CC BY
9
Посилання на статтю_
Морозов В.В. Особливост побудови пiдсистеми управлiння вартютю у крупно масштабних проектах / В.В. Морозов, О.В. КалУченко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2003 № 3(7).-C.22-29._
УДК 658.012:658.512:681.3
В.В. Морозов, О.В. Кальшченко
ОСОБЛИВОСТ1 ПОБУДОВИ П1ДСИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ВАРТ1СТЮ У КРУПНОМАСШТАБНИХ ПРОЕКТАХ
Розглянуто особливост1 побудови п1дсистеми управлЫня варт1стю в межах комплексно! системи управлЫня проектами з використанням процедур д1агностики в1дхилень по вартост1, розробки та прийняття р1шень по вщхиленнях при реал1зац1Т управляючих д1й за допомогою модиф1кованого методу освоених обсяпв. Рис. 4, дж. 3.
В.В. Морозов, О.В. Кальниченко
ОСОБЕННОСТИ ПОСТРОЕНИЯ ПОДСИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ СТОИМОСТЬЮ В КРУПНОМАСШТАБНЫХ ПРОЕКТАХ
Рассмотрены особенности построения подсистемы управления стоимостью в рамках комплексной системы управления проектами с использованием процедур диагностики отклонений по стоимости, выработки и принятия решений по отклонениям при реализации управляющих воздействий с помощью модифицированного метода освоенных объемов. Рис. 4, ист 3.
V.V. Morozov, E.V. Kal'nitchenko
FEATURES OF COST MANAGEMENT SUBSYSTEM FORMATION IN LARGE-SCALE PROJECTS
Features of cost management subsystem formation are considered within the framework of a complex project management system with use of some procedures of diagnostics of deviations at cost, making and acceptance of the decisions on deviations at realization of managing influences with the modified method of the Earned Value.
Постановка проблеми. Реалiзацiя крупномасштабних проеклв, до яких можна вщнести добудову енергоблош ХмельницькоТ та РiвненськоТ АЕС, в сучасних умовах дефщиту бюджетного фшансування висувае на переднш план удосконалення процедур та процеав управлшня вартютю в проектах, серед яких можна вщм^ити процеси аналiзу обсяпв роб^, оцшку Тх вартосл, розрахунки вартост роб^ та мошторинг вартост при реалiзацiТ проеклв.
Сучасн розробки комплексних систем управлшня проектами при цьому стикаються з проблемами розробки окремих, але тюно пов'язаних мiж собою пщсистем, як реалiзують весь перелiк функцiй управлшня проектами [1] та супроводу проеклв на вах фазах його життевого циклу [2].
При цьому реалiзацiя процеав управлшня одним iз найважливших параметрiв проекту - вартiстю - визначае необхщнють застосування комплексного системного пщходу та використання специфiчних методiв управлiння.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
1
Особливють такого пщходу пов'язана з розглядом процеав формування та управлiння вартютю на Bcix етапах життевого циклу проекту з урахуванням нелшшностей використання ресурав та невизначеностей вiдхилень вщ запланованих обсягiв потреби.
Такий пщхщ надасть керiвнику проекту такi переваги щодо управлшня одним з найважливших параметрiв:
- за комплексним параметром;
- централiзоване зберiгання шформаци за змютом робiт, вартостi, часовими параметрами та ресурсами;
- оперативне отримання шформаци щодо поточних значень складових показниш вартостi - ресурав;
- можливють швидкого aнaлiзу впливу змiн за ключовими параметрами проекту;
- можливють розподтеноТ пiдтримки, прийняття колективних ршень та оновлення даних у мережевому режиму
- прийняття ефективних управлшських рiшень щодо управлшня вартютю в умовах невизначеностк
Анал'з ocmaHHix досл'джень. Сучасна методолопя управлшня одним з найважливших пaрaметрiв в проектах, яким е вартють, базуеться на ктькох розмежованих системах, серед яких е досить вщом^ таю як [1,2,3]: тендер-контракт, АВК-3, Cost View, Microsoft Project, Sure Trak, P3E-c, Forecost та багато шших.
