CC BY
20
© Яшшен I. В., ДюдЫа I. Л.
УДК: 616.883.154/.156-02:616.314.18-089.87-089.818.1 Янiшен I. В., Дюдна I. Л.
ПАТОГЕНЕТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ЗМ1Н У РЕЦЕПТОРНОМУ АПАРАТ1 ЗУБ1В П1Д ЧАС ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ТА ВПЛИВ ДЕПУЛЬПУВАННЯ НА 1Х ВИТРИВАЛЮТЬ ДО МЕХАН1ЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ) Харкiвський нацiональний медичний унiверситет (м. Харкiв)
orto@mail.ru
Досл1дження е фрагментом комплексно! науко-во-досл1дно! программ Харювського нац1онального медичного ун1верситету МОЗ Укра!ни (чл.-кор. АМН Укра1ни, проф. В. М. Люовий), зокрема НДР кафедри ортопедично! стоматологИ «Д1агностика та л1куван-ня захворювань орган1в та тканин щелепно-лицьо-во! д1лянки» (№ державно! реестраци 0113Ы002274, 2013-2015 рр.).
В сучаснм стоматологи найб1льш поширене вико-ристання для зам1щення часткових дефект1в зубних ряд1в суц1льно в1длитих мостопод1бних конструкц1й з кур1м1чною або з Ышим видом облицювання. Вико-ристання цих конструкцм потребуе зняття значного шару твердих тканин зуб1в. Осюльки при одонтопре-паруванн1 зуб1в емаль видаляють повн1стю, а дентин частково. Саме 1з цих причин виникае питання за-хисту дентину, який вщ контам1нац1! його поверхн1 м1кробютою р1дини порожнини рота та наслщюв механ1чного ушкодження в1дростк1в одонтобласт1в стае ключовою ланкою патогенезу запалення та за-гибел1 пульпи [36].
Одонтобласти, як1 утворюють дентин, розташо-ван1 на перифер1! I мають у дентин! лише сво! про-топлазматичн в1дростки (волокна Томса) у склад1 !х трубочок (канальц1в), як1 наскр1зь пронизують його основу. Найважлив1шими е т1, що у в1дпов1дь на р1зн1 подразнення в1дростк1в, р1зко збтьшують продуку-вання вторинного дентину, який вони створюють. Продукування дентину здмснюеться шаром кл1тин предентину, саме т1е! зони, яка за природних умов не п1длягае звапн1нню. Це внутршня частина шару одонтобласт1в - зони перманентного росту дентину [1,5,25].
Регенерац1я тканин зуба проходить дуже повть-но I не повнютю. Цей процес вщбуваеться за рахунок регенерацп периферичного шару пульпи шляхом диференц1ац1! кл1тинних елемент1в пром1жно! зони, перетворюе !х на дентинобласти. Ц1 кгмтини на вс1х етапах розвитку зуба мають здатнють до прол1фе-рацп. Утворення дентину починаеться через 2 тижн1 п1сля ушкодження. До к1нц1 4-го тижня предентин овапнюеться [17]. Реакц1я одонтобласт1в у вщпо-вщь на подразнення така, що ядра одонтобласт1в, як1 проникають у трубочки повнютю або частково,
надал1 займають первинне положення, багато з них при цьому отримують необоротн зм1ни та гинуть. Причина загибел1 одонтобласт1в, на думку багатьох досл1дник1в, скор1ше полягае в тому, що пщ час од-онтопрепарування в1дбуваеться випарювання ден-тиново! р1дини з перифермних в1дд1л1в трубочок внасл1док зростання температури або скорочення вщростюв одонтобласт1в внаслщок !х ушкоджень [5,24]. Одонтобласти першими стають на завад1 запального процесу. У !х кл1тинах вщбуваються зм1ни, що пов'язан1 з1 зростанням к1лькост1 метабол1т1в, зм1-ною осмотичного тиску. Продукти розпаду ушкодже-них одонтобласт1в впливають на 1нш1 одонтобласти, що призводить до !х травмування та загибел1. Речо-вини, як1 при цьому вид1ляються впливають на нижн1 шари пульпи I починаеться запальний процес. Тому процес вщновлення пульпи залежить вщ стану !! до моменту препарування, глибини препарування, сту-пеня ураження тканини пульпи I наявност1 достат-ньо! к1лькост1 кл1тин, що здатн1 до диференц1юван-ня (Stenly) [6]. Швидк1сть утворення репаративного дентину буде також залежати вщ к1лькост1 дентину, який залишився. Ця ктьюсть повинна складати половину вщ його первинно! юлькостк Подальше гли-боке препарування дентину викликае ушкодження одонтобласт1в. Швидк1сть формування вторинного дентину значно знижуеться.
