CC BY
9
6. Степень обусловленности того или иного фактора может свидетельствовать о сложности и вариативности его изучения. Взаимосвязь рамочных условий профессиональной деятельности позволяет выявить наиболее проблемные направления и наиболее приемлемые методы исследования человеческого фактора в управлении проектами.
ЛИТЕРАТУРА
1. Мильман В.Э. Компоненты и уровни в функциональной структуре деятельности. // Вопросы психологии. - 1991 г. - № 1. - С. 71-81.
2. Карташова Л.В., Никонова Т.В., Соломанидина Т.О. Организационное поведение. -М.: ИНФРА-М, 2001 г. - 220 с. Цитировано по Robbins S., "Organizational Behavior" (seventh edition). Prentice-Hall International Editions, 1995.
3. Гребенюк Г.А. Построение и валидизация тест-опросника для диагностики деловых качеств // Психологический журнал. Том 17. - 1996 г. - № 1. - С. 149-157.
4. Шапиро В.Д. и др. Управление проектами. - СПБ.: "ДваТрИ", 1996.-610 с.
5. Емельянов Е.Н. Поварицина С.Е. Психология бизнеса. // www.hrm.ru (дата обращения к сайту-9.05.2002).
Стаття наджшла до редакцн 03.10.2002 р.
УДК 65.012.32:006.027
Т.В. Маматова, О.О. Пархомчук
П1ДХ1Д ДО ВИМ1РЮВАННЯ Я КОСИ У МУНЩИПАЛЬНИХ ПРОЕКТАХ 3 ВИКОРИСТАННЯМ МОДЕ/11 САМООЦ1НКИ TITO KOHTI
Запролоновано шдхд до виитрювання якостг який поеднуе популярну ниж концепцю вии/мрювання результатов дильносп та модель самооцЫки Títo Kohtí, а також типовий алгоритм розробки показника результату дюльносп. Рис.5, дж.6.
Розвиток ¡нститулв мюцевого самоврядування, становления громадянського сусптьства суттево пщвищили значущють територ1ально1' громади як базовоТ одиниц1 публ1чного управлЫня i мунщипалтету, тобто виконавчого органу мюцевоТ ради як виробника сусптьних управл1нських послуг, спрямованих на забезпечення життед1яльносп мунщипального утворення: м'юта, села, селища.
Однак з'ясувалося, що у розпорядженж мунщипалггет1в бракуе релевантних управлмських технолопй та методик íx використання. Мунщипальн! утворення отримали певж свободи i незалежнгсть, у т.ч. бюджетж, але не волод1ють достатньою квалфжацгёю для того, щоб використати наявж та майбутн1 ресурси для максимЬаци' добробуту громади. Отже вщкриваються широю можливосп для cnÍBpo6ÍTHHUTBa мужципалп-eTÍB i науковц1в щодо розробки i опрацювання нових, удосконалених niflxofliB до мунщипального управлжня.
ОсоблИВООП СЬОГОДЖШНЬОГО ЖИТТЯ TaKi, ЩО ШВИДКЮТЬ 3MÍH - у пол1тиц1,
eKOHOMiui, громадсьюй думц1, науц1, технолопях, стан! навколишнього середовища - е дуже високою. Менше лишаеться мгсця для рутинних, повсякденних, типових процеав. Навпаки, все часпше доводиться розробляти i виконувати ужкальж дм, що мають вщповщати поточжй ситуаци. Це впливае на менеджмент взагал1 ¡ на управлЫня у мунщипальних утвореннях зокрема.
Проектний niflxifl вважаеться найбтьш придатним для управляя системами у сучасних умовах. Проект як ужкальна послщовнють лодж, що
характеризуется обмеженютю за часом I бюджетом, а також заздалегщь визначеними цтями, е керованою управл1нською единицею, що дозволяв найбтыи ефекгивно розподтити управлЫсью зусилля. Сучасне управлжня - це переважно управлжня сер1ями проекпв, тобто зараз навпъ ординарж види д1яльност1 перетворюються на послщовноси проекпв.
