CC BY
59
А. Ткаченко
академж АЕН Украти П. Гончарук
м. ЗапорЖжя
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ ПРОДУКЦП ЯК 1НСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Вступ. Шдприемства як самостiйнi ланки економь ки виробляють продукцiю, надають pi3HOMaHiTHi послу-ги як з метою задоволення потреб населения, так i для виршення потреб власного виробництва. Вщ того, як пiдприeмства використовують власш ресурси, насшль-ки як1сною та конкурентоспроможною е вироблена ними продукщя, як здiйснюються iнновацiйнi перетво-рення, значною мiрою залежать добробут населення й eкономiчна могутнiсть держави загалом.
Безумовно, що в сучасному свт дiяльнiсть будь-якого шдприемства, його роль на ринку товарiв i послуг визначаеться рiвнeм конкурентоспроможносп.
Сьогоднi в Укра1ш (в умовах дефщитно! економь ки) споживач задовольняеться лише тим, до чого вш мае доступ. Як1сть потребуе значних зусиль та витрат щодо своечасного оновлення техшчно! бази виробництва та його об'екпв. Без зростання якостi продукцп е неможливим забезпечення конкурентних переваг шдп-риемства та його сталого eкономiчного розвитку.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй. Роль та мюце конкурентоспроможносп для функцюнування суб'екта господарювання досл1джувалося багатьма вче-ними, починаючи з А. Смгта, Д. Рiкардо, К. Маркса, Дж. Кейнса та зак1нчуючи працями 1х посл1довник1в. Серед сучасних наукових шдходав щодо визначення конкурентоспроможносп та пiдвищeння li рiвня слад видiлити науковi працi Г.Л. Азоева, А.П. Градова, В.1. Грин-чуцького, П.С. Зав'ялова, К. Макконнелла, А. Маршалла, М. Портера, Б.А. Райзберга, I.A. Сшрвдонова, Р.А. Фат-хутдшова, А.Ю. Юданова та iнших. Вони намагалися найбiльш точно розкрити змют конкурeнтоспроможностi та обгрунтувати чинники, що впливають на не!.
Цiль роботи. Дати визначення поняттю «конкурентоспроможшсть продукцп», описати основнi методи оцшки конкурeнтоспроможностi виробiв, проанал1зува-ти та охарактеризувати чинники, як сприяють зростан-ню конкурeнтоспроможностi продукцп.
Виклад основного мaтерiaлу. Конкурентоспро-можнiсть можна визначити як спроможшсть деякого класу об'екпв (товар, пiдприемство, кра!на) займати визначену ринкову нiшу. Конкурeнтоспроможнiсть ха-рактеризуе стутнь вiдповiдностi окремого класу об'екпв визначеним ринковим потребам: пропозицп (товару) - попиту на нього, шдприемства - можливосп забезпе-чити конкурентш переваги, краши - сощально-eкономiчнiй модeлi розвитку [1, с. 451].
Загалом поняття конкурeнтоспроможностi харак-теризуе властивiсть об'екта задовольняти певну конк-ретну потребу як порiвняти з аналогiчними об'ектами даного ринку. Конкурентоспроможшсть можна розгля-дати стосовно найрiзноманiтнiших об'ектiв: проектно-конструкторсько! документацп, технологи виробництва продукцп, окремого проекту, окремо! фiрми (оргашзай-цп, тдприемтсва), галузi, рeгiону, краши в цшому.
Конкурeнтоспроможнiсть пiдприемства означае його здатшсть до ефективно! господарсько! дiяльностi та забезпечення прибутковосп за умов конкурентного ринку. 1накше кажучи, конкурeнтоспроможнiсть шдприемства - це здатшсть забезпечувати випуск i рeалiза-цiю конкурентоспроможно! продукцп.
П1д конкурентоспроможнiстю продукцп зазвичай розумiють сукупнiсть властивостей, що вщбивае мiру задоволення конкретно! потреби проти репрезентовано! на ринку аналопчно! продукцп. Вона визначае здат-нiсть витримувати конкуренцiю на ринку, тобто мати якюь вагомi переваги над виробами iнших товаровиро-бник1в [2, с. 350].
Конкурентоспроможшсть товарiв закладаеться ще на стадп проектування. У процеа виробництва матерiа-л1зуються найважливiшi (визначальш) елементи конку-рентоспроможностi виробiв: яшсть i витрати. Моделю-вання та визначення рiвня конкурентоспроможностi продукцп е необхщною передумовою для И продажу (реалiзацil) на вiдповiдному ринку.
Визначаючи конкурентоспроможнiсть товару, ви-робник продукцп мае обов'язково знати вимоги потен-цшних покупцiв та оцiнки споживачiв. Тому форму-вання конкурентоспроможностi продукцп починаеться з визначення суттевих споживчих властивостей (потреб покупцiв), за якими оцiнюеться принципова можливiсть реалiзувати продукцш на вiдповiдному ринку, де поку-пцi постiйно будуть порiвнювати И характеристики з товарами конкуренпв стосовно мiри задоволення конк-ретних потреб i цiн реалiзацil.
Для визначення конкурентоспроможносп продукцп продуценту необхщно знати:
- конкурентнi вимоги потенцшних покупцiв (спо-живачiв) до пропонованого на ринку товару;
- можливi розмiри та динамiку попиту на продукцш;
- розрахунковий рiвень ринково! цiни товару;
- очiкуваний рiвень конкуренцп на ринку вщповь дних товарiв;
- визначальнi параметри продукцп основних конкуренпв;
- найб№ш перспективш ринки для вiдповiдного товару та етапи закршлення на них;
- термш окупностi сукупних витрат, зв'язаних iз проектуванням, виробництвом i просуванням на ринок нового товару.
Конкурентоспроможнiсть конкретного об'екта ба-жано вимiрювати шльшсно, що уможливить управлiння И рiвнем. Для цього необхiдна iнформацiя, що характе-ризуе корисний ефект данного об'екта й об'екпв конкуренпв за нормативний строк 1хньо1 служби та сукуп-нi витрати протягом життевого циклу об'ектiв.
