CC BY
8
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ТА МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ТРУД0В011 ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ
ФАХ1ВЦ1В
Анатолш ПДЛДЛКО, Нша ПАДАЛКО
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В У ГАЛУ31 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНО АО ГШ
У статгт подано науково-теореттне обтрунтування педагог1ч,но1 технологи формування професШних знань майбутшх фахлвщв у гап,уз1 /нфоршщшнш, технологш. Визначено о с ноет аспекты, методоаог!чш еимоги та критери вказано'С технологи.
Необхщшсть дослщження розвитку педагопчно! технологи у вищому заклад1 осв1ти, выявления та обфунтування найважливших аспект!в, яи впливають на цей процес, розробка мехашзму реалгзацп иедагопчноГ технологи ввдповщае сучасним вимогам Державно1 нащонально! програми «Освт» («Украша XXI скшття>>), Законов! Укра1ни «Про ВИЩу 0СВ1Т)'».
Проблеми розвитку педагопчних технолопй розглядали у своГх досшдженнях В. Беспалько, В. Свдоымова, I. £р маков, А. Нгамчук, I. Смолюк, Г. Сазоненко, I. Прокопенко та шип вчеш. Так, у прац1 В. Беспалька [1] розкрито метод олопчга основи побудови педагопчно1 технологи, суть иедагопчно! системи, розроблено методику д1агностичного встановлення цшей навчання 1 виховання та шип аспекта щеГ проблеми. У роботах А. Нгамчука, О. Падалки, I. Смолюка, О. Шпака [2; 3] розроблена перюдизащя впровадження педагопчних технолопй в систему освш!. Орипнальш гадходи до використания комп'ютфно! техгаки [ побудова ново1 технологи виховання з компьютерною пщтримкою, методика д1агностики та експфтизи педагопчних проект подаш1. Пщласим [4].
Метою стати е розкриття теоретичних засад иедагопчжн технологи' формування профеайних знань майбутшх фа>пвшв у галуз1 шформацшних технолопй.
У науковш .штсрятур! визначеш таю етаии розвитку педагопчних технолопй: ¡ндуктивно-емгаричний, ¡сторично-генетичний, розумово-споглядальний, норматив но-прескриитивний, загальнонауковий, експериментальний, ппотетично-модельний [5, 52-53].
На ¡идуктивно-емшричному еташ розвитку технологи зв'язки иж елементами понятшного апарату, подаиими положениями обгрунтовуються пфеважно використаииям р1зних аналопй. На ¡сторично-генетичному - основою для розкриття змсту технолопй, 1х сшввщношення м1ж собою е сшлкування, що здшснюетъся на засадах сшвставлення висловлюваиь р1зних автор1в. На розумово-сиоглядальному етага поширився теорегачио-розумовий споаб обфунтування загальноприйнято1 теори технологи як споглядальноГ реакци особистосп на певну р1зноб1чшстъ окремих положень, вщсутшсть систематичного зв'язку М1Ж ними, IX мимовшьний характер, який иевною м1рою вщображае особливосп ¡ндивщуального доевлду автора того чи ¡итого педагопчиого твору. На иормативно-прескриптивиому етага при обгрунтуванш положень технологи на перший план обраиого методу доведения висуваеться результатившетъ педагопчиого впливу, зумовлюючи його д1ев1сть, систематичшсть, послщовшсть. На загальнонауковому етага методи обгрунтування теори технологи в межах теоретичних положень тяжши до пошуку специфш! психолого-педагопчних знань. Це вщображало процес становления технолоп! як вщносно самостшно! галуз1 гуманггарних знань.
