CC BY
15
УДК 616.314-089.28 Шдзельський М. Я., Цветкова Н. В.
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1Ч НА ХАРАКТЕРИСТИКА УШКОДЖЕНЬ
М1ЖЗУБНИХ ЯСЕННИХ СОСОЧК1В П1СЛЯ
31ШЛ1ФУВАННЯ ЗУБ1В П1Д НЕЗН1МН1 ПРОТЕЗИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна акадел/пя» (м. Полтава)
nata.tsvetkova@gmail.com
Стаття е фрагментом ¡нМативно! науково-до-слщно! роботи кафедри пюлядипломно! освгги лка-р1в стоматолопв-ортопед1в «Вплив стоматолопчних конструкцм й матер1ал1в на протезне поле та адап-тацмы властивост1 оргаызму», № державно! рее-страци 011611004188.
Вступ. Ортопедичне лкування хворих з ушко-дженнями зубощелепно! системи переслщуе профг лактичну та лкувальну мету. Питома вага незымних конструкцм зубних протез1в за даними р1зних авто-р1в становить 84% вщ кшькост1 зубних протез1в, яю виготовлеы хворим, щозвернулися в клЫку ортопе-дично! стоматологи [1].
Однак замщення дефекпв зубних ряд1в незым-ними протезами пов'язано з необхщнютю значного препарування зуб1в пщ опоры елементи, що негативно вщображуеться на тканинах зуб1в, пародон-ту та оргаызму в цтому [3]. Нашу увагу привернув характер змш в навколозубних тканинах, а саме в м1жзубних ясенних сосочках, пюля препарування опорних зуб1в. Об'ективно ми спостер1гали ретрак-ц1ю ясеневого краю, набряк та пперемю. Ц1 змЫи лишаються на протяз1 тижня.
В дослщженм нами л1тератур1 реакц1я м'яких тканин пародонту при з1ишфуванн1 коронки зуба пщ незымы види конструкцм протез1в висвгглен1 в по-одиноких працях. В той же час ускпаднення та змЫи в яснах та зубоясенних сосочках залишаеться поза увагою дослщниюв як з етюлопчно! так \ з патоге-нетично! точки зору. Не вивчена динамка впливу часточок зр1заних емал1 та дентину в сумюництв1 з часточками абразивного матер1алу, що утворюють-ся пщчас препарування, та не розроблено способ1в захисту вщ ¡х дм на зубоясенев1 сосочю [2]. Викпаде-ы вище факти стали виршальними у вибор1 об'екта, мети та задач дослщження.
Метою нашого дослщження стало виявлення характеру ушкоджень м1жзубних ясенних сосочюв пщ час з1ишфування коронок опорних зуб1в пщ не-зымы протези та установления динамки морфоло-пчнихзмЫ у них як вщповщну реакц1ю на травму. До-сягнення поставлено! мети зводиться до виршення наступних задач:
1. З'ясувати глибину та ступшь ушкоджень м1ж-зубних ясенних сосочюв часточками абразивного матер1алу та з1ишфованих тканин зубу.
2. Прослщкувати динам1ку зм1н у епггел1альнм пластину м!жзубних ясенних сосочюв як вщповщну реакц1ю на ушкодження та наявнють стороных тш у них.
3. Розробити профтактичы заходи захисту вщ ушкоджень м1жзубних ясенних сосочюв пщ час зг цшфування коронок опорних зуб1в.
Об'ект I методи дослщження. Нами вивчена морфолопчна картина зубного сосочка у 18 пац1ен-т1в, яю звернулися в кгмнку ортопедично! стоматологи за протезуванням незымними протезами [2] (табл.). УЫ хвор1 дали згоду на бюпсю ясенного сосочка. Доогмдження проводилися на 1, 3, 5 та 7 добу пюля препарування. Бюптати ущтьнювали в епоксидну смолу бпон-812, робили натвтоню зр1зи, забарвлювали толущшовим сиым \ доогмджували пщ свггловим мкроскопом.
Результати дослщження та Тх обговорення. Доогмдження було проведено на 5 сер1ях зразюв. Перша сер1я складала контрольну групу, яка представляв мкроскотчну структуру м1жзубних ясенних сосочюв у нормт М1жзубы ясены сосочки скпада-ються з епггел1ально1 та власно! пластинок. Власна пластинка утворена пухкою сполучною тканиною. Поверхневий шар власно! пластинки в1ддае висою вузью вторины сосочки, яю вростають в еп1тел1альну пластинку. Первины сосочки власно! пластинки про-довжуються у II глибокий шар, який безпосередньо переходить у оюстя альвеолярних вщростюв.
