CC BY
167
УДК 616.31:616.12-005.4]-085.22
Дворник В.М., Рябушко Н.О., Дворник 1.Л.
ВПЛИВ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА ФАРМАКОТЕРАПП ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА ТКАНИНИ ПОРОЖНИНИ РОТА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя»
Ктькють хворих на '¡шем'чну хворобу серця з кожним роком зростае, як i потреба населення у зн'шному зубному протезуваннi, тому дана проблема залишаеться актуальною. В cmammi проведений аналiз лтератури, що в'дображае стан проблеми впливу ¡шем'нно)' хвороби серця та фармакотерап) даного захворювання на тканини порожнини рота. Вс публкацИ, що присвячен1 ц/'й проблемi, уривчастi та суперечливi, практично в'дсутнi дан про взаемозв'язок мiж гемодинамкою в тканинах пародонта i кровотоком магстральних судин голови. По&чна д'я л'тв, що застосовуються при лкуванн 1ХС, на порожнину рота описуеться опосередковано. 1ХС мае велику к'тьк'ють прояв/'в в порожнинi рота, викликае дискомфорт у пацiентiв, пдвищуе ризик виникнення ¡'нфекц'йних захворювань, знижуе адапта^ю до зубних протез'т, однак лкування залишаеться симптоматичним та не призводить до покращення, залишаються невирiшеними проблеми пдвищення рiвня та якостi надання ортопедично) допомоги хворим на 1ХС. Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, стан порожнини рота, адаптац1я до зжмних зубних протез1в.
Проблема удосконалення ортопедичного лкування хворих з повною та частковою вщсутнютю 3y6iB залишаеться досить актуальною, особливо враховуючи, що потреба населення в зшмному зубному протезуванш дуже значна i сягае 80% у старших вкових групах (Лобунець В.А., 2003, Иордашвили А.К. и соав., 2010).
Перспективи пщвищення ефективност профтактики i лкування ускладнень при протезуванш в сучаснш стоматологи пов'язують не ттьки з якютю матерiалу базису протеза, кл^чними умовами протезного ложа, а й з урахуванням соматично' патологи в оаб, що протезуються.
Обстеження хворих з iшемiчною хворобою серця та па^ен^в, що перенесли шфаркт мюкарда, показуе, що приблизно 75% мають захворювання порожнини рота, 80% iз них потребують ортопедичного лкування, а рiвень захворювання пародонта у вах вкових групах складае вщ 55 до 99% [25].
Iшемiчна хвороба серця (1ХС) - патолопчний стан, що характеризуеться абсолютним або вщносним порушенням кровопостачання мюкарду внаслщок ураження коронарних артерт серця. В основi iшемiчноТ хвороби серця лежить порушення кровотоку в коронарних судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза. Переважно iшемiчна хвороба серця зумовлюеться атеросклерозом. Внаслщок появи атеросклеротично' бляшки просв^ судини звужуеться. Слщ вщзначити, що атеросклероз може розвинутися не ттьки в коронарних, але й в будь-яких шших судинах людського оргашзму [8,16,31].
Достовiрний дiагноз iшемiчна хвороба серця можна встановити на пiдставi виявлення ознак шеми мюкарда за допомогою тесту з фiзичним навантаженням, холтерiвського монiторування ЕКГ з верифка^ею, за даними коронарографи, сцинтиграфи мiокарда Т1, стрес-ЕхоКГ.
Для спрощення користування та взаеморозумшня лкарями рiзного медичного профiлю була складена та рекомендована класифка^я В. М. Коваленка та М. I. Лутая [10]. Класифка^я та номенклатура основних серцево-судинних захворювань вщповщають Мiжнароднiй класифкаци хвороб 10-го перегляду, що набула чинност для статистичного кодування в Укра'нi з 1999 р. В класифкаци МКХ-10 iшемiчна хвороба серця мае код вщ I20 до I25.