Ще з 30-х роках XX ст. завдання вироблеиня нового способу обгрунтування педагопчиого знания бфе на себе експериментальний напрямок. А. Макаренко передбачав, що у«технологи виховання» етри велиы дшянки доопдження: поведшка учня, д1яльшсть вчителя, засоби навчання разом з оргашзащею навчально! справи. Претендуючи на дшсно самостшний науковнй напрямок, педагопчна технолога використовуе вироблеш нею теоретичш твердження I мае грунтуватися насамперед на одержан! експериментальним шляхом фактн. Лише достовфш факта, ¡х узагальнення дають змогу спрямовувати педагопчну технолопю у науково рлрне русло. На п потетичн о - мод ел ь но му етап! и розвитку аспекта обгрунтування педагопчних знань, що вщображеш у п онят] й но-терм но л опчн ому апарат! технологи, демонструють тенденцн до диференщацн та штегранп його в систем! наук, але недостатньо адекватно виражають природу освггньо-виховного процесу в суспшьному житп.
Педагопчш знания е одночасно дескриптивними I нормативними. Кр1м того, вони вимагають експеримеитальних тдтверджень з урахуванням того, що експеримент у педагопчиш технолоп! вщображае сощальжысторичну природу розвитку особистосп. Педагопчш знания мають бути внутршньо погодженими 1 зовшшньо виправданими з боку практично! д1яльносп.
На сучасному етага педагопчна технолопя визначаеться як створена адекватно до потреб 1 можливостей особистосп й суспшылва теоретично обгрунтована система сощал1зацн, особиспсного й професшного розвитку 1 саморозвитку людини в оср.пнш установи яка внаслщок впорядкованих дш педагога за умови оптимальносп ресурс1в 1 зусиль у ах учасниыв осв1тнього процесу гарантовано забезпечуе ефективну реал1защю свщомо в и значен о! освггньо! мети \ можливкть оптимального вщтворення процесу на р1вш, який вщиовщае р1вню педагопчно! майстерносп педагога.
Найбшын близькими до дослщжуваного нами поняття «педагопчна технолопя» вважаемо точки зору:
1) В. Монахова (педагопчна технолопя як модель педагопчно! д1яльносп з проектування, оргашзацп таздшснення навчально-виховного процесу);
2) М. Кларша (педагопчна технолопя як системна сукупшсть 1 порядок функщонування вах засоб1в досягнення педагопчно! мети);
3) С. Сисоево! (педагопчна технолопя як теоретично обгрунтована навчально-виховна система сощал1защ!) [6, 38].
Педагопчна технолопя формування професшних знань майбутшх фах1вщв у галуз1 ¡нформащйних технолопй може бути представлена у юлькох аспектах:
1) науковому, що дае змогу представите цю технолопю як складову дидактично! системи, яка дозволяе ироектувати процес формування професшних знань у ВНЗ;
2) процесуально-описовому, що становить алгоритм процесу формування професшних знань, а також сукупшсть цшей, метод ¡в. засоб1в формування професшних знань майбутшх фах1вщв у галуз1 ¡нформащйних технолопй;
3) процесуально-дшовому, що характеризуе здшснення технолоп!, функщонування системи педагопчних засобш на особиспсному, шструментальному й методолопчному р1внях.
Розроблена нами технолопя формування професшних знань майбутшх фах1вщв у галуз1 ¡нформащйних технолопй вщповщае комплексу методолопчних вимог \ критерпв:
а) концептуальносп, тобто вщповщносп певнш теоретичнш концепщ! (у нашому випадку - когнптшстськш теорн як гадгрунтю формування професшних знань);
б) системносп - в контексп взаемопов'язаиосп й взаемозумовленосп вах компонентов педагопчно! технологи' (насамперед змктово! [ процесуально! частин);
в) цшсносп, що безпосередньо пов'язуе системшсть I лопчшсть побудови й реал!зацп педагопчно! технологи';
г) керованосп, що виявляеться у дощльному щлепокладашн, проектувашн й управлшш зм1стовим компонентам технолоп! формування професшних знань;
д) ефективносп, що вщображае вщповщшсть вкладених ресурав (кадрових, ¡нтелектуальних, часових) отриманому результату - сформованш систем! професшних знань;
е) вщтворюваносп, тобто можливосп застосувати розроблену нами технолопю формування професшних знань в шших умовах (¡нший ВНЗ, ¡нша спещальшсть майбугшх фах1вщв, ¡нша система професшних знань).