В УкраТы набувае розповсюдження практика реалюацн мунщипальних проекпв, яю зд!йснюються у великих та малих м1стах (як приклад можна привести мюта Днтропетровськ, Льв1в, Комсомольськ, Бердянськ та багато ¡нших). Проектний пщхщ дае можливють з'еднати рЬнорщж заходи в системну еднють, яка чпжо пщпорядковуеться досягненню конкретно)' мети в умовах визначених ресурав, строюв I вщповщальносп. Проект розглядаеться як базова первинна одиниця плану та розподту ф1нансових ресурав. Реал1зац1я проектного пщходу дозволяе чп-ко структурувати коло локальних захода плану, видтяючи у ньому дискреты частини, кожна з яких спрямована на досягнення чп-ко визначених цтей вщповщно до конкретного прюритету й характеризуется встановленим обсягом необхщних ресурав та кжцевим строкой отримання результату. "З'еднання необхщних для реал1заци прюритету заходю у проект! дозволяе зберегги цю цтеспрямовану еднють протягом всього необхщного часу реал1зацн проекту на вщмжу вщ випадку, коли плануються окрем! заходи, частина яких може з часом втрачатися за умови нестач1 ресурав чи некомплексного пщходу при складанж плану на наступний перюд часу. Проектний шдхщ дозволяе цтеспрямовано концентрувати ресурси, ясно окреслюваы зони вщповщальноси виконавц1в та менеджер1в, будувати «прозору» систему можторингу й контролю виконання плану, ор'юнтовану на отримання юнцевого результату" [5, с. 66].
Очевидно, що специфка мунщипального менеджменту накладае вщбиток на мунщипальж проекти. Мунщипальж проекта - проекти, що виконуються за замовленням I пщ контролем оргажв управлжня мунщипальним утворенням, головною метою яких е зростання благополуччя мешканц1в цього утворення. Очевидно, бтьшють мунщипальних проекпв спрямована на пщвищення якоси мунщипальних послуг.
Можливо сформулювати юлька характерних особливостей мунщипальних проекпв:
- реал!зац|'я мунщипальних проекпв передбачае високий стушнь прозоросл;
- бтьшють мунщипальних проекпв мае бути вщкритою для учаси на баз1 тендерного пщходу;
- реал1зац1я мунщипальних проекпв е полп-ичним процесом;
- джерелом фжансування мунщипального проекту е бюджет мунщипального утворення, принаймж частково;
- ¡снуе обмеженють фжансового маневру при реалЬацй' мунщипальних проекпв: перевищення бюджету проекту загрожуе його продовженню;
- виконавф проекту часто е споживачами його результат.
Управлжня яюстю проекту передбачае зд^снення процеав, необхщних для забезпечення того, щоб проект задовольняв н потреби, задля яких в1н 1 розроблений. Управлжня яюстю проекту включае вс1 роботи, що стосуються загальноТ функцн управлжня, визначають полп-ику у сфер1 якост1, завдання та вщповщальнють 1 реалйовують Тх такими засобами, як планування якоси, контроль и та удосконалення в рамках системи забезпечення якоси [6, с.93].
Вишрювання результате д1яльноси (ВРД) не е новою управлжською концепц1ею, але зараз вона набувае все бтьшоТ популярносн ¡, вщповщно, розвитку в аспект! використання для оргажзацм публ1чного сектору, де за ТТ допомогою забезпечуються кращ1 результативжсть, ефективнють, економ1чнють ¡, що найголовжиие, прозорють, вщповщальнють, пщзвп-нють.
Пщ ВРД ми розумюмо управлжський зааб поспйного самонавчання та пщвищення ycniujHOCTi, регулярне сп1вставлення з визначеним еталоном результата, економ'нносп, ефективностч, результативное^ та ¡нших параметр|в д'1Яльност1 особи або оргажзацм з метою досягнення запланованих результата.
В теорн ВРД показник результату Д1яльносп е оджею з центрапьних категорад. Покг^ж результату - численне або нормоване значения, що вщображае р1вень певного параметру д1яльност1 та характеризуе досягнення щодо вироблення продукту д1яльност1 або стугннь просування до бажаних наслщюв.
Розробка показниюв результату е найважлившою ланкою ВРД. 1нин ланки -планування, власне вим1рювання, бенчмаркинг, розробка коригуючих дм - е пщпорядкованими по вщношенню до розробки показниюв, тому що вони здтснюються у po3pi3i значень певних параметра д1яльностг
Наш досвщ cniBnpaqi з мунщипальними службовцями показуе, що е трудной^ з обранням показниюв результату д1яльност1 При плануванж д1яльносл звичайно беруться onncoei юльюсж показники, яю характеризують, скорше, сферу вщповщальност! виконавчого пщроздту мунщилалтету. L(j труднощ/ пов'язаHi з нечпжим уявленням про мандат пщроздту, невпевненютю у доступних ресурсах, обмеженютю вщповщного досв\ду в плануванн!, контроле результате дтльност! та представленж звтв вищому кер'тнщтву щ громадськост/. ~
Ззбезпечення якосп проекту - через и планування, контроль й удосконалення - потребуе розробки вщповщних показниюв результату проекту або його окремих процеав, за якими можна судити про усгишнють виконання проекту.