Усi цi системи, безумовно, виконують своТ необхiднi функцiТ при Тх зaстосувaннi у проектi, але основний недолк таких систем - вщсутнють единого iнформaцiйного простору, на бaзi якого можна було б побудувати нaскрiзнi процедури формування, планування, освоення та контролю вартост протягом всього термшу виконання проекту вщ У^аци до завершення.
Формулювання цлей. Отже, враховуючи вище наведене, визначимо основы ц^ побудови комплексно!' системи управлшня вартютю проекту:
- планування потреби у ресурсах проекту, визначення того, як ресурси (люди, устаткування, мaтерiaли) i в яких ктькостях повинн використовуватися для здiйснення роб^ проекту;
- розробка iнтегровaних процедур оцшки вaртостi ресурсiв, необхiдних для виконання роб^ проекту;
- визначення бюджету проекту, складання кошторису за окремими роботами проекту на основi потреби таких роб^ у ресурсах з урахуванням нелшшностей у Тх використанш;
- контроль вартосп, враховуючи дш випадкових фaкторiв, та змши, що вносяться до бюджету проекту.
Основна частина. Наведених цтей можна досягти сконцентрувавшись на процесах утворення та використання вaртостi, якi взаемодшть один з одним, а також iз процесами з iнших галузей проектного менеджменту. Кожен процес може включати зусилля одного чи дектькох шдив^в чи груп менеджерiв, заснованих на нестатках проекту. Кожен процес звичайно виконуеться одноразово на кожнш фaзi проекту.
Управлiння вартiстю в проектах в основному зосереджуеться на вартост ресурсiв, необхiдних для завершення робiт у проектi. Однак управлшня вартютю в проектi також повинне розглядати вплив проектних ршень на вартiсть використання продукту проекту.
Наприклад, обмеження кшькосп переглядiв проекту може зменшити вaртiсть проекту за рахунок збтьшення витрат, покладених на споживача. Цей бтьш
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
широкий погляд на проект часто називають життевим циклом eapmocmi (Life Cycle Cost) [1].
У багатьох проблемних областях прогноз i аналiз потенцшного фшансового виконання за продуктом проекту виконуеться поза проектом. В шших проблемних областях (наприклад, проекти каштального бу^вництва), управлiння вартiстю в проект також включае i цю роботу. Коли там прогнози й аналiз включаються в проект, управлiння вартютю в проектi буде включати додатковi процеси i численнi технологи загального управлшня, такi як повернення швестицш, дисконтований грошовий потiк, аналiз перюду вiдшкодування i iншi.
Управлiння вартютю в проект повинно розглядати шформацшш потреби зацiкавлених осiб. Рiзнi зацкавлеш особи можуть вимiрювати вартостi проекту рiзними способами й у рiзний час. Наприклад, вартiсть закупiвель можна вимiрювати при узгодженнi, замовленнi, постачанш, доставцi чи документуваннi з метою урахування.
Коли проект виконуеться вщповщно до контракту, повинна бути придтена увага розходженню мiж оцiнкою вартостi i цшовою полiтикою. Оцiнка вартостi включае одержання оцшки ймовiрних кiлькiсних параметрiв. Наприклад, сктьки буде коштувати для оргашзаци, що виконуе проект, розробка конкретного продукту чи послуги. Цшова полггика - це комерцiйна дiяльнiсть пщприемства i вона показуе скiльки може витратити оргашза^я, що виконуе проект, на виробництво продукту або послуги, вона також використовуе i оцшку вартосп, але тiльки як один з багатьох факторiв.
Оцiнка вартосп включае визначення i розгляд рiзних вартсних альтернатив. Наприклад, у бшьшосл прикладних галузях, додаткова робота протягом фази розробки широко використовуеться для скорочення витрат на фазi виробництва. Процес оцшки вартосп повинен розглядати i таку ситуацш -чи допоможуть додатковi витрати на роботи проекту одержати очкувану економiю витрат.
