CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 134-138
УДК 811.161.2
Харчовий код культури в контекст украшсько'Г фразеологи
Щербачук Л. Ф.
Таврйський нацюнальний унверситет '¡мен В. I. Вернадського, м. амферополь, Республка Крим lidiya-ark035@yandex.ru
У статт1 проанал1зовано особливост1 вербал1заци харчового коду культури в контекст7 украгнсьюй фразеологи,, який виступае як знакова реал1зац1я архетитв св1домост1, як закодована в певнт форм1 Шформащя, що дозволяе ¡дентифтувати украгнську нащонально-культурну традищю харчування. Формування фразеолог1зм1в з компонентами на позначення гж здтснюеться завдяки процесам метафоризацИ. Фразеолог1чна система украгнськог мови в1ддзеркалюе своер1дшсть ствв1дношення харчового коду культури з тшими культурними кодами.
Ключовi слова: фразеолог1зм, харчовий код культури, оцгнка, метафоризац^я.
Постановка проблеми. Нащональна своерщшсть фразеологiзмiв виявлясться в специфщ !х внутршньо! форми, семантищ, аксюлоги тощо. Базуючись на мотивацп фразеологiзмiв, можна реконструювати в шдсумку цшу картину життя того чи шшого народу, вщбиту «дзеркалом у фразеологи» [13, с. 340]. Вториншсть номшацп фразеолопчних одиниць базусться на первинносп назв предмепв, життевих ситуацiй, явищ, вербальне вираження яких становить прототип фразеолопзму. Дослiдження харчового коду у сферi фразеологи укра!нсько! мови передбачае аналiз семантичних, аксiологiчних особливостей мовних одиниць-репрезентанпв продуктiв харчування. Поняття культурного коду мае рiзне трактування в науковш лiтературi. Послуговуемося тлумаченням культурного коду як «штки», що культура накидае на довкiлля, членуе, категоризуе, структуруе та оцiнюе його [9, с. 232]. Кодам культури як методолопчнш, поняттевш основi лшгвокультурологи присвяченi пращ О. Л. Березович, М. Л. Ковшово!, В. В. Красних, В. А. Маслово!, В. М. Телп та iн. учених, проте проблема докладного !х аналiзу чекае свого розв'язання. Мета до^дження - проаналiзувати особливосп семантично!, аксюлопчно!, метафорично! репрезентацп харчового коду культури в украшськш фразеологи.
У сучасних студiях з етнолшгвютики, лшгвокультурологи в питаннях про коди культури, як системи знаюв (знакових тiл) матерiального та культурного св^, центральне мiсце продовжують займати культурш смисли [6, с. 9] i вмiщена в них шформащя [8, с. 171]. Змiст ще! шформаци, на думку О. Л. Березович, визначаеться не стiльки об'ективним «фотографуванням» дiйсностi, скiльки суб'ективно на!вним свiтосприйняттям носiя традици, що мае етшчне, соцiальне, культурне пiдrрунтя. Така шформащя охоплюе основнi координати моделi свiту (часовi, просторовi, аксiологiчнi та ш.), але при цьому надто вибiркова (у низцi близьких за змютом елементiв один може мати культурну (мовну) вiдзнаку, а шший може бути позбавлений подiбно! маркованосп [1, с. 9]. Пiдтримуемо думку М. Л. Ковшово!, що найбшьш оптимальною для лшгвокультуролопчного дослiдження уявлявляеться оргашзащя культурних знакiв у код культури за тематичною ознакою: «людина» (антропний код), «природа»
Харчовий код культури в контекст украшсько! фразеологп
(природний код), «рiч» (речовий код) тощо [8, с. 174]. Коди культури фшсують колективнi уявлення, утворюють систему координат, яка задае еталони культури. Учет (О. М. Галинська, М. Л. Ковшова, В. В. Красних, В. А. Маслова, К. I. Мiзiн, В. М. Телiя, В. Д. Ужченко та ш.) видiляють рiзну кiлькiсть культурних кодiв (антропний, зооморфний, рослинний, артефактний, релiгiйний, просторовий, кiлькiсний, часовий, гастрономiчний / харчовий тощо), проте одностайш в тому, що 1хш межi нестабiльнi. Однак дуже важливо тут зрозумгти механiзм того, як об'екти реального свгту, крiм виконуваних ними функцш, набувають у культурi знаково! функцп, тобто стають носiями додатково! шформаци [10, с. 21]. Г. Ю. Богданович зазначае, що одинищ унiверсального предметного коду iменують предметно-образний, тобто чуттевий характер, а ушверсальшсть предметного коду полягае в тому що вш е у вшх без винятку носив мови, хоча рiзний у кожного iндивiда, оскшьки вiдбивае чуттевий досвiд людини, особисто нею отриманий у житп через органи чуття [2, с. 57].