Вбачаеться недоцтьним докладати багато зусиль для розробки типових стандартизованих показниюв результату д1яльносл (результату процесу проекту), тому що кожний проект за визначенням е до певноТ Mipn унжальним. В npoeiai можуть збиратися фах1вц1, яю ражше не були знайом! (вони можуть прийти з р|'зних тдрозд1тв, р1зних ceicropiB господарства, навпъ прибути за лйингом персоналу), з конкретним проектом T.i. 1м необхщно дати в руки ужверсальний ¡нструмент, який би дозволив розробити показники результату д!яльностг Типова техжка розробки, вщтворення показника результату може використовуватися у будь-якому проектЬ
У той же час проектж команди можуть використовувати перспективну модель "Project Excellence" ("Проекгна досконалють") як ¡нструмент яюсного управлшня.
Модель дозволяе команд! побачити своТ резерви, знайти можливосл для покращення проекту i повжше реалЬувати свм професмний потенц1ал. Елементи модел1 базуються на принципах i досв'щ1 TQM [1].
Задоволення шента - основний принцип модел1 Project Excellence: кп1ент, його вимоги завжди у центр1 уваги проектноУ команди та проектноТ оргажзацм.
За моделлю, проект оцжюеться за 9 критертми, яю роздтеж на дв1 частини - управлЫня проектом i результати проекту (рис. 1). За кожним з критерив проект може набрати певну юльюсть бал1в (але не бтьше максимально'!') або вщсотюв. Максимальна юльюсть бал1в в кожжй з частин - 500 (або 50%) [1,4].
ш 1
О I— ЛЩЕРСТВО (80)
1
>
а §
ш о ПЕРСОНАЛ (70)
а.
с |
с;
zr Г 1 РЕСУРСИ (70)
о
чт
1---
О г-
ш
=г
о
а. ы
п. t
i
РЕЗУЛЬТАТИ СП0ЖИВАЧ1В (180)
' sres
РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРСОНАЛУ (80}
ттш
РЕЗУЛЬТАТИ 1НШИХ ЗАЦ1КАВЛЕНИХ (60)
УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТОМ (500)
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ (500)
Рис. 1. Модель оцшки npoeicriB Project Excellence [1].
Пщхщ до самооцжки, що пропонуеться визнаним ¡талмським фах1вцем у галуз1 управлжня яюстю TiTO Кони, спрямований на покращення виконання (Corporate PDCA Cycle). Бали у модел1 розглядаються лише марпнально. Основною причиною е проведения анал1зу для визначення причин низького р1вня виконання або перешкод для покращення виконання. Модель üto KoHTi концептуально виникпа ¡з модел1 досконалоси EFQM (рис. 2), але мютить значж вщмжноси в силу особливих потреб процесу самооцжки.
t-о
D. Ш
g с;
ПЕРСОНАЛ (90)
ПОЛ1ТИКА ТА 5
СТРАТЕ Г1Я (80) о ш zr о
' «t 1
ПАРТНЕРСТВО ТА а. с
РЕСУРСИ (90)
РЕЗУЛЬТАТИ Р S н
ПЕРСОНАЛУ (90) 1— S?
РЕЗУЛЬТАТИ > L_ SR
СПОЖИВАЧ1В (200) iS m £
РЕЗУЛЬТАТИ
СУСП!ЛЬСТВА(60) о о
МОЖЛИВОСТ1 (500)
РЕЗУЛЬТАТИ (500)
Рис. 2. Модель оцЫки д1яльносл ЕРОМ [2, с.44]
Пщхщ Кони е перевернутим, вж розглядаеться вщ результаив, зокрема вщ недолмв виконання - та розвиваеться вл1во з метою виявлення причин в процесах та системних факторах (рис. 3).
Особливоси модел1 самооцжки Ито Кони:
- вщсутнють будь-якого зважування;
- вщображеж категорм е навмисно загальними;
- переконливо рекомендуеться подт на три сфери.
При д1агностичжй самооцжф пщхщ повинен бути "справа - нал1во". Д1агностика завжди розвиваеться вщ симптом1в до причин (рис. 4).