Больова реакц1я у в1дпов1дь на механ1чн1 подразнення одонтобласт1в пов'язана з явищем каптяр-ност1. П1д впливом руху дентинно! р1дини виникають коливання шару клггин, що, у свою чергу, спричинюе до збудження розташованих в одонтобластично-му шар1 рецептор1в [4]. Швидкий центроб1жний рух рщини сприяе деформуванню механорецептор1в на меж1 пульпи в трубочках дентину та предентину коронково! частини. Це викликае бть. Механорецеп-тори е ноцицепторами, що збуджуються за рахунок мехаычного зсуву мембран I дозволяе юнам натр1ю проникати внутр1шньо I викликати деполяризац1ю нервових зак1нчень. Збудження вщ цих рецептор1в передаеться на А-дельта волокнинки [22]. Унаслщок того, що дентин пронизаний трубочками I незважа-ючи на свою щтьнють, в1н дуже проникливий. Тому мае мюце швидка реакц1я пульпи на ушкодження
дентину [22]. Ця реак^я здмснюеться за рахунок чутливих волокнинок пульпи. При препаруванн дентину реагують А-волокна (мieлiнiзированi), що роз-ташованi в дiлянцi пульпо-дентинно! межi та мають низький порiг збудження. Дентин не мае чутливих волокнинок. Вважають, що вся iннервацiя пульпи спрямована на протистояння II некрозу. А подраз-нення дентину передаеться в дтянку пульпо-денти-ново! межi за рахунок гiдродинамiчного механiзму його чутливост [25].
У дентинних трубочках, як вже було зазначено вище, знаходяться вщростки одонтобластiв, а в час-тини !х е також нервовi волокна, якi оточенi дентин-ною (тканинною) рiдиною, яка е транссудатом пе-риферичних капiлярiв пульпи й за бтковим складом подiбна до плазми. Вона також мютить глкопроте!-ни та фiбронектин. Ця рщина заповнюе перюдонто-бластичну порожнину, що е шляхом переносу рiзних речовин вщ пульпи до дентино-емалево! межi. Чут-ливiсть дентину до рiзних подразникiв пояснюють такими ппотезами, як рецепторна, гiпотеза безпо-середньо! нервово! стимуляцiI. Але найбiльш обу-мовленою е гiдродинамiчна гiпотеза. Ця ппотеза була описана Brannstroom [27]. В Ытактному корон-ковому дентин нервовi волокна контактують з од-онтобластичним лiквором, що знаходиться в трубочках дентину. Ц волокна е механорецепторами (А-дельта волокнами), яю викликають гострий бiль при незначних деформа^ях. Крiм того, е невелик С-волокна, якi розташованi центрально та бтя пред-ентину, що теж е механорецепторами з порогом чутливост бтыш високим, нiж у А-волокон. При !х подразненнi виникае бтыш тупий бiль. Чутливiсть дентину прямо пов'язана з явищем капiлярностi. Гiзi запропонував теорiю про те, що тиск або розтягнен-ня водного вмюту канальцiв дентину передаеться на протилежн боки канальцiв, а по™ i на одонто-бласти, яю щiльно сплетенi з нервовими волокнами, яю сприймають цей тиск i розтягнення у виглядi болю [13,14,15,16,36].
