CC BY
62
V. Dubinina
COMPETITIVE STRATEGY IN THE MANAGEMENT OF BUSINESS PROCESSES OF THE ENTERPRISE
It has been revealed in the article that the company is a neneral system, in the middle of which takes place a set of interconnected business processes reflecting management functions. Competitive strategy in the management of business processes of the enterprise is based on the qualitative nature, and its essence is revealed through the form of the human interaction organization that taking into account the possibilities, perspectives, resources and competencies and funds of the agents, as well as problems, difficulties, conflicts preventing the implementation of these interactions. Management of business process covers strategic, operational, tactical level of the enterprise, implementing the competitive strategy of the enterprise on all of the mentioned levels.
Business processes in the retail enterprise enclose the entire spectrum of activities, starting with the reception and delivery of products, marketing, merchandising, updating of information, product delivery, customer service. In this case it is necessary to identify the basic strategic issues of the retail enterprise and build the Isikava diagram of the cause and effect relationships, which disclosesin the most detail form the main groups of business processes affecting the solution of the presented problems.
Due to objective laws of the development the enterprise as a living organism, has a time limit and characterized by gradual stages of development, that is, has a life cycle. Rational is the idea to consider a model of the I. Adizes, that in the most diverse form reveals the evolution of retailers and offer a competitive strategy depending on the stage of the enterprise life cycle. The IT and digital strategy of a retail enterprise in modern conditions is relevant providing expansion of the borders and sales channels of he products through social media and special sites of the enterprise, and the use of modern gadgets (smartphones, tablets, multimedia devices, etc.) will allow to involve the consumer in the shopping process, satisfying his preferences.
Management of business processes facilitates the effective implementation of competitive strategy, increase of the competitiveness and performance in general.
Key words: management, business processes, competitive strategy, the retailer
УДК 330.142.211.4:339.774
Н. М. Новжова
ФОРМУВАННЯ АМОРТИЗАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ ШДПРИСМСТВА
Стаття присвячена формуванню амортизацтно'г полтики тдприемства. До^джено суттсть понять амортизащя та амортизацтна полтика, визначено принципи, на яких формуеться амортизацтна полтика тдприемства, гг складовi. Проаналiзовано особливостi бухгалтерского та податкового облту амортизаци.
Ключовi слова: амортизащя, амортизацтна полтика, податковий облт амортизаци, бухгалтерський облт амортизаци, методи амортизаци, термт корисного використання.
Постановка проблема. Сучасний стан фшансово-платсжно! кризи та високий piBeHb шфляцп спонукае тдприемства Украши до пошуку джерел фшансування свое! господарсько! дiяльностi. Одним i3 таких внутрштх джерел е амортизацшний фонд тдприемства. Амортизацтна полггика тдприемства, як складова економiчноi полтики, ■псно пов'язана з податковою пол^икою, тому суттево впливае на результати фшансово-господарсько! дiяльностi тдприемства. Формування амортизацшно! полтики полягае у
ефективному вщтворент основних засобiв, оскiльки вони значною мiрою визначають ефективнiсть суспшьного виробництва, темпи впровадження iнновацiй. Обираючи амортизацiйну полiтику- пiдприeмства повиннi враховувати i свiй фшансово-господарський стан. Об'ективна необхiднiсть поглиблення теоретичних, методичних i прикладних дослiджень у сферi амортизацшно'1 полiтики, з метою тдвищення ефективностi роботи пiдприeмства, обумовили вибiр напрямку даного дослiдження.
Аналiз останнiх до^джень i публЫацш. Питанню формування та удосконалення амортизацшно'1 полiтики тдприемства присвячено значна кiлькiсть наукових роб^ таких вiтчизняних дослiдникiв як О.Бондар, Н.Виговська, С.Новицька, Н.Потапова-Сiнько, М.Сементух та шшь Автори аналiзують методи амортизацшних вiдрахувань, пропонують власнi пiдходи щодо визначення полiтики нарахування амортизаци. Але, в той же час, в сучасних складних економiчних умовах, виникае потреба в удосконаленнi методичних напрямюв пiдходiв щодо визначення ефективно'1 амортизацшно'1 полiтики.
