CC BY
17
Зрозумто, що вплив ризиюв на одну з перел1чених площин позначиться на ¡нших, наприклад, несвоечасне фЁнансування проекту призведе до зм!н термжш його виконання та графжа використання ресурав. Таким чином, неможливо розглядати окремо будь-який з цих параметрЁв. "Пльки комплексний пщхщ дасть змогу отримати ефективж результати анал1зу пщ час планування та виконання проекту.
Осктьки проект послйно знаходиться п'щ впливом ризиюв, виникае необхщнють в розробц1 протиризикових метод1в. 1снують два напрями: планування заход!в стосовно ймов|рноТ появи ризикових под1й та локал1зацш наслщюв дм чинниюв ризику. Перший пщхщ найбтыи прийнятний, осктьки дозволяе виявити можлив! ризики у проект! та розробити необхщж заходи, а ¡нодё взагалЁ уникнути певних несприятливих подм. Другий лише дае змогу ефекгивно визначити наслщки в1д негативно!' дм ризику та внести необхщш корекгиви до плану проекту, тому так важливо застрахувати проект шляхом якюного анализу та планування на попередых стадих, використовуючи запропонований пщхщ (рис.1).
Л1ТЕРАТУРА
1. Морозов В.В., Кальниченко Е.В. Управление стоимостью проекта на основе комплексного структурного подхода. // Управлжня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2002. - № 1(4). - С. 10-15.
2. Кершництво з питань визначення компетентное^ й сертифжацм украТнських профес'юнальних кер1вниюв \ фах'|вцш з управлжня проектами ЫСВ (иа): / С.Д. Бушуев, Н. С. Бушуева, В. Ю. Биков, В. Д. Шпильовий. - К., 2000. - 84 с.
3. Словник-довщник з питань управлжня проектами / Бушуев С. Д. УкраТнська асоцадя управлжня проектами. - К.: Видавничий д1м "Деловая Украина", 2001. - 640 с.
Стаття надмшладо редакцп 31.10.2002 р.
УДК 65.011.3
Д.В. Рач
КОМПЕТЕНЦ1Я В УПРАВЛ1НН1 РИЗИКАМИ ПРОЕКТ1В
Розроблено графину модель компетенцм в галуз1 проектних ризиюв. Виявлено найбтьш суттев! функцп управлЫня для фахшцю р)зних рщжв сертифкацн. Наведено модель горизонтщ планування яка побудована на розподт ризикових под!й на враховаж та невраховаж. Сформульовано ¡ндуктивний принцип управлжня (планування) ризиками в проекта Рис.2, табл.1, ист.16.
Сучасний стан економ|'чного розвитку краТн-лщер|'в позначаеться таким науковим поняттям, як "нова економка" або "економка знань" [1]. Одним з ключових центральних понять е поняття "компетентнють". Воно пронизуе ус| сфери д1яльност1. Компетентний пщхщ лежить в основ1 модерн!зацн загальноТ освёти [2], виступае новим пщходом у менеджмент! персоналу [3], е одним з аспекпв довгострокового розвитку компанм [4]- В галуз1 управлжня проектами компетентнють е основою процедури сертифкаци профеайних фахтц1в.
Незважаючи на широке застосування компетентного пщходу, залишаються невирЁшеними питания компетентност! в вузьких питаниях. В основних наукових працях у цьому напрямку привалюе спроба узагальнення, видтення ключових (ужверсальних) компетенцм [2], корпоративних компетенцм [3].
Тому метою даноТ статп е розробка компетентного пщходу до одного з основних процеав управлння проектами - управлжня проектними ризиками. Виб1р останнього базуеться на пщстав! того, що управляя ризиком до сьогодн! практично не розглядалось при оц1нц|' проеклв I плануванн!' IX реал1зацГ| в РосГГ [5]. Аналопчна ситуацт склалася I в Украшк
Пщ компетентнютю разум ¡еться поеднання знань, досвщу роботи I персонально'! позицн [6]. Саме з цих позицм розробляеться система визначення компетентное I сертиф1кацм профеайних кер!вниюв I фах1вц1в з управлшня проектами.
Анаж'з системи таксономн щодо вимог до досвщу (умжня) р1зних р'ютв компетентное^ свщчить, що за показником "проекты ризики" система мае найбтьший розкид м)ж р1внем А и С (максимальне значения показника таксономГ| 7 \ 2 вщповщно). 3 основних елемент1в знань таю ж низью вимоги до р!вня С мають "Конфл1кти I криза", а з додаткових - "Ринення проблем". В останжх двох елементах р1вню А вщповщають вимоги 6 \ 5. Це свщчить про складнють надбання досвщу з управлЫня проектними ризиками \ важливостч наявност1 цього досвщу в сертифкованих директора м1жнародних програм та проекпв. 3 цього випливае, що компетентнють для кожного р1вня своя. I тому поеднання досвщу, навичок I особистоТ позицн повинне вщповщати визначеному статусу у вщповщн!й галуз1 дтльност1 Отже, еталонж вимоги до компетенцм (чи мУмалы-п вимоги) повины визначатися мюцем або положениям, яке займае особистють у зовжшньому \ внутршньому середовищ1 проекту. Останне особливо важпиво для розумЫня формування культури оточення проекту.
