CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 295 - 299.
УДК 81'373.72
ДУША, СЕРЦЕ, РОЗУМ: ОСОБЛИВОСТ1 КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦП В УКРАШСЬКШ ФРАЗЕОЛОГИ
Т. I. Прудникова
Кримський ¡нженерно-педагог1чний университет, м. Сгмферополь
У статп розглядаються украшсьш фразеолопзми з компонентом ДУША як репрезентанта ближтх периферш концептiв РОЗУМ i СЕРЦЕ. Пропонуеться польова модель концепту, яка мтстить ядро та периферш. Висновки базуються на результатах дослщжень фразеолопчно! та когнггивно!' наук.
Ключовi слова: фразеолопчна одиниця, концепт, душа, серце, розум, концептуалiзацiя, людина.
Анал1з лшгвютично! л1тератури ч1тко означуе змши, що вщбуваеться в мово-знавств1 кшця другого — початку третього тисячол1ття: активний розвиток когш-тивно! лшгвютики, розгляд мови з антропоцентричних позицш, виразна гумашзащя мовознавства. Лшгвютика ХХ - початку ХХ1 ст. характеризуемся антропоцен-тричною спрямованютю розгляду мовних факпв у тюному зв'язку з етшчною свщомютю, матер1альною та духовною культурою народу, когштивними структурами мислення та шзнання довкшля. В украшютищ шдгрунтям концептуального анал1зу стали розробки р1зних фрагмент1в мовно! картини св1ту укра!нського народу (С. Ермоленко, В. Жайворонок, В. Калашник, Ю. Карпенко, Л. Колом1ець, Л. Лисиченко, В. Манакш, Н. Слухай, Н. Сукаленко, О. Тищенко, В. Ужченко та ш.). Поняття концепту як когнггивно! ушверсали розглядаеться у працях багатьох науковщв, зокрема, С. Аскольдова, Р. Павшьонюа, А. Вежбицько!, Дж. Лаффаля, З. Попово!, Й. Стернша, В. Кононенка, I. Голубовсько!, С. Жаботинсько!, Т. Вшьчинсько! та ш.
Однак слщ сказати й про те, що концепти, репрезентоваш фразеолопчними одиницями (ФО) в бшьшосп праць автор1в вивчалися, як правило, принапдно, у зв'язку з дослщженням шших аспектов. В укра!нському мовознавсга О. Се-л1ванова розглядае концептуал1защю соматичного коду культури в укра!нських фразеолопзмах [10]; Ж. Краснобаева-Чорна дисертацшне дослщження присвячуе проблемам номшацп, формування та модифшацп обсягу змюту, щеограф1чному розгортанню структури та класифшацшним параметрам концепту ЖИТТЯ, ре-презентованого фраземами [5]. Отже, перш1 кроки на шляху розв'язання складно! багатопланово! проблеми зроблено.
Актуальшсть теми дослщження визначаеться, по-перше, посиленням в украшютищ штересу до проблеми вщображення у мов1 концептосфери народу та !! ос-новних концептов; по-друге, потребою подальшого вивчення особливостей структу-
рування концеплв, репрезентованих ФО, встановлення 1хньо1 взаемодп мiж собою, залучаючи до ан^зу деякi данi теорiй, висновкiв шших наук i галузей лiнгвiстики.
Про концепт сьогодш пишуть дуже багато, але, як i ранiше, визначають його по-рiзному. Частина дослiдникiв розумie його широко як унiверсальну сутшсть, що формуеться у свiдомостi на базi безпосереднього чуттевого досвiду, безпосередшх операцiй людини з предметами, а також на основi мовного спшкування та взаемодп з iншими уже сформованими концептами [7, с. 4]. Iншi вчеш зосереджують увагу на окремих моментах штерпретацп концептiв, зокрема, акцентуючи на тому, що останш часто позначенi етнокультурною специфiкою (С. Воркачов), оточеш емоцiйним, ек-спресивним, оцiнним ореолом (В. Колесов), що через них культура входить у мен-тальний свiт людини (Ю. Степанов) тощо. У дослiдженнi, услд за Й. Стернiним, розглядаемо концепт як дискретне ментальне утворення, яке е базовою одини-цею мисленневого коду людини, володiе вiдносно впорядкованою внутрiшньою структурою, що е результатом шзнавально! (когштивно1) дiяльностi особистостi й суспшьства, i несе комплексну, енциклопедичну iнформацiю про вiдображений предмет чи явище, про iнтерпретацiю шформаци суспiльною свiдомiстю та вiдношення суспшьно! свiдомостi до даного явища чи предмета [6, с. 34].