Корисний ефект - це вщдача об'екта, штегральний показник, що розраховуеться на пiдставi окремих об'ективних показник1в якостi об'екта, кот^ задоволь-няють ту чи шшу конкретну потребу [2, с. 352]. Його можна вимрювати в натуральних одиницях, грошовому виразi або в умовних балах (для об'екпв з кшькома важ-ливими параметрами, що доповнюють один одного).
Конкурентоспроможнiсть об'екпв, для яких не-можливо розрахувати корисний ефект чи сукупнi витрати, можна визначити з результапв експерименталь-но! перевiрки за конкретних умов споживання, за результатами пробного продажу, експертних та шших методiв [2, с. 352].
Ошнка конкурентоспроможностi товару здшсню-еться шляхом з^авлення параметрiв аналiзованоl про-
дукци з параметрами бази порХвняння. ПорХвняння здш-снюеться за групами технiчних i економiчних парамет-рiв. При ощнщ конкурентоспроможностi використову-ються диференцiальний i комплексний методи оцiнки.
Диференцiальний метод ощнки конкурентоспроможносп заснований на використант та зiставленнi одинич-них парамеIрiв аналХзовано1 продукци i бази порiвняння.
Диференщальний метод дае можливХсть лише конс-татувати факт конкурентоспроможносп аналХзовано1 продукци чи наявносп в не! недолiкiв у порХвнянт з товаром-аналогом. Проте вш не враховуе вплив вагомосп кожного параметра на переваги споживача при виборi ним товару.
Для усунення цього недолiку використовуеться комплексний метод оцшки конкурентоспроможностi. Вiн грунтуеться на застосувант комплексних показни-к1в чи зютавленш питомих корисних ефектiв аналХзова-нох продукци та гiпотетичного зразка [1, с. 452-453].
У сучасному свхп дiяльнiсть будь-якого тдприемс-тва, його непохитна роль на ринку товарiв i послуг ви-значаеться рiвнем конкурентоспроможносп. У свою чер-гу, конкурентоспроможнiсть пов'язана з двома показни-ками - рiвнем щни i рiвнем якосп продукци. Якхсть продукци в цьому випадку е головною.
Якщо пхдприемство змтюе цiну на товари, конкуре-нти, д1знавшись про це, вхдразу можуть зд1йснити вхдповь днi до. 1нша ситуацiя виникне в тому випадку, коли тдп-риемство змiнюе яюсть свого товару, що сприймаеться покупцем як його полiпшення. Швидко донаються про це i конкуренти, але вони не можуть вхдразу вжити вхдповщ-них заход1в, як це вхдбувалося при змiнi цiни. Т товари, як1 вони виробляють i як1 мають у запасi, в даний перiод мають гiршу яюсть порiвняно з продукцiею пхдприемства, яке полшшило свiй товар. Логiчний ххд у вхдповхдь - по-лiпшення якосп сво1х товарiв - зазвичай е процесом три-валим, тому що спочатку необх1дно вдосконалити технологию, закупити нове устаткування тощо. Тривалють цього перiоду зростае ще бiльше, якщо виробництво продукци ново1 якосп потребуе наявносп особливого ноу-хау у робпниюв i нових виробничих потужностей, якими конкурент володае. Таким чином, пхдприемство, що полшши-ло як1сть свое1 продукци, отримуе значну перевагу в чаа, яку воно може використати для поширення свое1 частки на ринку, завоювання нових груп покупщв i ускладнення повернення на ринок конкурента [3, с. 370].
Яюсть продукци - це сукуптсть властивостей продукци, що зумовлюють мiру И придатностi задово-льняти потреби людини вiдповiдно до свого призна-чення [2, с. 345].
Як1сть визначаеться мiрою спiввiдношення това-рiв, робхт, послуг до умов та вимог стандарпв, догово-рiв, контрактiв, запипв споживачiв. Зазвичай прийнято розрiзняти яюсть продукци, роботи, працi, матерiалiв, товарiв, послуг.
Поняття «яюсть» в економiчнiй лiтературi визначаеться як стутнь вiдповiдностi виробу встановленим стандартам i технiчним умовам, що дозволяють задово-льнити конкретну потребу у витратах, тобто як1сть вь дображае здаттсть виробу виконувати задану функцiю. Яюсть як економiчна категорiя - це сустльна оцiнка, що характеризуе стутнь задоволення потреб у конкре-тних умовах споживання т1е1 сукупностi властивостей, що явно виражет або потенцшно закладенi в товар. Як1сть товару забезпечуеться па всiх етапах його ство-рення: вивчення вимог споживача, проектування, виро-бництва, експлуатаци [3, с. 571].
Отже, яюсть продукци в умовах сучасного вироб-ництва — найважливша складова частина ефективнос-тi, рентабельностi пiдприемства, тому хй необхiдно
придiляти постiйну увагу. Займатися якхстю продукци ^_
160
повинт всi - вiд директора тдприемства до конкретного виконавця робочо1 операци. Система управлiння яюстю об'еднуе всi процеси щодо забезпечення, проектування та збереження якостi.
На рiвень якосп й конкурентоспроможносп продукци впливае багато рiзнопланових чинникхв. Досягти необ-ххдного рiвня якосп й конкурентоспроможносп товарiв, що реалiзуються на вхдповхдних ринках товарiв можна рХзними способами, скоординованими в часi Х просторг
З помХж техтчних способХв (чинникхв) тдвищення якосп продукци визначальне мХсце належить постшно-му вдосконаленню проектування, техтко-технолопчно1 бази тдприемства, використання досягнень науки Х техтки в процеа проектування виробХв, запровадження новииьох технологи виробництва та суворе дотримання технолопчно1 дисциплши, а також удосконалення за-стосовуваних стандарпв Х техтчних умов.
