CC BY
90
УДК 616.311 +616.12-005.4]-018 Рябушко Н.О., Дворник В.М., Баля Г.М.
ЯСЕНЕВИЙ М1ЖЗУБНИЙ СОСОЧОК: Г1СТОЛОГ1ЧНА БУДОВА В НОРМ1 ТА ПРИ 1ШЕМ1ЧН1Й ХВОРОБ1 СЕРЦЯ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Проведено досл'дження г'ютолоенних зрзв ясеневих м'жзубних сосочк'т померлих людей, в анамнезi яких не зазначалася iшемiчна хвороба серця (прийнято за норму) та з 1ХС. Виявили стереотипнi змiни, викликан в першу чергу гiпоксичним станом тканин. В досл'джуваних г'ютолог'нних зр'зах ясеневого м'жзубного сосочку при 1'шем1'чн1'й хворобi серця ми спостергаемо переважно явища атрофй, зниження регенераторной активностi ептелю i змни кровоносних судин. В артерiальних судинах мало мсце потовщення стнки i звуження прос&ту, що е насл/'дком артерiальноí гiпертензií, що часто супроводжуе '¡шем'чну хворобу. Ключов1 слова: ясеневий м1жзубний сосочок, 1шем1чна хвороба серця, еглтелш, м1кросудини.
Вступ
Багаточисленн спостереження i дослщження стоматолопв свщчать про наявнють взаемозв'язку мiж патолопею внутршых оргашв i систем органiзму з ураженням порожнини рота [1,2,4]. Особливо гостро стае питання про вплив загальносоматично'Г патологи оргашзму на стан порожнини рота.
За даними авторiв слизова оболонка порожнини рота при хроычнш iшемiчнiй хворобi серця може бути блщою, сухою, стоншеною i легко травмуватися зубами, Тжею та зымними конструкцiями зубних протезiв. В бтьш тяжких випадках 1ХС - дтянки почервонiння неправильно'' форми («географiчний язик») i афтознi змiни [3,5].
Мета роботи
Вивчення пстолопчноТ будови ясеневого мiжзубного сосочка в нормi та при iшемiчнiй хворобi серця (1ХС).
Об'екти та методи
Об'ектом нашого дослщження стали пстолопчы зрiзи слизовоТ оболонки ясеневого мiжзубного сосочка померлих людей, в анамнезi яких не зазначалася iшемiчна хвороба серця (прийнято за норму) та з iшемiчною хворобою серця. Вони були забарвлен гематоксилшом та еозином i розглянут на свiтлооптичному рiвнi.
Результати дослщження
Описуваний ясеневий мiжзубний сосочок померлих людей, в анамнезi яких не зазначалася 1ХС, покритий багатошаровим плоским зроговiваючим епiтелiем, товщина якого, за нашими даними, складае, в середньому 230-260 мкм. За загальним планом будови, вш в цтому аналопчний епiтелiальному покрову всiеТ ротовоТ порожнини, але при цьому е деяк характеры особливостк Так в його базальному шарi частiше виявляються ф^ури мiтозу, що свiдчить про його високу регенеративну активнють, також в ньому виявляеться значна ктькють меланоцилв. Зернистий шар в рядi випадюв мае дещо бiльшу товщину.
Ештелш ясен покривае власну пластинку, в складi якоТ розрiзняють сосочковий i сiтчастий шари. Сосочковий шар утворений пухкою сполучною тканиною, що мютить значну ктькють дрiбних кровоносних судин i нервових волокон з великою ктькютю вiльних i iнкапсульованих нервових закшчень. Як вiдомо, вiльнi нервовi закiнчення вiдносяться до больових i температурних рецепторiв, а iнкапсульованих - до механорецепторiв. Клiтиннi елементи сосочкового шару представлен переважно фiбринобластами, в безпосереднш близькостi вiд епiтелiального покрову виявляються макрофаги i груповi скупчення лiмфоцитiв з незначною кiлькiстю плазматичних кл^ин (рис.1).