Мета статп — вирiзнити з фразеолопчного складу укра1нсько1 мови фразеологiзми з компонентом душа, яю репрезентують когштивний сектор ближнiх периферiй двох концегспв РОЗУМ i СЕРЦЕ.
У кшщ XX ст. почали з'являтися спещальш роботи, статтi й навiть монографiчнi дослiдження, у яких аналiзують т чи iншi аспекти слова душа.
В украшському мовознавствi маемо також пращ, у яких розглядають анал> зований мовний матерiал: О. Каракуця у кандидатськiй дисертаци з'ясовуе структурно-семантичний, iдеографiчний i лiнгвокультурологiчний аспекти фразеологiзмiв з концептом душа [3]; М. Скаб аналiзуе функцiонування лексеми душа в рiзнi iсторичнi перiоди, в рiзних стилях укра1нсько1 мови, дослщжуе роль окремих мовних засобiв у вираженш концепту ДУША [11]; I. Черевко аналiзуе фразеологiзми з iменниками Бог, душа, дух в украшських пам'ятках XVI - XVII ст. [15]; В. Кононенко розглядае слово душа як один iз символiв украшсько! мови та один iз концептiв [4]; К. Голобородько аналiзуе концепт ДУША в текстах О. Олеся
[I]; I. Голубовська порiвнюе структуру концеппв ДУША й СЕРЦЕ в нацюнально-мовних картинах св^ (на матерiалi укра1нсько1, росшсько1, англшсько! та китайсько! мов) [2] та iншi дослiдники.
Концепт СЕРЦЕ й концепт РОЗУМ мають яскраво видшеш ядра, що свiдчить про 1х високу концептуальну сформованiсть, когнiтивну стшюсть. Ближня периферiя концепту РОЗУМ представлена 5 когштивними ознаками: пам'ять, поведшка, душа, уява. Ближня периферiя концепту СЕРЦЕ представлена 4 когштивними ознаками: емоци, кров, душа, пам'ять. Отже, концепт ДУША е репрезентантом ближшх периферш як концепту СЕРЦЕ, так й концепту РОЗУМ. Душа як внутршнш св^ людини являе собою надзвичайно складну та загадкову рiч
[II]. 1з цього приводу О. О. Потебня зазначав: «психолопя приписала душi стiльки окремих здiбностей творити в собi або виправдовувати вiдомi стани, скiльки було груп, яю не пiдводяться пiд одну загальну: радiсть, печаль — це почуття, рiшучiсть,
нерiшучiсть — воля, пам'ять, розум — дiяльнiсть тзнавальна, але почуття, воля, розум не мають загального поняття, о^м поняття душi, а тому душi приписанi певнi можливостi розумiти, вщчувати, мати волю» [8, с. 118]. Саме тому, що «мова е виразником душi, у словi зафшсовано усю гаму людських почуттiв, схоплено найнепомiтнiшi почуттевi коливання, людськi переживання — вiд позитивних до негативних» [14, с. 84]. Росiйськi дослщники зазначають, що фразеологiзми iз соматизмом душа, який розглядаеться як орган, локалiзований десь у грудях, що вщповщае за внутршне життя людини [13, с. 16], часто варiативнi для зворо^в iз компонентом серце. Фразеолопя укра1нсько1 мови також фшсуе синонiмiзацiю лексем серце й душа. Наприклад: вiдкривати вдкрити душу (серце); бути [при-падати, приходитися]до вподоби (до душ^ до серця, по серцю); душа (серце) не на м^щ; душа (серце) радуеться (ствае); завмирати душею (серцем); звiряти (звiрити, виливати, вилити) душу (серце); тшки скребуть (скребли, шкребуть) душу (шкребуться на душ^ на серц); прийти до душi (до серця, по серцю); при-йтися до вподоби (до душ^ по душ^ до серця); проймати душу (серце) розвору-шувати (розятрювати, ятрити) рану [в серц (в душг)]; розривати серце (душу, груди); вирвати з серця (з душг); тривога душу (серце) обгортае; холоне душа (в душ^ на душ0 — холоне серце (в серц); ятрити душу (серце) [СФС].