На пщстав1 вищевикладених м1ркувань можна побудувати граф1чну модель компетентност1 у вид1 локально)' облаем в тривимфному простор! (рис.1). Область представлена як перетинання трьох вектор1в, кожний з який вказуе на можпиву вар1ац1ю показника компетентное^ для даного р1вня.
Компетентнють оточення проекту представлена двома векторами 1 визначаеться в основному особистою думкою при вщсутност1 досвщу I' наявнютю невелико'! суми погано формалЬованих знань по проектах (зона К, рис.1).
Рис. 1 - Модель компетенцм за показником "Проектш ризики" для рЬних рщнт сертиф1каци спец1ал1ст!В з
управлжня проектами
А, В, С, й - чотири ршня компетентное^ у В1ДП0В1ДН0СТ1 до системи визначення компетентности й сертиф1каци; К - компетентнють оточення проекту
Анал1з профеайних джерел в галуз! управлтня ризиками [7, 8, 9] показав, що управляя ризиком у проект! можна зобразити у вид! двовим!рноТ матрицу стовпцями якоТ будуть процеси управляя ризиком, а рядками - функцП суб'екта управлжня.
Таблиця 1
Матриця управлжня ризиками
Функцм суб'екту управлжня [8] Процеси [7]
1дентифжац1я ризику Юльмсна оцжка ризику Розгортання реакцн на ризик Контроль за реакщею на ризик
Прогнозування А СО А А
Оргажзацт В В В В
Регулювання СО со СО СО
Координащя В со В В
Стимулювання А А А А
Контроль СО СО СО СО
Кожна з шток матриц! е поеднанням вхщних даних, методик, способ!в I результат^. Такий наб1р е загальноприйнятим в управлмж проектами [7]. У матриц! представлен! р!вн! сертиф!кацм, що визначаються сукупнютю знань (як поеднання функцш процес!в).
Як видно на р!вень А винесен! найскладн!ш! функцм' управлтня -стимулювання ! прогнозування. Р!вню В поставлен! у вщповщжсть знания про орган!зац1ю ! координац|'ю. Знания на р!внях Сй бтьше вщносяться до добре формал!зованих функц!й ! процес!в контролю, регламентации ктькюноТ оц!нки ризику.
Розгляд змютовноТ частини кожного з компонента матриц! показуе, що вона будуеться на традиц!йному пщход! до ризику як "д!яльност!, пов'язаноТ з подоланням невизначеност! в ситуаци неминучого вибору, у процес! якого е можпивють ктькюно I' яюсно оц!нити ймов|'рн!сть досягнення передбачуваного результату, невдач! ! вщхилення вщ мети" [10]. На наш погляд, бтыи доцтьно з урахуванням закону зворотного вщношення м!ж обсягом ! зм!стом поняття [11] скоротити його змют для розширення обсягу. Пщ ризиком будемо розум|'ти можлив!сть вщхилення вщ запланованого результату [12]. Таке трактування ставить в основу виникнення ризику ситуащю як фактор (причину) вщхилення вщ запланованого результату. При цьому кожен суб'ект (орган1зац|'я, замовник проекту), виходячи з! свое!' особистоТ персонально!' позицп, заф!ксуе св!й ступшь ризику вщхилення запланованого результату, включаючи ! пром!жж результати, досягнення яких повинно привести до одержання юнцевого результату. Для трет суб'екпв закладений у результат! планування ризик буде оцЫений по-своему. Це ц!лком вщповщае концепцп "визначення ситуаци" Томсона, сутн!сть якоТ виражаеться в принцип!, "якщо ситуац1я визначаеться як реальна, вона реальна за своТми наслщками" [13]. Одним з фактор!в, кр1м ¡ншоТ особистоТ позици, буде р!зна оц!нка суб'ектом часу як одного з показниюв ризику. Для одних суб'екпв р1к це дуже багато, для ¡нших - досить передбачуваний перюд. Прикладом цього можуть бути терм'ши кредитування проеклв в Укра'ш! й у розвинутих краТнах [14]. Оц!нка суб'ектом часу пов'язана з поняттям ситуаци як поеднання, сукупност! р1зних обставин ! умов, що створюють визначену обстановку для того чи ¡ншого виду дыльносп [10].