Згщно з експертними оцшками ВООЗ, iшемiчна хвороба серця - одне з найгострших захворювань i одна з основних причин смертности а також тимчасово' та стшкоТ втрати працездатностi населення в розвинених кражах свiту. За матерiалами цiлеспрямованих дослiджень розповсюдженiсть 1ХС складае вщ 12 до 24% дорослого населення. У 2011 р. в свт вщ серцево-судинних захворювань (ССЗ) померло приблизно 17 млн. оаб, з них 7,2 млн. внаслщок iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) [4,20].
За прогнозом Всесв^ньоТ' оргашзаци охорони здоров'я до 2030 р. смертнють вщ ССЗ складатиме 23,6 млн. оаб. В Укра'ш у 2011 р. ССЗ дiагностовано у 26,1 млн. оаб, тобто у 57,5% всього населення Укра'ни, з них 9,6 млн. хворих - особи працездатного вку. Всього зафксовано майже 9 млн. хворих на 1ХС, у 2011р. зафксовано майже 50 тис. випадюв шфаркту мюкарда (1М), поширенiсть хронiчних форм 1ХС складае в УкраТнi за даними на 2011 р. 23 855 випадш на 100 тис. Населення (в т.ч. стенокарди напруги - 8786,4 випадш на 100 тис. населення).Отже, статистичш данi як в УкраМ, так i в свт свщчать про збiльшення захворюваностi та смертност внаслiдок ССЗ, зокрема 1ХС, що обумовлюе створення нових рекомендацш з лiкування та профiлактики ССЗ, стають бтьш жорсткими як критери контролю, так i засоби 'х досягнення [9].
Незважаючи на доведену здатнють певних медикаментiв полiпшувати прогноз хворих iз ССЗ, результати лкування таких пацiентiв на практицi залишаються незадовтьними. Частково це можна пояснити небажанням хворих вщвщувати лiкаря. До об'ективних причин низько' довiри до лкування хворих iз ССЗ можна вщнести погану реакцiю на дш препаратiв у зв'язку з основними ефектами
(сечопнний, антипперензивний, «ефект першо''' дози» тощо), небажаними (no6i4HMMM) ефектами (сонливiсть, кашель, геморапчш ускладнення, еректильна дисфункцiя, негативний влив на вуглеводний та лтщний обмши тощо), впливом на функцюнальний стан печiнки та нирок.
У зв'язку з цим лкування хворих на 1ХС залишаеться актуальною проблемою. Перспективним пщходом як з позицш допомiжного, так i з позицш альтернативного лiкування е патогенетична бюрегуляцшна терапiя (ПБТ), яка забезпечуе цтюний пiдхiд до органiзму та сприяе фiзiологiчнiй активацп захисних систем, вщновленню механiзмiв саморегуляцп та реалiзуеться з використанням комплексних бюлопчних препаратiв (КБП), безпека та кл^чна ефективнiсть яких доведена у рядi основоположних контрольованих, в тому чи^ багатоцентрових дослщжень, виконаних у Захiднiй eвропi [1].
В наш час загальноприйнят три головы i взаемопов'язанi напрямки медикаментозно''' дi' на атеросклероз та 1ХС [3,11]:
1) вплив на лтщний обмш, з метою попередження прогресування атеросклерозу;
2) вплив на загортальну здатнють кровi в цтях попередження утворення тромбiв у судинах;
3) вплив на симптоми стенокарди шляхом зменшення або усунення шемп мiокарду.
Для нормалiзацil лiпiдного обмшу застосовуеться головним чином чотири групи лкарських засобiв, ефективнiсть яких вважаеться доведеною [24]:
1) статини;
2) фiбрати;
3) секвестранти жовчних кислот або холестеришв в кишечнику;
4) похщш шкотиново''' кислоти.
Препарати цих груп мають рiзнi механiзми дм, вони по рiзному впливають на окремi сторони лiпiдного обмiну i стан органiзму, неоднакове 'х значення в лкуваны атеросклерозу та 1ХС. Найбiльше значення в лiкуваннi вказаних патологш мають статини, в меншш мiрi фiбрати [17].