РинковХ умови господарювання передбачають ак-тивне та широке використання оргатзацшних чинникхв пхдвищення якосп продукци на вах тдприемствах. До прюритетних належать: запровадження сучасних форм Х методХв оргатзаци виробництва та управлшня ним, удосконалення методХв техтчного контролю та розви-ток массового самоконтролю на вах стадХях виготов-лення продукци, розширення прямих господарських зв'язкхв мХж продуцентами та покупцями, узагальнення й використання вичизняного та зарубХжного досвщу в галузХ тдвищення конкурентоспроможносп продукци.
Нагальною потребою е розробка й використання рХзноматтних форм та методХв економХчного впливу: застосування узгоджено1 системи прогнозування та планування якосп продукци, встановлення прийнятних для продуценпв Х споживачХв цш на окремХ види това-рХв; Х сотального впливу: усебХчна активХзащя людсь-кого чинника, проведення ефективно1 кадрово1 полпики, створення належних умов прат та життедХяльносп [2, с. 355-357].
Висновки. Таким чином, в умовах конкурентного ринку дХяльтсть будь-яко1 господарсько1 одиниц обо-в'язково тдлягае подвшному контролю. Зовтшнш контроль проводиться конкурентами, але не безпосеред-ньо, а через якхст результати ринково1 дХяльносп. Об'ективну оцшку ще1 дХяльносп дають врешп-решт покупц (споживачХ). Конкурентя - найефективнХший Х
найдешевший метод економХчного контролю, який не мае собХ рХвних. Такого роду контроль коштуе суспшьс-тву мшмальних витрат, вХн не тХльки створюе умови для забезпечення покупця товарами необхХдно1 якостХ, а й сприяе виконанню цього у визначений строк. Це важ-лива динамХчна сила, яка постшно пХдштовхуе вироб-ника до скорочення витрат виробництва та зниження цш, розширення виробництва та збуту, до боротьби за покупця, за покращення якосп продукцХ1.
Розвиток конкурентного ринку та тдвищення його вимог до товарХв, посилення на ньому ролХ покупцХв, зростання ролХ науково-технХчного фактора - все це змушуе вдосконалювати форми та методи вирХшення проблем якосп та конкурентоспроможностХ, механХзму управлшня якхстю.
Список джерел
1. Гетьман О.О. Економжа пХдприемства : навч.помб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. - 2-ге видання. - К. : Центр учбово1 лХтератури, 2010. - 448 с.
2. Економжа тдприемства : тдручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - вид. 2-ге, перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2001. - 528 с.
3. 1ваншов О.С. Економжа тдприемства : тдруч [для студ.вищ.навч.закл.] / О.С.1ваншов. - К. : Центр учбово1
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ ф/
I. СОЧИНСЬКА-СИБ1РЦЕВА
лггератури, 2009. - 708 с.
Н. Ткаченко
академж АЕН Украти, м. Кшв
АМОРТИЗАЦ1Я, ЗНОС ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В, НАРАХуВАННЯ, ЗМ1НИ У НЕЗАЛЕЖН1Й УКРА1Н1
Основн1 засоби - це матерДальнД активи, як1 пДдпри-емство утримуе з метою використання в процесД виробництва або постачання продукцй' (товарДв), надання послуг, здавання в оренду Дншим особам або для здДйснення адштстративних i соцДально-культурних функцДй.
Для того щоб забезпечити безперервне функцДону-вання основних засобiв, протягом амортизацiйного строку служби слiд час вiд часу ремонтувати ïx, замД-нювати окремi деталi, вузли, як1 зношуються рашше, нiж основнi засоби в цшому.
ОсновнД засоби пiдлягають як фiзичному так i моральному зносу як у процеа ïx використання так i при ïx бездiяльностi.
Фактори, якД можуть впливати на розмiри фДзично-го зносу основних засобiв у процесi ïx використання наступнД:
- як1сть основних засобiв;
- ступiнь навантаження виробничих засобiв у про-цесi виробництва, що залежить вiд кiлькостi змiн i годин роботи за добу, тривалостД пращ впродовж року, штенсивносп працi;
- як1сть догляду за основними засобами;
- особливостД технологДчного процесу i ступiнь за-хисту основних засобiв вiд впливу зовшшшх умов (температура, вологiсть, атмосфернД опади тощо;
- квалiфiкацiя робДтнишв i ставлення ïx до основних засобiв.
Моральний знос зумовлюеться двома факторами: зростанням продуктивностi пращ i темпами техшчного прогресу.
Фiзичний знос основних засобiв може бути визна-чений вiдповiдно до термiнiв ïx служби за допомогою формули:
Т„
(1)
де Тф, Тн - фактичний i нормативний строки служби об'екпв за встановленою нормою (амортизацшний перiод) роки;
Л - лДквщацшна вартiсть об'екта, % до його бала-нсовоï вартосп.
Проте, найбiльш правильно модна визначити фД-зичний знос основних засобiв шляхом обстеження тех-нiчного стану об'екта в натурi (вузлiв/, частин i об'екта в цшому). Водночас доцшьно визначити стутнь зносу i за термДнами служби.
За чинними рашше законодавчими нормами знос i амортизащя основних засобiв нараховувалися за рДзни-ми обгрунтованими нормами i облДковувалися на рiзниx рахунках бухгалтерського облДку (у Планi рахунк1в бухгалтерского облiку):
- на рахунку №02 «Знос та лiквiдацiя основних за-собДв»;
- на рахунку №86 «Амортизацшний фонд».
ОблДк на рахунку №02 вели на субрахунках:
№02-1 «Знос основних засобiв»; №02-2 «ЛДквщащя основних засобiв».
На рахунку № 86 вДдображали рух амортизацшних вiдраxувань на повне вiдновлення основних засобiв, направлених до фондiв економiчного стимулювання та
до централiзованиx фондiв розвитку виробництва, науки i технДки.