Явище капiлярностi - головний фактор, який вщ-повiдае за чутливють дентину. Швидкий рух лквора зовнi викликае змiни в механорецепторному апарат пульпи. Рух лiквора е тим подразником який активуе явище каптярносД спричинюе до виникнення болю [19]. Якщо протягом тривалого часу на оголений дентин впливати стиснутим повггрям, то на першм 20 хвилин вш стае нечутливим через накопичен-ня бiлкiв та Ыших субстанцiй у менiсках лiквору, що знижуються на глибину вiдкритих трубочок дентину. Юрки, що утворилися, заповнен пов^рям. При зрошуваннi водою поверхн дентину вона знову стае чутливою. Зовншня частина трубочок дентину запо-внена повiтрям. За таких умов !х можна заповнити шшими розчинами для блокування болю та захисту пульпи вщ [20,21] контанамЫацп мiкробiотою по-рожнини рота.
Таким чином, важливо напередоднi та пюля опе-рацiI препарування вжити заходiв, якi спрямованi на збереження одонтоблас^в. Заходи, що мають стимулююче значення для утворення вторинного дентину, блокування проведення збуджень на хiмiчнi та фiзичнi подразники, спрямованi на збереження
пульпи, щоб у такий споЫб забезпечити втальнють пульпи, що, у свою чергу, мае вирiшальне значення для того, щоб оргаызм сприймав жувальний тиск не на межi руйывного подразнення на зуб, а адекватно.
Незважаючи на те, що опера^я одонтопрепару-вання руйнiвно впливае на пульпу, дентин та пара-донт, депульпування для попередження негативних наслщюв втручання е ще бтыш шкщливим не тiльки для зуба, але й для зубо-щелепно! системи в цтому.
Дослiдженнями багатьох авторiв переконливо доведено, що депульпування зубiв зменшуе мiцнiсть дентину в 1,6-2,8 рази, що е причиною значно! часто-ти переламiв коронкових частин зубiв пiсля протезу-вання [1]. Пульпа живить тканини зубiв, забезпечуе !х стiйкiсть, резистентнiсть до жувального тиску пiд час функцiональних навантажень. Зуби, в яких вида-лена пульпа, менш мщы, !х твердi тканини крихкi, що сприяе вщламу та ушкодженню карiесом. У зуб^ що нормально функцiонуе, капiлярний кровооб^ щiльно пов'язаний iз поданням та вщтоком рiдини у трубочки дентину по вщростках одонтобластiв [28].
Вилучення пульпи до протезування призводить до ускладнень у раннм термЫ у 22% випадкiв, у вщ-далений - у 42%; бтышють ускладнень поширюеться на перiапiкальнi тканини. Водночас при використан-нi Ытактних зубiв пiд опори незнiмних конструкцм, такi ускладнення виникають у раны термЫи лише у 4% випадюв, а у вiдцаленi - у 11% [24,29].
У пародонт депульпованих зубiв пiсля одонто-препарування вiдмiчаються бiльш вираженi змiни функцiонального стану судин, у порiвняннi з тими, що були Ытактними. Такi змши виявляються зни-женням, розтягненням еластичних стшок артерiол, збiльшенням тонiчноI напруги судин, рiвня крово-наповнення, а також значним попршенням венозного вщтоку та збiльшення периферичного опору [6,7,31].