Група статишв Група (^брат
Флювастатин (лескол) Аторвастатин (лтримар, аторiс) Ловастатин (мевакор, ревакор, медостатин) Правастатин (лтостат, правакол) Симвастатин (вазшш, зокор, симвастол, симгал, симвор, симвакард) Розувастатин (крестор) Гемфибразил (лтозид, лопiд, гевилон) Безсх^брат (холестенорм, безалiп) Ципрофiбрат (лiпанор) Фенофибрат (лтантил, процетофен)
Перша назва - м1жнародне позначення, друге (в дужках) - назва,що дана фармацевтичними ф/рмами.
Статини (шша назва шпбп~ори ГМГ КоА редуктази) - це основний клас препара^в, який використовуеться при лкуваны дислтщемш. У великих рандомiзованих дослiдженнях продемонстрована 1'х висока ефективнють у зниженнi загального холестерину (ХС) та прогностично значущого ХС лшопроте'шв низько''' щiльностi (ЛПНЩ). Згщно з висновками цих дослiджень виявлено зниження кшькосп основних ускладнень ССЗ (шфарк^в, iнсультiв, загально'' та серцево''' смертностi) бiльш нiж на 25-40%.
В основi механiзму дм статишв лежить часткова оборотна блокада ферменту ГМГ-КоА-редуктази, вiдповiдального за внутр^ньокл^инний синтез ХС. Зниження внутршньо^тинно''' концентрацп ХС приводить до вiдновлення/пiдвищення функцп клiтинних рецепторiв до ЛПНЩ, що забезпечуе збтьшення сироваткового клiренсу i зниження рiвня ХС ЛПНЩ у сироватц у середньому на 25-40 %. На тлi терапп статинами спостер^аеться помiрне пiдвищення ХС ЛПВЩ (на 5-15 %) i зниження рiвня триглiцеридiв - на 10-40 % [26,27].
Побiчною дiею статишв на порожнину рота е сухють та можливе виникнення вiдчуття легко'' печи язика.
Серед лкарських методiв нормалiзацil' загортальних якостей кровi при атеросклерозi й iшемiчнiй хворобi серця значення мае асшрин - препарату ацетилсалщилово''' кислоти [18,19,23]. Для пiдвищення безпеки довготривалого прийому при 1ХС асшрину був створений комбiнований препарат Кардюмагнт.
В основi механiзму дм асшрину лежить здатнiсть незворотно iнгiбувати ЦОГ-1, яка мiститься в тромбоцитах та сприяе перетворенню арахщоново''' кислоти на ендопероксиди простагландишв, а вiдтак на тромбоксан А2, у судиннiй стшц — утворенню простациклiну 12 (тромбоксан А2 е потужним вазоконстриктором i активатором адгезil' та агрегацп тромбоцитiв, а простациклш 12 -вазодилататором i дезагрегаитом). Асшрин швидко всмоктуеться в шлунку i верхнiх вiддiлах кишок. Максимальний рiвень його в плазмi кровi спостер^аеться через 15-20 хв. Агрегацiя тромбоци^в гальмуеться вже через 1 год. Незважаючи на швидке виведення асшрину з кровотоку, спричинене ним шпбування активност тромбоцитiв утримуеться впродовж усього 'х життя внаслiдок незворотно' шактивацп ЦОГ-1. Оскiльки середня тривалiсть життя циркулюючих тромбоцитiв становить 10 дiб i приблизно 10 % з них замшюються через кожнi 24 год, то через 5 — 6 дiб шсля вiдмiни асшрину в кровi накопичуеться 50 % нормально функцюнуючих тромбоцитiв.
Аспiрин призначають з обережнiстю, якщо е небезпека розвитку гастроштестинальних крово-теч, при загостренш виразково' хвороби, гастралги, геморапчного васкулiту, порушень кровотворення, алергiйних реакцш.
Побiчною дiею Аспiрину-кардiо та Кардюмагшлу з боку порожнини рота е стоматити та кровоточивють ясен [12].