За нашими спостереженнями й за спостереженнями дослщнищ М. В. Скаб [11] в украшськш мовi слово душа найактившше функцюнуе саме iз значенням «почуття», — рщше «розум, думки». Душа вщповщае за думки (тобто мае зв'язок iз розумом), бажання та почуття, однак фразеологiзмiв, у яких спещально йшлося лише про думки, практично немае. Зафшсовано ФО, як мають значення «дшитися сво1ми думками, почуттями» або «намагатися зрозум^и чужi думки, почуття». Отже, украшсью фразеолопзми репрезентують одночасно ближш периферп когштивних секторiв «ДУША» як концепту РОЗУМ, так i концепту СЕРЦЕ:
викладати / викласти душу — «вщверто, щиро дшитися з кимсь думками, пе-реживаннями» [СФУМ, с. 703]; вiдводити вдвести душу — «звiрятися кому-не-будь, дшячись сво1ми думками, переживаннями, намiрами» [СФУМ, с. 97]; виливати / вилити свою душу — «щиро дшитися з ким-небудь найпотаемшшим, тим, що хвилюе, наболшо. // Висловлювати сво1 почуття, переживання» [СФУМ, с. 75] та ш.;
вiдкривати (розкривати) / вiдкрити (розкрити) душу (серце) — «вщверто, щиросердно дшитися з ким-небудь сво1ми запов^ними думками, переживаннями, намiрами i т. ш.» [СФУМ, с. 102 - 103]; заглядати (зазирати) / заглянути (за-зирнути) в душу (в серце) — «намагатися зрозумгги почуття, думки, сутшсть i т. ш.. кого-небудь» [СФУМ, с. 242]; проникати /проникнути в [саму] душу (в серце, до серця — «1. Доходити до розумшня почутпв, думок» [СФУМ, с. 577]; влазити (вкрадатися) / влiзти (вкрастися) в душу — «1. Дiзнаватися про щось особисте, штимне, про внутршнш свгг, почуття, думки, намiри шшо1 людини або втру-чатися в них» [СФУМ, с. 116 - 117]; лiзти змiею в душу — «3. Втручатися в чи1сь особисп справи. // Намагатися зрозум^и когось, дiзнатися про його намiри, думки, бажання i т. ш. [СФУМ, с. 345]; вхопити за серце (за душу) — «повнютю заво-лод^и ким-небудь (про почуття» [СФУМ, с. 143]; душа пристала — «хто-небудь уподобав, полюбив когось [СФУМ, с. 227]; душа не лежить — «хто-небудь не мае
штересу, не вщчувае прихильносп, симпати до кого-, чого-небудь [СФУМ, с. 227]; припасти / припадати до серця (до душ1) — «викликати у когось симпатию, по-чуття кохання, сподобатися кому-небудь» [СФУМ, с. 564]; запалювати /запалити душу (серце) — «збуджувати в когось сильш почуття або захоплювати кого-небудь» [СФУМ, с. 250]; душа (серце) скте — «хто-небудь переживае, хвилюеться за когось, тяжко страждае, охоплений почуттям жалю, туги { т. ш.» [СФУМ, с. 228] та ш
В укра!нських фразеолопзмах вщбиваеться м1ра коректносп та результатив-носн в спробах д1знатися про чуж думки, почуття: вщ коректного (заглядати (зазирати) / заглянути (зазирнути) в душу (в серце) — «намагатися зрозумгти почуття, думки, сутшсть { т. ш. кого-небудь» [СФУМ, с. 242]; до грубого лiзти рдше залазити) / залiзти в душу — «виявляючи удавану люб'язшсть, приязнь до когось, добиватися його дов1р'я, прихильносп» [СФУМ, с. 345]; лiзти (р1дше залазити) з чобтьми в душу — «грубо, безцеремонно втручатися в чи!сь спра-ви, в особисте життя» [СФУМ, с. 345]. Отже, приклади свщчать, що базовий шар концепту СЕРЦЕ й концепту РОЗУМ репрезентований широким д1апазоном укра-!нських фразеолопчних одиниць. Виявлено, що фразеолопзми репрезентують од-ночасно ближш периферп когштивних сектор1в душа як концепту РОЗУМ, так { концепту СЕРЦЕ, однак фразеолопзм1в, у яких спещально йшлося лише про думки (репрезентащя концепту РОЗУМ), практично немае. Зафшсовано ФО, яю мають значення «дшитися сво!ми думками, почуттями» або «намагатися зрозумпи чужi думки, почуття». Укра!нська фразеолопя також дуже широко фшсуе синошм1защю лексем серце й душа.
Ус окреслеш аспекти потребують подальшого вивчення. Концепт характеризуемся вщповщним змютом, структурою, постшною динамшою, особливостями етномовно! об'ективацп та потребуе подальших дослщжень.
Здшснене дослщження постае лише частиною опрацювання концеппв ште-лектуально! та почуттево! сфери у фразеосистем1 укра!нсько! мови.