У мехаызмах тканинних змш зубiв, що депульпо-ванi, детермЫують такi умови: насамперед, загаль-на дегщрата^я, а також конформацiйнi змщення, змiни упорядкування текстури, зниження ступеня дисперсност i агрегацiI мiкрочастин, ущтення ко-лагеново! основи, зниження бiохiмiчноI стiйкостi коронкових частин до функцюнальних та механiчних навантажень. ЗмЫи, що вiдбуваються iз зубами, яю були депульпованi, залежать вiд нерiвномiрноI де-мiнералiзацiI, виникнення морфологiчних нш. Спо-стерiгаеться зниження водно! фази в !х структурi, збiльшення внутрiшньотканинноI напруги за рахунок перерозподiлу дтянок твердих тканин iз рiзними рiвнями мiнералiзацiI [10,21,18,26].
При ортопедичному л^ваны незнiмними, особливо суцiльно в^итими конструкцiями коли одон-топрепарування потребуе видалення товстого шару твердих тканин, головним недолком е депульпування зубiв, це призводить до того, що подготовлена кукса стае значно слабшою через те, що значно зни-жуеться отр тканин, яю оточують порожнину зуба тому, що порушуеться перебк нормального обмЫу, а опорною частиною незнiмноI конструкцп е сформована кукса, зменшена в розмiрах, через що вона стае малостмкою до жувальних навантажень i тому вщламуеться разом iз протезом [34,37,38].
Депульпован зуби часто уражаються кар1есом шийки зуба. Емаль починае кришитися, оголюе дентин депульпованого зуба, який пщпадае пщ швидке руйнування тому, що були зруйнован пристосуваль-н1 механ1зми, як1 були забезпечен пульпою. Зменшу-еться також ктькють фосфору та кальц1ю (на 2-3%) [2,3,9,12,18,23]. Процеси де- I рем1нерал1заци про-ходять швидше, н1ж у зубах 1з збереженою пульпою, знижуеться м1кротверд1сть емал1, I вже як наслщок, зменшуеться !! кислототривкють. Спостереження-ми автор1в доведено, що у 44,6% випадках операци вилучення зуб1в у молодому в1ц1 пац1ент1в пов'язан1 1з руйнуванням твердих тканин пюля депульпування [8,30,32,33,35].
Для досягнення оптимальних результат1в ор-топедичного л1кування незн1мними конструкц1ями треба зд1йснювати або депульпування, або глибо-ке одонтопрепарування 1з посл1довним л1куванням рани дентину. Перший шлях менш складний, але I менш перспективний; другий - бтьш перспектив-ний, але достатньо складний.
Таким чином, з усього вище зазначеного можли-во зробити висновки:
1. Пщбиваючи пщсумки даних наукового пошуку, можна стверджувати, що вщновлення життездат-ност1 пульпи залежить вщ стану !! судинно!, нерво-во! систем, як1 регулюють обмш речовин в екстре-
мальних для пульпи обставинах, а також адекватно вщповщають на руйывы впливи на тканини зуба, комплексом яких е одонтопрепарування. Шар одон-тобластiв за своею сутнютю е iзольованим органом, який не мае колатералiв Ынервацп i тому iснують певнi труднощi та особливостi у вiдновленнi шару пюля ушкоджень. Тому конче необхщно вживати за-ходiв, якi усувають певнi труднощi у подоланнi на-слiдкiв оперативного втручання на тканинах, вщнов-люють шар одонтобластiв, особливо тих зубiв, що використовуються пщ опору незнiмних конструкцiй протезiв тим самим запезпечують бiльш довгий термЫ ¡хнього користування. Та урештi-решт - дов-готривалу реабiлiтацiю порушених функцм вщкушу-вання, жування, дикци, естетичних норм посмшки та обличчя.
2. Депульпування опорних зубiв з метою по-передження вiддалених ускладнень операци пре-парування твердих тканин зуба, не мае значного сенсу тому, що на етап видалення пульпи виникае вилучення також бшьшо'| частини механорецепто-рiв, якi вщповщають за мехаызм адекватно'1 реакци на жувальне навантаження. Тому дана маыпулящя не вирiшуе проблеми збереження цтюност твердих тканин зуба та бтьш тривалого часу використання незнiмних конструкцм протезiв.
