CC BY
22
УДК: 616.311.2:616.314-089.818.1 Н.В. Цветкова
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ТКАНИН ЯСЕН ЯК НАСЛ1ДОК ПРЕПАРУВАННЯ ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя»
Робота е фрагментом iнiцiативноi' науково-до^дноГ роботи «Новi технологи, сучаснi i удосконален зуботехшчн мате^али в реаб^тац/Т хворих з паmологiею зубощелепноТ системи». Державний реестрац/йний номер 0111и006304.
Вступ.
У л1тературних джерелах питания щодо ушко-дження м1жзубних ясенних сосочш м1крочасточ-ками з1шл1фованих твердих тканин коронки зуба та м1крочасточками абразивного матер1алу, як1 в1-докремилися п1д час з1шл1фування, не знайшли свого висв1тлення. Разом 1з тим, як п1дтверджують проведен! нами дослщження, I сам характер ушкоджень, I динам1ка патоморфолог1чних змш у будов1 м1жзубних ясенних сосочш в1д першо''' по сьому добу пюля з1шл1фування коронок св1дчать про наявнють у них гострого запалення або гост-рого г1нг1в1ту [1].
Мета - дослщити запальн1 змши в м1жзубних ясенних сосочках, спричинеш м1крочасточками з1шл1фованих твердих тканин коронки зуба та м1к-рочасточками абразивного матер1алу, що вщо-кремилися шд час з1шл1фування.
Матерiали i методи дослщження.
Взяття м1жзубних ясенних сосочш здшснюва-ли у в1дд1ленн1 ортопедично' стоматологи за зго-дою патента. Матер1ал в1дразу занурювали в 2% розчин глютарового альдег1ду на фосфатному буфер! з1 значенням рН 7,4. М1жзубн1 ясенн1 сосочки збирали в р1зн1 терм1ни п1сля з1шл1фування коронок за р1зних режим1в обертання бора або се-парац1йного диска (перша, третя, п'ята I сьома доба). Ф1ксован1 м1жзубн1 ясенн1 сосочки пюля вщмивання у фосфатному буфер! додатково ф1к-сували в розчиш чотириокису осм1ю за М1!!оп1д [4], зневоднювали в спиртах висхщноУ мщносп, ущ1-льнювали в епоксидн1й смол1 «Епон-812» за зага-льноприйнятими в електронном1кроскошчних ла-боратор1ях методиками [2,3,4]. Нап1втонк1 (2-3 мкм) зр1зи отримували на ротацшному м1кротом1 МПС-2 за допомогою скляних нож1в, фарбували толу'диновим син1м I занурювали в канадський бальзам. Забарвлен нап1втонк1 зр1зи вивчали пщ св1тловим м1кроскопом "Бюлам". М1крофотозн1мки отримували за допомогою м1крофотонасадки МФН-10 та фотоапарата "Зен1т-Е". Захисна роль кофердаму.
Результати дослщження та 1х обговорення.
Запальш зм1ни обмежуються переважно кра-йовим еп1тел1ем I сполучною тканиною [4]. На дослщженому нами матер1ал1 визначальним фактором розвитку запального процесу була мехашч-на д1я м1крочасточок з1шл1фованих твердих тканин коронки зуба I м1крочасточок абразивного матерн алу, що в1докремилися п1д час з1шл1фування. М1к-
рочасточки за рахунок кшетичноУ енергй', що на-даеться '''м обертовими рухами стоматолопчно''' установки, проникають усередину м1жзубних ясенних сосочк1в, ушкоджуючи на своему шляху Тхж структурн1 компоненти. Захисна роль непро-никно''' частини еп1тел1ально1 пластинки частково зроговтого еп1тел1ю м1жзубних ясенних сосочш при цьому втрачаеться для тих м1крочасточок, к1-нетична енерг1я яких перевищуе спроможнють зрогов1лих лусочок протистояти дм ушкоджуваль-них механ1чних фактор1в. Унасл1док з1шл1фування одн1еТ контактно'' поверхш коронки зуба м1жзубний ясенний сосочок, синтоп1чно зв'язаний 1з цим зубом, отримуе значну ктькють м1кроскошчних ушкоджень, або ран. 1накше кажучи, з'являеться один 1з компонент1в запалення - альтерац1я. Як насл1док, виникае ранове запалення.