Перелж умовних скорочень
СФС — Коломiець М. П. Словник фразеолопчних синонiмiв / М. П. Коломiець, £. С. Регушевський . — К.: Радянська школа, 1988. — 200 с.
СФУМ — Словник фразеологiзмiв укра!нсько! мови. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с.
Литература
1. Голобородько К. Концепт «душа» в структур духовного поля (на матерiалi по-езп Олександра Олеся) / К. Голобородько // Швденний арх1в. Фiлологiчнi науки. — Вип. XIV. — Херсон, 2002. — С. 336 - 341.
2. Голубовська I. О. ДУША I СЕРЦЕ в нацюнально-мовних картинах свгту (на ма-терiалi укра1нсько1, росшсько!, англшсько! та китайсько!' мов) / I. О. Голубовська // Мовознавство. — 2002. — №4-5. — С. 40 - 47.
3. Каракуця О. М. Фразеолопзми украшсько! мови з компонентом «душа» (структур-но-семантичний, iдеографiчний, лшгвокультуролопчний аспекти): автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. фiлол. наук: спец. 10.02.01 «укра!нська мова» / О. М. Каракуця — Харшв, 2002. — 19 с.
4. Кононенко В. I. Концепти укра!нського дискурсу / В. I. Кононенко. — К.^вано-Франшвськ: Плай, 2004. — 247 с.
5. Краснобаева-Чорна Ж. Концепт ЖИТТЯ в украшськш фраземiцi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фiлол. наук: спец. 10.02.01 «украшська мова» / Ж. Крас-нобаева-Чорна. — Дншропетровськ, 2008. — 20 с.
6. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. — М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. — 314 с.
7. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. — Воронеж: Истоки, 2001. — 190 с.
8. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. — К.: СИНТО, 1993. — 192 с.
9. Селiванова О. О. Актуальт напрями сучасно! лшгвютики (аналггачний огляд) / О. О. Селiванова. — К.: Фггосоцюцентр, 1999. — 148 с.
10. Селiванова О. Нариси з украшсько! фразеологп (психокогттивний та етнокультур-ний аспекти) / О. О. Селiванова. — Кшв - Черкаси, 2004. - 275 с.
11. Скаб М. В. Закономiрностi концептуалiзацiï та мовно! категоризаци сакрально! сфери / М. В. Скаб. — Чершвщ: Рута, 2008. — 560 с.
12. Тимченко И. В. Структурно-семантический анализ фразеологических единиц с компонентами-соматизмами ГОЛОВА, ОКО, ВУХО, Н1С, ЯЗИК: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. фил. наук: спец.10.02.01 «украшська мова» / И. В. Тимченко. — Харьков, 1990. — 16 с.
13. Урысон Е. В. Проблемы исследования языковой картины мира: аналогия в семантике / Е. В. Урысон. — М.: Языки славянской культуры, 2003. — 224 с.
14. Федик О. Мова як духовний адекват свиу (дшсносп) / О. Федик. — Львiв: М1сюнер, 2000. — 300 с.
15. Черевко I. Фразеолопзми з iменниками Богъ, духъ, душа в украшських пам'ятках XIV - XVII ст. / I. Черевко // Украшська вторична та дiалектна лексика: [зб. наук. праць]. — Львiв, 2003. — С. 110 - 118.
16. Шмелев А. Д. Дух, душа и тело в свете данных русского языка / А. Д. Шмелев // Ключевые идеи русской языковой картины мира. — М.: Языки славянской культуры, 2005. — С. 133 - 152.
Прудникова Т. И. ДУША, СЕРЦЕ, РАЗУМ: особенности концептуалiзации в украинской фразеологии.
В статье рассматриваются украинские фразеологизмы с компонентом ДУША как репрезентанты ближних периферий концептов РАЗУМ (УМ) и СЕРДЦЕ. Предлагается полевая модель концепта, которая имеет ядро и периферию. Выводы основываются на результатах исследований фразеологической и когнитивной наук.
Ключевые слова: фразеологическая единица, концепт, душа, сердце, разум (ум), концептуализация, человек.
Prudnikova T. I. SOUL, HEART, MIND: peculiarities of conceptions in Ukrainian phraseology.
The article examines Ukranian phraseologisms with a component «a soul» as representatives of near peripheries of concepts «a mind» and «a heart». The author suggests a model of the concept which consists of a nucleus and a periphery. The conclusions are based on the achievements of phraseologikal and cognitive sciences.
Key words: phraseological units, concept, soul, heart, mind, conceptualization, human.
Статья поступила в редакцию 22 ноября 2010 г.