Лiтература
1. Арендарюк В. М. КлЫко-експериментальне обгрунтування збереження в^альносп зубiв при застосуваннi незнiмних
конструкцш зубних протезiв: автореф. дис. ...кан. мед.наук: 14.01.22 - Стоматологiя / В. М. Арендарюк; Донецький Дер-жавний медичний Ушверситет iм. М. Горького. - Полтава, 2001. - 18 с.
2. Боровский Е. В. Процессы де- и реминерализации поверхностного слоя эмали интактных и депульпированных зубов /
Е.В.Боровский, Л. Н. Максимовская, Л. М. Лукиных // Стоматология. - 1989. - № 3. - С. 4-7.
3. Боровский Е. В. Химический состав, структура и свойства эмали депульпированных зубов / Е. В. Боровский, Л. М. Луки-
ных // Стоматология. - 1991. - № 5. - С. 26-29.
4. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. - М.: Медицина, 1991. - 302 с.
5. Быков В. Л. Гистология и эмбриология полости рта человека / В. Л. Быков. - С-Пб., 1996. - С. 247.
6. Васильев В. Г. Влияние препарирования зубов на ткани пародонта и сроки ортопедического лечения: автореф. дис... д-ра
мед. наук: 14.00.21. - Стоматология / В. Г. Васильев; Санкт-Петербургский медицинский институт им. И. И. Павлова. -С.-Петербург, 1992. - 32 с.
7. Васильев В. Г. Особенности функционального состояния кровообращения пародонта после препарирования депульпиро-
ванных зубов под искусственные коронки / В. Г. Васильев, А. А. Прохончуков // Стоматология. - 1991. - № 2. - С. 64-67.
8. Влияние депульпирования на состояние твердых тканей зуба / Н. Я. Лагутина [и др.] // Стоматология. - 1990. - № 2. -
С.13-16.
9. Глэйзер Говард С. DDS, FAGD, FASDA, Германия. XXI век возвестил приход 7-го поколения адгезивных систем / Говард С.
Глэйзер // Стоматолог. - 2003. - № 11. - С. 19-21.
10. Гречишников В. И. Характер и особенности валентных колебаний функциональных групп в органической структуре дентина зубов в норме и патологии / В. И. Гречишников // Стоматология. - 1989. - № 5. - С. 10-13.
11. Гречишников В. И. Нарушение резистентности твердых тканей депульпированных зубов, патогенез, пути профилактики и лечения: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.21. - Стоматология / В. И. Гречишников; Московский медицинский стоматологический институт им. Н. А. Семашко. - М., 1992. - 25 с.
12. Деньга О. В. Оценка кариес-протекторной активности пульпы при кислотном воздействии на эмаль зуба / О. В. Деньга, Э.М. Деньга, А. П. Левицкий // Вестник стоматологии. - 1995. - № 3. - С. 164-169.
13. Дорошенко Е. Н. Новые аспекты в лечении повышенной чувствительности твердых тканей зубов при подготовке их к протезированию / Е. Н. Дорошенко // Вюник стоматологи. - 2006. - № 2. - С. 111-112.
14. Дощицин В. Л. Клиническая электрокардиография / В. Л. Дощицин. - М.: Медицинское информационное агентство, 1999. - 373с.
15. Заблоцький Я. В. Особливост впливу препарування зубiв на структуру та функцп пульпи зуба / Я. В. Заблоцький. - Львiв, 1995. - С. 24.
16. Западнюк М. П. Лабораторные животные. Использование в эксперименте / М. П. Западнюк, В. И. Западнюк, Е. А. Заха-рия. - К.: Высш. школа, 1983. - 378 с.
17. Иванов В. С. Воспаление пульпы зуба / В. С. Иванов, Ю. Л. Винниченко, Е. В. Иванова. - М.: Мед. информ. агентство, 2003 - С. 254.