Епггел1альна пластинка представлена багатоша-ровим частково зроговтим епггел1ем. В еп1тел1аль-нм пластину наявы 3 види кгмтинних шар1в: базаль-ний,остистий, поверхневий.
Другу серю зразювсклализразки, яю були дослг джеы на 1 добу пюля препарування. Мкрочасточки твердих тканин зубу та абразивного матер1алу вияв-ляються в глибоких шарах остистих клггин. Тверд1 мг крочасточки ушкоджують 1, 2 або 3 сусщых кгмтини. М1жкл1тинн1 щ1лини розширен1 в результат! набряку. Окрем1 д1лянки поверхонь шипуватих еп1телюцит1в не мають шипик1в. М!жклп"инн! з'еднання роз1рван1. М1крочасточки твердих тканин зубу св1тлого кольо-ру, абразивного матер1алу - темного кольору [4,5].
В третю групу увмшли зразки доогмджен! на 3 добу. Тверд! часточки виявляються в середн1хта по-верхневих в!дц1лах шару шипуватих епггелюцттв в оточенн1 загиблих тканин. М!жклп"инн! щтини роз-ширен1 в небагатьох дтянках, як правило, поблизу некротичних мае. На меж1 м1жповерхневими еп1тел1-оцитами та роговим шаром розмщуються св1тл1 клг тини. 1х появу ми розглядаемо як порушення проце-су креатиызаци внасл1док травми. В четверту групу входили зразки на 5 добу пюля препарування. ЗмЫи були незначними.
СТО М АТО Л О Г1Я
Таблиця.
Кшыасть взятих у pi3Hi термши м1жзубних ясенних сосочюв при застосуванш р1зних видш абразивного матер1алу та швидкост1 обертання сепарацшного ¡нструментар1ю
N9 п/п Умови обробки Контроль I доба III доба V доба VII доба Всього
1 Обробка диском (30000 об./хв) Жива пульпа 2 2 1 1 1 7
2 Обробка бором (300000 об./хв) Жива пульпа 1 1 2 1 1 6
3 Обробка бором (300000 об./хв) Депульповаш 1 1 1 1 4
4 Обробка диском (30000 об./хв) Депульповаш 1 1 1 1 1 5
5 Кофердам, диск (30000 об./хв) 1 1 1 1 1 5
6 Кофердам, бор (300000 об./хв) 1 1 1 1 1 5
7 Всього 7 7 7 6 5 32
П'яту серю склали зразки доогмджень на 7 добу. 1\/Пкрочасточки в шарах епггел1ально'| пластинки не виявляються. Пстолопчна структура м1жзуб-них ясенних сосочюв не вщр1зняються вщ будови у контрольна гругм.
Висновки. Таким чином, явища запального про-цесу в еп1тел1альнм пластину м1жзубних ясенних сосочюв внаслщок ушкодження при препаруваны носять легкий локальний асептичний характер \ проявляются набряком м1жклггинного простору та за-гибеллю ушкоджених клггин [5]. Зазначений харак-
тер запалення обумовлений тим, що м1крочасточки не проникають i не ушкоджують базальних епггелю-цит1в, для яких характеры ростков1, або камб1альы властивостг Сторонн1 часточки та омертвУгм кгмтини злущуються на 7 добу, явища набряку зникають на протяз1 3-5 доби.
Перспективи подальших дослщжень. Пер-спективним напрямком дослщжень е розробка но-BiTHix метод1в захисту м1жзубних ясенних сосочюв пщ час препарування 3y6iB пщ незымы протези.
/Птература
1. Malyuchenko М.М. Potreba v neznimnomu protezuvanni. Aktual'ni problemy ortopedychnoyi stomatolohiyi ta ortodontiyi / M.M. Malyuchenko // Materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (17-18 travnya). - Poltava, 2000. -S. 70-71.