Суму амортизацiйниx вщрахувань визначали i вДдо-бражали за кредитом рахунку №86 щомДсячно у корес-понденцiï з рахунками облiку витрат (основне виробниц-тво, допомiжнi виробництва, витрати на утримання i експлуатацДю машин та обладнання, загальновиробничi витрати, загальногосподарськД витрати, обслуговуючi виробництва i господарства та ДншД). Величина амортизацшних вщрахувань обчислювалася лише за нормами на повне вДдновлення засобiв працi.
Цд норми визначали економiчно доцiльний строк служби засобiв пращ, виходячи з темпiв фДзичного на морального зносу. Джерелами усДх видДв ремонту основних засобiв, у тому числД капiтального був ремонтний фонд, який пiдприемства створювали за нормативом i рДвними частинами вДдносили на собiвартiсть продукцiï (роби, послуг).
Норми амортизацшних вщрахувань на реновацДю основних засобiв були единi для шдприемств усДх форм власностi.
Згтдно з порядком, який дяв до 1991 р., тсля закш-чення строку служби основних виробничих засобiв у разi продовження експлуатацiï ïx рДчнД суми амортизацiï нараховувалися у тих же розмiраx i включалися до собДвартос-п, не знижуючи ïï рДвня, а отже, не збДльшуючи суми при-бутку. ПДсля 1991 р. на активну частину основних виробничих засобДв, строк служби яких закДнчився, але вони продовжували експлуатизуватися, амортизащю не нара-ховували i не включали ïï до собДвартостД продукцiï (вДд-повДдно отримували додатковий прибуток).
ПДдприемства могли визначити поправочнД коефД-цДенти, що враховували специфДчнД умови експлуатацп основних засобДв: змшшсть роботи машин i устатку-вання, природно-клДматичш умови, вплив агресивного середовища i враховували перевищення нормативного коефщДента змшносп роботи шдприемства (норма амо-ртизацiï встановлена за умови двозмiнноï' роботи шдприемства).
За умови, якщо основнД засоби ставали непридатни-ми для експлуатаци ранДше нДж ïxня балансова варпсть повнДстю перенесена на витрати виробництва i обДгу, то суми недораxованоï амортизацiï вДдшкодовувалися за ра-хунок прибутку. Так суми використовували для замши засобДв пращ, що вибули.
Норму амортизацшних вщрахувань на реновацДю (На) визначали за формулою:
ОЗ -ОЗп Н=—11--хЮО- (2)
Г„хОЗ„
де ОЗп, ОЗл - вщповщно первДсна i лДквщацшна вартДсть основних засобДв певного виду;
Та - тривалДсть амортизацДйного перДоду.
СередньорДчну вартДсть основних засобДв (ОЗс.р.) визначали:
ОЗср=ОЗпр+-
03„ х/„ 03.«xt.
12
12
(3)
де ОЗп.р, ОЗв, ОЗвиб - повна варпсть вiдповiдно ос-новних 3aco6iB на початок року та введених i вибулих протягом року;
te - шльшсть мюяшв функцiонування введених в експлуатацiю основних засобiв;
teu6 - к1льк1сть мюяшв до к1нця року з моменту ви-буття з виробництва основних засобiв.
Лiквiдацiйна вартiсть дорiвнюe виручц вiд реаль заци зношених основних засобiв.
Щорiчну суму амортизацiйних вщрахувань визна-чали як добуток установлених державою норм амортизаци на повне вщновлення i середньорiчноl вартосп основних засобiв.
Для вiдтворення планування основних засобiв за галузями потрiбно мати данi про залишкову варпсть основних засобiв, яка дорiвнюe рiзницi м1ж повною вар-тiстю основних засобiв та зносом 1х за час експлуатаци:
Е 03,лхНа
оз,„=оз„
(4)
100
де ОЗп, ОЗш - повна варпсть основних засобХв ввд-повХдно у розрахунку Х t-му рощ;
На - норма амортизаци в /-му рощ.
Норми амортизаци для однотипних об'екпв були единими для вах тдприемств незалежно вХд галузц для будинкхв - окремо для залХзобетонних цегляних Х де-рев'яних споруд.
Норми амортизаци для енергетичного обладнання визначалися окремо для електродвигушв, дизельгене-раторХв, двигушв внутршнього згорання з урахуванням потужносп, швидкосп обертання.
Норма амортизаци передбачали бшьш високий рь вень на повне вХдтворення, що давало змогу скоротити строки замши морально застаршого устаткування, пХдви-щити техтчний рХвень виробництва. В умовах ринково1 економши в Укрш'т роль амортизацшних вХдрахувань (фонду) у вХдтворент основних засобХв Х пХдвищент тех-тчного рХвня виробництва мала би зростати.
Амортизацшт вХдрахування здайснювалися зпдно з нормами, що введет в даю 22 грудня 1990 р. постановою Ради МтстрХв СРСР №1072 з подальшими змшами.
З 1 ачня 1991 р. введет Хндекси змши норм амортизацшних вХдрахувань на повне вХдновлення активно1 частини основних виробничих засобХв по основних групах машин, обладнання та транспортних засобХв Х порядок визначення загально1 суми цих вХдрахувань.
Амортизацшш вХдрахування на повне ввдновлення основних засобХв були визначеш листом МшфХну УРСР Х МшекономХки УРСР №04-5033/2131/31 вщ 25.01.1991 р. «Про нарахування амортизаци».
Наказом Мшстерства фшанав та МшекономХки Украши №48/59 вХд 06.06.1994р. затверджено «Поло-ження про порядок використання норм прискорено1 амортизаци активно1 частини (машини, обладнання, транспортних засобХв) основних виробничих засобХв з метою тдвищення зашкавленосп тдприемств та орга-шзацш у вщновлеш основних виробничих засобХв.