18. Леонтьев В. К. К вопросу о механизме Са2+Мд2+ взаимодействия в эмали зубов / В. К. Леонтьев, И. В. Ганзина // Стоматология. - 2002. - № 6. - С. 4-6.
19. Луцкая И. К. Гидродинамические механизмы чувствительности твердых тканей зуба / И. К. Луцкая // Новое в стоматологии. - 1998. - № 4. - С. 23-27.
20. Луцкая И. К. Возрастная физиология зуба: Сообщение 2: Способы изучения зубного ликвора / И. К. Луцкая // Современная стоматология. - 1998. - № 1. - С. 13-15.
21. Луцкая И. К. Возрастная физиология зуба: Сообщение 3: механизмы чувствительности эмали / И. К. Луцкая // Современная стоматология. - 1998. - № 2-3. - С. 6.
22. Нормальная физиология / Под ред. Полянцева В. А. - М.: Медицина, 1989. - С. 240.
23. Рамусь М. О. Особенности подготовки опорных зубов под металлокерамические протезы / М. О. Рамусь // УкраУнський медичний альманах. - 2000. - Т. 3. - N 5. - С. 207-210.
24. Умар Уан. Влияние препарирования зубных тканей под керамические и металлокерамические зубные протезы на пульпу зуба и ткани пародонта: автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.00.21 - Стоматология / Умар Уан; Кубанский государственный медицинский институт им. Красной Армии - Красноград, 1992. - 20 с.
25. Чертыковцев В. Н. Пульпа зуба: Современные методы диагностики / В. Н. Чертыковцев. - М., 1999. - 116 с.
26. Шурупова Н. Н. Исследование механизма «тактильной» чувствительности поверхности эмали зубов: автореф. Дис.... канд. мед. наук: 14.00.21. - Стоматология / Н. Н. Шурупова; Кемеровская государственная медицинская академия. - Омск, 2000. - 19 с.
27. Brannstrom M. Dentin and pulp in restorative dentistry / M. Brannstrom. - London; Wolf Medical Publications, 1981. - 125 p.
28. Clinico-pathological studies of the response and the Protoctive Procedures of the pulp tissues after Jacket Grown Preparation Under Waterspray Coolants on Human Pormannt teeth Dul / A. Ito, T. Osada, V. Makamura, V. Asai // Tokyo Dent. Coll. - Vol. 21, № 1. - Р. 1-20.
29. Glantz P. O. On functional strain in fixed manidibular reconstructions. Il. An in vivo study / P. O. Glantz, E. Strandman, K. Randow // Acta Odontol. Scand. - 1984. - Vol. 42. - Р. 269-276.
30. Guldener P. H. Endodontologie / P. H. Guldener, K. Langeland. - Stutgart: Thieme-Verlag, 1982. - 260 p.
31. Karlsson S. Efterundersokning av patientezmed storrebrokonstuktioner / S. Karlsson, B. Heregard // Del: Kliniskundersokning Bapatienterbehan-dlade under 1974-1975 avprivattandlakare Tandlakartidningen. - 1984. - Bd. 76. - Р. 145-147.
32. Meister F J. Diagnosis and possible causes of verlical rootfractures / F. J. Meister, T. J. Lommel, H. Gcrktein // Oral Surgery, Oral Med, Oral Pathol. - 1980. - Vol. 49, N 3. - Р. 243-253.
33. Okuschko W. R. Zahukaries und die funktianalle Zahnschmelrwistenz / W. R. Okuschko, P. Donath // Stomatol. DDR. - 1982. -№ 32. - Р. 546-550.
34. Randow K. On cantileverloading of vital and nonvitalteeth (An experimental clinical study) / K. Randow, P. O. Glantz // Acre odontol Scand. - 1986. - Vol. 44. - Р. 271-277.
