CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.363-367.
УДК 811.161.2373.72
Репрезентафя концепту ОБМАН фразеолопзмами украшсько! мови
Прудникова Т. I.
РВНЗ "Кримський Нженерно-педагог'чний унiверситет", м. С'мферополь, Украна
У статт1 анал1зуються особливост1 репрезентацИ'украгнськими фразеолог1змами базового шару концепту ОБМАН.
Ключовi слова: фразеолог1чна одиниця, концепт, обман, концептуал1зац1я, лю-дина.
Про концепт сьогодш пишуть дуже багато, але, як i рашше, визначають його по-рiзному. Частина дослщниюв розумie його широко як ушверсальну сутнiсть, що формуеться у свщомост на базi безпосереднього чуттевого досвiду, безпосереднiх операцiй людини з предметами, а також на основi мовного спшкування та взаемодп з шшими уже сформованими концептами.
Дослщники виявляють рiзну кiлькiсть аспектiв, релевантних для з'ясування при-роди концепту. Так, зважаючи на вживання його у системi понять сучасно! науки, Ж. Краснобаева-Чорна визначае им таких аспекпв: логiко-фiлософський (Дж. Кеменi, Ч. Ирс, Г. Фреге), власне фшософський (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарi), лшгвютичний (В. Гак, В. Звегiнцев, О. Тараненко), лшгвокультуролопчний (А. Веж-бицька, В. Красних, В. Маслова, В. 1ващенко), когнiтивний (О. Кубрякова, З. Попова, Й. Стернш, В. Дем'янков), психолшгвютичний (О. Залевська, О. Селiванова, Л. Лисиченко, В. Старко) та лтературно-культуролопчний (Л. Грузберг, Л. 1ванова, О. Кагановська) [4]. Зазначена полiаспектнiсть свiдчить про складну й багатогранну природу самого концепту та наукових знань про нього [1;4; 5; 6 та iн.].
О. Цапок розглядае чотири аспекти дефшщи концепту: логiко-фiлософський, що пов'язуе концепт iз поняттям; логiко-семантичний, орiентований на ототожнення його зi значенням; психолопчний, який виходить з ще! О. Потебш про трирiвневу структуру слова, одним iз яких поряд iз внутрiшньою та зовнiшньою формою е «змют (або iдея), що вщповщае чуттевому образу чи розвинутому з нього поняттю» [13]; й штегративний, орiентований на розумiння концепту як шформацшно! струк-тури свiдомостi з огляду на рiзнi способи отримання шформаци [9; 13].
Актуальшсть теми дослщження визначаеться, по-перше, посиленням в украшютищ iнтересу до проблеми вщображення у мовi концептосфери народу та И основних концеппв; по-друге, потребою подальшого вивчення особливостей струк-турування концептiв, репрезентованих ФО, залучаючи до анатзу деякi данi теорiй, висновюв iнших наук i галузей лшгвютики.
Складним i дискусiйним питанням лшгвоконцептологи е структура концепту. За Ю. Степановим, концепт складаеться з компоненпв-прошарюв, якi постають резуль-
татом, «опадами» культурного життя рiзних епох. У такий спошб, окрiм штенсивно!, концепт мае ще три ознаки: 1) основна актуальна ознака - концепт актуальний для вшх носив певно! мови (це не тшьки колективне уявлення, як реальшсть суспiльства, але i гiпотези, що створюються про цю реальнiсть найбiльш видатними членами суспшьства); 2) додаткова, пасивна ознака - властивосп, що виступають вже неак-туальними, «iсторичними» (глибинний прошарок, що юнуе в сучасному станi куль-тури, але не усвiдомлюеться людьми); 3) буквальний смисл, або внутршня форма, втшена у зовнiшнiй, вербальнш формi [10]. Постаючи тривимiрним утворенням, концепт, на думку В. Карасика, мютить предметно-образний, поняттевий та цшнюний складники [3, с. 109].