Розглянемо основы компоненти пщсистеми управлшня вартютю (ПУВ), що пропонуеться (рис. 1).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
3
Рис. 1. Структура компонент ПУВ проекту
Основне призначення тако'Г пщсистеми полягае у зменшенн1 показника в1дхилення вартост проекту в1д запланованих показник1в. Пщ в1дхиленням розум1еться ситуаци, один з приклад1в яких наведений на рис. 2.
де Сф - фактична вартють проекту;
Спл - запланована вартють проекту, розрахована за ресурсами календарного плану;
ДC - вщхилення вартостк Розглянемо процеси управл1ння вартютю на р1зних етапах формування та реал1заци проекту.
Фаза М^ал'зацп/ Ця фаза являе собою початкову стадш планування проекту, яка дозволяе розробити попереднш загальний план, використовуючи, як правило, аналоги та накопичений досвщ виконання под1бних проект1в.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
Склaдaeтьcя бiзнec-плaн та приблизнi оцiнки на бaзi yзaгaльнeниx кошториciв. Baртicть на фaзi iнiцiaлiзaцiï може 6ути розрaxовaнa як аналогова вaртicть, змiнeнa на коeфiцieнт iнфляцiï:
C1 = CÄ x I, (1)
де C - попередня вартють проекту, яка визнaчaeтьcя на оcновi аналопв, параметричним моделюванням або за структурою [2];
I - коeфiцieнт шфляци.
Однак кожен проект iндивiдyaльний y cвоïй cтрyктyрi та рeaлiзaцiï, тому попередня оцшка не дае повноТ картини його виконання. Таким чином, юнуе нeобxiднicть бiльш детально!' розробки плану проекту, яка виконует^я на стади' планування.
Фаза планування - це детальна розробка проекту з визначенням ycix його cклaдовиx. На стади планування приcyтнi лише так зван почaтковi вxiднi параметри, обмеження проекту та припустимий ризик. Поняття почaтковиx пaрaмeтрiв виникае з розумшня того, що icнyють пeвнi дат, ям не е кiнцeвими значеннями ™x чи iншиx пaрaмeтрiв. Прикладом почaтковиx пaрaмeтрiв може бути вартють контраклв, яка мае початкове значення пщ чac планування проекту, але змiнюeтьcя пicля проведення тeндeрiв.
Bрaxовyючи фiзичнi xaрaктeриcтики вxiдниx пaрaмeтрiв, функ^я пiдcиcтeми yпрaвлiння вaртicтю мае такий вид:
C11 = f
(D,R,Ec, Ö, L, Ck,)(I,R )
(2)
причому: L=const, Q=const, де C11 - вартють проекту на стади планування; D - тривалоап виконання роб^ проекту;
R - обcяги рecyрciв, якi нeобxiднi для виконання роб^ проекту; Ec - коштори^а вaртicть робiт проекту; Q - якють виконання робiт проекту; L - обмеження, ям встановлеш y проeктi;
Ск - вартють контраклв, якi не мicтять вартоап рecyрciв, врaxовaниx y дaнiй функци як рecyрcи проекту (наприклад, контракти на надання пeвниx поcлyг). I - вплив чинниш iнфляцiï y проект^ R - коeфiцieнт ризику y проeктi.
Ресурси. Pecyрcною xaрaктeриcтикою кожноï роботи е матриця, елементи яко'|' rV являють cобою ктькють рecyрcy, нeобxiдного для забезпечення роботи
üi в одиницю чacy. У^ого треба розглядати n видiв рecyрciв i v iнтeрвaлiв планування.
\ä, = rV||, (3)
v
де rj - кiлькicть j-го рecyрcy в одиницю чacy.