35. Rosen H. Cracked tooth syndrome / H. Rosen // J. Prosth. Dent. - 1982. - Vol. 47, N 1. - Р. 36-43.
36. Selter S. Early Human Pulp Reactions to pulp Crown Preparations / S. Selter // J. Dent. Res. - 1958. - Vol. 37, N 2. - Р. 220.
37. Sorensen J. A. Endodontially treated teeth as abutments / J. A. Sorensen, J. T. Martinoff // J. Prosthet Dent. - 1985. - Vol. 53. -Р. 631-636.
38. Watson T. F A confocal evalution of the interface between Syntac adhesive and tooth tissue / T. F. Watson, D. M. Wilmot // J. Dent. -1992. - Vol. 20, № 5. - Р. 302-310.
УДК: 616.883.154/.156-02:616.314.18-089.87-089.818.1
ПАТОГЕНЕТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ЗМ1Н У РЕЦЕПТОРНОМУ АПАРАТ1 ЗУБ1В П1Д ЧАС ПРЕ-ПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ТА ВПЛИВ ДЕПУЛЬПУВАННЯ НА ТХ ВИТРИВАЛЮТЬ ДО МЕХАН1Ч-НИХ НАВАНТАЖЕНЬ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ) Яшшен I. В., Дюдша I. Л.
Резюме. У статт дано огляд лггератури, який торкаеться важливого питания, яке пов'язане з впливом на рецепторний апарат зубу операци препарування твердих тканин зубiв на етапах лкування незымними конструк^ями протезiв. Аналiз даних лтературних джерел показуе руйывний вплив препарування на твердi тканини зубiв, перш за все, на вщростки одонтоблас^в, що е головною причиною запалення та гибелi пульпи. Больова реак^я на мехаычы подразники одонтоблас^в пов'язана з явищем каптярностг Чутливють дентину до рiзноманiтних подразниюв пояснюеться рiзними ппотезами, але найбтыш обгрунтованою е гщ-родинамiчна ппотеза Brannstrum.
Використання у практик лкарями-ортопедами депульпування отрних зубiв з метою попередження за-пальних процеЫв у пульт не виршуе проблему збереження цтюност твердих тканин та подовження терм^ ыв використання незымних конструкцм протезiв, бо призводить до змш мщност твердих тканин у зв'язку з видаленням разом з пульпою значноУ частини механорецепторiв. Тому для досягнення оптимального результату ортопедичного л^вання незымними конструк^ями протезiв необхщно проводити глибоке препарування з подальшим результативним лкуванням пюляоперацмно'| рани дентину. Цей шлях бтыш перспек-тивний, але достатньо важкий.
Ключовi слова: рецепторний апарат, депульпування, механорецептори, вщростки одонтоблас^в, де-мiнералiзацiя дентину.
УДК: 616.883.154/.156-02:616.314.18-089.87-089.818.1
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ РАЗВИТИЯ ИЗМЕНЕНИЙ В РЕЦЕПТОРНОМ АППАРАТЕ ЗУБОВ ВО ВРЕМЯ ПРЕПАРИРОВАНИЯ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ И ВЛИЯНИЕ ДЕПУЛЬПИРОВАНИЯ НА ИХ УСТОЙЧИВОСТЬ К МЕХАНИЧЕСКИМ НАГРУЗКАМ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ) Янишен И. В., Дюдина И. Л.
Резюме. В статье предоставлен обзор литературы, затрагивающий важный вопрос касающийся влияния на рецепторный аппарат зуба операции препарирования твердых тканей зубов на этапах лечения
несъемными конструкциями протезов. Анализ данных литературных источников показывает о разрушительном влиянии препарирования на твердые ткани зубов и прежде всего отростки одонтобластов, что является основной причиной воспаления и гибели пульпы. Болевая реакция на механические раздражения одонтобластов связана с явлением капиллярности. Чувствительность дентина к различным раздражителям объясняется различными гипотезами, но наиболее обоснованной является гидродинамическая гипотеза Brannstrum.