Норми прискорено1 амортизаци машин та обладнання могли використовуватися тд час реалХзаци Хнвес-тищйних проекпв за участю шоземних ХнвесторХв вХдпо-вХдно до вищезазначеного Положення за дозволом МХш-стерства фшанав та МХтстерства економши Украши.
РХчна норма амортизаци на повне вХдновлення основних виробничих засобХв (машин, обладнання, транспортних засобХв) мала тдвищуватися не бшьше шж у 2 рази.
Метод нарахування прискорено1 амортизаци не поширювався на таи основш засоби: машини,
обладнання i транспортнi засоби з нормативним термь ном служби 3 рошв, а також введенi в дш з 1 сiчня 1991 р. (вщповщний перелiк). Якщо основнi засоби пе-ребували на реконструкци i модершзаци з 1х повною зупинкою або ж законсервоваш знос (амортизащя) не нараховувалися. На цей же перюд продовжувався тер-мiн нарахування амортизаци.
З введенням в дш Закону Украши «Про оподатку-вання прибутку тдприемств» №283/97-ВР вiд 22 трав-ня 1997 р. змшена методологiя облiку основних засобiв i нематерiальних активiв, змiнена класифiкацiя основних засобiв за натурально-матерiальним складом (за-мiсть 12 груп встановлено 3 групи, змiнена методика нарахування амортизаци основних засобiв, нематерiа-льних активiв, вiдповiдно змiненi норми амортизаци, як не обгрунтованi жодною методикою, а встановлеш адмiнiстративним шляхом:
- група 1 - будiвлi, споруди, !х структурнi компо-ненти та передавальш пристро! - рiчна 5%, квартальна -1,25%;
- група 2 - автомобш, призначенi для перевезення людей, включаючи вантажно-пасажирськ1 автомобш, фургони та iншi подiбнi до них транспортш засоби, меблi, побутовi електроннi, включаючи електронно-обчислювальнi, та iншi машини для автоматично1 обро-бки шформаци, iнше конторське (офюне) обладнання та iнвентар - рiчна 25%, квартальна - 6,25%;
- група 3 - iншi основш засоби, що не увшшли до 1 i 2, включаючи сшьськогосподарсьш машини i знаря-ддя, робочу худобу - рiчна 15%, квартальна - 3,75%.
З 1 ачня 2004 р. встановлюються новi норми амортизаци (Закон Украши №349-1V ввд 24.12.2002 р.):
Рiчна норма Квартальна норма група 1 8% 2%
група 2 40% 10%
група 3 24% 6%
група 4 60% 15%
Зазначеш норми застосовуються для нарахування зносу невиробничих основних засобiв, у тому чи^ житлових будинк1в.
До речi Планом рахунк1в бухгалтерського облшу №291 ввд 30.11.1999р. введено тшьки один рахунок №13 «Знос необоротних активiв», рахунок для нарахування амортизаци не передбачено i тшьки з часом внесено змши до рахунку №13 «Знос (амортизащя) необоротних акти-вiв», з'еднавши два зовсiм протилежт поняття у щось едине, а значить i едина норма що зносу, що амортизаци.
У переклада з тзньолатинського «amortisation» -це погашения - оплата борпв. З точки зору бухгалтерського облшу «амортизащя» - це джерело кошпв для вщтворення (придбання нових об'екпв основних засо-бiв, для замши вибулих).
Встановлеш норми амортизаци (групи 1-3) вико-ристовувалися у 1997 р. з коефщентом 0,7, а з 1 ачня 1998 р. - з понижуючим коефщентом 0,6 з метою спрямування зазначених сум до Державного бюджету Украши (Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши №335 вщ 15 березня 1998 р. та №165 вщ 8 лютого 1999 р.).
Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украхни №85 ввд 26.01.1999 р. встановлено обов'язок тдприемств перера-ховувати 10% амортизацiйних ввдрахувань в1д нарахова-но! суми за мюяць до Державного бюджету Украши.
Закон Украши №568-Х11 вiд 6 квггая 1999 р. ска-сував 10%-ний амортизацiйний податок i реашмував систему сплати до Державного бюджету Украши - у розмiрi понижуючого коефiцiента - 0,8.
t=1
ВДдповДдно до пп. 3 i 4 роздДлу 1 Закону Украши №1523-111 вДд 02.03.2000 р. нарахування амортизацДй-них вДдрахувань на основнД засоби в I квартал 2000 р.; провадиться без застосування понижуючого коефДцДен-та 0,8, тобто за розмДром амортизацй пп.8.6.1 Закону Украши №283/97-ВР, а з 1 квДтня 2000 р. знову застосо-вуеться понижуючий коефщДент 0,8 (Закон Украши №349-IV вДд 24.12.2002 р. ст. 22, п. 22.4).
Таким чином Закон Украши №283/97-ВР вДд 22 травня 1997 р. вносить багато змДн у ведения бухгалтерского облДку, законодавчо встановлюеться поняття «основнД фонди» замДсть «основнД засоби», якД за суттю не шентичш: фонди - це пасиви, засоби - це активи i з'являеться нове поняття «податковий облДк», який законодавчо стае над бухгалтерским облДком.
ЗначнД змДни вДдбуваються у бухгалтерському облД-ку нарахування амортизацй' у зв'язку з введениям НацДо-нальних стандарпв бухгалтерського облДку. Так, П(С)БО 7 «ОсновнД засоби» запропоновано для цДлей бухгалтерського облДку класифДкацДю основних засобДв за 9-ма групами (рахунок №10) та7 груп Днших необоротних матерДальних активДв (рахунок 11), якД е складовою час-тиною основних засобДв, замДсть 4-х груп за податковим облДком. АмортизацДя основних засобДв нараховуеться вДдповДдно до П(С)БО-7 та 5-ма методами:
1. Прямолшшний метод - метод за яким рДчна сума амортизаци визначаеться дшенням вартосп, яка амортизуеться, на строк корисного використання об'екта основних засобДв.