Препарати, що в^фграють провiдну роль в лкуванш серцево' недостатностi е
судинорозширшчими. В цю групу входить безлiч препара^в, а одними з найуживашших е нiтроглiцерин та i30KeT. Вони е периферичними вазодилятаторами з переважним впливом на венозн судини. Стимулюють утворення оксиду азота (ендотелiального релаксуючого фактору) в ендотелп судин. Зменшують потребу мiокарду в киснi за рахунок зниження попереднього навантаження. Мають коронаророзширюючу дю
Побiчною дiею цих препара^в е виникнення сухостi в порожнин рота [7,15].
Змiнами в порожниш рота характеризуеться не ттьки побiчна дiя лiкiв, що застосовуються при лiкуваннi iшемiчно! хвороби серця, але й сама iшемiчна хвороба серця.
Цтюнють органiзму - це iерархiя велико! кiлькостi функцiональних систем, що побудована по принципу багатоланково!, одночаснот, послщовно! взаемодп, пошкодження дiяльностi одше! iз систем обов'язково призводить до порушення дiяльностi шшо! [6,21].
З вiком у пацiентiв в^^чаеться зростання частоти хронiчних захворювань i !х асоцiацiя викликають труднощi для лкаря загально! практики в своечаснш дiагностицi i пiдборi адекватного комплексного лкування, зокрема, при iшемiчнiй хворобi серця (1ХС), що поеднуеться з патолопею рiзноманiтно! етюлогп. Першi кл^чш прояви |Хс виявляються в порожниш рота. Часто в^^чаються цiаноз слизово! оболонки порожнини рота, трiщини, ерозп i навiть виразки, iнодi крововиливи, сухють i набряк язика. Може виявлятися десквамативний глосит, iнодi глибок трiщини, гiперплазiя ниткоподiбних та грибоподiбних сосочкiв, крововиливи в сосочки та сосочковi структури язика [22].
Слизова оболонка порожнини рота при хрошчнш iшемiчнiй хворобi серця може бути блщою, сухою, стоншеною i легко травмуватися зубами, тжею та зшмними конструкцiями зубних протезiв. В бтьш тяжких випадках 1ХС - дтянки почервонiння неправильно! форми («географiчний язик») i афтознi змiни [14,30].
Ми можемо зробити висновок, що головним проявом 1ХС та побiчною дiею лiкiв при лiкуваннi цього захворювання е сухють порожниш рота. Ксеростомiя викликае великий дискомфорт для патента, пщвищуеться ризик iнфекцiйних захворювань, знижуеться адаптацiя до зубних протезiв.
Лкування ^е! складно! патологи на сьогодшшнш день продовжуе залишатися тiльки симптоматичним. Одним iз перших запропонованих методiв, що не втратив свое! актуальност i до сьогоднiшнього часу, е застосування м-холiномiметикiв (пiлокарпiн, ацеклидiн) та шпбп~ори холiн естерази (галантамiн, прозерин)
Одними iз перших застосували шлокаршну гiдрохлориду для лiкування ксеростоми И.Ф.Ромачева, Е.Н.Саксонова (1959), С.А.Аббакумов, И.П.Аллилуев (1971). Rhodus N.L. (1997) виявив значне збтьшення слиновидтення як за рахунок лабтьно! секрецп, так i за рахунок шших слинних залоз шд дiею цього ж препарату. Але бтьшють авторiв вiдмiчали ефективнiсть лкування пилокарпином лише на раннiх стадiях захворювання[5,29].
Ще одним з розповсюджених методiв лiкування е застосування iнгiбiторiв холiн-естерази галантамiну. Г.А. Васильев, И.Ф.Ромачева, А.Г.Кац, А.Т.Фролова (1972) вщм^или значне суб'ективне покращення стану у хворих шд впливом щоденних шдшюрних ш'екцш галантамiну в дозi 1мл 0,5% розчину. Але ц препарати не рекомендуеться застосовувати при серцево-судиннш недостатностк
В зарубiжнiй лiтературi е дан про застосування препарату Salix (стимулюючi слиновидiлення таблетки) для лiкування ксеростоми у пацiентiв з радiацiйно-iндукованою ксеростомiею. Автори вiдмiчають статистично достовiрне зменшення сухостi в ротi, покращення загального стану слизово! оболонки, полегшення прийому Тж у таких хворих. Але такий препарат не зареестрований в УкраТш [28].