Виклад основного матерiалу. Амортизацшна полiтика значною мiрою вiдбивае пол^ику держави, оскiльки и формування базуеться на принципах, методах i нормативах амортизацшних вщрахувань, затверджених законодавчими та нормативними документами.
За економiчним змiстом сума нараховано'1 амортизаци повинна вiдображати вартють основних засобiв, яка була використана (або спожита) за перюд 1'х експлуатаци. Розподiл кутвельно'1 вартостi активу здшснюеться таким чином, щоб погодити витрати, якi було здiйснено при його придбанш, з доходами, як буде отримано завдяки його використанню в кожному перiодi.
З економiчного погляду амортизацiя - це процес поступового перенесення вартосп основних засобiв на вартiсть вироблено'1 продукци. Чим повшьшше вiдбуваеться цей процес, тим бшьша рiзниця мiж основними засобами, застосованими в процес виробництва, i основними засобами, споживаними в ньому. Коли ця рiзниця зникае, це означае, що засiб працi вщжив свiй вiк i разом зi своею споживною вартiстю втратив свою вартють.
М. Сементух визначае, що амортизацшна пол^ика - це цшеспрямована дiяльнiсть пiдприемства з вибору та застосування одного з можливих методiв амортизаци з метою максимiзацii обсягу власних фшансових ресурсiв протягом амортизацшного перiоду[1,с.217].
Основна мета розробки амортизацшно'1 полiтики, на думку науковця Н.Виговсько'1 -е збiльшення за рахунок внутршшх джерел власних фiнансових ресурав. Це здiйснюеться двома шляхами: формування амортизацшного фонду та зменшення суми податку на прибуток [2,с.58].
Обгрунтованим та в повнiй мiрi розкритим е визначення амортизацшно'1 полiтики Скоморохова С.Ю. Нiколаенко С.М. В науковш працi цих авторiв амортизацiйна пол^ика представлена як процес вiдтворення основного катталу, направлений на пiдвищення техшчного рiвня виробництва, запобiгання надмiрному зносу його активно'1 частини, вдосконалення видово'1, технологiчноi i вiковоi структури основного катталу, нарощування основного капiталу i об'ему випуску продукцii, пiдвищення продуктивносп працi i зниження собiвартостi продукцп, максимiзацiю прибутку та активiзацiю швестицшно'1 дiяльностi пiдприемств[3,с.67].
Таким чином, сутшсть амортизацiйноi полiтики можна сформувати як складову частини загальнодержавно'1 полiтики та частину стратеги пiдприемства щодо формування власних фшансових кош^в пiдприемства, яка полягае в оптимiзацii потоку власних фшансових ресурав, що реiнвестуються у виробничу дiяльнiсть.
Введения мiжнародних стандар^в фiнансовоi звiтностi та прийняття МП (С) БО надало можливють тдприемствам формувати власну амортизацiйну полiтику, а саме, тдприемства здшснюють [4]:
- оцшку i переоцiнку основного катталу. Проведення переоцшки iндексним
методом, методом прямого перерахунку;
- визначення термши корисного використання основного катталу. Слщ вiдмiтити, що в Податковому кодека визначено перелiк обмежень щодо встановлення пщприемством термiну корисного використання [5];
- вибiр i обгрунтування методiв нарахування амортизацп. Застосовуваний метод нарахування амортизацп повинен вiдображати схему роботи пщприемств в частинi споживання економiчних вигод, що отримують вiд активу;
- забезпечення цшьового використання амортизацшних вiдрахувань. При цiльовому використаннi амортизацшт вiдрахування вкладаються у виробництво i забезпечують дохiд на рiвнi рентабельности власного капiталу, необхiдний для вщновлення зношеного майна;
- мiнiмiзацiю морального i фiзичного зносу основного катталу. Впровадження ново'1 технiки i технологий, вдосконалення ремонтно-експлуатацiйного обслуговування, диференцiацiя термшв корисного використання залежно вiд зносу та ш.;
- вибiр найбшьш ефективних форм вiдтворення основного катталу. Здшснення своечасного i якiсного техтчного переозброення, реконструкцп i модертзацп виробництва.