Процеси, що визначають запально-репа-ративн1 зм1ни, ^рунтуються на реакц1ях на ушко-дження з боку мюцево''' д1лянки (г1стеона) [1,5,6] та кровотворночмунно''' системи. Адекватн1сть реак-ц1й на вс1х етапах регулюеться за допомогою м1ж-кл1тинних взаемодш шляхом синтезу р1зноман1т-них мед1атор1в, а також за посередництвом пря-мих м1жкл1тинних контакт1в, що створюе штенсивш паракринн1 й аутокринн1 петл1 регуляцИ'. З цих по-зицш у яснах I м1жзубних ясенних сосочках люди-ни як структурно-функцюнальш одиниц1 вид1лен1 тканинн1 м1крокомплекси, що складаються з об-м1нного м1кросудинного сегмента у вигляд1 шпиль-копод1бного кап1ляра, пухко'' волокнисто'' сполуч-но' тканини, що опосередковуе обм1нн1 процеси м1ж кров'ю й еп1тел1ем, та зони власне покривного ештелш, який оточуе попередш структури.
Початковим етапом гострого запального про-цесу стае мед1аторна реакц1я, що под1ляеться на дв1 ланки - нейромед1аторну I л1п1домед1аторну, результатом дй' яких стають змши м1кроциркуля-торного русла, ем1грац1я лейкоцит1в та 'х хемотаксис у дтянку запалення, що формуеться. Безпо-середньо за ушкодженням сенсоры нервов! кл1ти-ни, як1 беруть участь у ноцицепцп, вид1ляють особлив! нейропептиди. Ц1 речовини створюють си-льний судинорозширювальний ефект та шдукують експрес1ю молекул м1жкл1тинно1 адгезй' на поверх-н1 лейкоцит1в I ендотел1альних кл1тин, сприяючи тим самим ем1граци лейкоцит1в.
Незалежно в1д виду I форми ушкодження, в рановому осередку виникае I розвиваеться судин-на реакц1я: вазоконстрикц1я, вазодилятац1я, пер-меаб1льн1сть, набряк, ем1грац1я кл1тин кров1 та 'х
агрегац1я, г1постатичн1 явища. На дослщженому нами матер1ал1 вс1 ц1 явища ми спостер1гали в першу добу шсля з1шл1фування коронок зуб1в п1д не-зжмж протези на великих обертах р1зального ш-струмента, при використанн1 алмазних дисш, як1 ран1ше вже застосовувалися, та бор1в. У вторин-них сосочках власно'' пластинки м1жзубних ясен-них сосочк1в були пом1чен1 розширення обмшно' ланки кровоносного м1кроциркуляторного русла, збтьшення проникност1 судинно'' ст1нки з ем1гра-ц1ею кл1тин кров1 в пухку волокнисту сполучну тканину, набряк, який поширювався на сусщж з ушкодженням д1лянки власно'' та еп1тел1ально'' пластинок. Насл1дком цього було зростання максимально' та м1н1мально'' товщини еп1тел1ально'' пластинки. Мед1аторна I м1кроциркуляторна реак-цй в осередку запалення супроводжуються реак-ц1ею тромбоцит1в та опасистих кл1тин. Зб1льшення проникност м1кросудин призводить до ексудацп й ем1грацй нейтроф1льних лейкоцит1в. Лейкоцитар-на фаза запального процесу змшюеться макрофа-г1чною. У ц1й фаз1, поряд з ем1грац1ею 1з м1кросу-дин зернистих лейкоцит1в (нейтроф1л1в), вщбува-еться ем1грац1я незернистих лейкоцит1в (моноци-т1в I л1мфоцит1в). Моноцити перетворюються у в1-льн1 макрофаги, як1 виконують фагоцитарну I ре-гулюючу запалення функцп. У слизов1й оболонц1 порожнини рота I в м1жзубних ясенних сосочках як однш 1з и д1лянок функц1ю в1льних макрофаг1в виконують кл1тини Лангерганса.
Наступна фаза запалення - ф1бробластична. Вона добре виявляеться на третю добу шсля з1-шл1фування коронок зуб1в. У сполучнш тканин1 м1жзубних ясенних сосочмв ф1бробласти змшю-ють форму 1з веретенопод1бно' на сплощену, по-дтяються й утворюють кл1тинн1 тяж1. Ф1броблас-тична реакц1я супроводжуеться ростом м1кросу-дин. Зб1льшення к1лькост1 ф1бробласт1в виявляеться шдвищенням б1осинтезу колагену та штен-сиф1кац1ею ф1брилогенезу. Разом 1з цим вщбува-еться еп1тел1зац1я ушкоджено' д1лянки. Ми спо-стер1гали утворення кл1тинних тяж1в 1з базальних ештелюцит1в на третю добу п1сля з1шл1фування. Кл1тинн1 тяж1 розташовувалися в напрямку один до одного, обмежовуючи дтянку ушкодженого по-кривного еп1тел1ю вторинного сосочка власно'' пластинки.