В 1981 роцi И.Ф. Ромачевой, Л.А.Юдиным, Т.С.Кондратьевой та ш. був створений препарат штучно! слини «бенсинол», що складаеться iз калiю хлориду, натрию хлориду, магния сульфату, хлорида диметилдодецилбензиламошя, метилцелюлози, тримекаТну i фосфатного буферу. На жаль, загального розповсюдження «бенсинол» не отримав, осктьки мав незадовтьш споживчi якосп (надто густий та в'язкий), що викликало неприемш вiдчуття у хворих шд час та пiсля його використання.
Для виршення проблеми сухостi порожнини рота Biocosmetics laboratories (Мадрид) створили, не маючу аналопв в Укратш, серiю засобiв тм Ксеростом. Ц засоби створенi на основi запатентовано! шновацшно! формули комплексу SALI-aktive для швидкого лкування ксеростоми та усунення и ускладнень. Формула комплексу SALl-aktive збiльшуе базисне слиновидiлення на 200%.
Запатентований комплекс SALI-aktive мютить:
- Оливкову олш - для антимiкробно!, протизапальнот, анти-карiесноT i аналгетично! дм.
- Бетатн або триметилглицин, активатор в синтезТ фосфолГпГдГв клГтинних мембран, насичуе тканини ясен вологою.
- КсилГтол - збтьшуе базисне слиновидтення, мае антикарiесну дГю.
ОкрГм комплексу SALI-aktive засоби тм Ксеростом мютять:
- Папатн - полiпептид, протеол^ичний рослинний фермент, що каталiзуе гщролТз 6ГлкГв, пептидiв, амiдiв та складш ефiри основних амiнокислот. Ферментативно розщеплюе пептиди зубного нальоту.
- Екстракт петрушки - мае дезодоруючу (антихалтозну) дю
- В^амши Е, В5 - покращують трофку слизово! оболонки роту.
KpiM змш в порожнинi рота, ми повинн враховувати i сам стан пацГенпв. Оскiльки ортопедичне лiкування стоматолопчних хворих е серйозним втручанням в оргаызм людини (М.Я. Нiдзельський та сшвавт., 1998). Вiдзначаеться, що при цьому мають мiсце психологiчнi труднощi i вегетативнi судиннi реакцiï (Г.В. Большаков и соавт., 1996). Питання профтактики i лГкування станiв психоемоцшного напруження й гострого стресу з мшГмальною втратою для органiзму е фундаментальною та до теперГшнього часу не вирГшеною проблемою сучасно''' медицини (Г.Г. Гришанин, 1998). Особливо''' вагомосл й гостроти вони набули у зв'язку i3 загостренням екологiчних i соцiально-економiчних проблем на фонi росту серцево-судинних захворювань.
Вщвщування лiкаря-стоматолога прийнято розглядати в якост одше''' з моделей стресу (стоматолопчний стрес)[13]. Отже, у хворих на 1ХС вщвщування лкаря-стоматолога може викликати загострення основного захворювання. Компенсована у звичайнш ситуаци i клiнiчно тиха iшемiя у стресовш ситуацГ'' може викликати шфаркт мiокарда, серцевi аритмГ'' з серйозними ускладненнями, що зумовлено збтьшенням у кровГ вмГсту кортикостеро'дГв та пщвищенням потреби мiокарда в киснГ (V.A. Schroeder, 2004).