2. Nidzel's'kyy M.Ya. Dynamika morfolohichnykh zmin u mizhzubnykh yasennykh sosochkakh lyudyny pislya zishlifuvannya koronok zubiv pid neznimni protezy / M.Ya. Nidzel's'kyy, N.V. Tsvetkova, Yu.K. Khil'ko // Halyts'kyy likars'kyy visnyk. - 2002. - № 2. -S. 55-57
3. Tsvetkova N.V. Zakhyst mizhzubnykh yasennykh sosochkiv vid ushkodzhennya mikrochastochkamy pid chas zishlifuvannya koronok zubiv pid neznimni protezy za dopomohoyu plivky koferdam / N.V. Tsvetkova // Ukrayins'kyy stomatolohichnyy al'manakh. -2002. - № 6. -S. 46-48.
4. Tsvetkova N.V. Metody zapobihannya nehatyvnomu vplyvu preparuvannyanaopornizuby pry vyhotovlenni neznimnykh konstruktsiy proteziv/ N.V. Tsvetkova // Materialy III (KH) z'yizdu Asotsiatsiyi stomatolohiv Ukrayiny. - Poltava, 2008. - S. 45.
5. Tsvetkova N.V. Mestnaya reaktsyya tkaney parodonta na preparyrovanye zubov pod nes'emnye konstruktsyy protezov / N.V. Tsvetkova, O.A. Pysarenko//Sbornyktrudovnauchnopraktycheskoy konferentsyys mezhdunarodnym uchastyem «Parynskye chtenyya 2014» (Mynsk, 10-11 aprelya 2014). - Mynsk, 2014. -S. 492-494.
УДК 616.314-089.28
КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНАХАРАКТЕРИСТИКАУШКОДЖЕНЬ М1ЖЗУБНИХ ЯСЕННИХ СОСОЧЮВ П1СЛЯ 31ШЛ1ФУВАННЯ ЗУБ1В П1Д HE3HIMHI ПРОТЕЗИ
Нщзельський М. Я., Цветкова Н. В.
Резюме. Ортопедичне л1кування хворих з ушкодженнями зубощелепноУ системи переслщуе профтактичну та л1кувальну мету. Питома вага незымних конструкцм зубних протез1в за даними р1знихавтор1в становить 84% вщ ктькост1 зубних протез1в, яю виготовлен1 хворим, що звернулися в кгпыку ортопедичноУ стоматологи. Однак замщення дефект1в зубних ряд1в незн1мними протезами пов'язано з необхщнютю значного препарування зуб1в nifl onopHi елементи, що негативно вщображуеться на тканинах зуб1в, пародонту та оргаызму в цтому. Нашу увагу привернув характер зм1н в навколозубних тканинах, а саме в м1жзубних ясенних сосочках, пюля препарування опорних зуб1в. Об'ективно ми спостер1гали ретракцю ясеневого краю, набряк та rinepeMiio. Ui зм1ни лишаються на протяз1 тижня.
Явища запального процесу в епп"ел1алы-пй пластинц1 м1жзубних ясенних сосочюв внаслщок ушкодження при препаруваны носять легкий локальний асептичний характер i проявляються набряком м1жкп1тинного простору та
загибеллюушкодженихкгптин. Зазначенийхарактерзапалення обумовленийтим, що м1крочасточки не проника-ють i не ушкоджують базальнихепп"елюцт1в, для яких характеры ростков1, або камб1альы властивостг Сторонн1 часточкита омертв1гп кгптини злущуються на 7 добу, явища набряку зникають на протяз13-5 доби.
Кпючов1 слова: м1жзубы ясены сосочки, препарування, запалення.
УДК 616.314-089.28
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВРЕЖДЕНИЙ МЕЖЗУБНЫХ ДЕСНЕВЫХ СОСОЧКОВ ПОСЛЕ СОШЛИФОВЫВАНИЯ ЗУБОВ ПОД НЕСЪЕМНЫЕ ПРОТЕЗЫ
Нидзельский М. Я., Цветкова Н. В.
Резюме. Ортопедическое лечение больных с повреждениями зубочелюстной системы преследует профилактическую и лечебную цель. Удельный вес несъемных конструкций зубных протезов по данным различных авторов составляет 84% от количества зубных протезов, изготовленных больным, обратившимся в клинику ортопедической стоматологии. Однако замещения дефектов зубных рядов несъемными протезами связано с необходимостью значительного препарирования зубов под опорные элементы. Наше внимание привлек характер изменений в околозубных тканях, а именно в межзубных десневых сосочках, после препарирования опорных зубов. Объективно мы наблюдали ретракцию десневого края, отек и гиперемию. Эти изменения остаются в течение недели.
