету. Це зумовило комп'югфизащю освгга, що вщповщно спонукае викладач1в ВНЗ i вчител1в загальнооcsiTHьоi школи добре оволод1вати комп'ютфом. 3 огляду на це актуальною е проблема комп' югфно! грамотносп нишшнього вггчизняного педагога.
Метою нашoi craTTi е анал1з коми'ютерно! фамотносп як складово! професшно! компетентносп сучасних вчител1в.
Сощально-фшософському аспекту комп'ютеризацн придшяли значну увагу В. Венда, К. Зуев, А. Самарськнй та багато ¡нших вченнх. Питаниям самоспйно1 оргашзацп навчально! д1яльносп ¡з застосуванням комп'ютер1Р, займалися В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова й ¡н. Проблеми шдвищення ефективносп навчального процесу, особливо шдирп дуально го навчання, коли учень стае об'ектом педагопчного впливу й активним суб'ектом навчально! д1яльност1 ¡з застосуванням комп'ютфно! техшки, дослщжували В. Глушков, В. Крутецький, В. Галузинський, В. Наурзоков, I. Резвицький та iHiui науковщ.
Оргашзащя самостшно! робота учшв ¡з застосуванням комп'ютфно! техшки може здшснюватися одночасно закшькома напрямками. Н. Полякова, зокрема, називаеташ з них:
• розробка часткових алгоритмв розв'язання типових задач;
• розробка евристичних припиав нетипових задач;
• розробка навчаючих профам як бшыи вищий стугань алгоритм1зацн';
• шдивщуал1защя самостшних робгг, сиещал1защя самоепйно! роботи з урахуванням практичних задач спещальносп;
• розробка систем реферапв з окремих тематачних роздшв та ¡и. [2].
Педагог у свош робот! е "лею людиною, котра покликана створювати навколо себе мапчну обстановку, в якш би дни легко засвоювали навчальний матер1ал i не лише його вщтворювали, а й робили аналгз вивченого, знали, як щ знания треба застосувати на практищ. У цьому контексп дощльно говорити про професшну компетентшсть педагога, що передбачае наявшсть вщмшних знань 3i свого предмета, з психологи, педагопки, методики навчання i виховання, загалом ¡та в ногу з часом, з науковим i техшчним ирофесом. Тшьки це може забезиечити сучасиому педагогу ycnix у профеайшй д1ялыюсп.
Сьогодш одним ¡з ф актор iE науково-техшчного професу е комп' ютеризащя Bcix сфф д1яльносп сусшльства. Особливо актуальним цей процес е для навчальних заклад1в освпи. Високими темпами здшснюеться ¡нформатизащя школи: встановлюються HOBi мультимедшш комп'ютфш класи, ям вщповщають yciM сучасним вимогамта потребам школи; розробляеться нове прикладне профамне забезпечення тощо.
Як свщчить педагопчний досвщ, використання в шко.ш коми'ютерно! техшки й оволодшня нею викликане сусшльними потребами: поява нових професш i спещальностей (комп'ютфний дизайн, офк-менеджер, системний адмшктратор та ¡и.); широке використання комп'ютфа в плануванш виробництва; моделювання та прогнозування сощальних, екоиомчних, пол1тачиих явищ; видавнича сфера тощо. Можна з впевнешстю сказати, що ниш
