CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.485-489.
УДК 811.161.2
КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я ГР1ХА У ФРАЗЕОЛОПТ УКРАТНСЬКОТ МОВИ
Щербачук Л.Ф.
Тавр1йський нац1ональний ун1верситет ¡м. В.1. Вернадського, м. С1мферополь, Украна
У стaттi аналiзуeться специфта об'ективаци концепту ГР1Х у фразеологiчному просторi украЧнськоЧ мови. Визначено, що до^джуваш фразеолог1зми концептуалгзують морально-етичт норми укратського народу.
Ключовi слова: концепт, грiх, мораль, фразеологiзм, концептуалгзащя.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку лшгвютики антропоцентричний напрям, що все актившше привертае увагу лшгвюпв, е пею методолопчною основою, яка об'еднуе когштивну й лшгвокультурну парадигми. Проблематика нашого дослщження пов'язана з концептуалiзацiею й категоризащею елементiв духовно! культури фразеологiзмами укра!нсько! мови.
На думку Ю.Д. Апресяна [1], кожна природна мова вщображае певний спосiб сприйняття, концептуалiзаци свгту; значення, що в нiй виражаються, складаються в якусь едину систему поглядiв. Мова виступае невiд'емним компонентом свщомосп, його iнструментом, посередником мiж людиною i концептуальною картиною св^, яка вiдображае його в мовних формах, при чому концептуальна картина св^ розглядаеться як уявлення у свщомост iнтерiорiзованого людиною свiту [8, с. 259].
Актуальшсть. Збшьшений штерес до вивчення людини як мовно! особистостi й носiя морально-етичних якостей спричинив необхiднiсть дослiдження унiверсальних форм збер^ання знань, однiею з яких е концепт - «оперативний змютовний елемент мислення», мiнiмальна одиниця, що виникае в процес концептуалiзацil [6, с. 90]. Яскравими вербатзаторами концепту й виразниками етнiчно зумовлених нюаншв св^осприйняття, свiтоосмислення та свiтооцiнки можуть слугувати фразеолопзми.
Мета роботи: дослщити специфiку об'ективаци концепту ГР1Х у фразеолопчному просторi укра1нсько1 мови.
Розглядаючи суть концепту, дослщники особливо вщзначають його причетнiсть до етнокультурного св^ людини. Семантичний його вмiст при цьому штерпретуеться в контекстi форм думки ношя мови як етнокультурна репрезентацiя. «Концепт е вираженням етшчно! специфiки мислення, i його вербалiзацiя обумовлена лiнгвокогнiтивно етнокультурно маркованою асощативною компетенцiею носiя концептуально! системи» [12, с. 144]. У термшах Ю.С. Степанова концепт - мiкромодель культури, вш породжуе !! та породжуеться нею. Як «згустку культури», концепту притаманна екстралiнгвiстична, прагматична, тобто позамовна шформащя [11, с. 40]. Формування концепту представлене Г.Г. Слишкiним як процес спiввiдношення результатiв пiзнання дшсност з ранiше засвоеними культурно-цiннiсними домшантами, вираженими в релiгi!, мистецтвi
тощо [9, c. 34]. Отже, шзнання концепту допомагае вiдтворити етнокультурний образ, особливiсть менталитету ношя мови.
Предметом нашого дослщження е oсoбливoстi об'ективаци концепту ГР1Х у фразеoлoгiчнiй системi укра1нсько1 мови як когштивно! структури i як ушверсалп людського мислення, i як феномену нацюнально! картини свiту носив укра!нсько! мови.
Варто наголосити, що поняття грiх е одним з найважливших для людсько! свiдoмoстi й загальнолюдсько! культури. Воно присутне в багатьох мiфoлoгiчних, релiгiйних, фiлoсoфських i етичних системах i сво!м кoрiнням сягае глибини вшв. Це поняття регламентуе пoведiнку й регулюе стосунки шдивща й сoцiуму, визначаючи етичнi oрiентири; виступае одночасно як морально-етична й соцю-oцiнна категoрiя, яка осмислюеться в культурi та мае вербальне втшення в мoвi. Особлива роль в об'ективаци концепту належить фразеолопзмам, що функцioнують як культурнi знаки й виступають як згoрнутi нацюнально-культурш тексти, як яскрава iлюстрацiя естетичних i сoцiальних цiннoстей, що визначае той або шший етнос [5, с. 34-36]. На рiвнi фразеологи, на думку В.В. Жайворонка, виразно виявляються нацioнальнo-культурнi oсoбливoстi мовно! системи [3, с. 33].
Зважаючи на те, що шзнавальт процеси - це власне процеси породження й трансформацп смислiв, очевидний нерозривний зв'язок дослщження кoнцептуалiзацil з дoслiдженням семантики.