На п'яту добу шсля з1шл1фування коронок зуб1в в ушкоджених м1жзубних ясенних сосочках явища запалення змшювалися репаративними процеса-ми, в сполучн1й тканин1 власно'' пластинки вщбу-валося дозр1вання грануляцшно'' тканини. В еш-тел1альн1й пластинц1 зникали ушкоджен1 д1лянки, в1дновлювались ус1 шари еп1тел1альних кл1тин. Динам1ка змш м1н1мально'' товщини ештел1ально'' пластинки ушкоджених м1жзубних ясенних сосоч-к1в показана на мал. 1.
Дн1 пюля ушкодження
Мал. 1. Динамка зм1н м1н1мальноГ товщини еп1тел1альноГ пластинки.
Максимальна товщина еп1тел1ально'' пластинки також змшювалася (мал. 2). Найб1льшого показ-ника вона сягала на третю добу шсля з1шл1фуван-ня коронок. На п'яту добу шсля з1шл1фування коронок як максимальна, так I м1н1мальна товщина ештел1ально' пластинки м1жзубних ясенних сосоч-к1в не в1др1знялася в1д аналог1чних показник1в у контроль
700 600 500 400 300 200 100 0
Рис. 2. Динамка зм/н максимальноТ товщини ептел^альноТ пластинки.
Висновки.
Препарування зуб1в шд незн1мн1 конструкцй зу-бних протез1в призводить до зм1н у тканинах у д1-лянц1 крайового пародонта I ясенного сосочка на-вколо опорних зуб1в, що супроводжуеться ушкодженням ештел1альних пластин м1жзубних ясенних сосочк1в, а в окремих дтянках м1крочасточки емал1 та дентину й абразивного матер1алу вияв-ляли всередиш остистих еп1тел1оцит1в базального шару. Глибина ураження залежить вщ швидкосп оберт1в абразивного матер1алу. Нанесення на ясна перед з1шл1фуванням коронок кофердаму було ефективним майже у вс1х випадках. Проникнення м1крочасточок з1шл|фованих твердих тканин коронки зуба та м1крочасточок абразивного матер1алу, що вщокремилися п1д час з1шл1фування, кр1зь ко-фердам з ушкодженням поверхневих шар1в еп1те-л1ально'' пластинки м1жзубних ясенних сосочк1в ми спостер1гали лише шд час низького (прикоренево-го) препарування коронок зуб1в борами на великих швидкостях обертання р1зального шструмен-та. Але ушкодження м1жзубних ясенних сосочк1в мали поверхневий характер I не ускладнювалися 'х запаленням.
Перспективи подальших досл1джень знайдуть свое вщображення в друкованих працях, присвя-чених ц1й тем1, патентах, шформацшних листах.
Лтература
1. Цветкова Н.В. Препарування опорних зуб1в пщ не-зн1мн1 конструкцп / Цветкова Н.В. Нщзельський М.Я., Х1лько Ю.К. : навчальний пос1бник. - Полтава: Полтавський Л1тератор, 2011.- 95 с.
2. Гасюк А.П. Пнпв1т / Гасюк А.П., 1ленко Н.М., Нко-ленко Л.Г. -Полтава, 2000. - 87 с.
3. Роздр1бне препарування зуб1в / [Кльом1н В.А., Павленко В.М., Хродун Е.В. та Ы.] // Сучасн технологи лкування та проф1лактики ортопедичних i ор-тодонтичних хворих: матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. - Вшниця, 2003. - С.32-33.
4. Histological observations of teeth and peridental tissues in cleidocranial dysplasia imply increased activ-
Pi
У л1тературних джерелах питання щодо ушкодження м1жзубних ясенних сосочк1в м1крочасточками 3i-шл1фованих твердих тканин коронки зуба та мiкрочасточками абразивного матерiалу, що вiдокремилися пiд час зiшлiфування, не знайшли свого висвiтлення. Разом i3 тим, як пiдтверджують проведет авторами дослщження, i сам характер ушкоджень, i динамiка патоморфологiчних змш у будовi мiжзубних ясенних сосочмв вiд першо'' по сьому добу пюля зiшлiфування коронок свiдчать про наявнють у них гострого за-палення або гострого гiнгiвiту.