2. Метод зменшення залишково!' вартосп (вДдсот-ковий), за яким рДчна сума амортизаци визначаеться як добуток залишково!' вартосп об'екта на початок звДтно-го року або первДсно1' вартосп на дату початку нарахування амортизаци та рДчно1' норми амортизаци. РДчна норма амортизацй (у вДдсотках) обчислюеться як рДзни-ця мДж одиницею та результатом кореня ступеня кДль-костД рокДв корисного використання об'екта з результату вДд дДлення лДквшацшно!' вартосп об'екта на його первДсну варпсть.
3. Метод прискореного зменшення залишково!' вартосп - метод за яким рДчна сума амортизацй визначаеться як добуток залишково!' вартосп об'екта на початок звДтного року або первДсно1' вартосп на дату початку нарахування амортизаци та рДчно1' норми амортизаци, яка обчислюеться виходячи Дз термДну корисного використання об'екта i подвоюеться.
Метод прискореного зменшення залишково!' вартосп застосовуеться лише при нарахуваннД амортизацй до об'екпв основних засобДв, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортнД засоби).
Прискорений метод амортизаци вДдрДзняеться вДд прямолшшного (вираженого у вДдсотках) тДльки тим, що нараховуеться на залишкову вартДсть об'екта основних засобДв, при цьому сума амортизацй помножуеться на 2. У зв'язку з тим, що амортизацДя нараховуеться на залишкову вартДсть об'екта, то бДльшу суму амортизацй нараховують у перший рДк i поступово вона зменшуеть-ся до кДнця термДну експлуатацй об'екта.
4. Кумулятивний метод - метод за яким рДчна сума амортизаци визначаеться як добуток вартосп, яка амортизуеться, та кумулятивного коефщДента.
5. Виробничий метод, за яким мДсячна сума амортизацй визначаеться як добуток фактичного мДсячного обсягу продукцй (робДт, послуг) та виробничо1' ставки амортизацй'.
Введення податкового облДку основних засобДв з зовам Дншими правилами нарахування амортизацй' нДж у бухгалтерському облДку шдтверджуе, що поеднати бухга-
лтерський i податковий обл1к нарахування амортизацй' основних засобiв у едине цiлe неможливо (табл. 1).
Для визначення перелжу об'ектiв основних засо-бiв, iнших необоротних та нeматeрiальних активiв за групами вiдповiдно до пункту 145.1 статп 145 Подат-кового Кодексу Укра!ни з метою нарахування аморти-заци з дати набрання чинносп роздiлом III цього Кодексу застосовуються данi швентаризацй, проведено! за станом на 1 квгтня 2011 року.
Варпсть, яка амортизуеться, по кожному об'екту основних засобiв, шших необоротних та нeмaтeрiaль-них активiв визначаеться як пeрвiсна (пeрeоцiнeна) з урахуванням капiталiзованих витрат на модершзацш, модифiкацiю, добудову, дообладнання, реконструкцй тощо, а також суми накопичено! амортизацй' за даними бухгалтерського облжу на дату набрання чинносп роздшом III цього Кодексу.
Норми цього тдпункту поширюються також на платнишв податку у разi !х переходу iз спрощено! сис-теми оподаткування на загальну.
До переоцшено! вартостi основних засобiв не включаеться сума дооцiнки основних засобiв, що проведена шсля 1 ачня 2010 року.
Якщо загальна варпсть уах груп основних зaсобiв за даними бухгалтерського облжу менша, шж загальна вaртiсть усiх груп основних фондiв за даними податкового облжу на дату набрання чинносп роздшом III цього Кодексу, то тимчасова податкова рiзниця, яка вини-кае в рeзультaтi такого порiвняння, амортизуеться як окремий об'ект iз застосуванням прямолiнiйного методу протягом трьох рок1в.
Строк корисного використання об'екпв основних зaсобiв, iнших необоротних та нематешальних акти-вiв для нарахування амортизацй з дати набрання чинносп роздшом III цього Кодексу визначаеться платником податку самостшно з урахуванням дати введення !х в експлуаташю, але не менше мшмально допустимих строив корисного використання, визна-чених пунктом 145.1 стaттi 145 цього Кодексу.
Первюна вaртiсть основних зaсобiв не збшьшуеть-ся на варпсть придбання або полiпшeння шсля дати набрання чинносп роздшом III цього Кодексу в частиш витрат, вшнесених на збшьшення балансово! вартосп об'екпв до тако! дати.
У Податковому кодека Украши (Роздш III, стаття 144) наведено об'екти, як пiдлягaють амортизацй i об'екти яш не пiдлягaють амортизацй.
Амортизацй' шдлягають:
- витрати на придбання основних зaсобiв, нема-тeрiaльних aктивiв та довгострокових бiологiчних акти-вiв для використання в господарськш дiяльностi;
- витрати на самостшне виготовлення основних зaсобiв вирощування довгострокових бiологiчних акти-вiв для використання в господарськш шяльносп, у тому числ1 витрати на оплату заробгтно! плати пращвникам, як1 були зайнят на виготовленш таких основних зaсобiв;
- витрати на проведення ремонту, реконструкцй, модершзацй та iнших видiв полiпшeння основних засо-бiв, що перевищуе 10 вшсотшв сукупно! балансово! вaртостi вах груп основних зaсобiв, що шдлягають амортизацй;
- витрати на каштальне полшшення зeмлi, не по-в'язане з будiвництвом, а саме iригaцiю, осушення та iншe подiбнe каштальне полшшення землц
- кaпiтaльнi швестицй, отримaнi платником податку з бюджету у виглядi цiльового фшансування на придбання об'екта iнвeстувaння (основного засобу, не-мaтeрiaльного активу) за умови визнання доходiв про-
порцшно сумХ нараховано! амортизаци по такому об'ек-ту вщповщно до положень тдпункту 137.2.1) пункту 137.2 статп 137 Податкового кодексу Укра!ни;
- сума переоцшки вартосп основних засобХв, проведено! вадповадно до статп 146 цього Кодексу та хн.