У Новому тлумачному словнику украшсько! мови подаеться таке визначення ^ха: 1. Порушення релiгiйнo-мoральних догм, настанов i тп, провина; 2. Поганий, непорядний вчинок; якийсь недoлiк, помилка, розпуста, перелюбство; 3. Непорядно, недобре; недозволено [7, с. 668]. В.В. Жайворонок у словнику-довщнику «Знаки украшсько! етнокультури» грiх квалiфiкуе як порушення заиовщей Божих, релтйно-моральних догм, настанов i т. iн.; також провина, непорядний вчинок i т.п. [2, с. 157].
Дотримуемося пе! точки зору, що найбшьш повно специфша кoнцептуалiзацi! об'екта вiдбиваеться в значенш, яке виступае одним iз спoсoбiв кoнцептуалiзацi!. Кoгнiтивна обробка нового знания при його кoнцептуалiзацi! вщбуваеться шляхом перенесения «буквального» знання мовних знакiв i супрoвiдних з ними асощацш на iншу дiлянку знання.
Основними репрезентантами концепту ГР1Х у фразеолопчнш системi укра!нсько! мови виступають фразеолопзми з однойменним компонентом гр1х, а також компонентами - похщними вiд лексеми грiх: гршний.
Дослщження показали, що укра!нська фразеoлoгiя в основному вщображае етичне Нoвoзавiтне осмислення грiха, згiднo з яким ГР1Х пов'язаний з духовною дiяльнiстю людини та сприймаеться як порушення етичних установок, моральних правил, наприклад: набиратися rpixa. Робити те, що заборонено нормами християнсько! мoралi. З отцем, ненькою полаюсь, Гр1ха наберуся (укр. тсня) [10, с. 415]. Крiм того, укра!нська фразеoлoгiя репрезентуе також Старoзавiтне, де поняття ГР1Х перебувало в правoвiй сферi: не минути rpixa. Вчинити щось недозволене, що мае поган наслiдки. Мабуть, якби попалося що хлопцев! nid руку, то й гр1ха не минути, все м1г би зробити за таку тяжку образу (О. Гончар) [10, с. 388].
Пoлiсемiчний фразеолопзм брати rpix на душу (1. Дiяти проти власно! совюп, прийнятих норм мoралi, робити щось несхвальне; 2. Чинити злочин, убивати кого-небудь; 3. жарт. Нести моральну вщповщальнють за кого-небудь, за чи!сь вчинки, дп [10, с. 39]) вщображае етичну i правову сфери ГР1ХА.
Приклади свiдчать, що у свщомост укра!нщв закрiпилося уявлення про те, що етичнi, моральнi норми можуть порушуватися суб'ектом «добровшьно», а також до порушень морально-етичних норм можна спонукати суб'екта, провокувати його: призводити/призвести до rpixa кого. Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось недоброго. Раз i каже батько: - Як ти такий, що нас старих, до грiха призводиш - idu со6i, а ми вже якось ccrni (П. Тичина) [10, с. 559]; наводити/навести на rpix кого i без додатка.. Спонукати кого-небудь до аморальних вчинюв. Навели грiх та й покинули на смiх (укр. шсня); пщбивати/шдбити на rpix. 1. Спонукати кого-небудь до якогось поганого непристойного вчинку; 2. Схиляти до штимних стосунюв, взаемин. Зводив со6i на думку (eiдлюдник), яка вона гарна та молода дiвчина, та почав уже й способу прибирати, як би ii на грiх тдвести (переклад М. Лукаша) [10, с. 507]; доводити/довести до ^ха кого i без додатка. Бути причиною чи!х-небудь несхвальних вчинюв; провокувати кого-небудь на погаш вчинки. Люблю бiсове кортня (жiнок), хоч воно й до грiха доводить.., - бормотав Пищимуха (Панас Мирний) [10, с. 211].
Спонукати суб'екта до ^ха, до порушення морально-етичних норм може як шший суб'ект : Йдть собi панове-молодщ. I ти йди, - тихо сказав Бульба козаковi з вийнятою шаблею. - 1ди, не доводь мене до грша (О. Довженко) [10, с. 211], так i його власне почуття (мова йде про жагучу пристрасть): Чи така вже невгамовна, дика натура чоловiка, що не властен вт боротися з жагою, котрараптом... обхопе його й доведе до грша!.. (М. Кропивницький) [10, с. 211].
Не менш важливим е той факт, що ГР1Х можна попередити, зусиллям власно! волi не допустити грiхопадiння: вщшти вщ ^ха. Запоб^и якомусь осудливому вчинку; не допустити, вщвернути що-небудь небажане, неприемне. Роман чуе, як буйний гтв кидаеться йому в руки, в голову, i, щоб вiдiйти вiд грЫа, швидко обертаеться i вилтае з нечистог, тiсноiод всякого добра юмнати (М. Стельмах) [10, с. 101].