Умовно тривалють роботи üi подiлeнa на три штервали планування, кожен з якиx xaрaктeризyeтьcя певним обcягом рecyрciв та ïx розподiлом.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
5
Maтeмaтичнo мaтpиця pecуpciв для poбoти ai зaпиcуeтьcя тaким чинoм:
Ф1 = гФ+ГФ+ГФ <ai =Ф2 = r Ф + r Ф . (4)
Ф3 = ГФ + ГФ + ГФ + ГФ
Ктькють iнтepвaлiв плaнувaння зaлeжить вщ викopиcтaння pecуpcу пpoтягoм викoнaння po6o^, нaпpиклaд, pecуpc мoжe викopиcтoвувaтиcя нa пoчaтку poбoти тa нaпpикiнцi. Ктькють pecуpcу, нeoбхiднoгo в р1зн1 чacoвi пepioди викoнaння poбoти, зaлeжить вщ нepiвнoмipнocтi йoгo cпoживaння. lcнуe дeкiлькa cтaндapтних вapiaнтiв poзпoдiлу pecуpciв, як1 зoбpaжeнi нa pиc 3.
Кр1м пepepaхoвaних кривих poзпoдiлу pecуpciв мeнeджep мoжe влacнopуч cтвopювaти крив1 бeзпocepeдньo п1д cвiй пpoeкт, пpичoму нa р1зних дiлянкaх викopиcтaння pecуpcу мoжe бути cвoя iнтeнcивнicть йoгo cпoживaння, тoбтo р1зн1 види кpивoï poзпoдiлу pecуpcу, як1 зoбpaжeнi нa риа 3.
Для кoжнoï poбoти ai юнуе cвoя мaтpиця pecуpciв, я^ i визнaчae види pecуpciв, зaдiянi у poбoтi, нeoбхiдну кiлькicть кoжнoгo pecуpcу тa ïx poзпoдiл пpoтягoм викoнaння дaнoï poбoти.
Кр1м того, icнуе пoняття pecуpciв R+, як1 упpaвляють чacoвими
пapaмeтpaми po6o^ тa R~ pecуpciв, як1 нe упpaвляють цими пapaмeтpaми. Зaлeжнo в1д тoгo, дo якoï з цих двox кaтeгopiй вiднocитьcя pecуpc, мoжнa cкaзaти пpo йoгo вплив нa викoнaння poбoти, тoбтo упpaвляючi pecуpcи впливaють нa тpивaлicть викoнaння poбoти.
Якщo poбoтi нaдaний xo4a б oдин упpaвляючий pecуpc, poбoтa будe плaнувaтиcя зaлeжнo в1д мль^ои цьoгo упpaвляючoгo pecуpcу. 1ншими cлoвaми упpaвляючий pecуpc впливaе нa тpивaлicть poбoти. Якщo poбoтi нaдaнo кшьда упpaвляючиx pecуpciв, ïï тpивaлicть визнaчaтимeтьcя, aбo cумoю тpивaлocтeй викopиcтaння цих pecуpciв, якщo вoни викopиcтoвуютьcя пocлiдoвнo, aбo дopiвнювaтимe нaйбiльшiй тpивaлocтi викopиcтaння вiдпoвiднoгo pecуpcу.
yci pecуpcи пpoeкту мoжнa умoвнo пoдiлити нa три кaтeгopiï: маmерiальнi, людськi, а також машини та механiзми.
Вpaxoвуючи пepeлiчeнi пapaмeтpи, кoeфiцiенти шфляцп тa ризику, вapтicть нa фaзi poзpoбки пpoeкту poзpaxoвуетьcя зa фopмулoю:
дe I — кoeфiцiент iнфляцiï у пpoeктi; R - ризик у пpoeктi; m - кiлькicть po6^ пpoeкту; т - кiлькicть iнтepвaлiв плaнувaння; n - кiлькicть pecуpciв пpoeкту;
r • - ктькють вишриотння j-ro pecуpcу в oдиницю чacу /-ю poбoтoю;
Ji
б
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2003, № 3(7)
Pj - ц1на за одиницю j-го ресурсу з урахуванням накладних витрат; j - тривалють використання j-го ресурсу на ^>му 1нтервал1 планування; X - ктькють контракт1в у проект^ Ск- варт1сть к-го контракту i-ï роботи.