Таблиця 1
Неузгоджешсть нарахування амортизаци основних засобiв за бухгалтерським облiком та основних засобiв за податковим облiком
Бухгалтерський облж (П(С)БО 7 №92 вiд 27.04.2000 р. "Основш засоби")
Податковий облш. Закон УкраТни №283/97-ВР вiд 22.05.1997 р., №349-ГУ вiд 24.12.2002 р.
1. Амортизуються ва основш засоби, що е на баланс тдприемства (виробничХ, невиробничХ, безкоштовно отримаш). У разХ реконструкций добудови, модерш-заци, дообладнання Х консерваци об'екта основних засобХв нарахування амортизаци призупиняеться (п. 23, п. 25).
1. Амортизаци тдлягають витрати на придбання, виго-товлення, реконструкцш, ремонти, модершзацш, пото-чщ каштальт ремонти та шш1 види полшшення основних фондХв. Каштальш полшшення землг Хригащя, осу-шення, збагачення та ш. (пп. 8.1.2).
2. Амортизашя нараховуеться щомюячно за кожним об'ектом окремо, п. 29.
2. Амортизащя нараховуеться поквартально за групами 1, 2, 3,4 (пп. 8.3.1)._
3. База для нарахування амортизаци - первинна варпсть основних засобХв з урахуванням полшшень, якх призвели до зростання економХчних вигод вХд вико-ристання об'екта. Починаеться нарахування амортизаци з мюяця, ар наступае за мюяцем введення об'екта в експлуатацш, Х припиняеться в мюяш, наступному за виведенням об'екта зХ складу основних засобХв (п. 29).
3. База для нарахування амортизаци - балансова (залиш-кова) варпсть групи 2, груп 3 i 4 на початок (перше число) звиного кварталу; групи 1 - за кожним швентарним об'ектом. При виведенш з експлуатаци балансова варпсть об'екта групи 1 прирХвнюеться до нуля для цшей амортизаци; об'екта групи 2, групи 3 Х 4 - не змХнюеться. Зворотне введення збшьшуе баланс груп 2, 3 Х 4 тшьки на суму витрат з цих робхт (п. п. 8.3.5; 8.3.7).
4. Методи нарахування амортизацш зпдно Хз Поло-женням (стандартом) бухгалтерського облшу 7 "Основш засоби" №92 вХд 27.04.2000 р. Використовуеть-ся на вибХр будь-який Хз п'яти методХв нарахування амортизаци (прямолшшний, зменшення залишково! вартосп, метод прискореного зменшення залишково! вартосп, кумулятивний, виробничий) (п. 26). Пвдп-риемство мае право змХнювати метод нарахування амортизаци протягом перюду експлуатаци об'екта основних засобХв. При цьому до рХзних об'екпв мо-жуть застосовуватись рХзш методи амортизаци. При змш методу амортизаци новий метод мае застосову-ватися з мюяця, що настае за мюяцем прийняття рь шення про змХну методу нарахування амортизаци.
4. Методи нарахування амортизаци. Зпдно з Законом Укра!ни "Про оподаткування прибутку тдприемств" № 283/97-ВР вХд 22.05.97 р. та змшами, внесеними Законом Укра!ни №349-^ вХд 24.12.2002 р. рХчт норми амортизацшних вщрахувань встановлеш у вщсотках до балан-сово! вартосп кожно! з груп основних фондХв на початок звХтного перюду у таких розмХрах, %: За Законами Укра!ни:
№283/97-ВР вХд 22.05.1997 р.(п.п. 8.6.1)
РХчна Квартальна
Гр. 1 5,0 1,25
Гр. 2 25,0 6,25
Гр. 3 15,0 3,75
№349ГУ вХд 24.12.2002 р.
РХчна Квартальна
Гр. 1 8,0 2,0
Гр. 2 40,0 10,0
Гр. 3 24,0 6,0
Гр. 3 60,0 15,0
Не тдлягають амортизаци та повшстю вщно-сяться до складу витрат за звиний перюд витрата плат-ника податку на:
- утримання основних засобХв, що знаходяться на консерваци;
- лХкшдашю основних засобХв.
- придбання (виготовлення) сцетчно-постановочних предмепв варпстю до 5 тис гривень театрально-видовищними тдприемствами - платниками податку та ш.
Не тдлягають амортизаци та проводяться за рахунок вадповадних джерел фшансування:
- витрати бюджепв на будХвництво та утримання споруд благоустрою та житлових будиншв, придбання Х збереження бХблютечних Х арххвних фондХв;
- витрати бюджепв на будХвництво та утримання
автомобшьних дори загального користування; ^_
164
- витрати на придбання та збереження Нацюнального архХвного фонду Укра!ни, а також бХб-л1отечного фонду, що формуеться та утримуеться за рахунок бюджепв, бХблютечних Х арххвних фондХв;
- варпсть гудвХлу;
- витрати на придбання/самостшне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцш, модершзацш або шш1 полшшення невиробничих засобХв.
Термш «невиробничХ основш засоби» означае не-оборотш матерХальт активи, якх не використовуються в господарськш дХяльносп платника податку.
Амортизашя основних засобХв проводиться до до-сягнення залишково! вартосп об'ектом його лХкидашй-но! вартосп.