Одшею з головних особливостей культурних концеппв е образна !х репрезентащя за допомогою !хшх ознак. Фразеолопзми укра!нсько! мови шдтверджують, що в украшськш свщомост склалося уявлення про квалiфiкацiю ^х1в: rpix первородний, звичайш rpix^ страшш i смеpтнi гpixи. Так, страшний rpix асоцiюеться з соромом: Вона так вжахнулася, немов те хотти ii призвести до страшного грша, до вiчного сорому (Л.Яновська) [10, с. 868], а смертний порiвнюеться з неприемним, зверхшм, зневажливим ставленням до кого- або чого-небудь: як смертний ^ix зi сл. поганий, гидкий i т. ш.. зневажл. Уживаеться для шдсилення значення наведених слiв; дуже, у вел. мiрi, надто. ...Правда ж вона погана, як смертний грiх (Леся Укра!нка) [10, с. 172].
Вщ первородного ^ха християнин омиваеться в та!нствi хрещення, але з часом спокушаеться новим грiхом [2, с. 157]. Фразеолопзми украшсько! мови свщчать, що чинити ^х на буденному рiвнi не лише звична справа, але може бути й неминучим фактом: не розминутися з гpixом. Допуститися помилок, непорядних вчинюв i т. ш. Шякий чоловiк з грiхом не розминеться, - I в селах так, i в городах (Л.Гтбов) [10, с. 612]; впадати в ^ix, увшти в ^ix. Робити щось заборонене певними етичними нормами [10, с. 125].
В украшськш фразеологи також вщдзеркалюеться релтйне уявлення про можливють спокутування грiхiв через: а) чистосердечне визнання помилок, розкаяння: нiчого гpixа таТти. Треба признатися, сказати вщверто; немае потреби
приховувати щось [10, с. 705]; б) через добрi дiяння: спокутувати/спокутати своТ гр1хи. Намагатися добрими дшами, доброю поведiнкою заслужити прощення за що-небудь [10, с. 683].
Важливо вщзначити, що у фразеологi! укра!нсько! мови вщбито народне переконання в тому, що ^ха все-таки слiд уникати, сторонитися: дал1 вщ гр1ха. 1. Вщсторонюватися вiд якихось дiй, вiд участ в якiй-небудь справi, розмовi i т.iн.; уникати чого-небудь неприемного, небезпечного i т. iн. 2. Зi сл. триматися, держатися. Осторонь, на вщдат. Первоцв1т обтк Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли тд явором, - просто в1д1йшов подал1 в1д гр1ха (Тарнавський) [10, с. 187].
Висновки. Отже, фразеолопзми з компонентом ГР1Х експлшують морально-етичш норми, що виступають як вщповщш еталони й лежать у сферi усвщомлено! мотивовано! поведiнки.
Укра!нська фразеологiя вщображае також уявлення про грiх як загальносощальне, особисте поняття в зютавленш з релiгiйним: не боятися гр1ха. Д1яти всупереч моральним принципам, нормам [10, с. 37]; з гр1хом пополам. Не зовшм добре, не зовшм так, як годилось би, не без помилок [10, с. 544]. Амбiвалентmсть почуттiв, своерiдна дихотсмя в ставленнi до того чи iншого явища експлiкована фразеологiзмом 1 см1х 1 гр1х. Одночасно смшно i сумно; трагiкомiчно [10, с. 670].
Концепт ГР1Х у фразеолопчнш системi реалiзуе унiверсальнi опозицi! морально-етичного порядку добре/погано: переплутати гр1шне з праведним. Змшувати все хороше i погане [10, с. 497]. Категорда погано репрезентуе фразеологiзм: як на гр1х. Наче навмисне, наче на зло [10, с. 171]; категорда добре -фразеолопзм не гр1х. Можна, варто, треба [10, с. 171]. Таю опозицп пов'язаш з тим, що одшею з головних конститутивних ознак категорiального статусу концепту визнаеться його антонiмiчний характер, наявшсть бiнарно! опозицi! як релевантно! ознаки будь-якого концепту. Ця бiнарнiсть, як вщзначае В.1. Карасик, може мати рiзнi напрями, що уточнюють концепт дiалектично або логiчно, наприклад: суть -явище, життя - смерть, свобода - необхщшсть тощо [4, с. 56-66].