Рис.1. Будова мiжзубного ясеневого сосочку. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином. Об. 9х., ок. 10х. 1 -покривний ептелй; 2 - сполучнотканиннi сосочки; 3 - кровоносна мкросудина; 4 - стчастий шар власноТпластинки.
Описуваний шар власноТ пластинки утворюють висок сосочки, висота яких зменшуються по мiрi приближення до ясеневоТ борозни. Сполучнотканинн сосочки слизовоТ ясен мають бтьшу висоту, в бтьшост1 випадюв форма Тх близька до конусопод1бноТ (рис.2).
Рис.2. Будова покривного ептелю ясеневого мiжзубного сосочка. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином.
Об. 9х., ок. 10х. 1 - сполучнотканиннi сосочки; 2 - лiмфоíдна нфтьтра^я в сполучнотканинних сосочках; 3 - базальний шар покривного ептелю; 4 - шипуватий шар покривного ептелю; 5 - зернистий шар покривного ептелю; 6 - роговий
шар покривного ептелю.
Фтчастий шар власноТ пластинки утворений щтьною сполучною тканиною з добре розвиненим фiбрилярним компонентом i незначною ктькютю кл^инних елемен^в. Серед волокнистих структур переважають колагеновi волокна, що згрупован в товст пучки, ям мають рiзнорiдне направлення. Окремi пучки таких волокон, зростають з окютям альвеолярного вiдростку, забезпечують яснам щтьну фiксацiю. Небагаточисленнi клiтиннi елементи атчастого шару власноТ пластинки ясен представлен фiбробластами, що переважають в ктькюному вiдношеннi, рiдше зустрiчаються лiмфоцити i гiстiоцити, зрiдка також вдаеться виявити плазматичн та тучнi клiтини, що розмщуються переважно поблизу кровоносних мiкросудин.
Взявши ц данi за норму, ми вивчали змши ясеневого мiжзубного сосочка при 1ХС. Потрiбно вщм^ити, що iз всiх дослiджуваних структур патолопчы змiни сnостерiгаються в ясеневому сосочку при хроычнш iшемiчнiй хворобi серця, були найменш вираженi i були nредставленi переважно атрофiчними i склеротичними змiнами. Так в базальному u^i покривного еniтелiю сnостерiгалось деяке зниження м^отичноТ активностi, пошарова будова еniтелiального пласту при цьому повнютю збереглася. Вiдмiчалося також деяке збтьшення iнтраеniтелiальних лiмфоцитiв, що мiгрували в еniтелiальний шар iз власноТ пластинки.
В сосочковому u^i власноТ пластинки слизовоТ оболонки спостер^аються незначне зменшення розмiрiв сполучнотканинних сосочкiв, в останых мало мiсце повнокров'я венозних судин. В обмшних кровоносних мiкросудинах спостер^аеться явище паретичного розширення, сладжування формених елемен^в. В навколишньосудинних просторах перюдично виявляються дрiбновогнищевi скупчення, що складаються переважно iз лiмфоцитiв i макрофапв (рис.3).
Рис.3. Будова м1жзубного ясеневого сосочку при 1ХС. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином. Об. 9х., ок. 10х. 1 - iнтраепiтелiальнiл'мфоцити; 2 - сполучнотканинн сосочки; 3 - сладжування формених елемент'!в у кровоноснш мкросудиш; 4 - вогнищеве скупчення л'мфоцит'в i макрофаг'в 5 - колагеновi волокна у власнЮ пластинц слизовоi
оболонки.
В самш же сполучнш тканин сосочкового шару спостер^аеться вщносне збтьшення ктькосп колагенових волокон. Артерiальнi судини власноТ пластинки, мали вщносно вузький просв^ i потовщену за рахунок середньоТ оболонки стшку. В сiтчастому шарi власноТ пластинки крiм того спостерiгаеться деяке збтьшення ктькосп жирових клiтин.