На рис. 5 представлено етапи пщходу до самооцжки за моделлю Лто Кони.
СИСТЕМН1 ФАКТОРИ
ПРОЦЕСИ
-м-
М1СН & Ц1Л1
О ш
I-
о а. ш
е
п;
<
с
<
а.
О
людськи
РЕСУРСИ
0РГАН13АЦ1ИН1 АРХ1ТЕКТУРИ
" 1 ............'
1НШ1 РЕСУРСИ
5 О ш =г о
си с
р
ПРЕФЕРЕНЦН СП0ЖИВАЧ1В
I
Ц1Л1 Д1ЯЛЬН0СТ1 ТА 1М1ДЖУ
, у , .
ВНЕСОКТА ЗАДОВОЛЕННЯ ЗАЦ1КАВЛЕНИХ ТРУП
■им
Рис. 3. Модель Ито Кони, що використовуеться для д1агностичноТ, ор1ентованоТ на полтшення самооцтки [2, с.36].
ПРИЧИНИ
в
СИСТЕМНИХ ФАКТОРАХ?
[/I
ПРИЧИНИ
в
ПРОЦЕСАХ?
РОЗБ1ЖНОСТ1 Д1ЯЛЬНСЮТ1 в РЕЗУЛЬТАТАХ
(аео вщм1нност1 м1ж
запланованими та нин1шн1ми ц1лями)
Рис. 4. П1дх1д до оцЫки "СПРАВА - НАЛ1ВО" [3]
Лошуки причин в системных факторах •«-
впроцесах
Г+- людськи РЕСУРСИ
о < сц
ш 1-о а. ш — с <0 с ш ОРГАН13АЦ1ЙН1 АРХ1ТЕКТУРИ
с £ о " -»^ик»! мм».....
1НШ1 РЕСУРСИ (
1 —........ 1
зе о ш з-
о о. с
Вщправж точки:"« рОЗб|ЖНОСТ! у д1ял*ьност1 . (недолжи виконання)
преференцн споживач1в
ц1л1 д1яльн0ст1 та 1мщжу
внесок та задоволення зац1кавлених груп
СИСТЕМН1 ФАКТОРИ
ПРОЦЕСИ
Н11СИ & Ц1Л1
Рис. 5. Етапи пщходу до самооцшки "СПРАВА - НАЛ1ВО" в модел1 Ито Конт1 [3].
У розвиток модел1 самооцтки (тобто тод1, коли зд^снюються внутршжй контроль й оцтка устшносл проекту) "Пто Конл пропонуеться типова техжка розробки показника результату дтльносп' вщповщно до кожного з 9 критерив. Бачиться доцтьним роздтити проект на окрем1 процеси \ розробляти показники результату саме для процеав в аспект! критерив модел1 самооц1нки. Техжка скпадаеться з таких кроюв:
1. Розробка теори процесу проекту (тобто визначення причинно-наслщкових зв'язюв, Тх графине представления за допомогою модел! "внесок-продукт-наслщок", "ланцюжка результат^", д1аграми 1шикави, "риб'ячих юсток").
2. Виокремлення параметру для вим1рювання
(компоненти кроку: первинне формулювання параметру для вим1рювання (параметр мае бути достатньо значущим); проведения консультац1й з1 стейкхолдерами (чи е цей параметр значущим для вах?); визначення того, що вим1рюеться в аналопчних процесах аналопчних проеклв; визначення того, що мютиться у регламентних документах вщносно цього параметру; оцЫка можливостей впливу на значения цього параметру д1яльносп; затвердження параметру для вим1рювання).
3. Вербальне формулювання результатного показника.
4. Визначення техжки обрахунку показника
(компоненти кроку: визначення того, чи можна такий показник вим1ряти взагал1; перев1рка присутносл показника у звп"носл, що вже ¡снуе; проведения консультацм з експертами; з'ясування, як такий показник вим1рюеться в аналопчних проектах; перев1рка вимог регламентних документ^ вщносно цього показника; обрання джерел ¡нформацн для обрахунку показника).
5. Призначення ¡ндикативного р1вня показнику
(компоненти кроку: з'ясування рюня цього показника у власжй ¡стори проекту (проектноТ оргажзацм); проведения консультацм з експертами; з'ясування р1вня показника в аналопчних проектах; перев1рка вимог регламентних докуменлв щодо ¡ндикативного р1вня показника; призначення ¡ндикативного piвня показнику).