У теперiшнiй час накопичений чималий досвщ проведення стоматолопчних втручань, налагодження позитивних вщношень мГж пацiентами i персоналом, i тим не менше 70-80% пацiентiв приходять на прийом до лкаря-стоматолога в стаж дентофобГ'' (С. А. Демьяненко, 2004; J. Palmer, 2004)
На основГ вивчення функцюнального стану серцево-судинно' системи за показниками холтерiвського моыторування, добового монГторингу аТ, вивчення варiабельностi ритму серця розроблено диференцГйований пщхщ до вибору методу ортопедичного лГкування часткових дефектГв зубних рядГв у хворих на 1ХС. Доведено, що при часткових дефектах зубних рядГв, знГмне протезування показано за умови наявност у хворих на 1ХС стенокардй II-III функцГонального класу (ФК), виражено' вегетативно' реакцГ'', помГрного пщвищення АТ, коливання частоти серцевих скорочень (ЧСС) i подвшного добутку (ПД). Тимчасове зшмне протезування показане при частковому дефектГ зубного ряду та наявност стенокардй I-II ФК, значних коливань АТ, ЧСС та подвшного добутку, без виражено' вегетативно'' реакцп. НезнГмне протезування показано за умов адекватних коливань АТ, ЧСС i подвшного добутку та при вщсутносп нападГв стенокардй, вегетативних реакцш [2].
Тому ми можемо дшти до висновку, що дана проблема е актуальною, осктьки змши в порожнин рота при ГшемГчнГй хворобГ серця до кшця не вивченГ, не враховуеться побГчний вплив на слизову оболонку порожнини рота препаратГв, що застосовуеться при лкуванш хворих на 1ХС. I найголовнГше, що при умовГ, коли число хворих на ГшемГчну хворобу серця з кожним роком зростае так як i ктькють людей, що потребують ортопедичного лГкування, не враховуеться те, що атеросклеротичш змши судин мають певне патогенетичне значення в розвитку пародонтиту, зниженн салГвацп, атрофГ'' тканин протезного ложа та порушены гомеостазу порожнини рота. Однак дослщження кровотоку слизово' оболонки порожнини рота не входить в перелГк стоматолопчних дослщжень, тому не враховуеться в практичнш дГяльност лГкаря-стоматолога.
В лГтературГ практично вщсутш данГ про взаемозв'язок мГж гемодинамГкою в тканинах пародонта i кровотоком магютральних судин голови. ПоодинокГ публкаци', що присвяченГ цГй проблемГ, уривчаст та суперечливГ (Lim J., Perez L. et al., 2005; Nonnenmacher C., Stelzel M. et al., 2007; Oe Y., Soejima H. et al., 2009).
Не розроблений, рацюнальний, цтеспрямований, етГопатогенетично обфунтований шлях пщвищення рГвня i якостГ надання ортопедично' допомоги хворим на ГшемГчну хворобу серця, що включав би в себе комплекс перед i постпротезних лкувально-профтактичних засобГв, що значно полшшують стан слизово' оболонки протезного поля i тканин пародонту. КрГм того вщсуты зареестрованГ в УкраМ препарати для мГсцевого вГдновлення сухост в порожнинГ рота.
Лiтература
1. Айбер А. Диабетическая периферическая нейропатия. Дополнительное антигомотоксическое лечение усиливает действие обычной терапии/ А. Айбер, П. Кляйн, М. Вайзер // Биологическая терашя. - 2004. - №1. - С.3-10.
2. АндршцГв С.С. Стан зубощелепно''' системи та потреба в наданш ортопедично''' допомоги хворим на ГшемГчну хворобу серця / С.С. АндршцГв, М.М. Рожко // Галицький лГкарський вюник. - 2004. - Т.11., №3. - С.20-22.
3. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза / Д.М. Аронов. — М. : Триада-Х, 2000. — 412 с.
4. Бокерия Л.А. Сердечно-сосудистая хГрурпя/ Л.А. Бокерия, Р.Г.Гудкова. - М., 2001. - 68 с.
5. Васильев Г.А. Лечение ксеростомии галантамином / Г.А. Васильев, И.Ф. Ромачева, А.Г. Кац, А.Т. Фролова // Стоматология. - 1972. -Т.51., №2. - С.42-45
6. Гонта З.М. Взаимосвязь заболеваний пародонта с соматической патологией / З.М. Гонта, И.В. Шиливский, А.П. Скалат // Стоматологический журнал. - 2011. - №1. - С.18-21.
7. Карпов Ю. А. Стабильная ишемическая болезнь сердца: стратегия и тактика лечения / Ю.А. Карпов, Е.В. Сорокин. — М. : Реафарм, 2003. — 244 с.
