CC BY
21
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ
УДК 616.742-089
Д.С. Аветков, Д.В. Стебловський, I.I. Старченко
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ШК1РИ СОСКОПОД1БНО1 Д1ЛЯНКИ НА ЕТАПАХ II ДЕФОРМАЦ11
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя»
Зг1дно з остаными статистичними даними, опу-бл1кованими в сучасних наукових виданнях, пато-лог1чн1 рубц1 та шк1длив1 наслщки пластичних опе-рац1й становлять 5-6% загальноТ к1лькост1 [1; 2; 3]. Тому створення оптимального естетичного рубця й отримання максимальних результат тсля кос-метичноТ отопластики та нижньоТ ритидектом1Т бу-ло i залишаеться проблемою в пластичн1й та ре-конструктивно-в1дновлювальн1й хiрургiТ [4; 5; 6].
Матер1али i методи досл1дження.
В експериментi використовували 30 шюрно-жирових клап^в, узятих у хворих iз капловухiстю пiд час проведення косметичноТ отопластики. Цi клаптi розтягували на 5, 10, 15, 20, 25 мм вщповь дно, забарвлення проводили гематоксилш-еози-ном i за ван Пзон.
Обробку отриманих результатiв проводили за загальноприйнятими статистичними методиками [7].
При вивченн мiкроскопiчних препаратiв шфи соскоподiбноТ дiлянки пiсля розтягування в межах 5 мм виявляються м^мальы, ледве помiтнi вщ-мiнностi вщ iнтактноТ шкiри вiдповiдноТ анатомiч-ноТ дiлянки. Так, в епiдермiсi виразно диференць ювалися базальний, шипуватий, зернистий i рого-вий шари, структурна оргаыза^я яких як i в стан спокою. Проте ми виявили незначне збтьшення iнтраепiтелiальних лiмфоцитiв у базальному i ни-жнiх вщдтах шипуватого шару, яке спостер^аеть-ся переважно в периферичних вщдтах шфного клаптя, що, на нашу думку, е реак^ею на механь чну дю Дещо частiше, нiж у норм^ в еттелюци-тах шипуватого шару виявлялися розташован переважно перинуклеарн «оптично порожы» ва-куолi, як свiдчили про наявнiсть гщротчноТ дис-трофiТ, проте, як i в штактнм шкiрi, наявнiсть останнiх у такм незначнiй кiлькостi не слщ розць нювати як патологiчний процес (рис. 1).
Рис. 1. Будова LUKipHoao клаптя п'юля розтягування в межах 5 мм. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином. О. 40х., ок. 7х.
1 -епiтелiоцити з явищами г/дроп/чноУ дистрофи;
2 - 1нтраеп '1тел '1альн '1 лiмфоцити;
3 - сполучнотканинн/ сосочки;
4 - лiмфоlднi клiтиннi елементи в сосочковому шар\ дерми
Як i в штактнм шф^ при розтягуванн остан-ньоТ на вказану вище величину в дермi чiтко ди-ферен^юються поверхневий сосочковий i розта-шований пiд ним шипуватий шар. У поверхневому шарi переважали сполучнотканинн сосочки у фо-рмi загостреного й уаченого конуса, також зрщка зустрiчалися сосочки, основа i верхiвка яких мали приблизно однаковi розмiри, внаслiдок чого форма Тх наближалася до прямокутноТ. Серед кл™н-них елементiв сосочкового шару дерми разом зi зрiлими фiбробластами виявлялися лiмфоцити i плазматичнi клiтини, ктькють яких дещо переви-щувала аналопчний показник у iнтактнiй шкiрi, при цьому в окремих випадках лiмфоТднi кл™ни мали тенденцiю до формування групових дрiбновогни-щевих скупчень, ч™ше виражених у периферичних вщдтах шюрного клаптя (рис. 1).