Новий погляд на структуру концепту пропонуе В. 1ващенко [2]. На думку автора, концепт культури складаеться з п'яти компонентiв: 1) власне-когштивного, або когнiтиву (iнформацiя про свщ що частково передаеться генетично, а частково е результатом набутого шдивщуального життевого досвiту й збер^аеться в структурах довготривало! пам'ят на мовно-мисленневому рiвнi свiдомостi переважно у формi образiв-енграм чуттевого сприйняття, понять та пропозицiй); 2) емотивно-го, або емотиву (стале вщношення мiж людиною й об'ектом, що виникае на базi !х сощальних / матерiальних та духовних потреб i репрезентуеться у формi емоцшного тону вражень, власне емоцiй або почутпв - емоцiйних процесiв, сташв, а також за-гальних постанов особистосп як емоцiйного переживання, що досягае найвищо-го ступеня узагальнення); 3) конативного, або конатиму (поведшкова реалiзацiя ментальних настанов i цшнюних орiентацiй суб'екта вiдображення, сфокусова-них на певному фрагментi дiйсностi; цей компонент грунтуеться на стереотипах поведшки, вироблених попереднiм життевим досвiдом як окремо взято! людини, так i людсько! спiльноти загалом, що збертаються в структурах пам'ятi); 4) компонент епохи (конкретно-iсторичнi умови життедiяльностi соцюкультурно! спiльноти); 5) факторно! зумовленост природних умов життедiяльностi та географiчного розташування (додаткова iнформацiя в цшнюно-смисловш органiзацi! концепту про географiчнi особливостi територi! проживання етносу та ктматичш умови, екологiчну ситуацiю, а також економiчнi, полiтичнi, релiгiйнi, правовi та iншi чинни-ки); а структура культурно-юторичного концепту - з шести [2]. Беручи до уваги факт юнування шдивщуально! та колективно! свiдомостi, а також сферичну форму мовно! моделi свiту (Л. Вотенштейн, Н. Хомський, Ю. Караулов, I. Ревзш, Ж. Соколовська), деякi вчеш припускають, що концепт мае макро- i мiкросфери [див., напр.: 4].
В. Ншонова представляе структуру концепту у виглядi рiвнево! моделi або кшькох шарiв: смислового та вербального або смислового, образно-асощативного та предметно-почуттевого [5, с. 251].
Ми, услщ за Й. Стернiним, З. Поповою [див., напр.: 6; 7; 10; 11] та ш. дослщниками, обстоюемо польову модель концепту, яка мютить ядро та периферда.
Ядром концепту ОБМАН е лексема обман (базовий образ) i виявлеш когштивш сектори (ознаки). Базовий образ i когштивш сектори - це базовий шар концепту ОБМАН.
Приклади свщчать, що когштивш сектори базового шару концепту ОБМАН репрезентоваш широким дiапазоном укра!нських фразеологiчних одиниць:
а) обманути, перехитрити (використовувати шшу людину як зашб для досягнення власних цiлей): накинутиласим оком. З корисливими намiрами [ФСУМ, с. 586]; за-мовляти (заговорювати) /замовити (заговорити) зуби. Вводити в оману, дурити
Репрезентац1я концепту ОБМАН фразеолог1змами украшсько! мови
когось [ФСУМ, с. 313]. брати / взяти на арапа. Обманюючи, хитруючи, ддачи не-чесно, домагатися чого-небудь [ФСУМ, с. 51]. брати / взяти на пушку (на понт). Обманюючи, хитруючи, ддачи нечесно, домагатися чого-небудь [ФСУМ, с. 51]; брати /взяти на Бога. Обманюючи, хитруючи, ддачи нечесно, домагатися чого-небудь [ФСУМ, с. 51]; замазувати/замазати очи Вщвертати чию-небудь увагу; обманюва-ти когось [ФСУМ, с. 311]; вiдводити/вiдвести очi [ФСУМ, с. 116] та ш.;