6. Визначення режиму вим1рювання показника
{компоненти кроку. визначення частоти вим!рювання; визначення виконавц1в; визначення вщповщальних; визначення заход1в для запоб1гання шахрайству).
7. Визначення ¡нструменлв вим1рювання
(компоненти кроку: забезпечення доступу до бйлютеки методик, техжк, ¡нструменлв вим1рювання; визначення засоб1в вим1рювання).
8. Визначення вартосл вим1рювання показника.
9. Перев1рка показника на вщповщнють типовим вимогам.
10. Доопрацювання показника (якщо необхщно).
11. Розробка форм звп-носл за показником
(компоненти кроку. з'ясування того, за якими формами робились звпги за показником у власжй юторп проекту (проектноТ оргажзацй); з'ясування того, за якими формами робляться звгги за показником в аналопчних проектах; перев1рка регламентних докуменлв щодо форм звггносл за показником; затвердження форм звп>юсл).
12. Затвердження показника.
Сукупжсть показниюв результату д1яльносл е головною частиною системи вим^рювання результате дтльносл (СВРД), пщ якою у цтому розум(еться оргажзацмна структура, технолопчж процеси, операцп та ресурси, яю потр1бж для реал1заци вим1рювання результалв д1яльносл, сукупн1сть процедур
визначення складу показниюв, планування !х ¡ндикативних р!вн1в, вим1рювання, аналкзу й тлумачення показниюв, процедур пщготовки звтв, розробки пропозицм щодо корекци поточноТ Д!яльнос"п для отримання кращого результату.
Очевидно, що СВРД мае:
- бути побудованою за модульним принципом (тобто окрем1 компоненти СВРД мають бути незалежно-працездатними I компонуватися до едино) СВРД вщповщно до конкретно!' ситуацн);
- використовувати стандартизован! форми звтв;
- використовувати стандартизован! схеми обмжу ¡нформац1ею;
- використовувати ¡нформац!йж технологи, мереж1, у т.ч. ч/от мережу 1нтернет;
- ¡нтегрувати до себе вже юнуюч1 системи контролю.
Самооцжка досягнутих результате е дуже важливою ланкою роботи СВРД, тому що у такий способ децентрал1зуеться функц1я вим!рювання ! пщвищуеться ТТ надтнгсть.
У мужципальних проектах нижча конкурентжсть у пор!внянн! з проектами приватного сектору. Це вщкривае багал можпивост! для обм!ну ¡нформа^ею та досвщом. Вбачаеться доцтьним створення в мереж! 1нтернет мунщипальних б1блютек проектноТ ¡нформацп, що мають мютити показники результату, що Тх використовували, ¡ндикативж значения показниюв, особливоси вим1рювання т. !.
Запропонований алгоритм розробки показника результату д1яльносп е типовим ¡нструментом, що мае допомогти проектним командам забезпечувати належну яюсть продукпв 1 процеав при зд!йсненж мунщипальних проекп'в - як в аспект! загального управлЫня проектом, так ! в аспект! використання модел! самооц!нки Т!то Конт!. Алгоритм потребуе подальшого удосконалення, вже зараз результати дослщження можуть бути застосован! при розробц! та реал!зацм проекпв розвитку у мунщипальних утвореннях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бушуев С. Д., Жуков К. Л. Модель "Project Excellence" для международной оценки проектов // Управлжня проектами. Зб1рник наукових праць. - 2001. - № 1. - С. 6-11.
2. Конти Тито. Самооценка в организациях: Пер. с англ. И.Н. Рыбакова при участии Г.Е. Герасимовой / Научное редактирование: В.А. Лапидус и М.Е. Серов. - М.: Редакционно-информационное агентство "Стандарты и качество", 2000. - 328 с.
3. Конл TiTo. Дгагностична самооцжка (правий-л!вий пщх'щ), Модуль 2, Матер1али семжару по самооцжц!, Ялта, 2002.
4. Лобанов 8.В. Анализ государственной политики. Учебное пособие. - ГУУ. М., 2001. -176 с.
5. Шаров Ю.П. Стратепчне планування в мунщипальному менеджмент: концептуальж аспекти. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 302 с.
6. Кер'шництво з питань проектного менеджменту: Пер. з англ. / Пщ ред. С. Д. Бушуева, -2-е вид., перероб. - К.: Видавничий Д|'м "Деловая Украина", 2000. - 198 с.
Стаття над1йшла до редакцн 21.10.2002 р.