Висновок
В дослщжуваних структурах при 1ХС спостер^аються стереотипнi змiни, викликанi в першу чергу гiпоксичними станом тканин як наслщок хроычноТ серцево-судинноТ недостатностi. Найменше вираженi змiни при хронiчнiй iшемiчнiй хворобi спостерiгаються в ясеневому сосочку, в якому ми спостер^аемо переважно явища атрофiТ, зниження регенераторноТ активной епiтелiю i змiни кровоносних судин.
Л1тература
1. Орехова Л.Ю. Новые технологии в пародонтологии / Л.Ю. Орехова, А.А. Лукавенко // Материалы XIII Международной конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - СПб., 2008. - 171 с.
2. Н1кол1шин А.К. застосування антиппоксант1в у комплексна терапи генерал1зованого пародонтиту у пац1ент1в 1з стаб1льною стенокард1ею напруги / А.К. Н1кол1шин, О. М. Бойченко // Актуальы проблеми сучасноТ медицини. - 2014. - Т. 14, 1 (45). - С. 18-22
3. Лишневская В.Ю. Предикторы развития вторичной аспиринорезистентности у больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста / В.Ю. Лишневская, Л.А. Бодрецкая, Н.Н. Коберник [и др.] // Тромбоз гемостаз и реология. - 2012. - № 2. - С. 42-49.
4. Горбачева И.А. Общесоматические аспекты патогенеза и лечения генерализованного пародонтита / И.А. Горбачева, И.А. Кирсанов, Л.Ю. Орехова // Стоматология. - 2001. - Т. 80, 1. - С. 26-34
5. Spahr A. Periodontal infections and coronary heart disease: role of periodontal bacteria and importance of total pathogen burden in the Coronary Event and Periodontal Disease (CORODONT) study. Klein E., Khuseyinova N., Boeckh C., Muche R., Kunze M., Rothenbacher D., Pezeshki G., Hoffmeister A., Koenig W / A. Spahr // Arch Intern Med. - 2006. - № 166 (5). - Р. 554-559.
Реферат
ДЕСНЕВОЙ МЕЖЗУБНОЙ СОСОЧЕК : ГИСТОЛОГИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ В НОРМЕ И ПРИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА
Рябушко Н.А., Дворник В.Н., Баля Г.Н.
Ключевые слова: десневой межзубной сосочек ишемическая болезнь сердца, эпителий, базальный шар, микрососуды.
Проведено исследование гистологических срезов слизистой оболочки твердого неба умерших людей, в анамнезе которых отсутствовали указания на хроническую ишемическую болезнь (принято за норму) и с ИБС. Выявили стереотипные изменения, вызванные в первую очередь, связанные с гипоксическим состоянием тканей. В исследуемых гистологических срезах десневого межзубного сосочка при ишемической болезни сердца мы наблюдаем преимущественно явления атрофии, снижение регенераторной активности эпителия и изменения кровеносных сосудов. В артериальных сосудах имеет место утолщение стенки и сужение просвета, что является следствием артериальной гипертензии, часто сопутствующей ишемической болезни.
Summary
Gingival interdental papilla: histological structure in normal and ischemic heart disease Ryabushko N.A., Dvornyk V.N., Balia G.N.
Keywords: gingival interdental papilla, coronary artery disease, epithelium, basal ball microvessels.
This article focused on the study of histological sections of hard palate mucosa taken from dead persons with a history of no chronic coronary artery disease (accepted as the normal) and from those with coronary artery disease. Stereotyped changes primarily associated with tissue hypoxia were revealed. In the histological sections of gingival interdental papilla in coronary artery disease the phenomena of atrophy, decreased epithelium activity and decreased regenerative activity in the blood vessels were mainly observed. In the arteries the wall thickening and narrowing of the lumen were observed as well, which is a consequence of essential hypertension, often associated with coronary artery disease.