Использование в практике врачами-ортопедами депульпирования опорных зубов с целью предупреждения воспалительных процессов в пульпе не решает проблемы сохранения целостности твердых тканей и продления сроков использования несъемных конструкций протезов, так как приводит к изменению прочности твердых тканей в связи с удалением вместе с пульпой значительной части механорецепторов. Поэтому для достижения оптимального результата ортопедического лечения несъемными конструкциями протезов необходимо проводить глубокое препарирование с последующим результативным лечением послеоперационной раны дентина. И этот путь более перспективный, но достаточно сложный.
Ключевые слова: рецепторный аппарат, депульпирование, механорецепторы, отростки одонтобластов, деминерализация дентина.
UDC: 616.883.154/.156-02:616.314.18-089.87-089.818.1
PATHOGENETIC MECHANISM OF DEVELOPMENT OF CHANGE IN RECEPTION APPARATUS OF TEETH IN DURING PREPARATION HARD TISSUES AND IMPACT THE DEVITALIZATION ON FIXEDNESS TO MECHANICAL LOAD (REVIEW OF THE LITERATURE)
Yanishen I. V., Diudina I. L.
Abstract. In article to give the literature survey which touch upon the important question. This is question to connect with influence on receptor apparatus of tooth in during of operation preparation the hard tissues of teeth on stage of treatment with non-removable casting denture. Analysis data of literary source to show about destroying influence of the preparation on hard tissues of teeth and more on process of odontoblast. This is has been the main causes of inflamacion and destruction of pulp. Irritation the process of odontoblast to lead to forming the substitutive dentin. This is has been protective reaction on destroying of dentin. But in during process of deep preparation the destroying will be is taking more quickly and forming the substitutive dentin more slowly and don't full volume.
Besides, the destruction of odontoblast on the data many researchers was connect with process of evaporation of dentin liquid from peripheral section of dentin tubules in result of increase the temperature. In during operation of preparation will be shortening the process of odontoblast like result its damage. The decay product of odontoblast have effect on other odontoblast then its traumatizing and destruction. Substances will be have effect on lower layer of pulp and to lead till the inflammation. Pain reaction on mechanical irritation of odontoblast to connect with phenomen of capillarity. The movements of dentin liquid to arise the vibration of cells and like result - irritation the receptors of odontoblast layer. This is to arise the deformation of mechanical reception which located on margin of pulp and predentin of crowns part. This is mechanical reception A-fibers which to have the reaction on irritation and to arise the pain. The sensible fibers in dentin are absent. Sensible of dentin on different irritation to explaining by different hypothesis, but more well-founded have been the hydrodynamic phenomen by Brannstrum. With account this is phenomen nervus fifers have contact with odontoblast liquor which located in dentin tubules and this is fibers are mechanical reception which answer for pain in slightly deformation, in irritation other C-fibers to arise the pain with more hight limen then in A-fibers. Fast flow of liquor in dentin tubules are activate the capillarity and to arise the pain.
Used in practice of dentist orthopedic the method devitalization the pulp of supporting teeth with purpouse of prevention the inflammation process in pulp don't decide the problem of save the integrity of hard tissues and prolongation the terms of used non-removable denture. This is to lead till some change such as: dehydration, change the structures of hard tissues, increase interstitial tension, arise different level of mineralization, in periodontium to change the functional state of vessels and other. Devitalization to lead till change strength of hard tissues. This is connect with extract together with pulp considerable part of mechanical reception. Because for take advancement of optimal result of orthopedic treatment by non-removable denture necessary make the deep preparzation with next resulting treatment of postoperative wound of dentin. This is way more perspective, but sufficient difficult.
Keywords: reception apparatus, process of odontoblast, mechanical reception, devitalization, strength of hard tissues, substituted dentin.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 27.01.2016 року