При вивчены мiкроскопiчних препаратiв шкiри соскоподiбноТ дiлянки пiсля розтягування в межах 10 мм змши стають бтьш явними в порiвняннi з штактною шкiрою. При цьому в епiдермiсi прояв патологiчних процесiв менше пом^ний, нiж у дер-мi. Усе ж слщ зазначити збтьшення в цм досль джуванiй групi в шипуватому шарi клiтин з озна-
ками гщротчноТ дистрофп, в ряд1 випадюв у ern-тел1оцитах мало мюце пiкнотичнe зморщування ядер. В окремих випадках eпiтeлiоцити з дистро-фiчними змiнами вiзуалiзувалися не лише в ши-пуватому, а i в базальному шарi (рис. 2).
Рис. 2. Будова uiKipHoeo клаптя п'юля розтягування в межах 10 мм. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином.
О. 40х, ок. 7х.
1 - роговий шар еп/'дермюу; 2 - зернистий шар еп/'дермюу;
3 - епiтелiоцити шипуватого шару_ з явищами гiдропiчноT дистрофп; 4 - дистрофiчнi змiни в клiтинах базального шару еп/'дермюу; 5 - длянка згладжування епдермально-дермальноТ межi; 6 - сполучнотканинний сосочок у виглядi загостреного конуса; 7 - йтчастий шар дерми
При детальному розглядi поверхневого шару дерми виявили деяк змши, що стосуються форми сполучнотканинних сосочюв. Так, у порiвняннi з штактною шфою i попередньою експерименталь-ною групою спостер^аеться деяке збтьшення вщносноТ ктькост сосочкiв, якi мають форму усь ченого конуса, i сосочюв, форма яких наближала-ся до прямокутноТ.
В окремих спостереженнях, переважно в пе-риферичних вiддiлах шюрного клаптя, зустрiчали-ся обмiннi судини кровоносного мiкроциркулятор-ного русла з явищами помiрноТ гiпeрeмiТ, яка, ймовiрно, мала функцiональний характер i розви-нулася внаслiдок мехаычноТ дiТ на шфу. Навколо описаних мiкросудин досить часто зустрiчалися дрiбнi груповi скупчення лiмфоцитiв i одиничнi макрофаги. Як i ранiшe, помiтних змш у будовi при-даткiв нами виявлено не було.
Вивчення будови шюрно-жирового клаптя пюля розтягування в межах 15 мм демонструе подальше посилення патолопчних процеав, як у покривному еттелп шкiри, так i в дeрмi. Така морфологiчна картина свщчила про крайню мiру виражeностi пдропь чноТ дистрофiТ - розвиток балонноТ дистрофiТ, яка, як вщомо, е морфологiчним eквiвалeнтом фокального некрозу. Також досить часто в еттелюцитах виявлялися пкнотичы зморщен ядра.
Змiни сосочкiв дерми в сполучнм тканинi були практично повнютю iдeнтичними з результатами при розтягуванн кiсткового клаптя на 10 мм. Так, мало мюце збтьшення вщносноТ ктькост сосоч-кiв, якi мають форму уаченого конуса i близьку до прямокутноТ; перюдично в центральних вщдтах шкiрноТ дiлянки визначалися дтянки, де епщер-мально-дермальна межа втрачала звивистий, хвилястий характер.
На вщмшу вiд попередньоТ експериментальноТ групи слщ зазначити змiни, що вiдбуваються в обмшних судинах кровоносного мiкроциркулято-ного русла. Так, у окремих артерюлах i капiлярах мали мiсцe явища запустiння, що свiдчило про розвиток шемп. У сiтчастому шарi дерми змши на вщмшу вщ попередньоТ групи мали мюце як у по-здовжньо розташованих колагенових волокнах, так i в тих, як мали косий, тангeнцiальний напря-мок i характеризувалися як наявнiстю досить значних за довжиною дiлянок стоншення, так i дь лянок, як мали нeрiвномiрну товщину.