Дослщжеш запальнi змiни в мiжзубних ясенних сосочках, спричинен мiкрочасточками зiшлiфованих твердих тканин коронки зуба i мiкрочасточками абразивного матерiалу, що вiдокремилися пщ час зiшлi-фування.
Ключовi слова: мiжзубнi ясеннi сосочки, препарування, рановий процес.
Резюме
В литературных источниках вопросы повреждения межзубных десневых сосочков микрочастицами сошлифованных твердых тканей коронки зуба и микрочастицами абразивного материала, отделившимися во время сошлифовывания, не нашли своего освещения. Вместе с тем, как подтверждают проведенные авторами исследования, и сам характер повреждений, и динамика патоморфологических изменений в строении межзубных десневых сосочков с первых по седьмые сутки после сошлифовывания коронок свидетельствуют о наличии в них острого воспаления, или острого гингивита.
Исследованы воспалительные изменения в межзубных десневых сосочках, вызванные микрочастицами сошлифованных твердых тканей коронки зуба и микрочастицами абразивного материала, отделившимися при сошлифовании.
Ключевые слова: межзубные десневые сосочки, препарирование, раневой процесс.
UDC: 616.311.2:616.314-089.818.1
CHANGED MORPHOLOGICAL TISSUE GUMS AS CONSEQUENCE PREPARATION TEETH
Tsvetkova N.V.
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy
Work initiative is a fragment of research "New technologies, modern and advanced dental materials in the rehabilitation of patients with pathology of the dental system." State registration number 0111U006304.
Summary
Introduction. In literature the question of injury of interdental gingival papillae by micropieces of grinding hard tissues of the tooth crown and micropieces abrasive material separated during grinding not find your coverage. However, as confirmed by research conducted by us and the nature of injuries and the dynamics of pathological changes in the structure of interdental gingival papillae from the first to the seventh day after grinding bits indicate the presence of acute inflammation or acute gingivitis.
Purpose. To investigate the inflammatory changes in the interdental gingival papilla sort micropieces grinding of hard tissues of the tooth crown and micropieces abrasive material separated during grinding.
Materials and methods. Taking interdental gingival papillae performed in the department of prosthodontics with the consent of the patient. Material immediately immersed in 2% solution glutar aldehyde in phosphate buffer of pH 7.4. Interdental gingival papillae collected at different times after grinding crowns in different modes boron rotation or separation disc (the first, third, fifth and seventh day).
Results and discussion. Inflammatory changes limited mostly the boundary epithelia and connective tissue. In the investigated material determinant of the inflammatory process was mechanical action micropieces of
ity of odontogenic epithelium and abnormal bone remodeling / [Lukinmaa P.L., Lesen B.L., Thesleff I. et al.] // Jornal of Craniofacial Genetics and Developmental Biology. - 1995. - Vol. 15, №4. - P.212-221.
5. PaMyeb M.O. BnnMB He3HiMHMX KoHCTpyKl|iM 3y6HMX npoTe3iB Ha TKaHMHM nopowHMHM poTa / PaMyeb M.O., TepMaHHyK C.M. // YKpamcbKMM croMaTonoriH-hmm anbMaHax. - 2001. - №3. - C.64-66.
6. naBneHKO A.B. BnMAHMe flenynbnMpoBaHMA u npoTe-3MpoBaHMA Ha npoHHOCTb fleHTMHa HenoBeKa / naB-neHKO A.B., naBneHKo B.M., ApeHflaproK B.M. // COB-peMeHHaa CToMaTonoma. - 2000. - №1. - C.18-20.
CTarra Haflmwna 26.05.2015 p.
grinding hard tissues of the tooth crown and micropieces abrasive material separated during grinding. mi-cropieces by kinetic energy provided by their rotating motion dental unit, penetrate inside interdental gingival papillae, on his way damaging their structural components.
Impermeable protective role of epithelial keratinizing plate epithelium partially interdental gingival papillae thus lost for those micropieces, the kinetic energy exceeds the capacity coarsen scales withstand mechanical action of harmful factors. Because grinding one contact surface crown interdental gingival papilla, associated with this tooth, gets a significant amount of microscopic lesions or wounds. In other words, there is one component of inflammation - alteration. As a result, there is a wound inflammation.
The processes that determine the inflammatory and reparative changes based on reactions to injury from the local area and hematopoietic-immune system. From these positions in the gums and gingival interdental papilla man as structural and functional units microcomplex color tissue consisting of microvascular exchange segment as capillary loose connective tissue that mediates the metabolism between blood and epithelium, and areas of the coating epithelium surrounding the previous structure.
Key words: interdental papillae gums, preparation.