освти технологи загалом
педагопчш технологи гадготовки ф ах ¡еще у ВИЗ
дидактичш технологи (технолопя формування професшних знань майбугшх фахтщв у галуз1 шформацшних технологш)
зм1ст, форми 1 методи формування професшних знань
Рис. 1. Взаемозе'язок технологш у систем освти.
У сучаснш педагопчнш теорн \ практищ ¡снуе багато вар1ант1в иедагопчних технолопй. 1х р1зноб1чну класифжащю дае, зокрема, Г. Селевко, котра подшяе педагопчш технолоп! за: типом управлшня шзнавальною д1яльшстю; провщним фактором психолопчного розвитку, р1внем застосування; концепщею засвоення; фшософською основою; характером змсту й структури; ор!ентащею на особиспсш структури; пщходом до дитини; оргашзацшними формами; домшуючим методом; наирямом модергазаци традицшно! системи; категорию учшв. Взаемозв'язок технолопй у систем! освгги прошюстрований на рис. 1 [7,50].
У своему досл1джснн1 ми враховуемо те, що иедагопчна-технолопя - це шформацшна, по.ти модальна, пол1культурна багатовим1рна модель задано! освггньо! системи в загальноосвггнш шиш, лще!, пмнази, ВНЗ. Вона е передбаченою моделлю системи дш викладача \ студента, яи необхщно виконати в оптимально оргашзованому навчально-виховному процеа з метою одержання високого р1вня знань, формування позитивних загальнолюдських рис особистосп [5, 55].
Пщ иедагопчною технолопею формування в майбугшх фах1вщв у галуз1 шформацшних технологш професшних знань у процеа вивчения математичиих дисциплш ми розумкмо обгрунтований, лопчно послщовний процес цшеспрямованого стаиовлеиня й удосконалення знань, необхщних для професшно! дшльносп. який реалгзуеться в практичиш д1яльносп викладач!в ВНЗ.
Вказана технолопя повинна мати науковий характер \ вщповщати новим вимогам до розвитку професшно! осрпти в украшськш держарп.
Враховуючи сучасш тенденцп демократизаци навчального процесу, вимоги сусшльства до пщвищення майстерносп програшста, необхщшсть шдивщуал1зацн процесу гадготовки майбугшх фах1вщв, основними принципами запропоновано! технолоп! визначено:
• цшсшсть (структурна й зшстовпа);
• щлеспрямовашсть процесу формування профсспгних знань студент;
• принцип свщомосп й активно! творчосп студенпв, прагнення до професшного вдосконалення;
• зв 'язок ¡з майбутньою професшною д1яльшстю;
• особиспсна ор1ентованкть;
• комплексний гадхщ до формування професшних знань;
• систематичгасть \ пооидовшсть розвитку професшних знань студент.
Отже, у формуваиш професшних знань технолопчний пщхщ виконуе незаперечно
значущу функщю, забезпечуе ефектившсть та яюстъ засвоення матер1алу.
Основ hí щеГ та положения щодо сутносп педагопчних технолопй i технолог! чн ого гадходу стали науковим пщгрунтям для створення нами мод ел i та технологи формуваиня профеайних знань майбутшх фах1вщв у галуз1 шформацшних технолопй у процеа вивчення математичних дисцшшн у сучасному ВНЗ [8].
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии/В. П. Беспалько. -М.: Педагогика, 1989. -191 с.
2. ЕНамчук А. С., Падалка О. С., Смолюк I. О. Педагопчна технолопя: Шдручннк. - К.: Украшська енциклопед1я, 1995. -253 с.
3. HiciimyK А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасш педагопчш lexHo.iioni: Навч. поабник. - К.: Про caira; Книга пам'яп Украши, 2000.