Термш корисного використання основних засобiв визначаеться пщприемством самостшно, враховуючи:
-очiкуваний споаб отримання економiчних вигiд вiд використання об'екта основних засобiв;
- темпи фiзичного та морального зносу;
- ситуащю на ринку продукту;
- штенсившсть використання об'екта основних засобiв;
- очiкуваний строк здiйснення господарсько'1 дiяльностi.
Строк корисного використання (експлуатацп) об'екта
основних засобiв переглядаеться в разi змiни очiкуваних
економiчних вигод вщ його використання. Амортизацiя об'екта основних засобiв нараховуеться, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з мiсяця, наступного за мюяцем змiни строку корисного використання [4].
Але в той же час, на думку О.В. Бондар самостшне визначення пщприемством термшв корисного використання амортизацп мае ряд недолшв [3,с.40]. По-перше, вiдбуваються серйознi розбiжностi у термiнах корисного використання на аналопчт об'екти у рiзних пщприемств, яю використовуються в однакових виробничих умовах. Тому, суб'ективне визначення розмiру амортизацшних вщрахувань робить неможливим порiвняння собiвартостi продукцп та фiнансових результат. Таким чином, втрачаеться, особливо в умовах високо'1 шфляцп, об'ективнiсть шформацп про нарахування амортизацп, що веде до викривлення фшансово'1 звiтностi.
По-друге, термш корисного використання в бшьшосп випадюв не збiгаеться зi строком експлуатацп основних засобiв, передбаченим у техтчнш документацii, через вплив рiзних факторiв, особливо моральних. В такому випадку необхщно окремо пiдходити до визначення термшу корисного використання окремо для кожного виду основних засобiв, що потребуе значних витрат часу.
По-трете, при самостiйному виборi термшу використання основних засобiв пiдприемство самостшно визначае розмiр амортизацiйних вiдрахувань, що вщображаеться на фiнансовий результат пщприемства. Якщо пiдприемство збiльшуе термiн використання основних засобiв, це веде до збшьшення прибутку пiдприемства, а не виправдане заниження-збшьшуе витрати i зменшуе прибуток.
В стандартi П(С)БО 7 «Основт засоби» визначено п'ять методiв нарахування амортизацii: прямолiнiйний, зменшення залишково'1 вартостi, прискореного зменшення залишково'1 вартосп, кумулятивний та виробничий [4]. Крiм вказаних бухгалтерських методiв, також пщприемство може нараховувати амортизацiю податковим методом.
Обираючи метод, тдприемство повинно звернути увагу перш за все на переваги та недолши кожного методу амортизаци та врахувати !х в сучасних умовах кризи.
Науковцем Н. Гаврилюк систематизовано переваги та недолши кожного методу амортизаци (табл.1).
Таблиця 1
Переваги та недолжи методiв амортизацi'l' [7]_
Метод нарахування амортизаци Переваги Недолши
Прямолшшний метод Простота застосування Недолшом цього методу е те, що, сума амортизаци не залежить вщ обсяпв вироблено1' продукци, що не дозволяе реально розрахувати соб1вартють
Метод зменшення залишково1' вартосп Основна частина амортизацшних вщрахувань припадае на перш1 роки експлуатаци, що е виправданим у випадку швидкого морального старшня об'екта основних засоб1в В перш1 роки застосування завищуеться показник соб1вартост1 продукци (товар1в, робп, послуг)
Метод прискореного зменшення залишково1' вартосп Основна частина амортизацшних вщрахувань припадае на перш1 роки експлуатаци, що е виправданим у випадку швидкого морального старшня об'екта основних засоб1в Не дозволяе вщображати реальний фшансовий стан. При застосуванш даного методу в перш1 роки експлуатаци об'екта основних засоб1в показник соб1вартосп завищуеться. Ну недолгом також е складшсть розрахунку.