трикутна зростаюча
%
100%
трикутна убуваюча
%
100%
%
100%
%
100%
пряма загрузка
%
100%
зворотня загрузка
%
100%
Рис. 3. Приклади кривих розподту ресурав
П1д час розробки та планування проекту було б лопчно визначити не ттьки параметри проекту, а також Тх в1рог1дний д1апазон в1дхилень. Будь-як1 в1дхилення можуть негативно позначитись на вартост проекту, тому юнуе необхщнють розрахувати можлив1 втрати за кожним ймов1рним видом в1дхилення. Для визначення в1ропдност1 таких в1дхилень необхщно застосувати так1 поняття, як ризик та надшнють.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
7
Ризик i надшнють - це ímobíphí взаемно доповнюючi категорй, якi характеризуют протилежнi подiT та утворюють повну групу. З теорй' ймовiрностей сума ймовiрностей протилежних подiй дорiвнюе одиницi:
g ^ g -яг
Z P(R*g) + Z P(R*g) = 1, g=1 g=1
(6)
де g - загальна ктькють ви^в ризику, якi враховуються, для кожного проекту вони шдивщуальж;
P(r* ) - iмовiрнiсть появи несприятливого результату вщ впливу на
систему g-го виду ризику;
P(R%) - iмовiрнiсть, що g-ий несприятливий чинник не призведе до
о
негативних результат функцiонування системи, тобто надшнють.
Щодо реалiзацiT зазначених процеав у межах розроблюваноТ пiдсистеми управлшня вартiстю слiд зазначити, що для штеграцй рiзних програмних комплексiв було розроблено поеднуючi iнтерфейси на прикладi програмних комплексiв "Тендер-контракт" та "Р3Е" (Primavera Project Planner for Enterprise). Приклад одного з вкон такого штерфейсу показаний на рис. 4. Робота даного штерфейсу полягае в розкритп бази даних "Тендер-контракту", визначення необхщних ресурав для проекту, групування ресурав за видами по роботах проекту, передача сформованоТ шформацй до бази даних "Р3Е". Це дозволяе поеднати процеси визначення ресурав проекту з процесами Тх планування, а отже дозволяе на единш шформацшнш базi визначитись щодо управлшня вартютю проекту.
Рис. 4. Результат при використанн детермiнованих оцiнок Висновки. Автори запропонували новий пщхщ розгляду та управлшня вартютю робгг проекту на вах фазах його життевого циклу. Було проведено формал1зац1ю таких процеав з визначенням Тх складових та взаемозв'язмв.
8 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
Завдяки визначенню нелшшностей розподiлу обсягiв ресурав протягом планування та реалiзацN po6iT проекту (матерiальнi, людськi, а також машини та механiзми) та розроблених Тх структур [2] авторам вдалося модифкувати процеси управлiння вартiстю.
Було визначено структуру розроблюваноТ пiдсистеми управлшня вартiстю, яка базуеться на використанн стандартних програмних засобiв управлiння проектами, зв'язуе Тх розробленими iнтерфейсами та доповнюе Тх додатковими модулями i на цiй базi дае можпивють удосконалити процеси управлiння вартiстю проекту за рахунок штеграци та комплексного шдходу.
Запропонований пiдxiд розгляду процедур та процеав формування та управлшня вартютю великих крупномасштабних проектiв показав свою ефективнють при впровадженнi в бу^вельних пiдприемстваx КиТвщини та в управлшш будiвництва ХмельницькоТ АЕС, зокрема, в проект добудови 2-го енергоблоку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кер1вництво з основ проектного менеджменту. К.: В1пол, 2001. - 197 с.
2. Морозов В.В., Кальнненко О.В. Управлшня вартютю проекпв на основ! комплексного структурного пщходу. // Управлшня проектами та розвиток виробництва. 36!рник наукових праць. П!д. ред. В.А.Рач. - 2002. - №1(4) - С.10-15.
3. Морозов В.В. Розробка пщсистеми управлшня контрактами портфеля проекта будвництва крупномасштабних об'ектв. // Управлшня проектами та розвиток виробництва. 36!рник наукових праць. П!д. ред. В.А.Рач. - 2002. - № 2(5) - С. 43-49.
Стаття надiйшла до редакцп 14.06.2003 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 3(7)
9