8. Климов А. Н. Липиды, липопротеиды и атеросклероз/ А.Н. Климов, Н.Г. Никульчева— Санкт-Петербург: Питер, 1995. — 264 с.
9. Коваленко В.М. Динамка стану здоров'я народу Укра'ни та регюнальш особливостГ / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький // АналГтично-статистичний поЫбник. - К., 2012. - 212 с.
10. КоваленкоВ.М. Серцево-судинш захворювання. КласифГкацГя, схеми дГагностики та лГкування / В.М. Коваленко, М.1. Лутая. - К., 2004. -94 с.
11. Коркушко О.В. Лечение больных хронической ишемической болезнью сердца пожилого и старческого возраста: методические рекомендации / О.В. Коркушко, Д.Н. Котко, Ю.Т. Ярошенко, Г.З. Мороз. - Киев. - 1991. - 27 с.
12. Кукес В.Г., Остроумова О.Д. Кардиомагнил. Новый взгляд на ацетилсалициловую кислоту: пособие для врачей / В.Г. Кукес, О.Д. Остроумова. - М., 2004.
13. Леонтьев В.К. Оценка основных направлений развития стоматологи / В.К. Леонтьев, В.Т. Шестаков, В.Ф. Воронин, М. : НГМА. - 2003. -280 с.
14. Лишневская В.Ю. Предикторы развития вторичной аспиринорезистентности у больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста / В.Ю. Лишневская, Л.А. Бодрецкая, Н.Н. Коберник, Е.И. Парасюк, И.С. Коренькова, А.Ю. Галецкий, О.В. Коркушко // Тромбоз гемостаз и реология. - 2012. - №2. - С.42-49.
15. Лупанов В. П. Стабильная стенокардия: тактика лечения и ведения больных в стационаре и амбулаторных условиях/ В.П. Лупанов // Русский медицинский журнал. - 2003. - №9. - С.556-563.
16. Моисеев В.С. АРГУС. Артериальная гипертония у лиц старших возрастных групп: монографiя / В.С. Моисеев, Ж.Д. Кобалава. - М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2002. - 448 с.
17. Оганов Р. Г. Особенности диагностики и терапии стабильной стенокардии в Российской Федерации (международное исследование ATP-Angina Treatment Pattern) / [Р.Г. Оганов, В.К. Лепахин, С.Б. Фитилев и др.] // Кардиология. - 2003. - №5. - С.9-15.
18. Ольбинская Л.И. Лечение и профилактика тромбозов / Л.И. Ольбинская, А.М. Гофман. - М., 2000
19. Остроумова О.Д. Ацетилсалициловая кислота - препарат номер один для лечения сердечно-сосудистых заболеваний. Основные показания к применению, клинические преимущества, эффективные дозы и пути повышения переносимости / О.Д. Остроумова // РМЖ. - 2003. - Т.11., №5. - С.253.
20. Разумов А.Н. Здоровье здорового человека (Основы восстановительной медицины) / А.Н. Разумов, В.А. Пономаренко, В.А. Пискунов. -М. : Медицина, 1996. - 413 с.
21. Столетов Ю. В. Особенности фармаконадзора при назначении гиполипидемических средств / Ю.В. Столетов, В.Ф. Даниленко, З.П. Омельченко // Провизор. — 2003. — № 10.
22. Чазов Е.И. Как повысить эффективность лечения сердечно-сосудистых заболеваний? / Е.И. Чазов // Здравоохранение. - 2004. - №3. -С.3-5.
23. Шилов А.М., Осия А.О. Ишемическая болезнь сердца, желудочно-кишечные кровотечения и железодефицитная анемия: принципы диагностики и лечения / А.М. Шилов, А.О.Осия // Лечащий врач. - М., 2012. - №05. - С.47.
24. Cdlaborative meta-analysis of randomized trials of antiplatelet therapy for prevention of death, myocardial infarction, and stroke in high risk patients // BMJ. - 2002. - 324(7329). - Р.71-86
25. Fridland B. A carihg perspective on rehabilitation after myocardial infarction. A theoretical frawework and suggestion for a rehabilitation programme / B. Fridland, E. Lidell, P.A. Larsson // Scand. J. Caring Sci. - 1989. - V.3, N.3. - P. 129135.