б) обманути (обманом поставити кого-небудь в незручне становище): залишати (лишати), зоставляти i т. ш.) / залишити (лишити, зоставити i т. ш.) в дурнях. Одурити, перехитрити кого-небудь, поставивши у незручне, смшне становище [ФСУМ, с. 310]; пошити (обути) /шити (обувати) у дурни Поставити кого-небудь у дуже незручне становище; одурити когось [ФСУМ, с. 685]; тдвести /тдводити тд монастир. Обдуривши, накликати бщу, ставити кого-небудь у скрутне становище [ФСУМ, с. 631] та ш.;
в) обманути (неправильно шформувати; нав'язувати неправильне уявлення про що-небудь): замилювати (милити) / замилити очи Обдурювати кого-небудь, хи-трувати [ФСУМ, с. 312]; пускати /пустити в очi дим (пилюку). Вводити в оману кого-небудь [ФСУМ, С. 718-719]; пускати / пустити ману [в вiчi]. Обдурювати, змушувати вiрити в що-небудь нереальне [ФСУМ, с. 719]; напускати /напустити дурману. Обманюючи, завуальовуючи ютину, змушувати вiрити в що-небудь нереальне [ФСУМ, с. 532]; наводити / навести полуду (бтьмо) на очi. Навмисно неправильно шформувати, обдурювати кого-небудь [ФСУМ, с. 520]; заслтлювати / заслтити очи Позбавляти здатност ч^ко мислити, правильно сприймати навко-лишню дшсшсть [ФСУМ, с. 317] та ш.;
г) обдурити, перехитрити кого-небудь: обвести (обкрутити, обернути, обмо-тати i т. ш.) / рщше обводити (обкручувати, обертати, обмотувати i т. ш.) круг (кругом, навколо, довкола) пальця (пучки) [ФСУМ, с. 563]; обвести /обводити за тс. Перехитрити, обдурити кого-небудь [ФСУМ, с. 563]; лишати (залишати i т. ш.) / лишити (залишити i т. ш.) з носом. Обдурювати, перехитровувати кого-не-будь [ФСУМ, с. 432]; водити / поводити за тс (за носа). Обдурювати кого-небудь [ФСУМ, с. 142] та ш.;
г) хитрувати (вдаватися до неправдивих, нечесних учинюв): тдходити (тдлазити) з хитрощами. Вдаватися до неправдивих, нечесних учинюв [СФС, с. 135]; удаватися до хитрування (до хитрощiв). Удаватися до неправдивих, нечесних учинюв [СФС, с. 135]; братися (даватися, вдаватися, тдШматися, пускати-ся) нахитрощи Вдаватися до неправдивих, нечесних вчинюв [СФС, с. 135]; крути-ти (вертти) хвостом. Удаватися до неправдивих, нечесних учинюв [СФС, с. 135] та ш.;
д) лицемiрити: кривити / покривити (скривити) душею. Бути нещирим, лицемiрити [ФСУМ, с. 396]; грати / ламати комедЮ. Удавати з себе кого-не-будь, лицемiрити [ФСУМ, с. 195]; справляти комедЮ. Удавати з себе кого-небудь, лицемiрити [ФСУМ, с. 195] та ш.;
е) морально псувати, тдбурювати на непдш вчинки: збивати (зводити) / зби-ти (звести) з пуття. Морально псувати, тдбурювати на непдш вчинки [ФСУМ, с. 323]; зводити (заводити, збивати) /звести (завести, збити) на матвщ. Спрямо-вувати кого-небудь на неправильш вчинки [ФПЛМ, с. 326]; тдводити (тдбивати, тдбити) / тдвести на грiх. Спонукати когось до якогось негожого, непорядного вчинку [ФСУМ, с. 631] та ш.;
з) першим користуватися чшмись здобутками: збирати вершки [на молощ]. Бра-ти co6i все найкраще, першим користуватися чшмись здобутками [ФСУМ, с. 323]; збирати / 3i6pamu сметанку. Брати ra6i все найкраще, першим користуватися чшмись здобутками [ФСУМ, с. 323-324]; зтмати /зняти тнку. Брати, одержувати найкраще, не затрачуючи зусиль [ФСУМ, с. 343] та iH.;
ж) утручатися в чужi справи: встромляти (сунути, пхати) / встромити (втис-нути, всунути) [свого] носа ([свш] шс). Безцеремонно втручатися в що-небудь, пе-реважно в те, що не стосусться когось [ФСУМ, с. 156]; сунути носа до чужого проса. Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосусться когось [ФСУМ, с. 156] та ш.