На думку О. М. Галинсько!, харчовий код культури вщображае харчову традищю етносу; це форми дiяльностi й поведiнки, пов'язанi з добуванням i прийомом 1ж1, у сукупносп зi знаннями людей про елементи культури харчування, досвiд збереження й передачi цих знань iз поколшня в поколiння [5, с. 47]. У дослщженш пiд продуктами харчування розумiемо будь-яку «продукщю» тваринного й рослинного походження, яка може бути призначена для харчування. Так, фразеолопзми украшсько! мови та !х компоненти експлшують рiзноманiтнi продукти харчування, страви, що з давшх-давен споживали украшщ:
1) овочi: скребти моркву — доршати кому-небудь або лаяти, сварити когось [12, с. 819], як виросте гарбуз, iрон. - уживаеться для вираження повного заперечення змюту речення [12, с. 72], нагодувати цибулькою (кого) - набити кого-небудь [12, с. 521], втерти часнику, згруб. - побити, суворо покарати кого-небудь [12, с. 136];
2) зерновi / злаковi / бобовг заронити зерно [12, с. 316] - викликати, збудити що-небудь у когось [12, с. 316], як з гречки лико - поганий, негодний, шкудишнш [12, с. 423], на бобах - лишати, зоставатися ш з чим, без шчого [12, с. 36];
3) фрукти: яблуку мде впасти - дуже багато людей, дуже людно [12, с. 147], розводити кислиц - перебувати в гштючому настро!, скаржитися, плакатися, плакати жалдачись, тддаватися вщчаю [12, с. 746], ускочити у сливки - опинитися у неприемному становищi [12, с. 916];
4) риба: як у карася вовни iрон. - зовам немае [12, с. 119], ловити носом окушв жарт. - сидячи або стоячи дрiмати, схиляючи вниз голову [12, с. 446], битися як риба об лгд - 1. Жити в тяжких матерiальних умовах, переборюючи нестатки; 2. Намагатися робити що-небудь складне [12, с. 27];
5) жири. Серед мовних одиниць ще! групи на особливу увагу заслуговують фразеолопзми з компонентом сало, яке традицшно вважаеться своерщною «шзипвкою» украшщв у свт - найцшшший у традицшному харчуванш продукт. Иого вживали на полуденок i пiдвечiрок iз хлiбом, огiрками, брали iз собою в дорогу, ним засмажували i затовкували борщ, капусняк, юшку. На смаженому салi робили яечню. Шкварки надавали чудового присмаку кашам, вареникам. Достаток сала вважався в народi за справжнш добробут. Сало символiзувало добробут i менталгтетшсть украшщв [4, с. 146]: як бобер у салi [12, с. 36] - дуже добре, безтурботно, заможно [12, с. 36], як салом по губах - кому-небудь приемно, радюно [12, с. 778], на комариному салi - тсний, немащений [12, с. 778]. Крiм того, до ще! групи вщнесено фразеолопзми з компонентами на позначення шших жирiв: маслят вишкварки - що-небудь незначне, не варте уваги; дрiбницi [12, с. 112], бжитися з жиру - вередувати, капризувати, живучи розюшно, без труднощiв [12, с. 33], мати смалець в головг - бути розумним, кмгтливим, розсудливим [12, с. 125], тдливати
масла - шдсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку [12, с. 634];
6) приправи, що додавали особливого смаку стравам i яким придшялася особлива увага: аль землг, книжн. - найкращ^ найвидатнiшi представники народу; добiрна частина певного товариства, суспшьства [12, с. 809], з перцем - дуже запальний, гарячий, гострий на язик [12, с. 624];