Кумулятивний метод На вщмшу вщ шших прискорених метод1в суми нарахування, зменшення амортизацшних сум вщбуваеться р1вном1рно При застосуванш даного методу сума амортизаци не залежить вщ обсяпв вироблено1' продукци, що не дозволяе реально розрахувати соб1вартють.
Виробничий метод При застосуванш даного методу можна реально оцшити стан об'екту основних засоб1в та сума амортизацшних вщрахувань пропорцшна обсягу випущено1' продукци (товар1в, робп, послуг) Застосування методу обмежене тим, що не завжди можливо визначити виробничу потужшсть об'екта протягом всього термшу його експлуатаци.
Обираючи бухгалтерський облiк амортизаци необхiдно враховувати таю
особливост:
1)амортизуються будь-яю основнi засоби, якi перебувають на баланс пiдприeмства,
2)нарахування амортизаци проводиться щомюяця за кожним об'ектом окремо,
3)амортизусться первинна вартiсть основних засобiв, з урахуванням покращень, що призвели до зростання економiчних випд вщ використання об'екта,
4)у разi реконструкций модертзаци, добудови, дообладнання i консерваци основних засобiв нарахування амортизаци призупинясться.
При виборi податкового облiку врахувати необхщно такi особливостi:
1)амортизаци тдлягають витрати на придбання, виготовлення, каттальний ремонт, реконструкцiю, модернiзацiю та шше полiпшення основних засобiв. Безкоштовно отримаш основнi засоби амортизаци не тдлягають,
2)нарахування амортизаци вiдбуваeться щоквартально,
3)використовуеться для усiх груп единий метод нарахування амортизаци з рiзними коефщентами,
4)база для нарахування амортизацп балансова (залишкова) вартiсть груп основних засобiв на початок званого кварталу,
5)амортизацiя окремого об'екта групи основних засобiв 1 здшснюеться до досягнення балансовою вартютю такого об'екта ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян,а залишкова вартiсть такого об'екта вщноситься до складу валових витрат iз результатами вiдповiдного податкового перюду,
6)амортизацiя основних засобiв 2 та 3 груп здшснюеться до досягнення балансовою вартютю даного групи нульового значення. Балансова вартють об'ек^в цих груп не змiнюеться при виведеш з експлуатацп окремих об'ектiв.
Доречним буде проаналiзувати яким методом нарахування амортизацп надають переваги пiдприемства в Укрш'ш. За результатами статистичних обстежень 2,2 тис. тдприемств, яким належать 12 % основних засобiв тдприемств Укра'ни, 54 % пiдприемств застосовують у бухгалтерському облшу бухгалтерськi системи амортизацп, тобто рiвномiрний, кумулятивний, виробничий, метод зменшення залишково'1 вартостi. Та методи прискореного зменшення залишково'1 вартосп. Решта 46 % пiдприемств використовують податкову систему амортизацп [7].
З п'яти методiв бухгалтерсько'1 амортизацп переваги розподшилися таким чином, у %:
- метод зменшення залишково'1 вартосп - 53,5;
- рiвномiрний - 43;
- виробничий - 3;
- метод прискореного зменшення залишково'1 вартосп - 0,3;
- кумулятивний - 0,2 . [7].
Вибiр методу амортизацп визначаеться рiвнем поточно!' потреби тдприемства в швестицшних ресурсах, готовшстю пiдприемства реалiзувати iнвестицiйнi проекти, як забезпечать вiдновлення необоротних активiв.
Однак, незважаючи на рiзноманiття методiв амортизацп необоротних активiв, вихiдна база '1'1 нарахування носить унiфiкований характер. Вона базуеться на наступних трьох основних показниках:
1) сума первюно'! вартостi амортизованого активу;
2) сума лшвщацшно!' вартостi амортизованого активу (якщо лшвщацшна вартiсть не прогнозуеться, амортизований актив характеризуеться термшом "актив з нульовою лшвщацшною вартiстюм);
3) передбачуваний перюд експлуатацп (мперiод корисно'1 служби") використовуваного необоротного активу (виражений тимчасовим перюдом, обсягом вироблено'1 з його участю продукцп, загальним технiчним його ресурсом i т.п.).