Так, переважно в периферичних вщдтах шюрного клаптя нам зустрiчалися артeрiальнi мiкро-судини, що спалися, в просвт яких формeнi еле-менти не визначалися. Натомють бiльшiсть вено-зних мiкросудин характеризувалися надмiрним кровонаповненням i пiдвищeною проникнiстю су-динноТ стшки, про що свiдчили явища периваску-лярного набряку. В окремих мiкросудинах мали мiсцe явища сладж-феномена й утворення дрiб-них тромбiв. У той же час, у цих межах експериментальноТ деформацп в уах вщдтах шфного клаптя пом^них патологiчних змiн у потових i са-льних залозах нами виявлено не було (рис. 3).
Вивчення мiкроскопiчних препара^в шкiри сос-коподiбноТ дiлянки пiсля розтягування в межах 20 мм дозволяе виявити посилення описаних раыше i появу якюно нових патологiчних змiн як у епще-рмiсi, так i в дермк Зокрема, в eпiдeрмiсi разом зi зниженням мiтотичноТ активностi камбiальних icni-тинних eлeмeнтiв у рядi випадкiв балонною дис-трофiею в шипуватому шарi eпiдeрмiсу.
Рис. 3. Будова шкiрного клаптя п'юля розтягування в межах
15 мм. Мкропрепарат. Забарвлення за ван Пзон. О. 40х, ок. 7х 1 - венозна судина з явищами повнокров'я; 2 - артерiальна мкросудина; 3 - нервовий стовбур; 4 - пучки колагенових волокон стчастого шару дерми; 5 - зона периваскулярного набряку з клтинними iнфльтратами
В eпiдeрмiсi вiзуалiзувалися дтянки, на яких кл™ны елементи зернистого шару розташовува-лися у два ряди, в той же час мали мюце досить велик зони повноТ вщсутност вказаних кл™нних елемен^в, на яких роговий шар розташовувався безпосередньо над шипуватими кл^инами. У рядi спостережень визначалися досить велик зони ке-ратолiзу - вщшарування рогового шару епщермь су вщ належних шарiв iз формуванням досить ве-
ликих субкорнеальних порожнин. Перюдично в периферичних вщдтах шфного клаптя зустр1ча-лися дтянки осередкового потовщення еп1тел1а-льного пласта, утворен за рахунок збтьшення к1лькост1 кл1тинних ряд1в зернистого шару. У цих же вщдтах шфного клаптя виявлялися зони потовщення рогового шару, при цьому в ньому виявлялися так зван паракератотичн кл1тини, ткно-тичн1, що м1стять зм1нен1 паличкопод1бн1 ядра, що е св1дченням розвитку осередкового паракерато-зу. Значн1 зм1ни мали мюце також у поверхнево-му, сосочковому шар1 дерми. Поряд 1з сосочками, що мають форму ус1ченого конуса, досить часто виявлялися сплощен сосочки, сосочки прямокут-ноТ форми, а також сполучнотканинн сосочки, що мають змшену, неправильну, пол1морфну форму, ютотно в1др1зняються один в1д одного за мет-ричними параметрами.
У сосочковому шар1 дерми також мали мюце ю-тотн1 розлади мкроциркуляцп, як1 на в1дм1ну в1д по-передньоТ експериментальноТ групи зустр1чалися практично всюди. В першу чергу, гемодинам1чн1 розлади в артер1альних м1кросудинах характеризу-валися спазмом i запуст1нням. В обмЫних i емн1сних м1кросудинах мали мiсце нерiвномiрне кровонапов-нення, пщвищення проникностi судинноТ стiнки.
На вщмшу вiд попередньоТ експериментальноТ групи розлади мiкроциркуляцiï мали мiсце в уах вiддiлах шкiрного клаптя i характеризувалися змь нами, аналогiчними таким у сосочковому шарк Слiд також указати на збтьшення в навколосу-динних просторах юлькосп тучних клiтин, у деяких iз яких мала мюце дегрануля^я, яка, як вiдомо, супроводжуеться вивтьненням у iнтерстицiй бю-лопчно активних речовин.