7) страви. У структурi фразеологiзмiв-репрезентантiв страв зафшсоваш компоненти, що позначають: а) першi страви: не давати наплювати в борщ - не допускати кривди, знущання над собою, не шкодити собi [12, с. 46], свищ7 в борщi - у кого-небудь немае шчого [12, с. 46], вигадувати таке, що 7 в борщ не кришать - плести шсештнищ, дурнищ [12, с. 46], набиратися юшки - перейнятися чшми-небудь поглядами, думками, щеями [12, с. 519]. У традицшному народному харчуваннi украшщв значне мюце серед перших страв посщали овочевг. Без сумнiву, найпопулярнiшою стравою серед них був борщ. Борщ - це нащональна рiдка страва, що вариться з пошчених столових бурякiв, капусти з додатком картопт та рiзних приправ. Практично !ли його щодня як основну общню страву. Крiм цього, борщ належав до обов'язково! 1ж1 на весшл^ поминках, обжинках, Рiздвi тощо [7, с. 51]; б) другi страви. Дуже поширеними та улюбленими щоденними стравами украiнцiв е рiзноманiтнi каш^ У народнiй культурi каша розумшася як ритуальна !жа, яка використовувалася пiд час трапези на родинах, хрестинах, весшл^ поминках. Каша е символiчним втiленням долi, перерозподiл яко! складае смисловий змiст ритуальних свят [11, с. 10]: каша скисла - кому-небудь не вдалося устшно здшснити сво! намiри, задуми [12, с. 369], варити кашу - 1. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь; 2. Будувати сво! мiркування, грунтуючись на хибних вiдомостях, вигадувати щось [12, с. 67], дати березовог кашi
- 1. Побити кого-небудь, суворо покаравши; 2. Дуже вилаяти, гостро покритикувавши кого-небудь [12, с. 221]; в) молоко й молочш продукти: вв1брати в себе з молоком матер7 - засвоювати щось з дитинства, звикати до чогось [12, с. 70], шукати кгстки в молоц - вимагати чогось неможливого, присюпуватись до чогось [12, с. 969], збирати вершки - брати собi все найкраще, першим користуватися чш'мись здобутками [12, с. 75], як сир у ма^ - дуже добре, у достатках, розкошах [12, с. 807]; г) борошняш вироби. Для украшщв - хлiборобськоi наци - як i для шших слов'ян, хтб був святинею, символом добробуту, гостинностi, хлiбосольства, здоров'я та багатства [11, с. 10]: дыити хлiб - 1. Спшьно харчуватися з ким-небудь, переважно в умовах недостатньо! матерiальноi забезпеченостi; 2. Пригощатися разом iз ким-небудь; 3. Жити спiльним штересами, турботами [12, с. 244], гсти сухий хлiб - жити у нестатках, у бщносп, нуждi [12, с. 358], тяжкий хлiб - 1. Заробггок, здобутий важкою працею, великими зусиллями; 2. Робота, пов'зана з великими труднощами [12, с. 927], недаром хлiб гсти
- приносити користь [12, с. 358], всипати на галушки - побити, суворо покарати кого-небудь [12, с. 153]. Галушки також е символом украшсько! кухш. Вони переважно були буденною !жею, iнодi могли замiняти хлiб; г калачем не виманити - шяк не можна вигнати кого-небудь звщкись [12, с. 93]. Калач - це обрядовий хтб, який у календарнш обрядовосп слов'ян використовувався на святках. Як й iншi кшьцевидш предмети у весшьних обрядах е символом шлюбу;
8) алкогольнi напоТ: полоскатися у вит - надмiрно пити спиртне [12, с. 663] (вино - напш з виноградного або з деяких шших япдних та плодових сокiв, що перебродили набувши певно! алкогольно! мiцностi й аромату [8, с. 143]), як вы до браги, з сл. допастися, добратися, зневажл. - без почуття мiри; жадiбно [12, с. 129] (брага - спиртний напш рiзноi мщносп, рiд пива), гр1шна вода - горшка [12, с. 141], наварити пива - 1. Зробити, заподiяти що-небудь; 2. Запяти складну, коштку справу, що може дати неприемш наслiдки [12, с. 519] (пиво - малоалкогольний напiй, що виготовляеться звичайно з ячмшного солоду i хмелю);
Харчовий код культури в контекст украшсько! фразеологи
9) вода, безалкогольш напоТ: виварити воду з кого - знущатися з кого-небудь, показуючи сво1 примхи, вередуючи перед ким-небудь [12, с. 67]випив мало квасу
- недостатньо досвiчений, обiзнаний у чомусь [12, с. 97], на чай, з сл. давати, одержувати - грошi як винагорода за дрiбнi послуги [12, с. 944].