Висновки. Отже, базовий шар концепту ОБМАН репрезентований широким дiапазоном украшських фразеолопчних одиниць. Дослщження лшгвокультурно! специфши таких концепт1в дасть змогу глибше тзнати етнопсихологiчнi засади нацюнального свiтосприйняття, змоделювати мовно-концептуальну картину св^у украшського народу.
Перелiк умовних скорочень
СФС - Коломieць М.П., Регушевський С.С. Словник фразеологiчних синонiмiв.
- К.: Радянська школа, 1988. - 200 с.; ФСУМ - Фразеолопчний словник украшсько! мови: В 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993. - Кн. 1-2.
Список лггератури
1. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм: [монография] / Н.Ф. Алефиренко. - М.: ООО Изд.-во «ЭЛПИС», 2008. -271 с.
2. 1ващенко В. Л. Функцюнальна тополопя концепив як одиниць культури / В. Л. 1ващенко // Вюник Львiв. ун-ту. Сер. фiлол. - 2004. - Вип. 34. - Ч. I. - С. 390397.
3. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. -М.: Гнозис, 2004. - 390 с.
4. Краснобаева-Чорна Ж. Концепт ЖИТТЯ в украшськш фраземщк авто-реф. дис. ... канд. фшол. наук. - Дншропетровськ, 2008. - 20 с.
5. Ншонова В.Г. Трагедшна картина св^у в поетищ Шекспiра: монографiя.
- Днiпропетровськ: ДУЕП, 2007. - 364с.
6. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314 с.
7. Попова З.Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж: Истоки, 2001. - 190 с.
8. Селiванова О. Нариси з укра1нсько1 фразеологи (психокогштивний та ет-нокультурний аспекти) / о. Селiванова. — Ки1в — Черкаси. — 2004. — 275с.
9. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасюлопя: монография. - К.: Изд-во украинского фитосоциологического центра, 2000. - 248 с.
10. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры / Ю.С. Степанов. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академический проект, 2004. - 992 с.
Репрезентащя концепту ОБМАН фразеологiзмами укра'шсько! мови
11. Стернин И.А. Значение и концепт: сходства и различия / И. А. Стернин // Общение. Языковое сознание. Межкультурная коммуникация. - Калуга, 2005
12. Стернин И.А. Может ли лингвист моделировать структуру концепта? / И. А. Стернин // Когнитивная семантика: Материалы: Второй Международной школы- семинара по когнитивной лингвистике / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: B.C. Кубрякова и др.: В 2 ч. - Ч. 2. - Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. - С. 13- 17.
13. Цапок О.М. Мовш засоби репрезентаци концепту КРАСА в поези украшських шютдесятниюв: автореф. дис. ... канд. фшол. наук / О.М. Цапок. - Оде-са, 2003. - 20 с.
Прудникова Т. И. Репрезентация концепта ОБМАН фразеологизмами украинского языка // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. 363-367.
В статье анализируются особенности репрезентации украинскими фразеологизмами базового слоя концепта ОБМАН.
Ключевые слова: фразеологическая единица, концепт, обман, концептуализация, человек.
Prudnikova T. I. Representation of the concept DECEIVE by Ukrainian phraseolo-gisms // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 363-367.
Pecularities of representation of basic level of concept the DECEIVE by Ukrainian phraseologisms are analyzed in the article.
Key words: phraseological units, concept, deceive, conceptualization, human.
Поступила до редакци 21. 03.2012 р.