В описуванiй експериментальнм групi деякi змiни мали мюце i в потових залозах. Так, у окремих випадках вивщна протока залоз ставала дещо звитою, що у свою чергу призводило до звуження його просв^у. У секреторних вщдтах таких залоз мало мюце накопичення секрету, що призводило до розширення Тхнього просв^у. Швидше за все, подiбна змiна кiнцевих вщд^в потових залоз пов'язана з утрудненням вщтоку секрету деформованою вивiдною протокою. Са-льнi залози в уах спостереженнях збер^али типо-ву будову.
Вивчення будови шфного клаптя пюля розтя-гування в межах 25 мм демонструе тяжк патоло-пчы змiни, в бiльшостi випадкiв незвороты, як у епiдермiсi, так i в дермк Змiни, якi спостер^ались у покривному епiтелiï, багато в чому нагадували результати при розтягуванн шфного клаптя в межах 20 мм, проте в рядi спостережень мали бь льше виражений характер.
Найбтьш помiтнi змiни нами спостер^алися в дермi. У першу чергу необхщно видiлити поль морфiзм сосочюв, який був ще бiльше виражений, ыж у препаратах iз меншими межами деформацiï. Також постiйно виявлялися досить значн за дов-жиною дiлянки, на яких межа мiж епiдермiсом i дермою за рахунок вираженого сплощення сосоч-кiв мала вигляд практично рiвноï лiнiï (рис. 4).
При детальному вивченн внутршньоТ будови сполучнотканинних сосочкiв на препаратах, за-барвлених пiкрофуксином, виявлялися не лише стоншення i порушення типовоТ просторовоТ орiе-нтацiï пучкiв колагенових волокон, а i розриви останых, яю мають мiсце як у аткальних, так i в базальних вщдтах сосочюв. Слiд зазначити, що найбтьша кiлькiсть розiрваних волокон визнача-еться в деформованих i сплощених сосочках, у сосочках, що збер^ають типову будову, пучки колагенових фiбрил у бтьшост спостережень зберь гали цiлiснiсть. Також звертае увагу змша тинкто-рiальних властивостей колагенових волокон, що свщчить про розвиток у них незворотного дис-трофiчного процесу - фiбриноïдного набрякання.
2
Рис. 4. Будова uiKÏpHoao клаптя псля розтягування в межах 20 мм. Мкропрепарат.
Забарвлення за ван Пзон. О. 40х, ок. 7х 1 - межа м\ж
епдерм 'юом i дермою; 2 - поздовжш пучки колагенових волокон ci.тчастого шару дерми з деструктивними змнами
Навколо дтянок iз фрагментованими i дис-трофiчно змшеними колагеновими волокнами часто виявлялися штины шфтьтрати, що склада-лися переважно з макрофапв i лiмфоцитiв, наяв-нють яких може свщчити про формування iмуно-логiчноï реакцiï на некротизоваы фiбрилярнi стру-ктури.
Як i на попередых препаратах, у кровоносних мiкросудинах сполучнотканинних сосочкiв мали мюце рiзного роду гемодинамiчнi розлади, яю проявлялися в основному спазмом артерiальних мiкросудин i явищами недокрiв'я. Перюдично зу-стрiчалися дрiбновогнищевi периваскулярнi кро-вовиливи, якi локалiзувалися як у периферичних, так i в центральних вщдтах шфного клаптя.
У атчастому шарi дерми при забарвлены тк-рофуксином нам також перiодично доводилося спостер^ати руйнування колагенових волокон. Цей процес значно частое спостерiгався в по-здовжньо розташованих вiдносно поверхы шкiри фiбрилах, у тангенцiально орiентованих волокнах деструктивнi процеси були виражеы значно сла-бше. У той же час, слщ зазначити ютотне збiль-шення вiдносноï кiлькостi поздовжых пучкiв колагенових волокон i, вщповщно, зменшення кiлько-стi танген^альних (рис. 5). Описана перебудова фiбрилярного компонента дерми, на нашу думку, пов'язана з мехаычним навантаженням, виклика-ним розтягуванням. В окремих випадках пору-
шення цтюносп визначалося i в pi3KO стоншених еластичних волокнах, орieнтованих паралельно до поздовжых колагенових волокон.