Вторинно позначаючи рiзнi фрагменти позамовно1 дшсносп в словесно-знаковiй формi, фразеологiзми не лише вщдзеркалюють об'ективний свiт, але й оцшюють його. Приклади свщчать, що фразеологiзми з компонентами на позначення продукпв харчування як негативно, так i позитивно конотують здiбностi людини, 11 окремi риси, ди тощо. Формування фразеологiчних одиниць-експлiкаторiв харчового коду культури здiйснюeться завдяки процесам метафоризаци. Метафоричнi вiдношення виникають на ментальному рiвнi на основi асощативного порiвняння предметiв, явищ за рiзними ознаками.
Харчовий культурний код у сферi укра1нсько1 фразеологи репрезентований не самочинно, а сшввщноситься з шшими кодами культури-вторинними знаковими системами, що реалiзують архетипи свiдомостi, вiдбивають св^обачення соцiуму. На основi загально1 семантики й семантики компонента фразеолопчних одиниць визначено корелящю харчового коду культури з шшими, наприклад: 1) антропним: з живчиком та перчиком - запальний, гарячий, вщважний, гострий на язик [12, с. 292], капустяна голова, зневажл. - некм^лива, нерозторопна, неуважна людина [12, с. 183], десята вода на киселi - дуже далекий або зовам шякий не родич [12, с. 46];
2) зооморфним: носом рибу вудити [12, с. 160], бодай рак урачив [12, с. 730], вишептатися як рак у торб1 [12, с. 112], липнути, як бджоли на мед [12, с. 930], як вы до браги [12, с. 129], як з цапа молока [12, с. 938];
3) рослинним: годувати гарбузами [12, с. 179], на вербi грушi [12, с. 201], г1рка редька [12, с. 734], горох з капустою [12, с. 191], наздогад бурятв [12, с. 524], хатня морква [12, с. 506], дати зал1зного бобу з'гсти [12, с. 222], на гречку переганяти [12, с. 201], асти маком [12, с. 810], горшок не по зубах [12, с. 190], як гриби [12, с. 197], втерти часнику [12, с. 136];
4) артефактним: лавровий в1нок - слава, почест [12, с. 110], березова каша -р]зка, якою карають [12, с. 369] тощо.
Отже, фразеолопчний склад укра1нсько1 мови рiзнобiчно вщдзеркалюе харчовий код украшсько! культури, що щентифшуе украшську нащонально-культурну традищю харчування та разом з шшими культурними кодами репрезентуе i свтосприйняття, i спошб життя народу, а також оцшку довкшля. Обсяг статп не дозволяе докладно висв^лити аксюлопчний аспект, особливосп метафоризаци аналiзованих фразеологiзмiв, що спонукае до подальших наукових студш.
Список лггератури
1. Березович Е. Л. Язык и традиционная культура : Этнолингвистические исследования / Монография / Е Л. Березович. - М. : Индрик, 2007. - 600 с.