В укра!нському ментальному просторi ГР1Х метафорично уявляеться якоюсь речовою сутшстю з властивими фiзичними характеристиками предмета. ГР1Х, як i будь-яку рiч, можна покласти, перекласти на щось, на когось: покладати гр1х на кого. Звинувачувати кого-небудь у чомусь [10, с. 535]; положити гр1х на душу. Зробити який-небудь непорядний вчинок або злочин [10, с. 538]. ГР1Х мае об'ем i займае вiдповiдний простiр, куди можна ввшти: ув1йти в гр1х [10, с. 125]; його можна обти або обов'язково зустргти на своему шляху: не розминутися з гр1хом [10, с. 612].
Фразеолопзми укра!нсько! мови вказують також на образне асощативне сшввщношення концепту ГР1Х з поняттями душа 1 чорт, що вщбивае мiфологiчне уявлення укра!нського народу [2, с. 157]: носитися як чорт з гр1шною душею. Придiляти надмiрну увагу чомусь незначному [10, с. 249]; як дщько за гр1шну душу зi сл. вхопитися, триматися [10, с. 769]; рятувати гр1шну душу. За християнським вiровченням - допомагати позбуватися вщ грiхiв, звшьнятись вiд вiчних мук пiсля смерп [10, с. 627].
В укра!нськш фразеологi! ГР1Х об'ективуеться категорiальними ознаками як живих, так i неживих предметiв. Грiшним може бути: тшо св1тити гр1шним т1лом [10, с.206]; дыо: гр1шне д1ло [10, с. 204]; земля: покидати гр1шну землю [10, с. 534]; вода: гр1шна вода [10, с. 121].
Отже, концепт ГР1Х у фразеологи укра1нсько1 мови вiддзеркалюe морально-етичш принципи народу, його релiгiйнi, соцюкультурш й буденш знання. Категоризацiя ГР1ХА корелюе з такими концептами, як: СПОКУТА, СОВ1СТЬ, ВОЛЯ тощо, аналiз яких передбачае перспективу подальших досл1джень.
Список л^ератури
1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: [Текст] / Ю.Д. Апресян.
- М., 1974. - 367 с.
2. Жайворонок В.В. Знаки укра!нсько! етнокультури: [словник- довщник / Текст] / В.В. Жайворонок.
- К.: Дов1ра, 2006. - 703 с.
3. Жайворонок В.В. Укра!нська етнолшгвютика: Нариси: [навч. поЫб. для студ. вищ. навч. закл.] / В.В. Жайворонок. - К.: Дов1ра, 2007. - 262 с.
4. Карасик В. И. Определение и типология концептов: [Текст] / В.И. Карасик // Слово - сознание -культура: [сб. науч. тр.]. - М., 2006. - С. 56-66.
5. Кононенко В.1. Украшська лшгвокультуролопя: [навч. поЫб. / текст] / В.1. Кононенко. - К.: Вища шк., 2008. - 327 с.
6. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов: [Текст] / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина; под общ. ред. Е.С. Кубряковой; Филологический факультет МГУ им. М.В.Ломоносова. - М., 1996. - 245 с.
7. Новий тлумачний словник украшсько! мови: у чотирьох томах [Текст] / [уклад.: В.В. Яременко, О.М. Слшушко]. - Т. 1. - К.: Акошт, 1998. - 912 с.
8. Сел1ванова О.О. Сучасна лшгвютика: термшолопчна енциклопед1я [Текст] / О.О. Сел1ванова.
- Полтава: Довкшля. - К., 2006. - 716 с.
9. Слышкин Г.Г. Концептологический анализ институционального дискурса / Г.Г. Слышкин // Филология и культура. - 2001. - С. 34-36.
10. Словник фразеолопзм1в украшсько! мови [уклад. В.М. Бшоноженко, Гнатюк 1.С., Дятчук В.В. та ш.; вщпов. ред. В.О. Винник] - К.: Наукова думка, 2003. - 1098 с.
11. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры [Текст] / Ю.С. Степанов. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.
12. Фесенко Т.А. Концептуальные системы как контекст употребления и понимания вербальных выражений [Текст] / Т.А. Фесенко // Когнитивные аспекты языковой категоризации: сб. науч. трудов. - Рязань, 2000. - С. 141-144.
Щербачук Л. Ф. Концептуализация ГРЕХА во фразеологии украинского языка
// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.485-489.
В статье анализируется специфика объективации концепта ГРЕХ во фразеологическом пространстве украинского языка. Определено, что исследуемые фразеологизмы концептуализируют морально-этические нормы украинского народа. Ключевые слова: концепт, грех, мораль, фразеологизм, концептуализация.
ShcherbachukL.F. Conceptualization of SIN in the phraseology of the Ukrainian //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.485-489.
The article analyzes the specificity of the objectification in the concept of SIN in a phraseological space of the Ukrainian language. It is determined that the studied phraseological units conceptualize moral and ethical standards of the Ukrainian people. Key words: concept, sin, phraseological unit, morality, conceptualization.
Поступила доредакцп 27.04.2011 р.