Враховуючи вищезазначене, доречно видшити наступнi складовi елементи амортизацшно'1 полiтики пiдприемства[1]:
1)оцiнка i переоцiнка основного капiталу (проведення переоцiнки iндексним методом, методом прямого перерахунку);
2)збiльшення амортизацiйних вiдрахувань спричиняе зростання витрат на виробництво продукцп, а отже за фшсованого рiвня цш зменшуе прибуток пiдприемств. Однак розмiри збiльшення амортизацiйних вiдрахувань i зменшення прибутку, що залишаеться в розпорядженш пiдприемств, не збiгаються, тому що кошти, яю спрямовуються на амортизащю основних засобiв, не оподатковуються, на вщмшу вiд прибутку. А навпаки, ще й зменшують останнш до оподаткування. Тому для тдприемств вигщтше збшьшувати суму амортизацiйних вщрахувань як основне джерело фiнансування виробничого розвитку тдприемств в умовах ринково'1 економши, забезпечуючи 1м пом'якшення податкового режиму.
Важливо, при формуваннi амортизацшно'! полiтики, враховувати i темпи шфляци. В умовах високо'1 iнфляцii, яка характерна для Укра'ни на сучасному етат, база нарахування амортизацii постшно знижуеться, а вiдповiдно, i розмiри амортизацiйних вiдрахувань. Також iнфляцii впливае i на вартiсть накопичених кош^в амортизацiйного фонду. Що
негативно впливае на фiнансовi можливостi тдприемства щодо швидкостi оновлення матерiально-техmчноi бази.
Основу формування амортизацшно! полiтики закладае держава, оскшьки визначае основнi ii принципи: порядок визначення амортизацп, норми амортизацшних вiдрахувань, вiднесення амортизацп на витрати, вщнесення витрат на каттальний ремонт, реконструкцiю, технiчне переозброення виробництва, використання коштив амортизацiйного фонду [8].
Висновки та пропозицн. Аналiзуючи обрану пщприемством амортизацiйну полiтику, постае потреба у видшенш основних ознак ii ефективносп. До них пропонуеться вiднести:
1) перевищення в динамiцi обсягу рiчноi суми амортизацiйних вiдрахувань та вартост введених основних засобiв над вартютю виведених з експлуатацп зношених основних засобiв. В складних економiчних умовах це свщчить про здатнiсть тдприемства фшансувати виробничий розвиток за рахунок амортизацшних вщрахувань;
2) розмiр балансово'1' вартостi активiв та сума амортизацшних вщрахувань забезпечують реалiзацiю ефекту "податкового щита" за рахунок амортизацп;
3) при позитивних темпах приросту засобiв прат вiдбуваеться зменшення середнього вшу будiвель та обладнання, зростае сума амортизацшних вщрахувань у собiвартостi продукцп. В той же час, при зростанн обсягiв виробництва збiльшуеться фондовщдача та вивiльнюються з обороту кошти, якi перевищують втрати прибутку, що спричиненi збiльшенням амортизацiйних витрат.
Список використано'1 лiтератури
1.Сементух М. Особливосп амортизацiйноi пол^ики пiдприемства. [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/4840/1/88.pdf
2. Виговська Н.Г. Удосконалення облшу амортизацii: стан, проблеми, перспективи //
Н.Г.Виговська.- Житомир.-1998.
3. Скоморохова С.Ю. Нiколаенко С.М.Сучасна концептя амортизацыйноъ полiтики пыдприэмства // С.Ю. Скоморохова.- Науковий вюник Херсонського державного утверситету. Випуск 4.- 2014.- с.6 5-67
4. Положення (стандарт) бухгалтерського облшу 7 «Основн засоби» N 92 вщ 27.04.2000р.
5.Податковий кодекс Украши вiд 2 грудня 2010р. №2755-VI.