Вшповщно до ст. 148, п. 148.4 Податкового кодексу Укта!ни сума амортизацшних вщрахувань за звиний перюд об'екта необоротних активХв з видобутком кори-сних копалин ( за винятком свердловин, що використо-
Н. ТКАЧЕНКО
К. ХВОСТИКОВ
вуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховуеться за формулою:
С(а) = Б(а) * О(а) О,
(а)
(а)
де С(а) - сума амортизацiйних вщрахувань за звiтний перiод;
Б(а) - балансова варпсть об'екта необоротних ак-тивiв з видобутку корисних копалин на початок звггно-го перюду, яка дорiвнюе балансовiй вартостi об'екта необоротних активiв з видобутку корисних копалин на початок перюду, що передуе звггному, збiльшений на суму витрат на розвггку (дорозвiтку) та облаштування запасiв ( родовищ), корисних копалин, понесених про-тягом попереднього перiоду;
О(а) - обсяг ( у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих поотягом звiтного перюду;
О(з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на вщпо-вщному родовищi, який визначаеться за методикою (Методика визначення загального розрахункового обся-гу видобутку корисних копалин,запроваджена постано-вою КМУ №1099 вiд 03.10.97 р.) що затверджуеться Кабiнетом Мшютщв Укра1ни.
Вiдповiдно до ст. 148, п. 148.5 Податкового кодексу Украши норми амортизаци для свердловин (Закон Украши № 283/97 - ВР), що використовуються для роз-робки нафтових та газових родовищ, встановлюються у вщсотках до !х первюно! вартосп у такому розмiрi (у розрахунку на рiк):
1-й рiк експлуатацй - 10%;
2-й рж експлуатацй - 18%;
3-й рж експлуатацй - 14%;
4-й рж експлуатацй - 12%;
5-й рж експлуатацй - 9%;
6-й рж експлуатацй - 7%;
7-й рж експлуатацй - 7%;
8-й рж експлуатацй - 7%;
9-й рж експлуатацй - 7%;
10-й рж експлуатацй - 6%;
11-й рж експлуатацй - 3%.
Висновки:
1. Постшш змши нарахування амортизаци основних засобiв i нематерiальних активiв негативно впли-вають на процес ведення бухгалтерського облiку i вщ-повщно одержання правдивих результатiв.
2. Негативним i необгрунтованим е ведення у Планах рахуншв бухгалтерського облiку, як для нарахування амортизации так i зносу одного рахунку №13 «Знос необоротних активiв», шзшше з доповненням «Знос (амортизаиiя) необоротних активiв». Сума амортизаиii не може вщповь дати сумi зносу за своею суттю i значенням.
3. Введення податкового обл^ основних фоншв i нематерiальних активiв (Закон Украши № 283/97 - ВР вщ 22 травня 1997 р.) за зовам шшими правилами нарахування амортизаци (стаття 8) шж у бухгалтерському обл^ П(С)БО 7 «Основш засоби» пiдтверджено Подат-ковим кодексом Украши п. 145.1, ст. 145. Поеднати бухгалтерский i податковий облж нарахування амортизаиii необоротних активiв у едине цiле не вдалося, але цей болючий експеримент юнував в Укра!ш 14 рок1в.
4. У дшчих методиках нарахування амортизаци П(С)БО 7 «Основнi засоби» №92 вщ 27.04.2000р. при
визначеннi норми амортизаци не враховаш витрати на каштальний ремонт, витрати не демонтаж. Пропону-еться коригування методики встановлення норм амор-тизацii прямолiнiйним методом:
Визначення р1чно! суми амортизаци
АР) -'
П(е)+КР + Д-Л,
Т
грн.
де Ар) - рiчна сума амортизаци, грн.;
П(в) - первюна варпсть об'екта (або групи), грн.; КР - каштальний ремонт за увесь термш експлуатацй, грн.;
Д - витрати на демонтаж, грн; Л - л^щацшна варпсть; Т - термш експлуатацй, роки. Визначення рiчноi норми амортизаци (мюячно!):
А
Н<ар) 100 % : Н«">> = Н<°Р> •' 12 М'С-
П
(або шльшсть мiсяцiв сезону) де Наг)) - норма амортизаци рiчна; На,и) - норма амортизаци мюячна.
5. Внести змши до Плану рахуншв бухгалтерського облжу №291 вiд 30.1.99 р.: необгрунтовано замiнено номера рахуншв i номера субрахунк1в на коди. Потщб-но чiтко визначити рахунок №10, рахунок №11 та iншi рахунки до №99, аналогiчно номера субрахуншв, а не просто цифри рахуншв (субрахуншв) 10, 11, та ш.
Список джерел
1. План счетов бухгалтерского учета. Прейскурант. Москва. - 1988.
2. Постанова Ради Мшстр1в СРСР «Про змши норм амор-тизащйних в1драхувань» №1072 вщ 22.12.1990 р.
3. Лист Мтстерства фшанмв УРСР \ Мшстерства еконо-мжи УРСР «Про нарахування амортизаци» №045033/2131 в1д 25.01.1991 р.
4. Положення про порядок використання норм прискоре-но! амортизаци активно1 частини (машин, обладнання, транспортних засоб1в) основних виробничих засоб1в. Наказ Мшстерства фшанмв та Мшекономжи Украши №48/59 в1д 06.06.1994 р.
5. Закон Украши «Про оподаткування прибутком тдпри-емств» №283-97/ВР 22.05.1997 р.
6. Постанова Кабшету Мшстр1в Украши №335 вщ 15.03.1998 р. та №165 вщ 08.02.1999 р.
7. Постанова Кабшету Мшстр1в Украши № 85 вщ 26.01.1999р.
8. Закон Укра!ни №568-Х11 в1д 06.04.1999 р.
9. План рахунюв бухгалтерського облжу актив1в, катталу, зобов'язань \ господарських операцш пщприемств \ ор-гашзацш: Затв. Наказом Мшстерства фшанмв Украши №291 в1д 30.11.1999 р.
10. Закон Укра!ни №1523-111 в1д 02.03.2000 р.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 7 «Основш засоби». Затверджено Мшстерством фшанмв Укра!ни №92 в1д 27.04.2000 р.
12. Податковий кодекс Украши: чинне законодавство станом на 10 грудня 2010 р. - Ки!в: Алерта. - 488 с.
К. Хвостиков
г. Донецк
КРИТЕРИАЛЬНО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЛОГИСТИЗАЦИИ
ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