Рис. 2. Модель горизонта планування та ризикових под!й проекту
Для управлЫня проектами традицмний розподт вир1шення завдань у часовому плаж (операцмж, тактичж \ стратегии!) зручно прив'язати до життевого циклу проекту. Звщси випливае поняття р1зних горизонте планування ризику: детального, блокового I прогнозного (рис.2). Планування лередбачае створення працездатно! схеми виконання завдань по проекту, що були зафксоваж ражше. Розробка таких схем, (алгоритм1в, послщовносп дм) ¡де з позиц'1й досягнення поставлено'! мети. При цьому, нажаль, практично жколи не фксуються поди, яю були враховаж при плануванж \ вважались забезпечуючими досягнення результату чи яю можуть його вщхилити. Звщси виходить, що причиною виникнення ризику виступають поди, що можуть впливати на р1зж об'екти проекту (матер1альн'|, енергетичж, ¡нформацмж, ф1нансов1 потоки, продукт проекту, який формуеться, м'як! компоненти). 3 точки зору управлЫня ризиком ва' поди умовно можна роздтити на враховаж при плануванж, але величини Тхжх показниш можуть значно змЫитися з погляду ¡стотного впливу на результат проекту \ яю не враховаж, але можуть вплинути на результат проекту. Ц1 поди варто вщнести до ризикових. Очевидно, ктькють врахованих подм на рЁзних горизонтах планування, повинна бути рЬною. Так на горизонт! детального планування Тх буде значно бтьше, жж на обрп блокового \ тим б'тыие прогнозного планування (рис. 2). Це пов'язано з тим, що в м\ру виконання проекту число неврахованих под1й буде весь час зростати. Тому економЁчно недоцтьно намагатися враховувати велику шьюсть подм на усьому горизонт! планування, тим бтьше що ряд врахованих ризикованих подм може себе не виявити. Отже тод1 реакщ'я
на невраховаы поди буде зовам ¡нша, тому що фактичж стани, у яких проявлятимуться невраховаж поди, будуть pi3Hi.
3 практично!' точки зору i виходячи з цтей оцЫцки ефективносп проекпв [15], кожну подш доцшьно охарактеризувати такими показниками:
- об'ект впливу в npoeicri;
- терм1н ди;
- ¡MOBipHiCTb виникнення впливу;
- ¡MOBipHiCTb суттевого впливу;
- фактори впливу;
- величини факторщ впливу.
Таке ужфковане представления подш забезпечуе якюне виконання Bcix npoueciB i функцм, пов'язаних з управлЫням ризиком.
Описаний пщхщ повнютю вщповщае поняттю статистичного мислення, яке базуеться на теори вар1абельност1 та е способом прийняття рииень про те, потрЁбно чи Hi втручатись в процес, а якщо потрЁбно, то на якому piBHi (тобто, кому i коли) [16]. Це дозволяе сформулювати принцип, що лежить у його ocHoei, який можна назвати як ¡ндуктивний принцип управлЫня (планування) ризиками у проектг Змютовна частина цього принципу свщчить про: виявлення (щентиф1кац1я) ризикових под!й, Тхня класифжацт, розробка заходщ щодо втручання в процес з метою зниження Тхнього негативного впливу на проект повинна вироблятися за результатами анал1зу об'еклв проекту, що е найбтыи критичними на конкретному eTani виконання проекту з погляду досягнення юнцевих його результата.
Л1ТЕРАТУРА
1. Савельев Е., Куриляк В. Новая экономика: мода или единственный шанс для новой страны II Зеркало недели. - № 12 (387). - 29 марта 2002. - С. 11.
2. Компетентностный подход // Физика № 46, 8-15 декабря 2002. - С. 1-2.
3. Розин М. Новые подходы в менеджменте II Управление персоналом. - № 7. - 1999. -С. 45-49.
4. Алехина О. Управление корпоративной компетенцией как один из аспектов долгосрочного развития компании // Управление персоналом. - № 7. - 2000. - С. 13-15.
5. Алешин A.B. Менеджмент проектных рисков II Методы менеджмента качества. - 2002. -№10.
6. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Биков В.Ю., Шпильовий В.Д. Керюництво з питань визначення компетентносп й сертифжацп украТнських професюнальних кер1вниюв i фахщц1в з управлЫня проектами NCB(ua). К.: УКРНЕТ, 2000.
7. Кер1вництво з питань проектного менеджменту РМВОК, К.: Дтова УкраТна, 2000. /Пщ ред. проф. Бушуева С.Д.
8. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент,- М.: Финансы и статистика, 1996 - 192 с.
9. Хохлов Н.В. Управление риском. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 239 с.
10. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения:-М.: Издательство «Дело и Сервис», 1999. - 112 с.
11. Кириллов В.И., Старченко A.A. Логика. М.: Юрист, 2002. - 256 с.
12. Рач Д.В. Риск как общерыночная категория. // Зб1рник наукових праць Схщноукрашського нацюнального ужверситету ¡меш Володимира Даля. - Луганськ. -2001.-С. 208.
13. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.А. Управление рисками (рискология). - М.: Экзамен, 2002. - 384 с.
14. Кредитний ризик комерцшного банку. / В.В. В1тлЫський, О.В. Пернар1вський та ¡н. / Пщ ред. B.B. BiTniHCbKoro. - К.: Т-во "Знания", КОО, 2000. - 251 с.
15. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов. I М.: ОАО «НПО» Изд-во «Экономика», 2000 - 421 с.
16. Нив Г.Р. Пространство доктора Демина. Тольятти: Городской общественный фонд «Развитие через качество», 1998. - 336 с.
_Стаття над1йшла до редакци 01.11.2002 р.