Як i в сосочковому шарi, в атчастому шарi де-рми мали мюце розлади мiкроциркуляцiT, що проявляются спазмами окремих мiкросудин, Тх запу-стiнням, периваскулярними крововиливами. Слщ зауважити, що на вiдмiну вщ попередньоТ експе-риментальноТ групи, в якм розтягування шкiрного клаптя проводилося до 20 мм, запустшня каптя-рiв i спазм артерiол виявлявся як у поверхневих, так i в глибоких шарах атчастого шару дерми.
Рис. 5. Будова сальноI залози в шкiрному клаптi п'юля розтягування в межах 25 мм. Мкропрепарат. Забарвлення гематоксилн-еозином. О. 40х, ок. 7х 1 - секрет у розширенiй вив 'днй проток; 2 - незм/'нен/' секреторн/' в 'дд 'ли; 3 - сполучна тканина стчастого шару дерми
Таким чином, тсля цтеспрямованих морфоло-пчних дослщжень можна дмти висновку, що пщ час проведення оперативних втручань у соскопо-дiбнiй дтянщ а саме косметичноТ отопластики та нижньоТ ритидектомiТ, треба враховувати довжину розтягнення шфно-жирових клап^в. При Тх де-формацiТ в межах 5-10 мм пом^них патолопчних змiн нами виявлено не було, це оптимальна мшь мальна i максимальна межа бiомеханiчних показ-
ниюв при проведеннi подiбних втручань. При роз-тягненнi клаптiв на 15-20 мм спостер^алися пато-логiчнi змши, насамперед у виглядi балонноТ дис-трофiT, що вказуе на високу ймовiрнiсть виникнен-ня некрозу в тсляоперацмний перiод. Деформа-цiя шфно-жирових клап^в на 25 мм призводить до незворотних змiн i гемодинамiчних розладiв, тому розтягнення в межах цих параметрiв непри-пустиме.
Л1тература
1. Daly C. H. Age-related changes in the mechanical properties of human skin / С. Н. Daly, G. F. Odland // J. Investigative Dermatology. - 1979. - V. 73, № 1. -Р. - 84-87.
2. Волков К. С. Ультраструктура кл^ин i тканин : на-вчальний поабник-атлас / К. С. Волков, Н. В. Па-сечко. - Тернопть: Укрмедкнига, 2004. - 96 с.
3. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии / А. Н. Черномашенцев, Г. Д. Бурдей, М. М. Горелик [и др.] // Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. - 2004. - № 5. -С. 272-27.
4. Danielson D. A. Human skin as an elastic membrane / D. A. Danielson // Biomechanics. - 2003. - V. 6, № 6. - P. 539-546.
5. Лаврищева Г. И. Морфологические и клинические аспекты репаративной регенерации опорных органов и тканей / Г. И. Лаврищева, Г. А. Оноприенко. - М. : Медицина, 2006. - 208 с.
6. Кузнецов С. Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / Кузнецов С. Л., Мушкамбаров Н. Н., Горячкина В. Л. - М.: Медицинское информационное агенство, 2002. - 374 с.
7. Леонтюк А. С. Основы возрастной гистологии: учеб. пособие / А. С. Леонтюк, Б. А. Слука. -Минск: Выш. шк., 2000. - 416 с.
Стаття надшшла 8.02.2016 р.
Резюме
Створення оптимального естетичного рубця й отримання максимальних результа^в тсля проведення косметичноТ отопластики та нижньоТ ритидектомп було i залишаеться проблемою в пластичнм та реконс-труктивно-вщновлювальнм хiрургiТ.
Пщ час проведення оперативних втручань у соскоподiбнiй дтянщ а саме косметичноТ отопластики та нижньоТ ритидектомп, треба враховувати довжину розтягнення шфно-жирових клап^в.
Ключов1 слова: шфно-жировий клапоть, нижня ритидектомiя, косметична отопластика, соскоподiбна дтянка, деформа^я.