Явления воспалительного процесса в эпителиальной пластинке межзубных десневых сосочков вследствие повреждения при препарировании носят легкий локальный асептический характер и проявляются отеком межклеточного пространства и гибелью поврежденных клеток. Указанный характер воспаления обусловлен тем, что микрочастицы не проникают и не повреждают базальных эпителиоцитов, для которых характерны ростковые, или камбиальные свойства. Посторонние частицы и омертвевшие клетки отшелушиваются на 7 сутки, явления отека исчезают в течение 3-5 суток.
Ключевые слова: межзубные десневые сосочки, препарирования, воспаление.
UDC 616.314-089.28
CLINICAL-MORPHOLOGICAL CHARACTERISTIC OF DAMAGES OF INTER-CLEAR DESIGN PACKAGES AFTER THE SLEEPING OFTEETH UNDER CONSTRUCTIVE PROSTHESIS
Nidzelsky M. Y., Tsvetkova N. V.
Abstract. Orthopedic treatment of patients with injuries of the dent alveolar system has a preventive and curative purpose. Specific weight of non-removable structures of dentures according to the data of different authors makes up 84% of the number of dentures made by the patient who applied to the clinic of orthopedic dentistry.
However, the replacement of dentition defects with non-removable dentures is associated with the need for considerable preparation of the teeth for supporting elements, which negatively affects the tissues of the teeth, periodontal and the organism as a whole. Our attention was drawn to the nature of changes in the periodontal tissues, namely, in the interdental gingival papillae, after preparation of supporting teeth. Objectively, we observed retraction of the gingival margin, edema and flushing. These changes remain for a week.
We studied the morphological picture of the dental papilla in 18 patients who turned to the clinic of orthopedic dentistry with prosthetics with permanent prostheses. All patients agreed to a biopsy of the gingival papilla. The studies were carried out on days 1,3,5 and 7 after preparation. The biopsies were sealed in Eppon-812 epoxy resign, half-thin sections were made, stained toluidine blue, and examined undera light microscope.
Results of the study. The study was conducted on 5 series of samples. The first series was the control group, which represents the microscopic structure of the interdental gingival papillae in the norm. The interdental gingival papillae consist of epithelial and intrinsic plates. Own plate is formed by a loose connective tissue. The superficial layer of the self-lamina gives off high narrow secondary papillae, which grow into the epithelial plate. Primary papillae of the proverbial plate continue into its deep layer, which directly passes into the periosteum of the alveolar processes.
The epithelial plate is represented by a multilayered, partially cornificated epithelium. In the epithelial plate there are 3 types of cell layers: basal, awned, superficial.
The second series of samples consisted of samples that were examined on day 1 after preparation. Microparticles of hard tissues of the tooth and abrasive material are found in deep layers of the awning cells. Solid microparticles damage 1, 2 or 3 adjacent cells. Intercellular clefts are dilated as a result of edema. Some parts of the surfaces of thorny epithelial cells do not have thorns. Intercellular cells are broken. Microparticles of hard tissues of a tooth of light color, abrasive material - dark color.
The third group included the samples examined for 3 days. Solid particles are found in the middle and surface areas of the layer of spiny epithelial cells in the environment of dead tissues. Intercellular spaces are widened in a few areas, as a rule, near necrotic masses. At the boundary between the superficial epithelial cells and the stratum corneum, light cells are placed. Their appearance we regard as a violation of the process of creatinization due to trauma. The fourth group consisted of samples on day 5 after preparation. The changes were minor.
The fifth series consisted of samples of studies on the 7th day. Microparticles in the layers of the epithelial plate are not detected. The histological structure of the interdental gingival papillae does not differ from the structure in the control group. Objectively, we observed retraction of the gingival margin, edema and flushing. These changes remain for a week.
The phenomena of the inflammatory process in the epithelial plate of the interdental gingival papilla due to damage during preparation are of an easy local aseptic nature and are manifested by the edema of the intercellular space and the death of damaged cells. This type of inflammation is due to the fact that the microparticles do not penetrate and do not damage the basal epitheliocytes, which are characterized by germs or cambial properties. Extraneous particles and necrotic cells exfoliate on the 7th day, the effects of edema disappear within 3-5 days.
Keywords: interdental gingival papillae, preparation, inflammation.
Рецензент - проф. Король M. Д.
Стаття надшшла 19.07.2017 року