2. Богданович Г. Ю. Русский язик в аспекте проблем лингвокультурологии / Г. Ю. Богданович. - Симферополь : ДОЛЯ, 2002. - 393 с.
3. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови [Текст] / [уклад. 1 голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
4. Воропай О. I. Звича1 нашого народу / О. I. Воропай. - Мюнхен : Украшське видавницт во, 1958. - 309 с.
5. Галинська О. М. Природнш код культури в укра1нських 1 англшських штертекстуальних фразеолопзмах / О. М. Галинська // Фшолопчш трактати. - К. : Вид.-во СумДУ 2011. - С. 45
- 51. (Сер1я «Мовознавство»; Том 3, №2).
6. Гудков Д. Б. Телесный код русской культуры : материалы к словарю / Д. Б. Гудков, М. Л. Ковшова. - М. : Гнозис, 2007. - 288 с.
7. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етнокультури. Словник-довщник / В. В. Жайворонок. - К. : Довiра, 2006. - 703 с.
8. Ковшова М. Л. Лингвокультурологический метод во фразеологии : Коды культуры / М. Л. Ковшова. - М : Книжный дом «ЛИБРИКОМ», 2012. - 456 с.
9. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В.В. Красных. - М. : Гнозис, 2002. - 284 с.
10. Маслова В. А. Национальные ценности и язык: духовный код культуры / В. А. Маслова // Шнгшстика. - 2010. - № 2 (20). - С. 19-30.
11. Назаренко О. В. Укра!нська фразеолопя як вираження нацюнального менталитету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10. 02. 01 «Укра!нська мова» / О. В. Назаренко. - Дншропетровськ, 2001. - 19 с.
12. Словник фразеологiзмiв укра!нсько! мови [Текст] / уклад. В. М. Бшоноженко, I. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ш; [ввдпов. ред. В. О. Винник]. - К. : Наукова думка, 2003. -1104 с. (Словники Укра!ни).
13. Ужченко В. Д., Фразеолот сучасно! укра!нсько! мови : навчальний поабник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К. : Знання, 2007. - 494 с.
Щербачук Л. Ф. Пищевой код Kynbiypi в контексте украинской фразеологии
// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2014. - Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 134-138
В статье проанализированы особенности вербализации пищевого кода культуры в контексте украинской фразеологии, который выступает как знаковая реализация архетипов сознания, как закодированная в определенной форме информация, которая позволяет идентифицировать украинскую национально-культурную традицию питания. Образование фразеологизмов с компонентами, обозначающими пищу, происходит посредством метафоризации. Фразеологическая система украинского языка отражает своеобразие соотношения пищевого кода культуры с другими культурными кодами.
Ключевые слова: фразеологизм, пищевой код культуры, оценка, метафоризация.
ShcherbachukL. F. The cultural food code in the context of Ukrainian phraseology //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - Vol. 27 (66). No 1.1 - P.134-138
In the article verbalization peculiarities of the cultural food code in Ukrainian phraseology are analyzed. It is defined the categories of the cultural code and the cultural text the representatives of which are praseologisms refer to the basic structural estimations of the ethnical cultural symbolic language. In the ethnolinguistic researches of cultural codes the information which is enclosed in them continues to take up the central place. The cultural food code in the context of Ukrainian phraseology stands out as the indicative realization of the mind archetype as the coded in a certain form information which allows to identify Ukrainian national culture. It represents national food tradition, forms of human activity and behavior connected with food acquisition and consumption in the aggregate with the knowledge of the national food culture elements, the experience of maintaining and transferring this knowledge from one generation to another. The valuation category is characteristic for the food code praseologism-representants. Cultural codes attaching the symbolic sense to objects and things create the base for the formation ofthe notions about the valuable significance of these objects and things to people. Formation of the praseologisms with the components defying food is realized due to the processes of metaphorization. In the phraseological system of the Ukrainian language the cultural food code correlates with other cultural codes (anthropic, zoomorphic, vegetable, artifactive etc.).
Key words: praseologism, cultural food code, valuation, metaphorization.
Поступила доредакцИ 15.05. 2014р.
13о