26. Law M.R. Quantifying effect of statins on low density lipoprotein cholesterol, is^emic heart disease, and stroke: systematic review and metaanalysis / M.R. Law, N.J. Wald, A.R. Rudnicka // BMJ. - 2003. - V.326. - P.1423-1430.
27. Liao J.K. Clinical implications for statin pleiotropy / J.K. Liao // Current Opinion in Lipidology. - 2005. - V.16. - P. 624-629.
28. Senahayake K. Экспериментальное изучение Salix SST на радиационноиндуцированную ксеростомию / K. Senahayake, K. Piggott, J.M. Hamilton-Miller // Curr-Med-Res-Opin. — 1998. — V.14, №3. - P.155-159.
29. Singnal S. Oral pilocarpini hydrochloride for the treatment of refractor xerostomia associated with chronic qraff-vefsoshost disease / S. Singnal // Stood. - 1995. - V.85, №4. - P.1147-1148.
30. Spahr A. Periodontal infections and coronary heart disease: role of periodontal bacteria and importance of total pathogen burden in the Coronary Event and Periodontal Disease (CORODONT) study. Klein E., Khuseyinova N., Boeckh C., Muche R., Kunze M., Rothenbacher D., Pezeshki G., Hoffmeister A., Koenig W / A. Spahr // Arch Intern Med. - 2006. - №166 (5). - Р.554-9.
31. Uster V. The unstable atherosclerotic plaque: clinical significance and therapeutic intervention / V. Uster, J.T. Fallon, J.J. Badimon, Y. Nemerson // Thrombosis and Hemostasis. - 1997. -№78 (1). - P.247-255;
Реферат
ВЛИЯНИЕ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА И ФАРМАКОТЕРАПИИ ДАННОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ НА ТКАНИ ПОЛОСТИ РТА
Дворник В.Н., Рябушко Н.А., Дворник И.Л.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, состояние полости рта, адаптация к съемным зубным протезам.
Количество больных на ишемическую болезнь сердца с каждым годом возрастает, так как и потребность населения в съемном зубном протезировании, поэтому данная проблема остается актуальной. В статье проведен анализ литературы, что отображает состояние проблемы влияние ишемической болезни сердца и фармакотерапии данного заболевания на ткани полости рта. Все публикации, что посвящены этой проблеме, урывчатые и противоречивые, практически отсутствуют данные о взаимосвязи между гемодинамикой в тканях пародонта и кровотоком магистральных сосудов головы. Побочное действие лекарств, что применяются при лечении ИБС, на полость рта описываются опосредстовано. ИБС имеет большое количество проявлений в полости рта, вызывает дискомфорт у пациентов, повышает риск возникновения инфекционных заболеваний, снижает адаптацию к зубным протезам, но лечение остается симптоматическим и не приводит к улучшению, остаются нерешенными проблемы повышения уровня и качества оказания ортопедической помощи больным на ИБС.
Summary
IMPACTS OF CORONARY HEART DISEASE AND ITS PHARMACOTHERAPY ON ORAL TISSUES Dvornyk V.M., Riabushko N.A., Dvornyk I.L.
Keywords: coronary heart disease, oral condition, adaptation to removable denture.
The morbidity rate of coronary heart disease is permanently increasing as well as the necessity of population in dental prosthetics. Therefore this paper focuses on the analysis of literature devoted to the impacts produced by coronary heart disease (CHD) and its pharmacotherapy on the state of oral tissues. A lot of reports and articles on this issue are fragmentary and conflicting, there is little information about interrelation between the hemodynamics in periodontal tissues and great vessels of the head. Side effects of drugs used in the therapy of CHD are little described. CHD may produce many different oral manifestations, cause oral discomfort, increase the risk of infections, reduce the adaptation to dentures, but their treatment is often symptomatic and does not lead to the recovery. Much attention should be paid to prosthetic dental care for patients with CHD.