6.Бондар О.В. Проблеми формування амортизацшно'1' полiтики в ринкових умовах господарювання // О.В. Бондар.- Актуальт проблеми економiки. №1(43).-2005.-с.38-42
7. Гаврилюк Н. Методи нарахування амортизацii необоротних активiв: переваги та недолiки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/8 DN 2011/Economics/7 81885.doc.htm
8. Бабяк Н.Д. Амортизацшна пол^ика та ii вплив на фiнансово-економiчну дiяльнiсть пщприемств. - Рукопис.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спетальтстю 08.04.01 - Фшанси, грошовий обiг i кредит. - Кшвський нацiональний економiчний унiверситет, Кшв, 2004.
Стаття надiйшла до редакцп 19.04.2015року.
N. Novikova
DEPRECIATION POLICY OF AN ENTERPRISE
The scientific article considers the issue of choosing depreciation policy of an enterprise. There is analyzedthe essence of the concepts «depreciation» and «depreciation policy». Depreciation policy means activity of an enterprise as to forming own financial means of an enterpriseand it consists in optimization of a flow of own financial resources which are reinvested in production activity.
The basis of depreciation policy formation is laid by the state, as it determines its basic principles: order of depreciation assessment, the depreciable amount to be charged, charging off the depreciation over the expenditures, charging off the depreciation over the capital reconstruction, technical re-equipment of production, the use of the means of reserve for depreciation. The choice an enterprise depreciation policy is made on the basis of the National Accounting Regulations (Standards) No.7.
In the article there are determined the peculiarities and disadvantages in setting the term of useful life of non-current assets. In order to do this, it is feasible to estimate, how the sum of the accrued depreciation may influence the financial indicators of an enterprise. Setting the terms of useful life of depreciation independently by an enterprise has a number of disadvantages. First, there occur serious divergences in the terms of useful life for analogical objects at different enterprises which are used in identical production conditions. Second, in most cases the term of useful life does not coincide with the term of exploitation of the non-current assets which is prescribed intechnical documentationbecause of the influence of different factors, especially moral ones. Third, if an enterprise choosesthe term of the non-current assets use independentlyit also determines the depreciable amount to be charged and it is reflected at the financial result of an enterprise.
The article analyses depreciation accounting which includes such methods as: straight-linedepreciation, reducing balance basis, double declining balance method, sum-of-years depreciation method,unit-of-production depreciation. Except for the accounting methods mentioned above, an enterprise may also charge depreciation using a tax method. There are determined the peculiarities of the use of these methods while choosing between accounting depreciation and tax depreciation. There is studied, which methods of depreciation Ukrainian enterprises prefer.
The choice of a depreciation method is determined by the current requirement of an enterprise in investment resources, by readiness of an enterprise to introduce investment projects which may renew non-current assets. While choosing depreciation policy, it is important to consider also the inflation rate.
Key words: depreciation, amortization policy, tax accounting depreciation, accounting depreciation, amortization methods, useful lives.
Y^K 37.014.005
М. В. Набок
ОЦ1НЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТГВ ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВ1ТНЬО1
ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ НА ДЕРЖАВНОМУ ТА М1СЦЕВОМУ Р1ВНЯХ: СУБ'СКТИ,
П1ДХОДИ, ПРАКТИКА
У cmammi аналгзуеться чинне оцтювання результатгв впровадження державног освтньог полтики Украгни. Констатуеться те, що оцтювання результатiв впровадження державног освтньог полтики на мтцевому piem здтснюеться переважно регюнальними органами управлтня освтою згiдно усталених форм такого оцтювання i яке виконуе регулюючу функцю в механiзмi державного управлтня освтою. В pоботi автор акцентуе на тому, що оцтювання pезультатiв впровадження державног освтньог полтики органами управлтня освтою piзного piвня не надае можливостi отримання об'ективног оцтки. В якостi ключового доказу використовуеться вiдсутнiсть затверджених чтких критерггв оцтювання i технологи гх застосування в до^дженнях pезультативностi освтньог полтики. Особливу увагу придшено оцткам нацюнальних експеpтiв, науковщв, фахiвцiв мiжнаpодних, державних та недержавних установ, фондiв. На зактчення автор стверджуе те, що впровадження нових критерпв i показник1в оцтки