Резюме
Создание оптимального эстетического рубца и получение максимальных результатов после проведения косметической отопластики и нижней ритидэктомии было и остается проблемой в пластической и реконструктивно-восстановительной хирургии. Во время проведения оперативных вмешательств в сосцевидной области, а именно косметической отопластики и нижней ритидэктомии, надо учитывать длину растяжения кожно-жировых лоскутов.
Ключевые слова: кожно-жировой лоскут, нижняя ритидэктомия, косметическая отопластика, сосцевидная область, деформация.
UDC 616.742-089
SKIN AVILABLE MASTOID AREA ON THE STAGE OF ITS STRAIN
D.S. Avetikov, D.V. Steblovskii, I.I. Starchenko
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Summary
According to the latest statistics in the scientific journals abnormal scarring and negative results of plastic surgery occur in 5-6% of the total. Therefore, an optimal aesthetic scar and maximum results after cosmetic otoplasty are obtained and lower rhytidectomy remains a challenge in plastic and reconstructive surgery and rehabilitation.
Objective: To investigate the morphological features skin-fat grafts mastoid areas at different stages of deformation.
Materials and methods. The experiment used 25 skin-fat grafts, 5 of which stretched for 5, 10, 15, 20, 25 mm respectively.
The processing of the results was carried out by conventional statistical methods
In the study of microscopic skin preparations mastoid area stretching after a 5 mm are minimal, barely noticeable differences from intact skin respective anatomical site. Yes, clearly differentiated basal epidermis, ribbed, granular and horny layers, structural organization which are at rest. It should, however, note a slight increase in intraepithelial lymphocytes in basal and lower parts of the thorny layer, which occurs mainly in the peripheral parts of the skin graft, which in our opinion is a response to mechanical force.
In the study of microscopic skin preparations of mastoid area stretching after a 10-mm change become more apparent compared to intact skin. In the epidermis manifestation of pathological processes less noticeable than in the dermis. Yet it should be noted that the increase in the treatment group in the thorny layer of cells with signs of hydropic degeneration, in some cases, there has been epitheliocytes piknotychne shrinkage nuclei. The described morphological pattern should be regarded as a pathological process involving a violation of trophic epithelial cells, which in turn may be due to mechanical action. In some cases, epithelial cells with degenerative were changed.
The study of the structure of skin and fat flap after stretching a 15 mm demonstrates further aggravation of pathological processes, both in surface epithelium of the skin and in the dermis. Thus, in the experimental group that studied a thorny layer of the epidermis cells there is a progressive increase in the state hydropic degeneration, while some of them in cytoplasmic vacuoles with fluid, occupying almost the entire space of the cytoplasm. This morphological pattern indicative of the extent of extreme severity hydropic degeneration is the development of balloon degeneration, which is known to be a morphological equivalent focal necrosis. Also frequently in epitheliocytes piknotychni shriveled kernel was detected.
The study of microscopic preparations of mastoid skin areas after stretching in the range of 20 mm and the emergence of a qualitatively new lesions in both the epidermis and the dermis can detect amplification. In particular, the epidermis, along with decrease in mitotic activity cambial cell elements, the cause of which was discussed earlier and expressed hydropic, in some cases balloon degeneration in the thorny layer of the epidermis, some changes were observed in the granular layer.
The study of the structure of skin graft after stretching within 25 mm demonstrates serious pathological changes in most cases irreversible as the epidermis and dermis. The changes observed in the surface epithelium, largely resembled the results of tensile skin graft within 20 mm, however, a number of observations were more pronounced.
However, the most significant changes we observed in the dermis. First of all, it should be noted polymorphism papillae, which was more pronounced than in preparations with less strain outside. Also, significant length of areas in which the boundary between the epidermis and dermis by a pronounced flattening of papillae looked like almost equal lines were proved
Key words: cutaneous-adipose flap, lower rhytidectomy, cosmetic otoplasty, mastoid region, deformation.