4. Пидласьш И. П. Аксиомы педагогики // О новых педагогических технологиях с применением компьютерной техники. -К.: Народное образование, 1991. -№ 1. - С. 19-25.
5. ШамчукА. С. Педагопчна технолопя (для MaricrpiB): Пвдручннк. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. - 144 с.
6. Впвицька С. С. Педагопчш ¡нноваци: сутшстъ, проблеми, доевщ // Шляхи i методи забезпечення подальшого творчого зростання обдаровано! молод^ Науково-методичннй 36ipHHK / С. С. В1твнцька; За ред. 1.1. Ярухна, Л. В. KopiHHoi. - Житомир: ЖОШПО, 2008. - С. 37 48.
7. СелевкоГ. К. Современные образовательные технологии: Учеб. пособие. - М.: Народное образование, 1998. -256 с.
8. Падалко Н. Й. Оггомзащя профе<лйно'1 гадготовки програмкив у ироцеа вивчення математичних дисцигшш // Проблеми педагопчних технолопй. - 2007. - № 1—4. - С. 188-193.
Лариса СЕМЕНОВСЬКА
РЕАЛ13АЦ1Я 1ДЕ1 ПОА1ТЕХН13МУ ЯК СТРАТЕГ1ЧНИЙ НАПРЯМ МО ДЕРН 13АЦII НАЦЮ НААЬН OI СИСТЕМИ OCBITH
У cmammi обгрунтовано ¡сторичш передумови становления ¡del поттехтзму. Розкршпо сучасш шляхи Ереатзащ е Укра1ш як стратеггчного напрямку модертзаци нацюналъно! системы, oceimu.
Сучасна педагопчна наука характеризуется з mí ною методолопчних opieffrapÍB i, вщповщно, актуашзащею проблеми вибору нових стратепчних засад модершзацн нацюнально! системи ocbíth. Аналгз сучасноГ педагопчно! проблематики не буде повним i яысним без розумшня лопки становления й розвитку педагопчних феномешв. Перед оевггньою практикою вщкриваються hobí ифспективи завдяки и' звфненню до cbítobhx i впчизняних ¡сторичних здобуткщ. Неоднозначшсть проблем, що стоять пфед сучасною оевпою. пошук найбшьш ефективних шлях ¡в розвитку педагопчного знания вимагають всеохоплюючого вивчення й активного використання теоретично! i практично! спадщини минулого. Сучасш шдходи до i стори ко - п ед arori чн ого процесу спрямоваш на виявлення глибинних основ педагопчних культур, базових щей, ценностей, традицш у íx еволюци.
Зазначимо, що сьогодш щея пол1техшзму виявилася несправедливо забутою. Водночас ÍI реал1зашя забезпечуе всеб1чний розвиток особистосп, формуваиня в не! широко! трудово! культури, засноваш! на ipyHii цшено! системи наукових знань про сучасне виробництво й ¡нновацшш про mi снов i технологи. Наше звернення до означено! проблеми зумовлене уевщомленням ¡снуючо! cynepenHocri mí ж значним педагопчним потенщалом ще! пол1техшзму та недостатшм pianeM i! науково! розробки i практичного застосування.
Мета доанджешш полягае в обГрунтуванш ще! тштехшзму як стратепчного напряму реформування нащонально! системи ocbíth в контекст! и генези та сучасно! модфшзаци.
Важливкть TexHÍ4Hoí ocbíth у шдготовщ особистосп до майбутньо! життед!яльносп в умовах розвитку промисловосп вщзначалося ще у XIX ст. (G. Андреев, I. Анопов, I. Вишефадський, М. Герс1ванов, М. Корольков, П. Мясоедов, О. Неболсш, М. Остроградський, В. Ястржембський). Методолопчш засади ще! полтехшзму розглядалися у праиях фшософ1в, i сгори юв, педагопв, психолопв друго! половини XIX — початку XX ст.: вп'чизняних (В. Бехтерев, В. Вахтеров, М. Демков, П. Каптерев, М. Корф, П. Лесгафт,
